CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 24 (65), 2013. № 3, с. 322-332.
УДК 323.14/15(477):316.6475
РАСИЗМ ТА "МОВА ВОРОЖНЕЧ1" ЯК ПОЛ1ТИЧНИЙ ФЕНОМЕН В УКРА1Н1 Безрук Т. С.
Taurida National V.I. Vernadsky University, Simferopol, Crimea, Ukraine
E-mail: bezruck@gmail.com
1сторш правих партш в Украш, процес !х становлення та усшшшсть проходження до Парламенту. Статистика расово втомтивованих злочишв на Грунта ненависта, яка проводиться з 2006 по 2012 рж, показуе, що сплеск злочишв вщбувся в иерюд 2007-2008 рокш, тсля Помаранчево1 революцп та збшьшення нацюнатстичних настро1 в укра1нському сусшльстт. Законодавча база врегулювання питань в сфер1 етноиолггики була прийнята лише в вересш 2012 року, до цього не було сиещально Закону, який би регулював дискримшацшш прояви. В Украш в 2010 рощ було розформовано ирофшьне мшстерство, на сьогодншнш день врегулювання питань етнополггики тдпорядковано Мшстерству культури Укра1ни. М!жнародт антидискримшацшш оргашзацп вказують на необхщтсть створення сиещального органу, який би займався даними питаннями ирофшьно. Kmwei слова: расизм, мова ворожнеч1, злочини на Грунта ненависта, толерантшсть.
1. УКРА1НЦ1 ТА "1НШ1"
З моменту виникнення сощуму таю вщмшносп м1ж його членами, як вш, стать, належнють до певно! сощально!, расово!, нацюнально! групи, - були основою для розподшу прав та обов'язюв, встановлення обмежень або надання переваг. Колошальне минуле багатьох держав зумовило також виникнення змшаних сустльств, в яких кол1р шюри людини, нацюнальна або етшчна належшсть визначала !! правовий статус. У т часи сегрегащя на основ1 раси чи нацюнального походження сприймалась як певна сощальна норма, шдкршлена психолопчним неприйняттям вщмшного та невщомого, релшйним консерватизмом, вщсутшстю наукових про причини юнування р1зних рас i, як результат, нерозумшня загально! людсько! рiвностi.
Сьогодш людство усвiдомило, що така сегрегащя е рiзновидом дискримшацп, яка може незаконно обмежувати права людей за рiзними шдставами: расою, кольором шюри, походженням, нацiональнiстю, етнiчною належнiстю, релшею, мовою та iн [ст.13-14].
Прояви расизму та ксенофобп в шституцшному полi панують не в одному кабшет та не в однш установi. Для спрощення розгляду щ дискримiнацiйнi практики варто позначати як шституцшний расизм. На рiвнi публiчного дискурсу формуеться уявлення про "толерантшсть, притаманну укра!нцям", проте на практищ расова дискримiнацiя е глибоко вкоршеною - часто настiльки глибоко, що на не! не звертають уваги, вважаючи просто одшею зi стратегш поведiнки представникiв рiзних установ. Такому становищу сприяе загальна криза сощально! сфери, збiльшення дистанцi!' мiж рiзними групами населення, що, своею чергою, разюче вщбилося й на сприйнятп "шших". Образ "шших" в Укра!ш сконструйовано здебiльшого за допомогою ксенофобсько! полiтично! риторики, дискримiнацiйного
медшного дискурсу, уявлення про крах мультикультурал1зму на Захода [2, с.148-149].
Схильшсть до ксенофоби в суспiльствi соцюлоги визначають за iндексом «сощально1 дистанци» в колективнiй свiдомостi. 1нститут соцюлоги Пацюнально1 Академи Наук Украши (ПАНУ) та Кшвський Мiжнародний 1нститут Соцюлоги (КМ1С) для вимiрювання ще1 сощально1 дистанци з початку 90-х роюв використовують шкалу Богардуса - американського соцюпсихолога, який розробив свiй метод у 1925 р. для визначення сощально1 дистанци мiж рiзними нацюнальними, расовими та iншими групами. Па основi вiдповiдей опитаних, в якш ролi (членiв родини, друзiв, сусщ1в, колег по роботi, спiвгромадян, туриспв) вони б сприйняли представникiв шших нацiональних груп у краш, на 7-значнш шкалi вiдображаeться iндекс сощально1 дистанци: чим вище число, тим бшьшою е соцiальна дистанцiя мiж групами в суспiльствi. Соцiолог Наталя Панiна з 1нституту соцюлоги ПАПУ виводить зi шкали Богардуса <андекс нацюнально1 дистанци», який пов'язуе шкалу сощально1 дистанци та рiвень м1жетшчно1 толерантностi. 1ндекс низько1 сощально1 дистанци вщ 1 до 2,5 Панша оцiнюе як iдентифiкацiю з шшими, 3-4 вiдображае толерантне ставлення до шших, 4-5 - вщособлешсть, 5-6 -iзольованiсть та 6-7 - ксенофобiя. Дослiдження рiвня толерантностi украшського населення П. Панiною за 1992, 2002 та 2005 рр. свщчить про значне зростання iзоляцiйних та ксенофобських настро1в: в 2005 р. три чверт населення виявили приховану або вiдкриту форму ксенофоби. [3, ст.26].
Таблиця 1. показуе шдекс сощально1 дистанци в рiзних регюнах Укра1ни. Данi, наведенi за 2005 р1к, вiдображають бiльш чiтку картину того, який рiвень сощально1 дистанци в рiзних регiонах: по вс1м чотирьом рiвням вiн варiюеться в рiзних частинах Укра1ни.
Рiвень сощально1 дистанци в рiзних регiонах Украши
Таблиця 1
Ршень мiжетнiчноl толерантноста Частка населення з вiдповiдним ршнем толерантноста, %
1992 2002 2005
Украша Украша По всш Украш Сыд Швдень Центр Захщ
Толерантнiсть 35,2 9,9 10,4 13,2 11,4 9 8,3
Вiдособленiсть 25,2 16 14,8 15,9 12,7 11,2 23,3
Iзольованiсть (прихована форма ксенофобй) 33,3 48,1 49,5 50,7 46,1 55,6 42
Ксенофобiя (вiдкрита форма) 6,3 27 25,2 20,1 29,9 24,2 26,4
Хоча метод шкали Богардуса шдлягае критицi за те, що вш вимiрюе в першу чергу рiвень штеграци соцiальних груп, а не рiвень ксенофоби, цей метод залишаеться поки единим засобом, що дозволяе впорядкувати образи сощальних груп в колективному шдсвщомому й прослiдкувати динамшу 1хшх змiн. Динамiка ставлення украшщв до окремих нацiональних груп з 1994 по 2004 рр. вщображена в
324
таблиц 2. З таблиц видно, що cxiдноcлов'янcькi народи (yкрaïнцi, роciяни, бшорует) кориcтyютьcя бiльшим рiвнем толерaнтноcтi, шж трaдицiйнi меншини (евре1', румуни, поляки). Сощальна диcтaнцiя щодо евре1'в вщ caмого початку опитувань була меншою вiд cоцiaльноï диcтaнцiï щодо шшж неcлов'янcькиx груп i cвiдчить про очевидну iнтегровaнicть евре1'в в украш^ке cycпiльcтво. Пaйбiльшa cоцiaльнa диcтaнцiя ^остер^ет^я щодо ромiв та «новиx меншин» з Африки, Aзiï та Кавказу, якж cприймaють як тaкиx, що не належать до украш^кого cyra^^ra. [4, c. 27].
Динaмiкa шщально!' диcтaнцiï в Укрaïнi за 1994-2004 рр.
Таблиця 2
Нацюнальна група 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Украшомовш украшщ 1,7 1,72 2,03 2,27 1,84 1,77 2,07 2,01 2,06 1,95 2,2
Pоciйcькомовнi украшщ 1,78 1,84 2,06 2,34 1,98 1,99 2,32 2,16 2,24 2,12 2,21
Pоciяни 1,95 2,06 2,45 2,55 2,29 2,24 2,5 2,14 2,4 2,44 2,48
Бiлорycи 2,32 2,49 3,05 3,18 3,07 2,96 3,15 2,94 3,17 3,23 3,4
Gвреï 3,64 3,74 3,89 3,91 4,01 3,88 4,1 3,95 4,13 4,34 4,29
Американщ 3,68 3,76 4,04 4,03 4,24 4,17 4,35 4,09 4,64 4,79 5,02
Канадщ 3,69 3,73 4,13 4,06 4,31 4,25 4,46 4,27 4,37 4,58 4,92
Поляки 3,85 3,84 4,16 4,23 4,45 4,45 4,45 4,05 4,66 4,37 4,5
Французи 3,9 4,01 4,31 4,34 4,56 4,37 4,62 4,42 4,73 4,66 5,03
Шмщ 4,03 3,92 4,39 4,3 4,67 4,46 4,68 4,39 4,56 4,61 4,93
PyHynn 4,27 4,4 4,38 4,51 4,72 4,51 5,02 4,77 4,94 4,91 4,98
Африканщ 4,92 5,04 4,96 4,94 5,22 5,17 5,45 5,22 5,43 5,54 5,47
Pоми 5,15 5,14 5,15 5,35 5,45 5,48 5,61 5,43 5,72 5,89 5,7
Середн1й гндеке кcенофобiï 3,45 3,51 3,77 3,85 3,91 3,82 4,06 3,83 4,08 4,11 4,24
2. ПРАВ1 nAPTIÏ В yKPAÏHI
В 2004 року украшщ здивували веcь cвiт тим, що без жодного постршу ycпiшно провели багатоденну aкцiю матово!" громaдcькоï непокори, яка cтaлa вщомою як "помаранчева револющя" [5, c. 7-16]. Вщзначимо, що cyчacнa Украша -п^ля нещодaвнix вiдноcниx невдач новж xвиль демокрaтизaцiï в Киргизсташ та Грyзiï - зaлишaeтьcя единою з колишнix реcпyблiк Paдянcького Союзу формату 1922 року, де вто ще е нади на подальший рyx у бiк демокрaтiï [6]. Якщо щ факти добре вщом^ то iншa, не менш дивовижна оcобливicть поcтрaдянcькоï Украши
залишасться практично непом^ною для мiжнародноi пол^ично' науки: в укра'нському парламентi вже впродовж багатьох роюв не було ультранащоналютично' фракцп [7, с. 19].
Не дивно, що в перюд юнування Радянського Союзу становище укра'нського радикального нащонатзму в укра'нському суспiльствi було маргшальним [8]. Бiльшiсть дiячiв Оргашзацп укра'нських нацiоналiстiв (ОУН) i Украшсько' повстансько' арми перебували у вимушенш емпрацп [9, с. 163-189]., а власне в УРСР будь-яких спроб вщновлення правого радикалiзму навiть на рiвнi субкультурного або невеликих груп не допускали КДБ i МВС. Лише в роки Перебудови дiяльнiсть силових структур стала менш репресивною, унаслiдок чого ще до розпаду Радянського Союзу в УРСР - як i трохи рашше в РФСР - з'явилися першi вщверто праворадикальнi оргашзацп. 1990 року у Львовi було створено одну з найвщомших нацiоналiстичних партiй - Укра'нську нацiональну асамблею (УНА), яку очолив Дмитро Корчинський [10, с. 22].
Другою найвщомшою праворадикальною парпею, яка виникла на початку 1990-х роюв, був Конгрес укра'нських нацiоналiстiв (КУН) - прямий наступник ОУН-Б, яку 1940 року, тсля розколу в первиннш ОУН, очолив Степан Бандера. Спадкоемшсть ОУН-Б i КУН було забезпечено поверненням з емпрацп Ярослави Стецько - колишньо' учасницi ОУН-б i вдови Ярослава Стецька, одного з лiдерiв ОУН-Б та УПА [11, с. 149-184]. 1994 року п'ятьох члешв парти було обрано до Верховно! Ради в мажоритарних округах, а за результатами дострокових виборiв 1997 року лiдерка КУН Стецько теж стала депутаткою укра'нського парламенту [12, с. 23].
Третьою, спершу також маргiнальною, проте як з'ясувалося пiзнiше, найбiльш значущою укра'нською праворадикальною партiею в 1990-х роках була Сощал-нацiональна партiя Укра'ни (СНПУ) [13, с. 24]. Варто вщзначити, що з-помiж названих украшських нащоналютичних партiй СНПУ найменш приховувала свою належнiсть до неофашистських оргашзацш. Ii офiцiйною символiкою був трохи модершзований "вовчий гак" (нiм.Wolfsangel), який використовувався шмецькою дивiзiею СС Das Reich ("Iмперiя") та голландською дивiзiею СС Landstorm Nederland ("Земельна дружина Нщерлацщв") пiд час Друго' св^ово' вiйни, а також низкою европейських неофашистських органiзацiй пiсля 1945 року [14, с. 24]. У тлумаченш керiвництво СНПУ "вовчий гак" став "щеею нацii". До того ж, офщшна назва iдеологii парти - "сощал-нащонатзм", - вочевидь, вiдсилала до "нащонал-соцiалiзму" - офiцiйноi назви щеологп НСДПА i гiтлерiвського режиму [15, с. 2425].
Упродовж 1990-роюв жоднш праворадикальнiй парти, окрiм ПСПУ, не вдалося заручитися пiдтримкою виборщв для створення у Верховнiй Радi власно' фракцп. УНА пiсля поразки на виборах 2002 року, коли пар^я не змогла набрати бшьше 0,09% у жоднш з областей, спробувала створити власний блок. 2005 року "Свобода", як i УНА, намагалася створити передвиборчий альянс iз УКП Георпя Щокiна. Попри активну роботу зi створення "право-консервативного блоку" 2005 року, вш залишився нереатзованим проектом, тому в наступних парламентських виборах "Свобода" брала участь як самостшна партiя [16, с. 27]. В 2012 рощ ВО "Свобода" проходить до Парламенту, набирае 10,44% голошв, входить в п'я^рку перших партш i замикае цю п'я^рку.
326
Електоральш результати украшських крайшх правих партш i блоюв на парламентських виборах 1998-2007 роках, %
Таблиця 3
"Пацюнальний фронт" "Менше сл1в" УИА ПСПУ/БПВ ВО "Свобода"
1998 2,71 0,16 0,39 4,04 -
2002 - - 0,04 3,22 -
2006 - - 0,06 2,93 0,36
2007 - - - 1,32 0,76
2012 - - 0,08 0,45 10,44
Впродовж 1990-х роюв можна ч1тко прослщкувати факт невдач1 украшських правих партш. В цей самий перюд вщбувалось скорочення громад "етшчних меншин". Таким чином щентичшсть украшщв, як "украшщв у свош державГ' -зростала. Кр1м того, якщо в 1990-х роках Украша демонструвала - якщо не зважати на таю культурно близью групи, як рошяни чи бшоруси, - пор1вняно низький р1вень етшчного розмаггтя, то ниш ситуащя змшюеться. Па початку 2000-х роюв, 1з вщновленням зростання украшсько! економши, перерваного, упм, економ1чною кризою у 2008-2010 роках, актив1зувалися м^ацшш процеси в Украшу: почали прибувати дедал1 6шьш1 групи "нетрадицшних мпранпв" 1з Китаю, В'етнаму, Пакистану, Афгашстану. 1мм^ращя з краш, розташованих за межами колишнього СРСР, i поява цшковито нових "ворожих етшчних об'екпв" - в ультранацюналютичному розумшш [17, с. 34-35]. - е причиною сплеску прояв!в злочишв на грунт! ненависть
З 2006 року Конгресом нацюнальних громад Украши, керiвником Програми мошторингу та аналiзу прояв!в ксенофоби в Украiнi - В'ячеславом Лiхачовим, ведеться статистика постраждалих в результат расистських нападiв [18, с. 35].
Статистика постраждалих в результат расистських нападiв в перiод з 2006 по 2012 роки
Таблиця 4
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
1 квартал 1 люд. 25 чоловж, 2 1з них вбито 48 чоловж, 2 1з них вбито 17 чоловж - 11 чоловж 7 чоловж
2 квартал 5 чоловж 20 чоловж, 3 1з них вбито 11 чоловж, 2 1з них вбито 12 чоловж 2 люд. 11 чоловж 5 чоловж
3 квартал 2 людини 25 чоловж 19 чоловж 3 людини 7 чоловж 2 людини 6 чоловж
4 квартал 6 чоловж, 2 1з них вбито 18 чоловж, 1 1з них вбито 6 чоловж 5 чоловж 9 чоловж, 1 1з них вбито 22 людини 19 чоловж
Всього 14 чоловж, 2 1з них вбито 88 чоловж, 6 1з них вбито 84 чоловж, 4 1з них вбито 37 чоловж 18 чоловж, 1 1з них вбито 54 людини 19 чоловж
3. МОВА ВОРОЖНЕЧ1
Мас-медiа вщграють центральну роль в артикуляци та поширенш ксенофобського ставлення в суспшьсга. Вони формують публiчний дискурс i впливають на думки та цшносп читачiв i глядачiв. Умисне або несвiдомо вони вщображають ксенофобськi, сексистськi, нацiоналiстичнi або релшйш упередження суспiльства i сприяють поширенню нетолерантностi. Часто журналiстам та редакторам навт авторитетних украшських видань бракуе професiоналiзму, щоб побачити, як вони самi репродукують ксенофобськi стереотипи, й шщювати критичний дискурс у суспшьствь
За визначенням М1жнародно! Амнютл «мова ворожнечЬ» - це будь-який вираз або д1я, що розпалюе м1жнацюнальну, расову або релшйну ненависть 1 прямо або непрямо закликае до насильства, вщмежування та нетолерантносп [19, с. 30].
Розпалювання нацюнально!, расово!, релiгiйноi ворожнечi та ненавист полягае в поширеннi будь-яких щей i поглядiв, якi пiдривають довiру i повагу до певно! нацюнальносп, раси або релiгiйного вiровизнання, а також викликають неповагу або почуття ненависп до традицii, культури, способу життя, релiгiйних обрядiв громадян дано! нацюнальносп або раси; поширення рiзних закликiв, якi формують у людей почуття озлобленосп, вiдчуження i викликають нацюнальну ворожнечу або подiл. [20, с. 39].
"Мова ворожнечГ' в публшащях ЗМ1 е реакцiею журналюта або персонажа, своерiдною вiдповiддю на прояв упереджень, ксенофобських установок яко! шшо! особи або групи ошб. Автор може висловлювати обурення з приводу ксенофобських i етноцентричних висловлювань публiчноi особи, допускаючи при цьому кшька помилок, якi не тшьки не дозволяють розглядати такi матерiали як публiкацii антиксенофобського спрямованостi, скшьки дають пiдстави експертам говорити про зворотнш вплив на аудиторiю. Автори часто критикую прояви упереджень та ксенофоби тшьки у вщношенш тих персонаж1в, яких, мабуть, розглядають як представниюв "шших". В результатi некритичного прочитання таких матерiалiв у свщомосп читача формуються стiйкi образи "сво!х" ("ми") i "шших" ("вони") [21, с. 30].
В Ушверсальнш Деклараци Прав Людини, статтi про свободу слова та свободу вираження та "незазiхання" на цi ж свободи - йдуть плiч-о-плiч (ст.18 та ст. 19 вщповщно). Згадуючи у кримшальнш хронiцi, яку використовують журналюти, нацiональнiсть правопорушника, здiйснюеться iдентифiкацiя особи, суб'екта права. Але чи обов'язково говорити про це в публiчному простор^ тобто "^рмени та азербайджанцем влаштували бiйку..." - перший з варiантiв. В даному випадку
328
апелящя факпв виготовлясться тiльки до iсторичного дискурсу. Але може бути адже i другий, бшьш жорсткий - "особи кавказько1' нацiональностi ...". I тут, безумовно, шде мова про упередженнях.
Найсерйозшшим простором для цieï категорiï е 1нтернет. Практично неконтрольований простiр, що дае необмежеш можливостi для спшкування -прекрасний грунт для формування й розвитку будь-яких, навт найрадикальшших iдей. Анонiмнiсть, що дае змогу розмщувати й використовувати будь-якi матерiали, коментувати будь-якi подiï та ди, висловлюватися з будь-яким ступенем нетолерантносп, робить "жив журнали", блоги та форуми тим "первинним бульйоном", у якому зароджуються нетолерантнi спiвтовариства [22, с. 245].
4. ЗАКОНОДАВСТВО В СФЕР1 ЕТНОПОЛ1ТИКИ
Як видно з даного перелшу проблем, переважна бшьшють iз них стосуеться дiяльностi правоохоронних органiв у сферi запобiгання та протиди ксенофобiï в Украïнi. У вересш 2011 року Украïна зв^увала перед Комiтетом ООН з лшвщацл усiх форм расово1' дискримiнацiï. За результатами ощнювання звiту Украши та альтернативних звiтiв щодо Украши з боку неурядових органiзацiй було сформовано 19 зауважень та рекомендацш для Украши, 6 з яких стосувалися рiзних аспектiв дiяльностi правоохоронних оргашв [23, с. 33].
На територп Украши згiдно з даним Всеукрашського перепису населення 2001 року проживае 48,2 млн. чол., яю вiдповiдно до Конституцiï Украши являють собою Украшський Народ. Вiн складаеться з представникiв понад 130 нащональностей, у т.ч. з ряду етшчних спшьнот. Частина етнiчних спiльнот е автохтонними, тобто ïx етногенез вiдбувався повнiстю в межах територiï сучасно1' Украши.
Етногенез iншиx етнiчниx спшьнот вщбувався на ïx iсторичниx землях, яю в силу iсторичниx обставин опинились в межах Украшсько1' держави. Вказана обставина суттево впливае на психолопю таких спiльнот, у якш акцентуеться 1'хня особлива етнiчна i пол^ична iсторiя.
Законодавство Украши в сферi захисту прав нацiональниx меншин в Украш грунтуеться на загально вказаних принципах i нормах мiжнародного права, i включае:
- Конститущю Украши (1996)
- Закон Украши "Про засади запоб^ання та протиди дискримшаци в УкрашГ' (2012)
- Закон Украшсько1' РСР "Про мови в Украшськш РСР" (1989)
- Декларащю про державний суверенiтет Украши (1990)
- Декларащю прав нащональностей Украши ( 1991)
- Закон Украши "Про нащональш меншини в УкрашГ' (1992)
- Закон Украши "про громадянство Украши" (2001)
- Закон Украши "Про освггу" (1991)
- Закон Украши "Про свободу совют та релшйш оргашзащГ' (1991)
- Закон Украши "Про ратифшащю Рамково1' конвенци Ради Свропи про захист нащональних меншин" (1998)
- Свропейську xартiю регiональниx мов або мов меншин (ратифшовано Законом Украшии ид 15.05.2003 р. №802-IV)
- Двосторонш договори Украши з шшими державами.
Елементи етнопол^ики майбутньо1' незалежно! держави були закладенi в Деклараци про державний суверештет Украши (1990року.) та Декларацiï прав нацiональностей Украши (1991року):" Визначаючи Украïну як суверенну нацiональну державу, що розвиваеться на основi здiйснення украïнськоï нацieю своïх невiд'емних прав, проголосили, що громадяни всiх нацiональностей становлять народ Украши, передбачали рiвнiсть перед законом ушх незалежно вiд походження, расово1' та нащонально1' належностi, мови тощо; гарантували усiм нацiональностям, що проживають на територи Украши, право вiльного нащонально-культурного розвитку, можливiсть утворення нащонально-адмшютративних одиниць" [24, с. 2].
На початку 2008 року при Кабшет Мiнiстрiв була створена Мiжвiдомча робоча група по боротьбi з ксенофобiею та расовою нетерпимiстю на основi комплексного пiдходу. До не1' увшшли експерти вiд органiв виконавчо1' влади, науковцi та представники громадянського суспшьства, яким була поставлена задача розробити системш пiдходди до попередження та боротьби з явищами етнiчноï нетерпимосп та забобонами, ксенофобiею та антисем^измом. Згодом, ця робоча група прийняла план дiй по боротьбi з ксенофобiею, расовою та етнiчною дискримшащею в украшському суспiльствi на перюд 2008-2009 рокiв, та аналогiчний план на 2010-2012 роки.
Як повщомляеться, вона також оргашзувала кiлька консультативних нарад мiж мiсцевими/регiональними органами влади та представниками громадянського суспiльства, а також деяю iнформацiйно-просвiтницькi проекти. Робота ще1' групи була високо ощнена громадянським суспiльством, не в останню чергу тому, що група зiбрала широке коло вiдповiдних суб'ектiв та юнуе виключно в цiлях боротьби з расизмом. Ризик полягае у тому, що поштовх до побудови та прогресу, який вже почав робитись через мiжвiдомчу робочу групу в напрямку об'еднання зусиль по боротьбi з расизмом на комплекснш та стратегiчнiй основi, може бути втрачений, а зусилля в цш галузi ставатимуть все бшьш розкиданi та неефективнi.
Наступнi три конкретш рекомендацiï, якi Свропейська Комюи проти Расизму та Нетерпимостi ставить, як прюритетш для здiйсненням з боку влади Украши:
1. СКРН наполегливо рекомендуе украшськш владi якомога швидше визначити орган, який в майбутньому буде вщповщати за координащю роботи влади по боротьбi з расизмом та расовою дискримшащею та забезпечити, щоб його сшвроб^ники мали достатнiй досвiд у боротьбi з дискримшащею, шститут вiдображав цей тдхщ ясно та мав адекватнi людсью та фiнансовi ресурси, щоб ефективно виконувати сво1' функцiï. СКРН також рекомендуе забезпечити активну участь громадянського суспшьства у цш робота
2. СКРН закликае украшську владу забезпечити юнування справедливих та ефективних процедур визначення статусу бiженця в будь-який час та в найкоротший термш створити остаточну структуру, призначену для здшснення цих функцiй. Комiсiя наполегливо закликае владу забезпечити, щоб у той же час, перехщне положення, що склалося через розпуск Державного комтету у справах нацiональностей та релшй, знову не створив розрив у процедурi розгляду заяв бiженцiв.
3. Комiсiя наполегливо рекомендуе створити незалежний орган, уповноважений
330
приймати скарги на сшвробггниюв мшщи [26, ст.49].
Висновок: беручи до уваги статистичш даш 1нституту соцюлоги Нащонально1 Академп Наук Украши (НАНУ) та Кшвського Мiжнародний 1нституту Соцюлоги (КМ1С), яю вимiрюють piBeHb сощально1 дистанци мiж етнiчними групами, можна зробити висновок, що найбшьш дистанцiйованими вiд для украшщв е: румуни, африканцi, роми. Мiж тим, рiвень сощально1 дистанци рiзний в рiзних регiонах Украши, що пов'язано з юторичним контекстом, та географiчним розселенням "не типових украшщв", котрi пршжджають в Украшу на навчання та працювати. Важливо вщм^ити, що дистанцiйна вiдстань починае рости шсля 1998 року, що пов'язане з шдйомом правих партш в Укрш'ш.
Велику роль у шдбурюванш негативних настро!в проти шоземщв виконують ЗМ1, котрi "кричущими" та яскравими заголовками та коментарями привертають увагу не до людини, котра е об'ектом шформаци, а до ll, вщмшних вiд украшщв, етшчних характеристик.
Особливе пожвавлення правих настро!в в полггищ припало на перюд та пiсля перiод Помаранчево! революцп, коли настро! до "не украшсько! зовшшносп" почали бути бiльш агресивними. Про це свщчить статистика расово вмотивованих вбивств (статистику проводить керiвник програми монiторингу та аналiзу проявiв ксенофоби в Укра1ш - В'ячеслав Лiхачов). Статистика дае зрозумiти наступне, що перюд 2007-2008 роюв були найбшьш активними в расово втмотивованих злочинах на грунт ненависп. В 2007 рощ - 88 постраждалих та 6 вбивств, в 2008 - 84 постраждали та 4 людини вбито.
До 2012 року в Укра1ш не було ч^кого закону, який би регулював сферу етнопол^ики. В 2010 рощ було розформовано профшьне мшютерство, на сьогодшшнш день воно шдпорядковано Мшстерству культури Украши. На щ недолiки вказуе i Свропейська Комiсiя проти Расизму i Нетерпимостi. Зокрема, СКРН рекомендуе украlнськiй владi якомога швидше визначити орган, який в майбутньому буде вщповщати за координащю роботи влади по боротьбi з расизмом та расовою дискримiнацiею та забезпечити, щоб його спiвробiтники мали достатнiй досвщ у боротьбi з дискримiнацiею, шститут вiдображав цей пiдхiд ясно та мав адекватш людськi та фiнансовi ресурси, щоб ефективно виконувати сво! функцil. СКРН також рекомендуе забезпечити активну участь громадянського суспiльства у цш роботi. Важливим пунктом рекомендацш СКРН е - створення спещального органу, куди б громадяни могли подавати скарги на пращвниюв мшщи. Прийняття такого механiзму вкрай необхщно, бо е випадки, коли пращвники правоохоронних органiв перевiряють документи у шоземних громадян, лише на пiдставi вiдмiнностi за колiром шкiри. Тобто у представниюв так званих "visible minorities".
Список л^ератури
1. Злочини на грунт1 ненавист1 : новий крим1нальний феномен св1тового суспiльства. Науково-практичне видання / За заг. ред. Дж. Перл1на, наук. редактори О. А. Мартиненко та Ю. Л. Белоусов. - Львiв : Астролябш, 2011. - с. 13-14.
2. "Чому укра1нськ1 м1л1д1онери - расисти?", Т. Доронюк / "Критика Полггична", 2012, с. 148-149.
3. "Злочини на грунп ненавист1", Штефаш Ш1ффер, Тетяна Кацберт, Саб1не Россманн, с.26
4. "Злочини на грунп ненависп", Штефан1 Ш1ффер, Тетяна Кацберт, Сабше Россманн, с.27
5. Andres Umland. Introduction to "Aspects of the Orange Revolution I-VI": Ukraine's Second Transition in the Russian Mirror // Aspects of the Orange Revolution!: Democratization and Elections in Post-Communist Ukraine / Ed. Paul D'Anieri, Taras Kuzio. - Stutgart / Hannover, 2007. - Pp.7-16.
6. Democracy Score : Year-To-Year Summaries by Region // Nations in Transit 2009. - Ed.Freedom House. Washington, 2009.
7. "Нацiонал-екстремiзм, що не ввдбувся?", А. Умланд, А. Шеховцов / "Критика Полгшчна", 2012, с. 19.
8. Julian Birch. The Ukranian Nationalist Movement in the USSA, since 1956. - London, 1971.
9. Per Andres Rudling. Theory and Practice : Historical Representation of the War Time Activities o OUN-UPA (the Organization of Ukrainian Nationalists - the Ukrainian Insurgent Army) // East European Jewish Affairs. - 2006, Vol. 36, №2. - Pp. 163-189.
10. "Нацiонал-екстремiзм, щоне вгдбувся?", А. Умланд, А. Шеховцов / "Критика Полггична", 2012, с. 22.
11. Karel C. Berkoff, Marco Carynnyk. The Organisation of Ukrainian Nationalists and Its Attitude toward Germans and Jewish: Iaroslav Stets'ko;s 1941 "Zhyttiepys" // Harvard Ukrainian Studies. - 1999, Vol. 23, №. 3/4. - P.149-184.
12. "Нацiонал-екстремiзм, що не ввдбувся?", А. Умланд, А. Шеховцов / "Критика Полгшчна", 2012, с.23.
13. "Нацiонал-екстремiзм, що не ввдбувся?", А. Умланд, А. Шеховцов / "Критика Полгшчна", 2012, с.24.
14. "Нащонал-екстремТзм, що не вщбувся?", А. Умланд, А. Шеховцов / "Критика Полгшчна", 2012, ст.24.
15. "Нацiонал-екстремiзм, що не ввдбувся?", А. Умланд, А. Шеховцов / "Критика Полгшчна", 2012, с.24-25.
16. "Нацiонал-екстремiзм, що не ввдбувся?", А. Умланд, А. Шеховцов / "Критика Полгшчна", 2012, с.27.
17. "Нацюнал-екстремгзм, щоне ввдбувся?", А. Умланд, А. Шеховцов / "Критика Полгшчна", 2012, с.34-35.
18. В'ячеслав Лгхачов. Ксенофобгя в Украш - 208: дповГдь по результатам мониторингу. - Кшв, 2009. - c.35.
19. "Злочини на Грунт ненавистТ', Штефан Шлффер, Тетяна Кацберт, Сабше Россманн, ст.30
20. Процеси координацiï дгяльносл правоохоронних структу, органв виконавчоï влади, самоврядування та оргашзацш громадянського суспшьства щодо протидп проявам нетерпимост в украшському суспшьстт, УНЦПД, 2012р - с.39
21. На пути к социально ответственным СМИ : преодоление "языка вражды" и развитие гражданских медиа, ИИЦ "Интеграция и развитие", 2001, с.30.
22. Злочини на Грунт ненавистт новий кримшальний феномен свггового суспшьства. Науково-практичне видання / За заг. ред. Дж. Перлша, наук. редактори О. А. Мартиненко та Ю. Л. Белоусов. - ЛьвГв : Астролябш, 2011. - с. 245.
23. Процеси координацп дшльносп правоохоронних структур, органгв виконавчоï влади, самоврядування та органгзацгй громадянського суспшьства щодо протидп проявам нетерпимоста в украшському суспшьствг / АРК, м.Сгмферополь, 22 грудня 2011 року, с.33.
24. Мгжетнгчнг взаемини в полгеттчному суспгльствг / Молодгжна Альтернатива, с.2.
25. ДоповГдь СКРН по Украш (четвертий цикл монгторингу), с.49.
Безрук Т. С. Расизм и "язык вражды" как политический феномен в Украине / Безрук Т. С. //
Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Философия. Культурология. Политология. Социология. - 2013. - Т. 24 (65), - № 3. - С.322-332. История правых партий в Украине, процесс их становления и успешность прохождения в парламент. Статистика расово мотивированных преступлений на почве ненависти, которая проводится с 2006 по 2012 год, показывает, что всплеск преступлений произошел в период 2007-2008 годов, после Оранжевой революции и увеличения националистических настроений в украинском обществе. Законодательная база урегулирования вопросов в сфере этнополитики была принята лишь в сентябре
332
2012 года, до этого не было специально Закона, регулирующего дискриминационные проявления. В Украине в 2010 году был расформировано профильное министерство, на сегодняшний день урегулирования вопросов этнополитики подчинено Министерству культуры Украины. Международные антидискриминационные организации указывают на необходимость создания специального органа, который бы занимался данными вопросами профильно. Ключевые слова: расизм, язык вражды, преступления на почве ненависти, толерантность
Bezruk T.S. Racism and "hate speech" as a political phenomenon in Ukraine / Bezruk T.S. // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series : Philosophy. Culturology. Political Science. Sociology. - 2013. - Vol. 24 (65), - No 3. - P. 322-332.
The history of right-wing parties in Ukraine, the process of their formation and successful passage to Parliament. Statistics of racial hate crimes, conducted from 2006 to 2012, shows that the surge in crime took place in the period 2007-2008, after the Orange Revolution and the increase of nationalist sentiment in the Ukrainian society. Legislation in the field of regulation of ethnic policy was adopted only in September 2012, this was not a special law that would regulate discriminatory manifestations before. In Ukraine in 2010 was disbanded ministry of Ethnic Policy, to date, regulation of Ethnic subordinated to the Ministry of Culture of Ukraine. International anti-discrimination organizations indicate the need for a special body to deal with these issues profiled.
Keywords: racism, hate speech, hate crimes, tolerance.
