CC BY
11
5. Goede, R. G. & H. Decker (1993): Effects of liming and fertilization on nematode communities in coniferous forest soil. - Pedobiologia 37: 193-209.
6. Goede, R. G. (1996): Effects of sod-cutting on the nematode community of a secondary forest of Pinus sylvestris L. - Biol. Fertil. Soils 22: 227-236.
7. Hanel, L. (1996): Comparison of soil nematode communities in three spruce forests at the Boubin Mount, Czech. Republic. - Biologia 51: 485-493.
8. Ruess, L. (1995): Nematode fauna in spruce forest soil: a quantitative/qualitative comparison. - Nematologica 41: 106-124.
9. Yeates, G. W., T. Bongers, R. G. M. de Goede, D.W. Freckmann & S.S. Georgieva: Feeding Habitats in Soil Nematode Families and Genera - An Outline for Soil Ecologists. - Nemato-logy 25/3. - 1993- P. 315-331. _
УДК 630*15 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
РАТИЧН1 В УМОВАХ НПП "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
В упддях НПП "Стшвсью Бескиди" трапляються чотири види ратичних: Bison bonasus L, Cervus elaphus L., Capreolus capreolus L., Sus scrofa L. Проаналiзовано стан популяцп ратичних, стащальне поширення. Основними факторами, що впливають на 1х чисельшсть, е умови зимiвлi, хижаки, браконьерство.
Ключов1 слова: НПП "Сколiвськi Бескиди", Bison bonasus L, Cervus elaphus L., Capreolus capreolus L., Sus scrofa L.
P.B. Khojesky - USUFWT Hooh animals in the environment of NNP "Skolyvsky Beskydy"
On the territory of NNP "Skolyvsky Beskydy" exit four species of hoot animals: Bison bonasus L, Cervus elaphus L., Capreolus capreolus L., Sus scrofa L. We have analysied population state of the hoot animalse, station of Liing. Main factors wich influence on their auantity are conditition of their Living threw the winter, predactors, and iuegal hunting.
Keywords: Bison bonasus L, Cervus elaphus L., Capreolus capreolus L., Sus scrofa L.
Нацюнальний природний парк "Скол1всью Бескиди" оргашзований у 1999 р. з метою збереження ландшафт1в захщно! частини Украшських Карпат з типовими та ушкальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, еколопчне, рекреацшне значення, в межах Дрогобицького, Скол1вського i Турювського райошв Льв1всько! област у басейнах р. Стрий та 11 притоки Ошр. За фiзико-географiчним районуванням парк розташований у межах райошв Верхньодшстровських та Стшвських Бескид, займае шв-тчт макросхили останшх з абсолютними висотами вщ 600 до 1200 м. Ос-новш хребти простягаються з швшчного заходу на пiвденний схщ i розчлено-ванi на окремi вершини верхiв,ями численних потокiв.
Кшмат парку м'який, помiрно теплий i вологий. Зима з частими вщли-гами при температурi вiд 0 до +5 °С. Тривалiсть вегетацiйного перiоду стано-вить 180 дшв. Середня температура сiчня -4-6 °С, липня +15-18 °С при максимальны +30 °С i мшмальнш -31 °С. Опадiв випадае 800-1100 мм на рш. Середня висота сшгового покриву становить бiля 40 см.
На територи парку збереглися рештки природних високопродуктив-них i бiологiчно стiйких деревостанiв - вiковi чистi буковi лiси природного походження, еталонш смерековi та ялицевi люи. Багатий i рiзноманiтний ви-довий склад фауни у Стшвських Бескидах. Вивчення видового складу, сис-
376
Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi
Науковий iticiiiiK, 2004, вип. 14.8
тематичш спостереження за життедiяльшстю фауни ми проводили з 2000 р. На сьогодш достовiрно встановлено iснування в упддях парку Ï3 хре-бетних 14 видiв риб, 7 видiв земноводних, 6 видiв плазунiв, понад 130 видiв птахiв, 48 - ссавщв. 1з ратичних на територи парку поширенi чотири види: зубр (Bison bonasus L.), олень благородний (Cervus elaphus L.), козуля (Capre-olus capreolus L.), дика свиня (Sus scrofa L.). Стацiальне поширення, життедь яльнiсть ратичних вивчалося протягом 2000-03 рр. Динамжу трапляння ратичних наведено за результатами спостережень 2001 року.
Трапляння олешв в упддях парку проаналiзовано на основi матерiалiв по трьох егерських обходах (два егерсью обходи Майданського люництва, один - Крушельницького лiсництва). Результати подано в табл. 1.
Табл. 1. Трапляння оленя вугiддяхНПП " Скол1вськ1 Бескиди"
Сезон Кшьшсть особин у стад1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Зима 3 5 2 3 3 3 4 1 2 1 1 1 — 1 — 1
Весна 8 9 4 2 4 2 1 2
Л1то 10 10 4
Осшь 7 5 2 1 1
Як видно з табл. 1, протягом 2001 р. зареестровано 103 зустрiчi з оленями, понад 60 % вщ загально! кшькосп у зимово-весняний перюд. Влiтку зе-реестровано понад 23 % зустрiчей, найменше восени - 16 %. Найчастше група-ми оленi трапляються у зимово-весняний перюд, найменш чисельними е стада влгтку. Половина (55 %) вщ зустрiнутих оленiв були чисельшстю 1-2 особини.
У весняно-лiтнiй перюд бшьшють оленiв тримаеться високо в горах (верхнш лiсовий пояс), зимовi стаци визначаються наявнiстю i доступшстю кормiв. Зимою з невисоким сшговим покривом оленi займають тi ж стаци, що i лiтом. Взимку, з глибоким сшговим покривом, олеш опускаються в ниж-нiй люовий пояс гiр, концентруються в рiчкових долинах, де тримаються до закшчення зими. Вперше голос оленя восени тд час гону зареестровано 10 вересня у Крушельницькому лiсництвi. В упддях Майданського люництва вперше зареестровано риковище оленя 16 вересня. Протягом 29 i 30 вересня в упддях цього люництва на риковищах зареестровано 15 оленiв самцiв.
Облшами встановлено, що чисельнiсть оленя благородного за роки ю-нування парку змшювалася в межах 400-440 особин, щшьшсть на 1000 га становила 8,6-9,4 особин. Значно менша популящя козулi, в угiддях парку зареестровано 230-270 особин, щшьшсть 4,9-5,8 голiв. Козуля поширена по всш територи парку. Найчастiше трапляеться на вирубках 3-5 рiчного вiку, в розрщжених деревостанах з чагарниками, сшокосах, галявинах, узлiссях.
Протягом 2001 року в трьох обходах зареестровано 51 випадок зустрь чi з козулями. Трапляння посезонно наступне: зима - 14 випадюв, весна та ль то по 12, восени - 13 випадюв.
Як видно з табл. 2, трапляння 1-2 особин козулi в упддях становить 67 % вщ загально! кшькосп зустрiчей iз тваринами. Найбшьша кiлькiсть особин у стадi спостерiгаеться, як у випадку з оленями, у зимово-весняний перюд.
Табл. 2. Трапляння козулi вугiддях НПП " Скол1вськ1 Бескиди"
Сезон Кшьшсть особин у стад1
1 2 3 4 5
Зима 1 6 4 1 2
Весна 5 4 1 1 1
Л1то 6 3 2 1 -
Осшь 4 5 4 - -
Чисельшсть дико! свит в упддях парку е незначною, тому зареестро-вано невелику кiлькiсть зустрiчей: у зимовий перюд - 5 випадкiв, а загалом протягом року всього 11 випадюв. Щiльнiсть виду становить 1,3 особини на 1000 га упдь. Постшними стацiями дико! свинi е глухi дiлянки букових i яли-нових лiсiв. Вертикальнi м^раци спостерiгаються весною. Восени, до початку зими бшьша частина популяци концентруеться в нижньому люовому по-ясi, в мiжгiрських рiчкових долинах, а весною i лiтом - у верхньому пояс поблизу струмкiв з берегами, яю заросли чагарниками, травами (кропива, щавель та ш.).
У Сколiвськi Бескиди зубрiв завезено iз Бшовежсько! пущi в травнi 1965 р. Найбшьша чисельнiсть виду рееструвалася у серединi 90-х рокiв, на початок ХХ1 ст. !х залишилося 10 особин. У весняно-осiннiй перюд зубри ос-воюють угiддя Майданського, Крушельницького, Завадкiвського, заходять у сусщт угiддя Зубрицького лiсництва (Туркiвський ДЛГ). При появi снiгу зи-мовими стащями тварин е пiвденнi схили хребта Росохацью Полонини [1,2].
На чисельшсть ратичних впливають погодш умови, хижаки, браконьерство [3, 4]. Зимою 2002 р. егерською службою затримано трьох жите-лiв с. Багнувате, яю в угiддях парку добули оленя. Ще один випадок браконьерства мав мюце в березш 2003 р. Порушник затриманий, вилучено руш-ницю, ним сплачено штраф у розмiрi 860 грн.
в вщомосп про загибель зубрiв у зимовий перiод внаслiдок нестачi кормiв у зв'язку з високим сшговим покривом. У сiчнi 2003 р. в упддях За-вадювського лiсництва виявлено мертвого зубра, проведена ветеринарна ек-спертиза. Звiр вшом понад 20 р. i вагою понад 400 кг був виснажений, виявлено закупорку та запалення кишки, гшертрофш серця, хрошчну катаральну бронхопневмонiю.
Природними ворогами ратичних е ведмщь, вовк, рись. вгерями рееструвалися поодинокi безуспiшнi випадки пере^дування ведмедем зуб-рiв ранньою весною. У юнщ серпня 2003 р. бшя с. Головеско ведмiдь добув свшську корову з телям.
Випадюв загибелi зубрiв вiд вовкiв не виявлено. Кшьюсний облiк вовка значно ускладнюеться у зв'язку з бюеколопчними особливостями звiра. Матерiали з чисельност хижака збиралися рiзними методами: вистежуван-ням, опитуванням, вiзуальними спостереженнями звiра та слiдiв його життедiяльностi. Чисельнiсть вовкiв в останнi роки у Стшвських Бескидах невелика. Загалом, на територи парку популяцiя вовка ощнюеться приблизно у 10-14 особин. Протягом 2001 р. в упддях Майданського люництва виявлено 27 випадюв життедiяльностi вовюв. В основному рееструвалися слщи
378
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
життедiяльностi одиноких bobkïb (18 випадкiв). Основними стащями життедiяльностi хижака е урочища Качашв, Слобода, Семешв та BinbxiB. Цi урочища вiддалeнi вiд населених пунклв, тут менший фактор турбування. Вщ урочища Слобода зграя i3 трьох вовкiв переходить на хребет Росохацью Полонини. Найчастiшe зграя рееструвалася за межами тeриторiï парку, в упддях Стшвського вiйськового лiсгоспу. За роки юнування парку не вияв-лено жодного випадку розмноження вовюв у межах парку. У червш 2000 р. у сумiжних упддях Росохацького мiжгосподарського лiсництва егерською охо-роною добуто вовченя, вовчиця i ще трьом малятам вдалося втекти. У червш 2001 р. в цьому ж люнищш бшя потоку знайдено двох малих вовченят, ймо-вiрно, нора була зруйнована водою. У серпш 2003 р. знову у сусщшх угiддях (1льницьке люництво, Туркiвський ДЛГ) зареестровано виття дорослих i ма-лят вовкiв. Встановлено (стежкуванням, опитуванням), що тeриторiя двох ш-ших вовкiв обмежувалася упддями Майданського, Бутивлянського та Кру-шельницького лiсництв. 1з угiдь Майданського люництва, ïx шлях, як правило, пролягав в упддя Бутивлянського люництва, надалi в напрямку с. Дубина, шдходили до с. Корчин, заходили в мiжколгоспнi лiси, якi межують iз упддя-ми Крушельницького люництва. Cвоï володiння вони обходили за 7-9 дiб, тiльки у 2002 р. ï^ не було з 23 жовтня по 24 листопада. У грудш 2002 р. було добуто одного вовка, а у Ычш 2003 р. поранено шшого. Ймовiрно, що саме цим вовком у с. Корчин у Ычш 2003 р. був добутий собака. Два випадки нападу вовюв на собак зареестроваш зимою 1999 р. у с. Росохач. У лггнш перь од видовий склад кормiв у живленш вовюв значно збшьшуеться. В екскре-ментах хижаюв нами виявлено ^м шeрстi ратичних (оленя, козул^, залишки птаxiв (горобцeподiбнi), жукiв, зовнiшнiй покрив плазунiв. Тeриторiальний розподiл iншиx груп вовкiв достовiрно не встановлено.
Чисeльнiсть рисi в упддях парку становить 15-20 особин. Встановлено, що не тшьки у зимовий перюд вовк у пошуках поживи заходять у село, але й рись. Зимою 2001 р. хижак навщувався у с. Корчин i добував кролиюв. Неодноразово рееструвалося переслщування козулi хижаком в упддях парку.
Отже, iз ратичних видiв найчисельшшим в угiддяx парку е олень бла-городний, найменш - зубр. Найбiльшi стада ратичних зареестроваш у зимо-во-весняний перюд. Основними чинниками, яю впливають на чисельшсть по-пуляцiï зубра, оленя, козул^ дикоï свинi в умовах НПП "Стшвсью Бескиди", е погодш умови, хижаки, браконьерство.
Л1тература
1. Хоецький П. Стан популяци зубра (Bison bonasus L.) в Скол1вських Бескидах// Вюник Льв1в. ун-ту: Сер1я бюлопчна. - 2003, вип. 32. - С. 128-133.
2. Хоецький П.Б. Про м1граци зубра на Росохацьких Полонинах// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.3. - С. 83-86.
3. Бандерич В.Я., Хоецкий П.Б. Охотничьи звери НПП "Сколевские Бескиды"// Экология. Наука, образование, воспитание. - Брянск: БГИТА. - 2001, вып. 2. - С. 20-21.
4. Хоецький П.Б. До питання про стан популяци вовка в Украш1// Матер. Школи-се-мшару "Велик хиж ссавщ Украши та прилеглих краш". - 2001, вип. 4. - С. 43-44.
