CC BY
24
УДК 637*7 1нж. В.1. Стратт - НПП "Вижницький ", смт Берегомет;
доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Лье1в
РАТИЧН1 ТА ХИЖ1 ЗВ1Р1 В УГ1ДДЯХ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ВИЖНИЦЬКИЙ"
Проанал1зовано динамжу чисельност ратичних в угщдях Нацiонального природного парку "Вижницький". За перюд 1997-2010 рр. зареестровано зменшення чи-сельностi Cervus elaphus, збшьшення Capreolus capreolus, Sus scrofa. 1з хижакiв найчисельнiша Vulpes vulpes, щшьшсть поголiв'я становить 2,9 особин на 1000 га угщь. Iншi види - Canis lupus, Lynx lynx, Ursus arctos, - нечисельш, ютотного впливу на популяци ратичних спричинити не можуть.
Ключовг слова: мисливсьга звiрi, динамiка чисельност1, Чернiвецька область.
Нацюнальний природний парк "Вижницький" засновано у 1995 р., вш розташований у межир1чч1 Черемошу та С1рету в твденно-захщнш частит Чершвецько! областг Територ1я витягнута на 26 км з твшчного заходу на твденний схщ, ширина змшюеться вщ 4 до 8 км.
Р1зномаштнють природних умов НПП "Вижницький" зумовлюе знач-не р1зноман1ття тваринного свпу. На територп НПП юнуе 317 вид1в хребет -них тварин (84,8 %% загально! кшькосп хребетних Буковинських Карпатах). Вони належать до 156 род1в, 74 родин, 30 ряд1в i 6 клашв. Бшьшють наземних хребетних - типовi представники широколистяних та мшаних лiсiв Свропи, переважно балкансько! фауни (лелека бший, пiдорлик малий, голуб-синяк, вовчки люовий i лiщиновий, кiт лiсовий та ш.), менша кiлькiсть видiв серед-земноморського походження (саламандра плямиста, квакша звичайна, полоз ескулатв та ш.), незначна кiлькiсть типових гiрських (кумка гiрська, щеврик гiрський, плиска прська, оляпка та iн.) та бореальних (глухар, рябчик, сич во-лохатий, сова довгохвоста, ведмщь бурий, рись та ш.) видiв [10]. Серед ссав-цiв переважають мисливськi види. Загалом, у мисливських угiддях Буковини зареестровано понад 30 мисливських звiрiв [22]. Однак у наукових публжаць ях мисливським звiрам Буковини придшено недостатньо уваги [4, 9, 10, 1315, 17-21]. Тому метою роботи е аналiз стану поголiв'я основних видiв мисливських звiрiв (ратичнi, хижi) та умов !х iснування в угiддях НПП "Вижницький".
Методика роб1т. Аналiз динамжи чисельностi поголiв'я мисливських звiрiв проводили на основi щорiчних матерiалiв облтв дичини НПП "Вижницький", власних польових дослщжень, лiтературних джерел [13, 14, 17, 22]. Математичне оброблення даних виконували з використанням кореля-цшного аналiзу з визначенням варiацiйно-статистичних величин за допомо-гою програмного пакету "Microsoft Excel".
Результати дослщжень. На територп НПП найбiльшу площу займа-ють мiшанi та листяш лiси, якi характеризуються багатими кормовими та за-хисними властивостями i е бiотопами iснування ратичних (табл.).
У межах парку з ряду Ратичш (Cerviformes) трапляються три види: олень благородний (Cervus elaphus L.), сарна европейська (Capreolus capreolus L.), дика свиня (Sus scrofa L.). Основними бiотопами !х юнування е мша-нi, переважно ялицево-буковi лiси, старших класiв вiку з добре розвиненими тдростом та тдлюком. 1з ссавцiв, крiм ратичних, тут поширеш лисиця, куни-
ця люова, вивiрка та iн. З хижаюв трапляються рись, кiт люовий, рщше - бор-сук, ведмвдь, вовк. 1з дрiбних ссавщв, що мешкають у нижньому ярусi люу, трапляються мишi польова та люова, бурозубка мала та ш. Другим за рiзнома-нiттям видiв на територп парку е узлiсно-лучний фаунiстичний комплекс. Серед ссавщв тут поширеш заець-русак, кргт, нориця звичайна, трапляються ра-тичнi види, iз хижаюв - лисиця, тхiр лiсовий та ш. Прирiчковий комплекс тва-рин, хоча i менш рiзномаштний, шж попереднш, однак, крiм тварин, що пос-тiйно мешкають бiля рiчок та струмкiв i екологiчно тюно пов'язанi з ними, ю-нуе певна група видiв, яю тимчасово вщвщують цi бiотопи.
Табл. Основт еко.юго-фауп'гстичп'г комплексы НПП "Вижницький "
Еколого-фаушстичш комплексы Всього
площа, га %
Мшаш та листяш лгси 10673,6 95,7
Узлюно-лучний комплекс 292,1 2,6
Прир1чковий комплекс 101,1 0,9
Водойми 89,8 0,8
Разом 11156,6 100
Територiя парку е характерним мюцем оселення оленя. Протягом ос-таннього десятилптя (2000-2010 рр.) чисельнiсть виду зменшилася удвiчi (основна причина - масове браконьерство на прилеглих до заповщного об'екта територiях). Тренд динамжи чисельностi оленя благородного в упддях НПП
негативний (рис. 1). 20
=
5
18
16 14
12 10
8 6 4
0
у = -0,3758х + 765,18
Роки
1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 Рис. 1. Динамша чисельностг Cervus elaphus вугiддяхНПП "Вижницький"
За перюд 1997-2010 рр. чисельшсть погсшв'я оленя змшювалася вщ 9 до 18 особин, у середньому 12,2±0'7 особин (S=2,5; V=20,6). Зареестровано шють рокiв i3 приростом i чотири роки i3 зменшенням чисельностi. Однак се-редньорiчна елiмiнацiя становила 17,7±5,3 % i була бiльшою, шж прирiст -15,4й'0 %. Найбшьше зменшення поголiв'я на 28,6 % зареестровано у 1998 р., максимальний прирют зареестрований у 2008 р. i становив 25 % вщ загально! чисельностi (рис. 2).
Роки
Рис. 2. Приркт та елгмтащяратичних вугiддях НПП "Вижницький"
Щшьнють оленя за перюд 1997-2010 рр. змшювалася у межах вщ 1,2 до 2,3 особин на 1000 га, у середньому - 1,6±0,1 (£=0,3; К=19,3), що вщпо-вщае четвертому бонiтету, тобто угiддям з поганими кормовими i захисними умовами. Найменшу щiльнiсть (1,2 особини) зареестровано протягом 20052007 рр.
Зима у 2009-2010 рр. у Карпатах була сшжною та на чисельнють оле-шв в угiддях НПП вона не вплинула. За наявностi iстотного сшгового покри-ву оленi споживали листя ожини, сшо у годiвницях. 1нженери мисливствоз-навцi пiдгодовували ратичних сшлю. В угiддях парку влаштовано 14 годiв-ниць i 19 солонщв. Згiдно з Настановами з упорядкування мисливських угiдь (Ки1в, 2002) та виконаних розрахунюв, для поголiв'я ратичних у бютехшчних спорудах необхiдно: годiвниць - 7 шт., солонцiв - 13 шт.
За дослщженнями пращвниюв НПП, статево-вiкова структура пого-лiв'я оленя була такою: дорослих самиць - 39 %, молодих - 23 %, дорослих самцiв - 21 %, молодих - 17 %. Самцi скидають роги у лютому, найтзшше в березнi й остаточно мшяють 1х до кшця липня; молодi оленi, головним чином однорiчнi самцi, часто носять роги ще в травнi.
Сарна - найчисельшший вид в угiддях парку. За перюд 1997-2010 рр. середньорiчна чисельнють виду становила 112,5±2,2 особин (£=8,4; К=7,5). Збiльшення чисельностi сарни зареестровано протягом 10 роюв, середньорiч-ний прирiст становив 3,7±0,7 %. Зменшення чисельностi зареестровано лише протягом трьох роюв, але середньорiчна елiмiнацiя була у 3,7 раза бшьшою, нiж прирiст (13,7±6,8 %). Тому спостеркжеться незначний позитивний тренд динамжи чисельностi (рис. 3).
Щiльнiсть сарни протягом 1997-2010 рр. становила вщ 12,5 (1998 р.) до 16,2 голiв (2009 р.), у середньому - 14,6±0,3 особин (£=1,1; К=7,4), що вщ-повiдае третьому боштету, угiддям iз середнiми кормовими i захисними умовами. Свиня дика трапляеться по всiй територп НПП. Заселяе переважно сирi та болотяш бiотопи. За перiод 1997-2010 рр. чисельнють дико1 свинi змшюва-лася у межах вщ 44 до 73 особин, середньорiчна чисельнiсть становила
57,8±2'4 особин (£=9,0; V=15,6). У динамiцi чисельност поголiв'я виду зареестровано позитивний тренд. Середньорiчний прирiст за ан^зований перь од становив 8,1±2,8 %, eлiмiнацiя - 10,3±4,0 %. Поpiвняно з 1997 р., чисeльнiсть поголiв'я виду в 2010 р. збшьшилась в 1,6 раза (рис. 4). 130т
и
i 90-■
О
X SO--7060-!-1-1-•-i-1-i-*-1-1-'-1-i-1
1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010
Роки
Рис. 3. Динамша чисельносТ Capreolus capreolus вуяддяхНПП "Вижницький"
к
3
5 30
U
S" 20 100 ---Г------,
1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010
Рок»
Рис. 4. Динамша чисельносmi Sus scrofa в уяддях НПП "Вижницький"
За 14^чний перюд (1997-2010 рр.) щшьшсть ди^ свинi в упддях НПП змшювалася у межах вщ 5,2 (1998 р.) до 9,5 особин (2010 р.), у се-редньому - 7,5±0,3 особин (£=1,2; V=15,6), що вщповщае першому бонiтeту, угiддям з дуже добрими кормовими i захисними властивостями. Як природо-охоpонно-науково-peкpeацiйна установа, НПП може проводити селекцшний вщстрш мисливських звipiв. Однак протягом перюду iснування парку селек-цiйного добування не здшснювали.
1з великих хижаюв, як можуть впливати на чительнють pатичниx, в yгiддяx mpRy тpапляютьcя вовк (Canis lupus L.), pиcь (Lynx lynx L.), ведмщь (Ursus arctos L.), лиcиця (Vulpes vulpes L.). Фyнкцiï xижакiв в екоcиcтемi над-звичайно багатогpаннi, ^оте не доcтатньо доcлiдженi. Тому cеpед шещалю-тiв iз миcливcького гоcподаpcтва, миcливцiв, наyковцiв icнye двi ^айш думки пpо pоль хижаюв в екостстемах:
• хижаки можуть стихший pегyлювати чиcельнicть cвоïx жеpтв, позитивно впливати на cтаи ïx популяцш;
• хижаки можуть ютотно зменшувати чиcельиicть видy-жеpтви. Оcновний коpм ведмедя в piзниx чаcтинаx аpеалy - pоcлини [1]. Не e
винятком i Укpаïнcькi Каpпати. Тут в живленш виду pоcлинний коpм стано-вить понад 60 % pацiонy, тваpиннi коpми - понад 35 %. Найчаcтiше pатични-ми ведмщь живитьcя пicля виходу з баpлогy pанньою веcною в п^юд найменшоï кiлькоcтi та доcтyпноcтi шших коpмiв. Вiн пеpеcлiдye оcлаблениx та xвоpиx pатичниx, поïдаe знайдених меpтвиx звipiв [16]. В yгiддяx НПП pеecтpyвали лише поодинокi випадки тpаплянь, cлiди життeдiяльноcтi ведмедя. Так, ^отитом 2007-2009 pp. пpацiвники mpRy в межах пpиpодо-заповiд-ноï теpитоpiï pеecтpyвали 2-3 ведмедiв.
Вовк - пластичний вид, пpиcтоcyвавcя до умов юнування в piзниx геог-pафiчниx зонах Укpаïни. Рацiон хижака залежить вщ наявноcтi та доcтyпноcтi коpмiв [2, 5]. Одним iз ошовних його коpмiв e pатичнi звipi. У межах НПП не-pегyляpно pеecтpyють поодиноких оcобин. Так, у 2005 p. заpеecтpовано випадки нападу хижака на олешв i уш^не добування двох оcобин. ^отятам 20092010 pp. виявлено пеpебyвання i пеpемiщення у межах mpsy 4-6 вовкiв.
Одним iз потенцшних воpогiв pатичниx, на думку деяких достщниюв, e pиcь [6, 8]. Чительнють pиci незначна. Поодиноко тваpини тpапляютьcя заз-вичай, cеpед тих дшянок cyцiльниx лicовиx маcивiв, яю piдко вiдвiдye нате-лення. На теpитоpiï НПП cлiди pиci iнодi pеecтpyють пicля вcтановлення cтiйкого Ютового пок^иву. Пpоведений коpеляцiйний аналiз поголiв'я pатич-них i pиci заcвiдчили cлабкий вiд'eмний зв'язок мiж чиcельнicтю pиci та козу-лi та помipний вiд'eмний зв'язок мiж чиcельнicтю pиci та оленя i ди^ cвинi.
Лиcиця - типовий xижак-полiфаг, у його pацiонi понад 300 видiв тва-pин i pоcлин. Вcеïднicть, екологiчна плаcтичнicть зумовили зателення лшж-цею piзноманiтниx бiотопiв. Вона e найпошиpенiшим хижаком на теpитоpiï НПП. Склад коpмiв лиcицi залежить вщ геогpафiчниx, cезонниx та бютотч-них оcобливоcтей. Оcновним коpмом e мишоподiбнi гpизyни, в Каpпатаx у зимовому pацiонi вони cтановлять понад 60 %, веcною - до 70 %, а влiткy -до 87 % [11]. Деяю науковщ вiдзначають icтотний вплив листщ на читель-нicть козyлi [3, 12]. На оcновi аналiзy випадюв загибелi козyлi вiд xижакiв у rip^mx умовах, вcтановлено, що ^тиною 7 % загибелi козуль e листця [3]. Коефiцieнт коpеляцiï мiж чиcельнicтю козyлi та лиcицi в упддях НПП e по-мipним i cтановить r = - 0,38. Помipний вiд'eмний зв'язок заpеecтpовано мiж чиcельнicтю лиcицi та оленя i в^утат мiж поголiв'ям листщ та дикоï cвинi. За п^юд 1997-2010 pp. чиcельнicть лиcицi в межах НПП змiнювалаcя вiд 17 до 33 ошбин, у cеpедньомy - 22,4±1,7 оcобин (S=6,5; V=28,8) (pиc. 5).
35 т
—Лисиця
О
1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 Роки Рис. 5. Чисельтсть хижакв вуяддях НПП "Вижницький"
Протягом 2004-2010 рр. зареестровано зменшення чисельносп лисицi. Щiльнiсть популяцiï за анатзований перiод змiнювалася в межах вщ 1,6 до 4,3 особин на 1000 га угадь, значну щiльнiсть (4,3 особин) реестрували протягом 2004-2005 рр. За аналiзований перюд (1997-2010 рр.) середньорiчна щшь-нiсть виду становила 2,9±0,2 особин (£=0,8; V=28,8).
Висновки. В угаддях НПП "Вижницький" протягом 1997-2010 рр. зареестровано зменшення чисельносп оленя благородного, збшьшення пого-лiв'я дикоï свинi та козулi. Щшьшсть оленя благородного становить 2,3 осо-бини, сарни европейськоï - 16,2, ди^ свинi - 4,3 гсшв на 1000 га угiдь.
Ведмадь, рись - види, занесенi в Червону книгу Украïни, пiдлягають охорош, ïx чисельнiсть в НПП незначна, ютотного впливу на чисельнiсть ра-тичних не спричиняють. В упддях парку рееструють нерегулярне перебуван-ня вовка. Середньорiчна щiльнiсть лисицi за аналiзований перiод становила 2,9 особини на 1000 га.
1. Бобырь Г.Я. Роль бурого медведя в использовании ресурсов травянистых растений на северном Кавказе / Г.Я. Бобырь // Медведи в СССР. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1991. -
2. Буневич А.Н. Динамика численности и питание волка в Беловежской Пуще / А.Н. Бу-невич // Заповедники Белоруссии. - Минск : Изд-во "Ураджай". - 1988. - Вып. 12. - С. 108-113.
3. Владышевский Д.В. О факторах, влияющих на численность европейской косули / Д.В. Владышевский // Проблемы охраны и рационального использования промысловых животных. - М. : Изд-во "Наука", 1968. - С. 41-43.
4. Дремлюга В.И. Состояние численности отдельных видов мышевидных грызунов на территории Буковинского Прикарпатья за последние 20 лет, тенденции ее изменения и носи-тельство грызунами лептоспирозной инфекции / В.И. Дремлюга, М.С. Проценко, В.Н. Кондратенко, В.Н. Гуцуляк // Динамика численности грызунов в некоторых регионах Украины. -К. : Ин-т зоологии АН УССР, 1990. - С. 16-23. - Препринт.
5. Жила С.М. Вовк, дию копитш та велика рогата худоба на твнош Житомирщини: ви-б1рковють хижацтва / С.М. Жила // Фауна в антропогенному середовищ1 // Пращ Терюлопч-но! школи. - Луганськ. - 2006. - Вип. 8. - 160-164.
Л1тература
С. 95-110.
6. Киселев А. Косуля и рысь в Свердловской области / А. Киселев // Охота и охотничье хозяйство. - 1974. - № 12. - С. 16-17.
7. Колюшев И.И. Фауна позвоночных животных советских Карпат / И.И. Колюшев // Фауна и животный мир советских Карпат : научные записки Ужгордского гос. ун-та. - Т. 40.
- Ужгород, 1959. - С. 3-19.
8. Лавов М. Волк - миф и действительность / М. Лавов // Охота и охотничье хозяйство.
- 1982. - № 7. - С. 20-21.
9. Макушенко М.О. До поширення та екологи деяких видiв промислових звiрiв Черш-вецько'' област / М.О. Макушенко, 1.Д. Шнаревич // Науковi записки Львiвського наук. при-родознавчого музею АН УРСР. - 1954. - Т. III. - С. 77-89.
10. Одочук П.1. Збереження видiв тварин на територи Нащонального природного парку "Вижницький": пропаганда, коротка характеристика та перелж видiв / П.1. Одочук // Зоолопч-на наука у сучасному суспiльствi : матер. Всеукр. конф., присвяченш 175-рiччю кафедри зо-ологiï. - Кмв-Кашв, 2009. - С. 345-352.
11. Полушина Н.А. Питание лисицы, лесной куницы и ласки в условиях Украинских Карпат / Н.А. Полушина, Д.В. Владышевский // Флора и фауна Карпат. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - Вып. 2. - С. 218-223.
12. Русанов Я.С. Влияние отстрела лисицы на динамику численности молодняка оленя и косули в Беловежской пуще / Я.С. Русанов // Тезисы доклада II Зоолог. конф. БССР. -Минск, 1962. - С. 91-93.
13. Скшьський ГВ. Ссавщ швденно-схщно'' частини Буковинського Передкарпаття: су-часний стан фауни, раритетш види, перспективи використання та заходи збереження / ГВ. Скшьський, ЛХ Мелещук, М.В. Тащук // Сучасний музей. Наукова й експозицшна дiяльнiсть : матер. наук. конф., присвяч. 145-й рiчницi заснування Крайового музею в Чершвцях. - Чершвщ : Вид-во "ДрукАрт", 2008. - С. 52-67.
14. Скшьський ГВ. Сучасний стан популяци бурого ведмедя (Ursus arctos) в Буковинсь-ких Карпатах / I.В. Скшьський, ЛХ Мелещук, М.В. Тащук // Сучасний музей. Наукова й експозицшна дiяльнiсть : матер. наук. конф., присвяч. 145-й рiчницi заснування Крайового музею в Чершвцях. - Чершвщ : Вид-во "ДрукАрт", 2008. - С. 205-209.
15. Скшьський ГВ. Червона книга Буковини. Тваринний св^ / ГВ. Скшьський, Л.М. Хлус, В.Ф. Череватов та ш. - Чершвщ : Вид-во "ДрукАрт", 2007. - Т. 2, ч. 1. - 256 с.
16. Слободян А.А. К вопросу о питании карпатского медведя бурого (Ursus arctos L.) / А. А. Слободян // Вестник зоологии. - 1975. - № 5. - С. 11-15.
17. Ткачук Ю.Б. Динамика численности благородного оленя на Буковине / Ю.Б. Тка-чук // Современные проблемы зоологии и экологии : матер. Междун. конф., посвящ. 140-летию основания Одесск. национал. ун-та им. И.И. Мечникова. - Одесса : Изд-во "Феникс", 2005. - С. 292-294.
18. Ткачук Ю.Б. О современных находках лесного кота на Буковине / Ю.Б. Ткачук // Вест. зоологии. - 2000. - Т. 34, № 36. - С. 80.
19. Ткачук Ю. Смертшсть копитних у люах Буковини / Ю.Б. Ткачук // Велию ссавщ Карпат : матер. Мiжнар. екол. конф. - Ьано-Франгавськ, 2000. - С. 51-52.
20. Шнаревич И.Д. Эколого-географическая характеристика фауны позвоночных советской Буковины / И.Д. Шнаревич, М.Ф. Никитенко // Научный ежегодник за 1956 год. - Черновцы : Изд-во Черновиц. гос. ун-та. - 1956. - Т. I, вып. 2. - С. 98-107.
21. Шнаревич ГД. Фауна хребетних радянсько'' Буковини / ГД. Шнаревич, М.П. Нгатен-ко // Ви'зна сеая вщщлу бюлопчних наук по проблемi вивчення флори i фауни Карпат : тези доп. - К. : Вид-во АН УРСР, 1956. - С. 44-47.
22. Хоецький П.Б. Мисливсьга ресурси ссавщв Буковини / П.Б. Хоецький // Сучасний музей. Наукова й експозицшна дiяльнiсть : матер. наук. конф., присвяч. 145-й рiчницi заснування Крайового музею в Чершвцях. - Чершвщ : Вид-во "ДрукАрт", 2008. - С. 212-216.
Стратий В.И., Хоецкий П.Б. Копытные и хищные звери в угодьях Национального природного парка "Вижницкий"
Проанализирована динамика численности копытных в угодьях Национального природного парка "Вижницкий". За период 1997-2010 гг. зарегистрировано уменьшение численности Cervus elaphus, увеличение Capreolus capreolus, Sus scrofa. Из хищников многочисленная Vulpes vulpes, плотность поголовья представляет 2,9 особей на 1000 гектар угодий. Другие виды - Canis lupus, Lynx lynx, Ursus arctos - малочисленные, существенного влияния на популяции копытных не составляют.
Ключевые слова: охотничьи звери, динамика численности, Черновицкая область.
Stratiy V.I., Khoyetskyy P.B. Ungulates and predators in the territory of the National Nature Park "Vyzhnytsky"
The dynamics of abundance of ungulates in the territory of the National Nature Park "Vyzhnytsky" has been analyzed. During 1997-2010 it has been registered a decrease in the number of red deer (Cervus elaphus), an increase in abundance of roe deer (Capreolus capreolus) and wild boar (Sus scrofa). Within predators, the most numerous is red fox (Vulpes vulpes), the animal density is amounted to 2.9 per 1000 ha. The other species such as grey wolf (Canis lupus), Eurasian lynx (Lynx lynx) and brown bear (Ursus arctos) are small in numbers, and do not have a substantial impact on ungulates population.
Keywords: game animals, dynamics of abundance, Chernivtsi region.
УДК 630*187 ДиректорЮ.1. Черневий1, канд. с.-г. наук; здобувач
А.1. Савчин1; здобувач В.С. Данилiв1; проф. П.Р. Третяк2, д-р бюл. наук
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ СТАРОВ1КОВИХ ДЕРЕВ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО! (PICEA ABIES (L.) KARST.) Б1ЛЯ ВЕРХНЬО! МЕЖ1 Л1СУ В ГОРГАНАХ
У вологих олшо-мезотрофних умовах кислих малопотужних початкових буро-3eMÍB на кам'янистих розсипах (Dystric Regosols) на висот понад 1300 м н. р. м. яли-на европейська росте дуже повшьно. У вщ 200-400 рогав висота дерев сягае 30 м, аметр стовбурiв на висот 1,3 м - 60 см, а !х об'ем - 4 м3. Середнш прирют у висоту становить 0,05-0,2 м-рж-1. Середнш прирют за дiаметром становить 1-4 мм-рж-1, а середнш прирют за об'емом - лише 0,005-0,015 м3-рж-1.
Верхнш люовий пояс на твшчному макросхил1 Карпат формують ялинов1 люи [5, 6]. У Горганах, у верх1в'1 р1чки Л1мнищ вони безпосередньо контактують з субальпшськими прськососняками, а тому майже не зазнали впливу полонинського господарства, яке колись тут локально практикувало-ся. Водночас, перше масштабне рубання л1шв тут вщбулося лише тд кшець Х1Х ст., а друге у 50-60 роках ХХ ст. У матер1алах люовпорядкування 1938 року згадуеться, що у т часи оптимум розвитку ялинових л1ив спостерь гався на висот 1200 м н.р.м., де ялини вжом 100 — 120 роюв сягали висоти 33 м, а запас деревини - 800 м3-га-1. Зустр1чалися нав1ть дерева заввишки 50 м i 160 см у д1аметр1 [2]. Правдопод1бно, що люи вище 1300 м н.р.м. не зазнали масового вирубування. Водночас, вони залишилися майже не вивченими [1]. Тому метою нашого до^дження було тзнання особливостей ходу росту старовжових дерев ялини европейсько! у цьому райош, що ростуть на висот понад 1300 м н. р. м.
Матер1али та методика. Для дослщжень було вибрано дiлянки старо-вiкових ялинових лiсiв, що вщповщають стадп початку розпаду деревостану [8], у Довгополянському та Осмолодському люництвах Державного шд-приемства Осмолодське люове господарство, а також дiлянку люових культур у Довгополянському л^ (рис. 1). Звiдти взято вiсiм модельних дерев, що росли на висот понад 1300 м н. р. м. 1х характеристики наведено у таблищ.
1 Прикарпатський тсогосподарський коледж;
2 Державний природознавчий музей НАН Укра1ни, м. Льв1в
