CC BY
22
Вггрова Дар'я Володимирiвна,
асniрантка кафедри кримнально-правових дисциплiн/ Харк'1вський нац'юнальний унверситет внутршнх справ, Украна, м. Харш в-таИ: dashal5@ukr.net ОИСЮ 0000-0002-4811-0706
10.21564/2414-990Х.137.102055 УДК 343.325
ДЕЯК1 ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВИНИ ЯК ОБОВ'ЯЗКОВОУ ОЗНАКИ СУБ'еКТИВНОУ СТОРОНИ
СЕПАРАТИЗМУ
В основу досл1дження проблеми суб'ективног сторони сепаратизму покладено 1снуюч1 в наущ криминального права загальновизнаш позицй суб'ективног сторони криминального правопорушення, його змкту, елементю та ознак. Особливу увагу придыено вивченню таког основног категорй суб'ективног сторони, як вина. Розглядаеться питання суб'ективних ознак криминальных правопо-рушень проти основ нацюнальног безпеки Украгни, деяк з них взят1 нами за основу у дослгдженнг процесю сепаратизму в Украгт.
Ключовi слова: суб'ективна сторона кримшального правопорушення; вина; прямий умисел; штелектуальний момент; вольовий момент; сепаратизм; основи нацюнально! безпеки Укра!ни.
Ветровая Д. В., аспирантка кафедры уголовно-правовых дисциплин, Харьковский национальный университет внутренних дел, Украина, г. Харьков.
е-ша1Ыа8Ьа15@икг.пе1 ; ОКСГО 0000-0002-4811-0706
Некоторые вопросы определения вины как обязательного признака субъективной стороны сепаратизма
В основу исследования проблемы субъективной стороны сепаратизма положены существующие в науке уголовного права общепризнанные позиции субъективной стороны преступления, ее содержания, элементов и признаков. Особое внимание уделено изучению такой основной категории субъективной стороны преступления, как вина. Рассматривается вопрос субъективных признаков преступлений против основ национальной безопасности Украины; некоторые из них положены в основание исследования процессов сепаратизма в Украине.
Ключевые слова: субъективная сторона преступления; вина; прямой умысел; интеллектуальный момент; волевой момент; сепаратизм; основы национальной безопасности Украины.
Вступ. Правильна сощально-правова оцшка людсько! поведшки е одним з найважливших принцишв вщповщальност особи за вчинене нею д1яння. Поло-ження щодо суб'ективно! сторони е невщ'емною частиною визначення наявност
в дiях особи складу кримшального правопорушення. Як важливий та само-стшний елемент складу кримшального правопорушення, ознаки суб'ективно! сторони суттево впливають на сусшльну небезпеку ^ вiдповiдно, правову оцiнку вчиненого дiяння; виступають факторами розмежування рiзних кримшальних правопорушень у процесi !х квалiфiкацi!, впливають на iндивiдуалiзацiю вщпо-вщальност та покарання.
Аналiз остантх дослгджень i публгкацш. Проблемними питаннями крим^ нальних правопорушень проти основ нащонально! безпеки свого часу займалися О. Ф. Бантишев, О. В. Шамара, В. П. бмельянов, В. Я. Тацш, М. I. Мельник, М. I. Хавронюк, В. А. Лшкан, В. О. Навроцький, А. В. Савченко та ш. Однак останшм часом увага до проблеми охорони основ нащонально! безпеки Укра!ни набула гостроти. Це засвщчили захищенi дисертацп з цiе! тематики: I. В. Дюр-дiца «Кримiнально-правова вiдповiдальнiсть за дп, спрямованi на насильницьку змiну чи повалення конституцiйного ладу або на захоплення державно! влади» (2008), Л. В. Мошняга «Кримiнальна вщповвдальшсть за злочини проти кон-ституцшних основ нацiонально! безпеки Укра!ни» (2011), М. А. Рубащенко «Кримiнальна ввдповщальшсть за посягання на територiальну щлкшсть i недоторканнiсть» (2015).
Метою стати е вивчення суб'ективно! сторони сепаратизму, вини та !! форм.
Виклад основного матералу. Суб'ективна сторона кримшального правопорушення е одним з найважливших показниюв ступеня сусшльно! небезпечносп злочинця. Саме суб'ективна сторона вщображае процеси, яы вiдбуваються у психiцi осудно! особи.
Суб'ективна сторона кримiнального правопорушення - це внутршне, пси-хiчне ставлення особи до вчиненого сусшльно небезпечного дiяння та його наслщюв, що характеризуеться виною, мотивом i метою злочину [1, с. 44]. Деяю науковцi в окремих випадках видшяють також емоцiйний стан особи в момент скоення кримшального правопорушення [2, с. 227-229]. Як обов'язкова ознака, вона рщко зустрiчаеться в нормах закону, але за наявност може вплинути на квалiфiкацiю або на призначення покарання. Що стосуеться емоцш, як злочи-нець вщчувае по вiдношенню до вже вчиненого кримшального правопорушення, то вони жодним чином не вщображаються на суб'ективнш сторош, тобто не е !"! ознакою. Не можемо не погодитися з позищею П. Матишевського, який зазначае, що суб'ективна сторона злочину - це процес мислення, бажання i волi людини, у якому вщбиваються зовнiшнi обставини, пов'язанi iз учиненням злочину, це внутрiшня суть злочинного дiяння, це внутрiшнi процеси, що вщбуваються в психiцi осудно! особи шд час вчинення нею передбаченого кримшальним законом суспiльно небезпечного дiяння [3, с. 169]. Як бачимо, у змют поняття науковець вкладае виключно т психологiчнi процеси, що вщбуваються в момент вчинення кримшального правопорушення. Але не варто забувати, що важливою шформа-щею, що сприяе чггкому встановленню суб'ективно! сторони, може стати аналiз поведшки особи ще до вчинення передбаченого Кримшальним кодексом дiяння. Як справедливо зауважуе Б. Я. Петелш, «розгляд вчиненого злочинного акту
поведшки з огляду на попередню дiяльнiсть особи дае можливiсть з'ясувати пси-хологiчний 3MÏCT Bcieï ïï дiяльностi загалом» [4, c. 16]. I. Бикеев розглядае суб'ек-тивну сторону як всю психiчну дiяльнiсть суб'екта злочину, що безпосередньо обумовила та супроводжувала вчинення сусшльно небезпечного дiяння [5, с. 11].
Дослщження суб'ективно1 сторони кримiнального правопорушення з ура-хуванням усiх ÏT складових, а саме форми вини, змютовност та спрямованост умислу, мотивiв та щлей, дасть змогу створити повну картину обгрунтування кримiнальноï вiдповiдальностi. Працюючи з цими категорiями у сукупносп, ми зможемо створити уявлення стосовно того внутршнього процесу, що вщбува-еться у психiцi особи, зрозум^и зв'язок мiж свiдомiстю та волею з вчиненим сусшльно небезпечним дiянням. Але не слщ забувати, що вина, мотив та щль е самостшними психологiчними явищами, безпосередньо надшеш певним, лише 1'м притаманним, змктом.
Перше, з чого прийнято починати дослщження суб'ективно1 сторони кримшального правопорушення, е вина. Вина - це ядро суб'ективно1 сторони, що виражае психiчне ставлення особи до вчиненого сусшльно небезпечного дiяння. Ввдсутшсть вини - вiдсутнiсть суб'ективно1 сторони, ввдповщно й складу кримшального правопорушення. У зв'язку з цим чинним Кримшальним кодексом Украши (Роздш V) закрiплено норми, що визначають поняття вини та ÏT форм. Окрiм того, мiжнародним правом також встановлено норми, що визначають важливють такого елементу, як вина. Примiром, кожен, кого обвинувачено у вчиненш кримшального правопорушення, вважаеться невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку [6; 7]. На основi положень указаних мiжнародних докуменпв до Конституцп Украши було включено ст. 62: «Особа вважаеться невинуватою у вчиненш злочину i не може бути шддана кримшальному покаранню, доки ÏT вину не буде доведено в законному порядку i встановлено обвинувальним вироком суду» [8].
Отже, вина е основною категорiею суб'ективно1 сторони, що становить собою психiчне ставлення особи до дiяння i його наслщыв у формi умислу та необережность Вина включае в себе штелектуальш i вольовi елементи. Так, у питаннях визначення суб'ективно1 сторони злочишв проти основ нащонально1 безпеки Украши науковщ роблять однозначний висновок, що вказаш кримЬ нальнi правопорушення вчиняються виключно у формi прямого умислу [9, с. 27; 10, с. 256; 11, с. 19]. Дослщження проблеми вщповвдальност за сепаратизм в УкраШ дае шдстави стверджувати, що деяы з вказаних кримiнальних правопорушень проти основ нащонально1 безпеки Украши передбачають вщповщаль-нiсть саме за сепаратизм. Сепаратизм до^вно з лат. separatus — вiдокремлення. Ввдокремлення, у якого е своя мета, саме на основi цiеï мети можна зробити висновок стосовно протиправност або правомiрностi цього явища, оскшьки не всi дiяння, що входять до складу такого поняття, як «сепаратизм», е кримЬ нально караними.
Говорячи про протиправшсть такого явища як сепаратизм, а саме його кримшально караних форм, за як в УкраШ передбачена кримшальна вщпов^ дальнiсть, слвд указати, що така дiяльнiсть може бути вчинена лише з прямим
умислом. Тобто особа, усввдомлюючи, що вчиняе певне сусшльно небезпечне дiяння, апрiорi не може не бажати його вчинення. У цьому pa3i акцентуеться увага на ïï вол^ яка сконцентрована на вчинення саме такого дiяння, воно е бажаним для суб'екта кримшального правопорушення, нав^ь якщо при цьому особа може внутршньо не погоджуватися з цим, ïï воля все одно сконцентрована на вчинення такого протиправного дiяння. В основу даного аналiзу покладено дослщження тако'1 форми, як публiчнi заклики, за яю передбачено покарання ч. 2 ст. 109 КК Украши та ч. 1 ст. 110 КК Украши. Серед науковщв тривають дискусп щодо визначення мети як обов'язково'1 ознаки при публiчних закликах. По^зному розглядають мету як у випадках визначення ïï обов'яз-ковою при публiчних закликах до насильницько'1 змши та повалення консти-туцiйного ладу або до захоплення державно'1 влади, так i при визначеннi ïï обов'язковою ознакою при публiчних закликах до посягання на територiальну цШсшсть i недоторканнiсть Украши.
Вiдсутнiсть тако'1 мети, як стверджують деякi науковщ, може спричинити притягнення до кримшально'1 вiдповiдальностi iнакодумцiв, притягнення гро-мадян до кримшально'1 вiдповiдальностi за безвщповвдальну балаканину як за злочини проти основ нащонально'1 безпеки [12, с. 116]. 1нша категорiя вчених не передбачае мету як обов'язкову ознаку складу злочину [13, с. 228]. Науковщ зазначають, що вщповщальшсть у цьому разi мае нести й особа, яка особисто не мае тако'1 мети [14]. У ч. 1 ст.110 КК Украши мета як обов'язкова ознака вказана у самш стата, що означае безпосередне ïï врахування у питаннях застосування вказано'1 норми до винно'1 особи. Такою метою е змша меж територп, або державного кордону Украши [15, с. 21].
Варто зазначити, що бшьшють кримшальних правопорушень проти основ нащонально'1 безпеки Украши е кримшальним правопорушенням iз формальним складом, тобто таким, що виключае сусшльно небезпечш наслiдки. Злочини з формальним складом - це так злочини, для наявност об'ективно'1 сторони яких закон вимагае встановлення лише дiяння [16]. У злочинах iз формальним складом особа усвщомлюе сусшльно небезпечний характер свого дiяння i бажае його вчинення [17, с. 159].
Позаяк йдеться про прямий умисел при вчиненш сепаратизму, обов'яз-ковим е аналiз певних ознак, що його характеризують, а саме: штелектуально'1 та вольово'1 ознаки. Загалом потрiбно розумiти, що дослiдження суб'ективно'1 сторони кримiнального правопорушення без врахування всiе'ï дiяльностi iнди-вiда, зокрема й тих фактичних умов вчиненого, що вщповщають об'ективним ознакам складу кримшального правопорушення, неможливе.
Аналiзуючи суб'ективну сторону сепаратизму, дощльно вивчити усi складовi фактичних ознак дiяння (об'екта, об'ективно'1 сторони, суспiльно небезпечний характер дiяння, протиправнiсть), оскiльки всi вони е елементами складу кримшального правопорушення. Так, характеризуючи об'ект кримшального правопорушення, перш за все потрiбно розумгги, що особа усввдомлюе, що сво'1ми дiями посягае на певш цiнностi, котрi е невщ'емною складовою укра'1нського суспiльства. Посягання, яю створюють певний дисбаланс серед населення,
загрожують моральнш дезорiентацiï сусшльства, а це може призвести вже до шших, бшьш серйозних наслiдкiв.
Дал^ ми говоримо про охоплення сввдомютю всiх без винятку ознак об'ек-тивно'1 сторони дiяння, тобто суб'ект розумiе, що публiчно повiдомляе шформа-цiю, змiст яко'1 може спонукати отримувачiв цiеï iнформацiï до вчинення певних протиправних дш, тобто тих антиконституцшних дiянь, що можуть спричинити певш фiзичнi чи юридичнi територiальнi змiни незаконним, антиконституцш-ним шляхом, до того ж умисно формуючи у свщомост все тих же отримувачiв шформацп певних антиконституцiйних установок.
Ввдомою е позицiя вчених, як стверджують, що суб'ект усвiдомлюе не сусшльну небезпеку взагалi, а певний притаманний кожному виду злочину характер сусшльно'1 небезпеки, що визначаеться характером та структурою сощальних ознак кожного виду злочину, вщображених в ix складах [18, с. 11-13; 19, с. 104].
Щодо передбачення сусшльно небезпечних наслвдыв, ми зазначали, що воно знаходиться за межами вчинення кримшального правопорушення, однак можемо зробити припущення, що суб'ект вчинення кримшального правопорушення може лише припускати той факт, скшьки людей, до вщома яких дшшла шформащя подiбного змкту, використае ïï як керiвництво до дп, тобто у яко'1 кiлькостi людей такi заклики можуть викликати бажання вчинити певш дп на шкоду основам нащонально'1 безпеки Украши.
Протиправшсть як останнш елемент фактичних ознак дiяння характеризуемся розумiнням того, що вчиняти певш дп не можна, оскшьки вони е протиза-конними, тобто суб'екту вчинення таких дiянь не обов'язково усвщомлювати те, що сво1ми дiями вiн порушуе певну кримшально-правову норму. Адже протиправ-нiсть е законодавчою оцшкою суспiльноï небезпеки, ïï юридичним визначенням.
Нерозривно штелектуальна ознака, що характеризуе вину у формi прямого умислу, пов'язана з вольовою ознакою. Позаяк указане нами кримшальне правопорушення належить до числа правопорушень iз формальним складом, ця ознака матиме певш особливость У даному разi ми будемо говорити про ставлення особи безпосередньо до дiяння, а не до його наслщюв, не дивлячись на те, що закон, визначаючи вольовий момент умислу, пов'язуе його не з самим дiянням, а виключно з його наслщками. Але е й думка, що вольовий момент не потрiбно зво-дити лише до вщношення до наслщюв, оскшьки в такому разi саме дiяння втра-тило б вольовий характер [20, с. 28]. Вольовою ознакою визначаеться ставлення суб'екта до самого дiяння, оскшьки ri наслщки, що можуть настати при вчиненш сепаратизму, е единим щлим з самим дiянням, тобто взаемообумовлюють ïx. Саме це у даному разi дае змогу бшьш ч^ко вiдобразити псиxологiчну складову.
Висновки. Певш кроки у вивченш проблеми сепаратизму як кримшально караного дiяння вже зроблено. Але з огляду на складшсть явища сепаратизму, його неоднозначне розумшня, чимало питань ще потребують дослвдження.
Отже, сепаратизм може розглядатися виключно як протиправне, кримшально каране явище. Будь-яы дiяння, що безпосередньо пов'язаш з сепаратизмом, можуть вчинятися винною особою виключно у формi прямого умислу певною метою - знизити вшськовий, економiчний, науково-техшчний потенцiал Укра'1ни.
Сьогодш принципово важливим е питання протидп та боротьби з сепаратизмом правовим шляхом. Саме комплексний аналiз сепаратизму у пол1тико-правовому полi дасть змогу бшьш ч1тко реагувати на новi загрози.
Список лггератури:
1. Науково-практичний коментар до Кримшального кодексу Украши. Ки'в: А.С.К., 2002. 968 с.
2. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве. Москва, 1963. 275 с.
3. Кримшальне право Украши. Загальна частина. Ктв: Юршком 1нтер, 1997. 169 с.
4. Петелин Б. Я. Установление субъективной стороны преступления в процессе расследования: теоретические и тактико-методические аспекты: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Москва, 1992. 25 с.
5. Бикеев И. Актуальные проблемы учения о субъективной стороне преступления. Уголовное право. 2002. № 3. С. 9-14.
6. Загальна декларащя прав людини ввдповвдно до резолюцп 217 А (III) Генерально'' Асам-бле'1 ООН ввд 10. 12. 1948 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
7. Конвенщя про захист прав та основоположних свобод: Конвенщя Ради бвропи ввд 4 листопада 1950 р. Офц. вгсн. Украти. 1998. № 13. 270 с.
8. Конституция Украши: Закон Украши ввд 28 черв. 1996 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
9. Баулин Ю. В., Борисов В. I., Тютюгш В. I. Кримшальне право Украши. Особлива частина: пвдручник; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тащя. 4-е вид., переробл. i допов. Харюв: Право, 2010. 608 с.
10. Мельник М. I., Хавронюк М. I. Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши. 7-ме вид, переробл. та допов. Ктв: Юрид. думка, 2010. 1288 с.
11. Харченко В. Б., Перекрестов Б. Ф. Уголовное право Украины. Особенная часть в вопросах и ответах: конспект лекций. Киев: Атика, 2002. 256 с.
12. Бантишев О. Ф., Шамара О. В. Кримшальна ввдповвдальшсть за злочини проти основ нащонально'' безпеки Украши (проблеми квалiфiкацii): монографiя. 2-е вид., перероб. та доп. Ктв: Наук.-вид. ввддш НА СБ Украши, 2010. 168 с.
13. Зеленецький В. С., Емельянов В. П. Концептуальт основи визначення категорiально-по-нятшного апарату у сферi боротьби з тероризмом: наук.-практ. пошб. Харюв: Кросроуд, 2006. 80 с.
14. Мельник М. I., Хавронюк М. I. Науково-практичний коментар до Кримшального кодексу Украши. 6-е вид., перероб. i доп. Ки'в: Юрид. думка, 2009. 1236 с.
15. Бажанов М. I., Баулш Ю. В., Борисов В. I. Кримшальне право Украши. Загальна частина: пвдручник / за ред. проф. М. I. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тащя. Харюв: Право, 2001. 416 с.
16. Кримшальне право Украши. Загальна частина. Харюв: Право, 1997. 132 с.
17. Бантишев О. Ф., Шамара О. В. Кримшальна ввдповвдальшсть за злочини проти основ нащонально'' безпеки Украши (проблеми квалiфiкацii): монографiя. 3-е вид., перероб. та доп. Луганськ: ТОВ <^ртуальна реальшсть», 2014. 240 с.
18. Стручков Н. А. Установление судом субъективной стороны преступления. Советская юстиция. 1963. № 20. С. 11-13.
19. Тихонов К. Ф. Субъективная сторона преступления. Проблема социального содержания вины в советском уголовном праве. Саратов: Приволжское книжное изд-во, 1967. 104 с.
20. Дагель П. С. Проблемы вины в советском уголовном праве: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Воронеж, 1969. 28 с.
References:
1. Naukovo-praktychnyy komentar do Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny. (2002). Kyiv: A.S.K. [in Ukrainian].
2. Brajnin, Ja.M. (1963). Ugolovnaja otvetstvennost' i ee osnovanija v sovetskom ugolovnom prave. Moscow [in Russian].
3. Kryminalne pravo Ukrainy Zahalna chastyna. (1997). Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
4. Petelin, B.Ja. Ustanovlenie sub#ektivnoj storony prestuplenija v processe rassledovanija: Teoreticheskie i taktiko-metodicheskie aspekty Extended abstract of Doctor's thesis. Moscow [in Russian].
5. Bikeev, I. (2002). Aktual'nye problemy uchenija o sub#ektivnoj storone prestuplenija. Ugolovnoe pravo, 3, 9-14 [in Russian].
6. Zahal'noyi deklaratsiyi prav lyudyny vidpovidno do rezolyutsiyi 217 A (III) Heneral'noyi Asambleyi OON vid 10.12.1948 r. (1948). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
7. Konventsii pro zakhyst prav ta osnovopolozhnykh svobod: konventsiia Rady Yevropy vid 4 lystopada 1950 r. (1998). Ofits. visn. Ukrainy. 13, art. 270.
8. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28 cherv. 1996 r. (1996). URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
9. Baulyn, Iu.V., Borysov, V.I., Tiutiuhin, V.I. (2010). Kryminalne pravo Ukrainy Osoblyva chastyna. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
10. Melnyk, M.I, Khavroniuk, M.I. (2010). Naukovo-prakt. komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Kyiv: Yuryd. Dumka [in Ukrainian].
11. Harchenko, V.B., Perekrestov, B.F. (2002). Ugolovnoe pravo Ukrainy. Osobennaja chast' v voprosah i otvetah. Kyiv: Atika [in Ukrainian].
12. Bantyshev, O.F., Shamara, O.V. (2010). Kryminalna vidpovidalnist za zlochyny proty osnov natsionalnoi bezpeky Ukrainy (problemy kvalifikatsii) [in Ukrainian].
13. Zelenetskyi, V.S., Yemelianov, V.P. (2006). Kontseptualni osnovy vyznachennia katehorialno-poniatiinoho aparatu u sferi borotby z teroryzmom. Kharkiv: Krosroud [in Ukrainian].
14. Melnyk, M.I, Khavroniuk, M.I. (2009). Naukovo-praktychnyi komentar do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Kyiv: Yuryd. dumka [in Ukrainian].
15. Bazhanov, M.I., Baulin, Iu.V., Borysov, V.I. (2001). Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
16. Kryminal'ne pravo Ukrayiny. Zahal'na chastyna (1997). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
17. Bantyshev, O.F., Shamara, O.V. (2014). Kryminalna vidpovidalnist za zlochyny proty osnov natsionalnoi bezpeky Ukrainy (problemy kvalifikatsii). Lugansk: TOV «Virtualna realnist» [in Ukrainian].
18. Struchkov, N.A. (1963). Ustanovlenie sudom sub'ektivnoj storony prestuplenija. Sovetskaja justicija, 20, 11-13 [in Russian].
19. Tihonov, K.F. (1967). Sub'ektivnaja storona prestuplenija. Problema social'nogo soderzhanija viny v sovetskom ugolovnom prave. Saratov [in Russian].
20. Dagel', P.S. (1969). Problemy viny v sovetskom ugolovnom prave. Extended abstract of Doctor's thesis. Voronezh [in Russian].
Vitrova D. V., Graduate student of the Department of Criminal Legal Disciplines, Kharkiv National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkov.
e-mail: dasha15@ukr.net ; ORCID 0000-0002-4811-0706
Some of the determination of guilt as a mandatory feature of the subjective side of separatism
The article is devoted to the study of the subjective side of the crime. Existing positions in the science of criminal law concerning this element of the crime were studied. The article used the most accurate definitions in the study of this topic. In addition, a superficial analysis of the elements of the subjective side of the crime was carried out, but the author paid special attention to the study of the main category -fault. The whole section of the Criminal Code of Ukraine regulates the issue of determining the fault in law, in addition, the norms of international law determine the importance of this element of the subjective side of the crime. The wine in its turn has a rather complex structure, which is also fixed by the rules of criminal law. In the process of research, based on the scientific developments of scientists dealing with the issue of studying the problems of qualification of crimes against the bases of national security of Ukraine, conclusions were drawn about the commission of acts solely with direct intent. Not the last place in the article is given to the question of intellectual and strong-willed moments that characterize guilt in the form of direct intent.
Keywords: the subjective side of the crime; wine; direct intent; intellectual moment; strong-willed moment; separatism; bases of national security of Ukraine.
Hadiuwna do pedKomzii 19.05.2017 p.
