CC BY
16
Теорiя i практика правознавства — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
УДК 343.22 doi: 10.21564/2225-6555.2018.13.136469
МОТИВ ПОРУШЕННЯ Р1ВНОПРАВНОСТ1 ГРОМАДЯН ЗАЛЕЖНО В1Д IX РАСОВО1, НАЦ1ОНАЛЬНО1 НАЛЕЖНОСТ1, РЕЛ1Г1ЙНИХ ПЕРЕКОНАНЬ, 1НВАЛ1ДНОСТ1 ТА ЗА 1НШИМИ ОЗНАКАМИ
Курафеев Вжтор Володимирович,
здобувач кафедри кримтального права № 2, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого,
Украгна, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-6815-2578
Досл1джено форми мотивгв як обов'язковI ознаки суб'ективног сторони складу порушення р1вноправност1 громадян залежно в1д !х расово'1 й нацюнальног належностг, релггтних переконань, ¡нвал1дност1 та гн.
Ключов1 слова: суб'ективна сторона складу злочину; мотив злочину; ненависть; ворожнеча; неприязнь; раса; нащя; редшя; злочини проти конституцшних прав громадян. / »«А/ /]Ч \ 1 \ / \ I \ II ^к /1\ ¿Э \
Постановка проблеми та анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й.
Анал1з припишв диспозицп ч. 1 ст. 161 Кримшального кодексу Украши (дал1 -КК Украши) [1] дозволяе дшти висновку, що обов'язковою ознакою
\ ^^ 1\ \ II п ~ ~ -V--Л" \ \\ /Мм '' / /
суб'ективно1 сторони цього д1яння е мотив його вчинення.
Мотив злочину, як факультативна ознака суб'ективно! сторони, - це внутршня складова людсько!' поведшки. Вш скритий в1д зовшшнього сприйняття, а про його справжнш змют можна судити лише за об'ективними
ознаками вчинюваних д1янь, що породжуе суттев1 трудношд при спробах дати
■¿7 г/1 ГУ (7 П С \ 1 \\»
визначення цьому складному явищу.
Вщомий шмецький психолог Х. Хекхаузен зазначав, що жодних мотив1в не юнуе, !х не можна спостер1гати безпосередньо 1 тому вони не можуть бути представлен як факти дшсносл [2, с. 37]. Проте бшьшють учених розглядають мотив як дшсно юнуючий психолопчний феномен, який е джерелом активност особистост1. У той же час тдходи до визначення мотив1в 1 мотивацп у психологИ' настшьки р1зняться, що майже не шддаються систематизацп.
Попри ютотш розб1жност1 у визначеннях бшьшють психолопв все ж таки
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
визнають, що мотив - це спонукання людини до дп, те, що штовхае и на певний вчинок [3, с. 10].
В юридичнш лiтературi вивченню мотиву традицiйно придiляеться iстотна увага. Так, ще наприкiнцi XIX ст. вщомий росiйський кримiналiст М. П. Чубинський визначав мотив злочину як внутршню силу, яка, породжуючи вольовий процес, рухае iндивiдом у його свщомш дiяльностi й приводить за сприяння вше!' його психiки до результалв, якi проявляються зовнi [4, с. 25]. Так, I. Г. Фшановський визначав мотив злочину як усвщомлений i конкретно визначений штерес, який спонукае до вчинення сустльно-небезпечного дiяння [5, с. 41]. У свою чергу М. П. Чубинський вважав мотив первюною ланкою вольового процесу i тдкреслював, що мотив е витоком злочину, конкретним фактом, що тдлягае обов'язковому судовому розгляду [4, с. 109].
/ ¿г г^ / \ / \ 1/ ^ \
Бiльш розлогими е дефшщп, запропонованi О. С. Катнус, а саме: мотив
/ /v yaPÄA \\ JJ t) /1 L-rAi^i \
злочину - це обумовлеш деякими потребами внутрiшнi спонукання до
досягнення конкретного суспшьно небезпечного результату, як викликають у
1 ^^^ I и I I 4\ \ \
особи рiшучiсть вчинити злочин [6, с. 13-14], та А. I. Рарогом: мотив злочину -
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ / / '/ LY^S
це обумовлене потребами та iнтересами спонукання, яке викликае у особи ршучють вчинити злочин i проявляеться у ньому[7, с. 149].
Виклад основного матерiалу. У злочиш передбаченому ст. 161 КК Укра!ни, обов'язковою ознакою суб'ективно! сторони е мотив злочину. Тут мае мюце той прийом законодавчо! технiки, за якого мотив прямо не вказуеться в текст закону, проте випливае з тлумачення змюту дiяння, адже умисш дп, спрямоваш на розпалювання нацiональноi, расово! чи релтйно! ворожнечi й ненавистi, приниження нащонально! честi та гiдностi, або образа почутлв громадян у зв'язку з !хшми релiгiйними переконаннями свщчать про наявнiсть мотиву ненавистi та ворожнеч^
В узагальненому виглядг nid мотивом нащоналъног (релтйног, расовог) ненавист! або ворожнечi слid розумти зумовлеш певними потребами внутршш спонукання, що виражають прагнення винного показати свою
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
перевагу i неповнощннють потерпшого через його приналежшсть до конкретно!' (шшо1) наци (раси, вiросповiдання), i внаслщок цього виразити свое ненависне до нього ставлення, принизити його пднють [8, с. 11].
Через те, що мотив цього злочину в закон виписаний нечггко й встановлюеться шляхом тлумачення змюту дiяння, в теорiï кримiнального права питання про його наявнiсть вирiшуеться неоднозначно. Наприклад, М. I. Мельник, М. I. Хавронюк, О. Ф. Бантишев, Б. Ф. Романюк i деяк iншi автори у своïх працях взагаи не придiляють уваги проблемi мотиву цього злочину [9, с. 402].
Так, Л. Д. Ермакова вважае, що при порушеннi рiвноправностi громадян iснуе спецiальна мета, яка породжуе нащонашстичш мотиви [10, с. 25-26]. Б. В. Здравомислов, А. I. Рарог та iншi автори визначають мотивами цього злочину полмчну незршсть, неприязне ставлення до ошб iнших
нацiональностей тощо [11, с. 38-39].
/ Г1 Y Л/Н5Д \\ )) / I L-réi^i /А \
Водночас С. В. Дьяков та iншi дослщники стверджують, що до вчинення
порушення рiвноправностi громадян можуть спонукати рiзнi мотиви, проте всi
1 i I I I Л \\
вони мають нащоналютичне забарвлення [12, с. 53]. У свою чергу А. I. Гришаев
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ / ЙЙ \ / / ' i LY^S
вказував на такий мотив, як расова чи нащональна нетерпимiсть, яка вiдбивае великодержавний шовтзм чи мiсцевий нацiоналiзм винного [13, с. 100].
Неч^юсть законодавчоï конструкцiï ст. 161 КК Украши щодо визначення мотиву цього злочину е одним iз показникiв вщсутност широкоï практики ïï застосування. Вщповщно до аналiтичноï записки Нацiонального шституту стратегiчних дослiджень [14] ^норування мотивiв нетерпимостi при кваифшацп злочинiв призводить до невiдповiдностi заяв представникiв МВС про спад мiжетнiчноï та расово!' нетерпимостi реальнiй ситуацп в суспiльствi. Низький рiвень статистичних показниюв злочинiв, здiйснених на грунт нетерпимостi, зумовлений, з одного боку, схильнютю правоохоронних органiв квалiфiкувати подiбнi злочини як хулiганство та ^норувати наявнiсть мотивiв мiжнацiональноï та расово1' нетерпимостi, а з iншого - поширеною практикою не звертання потерпших до правоохоронних органiв з причин недовiри до них.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
1ншим прикладом ^норування MoraBiB расово!, етшчно! та нащонально! нетерпимoстi е характер квамфшаци злочишв, таких як вандалiзм культових споруд, мюць поховань, «вшни пам'ятниюв», цшеспрямоване пошкодження майна представникiв певних груп тощо. Зокрема, пoдiбнi правопорушення кваифшуються як хулiганствo i на практищ мотиви нетерпимoстi, передбаченi ст. 67 КК Укра!ни як «вчинення злочишв на грунт^ расово!, нацюнально! чи релтйно! вoрoжнечi або розбрату» з перелжу обставин, якi обтяжують покарання, не використовуються.
Слiд зауважити, що мотиви полггично!, щеолопчно!, расово!, нацюнально!, релiгiйнo! ненавистi чи вoрoжнечi, а також ненавист або вoрoжнечi вщносно яко!-небудь сoцiальнo! групи слiд вщносити до негативних мoтивiв, тобто до таких спонукань, як законодавець розглядае як таю, що тдвищують суспшьну небезпечнiсть дiяння.
/ И / \ ' / \ III VA X» \
Посилення кримiнальнo! вщповщальност за злочини, вчиненi за вказаними мотивами, пов'язано насамперед з тим, що розглядуваш спонукання, об'ективуючись у конкретному дiяннi, значно пiдвищують його суспшьну
1 ^^^ I и I I AW
небезпечнiсть, тому що детермшують додатковий об'ект посягання - вщносини
- Чй \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ ; / / LY^S
у сферi реалiзацi! кoнституцiйнoгo принципу рiвнoправнoстi незалежно вiд приналежнoстi до раси, наци, релтйно! кoнфесi! та iншo! сощально! групи. У даному випадку спостер^аеться тiсний зв'язок дано! ознаки суб'ективно! сторони злочину з вказаним об'ектом кримшально-правово! охорони. Вплив деяких мoтивiв на ступiнь суспiльнo! небезпечнoстi злочину може бути досить суттевим, оскшьки, як стверджувала Н. Ф. Кузнецова, суспшьна небезпечнiсть е категoрiею об'ективно-суб'ективною [15, с. 89-90]. Слщ погодитися з В. М. Кудрявцевим, який писав, що саме на базi мотиву i мети, в тюному взаемозв'язку з ними у генезис злочинно! пoведiнки виявляються oкремi ознаки двох елементiв злочину - об'екта й об'ективно! сторони. Це проявляеться в таких ланках: суб'ект злочину - мотиви - мета - об'ект i спошб дiяння - умисел - об'ективна сторона - злочинний результат [16, с. 57].
Таким чином, мотиви ненавист чи вoрoжнечi надають дiянню шшу
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
яюсну характеристику, пов'язану з порушенням принципу конституцшно1' рiвноправностi громадян незалежно вщ 1'х бiологiчних i сощальних особливостей. Порушення цього принципу, обмеження громадян у правах за ознаками раси, нащональносп, релiгiйноï та шшо1' соцiальноï приналежностi означае дискримшащю, будь-якi форми яко1' забороненi мшнародним та нацiональним законодавством. У цьому значенш вказанi мотиви завжди мають дискримшацшну спрямованiсть. Проте, на нашу думку, ощнювати злочини, мотивованi ненавистю тшьки через категорiю дискримiнацiï, не зовшм правильно.
Вказанi дiяння, порушуючи конституцiйнi права громадян, мотивацiйно орiентованi й проти конституцiйного ладу держави, адже расова, нацiональна, релiгiйна i сощальна рiвноправнiсть - основа будь-яко1' правовой демократично1' держави i громадського суспшьства.
На думку А. Х. Кунашеева, вчинення будь-якого кримiнально караного
I / \\ JJ /1 LrélL^i /Л ^з* \
дiяння за мотивами полггично1', iдеологiчноï, расовой нацiональноï, релтйно1',
соцiальноï ненавистi чи ворожнечi надае йому екстремютського забарвлення.
1 ^^^ I i I I 4\ \ \
Саме наявнють цих спонукань у дiях винного характеризуе кримiнальний акт як
^^ и \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
злочин екстремiстськоï спрямованостi [3, с. 87].
Кримiнальний закон не розкривае поняття мотивiв полггично1', iдеологiчноï, расовой нацiональноï, релiгiйноï ненавист чи ворожнечi вiдносно будь-яко1' сощально1' групи. Юридичне визначення мотивiв ненавист та ворожнечi у свош основi носить оцiночний, суб'ективний характер. Указаш спонукання специфiчнi за сво1'м соцiально-психологiчним змiстом. Навряд чи можна знайти якийсь iнший мотив, що з точки зору його внутршньо1' сутност та форм прояву був би найбшьш рiзноманiтний i викликав таю складношд у визначенш.
В юридичнiй лiтературi здiйснювались спроби сформулювати поняття розглядуваних мотивiв. Так, Л. А. Андреева визначала мотиви расовой нацiональноï та релiгiйноï ненавист чи ворожнечi як спонукання, як заснованi на негативнiй оцiнцi конкретно!' раси, наци або релш1' [17, с. 40]. У свою чергу
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
О. С. Капшус пропонувала розумгги тд мотивом нацюнально! ненавист чи ворожнечi обумовленi деякими потребами внутршш спонукання, якi виражають прагнення винного показати неповнощннють потерпшого за причиною його приналежностi до конкретно! наци i внаслiдок цього свое ненависне до нього вщношення. Аналопчним чином формулюються мотиви расово! й релтйно! ненавистi чи ворожнечi [6, с. 115-116]. З незначними вщмшностями ця дефiнiцiя вiдтворюеться в дисертацшному дослiдженнi Л. Г. Шнайдер [8, с. 11], а також у монографп О. В. Шлегель, Г. В. Костилево! та М. М. Мшованово! [18, с. 14-15].
Але У. Н. Ахмедов мотиви нацюнально! чи расово! ненавист чи ворожнечi у злочинах проти життя i здоров'я розглядае як ганебш спонукання екстремiстського характеру, що грунтуються на нетерпимостi й крайнiй неприязш до певно! нацiональностi чи раси та виражають намiри винного
7 Srrc/ 7 \ I п\ A \
вчинити дп, спрямованi проти життя i здоров'я потерпiлого, за ознаками його
/ Г^ ^аг^АУх \ JJ I L-rAi^i /л \
приналежностi (чи симпатп) до певно! нацiональностi чи раси [19, с. 9].
Звернемо увагу, що законодавець уч. 1 ст. 161 КК Укра!ни оперуе
1 1 I ' ! 7\ \\
словами «ненависть» i «ворожнеча». Словники тлумачать !х майже однаково.
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ / / ' t
Так, В. I. Даль характеризуе ненависть як вiдразу, огиду; бажання зла, сильну нелюбов, ворожнечу, зловмиснiсть [20, с. 523], а ворожнечу - як стан ворогуючих, неприязнь, незгоду, бажання зла [21, с. 259]. С. I. Ожегов зазначае, що ненависть - це почуття сильно! ворожнеч^ злоби, а ворожнеча - вщносини i
дп, пройнят неприязню, ненавистю [22, с. 456]. Таким чином, термш
^/Г|/П(7пгп\\ l»
«ворожнеча» можна розглядати у двох аспектах: 1) як синошм слова ненависть, тобто як позначення вщповщного негативного почуття, при чому в такому значенш слово вживаеться не так часто; 2) як вщносини i дп, проникнут ненавистю.
Можна погодитися з тими авторами, як вважають, що слово «ворожнеча» некоректно застосовувати до мотиву [22, с. 82; 23, с. 77-78; 24, с. 42; 25, с. 65]. Мотив - це внутршня спонукальна причина поведшки шдивща. У даному випадку стосовно мотиву бшьш коректно вживати слово «ненависть».
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
Якщо ненависть - категорiя суб'ективна, вона завжди знаходиться всередиш суб'екта, то ворожнеча - категорiя об'ективна, виражена поза суб'ектом. Ворожнеча - це вщкрите вираження ненавист^ яке проявляеться в конкретних дiях, спрямованих на спричинення шкоди ворогу - об'екту ворожих вiдносин [25, с. 45].
Використання законодавцем ^в «ненависть» та «ворожнеча» щодо мотиву слщ сприймати як синонiмiчнi поняття, як дублюються та взаемно замшюють один одного. У цьому сенс ми не пiдтримуемо авторiв, як пропонують розглядати ворожнечу i ненависть як самостшш мотиви злочину з рiзним змiстом [26, с. 5-6]. Отже, з урахуванням вищевикладеного пропонуемо виключити з ч. 1 ст. 161 КК Украши слово «ворожнеча».
Психологами встановлено, що мотив як внутршне джерело поведiнки може обумовлюватися багатьма факторами, одним з яких е почуття. У цьому
значенш мотив ненавист (ворожнечi) - це завжди емоцшний мотив, адже в
/ /л ЛАПаФк \\ )) JJ / / ьй^аАУ /А \
його основi лежить почуття ненавистi до певно!' раси, нацiональностi, релiгii,
партп, щеологп, iншоi соцiальноi групи.
1 ^^^ 1 I I I 4\ \ \
Ненависть у психологи визначаеться як почуття, яке супроводжуеться
- Чй \ II /,'"■ \ \\ \ \ //£ ; / / LY^S
вкрай вираженим бажанням завдати шкоди, заподiяти неприемност вiдповiдному об'екту [27, с. 240]. Це глибока, довга, штенсивна емощя, яка виражае ворожнечу до людини, групи та об'екта [28, с. 152]. Ненависть - це не просто почуття неприязносп, це сильна неприязнь, ii крайня форма, що
характеризуеться тривалютю й стшюстю, вона може бути джерелом потужно!
■¿7 t~l I Г} (7 П С11 \\»
руйнiвноi сили як для самоi особи, яка ii вiдчувае, так i для групи, на яку вона спрямована.
Ненависть (ворожнеча) як мотив злочину, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК Украши, мае рiзне забарвлення: полiтичне, iдеологiчне, расове, нащональне, релiгiйне, а також ненависть (ворожнеча) щодо певних сощальних груп. Спробуемо розкрити змют даного мотиву.
Здебшьшого в основi мотиву ненавистi (ворожнеч^ лежить ксенофобiя -нетерпимiсть, неприязнь до чого-небудь, кого-небудь чужого незнайомого.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
Сприйняття чужого як незрозумшого, незбагненного, а тому небезпечного i ворожого, яке переходить до рангу св^огляду, може стати причиною ворожнечi за принципом нащонального, релтйного чи сощального подшу [29, с. 25].
Наприклад, хоча для «традицшних» меншин ксенофобiя в украшському суспiльствi не становить гостро!' проблеми, виключенням е рiвень упередження та негативно! стереотитзацп до представникiв ромсько! меншини. Упереджене ставлення, ксенофобiя та негативш стереотипи iнспiруються в украшському суспiльствi значною мiрою шляхом цiлеспрямованих шформацшних кампанiй (наприклад, антитатарська та юламофобська кампанп, зокрема в АРК). Протягом 2011 р. низка подiбних кампанш вiдбулася проти будiвництва мечетей у мютах Бiла Церква та Хмельницькому, маршу «Умань без хасидiв» тощо. 1ншим фактором нагнiтання ксенофобських настро!в в украшському суспiльствi е поширена практика використання «мови ненавистi» у ЗМ1 [30].
Раса - це вторично складена група людей, яка об'еднана спшьшстю
/ /л ЛАГлА. \\ JJ V )) /IL-réi^i /А \
походження i деяких спадкових фiзичних особливостей: побудова черепа, тша,
пiгментацiя шкiри тощо [31, с. 1087]. Нацгя - вторично сформована стшка
i i 11 i AW
спiльнота людей, яка утворена в процесi формування спiльноти на !х територп,
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ / йй / / ' i LY^S
економiчних зв'язкiв, лiтературноï мови, особливостей культури i духовного образу [32, с. 609].
Нацгоналгзм являе собою щеологда й полггику в нацюнальному питаннi, що основана на розумшш нацiï як вишо цiнностi та форми спiльноти. Вш завжди супроводжуеться iдеею нацiональноï переваги i нацюнально1' винятковост, нерiдко приймае крайнi форми (шовшзм), зближуеться з расизмом i веде до гострих внутршшх i мiждержавних конфлiктiв [32, с. 1029]. Расистська й нацюналютична iдеологiя часто лежить в основi формування вiдповiдного мотиву ненависти Цi концепцiï культивують щею винятковостi будь-якоï нацiï чи раси, ïï переваги над iншими, як видаються неповноцiнними.
Расова чи нащональна ненависть i ворожнеча може бути сформована i на побутовому рiвнi. Можливi ситуацiï, коли особиста неприязнь, викликана дiями представника якоьнебудь етшчно!' групи, проектуеться на всю нацш (расу), до
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
яко! належить ця особа. Негативш якост одше1' людини переносяться на цший етнос.
Джерелом расово1' чи нащонально1' ненавистi та ворожнечi може бути i помста. Помета - це навмисне спричинення зла, неприемностей з метою помститися за образу, зневагу, страждання [33, с. 193-194]. Прагнення помститися конкретному кривднику може трансформуватись у негативне вщношення до вшх ошб ж наци чи раси, до яко! належить останнш. Помста, таким чином, приймае неперсошфшований характер i зливаеться з расовою, нацiональною ненавистю, яка i виступае мотивом злочину.
У ст. 35 Конституцп Украши гарантуеться право кожного на свободу свггогляду та вiросповiдання. «Це право включае сповщувати будь-яку релiгiю або не сповщувати нiякоi, безперешкодно вiдправляти одноособово чи колективно релтйш культи i ритуальш обряди, вести релiгiйну дiяльнiсть <...>
Жодна релiгiя не може бути визнана державою як обов'язкова» [35].
/ Г1 V аРмА \\ )) )) /I L-rAi^i /А \
Релгггя - свггогляд та свiтовiдчуття, а також вщповщна поведiнка i
специфiчнi дiяння (культ), заснованi на вiрi в iснування Бога чи бопв,
1 1 I I I 4\ \ \
надприродного [36, с. 1018].
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j //£ / ( $
Релтйна ненависть чи ворожнеча як мотив злочину, передбаченого
ст. 161 КК Украши, пов'язана насамперед з нетерпимютю до вiруючих шших
релiгiйних конфесiй, якi видаються винному ворожими, заснованi на
помилкових вiровченнях та iдеях. Однак вона може проявлятись i в сильнiй
неприязш до потерпiлого з причини його атеютичного свiтогляду чи
ij t~l I Ij (7 П С11 \\»
приналежност до агностикiв.
Слiд погодитися з характеристикою даного мотиву, запропонованого А. Ф. Мшекаевою, котра розглядае його як ненависть, спричинену сповщанням шшо! релiгii, нiж винний, сповiдання релт1' взагалi чи не сповiданням релш1' зовсiм [37, с. 75].
Релтйна ненависть чи ворожнеча специфiчнi своею демонстративною, абстрагованiстю вiд особистих якостей конкретного адресата ненавист чи ворожнеч^ прагнення бачити в ньому дшсш чи приписанi всiй конфеси
недолши, шкчемнютю чи вщсутнютю безпосереднього приводу до цього «надособистого» конфлшту [38, с. 123].
Як повщомляе Головне слщче управлшня Нацioнальнo! пoлiцi! Укра!ни, траплялись випадки тдпашв храмiв УПЦ: так, у столищ з шчня по травень 2016 р. було здшснено три спроби храмових шдпаив i, щонайменше, двi - у регioнах: у мютах Микола!в Львiвськo! oбластi та Павлоград Дншропетровсько! oбластi. Проте представники Нацполщп залишили поза увагою низку аклв вандалiзму по вiднoшенню до мюць, духовно значимих для християн рiзних кoнфесiй. Зокрема, у вересш та жoвтнi минулого року був облитий фарбою пам'ятник святому князю Володимиру Великому в Киев^ широкого резонансу набули факти спилювання поклшних хрестiв у Днiпрi, Уманi та Вшницькш oбластi [39].
Висновки. Таким чином, тд мотивами расово!, нацюнально!, релтйно!
/ ¿г Д^ /1\ \
ненавистi та вoрoжнечi пропонуемо розумгги внутрiшнi спонукання, якi
/ /л V чНзД \\ V. JJ I ISmA^I' /Л \
виражають стшку неприязнь до певно! раси, нацюнальност, релiгiйнo! конфесп
i викликають у винного спричинити потерпшому фiзичну, майнову чи
1 I и I I AW
моральну шкоду у зв'язку з його вщношенням до релт!, приналежнiстю до
^^ и \ I If'"' \ \\ \ j //1 / ( ' /
\ ж\\*1 \\ II \*\\ / fШ II / I I/I /
певно! раси чи нацioнальнoстi.
Список л1тератури:
1. Кримшальний кодекс Укра!ни: Закон Укра!ни вщ 05.04.2001 р. № 2341-III. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2001. № 25-26. Ст. 131
2. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: пер. с нем. / под ред. Б. М. Величковского; предисл. Л. И. Анцыферовой, Б. М. Величковского. Т. 1. Москва: Педагогика, 1986. 392 с.
3. Кунашев А. А. Мотивы ненависти или вражды в уголовном праве России: монография. Москва: Юрлитинформ, 2013. 192 с.
4. Чубинский М. П. Мотив преступной деятельности и его значение в уголовном праве. Ярославль: Типо-литография Э. Г. Фальк, 1900. 373 с.
5. Филановский И. Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1970. 173 с.
6. Капинус О. С. Убийства: мотивы и цели. Москва: ИМПЭ-ПАБЛИШ, 2004. 312 с.
7. Рарог А. И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. Санкт-Перербург, 2003. 304 с.
8. Шнайдер Л. Г. Преступление по мотиву национальной, расовой, религиозной ненависти или вражды либо кровной мести в уголовном праве Российской Федерации: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2006. 24 с.
9. Мельник М. I., Хавронюк М. I. Злочини проти виборчих, трудових та шших особистих прав людини i громадянина. Науково-практичний коментар Криминального
кодексу Украгни / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук та ш.; за заг. ред. М. I. Мельник, М. I. Хавронюк. 4-те вид., перероб. та допов. Кшв: Юрид. думка, 2007. С. 369-456.
10. Ермакова Л. Д. Иные государственные преступления. Общие понятия иных государственных преступлений. Преступления против национального и расового равноправия, против обороноспособности СССР. Москва: ВЮЗИ, 1987. 71 с.
11. Здравомыслов Б. В., Журавлев М. П., Наумов А. В. и др. Уголовное право. Особенна часть / под ред. А. И. Рарога. Москва: Триада Лтд, 1996. 480 с.
12. Дьяков С. В., Игнатьев А. Л., Карпушин М. П. Ответственность за государственные преступление / под ред. Л. И. Баркова. Москва: Юрид. лит., 1988. 224 с.
13. Владимиров В. А., Гельфер М. А., Гришаев А. И. и др. Советское уголовное право: Часть Особенная / под ред. В. А. Владимирова, Н. И. Загородникова, Б. В. Здравомыслова. Москва: Госюриздат, 1951. 589 с.
14. Див.: http://www.niss.gov.ua/articles/671/ (дата звернення: 04.03.2018).
15. Уголовное право России. Общая часть: учебник для вузов / под. ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. Москва: Зерцало-М, 2004. 752 с.
16. Кудрявцев В. Н. Взаимосвязь элементов преступления. Вопросы борьбы с преступностью. 1976. Вып. 25. С. 56-58.
17. Андреева Л. А. Квалификация убийств, совершенных при отягчающих обстоятельствах: учеб. пособие. Санкт-Петербург, 1998. 56 с.
18. Шлегель О. В., Костылева Г. В., Милованова М. М. Расследование преступлений против личности, совершаемых по мотиву национальной ненависти или вражды. Москва: Юрлитинформ, 2009. 160 с.
19. Ахметов У. Н. Доказывание мотива национальной или расовой ненависти или вражды по делам о преступлениях против жизни и здоровья: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Воронеж, 2008. 26 с.
20. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. Т. 2: И-О. Санкт-Петербург: Динамит, 1996. 2030 с.
21. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. Т. 1. А-З. Санкт-Петербург: Динамит, 1996. 2030 с.
22. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70000 слов / под. ред. Н. Ю. Шведовой. Москва: Русский язык, 1983. 816 с.
23. Попов А. Н. Преступления против жизни с отягчающими обстоятельствами, относящимися к субъективным признакам содеянного. Санкт-Петербург, 2003. 207 с.
24. Минекаева А. Ф. Религиозная ненависть или вражда как мотив совершения преступления: уголовно-правовой и криминологический аспекты: дис. ... канд. юрид. наук. Казань, 2005. 198 с.
25. Никитин А. Г. Экстремизм как объект общетеоретического и общеправового анализа: дис. ... канд. юрид. наук. Казань, 2010. 257 с.
26. Мустафазаде А. Г. Квалификация убийств по мотиву и цели: дис. . канд. юрид. наук. Москва, 2004. 186 с.
27. Борисов С. В., Жеребченко А. В. Квалификация преступлений экстремистской направленности: учеб. пособие. Москва: Волтерс Клувер, 2011. 304 с.
28. Немов Р. С. Психологический словарь. Москва: Гуманитар. ИЦ «ВЛАДОС», 2007.
560 с.
29. Ребер А. Большой толковый психологический словарь. Т. 1: А-О / пер. с англ. Москва: Вече, 2003. 560 с.
30. Кузьмина Н. В. Детерминация и система профилактики насильственной этнической преступности в современный период. Уголовное судопроизводство. 2010. № 2. С. 25-28.
31. Див.: http://www.niss.gov.ua/5articles/617/ (дата звернення: 04.03.2018).
32. Большой толковый словарь русского языка / гл. ред. С. А. Кузнецова. Санкт-Петербург: Норинт, 2008. 1536 с.
33. Российский энциклопедический словарь: в 2 кн. Кн. 2: Н-Я / гл. ред. А. М. Прохоров. Москва: Большая российская энциклопедия, 2001. 2015 с.
34. Толковый словарь русского языка: в 4 т. Т. 2 / под. ред. Д. Н. Ушакова. Москва: Русские словари, 1994. 844 с.
35. Конститущя Укра!ни. URL: http://www.president.gov.ua/documents/constitution (дата звернення: 04.03.2018).
36. Новый энциклопедический словарь. Москва: Большая российская энциклопедия: РИПОЛ классик, 2007. 1887 с.
37. Минекаева А. Ф. Религиозная ненависть или вражда как мотив совершения преступления: уголовно-правовой и криминологический аспекты: дис. ... канд. юрид. наук. Казань, 2005. 198 с.
38. Горбунова Л. В., Курц А. В. Обстоятельства, отягчающие наказание, по уголовному праву России (вопросы теории и практики). Казань: Изд-во «Таглимат» Ин-та экономики, управление и права, 2004. 154 с.
39. Див.: http://spzh.news/ua/news/39171-politsiya-prikhovu-statistiku-shchodo-zlochiniv-na-grunti-religiynoi-neterpimosti-zmi (дата звернення: 04.03.2018).
References:
1. Kryminalnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 05.04.2001 r. № 2341-III. (2001). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 25-26, art. 131.
2. Hekhauzen, H. (1986). Motivacija i dejatel'nost': transl. from German. B.M. Velichkovskogo (Ed.). Vol. 1. Moscow: Pedagogika [in Russian].
3. Kunashev, A.A. (2013). Motivy nenavisti ili vrazhdy v ugolovnom prave Rossii. Moscow: Jurlitinform [in Russian].
4. Chubinskij, M.P. (1900). Motiv prestupnoj dejatel'nosti i ego znachenie v ugolovnom prave. Jaroslavl': Tipo-litografija Je.G. Fal'k [in Russian].
5. Filanovskij, I.G. (1970). Social'no-psihologicheskoe otnoshenie sub'ekta k prestupleniju. Leningrad: Izd-vo LGU [in Russian].
6. Kapinus, O S. (2004). Ubijstva: motivy i celi. Moscow: IMPJe-PABLISh [in Russian].
7. Rarog, A.I. (2003). Kvalifikacija prestuplenij po sub'ektivnym priznakam. Sankt-Pererburg [in Russian].
8. Shnajder, L.G. (2006). Prestuplenie po motivu nacionalnoj, rasovoj, religioznoj nenavisti ili vrazhdy libo krovnoj mesti v ugolovnom prave Rossijskoj Federacii. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
9. Melnyk, M.I., Khavroniuk, M.I. (2007). Zlochyny proty vyborchykh, trudovykh ta inshykh osobystykh prav liudyny i hromadianyna. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. (Eds.). A.M. Boiko, L.P. Brych, V.K. Hryshchuk et al. Kyiv: Yuryd. dumka, 369-456 [in Ukrainian].
10. Ermakova, L.D. (1987). Inye gosudarstvennye prestuplenija. Obshhie ponjatija inyh gosudarstvennyh prestuplenij. Prestuplenija protiv nacional'nogo i rasovogo ravnopravija, protiv oboronosposobnosti SSSR. Moscow: VJuZI [in Russian].
11. Zdravomyslov, B.V., Zhuravlev, M.P., Naumov, A.V. et al. (1996). Ugolovnoe pravo. Osobenna chast'. A.I. Raroga (Ed.). Moscow: Triada Ltd [in Russian].
12. D'jakov, S.V., Ignat'ev, A.L., Karpushin, M.P. (1988). Otvetstvennost' za gosudarstvennye prestuplenie. L.I. Barkova (Ed.). Moscow: Jurid. lit. [in Russian].
13. Vladimirov, V.A., Gel'fer, M.A., Grishaev, A.I. et al. (1951). Sovetskoe ugolovnoe pravo: Chast' Osobennaja. V.A. Vladimirova, N.I. Zagorodnikova, B.V. Zdravomyslova (Eds.). Moscow: Gosjurizdat [in Russian].
14. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/671/.
15. Ugolovnoe pravo Rossii. Obshhaja chast'. (2004). N.F. Kuznecova, I.M. Tjazhkova (Eds.). Moscow: Zercalo-M [in Russian].
16. Kudrjavcev, V.N. (1976). Vzaimosvjaz' jelementov prestuplenija. Voprosy bor'by s
prestupnost'ju, issue 25, 56-58 [in Russian].
17. Andreeva, L.A. (1998). Kvalifikacija ubijstv, sovershennyh pri otjagchajushhih obstojatel'stvah. Sankt-Peterburg [in Russian].
18. Shlegel', O.V., Kostyleva, G.V., Milovanova, MM. (2009). Rassledovanie prestuplenij protiv lichnosti, sovershaemyh po motivu nacional'noj nenavisti ili vrazhdy. Moscow: Jurlitinform [in Russian].
19. Ahmetov, U.N. (2008). Dokazyvanie motiva nacional'noj ili rasovoj nenavisti ili vrazhdy po delam o prestuplenijah protiv zhizni i zdorov'ja. Extended abstract of candidate's thesis. Voronezh [in Russian].
20. Dal', V.I. (1996). Tolkovyj slovar' zhivogo velikorusskogo jazyka. (Vols. 1-4; Vol. 2). Sankt-Peterburg: Dinamit [in Russian].
21. Dal', V.I. (1996). Tolkovyj slovar' zhivogo velikorusskogo jazyka. (Vols. 1-4; Vol. 1). Sankt-Peterburg: Dinamit [in Russian].
22. Ozhegov, S.I. (1983). Slovar' russkogo jazyka: 70000 slov. N.Ju. Shvedova (Ed.). Moscow: Russkij jazyk [in Russian].
23. Popov, A.N. (2003). Prestuplenija protiv zhizni s otjagchajushhimi obstojatel'stvami, otnosjashhimisja k sub'ektivnym priznakam sodejannogo. Sankt-Peterburg [in Russian].
24. Minekaeva, A.F. (2005). Religioznaja nenavist' ili vrazhda kak motiv sovershenija prestuplenija: ugolovno-pravovoj i kriminologicheskij aspekty. Candidate's thesis. Kazan' [in Russian].
25. Nikitin, A.G. (2010). Jekstremizm kak ob#ekt obshheteoreticheskogo i obshhepravovogo analiza. Candidate's thesis. Kazan' [in Russian].
26. Mustafazade, A.G. (2004). Kvalifikacija ubijstv po motivu i celi. Candidate's thesis. Moscow [in Russian].
27. Borisov, S.V., Zherebchenko, A.V. (2011). Kvalifikacija prestuplenij jekstremistskoj napravlennosti. Moscow: Volters Kluver [in Russian].
28. Nemov, R.S. (2007). Psihologicheskij slovar'. Moscow: VLADOS [in Russian].
29. Reber, A. (2003). Bol'shoj tolkovyj psihologicheskij slovar'. (Vol. 1). Moscow: Veche [in Russian].
30. Kuz'mina, N.V. (2010). Determinacija i sistema profilaktiki nasil'stvennoj jetnicheskoj prestupnosti v sovremennyj period. Ugolovnoe sudoproizvodstvo, 2, 25-28 [in Russian].
31. URL: http://www.niss.gov.ua/5articles/617/.
32. Bol'shoj tolkovyj slovar' russkogo jazyka. S.A. Kuznecova (Ed.). (2008). Sankt-Peterburg: Norint. [in Russian].
33. Rossijskij jenciklopedicheskij slovar'. (Vol. 2; Book 2). A.M. Prohorov (Ed.). (2001). Moscow: Bol'shaja rossijskaja jenciklopedija [in Russian].
34. Tolkovyj slovar' russkogo jazyka. (Vols. 1-4; Vol. 2). D.N. Ushakov (Ed.). (1994). Moscow: Russkie slovari [in Russian].
35. Konstytutsiia Ukrainy. URL: http://www.president.gov.ua/documents /constitution.
36. Novyj jenciklopedicheskij slovar'. (2007). Moscow: Bol'shaja rossijskaja jenciklopedija: RIPOL klassik [in Russian].
37. Minekaeva, A.F. (2005). Religioznaja nenavist' ili vrazhda kak motiv sovershenija prestuplenija: ugolovno-pravovoj i kriminologicheskij aspekty. Candidate's thesis. Kazan' [in Russian].
38. Gorbunova, L.V., Kurc, A.V. (2004). Obstojatel'stva, otjagchajushhie nakazanie, po ugolovnomu pravu Rossii (voprosy teorii i praktiki). Kazan': Taglimat [in Russian].
39. URL: http://spzh.news/ua/news/39171-politsiya-prikhovu-statistiku-shchodo-zlochiniv-na-grunti-religiynoi-neterpimosti-zmi.
Курафеев В. В. Мотив нарушение равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности, религиозных убеждений, инвалидности и по другим признакам.
Исследованы формы мотивов как обязательные признаки субъективной стороны состава нарушения равноправия граждан в зависимости от их расовой и национальной принадлежности, религиозных убеждений, инвалидности и др.
Ключевые слова: субъективная сторона состава преступления; мотив преступления; ненависть; вражда; неприязнь; раса; нация; религия; преступления против конституционных прав граждан.
Kurafieiev V. V. The motive is a violation of the equality of citizens, depending on their race, nationality, religious beliefs, disability and other grounds.
The article explores the forms of motives as an obligatory sign of the subjective side of the offense provided for in Art. 161 of the Criminal Code of Ukraine. They are studied as mandatory signs of the subjective side of the composition of the violation of the equality of citizens, depending on their race and nationality, religious beliefs, disability, etc.
Key words: subjective side of the crime; the motive for the crime; hatred; enmity; dislike; race; nation; religion; crimes against the constitutional rights of citizens.
Надтшла доредколеги 21.05.2018р.
/1
