CC BY
30
3. Гасюк А. П. Впровадження досягнень морфолопчно! науки та оптимiзацiя методiв навчання студен™ стоматолопчного факультету на кафедрi патолопчно! анатомп Укра!нсько! медично! стоматолопчно! академи / А. П. Гасюк, Л. Г. Кколенко, Т. В. Новосельцева [та ш.] // Здобутки клшчно! i експериментально! медицини - 2006. - №2. -С.162-164.
4. Геник С. М. Новацп i iнформацiйнi технологи в оргашзацп' навчального процесу при вивченнi предмету '^рурпя" / С. М. Геник, О. В. Пиптюк // Галицький лiкарський вiсник. - 2007. - Т. 14, №2. - С. 91-93.
5. Жмурський С. I. Проблеми в оцшюванш знань студенев за Болонською системою освт / С. I. Жмурський, М. Г. Лебединець // Медична освт. - 2007. - №1. - С. 20-22.
6. Нерянов Ю. М. Оптимiзацiя оргашзацп контролю знань студенев з пстологп, цитологи та ембрюлогп' у свiтлi вимог Болонського процесу / Ю. М. Нерянов, В. К. Сирцов, О. В. Федосеева [та ш.] // Галицький лжарський вюник. - 2010. - Т. 17, №2, Ч. 2. - С. 108-110.
7. Шдаев А. В. Болонський процес в Сврот / А. В. Шдаев, В. Г. Передерш // - Ки!в, - 2004. - 187 с.
8. Радченко О. М. Рейтингова оцшка знань студенев: досвiд та перспективи / О. М. Радченко // Медична осв™. - 2007. - №1. - С. 28-30.
СОСТАВЛЯЮЩИЕ ОБЪЕКТИВНОГО АНАЛИЗА РЕЗУЛЬТАТОВ ИЗУЧЕНИЯ АНАТОМИИ ЧЕЛОВЕКА Попадинец О. Г.
В современных условиях фокус оценивания в медицинском образовании смещается с простой проверки медицинских научных фактов к комплексной оценке знаний, умений и навыков. Система обучения и оценки знаний является дифференцированной, кумулятивной, повышает ценность индивидуальной работы, нацелена на повышение качества подготовки специалистов путем создания условий для организации и мотивации систематической работы студентов. Рейтинг является основой объективного анализа результатов учебного процесса, что разрешает разрабатывать пути последующей оптимизации обучения.
Ключевые слова: анатомия человека, оценка
знаний.
Стаття надшшла 29.10.2014 р.
COMPONENTS OF OBJECTIVE ANALYSIS OF HUMAN ANATOMY STUDY RESULTS Popadynets O. H.
Under the present conditions, the focus of assessment in medical education is shifting from a simple inspection of medical scientific facts to the comprehensive assessment of knowledge, skills and abilities. The system of education and knowledge assessment is differentiated, cumulative, increases the value of individual work, is aimed at improvement of the training quality through the creation of conditions for organization and motivation of systematic work of students. The rating is the basis for objective analysis of the educational process results that allows us to develop ways to further learning optimization.
Key words: Human Anatomy, assessment of knowledge.
УДК 343.85:378.014.623:316.482.5]-057.875
РОЛЬ КУРАТОРА В ПРОФ1ЛАКТИЦ1 ТА КОРЕКЦП ПРОЯВ1В КСЕНОФОБП СЕРЕД СТУДЕНТ1В ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Загострення нацюнально-релтйних контексив самощентифжацп серед молодi призводить до загострення мiжособистiсних взаемозв'язюв в студентському середовищЦ а як наслщок, расизму та ксенофобп'. Застосовуючи в сво!й робой гумашстичш технологи навчання i виховання, куратори можуть суттево вплинути на формування едино! корпоративно! культури навчального закладу, забезпечити психолопчш та оргашзацшно-педагопчш умови для створення комфортного гумаштарного середовища, як ключового компонента сощально! ситуацп розвитку особистост сучасного спещалюта.
Ключов! слова: ксенофоб1я, куратор, профшактика, студента.
Поняття ксенофоб1я вперше зустр1чаеться у словнику Вебстера, виданого у 1841 рощ у США. В ньому ксенофоб1я - це «страх або ненависть до незнайомщв, чи шоземщв, або до того, що дивно або чуже». Л1тературне значення слова означае, що ксенофоби - це люди, яю не люблять ус1х чужинщв, !х «шакшють». Таю визначення показують, що головним об'ектом ксенофобп завжди були незнайомщ або чужинщ - сторонш, шоземщ. Причини тут просп: юторично так складалося, що поява чужинщв, як правило, не вщувала шчого доброго. У пршому випадку вони претендували на поля { пасовища, на майно, на дружин. У кращому випадку - впроваджувалися в суспшьство, приносячи з собою змши. Хорош1 чи погаш, глобальш чи незначш - це шше питання, але чужинщ були реальною загрозою сформованому способу життя.
Р1вень ксенофобп з 1994 року ютотно вирю. Вщсутшсть сталосп щеолопчних засад державного розвитку, а також будь-яю кроки, спрямоваш на трансформащю щеолопчного плюратзму в суспшьсга в щеолопчне протистояння ¡з жорсткими лшями розколу, в площиш м1жнащональних вщносин надат лише сприятимуть "перебуванню на поверхш" об'ективно юнуючих протир1ч м1ж р1зними групами багатонащонального суспшьства; поширенню, в тому числ1 екстремютських, щей та переконань нащоналютичного характеру [6].
Мiж тим, полггизащя питань мовних, етнiчних/нацiональних розбiжностей нерiдко використовувалась представниками партiй та об'еднань в якостi складово1 шструментарда i3 "тдвищення" власних електоральних рейтинпв серед населення Украши. Ретрансляцiя щей ксенофобського змюту вiдбуваeться, зокрема, через ЗМ1 та соцiальнi мереж О^м того, на сталих засадах, по суп, безперешкодний доступ до такого роду матерiалiв у мереж 1нтернет лишаеться на сторiнках органiзацiй i об'еднань, що пропагандують расистсью та ксенофобсью погляди. Нинiшня полiтична ситуащя в Укра1ш ще бiльше сприяе розвитку ксенофоби. Особливо радикально налаштованою е молодь. Загострення нацiонально-релiгiйних контекспв самоiдентифiкацil серед молодi призводить до загострення мiжособистiсних взаемозв'язкiв в студентському середовищi.
Метою роботи було реашзащя одних iз основних завдань ВНЗ в данш ситуаци - формування штелектуально1 та профешйно1 елiти, виховання спещалюпв з гуманними цiнностними орiентирами, соцiально вiдповiдальних, з активною громадянською позицiею - необх1дно вдосконалення системи профiлактики та корекци iнтолерантних та екстремютських тенденцiй [5].
Матерiал та методи дослiдження. Наразi юнуе необхiднiсть вдосконалення системи толерантних, конструктивних взаемовщносин мiж суб'ектами освiтнього процесу ВНЗ, особливо у вищих навчальних закладах з мультикультурним та багатоконфесшним складом. Саме таким закладом являеться Запорiзький державний медичний унiверситет, адже в ньому навчаеться 1817 шоземних студенев з 42 кра1н св^у. Особлива роль у вирiшеннi завдань щодо гумашзаци освiтнього процесу, виховання студенев ВНЗ належить кураторам академгруп. Саме куратори е ефективними посередниками мiж суб'ектами освiтнього процесу ВНЗ.
Нами було запропоновано заповнити анкети «Визначення схильносп до расизму та ксенофоби» 100 студентам 1 курсу спещальносп «Лiкувальна справа». Через рш навчання тi ж самi студенти знову заповнили анкету «Визначення схильносп до расизму та ксенофоби».
Статистичну обробку результапв проводили в пакет аналiзу IBM SPSS v.20. Нормальшсть розподiлу перевiряли за допомогою теспв Колмогорова-Смирнова i Шапiро-Уiлка. Достовiрнiсть вщмшностей мiж середнiми величинами оцiнювали за критерiем Стьюдента.
Результати дослiдження та !х обговорення В результатi первинного аналiзу виявилось, що майже половина (40 ± 1,27%) дослiджуваних мають схильшсть до расизму, але все ж бшьшють (55 ± 1,52%) нейтрально ставляться до представниюв шших нацiональностей. Деякi вiдповiдi дослiджуваних iнодi суперечили один одному (5 ± 0,11%), що не може дати об'ективних результат дослiдження. Хоча на питання «Чи ви расист?» вс без виключення дали однозначну вщповщь - «нi!». Тому стверджувати, що в груш присутш расисти - не можна. Можливо, це деяка прихована форма ксенофоби, яку ще можливо викоршити. Тому нами виршено розглянути питання ролi куратора в профшактищ та корекци проявiв ксенофоби серед студеипв нашого ВНЗ.
Застосовуючи в свош роботi гуманiстичнi технологи навчання i виховання, куратори можуть суттево вплинути на формування едино1 корпоративно1 культури навчального закладу, забезпечити психолопчш та органiзацiйно-педагогiчнi умови для створення комфортного гумаштарного середовища, як ключового компонента сощально1 ситуаци розвитку особистосп сучасного спецiалiста [2]. Поеднуючи в сво1й роботi викладацькi i виховнi функци, куратор мае можливють реально здiйснити цiлiсний освiтнiй процес, створивши систему тих специфiчних взаемокомушкацш, що являють собою соцiальну ситуащю гармонiйного професiйно-особистiсного розвитку майбутшх спецiалiстiв [3]. Мета роботи куратора - створення зовшшшх умов i сприяння актуалiзацil внутрiшнiх резервiв молодо1 людини для повноцiнноl творчо1 самореалiзацil як в професiйнiй, так i в iнших доступних сферах життедiяльностi.
Куратор академiчноl групи допомагае вихованцю в особистiсному розвитку, засвоеннi та прийнятп суспiльних норм, цiнностей, дотриманш засад духовно повноцiнного буття. Вш бере на себе мiсiю старшого колеги в оволодшш студентом позитивними сощальними ролями, використовуючи позааудиторну виховну роботу як «ситуаци соцiального досвщу поведiнки».
Одним iз методiв вдосконалення юнуючо1 системи профiлактики проявiв ксенофоби серед студеипв ВНЗ е проведення профiлактичних бесiд з метою формування у студеипв цшсного уявлення про культуролопчш особливостi iнших кра1н. Також куратори повинш забезпечувати створення безпечного простору в ВНЗ (в кабшетах, гуртожитках), органiзовувати культурнi тренiнги, спшьш заходи з представниками рiзних культур та релшй пiд час адаптацшного перiоду першокурсникiв, своечасно виявляти студеппв, що знаходяться в групi ризику, безпосередньо працювати з учасниками конфлшпв, залучати психологiв.
Варто зазначити, що для усшшно! реал1зацп даних рекомендацш кураторам важливо мати вищу педагопчну осв1ту [1]. Але специфша викладання в вищих медичних навчальних закладах обмежуе кшьюсть таких науково-педагопчних кадр1в. Тому, нами запропоновано ввести додатков1 заняття з сощально! педагопки, психологи вищо! школи при проходженш викладачами курс1в шдвищення квал1ф1каци.
Наступного року повторне анкетування студенев показало, що лише 15 ± 0,67% дослщжуваних мають схильшсть до расизму, а переважна бшьшють (84 ± 1,62%) нейтрально ставляться до представниюв шших нащональностей. В1дповщ1 дослщжуваних, що суперечили один одному склали 1 ± 0,07%.
Достов1рне шдвищення показниюв нейтрального ставлення до представниюв шших нащональностей серед студенев на 29 ± 0,58% (р<0,05) можна пояснити тим, що психолого-педагопчна робота куратора з групою значно впливае на формування особистосп студенев, м1жособистюних зв'язюв, а також св1тогляду. Висок достов1рш змши показниюв лише за рш проведения профшактичних заход1в можуть також бути поясненими можливою наявшстю прихованою форми ксенофобп, яку ще можливо викоршити.
Динамша м1жнащональних настанов за перюд становлення незалежно! украшсько! держави характеризуеться зниженням нащонально1 толерантносп та наростанням 1золящошстських (прихована ксенофоб1я) { вщкритих ксенофоб1чних прояв1в поведшки серед населення, особливо молодь Як правило, вщчуження вщ будь-яких конкретних нащональностей вщбувалося у зв'язку з асощащею ц1е! нащональност з тим чи шшим серйозним конфлштом [4].
Нараз1 таю конфл1ктш питання стоять дуже гостро, тому зараз та в найближчому майбутньому можливе наростання приховано! ксенофобп серед студенпв вищих навчальних заклад1в. А отже, е критично необхщним кураторам проводити профшактичну роботу 1з студентами.
1. Куратор академ1чно! групи допомагае вихованцю в особистюному розвитку, засвоенш та прийнятп суспшьних норм, щнностей, дотриманш засад духовно повнощнного буття.
2. З метою профшактики прояв1в ксенофобп серед студенев ВМНЗ необхщно проводити профшактичш бесщи для формування у студенпв щлюного уявлення про культуролопчш особливосп шших кра!н.
3. Куратори повинт забезпечувати створення безпечного простору в ВНЗ (в кабшетах, гуртожитках), оргашзовувати культурш трешнги, спшьт заходи з представниками р1зних культур та релпш шд час адаптацшного перюду першокурсниюв, своечасно виявляти студенпв, що знаходяться в груш ризику, безпосередньо працювати з учасниками конфл1кпв, залучати психолопв.
Перспективи подальших дослгдженнь. Доцшъно проводити додатковi заняття з сощально! педагогти, психологи вищог школи при проходженш викладачами ВМНЗ курЫв тдвищення квтфжащг.
1. Апанасюк Л. А. Постановка проблемы межкультурного сотрудничества при преодолении ксенофобии в молодежной среде // Материалы 1 международной научно-практической конференции «Перспективы развития гуманитарных исследований в 21 веке.» -135 с.
2. Белоусов Ю. Л. Злочини на грунт ненависи / Ю. Л. Белоусов, О. А. Мартиненко // - Львiв, - 2011.-523 с.
3. Львов С. В. Студенты, этнический экстремизм и ксенофобия: от диагностики проблемы к мерам преодоления / С.В. Львов // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. - 2009. - №. 6 (94). - С. 178-188.
4. Панина Н.В. О применении шкалы социальной дистанции в исследованиях национальной толерантности в Украине / Н. В. Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2003. - № 4. - С. 21-43.
5. Селиванова О. А. Основные направления профилактики интолерантности и экстремизма в среде современного регионального вуза / А. О. Селиванова // Человек, культура и общество. - 2012. - №. 3. - С. 74.
6. Швагер Ю. I. До питання про стан та тенденци поширення ксенофобп в Укрш'ш / Ю.1. Швагер // Боротьба з оргашзованою злочиншстю та корупщею (теорiя i практика). - 2012. - №2. - С. 250-256.
2. Белоусов Ю. Л. Злочини на грунт! ненавист / Ю. Л. Белоусов, О. А. Мартиненко // - Льв1в, - 2011.-523 с.
3. Львов С. В. Студенты, этнический экстремизм и ксенофобия: от диагностики проблемы к мерам преодоления / С.В. Львов // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. - 2009. - №. 6 (94). - С. 178-188.
4. Панина Н.В. О применении шкалы социальной дистанции в исследованиях национальной толерантности в Украине / Н. В. Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2003. - № 4. - С. 21-43.
5. Селиванова О. А. Основные направления профилактики интолерантности и экстремизма в среде современного регионального вуза / А. О. Селиванова // Человек, культура и общество. - 2012. - №. 3. - С. 74.
6. Швагер Ю. I. До питання про стан та тенденцп поширення ксенофобп в Укра'1'ш / Ю.1. Швагер // Боротьба з оргашзованою злочиншстю та корупщею (теор1я 1 практика). - 2012. - №2. - С. 250-256.
РОЛЬ КУРАТОРА В ПРОФИЛАКТИКЕ И КОРРЕКЦИИ ПРОЯВЛЕНИЙ КСЕНОФОБИИ СРЕДИ СТУДЕНТОВ ВЫСШЕГО МЕДИЦИНСКОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Сырцов В. К., Макеева Л. В., Алиева Е. Г., Сидорова И. В., Федосеева О. В.
Обострение национально-религиозных контекстов самоидентификации среди молодежи приводит к обострению межличностных взаимосвязей в студенческой среде, а как следствие, расизма и ксенофобии. Применяя в своей работе
THE ROLE OF GROUP SUPERVISOR IN PREVENTION AND CORRECTION OF XENOPHOBIA AMONG STUDENTS OF HIGHER
MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS Syrtsov V. K., Mayeyeva L. V., Alyeva O. G., Sidorova I. V., Fedosyeyeva O. V.
Aggravation of national-religious contexts of identity among young people leads to an exacerbation of interpersonal relationships among students, and as a result, racism and xenophobia. Applying their work humanistic
гуманистические технологии обучения и воспитания, кураторы могут существенно повлиять на формирование единой корпоративной культуры учебного заведения, обеспечить психологические и организационно-педагогические условия для создания комфортной гуманитарной среды, как ключевого компонента социальной ситуации развития личности современного специалиста.
Ключевые слова: ксенофобия, куратор, профилактика, студенты.
Стаття надшшла 7.10.2014 р.
technology training and education, curators can significantly affect the formation of a unified corporate culture of the institution to provide psychological, organizational and pedagogical conditions for the creation of a comfortable human environment as a key component of the social situation of development of the personality of the modern professional.
Key words: xenophobia, curator, prevention, students.
УДК 378.61.65.015.572.7
1ННОВАЦШШ МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ОРГАШЗАЦП АУДИТОРНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В НА КАФЕДР1 ПСТОЛОГП, ЦИТОЛОГП ТА ЕМБРЮЛОГП ЗДМУ В КОНТЕКСТ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ ОСВ1ТИ
Належна професшна компетентшсть майбутнього лжаря не може сформуватися без отримання фундаментальних теоретичних знань та навичок, а саме професiоналiзм е гарантом високо! якост майбутнього лжаря-спещалюта i медицини в цшому. Змют стата наводить узагальнення досвщу роботи професорсько-викладацького складу кафедри пстологп, цитологи та ембрюлогп ЗДМУ, щодо вдосконалення аудиторно! частини навчального процесу, в тому чи^ i впровадженню у практику викладання сучасних методiв i технологiй навчання у рамках кредитно-модульно! системи, що достовiрно допомагае тдвищити показники абсолютно! та яюсно! успiшностi студентiв.
Ключов! слова: кредитно-модульна система, аудиторна робота, студент.
Пстолопя, цитолопя та ембрюлопя у медичному вищому навчальному заклад! традицшно е базовою дисциплшою. Оргашзащя навчання студенпв тд час аудиторних занять з пстологп за останш десятнр1ччя принципових змш не зазнало й дос1, 1 як правило, здшснюеться за традицшиою схемою: студенти за допомогою викладач1в зпдио з тематичним планом тдлягають контролюванню засвоених знань, здобувають певш знання та практичш навички - здшснюють вивчення пстолопчиих препарапв з використанням мшроскошв, часто обладнаних монокулярним тубусом, оптикою з1 слабким збшьшеиням, без адекватного осв1тлення. 1з зростанням чисельност студенпв не завжди можливо тд час аудиторно! роботи забезпечити кожного мшроскопом { комплектом мшропрепарапв, бо це е надзвичайно фшансово затратними з одного боку, а з шшого - це котюе колишш, часто вже застарш тдходи до навчання, що не дають можливосп в розвитку принципово нових, шновацшиих метод1в та технологш навчання студенпв, яю дають бшьш глибоке та яскраве розумшня структурно-функцюнальних особливостей оргашв та систем оргашзму людини. Традицшш стар! тдходи до оргатзацп контролю засвоених знань (стандартне опитування { тестовий контроль студенпв) у деяких студенпв зменшують штерес до дисциплши { призводять до суто мехашчного запам'ятовування матер1алу, що призводить до деградацп творчого професшно-ктшчного мислення у студенпв - майбутшх л1кар1в. Усвщомлення вс1х вищевказаних проблем диктуе необхщшсть розробки { впровадження в процес навчання на морфолопчно! кафедр! принципово нового шдходу до придбання практичних навичок студентами, реатзацп !хшх теоретичних знань в практику через нов!, доступш !м шформацшш технологи та придбання ними на кафедр! абсолютно нових (рашше невластивих) компетенцш
Метою роботи було узагальнення досвщу роботи професорсько-викладацького складу кафедри пстологп, цитологи та ембрюлогп ЗДМУ, щодо вдосконалення аудиторно! частини навчального процесу, в тому числ! ! впровадженню у практику викладання сучасних метод!в ! технологш навчання у рамках кредитно-модульно! системи.
Матерiал та методи дослщження. У якосп критер!ю достов!рного оц!нювання нового методолопчного п!дходу у проведен! аудиторних занять були показники абсолютно! та яюсно! усшшносп студенпв 2-го курсу, як! навчаються за фахом «Лшувальна справа» та «Пед!атр!я» за 2013 - 2014 навчальний р!к, та пор!вняння цих показник!в з попередн!ми даними.
Результати дослщження та Тх обговорення. Для забезпечення проведення як!сно! аудиторно! роботи, яка мае защкавити та спонукати студента до пл!дно! пращ, як в теоретичному, так ! в практичному напрямку на занятп, треба ч!тко усв!домлювати структуру заняття та волод!ти
