CC BY
68
УДК630*15 Доц. В.М. Смаголь, канд. с.-г. наук; acnip. О.С. Шарапа-
НУБП Украти, м. Кшв; доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львы
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ1 ЗУБРА (BISONBONASUS L.) В УГ1ДДЯХ ДЕРЖАВНОГО П1ДПРИСМСТВА "МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЗВ1Р1ВСЬКЕ"
Субпопулящя зубра в упддях державного тдприемства "МГ 3BipiBCbKe" пере-бувае в незадовшьному сташ. Порiвняно з 90-ми роками ХХ ст. (перюд максимально! кшькосп особин) чисельнiсть поголiв'я станом на 2008 р. зменшилась майже в 10 разiв. З метою охорони, збереження та вщтворення виду потрiбно посилити охо-рону тварин вiд браконьeрiв, дослiдити кормову базу, швазшний стан субпопуляцп, вплив на поголiв'я мiграцiйних процесiв i конкуренцп, завезти групу зубрiв з шших субпопуляцiй.
Ключов1 слова: Державне тдприемство "Мисливське господарство Звiрiвсь-ке", Bison bonasus L., субпопуляцiя, динамша чисельностi.
Assoc. prof. V.M. Smagol; post-graduate O.S. Sharapa - National University
of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv; assoc. prof. P.B. Khoeckiy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Dynamic quantity of bison in hunting areas of state enterprise " Hunting growing Zvirivske"
Bison subpopulations in hunting areas of "HE Zvirivske" are in unsatisfactory state. In comparison with 90 years ХХ century (the season of maximum quantity) number of herd for 2008 has decreased almost in 10 times. For the purpose of preservation, conservations and kind regenerations it is necessary to enhance preservation from poachers, to investigate food supply use, subpopulation sanitary state, influence of migratory processes and competition on animals, deliver bunch bison's from other subpopulations.
Keywords: State enterprise "Hunting growing Zvirivske", Bison bonasus L., a subpopulation, dynamics of number
Вступ. Одшею is форм ведения мисливського господарства були дер-жавш мисливсью заказники, вперше створеш в Украш1 у 40-х роках ХХ ст. в Кшвсьюй, Одесьюй, К1ровоградсьюй, Харювсьюй областях. Вони шдпоряд-ковувалися безпосередньо управлшню мисливського господарства Украши. У них здшснювали облжи мисливсько! дичини, бютехтчт заходи, акшмати-защю та реакшматизащю цшних вид1в. Полювання, вщловлювання мис-ливських зв1р1в та птах1в заборонялося. У наступш десятилгття, з метою охорони та вщтворення мисливсько! фауни, було створено мисливсью заказники в шших областях. У захщному регюш Украши вони вперше створеш в 1950 р. у Льв1вськш област (Грабово, Майдан) [10]. На Волиш перший заказник площею понад 13 тис. га оргашзований у Зв1рово-Кот1вськш люнш дач1 (ршення Волинського облвиконкому № 869 вщ 5.Х.1955 р.). У 1956-1957 рр. його площу збшьшено до 40 тис. га за рахунок лшв Цуманського та Кол-ювського люгосшв. Через два роки наказом Мшютерства сшьського господарства УРСР (№ 736 вщ 4 серпня 1959 р.) державний мисливський заказник реоргашзовано в державне мисливське господарство "Цуманське" (шзшше -ДП "МГ Зв1р1вське"). Протягом 1960-1967 рр. пращвники мисливського гос-
подарства здшснювали у значних обсягах 6ioTexi4Hi заходи. Щорiчно для пiдгодiвлi заготовляли до 100 тис. гшкових вiникiв, 30 т сша, близько 50 т жолудiв, снопики вiвса та проса. В упддях було облаштовано 500 годiвниць, солонцi. Систематично для пiдгодiвлi звiрiв, з листопада до квггня, викладали корми. Регулювалася чисельнiсть хижаюв: за 7-рiчний перiод (1960-1967 рр.) добуто 16 вовюв, 550 лисиць, 1510 бродячих собак, 886 ко^в, вщстршювали хижих пернатих: яструбiв, болотного луня, Ыру ворону [14]. З метою збага-чення мисливсько!' фауни в упддя завозили оленя плямистого (19621963 рр.), бобра (1973 р.).
Реаклiматизувати зубра на Волиш намагалися в першiй половинi ХХ ст., проте усшху не досягли [13]. Згодом у 1965 р. у Волинську i Львiвську област завезли зубрiв з Бшовезько! Пушд, а протягом 1967-1970 рр. - i в упд-дя Рiвненськоl, Ки1всько1 та Чершвецько! областей. У бшьшосп областей зубр успiшно акшматизувався, поголiв,я виду збiльшувалось i в 90-х роках ХХ ст. досягло максимально! кшькоси - понад 600 голiв [1]. З друго!' полови-ни 90-х рокiв зареестровано значне зменшення чисельностi, з десяти областей вид збер^ся в шести. Станом на 2008 р. в Укра'ш нараховуеться понад 200 особин, за таких темшв зменшення чисельност виникае загроза юнуван-ня виду. Щоб привернути увагу до проблеми, Укра'нська терiологiчна школа 2009 р. оголосила роком зубра в Укра'т.
Понад 40 роюв в угiддях Волинсько!' областi iснуе поголiв,я зубра, од-нак систематичних спостережень за процесом реакиматизацп, динамiкою чи-сельностi, вивчення особливостей стащального поширення не провадили [1, 6, 7, 17, 18]. Дотепер не дослщженими залишаються багато питань життедь яльностi виду, причини зменшення чисельность Все зазначене зумовлюе потребу аналiзу стану субпопуляци зубра в мисливських угiддях ДП "МГ Звь рiвськем.
Матерiал та методика дослвджень. Аналiз динамiки поголiв,я зубра на територп ДП "МГ Звiрiвське" ми здiйснили на основi матерiалiв статис-тично!' звiтностi Мшютерства охорони навколишнього природного середови-ща Укра'ни, Волинського обласного управлiння люового та мисливського господарства (Форма №2-ТП-(мисливство)), Iнвентаризацiйних листiв субпо-пуляци зубра за перюд 1965-2008 рр., а також польових дослщжень в упддях господарства в 1995, 2000, 2009 рр. та за лггературними джерелами [1, 2, 6, 7,
17, 18].
Результати дослвджень. В упддя мисливського господарства зубрiв завозили двiчi: 21 травня - 10 особин (5 самщв i 5 самиць) та 3 червня -5 особин (1 самець i 4 самищ) (табл. 1).
Звiрiв близько шести мюящв, до осенi утримували у тридцятивосьми-гектарному вольерi Звiрiвського люництва. Особини репродукцiйого вiку ста-новили 80 % чисельност завезених звiрiв, серед них переважали зубри вшом 2-3 роки, були 2 самищ вжом 8 рокiв, що свщчить про вдалий пiдбiр особин тд час формування стада для реакшматизаци. За винятком однорiчного сам-ця (кличка Беженець) вс iншi були приблизно одного вжу, що уможливлюе участь в розмноженнi декiлькох самщв, а не одного бика-домшанта i за умо-ви наявностi у стадi одновiкових та рiвних за силою особин.
Табл. 1. Реестр зубрiв, завезених в мисливськ угiддя ВолинськоИ областi [2]
Батьки Кличка Дата Стать
самець самиця зв1ра народження
- Буега Берат червень 1963 самець
РиеИа1ек Буейаеа Бедренець 23 квггня 1963 самець
- БуеНапка Б1лячок 8 вересня 1964 самець
- БуеНапка Бшобрович червень 1963 самець
- - Беженець 1960 самець
- Буегуеа Безпощадний 4 червня 1964 самець
- - Бша 1962 самка
- - Бездна 1962 самка
- - Бвда 1962 самка
Ри1 Буе^Ш2ка Бшосшжка вересень 1962 самка
- Бyedowoja Без1м'янка 27 червня 1964 самка
- - Бежда 1963 самка
РиеИа1ек Бyerloga Бшобородка 25 квггня 1962 самка
- - Бежа 1957 самка
- - Бшка 1957 самка
Улику 1965 р. поголiв,я зубра поповнилось трьома особинами приплоду: у червш самищ Бшосшжка та Бша народили 2 малят-самцiв, а в липш -Беза - теличку. Цього ж року загинуло три зубри: новонароджене зубреня в кшщ червня, у липш самець Берат, наприкшщ листопада - Безпощадний. Результата лабораторних аналiзiв засвщчили загибель зубрiв вiд виснаження i парашчу центрiв серцево-судинно! системи, спричиненого штоксикащею ор-ганiзму внаслiдок зараження печшки i легень глистною iнвазiею (джроцелез i диктиокаулез) [17]. Таким чином, юнуюча субпопуляцiя зубра походить вщ 13-ти особин бшовезько-кавказько! лши випущених в угiддя господарства 23 жовтня 1965 р.
Незважаючи на вщпад, який тривав i в 1968 р. (2 особини), чисель-шсть поголiв,я в господарствi збiльшувалась: в 1966 р. стадо нараховувало 16 голiв, у наступному - 1967 р. - 21 особину. Протягом 1965-1971 рр. з рiз-них причин загинуло 7 зубрiв i народилося 29. На початку 1971 р. в господар-сга зареестровано 37 зубрiв (16 самцiв i 21 самиця). Самицi, молодi самщ та молодняк 1970 р. трималися одним стадом, а дорослi самщ поодиноко або по 2-3 особини. У статевш структурi здебiльшого переважали самки, в деякi роки (2001, 2008) зареестровано значну 1х перевагу (табл. 2).
Табл. 2. Динамика, статево-в'жовсн структури стада зубрiв, %
Ргк Самець Самиця Молодняк
1965 25,5 52,9 17,6
1972 48,6 45,9 5,4
1977 37,5 41,7 20,8
1982 48,5 45,4 6,0
1992 31,9 50,0 18,1
2001 33,3 60,3 7,4
2008 21,7 65,2 13,0
Не вщомо, яке спiввiдношення статей в популяцп зубра було в природному середовищд. Практика реакшматизаци свiдчить, що спiввiдношення 1:1 самцiв i самиць е оптимальне. Нормальне вiдновлення поголiв,я спостерь гаеться також за сшввщношення 1:2 i навiть - 1:3. У разi вольерного розве-дення кшьюсть самцiв може бути ще меншою - 1:4. У природних умовах участь в розмноженш можуть брати вщ 50 до 70 % самиць (у вольерах бшь-ше), за несприятливих умов приплщ можливий лише в 30-50 % самиць [8, 9]. Структура субпопуляци виду свщчить про сприятливi передумови збшьшен-ня чисельностi поголiв,я з 90-х роюв ХХ ст., проте в цей перюд спостережено зменшення чисельностi.
Порiвняння матерiалiв "Проекту оргашзацп та розвитку мисливського господарства", 'Чнвентаризацшних листiв субпопуляци зубра", Форми №2-ТП-(мисливство) та iнших документiв за 90-т роки ХХ ст. дало змогу вияви-ти вiдмiннiсть в даних чисельност зубра. За матерiалами статистично! звгг-ностi, поголiв,я зубра в ДМГ "Цуманське" в 1992 р. становило 202 особин, що бшьш шж у два рази перевищуе данi "Акту перевiрки дотримання вимог Закону Укра!ни "Про тваринний свгг" (92 особин); зпдно зi "Зведеною вщомю-тю диких тварин i птахiв та бютехшчних споруд по ДП "МГ Звiрiвське", чи-сельнiсть зубрiв у 2008 р. становила 15 особин, що на третину менше даних офщшно! статистики (23 особини) i т.д. З наявно! шформаци можна зробити припущення про неточшсть облiкiв, грубi технiчнi помилки пiд час подання матерiалiв облiкiв в Мiнiстерство охорони навколишнього природного сере-довища Укра!ни (рис. 1).
Рис. 1. Динамжа поголiв'я зубра вугiддях ДП "МГЗвiрiвське"
Статистичш розбiжностi в матерiалах значно ускладнюють аналiз ди-намiки поголiв,я виду. З уЫх наявних документiв в динамщ зубра просте-жуеться загальна тенденщя до зростання поголiв,я протягом значного перюду
(понад 20 р.). Зпдно з матерiалами Мшютерства охорони навколишнього природного середовища Украши, щорiчний прирiст змiнювався в межах вщ 2 (1999 р.) до 25,6 % (1981 р.), середнш приркт становив 11,64±143 %. За 26^ч-ний перiод зареестровано роки зменшення (1979 р.) або вщсутност приросту (1971 р., 1986 р.). З 1992 р. зареестровано зменшення чисельност^ в се-редньому щорiчно поголiв,я зменшувалось на 17,50±4'61 %.
На думку фахiвцiв Волинського обласного управлшня екологи та при-родних ресурЫв, депресiя субпопуляци зубра зумовлена комплексом чинни-кiв: iнтенсивним люокористуванням, виснаженням кормово! бази, збшьшен-ням чинника турбування тд час полювань, високим рiвнем браконьерства. Зокрема, в лист начальника обласного управлiння екологи Р. Мiгаса на iм,я заступника голови облдержадмшютраци В. Панчишина вщ 16.12.2002 р., заз-начаеться, що на територи ДП "МГ Звiрiвське" за попереднi 10 рокiв не вияв-лено жодного випадку незаконного полювання, однак майже щороку виявля-ли загиблих звiрiв (з 1992 р. по 2000 р. зареестровано 25 випадюв). Пращвни-ки ДП "МГ Звiрiвське", не заперечуючи фагав браконьерства, вважають причиною зменшення чисельност зубра активну мiграцiю звiрiв на територiю сусiднiх мисливських упдь, зокрема закрiплених за УТМР, де охорона упдь перебувае на неналежному рiвнi i зубри стають жертвами браконьерiв. У "Поясненнi по швентаризаци поголiв,я зубрiв на територи ДМГ "Звiрiвське" за 2003 р." вказано, що протягом 2003 р. загинуло 3 особини, двi з яких - на територи нешдконтрольнш ДП "МГ Звiрiвське". У тому ж документ заува-жено, що навесш 2004 р. було виявлено м^ращю кiлькох особин зубра у нап-рямку Маневицького району. У 90-х роках перебування зубра реестрували в околицях с. Чарторийськ (Маневицький р-н), а 2 особин - в упддях Осниць-кого ДЛГ, що розташоваш вщ основних бiотопiв юнування виду на вiдстанi 40-45 км. Небезпечним е перебування зубрiв на вщкритих пасовищах поряд з великими населеними пунктами (села Журавичi та Миюв). Це може призвес-ти до 1х фiзичного знищення браконьерами, про що свщчить знахiдка юстяка зубра у 4 кварталi Сокиричiвського лiсництва.
У 90-х рр. минулого столптя Мiнекобезпеки Укра!ни дозволило се-лекцiйне полювання на старих зубрiв, що могло сприяти браконьерським по-люванням [6]. Згiдно з укладеними договорами, iноземнi мисливцi полювали в угщдях мисливського господарства. Протягом 1991-1999 рр. вони вполюва-ли 29 зубрiв. За цей перiод добування коливалося в межах вiд 1 до 4,1 % за-гально! чисельностi поголiв,я. Основною передумовою вибраковування вба-чалася "погана вгодованiсть" звiрiв. За дев,ятирiчний перiод (1991-1999 рр.) зареестровано загибель з рiзних причин 15 особин.
Основним чинником виснаження трофiчноl бази зубра в упддях ДП "МГ Звiрiвське" екологи та мисливствознавщ вбачають у значнш щшьносп зубрiв на обмеженiй територil та збшьшення щiльностi iнших ратичних. У випадку, коли кшька видiв використовують одш й тi ж кормовi ресурси, взаемовiдносини мiж lхнiми популящями набувають характеру конкуренцil [3]. Зокрема, козуля та благородний олень в мюцях спшьного iснування всту-пають у конкурентнi взаемини [11, 12]. Кормова зона козулi охоплюе незнач-ну висоту, тому олень, маючи бiльшi розмiри, повнiше опановуе вертикаль
трофiчноï дiяльностi (деревно-листянi корми), чим змушуе козулю м^рувати на гiршi K0pM0Bi дшянки. Несприятливий вплив благородного оленя на попу-ляцiю козулi спостерiгався у Бшовезькш Пущi [16]. Проте поголiв,я зубра на територiï Бiловезькоï Пушд не зменшувалося, а залишалося стабшьним (близько 300 особин) [5]. Наприкшщ Х1Х - на початку ХХ ст. тут щшьноси 40 особин козул^ близько 39 - оленя благородного, 9 - лаш на 1000 га упдь чисельнiсть популяцп зубра стабшзувалася i його щшьшсть становила 5,3 особини [9]. У роки значного зменшення чисельностi зубра (90-т роки ХХ ст.) в угiддях "МГ Звiрiвське" шiльнiсть оленя благородного змшювалася приблизно в межах вщ 2 до 3 особин, оленя плямистого 3-4, козулi 9-15, лося - 0,5-1,6 голiв, в наступне десятилггтя (2000-2009 рр.) щшьшсть олешв збшь-шилась: благородного - 5-6 особин, плямистого - 6-14, незначно збшьшилась щшьшсть козулi - 13-15 голiв i лося - 0,2. Оптимальноï чисельностi, за ви-нятком оленя плямистого i ди^ свинi, ратичнi не досягли. Чисельшсть ди^ свинi, внаслiдок значних бютехшчних заходiв, зокрема пiдгодiвлi, бiльша вщ оптимальноï майже в 3 рази.
Завдяки свош масивностi, зубр осво1в найвищий кормовий дiапазон, тож теоретично, вш мав би усунути вшх дрiбних конкурентiв i, вiдповiдно продовжити нарощування власноï чисельностi. Натомiсть на територи ДП "МГ Звiрiвське" чисельшсть виду впродовж останшх рокiв зменшуеться, а ш-ших ратичних - збшьшуеться.
Причиною зменшення чисельностi виду вважають вирубування хвойних та дубових лiсостанiв в угiддях Звiрiвського та Муравищанського люництв та замiну ïx березово-вiльховими. Однак практика ведення мис-ливського господарства свiдчить, що заростаючi вирубування збiльшують кормову емнiсть (шдвищують бонiтет) угiдь для всix видiв ратичних звiрiв. Зменшення iншиx видiв ратичних в мисливських угiддяx господарства, ^м зубра i лося не зареестроване, що опосередковано спростовуе те, що рубання е причиною зменшення чисельност зубрiв.
Суцiльнi сосновi масиви е найбщшшими мисливськими угiддями, з огляду на мiзерний розвиток пiдлiску та надгрунтового трав'яного покриву. Таким чином, попршення кормовоï бази, за рахунок вирубування соснових лiсiв, не пояснюе депресп субпопуляци зубра. На користь такого твердження св^ить перманентне зменшення чисельност зубра на тлi вщсутност рубань головного користування впродовж бшьше нiж 10-рiчного термiну.
Небезпеку для юнування зубра становить тваринницький комплекс з розведення великоï рогатоï худоби (близько 1200 голiв), на межi з угiддями ДП "МГ Звiрiвське" (рис. 2). Тваринницький комплекс разом з пасовищами займае близько 1100 га, охоплюючи близько 20 % площд весняного-лггнього осередку поширення зубра. Велика рогата худоба може впливати на форму-вання гельмштофауни зубрiв. Свiйськi тварини у мiсцяx випасу створюють високу концентрацiю iнвазiйниx елемент1в, провокуючи цим самим штенсив-не зараження диких тварин. Зубри схильш до захворювання на диктиока-ульоз, цистокаульоз, мюллериоз, капрекаульоз тощо. Досить часто у них ви-являють фасцiолу печiнкову та дикроцел. О^м того, зубри дуже чутливi до пастерельозу, емкару, ящура [4].
^^Л Весняно-лггш стацп зубра ^^Л Ферма з розведення ВРХ I I Тсритор1я вольера 1111111 Територ1я, яку планують
використати для розширення вольера
, Мпкш
Оол1кова точка №1
оЗв1р]в
чо
Рис. 2. Карта-схема розмгщення ДП "МГ Зв 'цпвське " з позначенням весняно-лгтнЬс стащи зубра
Висновки. Нашi дослiдження CBiflHaTb про незадовiльний стан субпопуляци зубра в упддях ДП "МГ 3BipiBCbKe". Офiцiйнi документи не завжди об'ективно вiдображають чисельшсть виду. Причинами зменшення поголiв,я зубра не можуть бути конкуренщя за корми внаслщок збiльшення щiльностi шших ратичних, рубання лiсу. З метою охорони, вщтворення та збереження виду потрiбно завезти зубрiв з шших осередюв реакшматизаци виду, досль дити швазшний стан субпопуляци, використання кормових ресуршв, вивчити мiграцiйнi процеси.
Лггература
1. Бондаренко В.Д., Коцаба Р.П., Хоецький П.Б. Зубри знову над пр1рвою? // Науко-вий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. -С. 120-126.
2. Галака Б.О. Про сучасне поширення зубра (Bison bonasus L.) на УкраЫ // Зб1рник праць Зоолопчного музею. - 1973. - № 35. - С. 85-87.
3. Гаузе Г.Ф. Исследование над борьбой за существование в смешанных популяциях // Зоологический журнал. - 1935. - Т. 14, № 2. - С. 243-270.
4. Горегляд Х.С. Болезни диких животных. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1971. -
304 с.
5. Козло П.Г. Динамша численност зубр1в (Bison bonasus) в Бшоруа // Лшвництво Украши в контексп св1тових тенденцш розвитку люового господарства : мат. М1жнар. наук-пр. конф., присв. 150-р1ччю витоюв кафедри лю1вницгва НЛТУ Украши. - Льв1в, 2006. -С. 230-232.
6. Кол1сник Б., М1гас Р., КорольО., Мельник В. Зубр: потр1бна державна програма! // Люовий i мисливський журнал. - 2002. - № 5-6. - С. 49-50.
7. Колиснык Б.И. Реакклиматизация зубров в лесах Волынской области (Цуманская пуща) // Экология, морфология, использование и охрана диких копытных. - М., 1989. -С. 125-126.
8. Корочкина Л.Н., Ковальков М.П., Толкач В.Н. и др. Беловежская пуща. - Минск : Изд-во "Ураджай", 1980. - 230 с.
9. Корочкина Д.Н. О приросте стада зубров в Беловежской пуще // Развитие охотничьего хозяйства Украинской ССР : матер. Второй научно-произв. конф. - К., 1973. - С. 204-205.
10. Крайнев Е. От охотничьих заказников до охотничьих хозяйств // Охотник и рыболов Украины. - К., 1967. - Кн. 2. - С. 115-120.
11. Крыжановский В.И. Благородный олень и косуля на Украине, их экология и перспективы хозяйственного использования : дис... канд. биол. наук: спец. 03.00.08. - К., 1965. -226 с.
12. Лавов М.А. Косуля // Крупные хищники и копытные звери. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - С. 190-220.
13. Мельник Валерш, Колкник Богдан. Лгтопис Волинського краю. 988-2004. -Луцьк, 2005. - 317 с.
14. Ойцюсь И. Цуманское // Охотник и рыболов Украины. - К., 1967. - Кн. 2. -С. 121-123.
15. Реймерс Н.Ф. Популярный биологический словарь. - М. : Изд-во "Наука", 1991. -
544 с.
16. Саблина Т.Б. Копытные Беловежской пущи // Труды Ин-та морфологии животных им. А Н. Северцова. - 1955. - Т. 15. - С. 191.
17. Татаринов К.А., Дякун Ф.А. Реакклиматизация зубров в лесах Волынской области // Зоологический журнал. - 1969. - Т. 48, № 4. - С. 612-614.
18. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Украши. - Львiв : Вид-во Львiвського унту, 1973. - 257 с.
