CC BY
216визначити: а) розробку інноваційної моделі формування основ культури здоров’я у дітей дошкільного віку; б) визначення ефективної системи формування основ здоров’я у дітей дошкільного віку; в) організаційно-методичне наповнення особистісно-розви-вальним змістом компонентів (мотиваційного, організаційного, стимулюючого та оцінюючого) визначеної системи; г) психолого-педагогічне забезпечення сталого функціонування компетентнісно-спрямованих навчально-виховних інноваційних педагогічних дій.
Висновки:
1. Формування основ культури здоров’я дітей, забезпечення якісної та доступної дошкільної освіти, виховання здорової та компетентної особистості є головними пріоритетними напрямками на сучасному етапі національного державотворення.
2. Визначається потреба переходу від етапу поінформованості батьків, педагогів та дітей про стан їхнього здоров’я до етапу формування у них стійкої мотивації до зміцнення здоров’я, надання їм навичок здорового способу життя на новій системно-інноваційній основі за напрямками суспільно-державотворчих вимог останнього часу і науково-педагогічних напрацювань.
3. Актуалізованими функціями сьогодення щодо формування культури здоров’я у дітей дошкільного віку для педагогічних кадрів є: а) ціннісно-орієнтаційна; б) культурно-трансляційна; в) навчально-виховна; г) особистісно-розвивальна. Шляхи їх реалізації потребують ретельної науково-дослідницької розробки та методичного супроводу.
4. Алгоритм методичного супроводу моніторингу формування основ культури здоров’я у дітей у дошкільних дитячих навчально-виховних закладах включає: а) мотиваційно-організаційні дії; б) діагностику; в) інформаційно-аналітичний та корекційно-оз-доровчий блоки; г) професійно-функціональні педагогічні дії, спрямовані на реалізацію визначених у їх структурі змісту та творчої адаптації у педагогічній системі „Родина - Дошкільний навчально-виховний заклад - Школа - Суспільство”.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування культури здоров’я у дітей дошкільного віку.
Література
1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.1: Особисті-сно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук.видання. - К.: Либідь, 2003. - 280 с.
2. Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України: Навч.посіб. - К.МАУП, 2001. - 256 с.
3. Здоров’я кожного - основа благополуччя держави. - Урядовий портал: http:// www.kmu.gov.ua
4. Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи: Матеріали ІУ Всеукраїнської наук-практ.конференції за ред. Рибковсь-кого А.Г. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - 225 с.
5. Здоровий спосіб життя дітей дошкільного віку. /Укл. Губанова Н.В., Гуляєва Т.В., Азадова О.В., Юрченко О .О. -Донецьк: ІППО, 2007. - 162 с.
6. Кириченко О.В. Відроджуй козацьку славу з любов’ю до України: Навч.-метод. посіб. - Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, ЛТД”, 2004. - 192 с.
7. Киричук В.О. Доповідна про результати проведення Всеукраїнського експерименту з теми: «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів за-
гальноосвітніх навчальних закладів». - Інформаційний збірник МОН України. - 25 вересня 2007 р.- № 25. - С. 21-29.
8. Компетентнісний підхід у системі підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів: Навчальний посібник/ Під заг.ред. Л.Г.Чернікової. - Донецьк: Витоки, 2007. - 332 с.
9. Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Освіта ХХІ століття: філософія родинності. - К.: АртЕК, 2001. - 240 с.
10.Конопко О .Л. Активність як провідна характеристика осо-бистісного становлення дошкільника. / Теоретико-мето-дичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Зб.наук.праць. - Київ-Житомир: Вид-во Волинь, 2003. -Кн.1. - С.29-41.
11.Кукса В.О. Професійна підготовка фахівців з фізичної реабілітації у вищих навчальних закладах: Автореф. дис-.канд.пед.наук: 13.00.04 - К., 2002. - 18 с.
12.Кучерявый А.Г Профессиональное самовоспитание будущих педагогов в процессе их целосной подготовки: Монография.- К.: Вища шк, 1999. - 224 с.
13.Моніторинг якості освіти: Навч-метод.посіб. - Донецьк, 2003. - 106 с.
14.Ніколаєнко С. Якісна освіта - запорука самореалізації особистості. Тези доповіді на Підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007 року - Освіта України. - 10 серпня 2007 р. - № 59.
Надійшла до редакції 01.11.2007р.
РАННЯ КОРЕКЦІЯ ПСИХОМОТОРИКИ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ
Крет Я.В., Байкіна Н.Г Запорізький національний університет
Анотація. У статті показано ранню корекцію психомоторики дітей із раннім дитячим аутизмом. Розкрито метод холдинг-терапії як форми психолого-педагогічної допомоги сім’ї, яка має аутичну дитину. Порушення мовного розвитку є однією із найважливіших ознак аутизму. Повед-інкова терапія припускає індивідуальний підхід: вибір навичок і посібників для навчання, тривалість формування тих чи інших навичок - ці та інші параметри змінюються залежно від того, як відбувається навчання в кожному конкретному випадку.
Ключові слова: психомоторика, діти, аутизм, метод, холдинг-терапія, синдром.
Аннотация. Крет Я.В., Байкина Н.Г Ранняя коррекция психомоторики детей с аутизмом. В статье показана ранняя коррекция психомоторики детей с ранним детским аутизмом. Раскрыт метод холдинг-терапии как формы психолого-пе-дагогической помощи семьи, в которой есть ребенок с аутизмом. Нарушение речевого развития является одним из наиболее важных признаков аутизма. Поведенческая терапия предполагает индивидуальный подход: выбор навыков и пособий для обучения, продолжительность формирования того или иного навыка - эти и другие параметры изменяются в зависимости от того, как происходит обучение в каждом конкретном случае.
Ключевые слова: коррекция, психомоторика, дети, аутизм, метод, холдинг-терапия, синдром.
Annotation. Kret Y.V., Baikina N.G. Early correction psychomotor system children with an autism. The article deals with early psycho-motor correction of the children with early child’s autism. The holding-therapy method as a form of psychological and pedagogical help of a family with an autistic child has been analyzed in the article. Speech development deficiency is one of the most important autism symptoms. Behavior therapy offers individual approach: selection of skills and manuals for education, length of skills formation - these and others parameters change depending on the way how learning is progressing in each particular case.
Key words: correction, psycho-motor, children, autism, method, holding-therapy, syndrom.
Вступ.
Ранній дитячий аутизм розглядається більшістю сучасних дослідників як одне з найскладніших порушень психічного розвитку, обумовлене вихідною біологічною дефіцитарністю дитини і своєрідне з самого початку (Ь.'М^ [1], В.М.Башина [2], В.Е.Коган [3], J.Piaget [4], О.С.Нікольська [5], К.С.Ле-бединська [6]).
У дослідженнях останнього часу намічається збільшення уваги до сфери афективного розвитку аутичної дитини. У низці робіт (М.ЕКаророіІ [7], в.МеєіЬоу [8], 8.Ь.8шаііеу [9], в.НорИіш [10]) вказується, що характерні когнітивні труднощі таких дітей частіше виявляються в ситуаціях соціальної та емоційної взаємодії, і нейробіологічний дефіцит тісно пов’язаний із вихідним особливим соціальним та емоційним розвитком.
Систематизовані виділені вітчизняними та зарубіжними дослідниками особливості афективного розвитку аутичних дітей на першому-третьому роках життя, дані про характерні порушення тонусу, почуття самозбереження, сензитивності в контактах зі світом, про своєрідність першої взаємодії з близькими, про раннє формування особливих аутостиму-ляторних форм стереотипної поведінки.
Зрозуміти специфіку аутистичного дизонто-генезу допомагає уявлення про те, що психічна система, становлення якої йде в патологічних умовах, продовжує розвиватись як жива система і відповідно треба вирішувати на можливому для себе рівні необхідні для виживання завдання адаптації та саморегуляції. У випадку аутистичного дизонтогенезу першочерговим завданням стає розвиток не форм контактів зі світом, а засобів захисту від нього.
Таким чином, виникає дисбаланс у розвитку засобів захисту та активного контакту з оточенням, засобів реальної адаптації і саморегуляції, який і визначає викривлення в розвитку всіх психічних функцій. Моторика сприйняття, мова та інтелектуальні здібності такої дитини починають розвиватися переважно з метою забезпечення завдань аутостимуляції.
Аналіз літературних джерел, що стосуються раннього розвитку аутичних дітей та ранньої корекц-ійної допомоги при аутизмі, дозволяє сформулювати такі висновки:
- сучасні дослідники вказують на своєрідність ранніх етапів розвитку аутичної дитини, що виявляється до формування до двох з половиною-трьох років повної клінічної картини синдрому. Накопичені дані клінічних і психологічних досліджень, що вимагають подальшого аналізу і систематизації;
- перспективним є підхід, запропонований вітчизняними авторами (О. С. Нікольська [5], К.С.Лебе-динська [6], В.В.Лебединський [11]) і заснований на уявленні про аутистичний дизонтогенез як викривлений психічний розвиток, в якому визначальну роль відіграє раннє порушення афективної сфери дитини;
- проблема ранньої психологічної допомоги при формуванні синдрому дитячого аутизму є однією з пріоритетних тем сучасних досліджень, наразі
знаходиться на початковому етапі своєї розробки;
- потребують подальшого уточнення у визначенні ранніх маркерів аутистичного дизонтогенезу, знаходження серед різних аспектів відхилення в психічному розвитку головних адресатів корекційних впливів; необхідний пошук адекватних форм ранньої психологічної допомоги і вироблення критеріїв оцінки її ефективності.
Соціальна і соціально-психологічна адаптація дітей і підлітків із порушеннями психоемоційного розвитку -складна проблема, яка включає клінічні, соціальні, соціально-гігієнічні, правові і психологічні аспекти.
У зв’язку з цим здійснюються зміни в системі соціальної освіти - розширення інтегративних підходів, індивідуалізації навчання. Відображенням нових тенденцій є становлення ранньої діагностики і корекції дітей з аутизмом не тільки в спеціальній освіті, але й і в паралімпійському, дефалімпійському спорті і спеціальній олімпіаді. Удосконалення інтегративних процесів може здійснюватися тільки на підставі розширення змісту діагностичної і корекційної роботи, спрямованої на вирішення психологічних проблем дітей із відхиленнями у розвитку, у зв’язку із залученням їх до систематичних занять фізичними вправами і спортом та інтеграцією їх в сучасне суспільство.
Наслідком цих змін є ріст потреби в наукових розробках, що дозволяють накреслити шляхи інтеграції в паралімпійський, дефалімпійський спорт і спеціальну олімпіаду.
За статистикою, до недавнього часу випадки аутизму траплялися досить рідко - всього лише 3-6 на 10 тисяч дітей, причому серед хлопчиків зустрічались у 3 рази частіше, ніж серед дівчаток. Проте за останнє десятиліття рівень захворюваності набагато зріс, і сьогодні аутизмом хвора 1 дитина із 150. Аутизм зустрічається в 5 разів частіше, ніж синдром Дауна.
У зв’язку з цим інтерес до проблеми надзвичайно зріс, і багато вчених у всіх країнах світу звернулися до дослідження аутизму.
Синдром раннього дитячого аутизму (РДА) -це особлива форма недорозвитку психіки дитини, яка в науці трактується як викривлений психічний розвиток. У 15 % дітей із синдромом РДА інтелект не порушений, у деяких із них ір (коефіцієнт інтелекту) перевищує середньостатистичну норму. Проте велика частина дітей-аутистів, на жаль, розумово відстала.
Синдром РДА виявляється вже в дитячому віці і продовжує розвиватися протягом життя.
Характерні особливості аутистів - труднощі в спілкуванні з людьми, в соціальній адаптації, хворий не здатний розуміти почуття інших.
Тема дослідження входить у план науково-дослідних робіт Запорізького національного університету “Рання діагностика та корекція психомоторики дітей із вадами психофізичного розвитку” (№ держ-реєстрації 010би008389), “Рання діагностика і корекція психомоторного розвитку дітей із відхиленнями психофізичного розвитку” (.№ держреєстрації 0107Ш01354). Тема дослідження була закоординова-на в координаційній раді при АПН України (Прото-
кол № 4 від 26.04.2005 р. в такому формулюванні: “Рання діагностика та корекція психомоторики дітей із вадами психофізичного розвитку (19.00.08).
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - показати особливості корекції психомоторики та адаптованого методу холдинг-те-рапії як форми психологічної допомоги сім’ї, що має аутичну дитину.
Об ’єктом дослідження були діти від 3 до 9 років.
Предмет дослідження - процес корекції психомоторики у поєднанні з методом холдинг-терапії з дітьми з раннім дитячим аутизмом.
Завдання дослідження:
1. Апробувати принципи, зміст і методи корекції психомоторного розвитку дітей-аутистів.
2. Узагальнити досвід проведення методу хол-динг-терапії з дітьми з раннім дитячим аутизмом у Північній Ірландії.
Результати дослідження.
Протягом 2003-2005 рр. було обстежено 50 матерів (у віці від 24 до 49 років) дітей із РДА, які відвідують спеціальну групу з корекції раннього дитячого аутизму в Північній Ірландії в школі міста Дунганнона в інтегрованих групах.
При проведенні дослідження враховувались такі параметри: повна-неповна сім’я, працює-не працює мати, наявність здорового сібса в сім’ї, ступінь тяжкості РДА дитини, відвідування занять у групі корекції РДА.
Нами була модифікована методика холдингу. Ця методика застосовувалась протягом більше 3-х років. При цьому вона виконувала роль каталізатора психічного розвитку аутичної дитини. Опірність дитини протягом одного-двох тижнів редукується, залишаючи час і можливість для розвитку позитивної взаємодії між дитиною та її батьками.
Навчання батьків способам емоційної взаємодії з дитиною у грі, спільному читанні, малюванні, побудові взаємодії було необхідною частиною корек-ційного підходу, орієнтованого на подолання афективного недорозвитку аутичної дитини.
Холдинг-терапія проводилась із глибоко аутич-ними дітьми (1-2 група РДА). Вік дітей від 3 до 9 років (з них - 15 дітей 4-6-річного віку). Усі діти були стереотипні у поведінці, не витримували зміни звичного оточення. У 9 з них спостерігались жорсткі моторні стереотипії, у 14 - стереотипні вокалізації, скрип зубами, гра язиком. У 10 дітей були прояви самоаг-ресії (кусали руку або били себе по голові), у 9 -імпульсивні прояви агресії по відношенню до близьких людей, до дітей (як правило в ситуації порушення звичного стереотипу, вторгнення в нього). У 8 дітей у поведінці були виражені елементи потягу: обнюхування, облизування речей, бажання тягнути за волосся, пристрасть до хутра, до м’яких іграшок. Відмічалась несформованість основних навичок самообслуговування. 10 дітей не вдягались самостійно. Прояви негативізму в поведінці, вимоги негайного виконання свої потреб, а у випадку відмови
- крик, поки не отримає свого - у 6 дітей.
Нетерпимість скупчення людей, коли з дитиною не можна зайти в магазин, їхати в громадському транспорті - у 5 дітей. У більшості мова була відсутня, спостерігався її регрес, грубий недорозвиток. Мова була представлена рідкісними афективними висловлюваннями або декількома словами, які не були присутні стійко в мові, а появлялись тільки в афективно насичених ситуаціях, а потім зникали. Тільки в однієї дитини з 3-ою групою РДА була достатньо розгорнута фразова мова з характерними для РДА аграматизмами, затримкою використання особових займенників.
Цій групі також була запропонована програма з корекції психомоторики для дітей 5, 5-6 років у поєднанні з холдинг-терапією. Дана програма була спрямована на такі функціональні сфери: імітація, сприйняття, груба моторика, тонка моторика, координація очей і рук, пізнавальна діяльність, мова, самообслуговування (табл. 1).
У процесі корекції психомоторики для дітей аутистів у віці 4-5 років були запропоновані, наприклад, такі види завдань:
- Наслідувати ходу тварин. Імітація моторна. Груба моторика: володіння тілом. Навчальна мета: наслідувати комплексні рухи, удосконалення здатності помічати зразки руху. Завдання: наслідувати пересування трьох видів тварин. Матеріал: 3 м’які іграшки тварин або картинки із тваринами (виберіть тільки тих тварин, які чітко відрізняються одна від одної у своїх рухах, наприклад: птах, заєць, слон).
Знайдіть місце, де ви можете з Тимошею вільно рухатися, нічого не зачіпаючи. Покажіть Тимоші одну з м ’яких іграшок або картинку із твариною. Інших залишіть у полі його зору, щоб він побачив, зі скількох частин складається завдання. Покажіть йому, наприклад, картинку з птахом і скажіть: “Подивися, Тимо-шо, птах. Птах летить”. Помахайте руками, начебто ви летите, й повторіть: “Птах летить”. Спробуйте змусити його разом з вами кілька секунд помахати руками. Спочатку вам, можливо, потрібно буде направляти його руки. Повторіть вправу з двома іншими тваринами. Якщо Тимоша проробив пару разів кожну з дій, то йому потрібно починати з того, щоб поєднати малюнок і назву з дією, яку потрібно наслідувати. Якщо він легко наслідує ваші дії, зробіть паузу на кілька секунд, після того як ви показали йому малюнок або м’яку іграшку, щоб побачити, чи починає він сам відповідний рух. Скажіть: “Дивися, Тимошо, птах. Що робить птах?” Якщо він без ваших рухів може заплутатися, то проробіть цю вправу ще якийсь час як звичайну вправу на наслідування. Важливо просуватися вперед не так швидко, тому що Тимоші потрібно багато часу, щоб упоратися з вправою.
Варто відмітити, що у віці 5-6 років для дітей аутистів були запропоновані складніші вправи для розвитку грубої і тонкої моторики: біг зі складними перешкодами, ударити по бейсбольному м’ячу (м’яч, клейка стрічка, канат, дерев’яна ключка), пробігти, зображаючи тачку, тягнути важкий пакет, перетягування каната, стрибки “Петрушки”, стрибки зі
Програма корекції психомоторики для дітей-аутистів у віці 4-5 років
Функціональна сфера Вправа
Імітація 1. Наслідувати ходу тварин (3 іграшки тварин)
2. Імітація різних поз тіла (фотокартки людей, що знаходяться в різних позах.
3. Послідовно наслідувати дві прості дії.
4. Усвідомлено сприймати і наслідувати поняттям “тихо/голосно”, “швидко/повільно” (2 ложки, 2 сковороди).
Сприйняття 5. Гра в доміно з партнером (коробка доміно).
6. Розкласти ряд фігур із паперу зліва направо (кольорові форми із паперу).
Груба моторика 7. Кинути м’яч через підвішену автомобільну шину (автомобільна шина, канат, м’яч).
8. Кинути м’яч, щоб він високо підскочив (великий м’яч).
9. Перекидатись.
10. Зробити 10 кроків “слоновою” ходою.
11. Пронести декілька метрів у ложці картоплину (столова ложка, картоплина).
12. Балансувати без допомоги на балці (дошка, цеглини).
Т онка моторика 13. Три великих болти і гайки різної величини зіставити без допомоги один з одним і з’єднати.
14. Скласти папір і розрізати його в чотирьох місцях (папір, ножиці).
15. Розвісити на вірьовці білизну (прищіпки для білизни, білизна, рушник, шкарпетки, вірьовка).
Координація очей і рук 16. Відрізати відмічені смужки паперу (папір, ножиці, фломастери).
17. Вирізати прості рисунки без допомоги (книга з рисунками, ножиці, олівець).
18. Нагвинтити три гайки на болти однакового розміру (дошка, болти, гайки).
19. Нагвинтити три гайки різного розміру на відповідні болти.
20. Протягнути нитку через отвір у картоні (картон, шнурок від черевика).
Координація очей і рук 21. Написати великі букви, з’єднуючи крапки (папір, олівці, фломастер).
22. З’єднати крапки в кола і чотирикутники (папір, олівці, фломастер).
23. Нарисувати прості геометричні форми (картон, олівець, папір).
24. Перетворити геометричні форми в картинки (папір, олівці).
25. Написати буквами ім’я (кольоровий папір, великий папір, картон).
26. Закінчити простий рисунок (папір, картон).
27. Рисувати прості форми, з’єднуючи крапки (папір, картон, фломастери).
Пізнавальна діяльність 28. Знайти предмет, який підходить до інших предметів (коробки, яблуко, банан, лимон, машина).
29. Усвідомити тривалість доби (картинки, що зображують різні дії, які здійснює дитина щоденно).
30. Скласти фігуру людини (кольоровий папір, ножиці, картон).
31. Розпізнати протилежності (“солодкий” і “кислий”, наприклад: цукерки і лимон).
Мова 32. Назвати геометричні фігури (коло, трикутник, квадрат).
33. Назвати призначення предметів домашнього вжитку (книга, ложка, чашка, машинка).
34. Назвати час доби (рисунки осіб, що займаються щоденними справами).
35. Рахувати до п’яти (кубики).
36. Назвати чотири кольори (кольорові кубики).
37. Розповісти історії (телевізор).
Самообслуговування 38. Самостійно й швидко одягтись (будильник).
39. Виконувати роботу по дому (серветки, прибор, коробка для столових приборів).
40. Брати активну участь у грі (м’яка іграшка).
41. Зрозуміти потреби іншої людини (серветка, куртка, гребінець).
скакалкою, гра в “класики”, балансувати на балці, закріпити кнопки на дошці (кнопки, дошка, сплести килим (кольоровий папір).
У зв’язку з тим, що діти аутисти не розуміли ту інформацію, яку їм повідомляли, вправи супроводжували різними словами, фразеологією з уточненнями рухів.
Наприклад, біг зі складними перешкодами. Груба моторика: володіння тілом. Навчальна мета: поліпшення координації, рівноваги, сили й загального стану. Завдання: подолання важкої перешкоди.
Матеріал: будь-який. Коли Олег впорається з перешкодами середніх труднощів, спорудіть більш складну доріжку, що складається з п’ яти перешкод, які тренують насамперед його рівновагу й володіння тілом.
Розмістіть канат, за можливістю кольоровий, у кімнаті так, щоб він проходив між стільцями, під столом, табуретом і т.д. Покажіть це Олегові, але покладіть щось як винагороду наприкінці каната. Обійдіть із ним канат, звертаючи на нього увагу дитини. Дайте йому винагороду, що лежить наприкінці шляху. Після того, як ви проробили це кілька разів,
спробуйте, щоб залишок шляху він пройшов сам. Будьте поблизу, якщо він іде невпевнено, привертайте його увагу до каната. Зверніть увагу, щоб спочатку перешкоди були простими. Біг на подолання перешкод проводиться так само. Простягніть канат, щоб Олег знав, в якому напрямку бігти. У перший раз пройдіть з ним всю дистанцію, щоб переконатися, що він знає, що робити на кожній перешкоді. Коли Олег упорається з дистанцією, запишіть, скільки часу він витратив. Хваліть його щоразу, коли він доходить до фінішу, і дайте йому що-небудь особливе, якщо він скоротить час.
Для розвитку грубої і тонкої моторики дітям аутистам 5-6 років пропонували такі вправи:
Наприклад, тягти важкий предмет. Груба моторика: володіння тілом. Тонка моторика: хапання. Навчальна мета: зміцнення всіх м’язів, особливо рук. Завдання: протягнути важкий предмет на відстань, що під силу загальному стану дитини. Матеріал: 1 м мотузки, велика картонна коробка, важкі предмети (книги, каміння й т.д.) Проведіть крейдою або клейкою стрічкою лінію на підлозі й покладіть поперек неї мотузку так, щоб її центр лежав точно на лінії. При-в’ яжіть один кінець мотузки до порожньої картонної коробки. Візьміть інший кінець і покажіть Павлу, як ви тягнете мотузкою коробку через лінію. Поставте коробку на попереднє місце й допоможіть Павлу також перетягнути коробку через лінію. Повторюйте цю вправу, зменшуючи поступово свою допомогу, поки він не зможе самостійно перетягнути коробку через лінію. Поступово збільшуйте вагу коробки, але враховуйте при цьому ріст і силу Павла. Уникайте занадто важкої ваги, щоб Павло не втомився. Стежте за тим, щоб лінію добре було видно й Павло знав, як далеко він повинен тягти коробку.
Уніфікована методика корекції психомоторики у дітей аутистів сприяла зменшенню, пом’якшенню власного аутизму, встановленню адекватнішого емоційного контакту між дитиною і батьками. Дитина стала частіше дивитися в очі, більше хотіла бути поряд, а не сама по собі; приблизно в половини випадків матері говорили про те, що дитина стала виявляти ініціативу в контакті, або про те, що ці прояви стали частіші, дитина вимагала до себе уваги, “ загравала”.
Діти стали контактувати і з іншими членами сім’ї, татом, бабусею, дідом, братом чи сестрою. Усі члени сім’ї відмічали, що збільшилась кількість звернень з боку дитини (або вони появились), що діти частіше стали звертатись, вживаючи мову.
Надсенситивність дітей пом’якшилась, зменшились страхи, основані на їх гіперсенситивності. Діти стали дивитися в очі не тільки близьким людям, але й чужим, з якими зустрічалися в транспорті, на заняттях, тим, хто приходить у гості.
Батьки відмічали активність дітей, підсилення або виявлення інтересу до оточення, зростання цікавості дитини. Вона після застосування уніфікованої методики дивиться на батьків “ніби перший раз їх бачить”, починає обстежувати, обмацувати обличчя матері (очі, рот), погладжувати по волоссю.
Діти також після холдингу починали обстежувати кімнату, всю квартиру, залазили без дозволу у всі шафи, висували всі ящички, а також намагалися допомагати матері прати і готувати їжу.
11 дітей почали спостерігати за іншими дітьми, їх грою на дитячому майданчику; 5 дітей включались у взаємодію - брали участь у загальній біготні на дитячому майданчику, підходили до інших дітей, тягнули за руку, разом бігали.
Через два тижні занять діти виявили бажання і можливість взаємодіяти, стали чутливішими, менше відчуженими, краще слухали, виконували прості прохання; 6 дітей вперше на руках у батьків слухали казки, пісні, вірші; 5 дітей стали виявляти інтерес до ігор, які пропонували їм дорослі чи діти; більше спостерігають і включаються у гру або малювання. Вони стали менше капризними, слухнянішими.
Висновки.
1. Уніфікована методика позитивно вплинула на батьків у сім’ях:
- після перших 4-5 сеансів батьки почували себе впевнено у відношеннях з дитиною: зникає тривога, пов’язана власною неспроможністю в контактах з дитиною;
- батьки краще розуміють дитину, її проблеми, бажання. Вона допомогла відчути глибину тривоги, страху та емоційного напруження, які переживає дитина; допомагає розібратися у тому, чого дитина не хоче, а чого не може; коли вона слухає і розуміє, а коли “відключається”;
- ця методика допомогла в короткий термін подолати дистанцію між фахівцями і батьками, навчити батьків прийомам емоціональної роботи з дитиною, дати їм необхідні навички управління афективним станом дитини, стимуляції її розвитку;
- холдинг-терапія в поєднанні з корекцією психомоторики з дітьми аутистами дала батькам необхідні навички корекційного впливу, вона зобов’язала їх до регулярної роботи з дитиною. Діти звикли до певних годин занять, приходили у визначений час, сідали на руки і просили, щоб з ними займалися. При цьому важливо не пропускати занять, оскільки 1-2 пропущених дні призводили до сильнішого опору в день відновлення холдингу. Емоціональний розвиток дитини не просувається, якщо припинити заняття.
2. Ранній вік - один із найінтенсивніших періодів розвитку, за який дитина встигає оволодіти не тільки багатьма складними навичками - руховими, мовними, інтелектуальними, але й взаємодією з оточуючим світом. Той афективний досвід, який вона отримує у цей час, стає основою для всього подальшого розвитку - емоційного, особистісного, соціального та інтелектуального. Тому так важливо, щоб дитина пройшла його благополучно: не поспішаючи, не перестрибуючи через необхідні ступені розвитку. Для цього необхідно, щоб дорослий зрозумів логіку її афективного розвитку, можливість і доцільність руху до ускладнення взаємодій. Ритм і темп цього руху залежать від індивідуальних особливостей дитини, але існують деякі закономірні та обов’язкові етапи, проходження яких відмічає істинний емоційний вік дитини. Інколи
він може розходитися з роками, вказаними в її свідоцтві про народження і навіть рівнем розвитку окремих психічних функцій. Проте він також є тією об’єктивною реальністю, яка може вирішально впливати на її подальший розвиток.
Подальші дослідження планується спрямувати на вивчення інших проблем ранної корекції психомоторики дітей з аутизмом.
Література
1. Wing L. Early Diagnosis and the Impact of Autistic handicap on the family. - Paris: Autism - Europe, 1984.
2. Башина В.М. Детский аутизм (инфантильный психоз) -аспекты терапии церебрализином. Церебрализины: фармакологические эффекты и место в клинической практике. - Собрание докладов ІУ международного симпозиума 25 апреля 2002 г. Москва. - М., 2002. - С. 116-121.
3. Каган В.Е. Преодоление. Неконтактный ребенок в семье. - СПб, 1997. - 275 с.
4. Piaget, J. Intelligence and Affectiving. Palo Alto: Annual review press, 1981.
5. Никольская О.С. и др. Аутичный ребенок. Пути помощи. - М., 1997.
6. Лебединская К.С. Терапия раннего детского аутизма. Психология аномального развития ребенка: Хрестоматия в 2 т./Под ред. В.В. Лебединского, М.К.Бардышевской. - М.: ЧеРО: Высш.школа: Изд-во МГУ, 2002. - С. 474-486.
7. Rapoport, M.F. (2001) Notes from the Speech Pathologist’s Office. Making a Difference (P. 163-180). Austin, TX .PROED.
8. Mesibov, G., and Boswell, S. Assessment in the classroom. In: E Schoplevand C.Mesibov (Eds.). J. Diagnosis and Assessment in autism. New.York: Plenum Press, 1988.
9. Smalley, S.L. Genetic Influences in Autism//Psychiat. Clinical of North America, 1991. - Vol. 13. - P. 53-68.
10.Hophins G. Failure of the holding relations hips//L. of child Psychotherapy, 1987, Voll 3 (1) . - P. 5-17.
11.Лебединский В.В. Детский аутизм как модель психического дизонтогенеза//Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. -1996. - № 2.
Надійшла до редакції 21.11.2007р.
ІСТОРИЧНІ ТА ФІЛОСОФСЬКО-ГУМАНІСТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
Макущенко І. В., Пристинський В.М., Макущенко С. С., Осіпцов А.В., Мельник І.М. Слов’янський державний педагогічний університет Центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх” (м. Єнакієве)
Анотація. У статті розкрито значимість використання інтерактивних методів навчання (цитати про здоров’я) для розширення мотиваційної, пізнавальної і рухової активності учнів. За змістом і формою організації метод достатньо лаконічний, виразний і доступний. Його використання сприяє розширенню кругозору знань щодо історичних і філософських поглядів видатних мислителів та сучасних вчених про ефективність впливу рухової активності на здоров’я людини, уточненню уявлень про навколишній світ, про себе, про організм людини, стан її здоров’я.
Ключові слова: валеологічний світогляд, інтеграція, мотиваційні, рухові, пізнавальні процеси.
Аннотация. Макущенко И.В., Пристинский В.Н., Макущен-ко С.С., Осипцов А.В., Мельник И.Н. Исторические и философско-гуманистические аспекты формирования валеологи-ческого мировоззрения в учебно-воспитательном процессе. В статье раскрыта значимость использования интерактив-
ных методов обучения (цитаты о здоровье) для расширения мотивационной, познавательной и двигательной активности учащихся. По смыслу и форме организации метод достаточно лаконичный, выразительный и доступный. Его использование оказывает содействие расширению кругозора знаний относительно исторических и философских взглядов выдающихся мыслителей и современных ученых, об эффективности влияния двигательной активности на здоровье человека, уточнению представлений об окружающем мире, о себе, об организме человека, состоянии ее здоровья.
Ключевые слова: валеологическое мировоззрение, интеграция, мотивационные, двигательные, познавательные процессы. Annotation. Makuschenko I.V., Pristinskiy V.N. Makuschenko S.S., Osiptsov A.V., Melnik I.N. Historical, philosophic and humanistic aspects of forming valeological world outlook in teaching and training process. The article deals with the problems of importance of using interactive methods of teaching (such as quotations about health) for enlarging motive, cognitive and motor activity of pupils. On sense and the form of architecture a method laconic enough, expressive and disposable. It use assists dilating of an outlook of knowledge concerning historical and philosophical views of given away thinkers and state-of-the-art scientists, about efficacyy of effect of a motor performance on health of the person, to refinement of introducings about world around, about itself, about an organism of the person, a state of its health.
Key words: valeological world outlook, integration, motive, cognitive, motor processes.
Вступ.
Валеологічна освіта в Україні, інформаційно-просвітницька робота центрів фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх» має за мету сприяти формуванню у підростаючого покоління навиків здорового способу життя, навчити цінувати своє здоров’я, своє життя, сформувати життєстверджуючий гуманістичний світогляд.
Проблема зміцнення здоров’я, боротьби за довголіття хвилювала видатних діячів науки та культури всіх часів і народів. Суспільство завжди цікавило, як людині перебороти всі несприятливі умови впливу навколишнього середовища на організм, як зберегти здоров’я, бути фізично міцним і витривалим, щоб прожити довге і творчо активне життя.
Питання взаємодії мотиваційних, пізнавальних і рухових процесів у дітей має глибоке історичне коріння. Його розв’язанню присвячені помисли як античних авторів, так і сучасних педагогів [1-15]. Але, недостатньо розробленими аспектами даної проблеми, залишаються механізми формування мотивації щодо пізнавальної і рухової активності школярів в процесі різноманітних форм їх навчання та фізичного виховання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій в історичному аспекті свідчать про те, що ще із далеких часів дійшли до нас імена видатних основоположників сучасного вчення про роль фізичних вправ у зміцненні здоров’я людини, у профілактиці та лікуванні захворювань. Рухи, втілені в різні форми фізичних вправ, з давніх часів привертали увагу видатних представників медицини, філософії, літератури, мистецтва, державних діячів і знайшли широке відображення в їхніх наукових та художніх працях [4,9,11,12,13,14,15].
Ідея використання фізичних вправ, загартування для профілактики хвороб, зміцнення здоров’я та
