CC BY
73Показники функціонального стану дихальної системи, осіб другого зрілого віку, хворих на бронхіальну астму у стані загострення
Функціональні показники Показник у нормі Показник у хворих Відсоток від норми
ЖЄЛ (л) 3,15 2,05±0,38 65%
ОФВ1 (л) 2,432 1,831±0,6 75,3
ПШВ (л/с) 6,129 4,750±1,01 77,5
МОШ25 (л/с) 5,436 3,115±0,98 57,3
МОШ50 (л/с) 3,889 1,680±0,99 43,2
МОШ75 (л/с) 1,779 0,704±0,67 39,6
Проба Штанге (с) 60 24±2,35 40
Проба Г енчі (с) 40 15±0,89 37,5
ЧД (р/хв) 18 28,9±3,9 160,5
ЕКГ (см) 4 - 6 4±1,3
Індекс Скібінської (у.о.) 30 - 60 6±0,1
нашого обстеження показали, що ЧД дуже збільшена, і становила 28,9±3,9 р/хв (таблиця 1), що є відхиленням від норми.
Екскурсія грудної клітки (ЕГК) - важлива фун -кціональна величина, яка характеризується рухомість грудної клітки. ЕГК — це різниця між обводом груд -ної клітки при вдиху і видиху. Наші дослідження показали, що ЕГК становила 4±1,3 см (таблиця 1), що відповідає нижній границі норми. Що свідчить про слабку рухомість грудної клітки.
За результатами нашого дослідження проба Штанге становила 24±2,35 с, що відповідає 40% від норми (таблиця 1), а проба Генчі на рівні 37,5% і становила 15±0,89 с (таблиця 1), ці дані свідчать про низький функціональний рівень.
Також ми вираховували індекс Скібінської. Він становив 6±0,1 балів (таблиця 1), що говорить про незадовільний функціональний стан кардіореспіра-торної системи.
Висновки.
У хворих на бронхіальну астму другого зрілого віку суттєво знижені усі показники, які характеризують функціональний стан дихальної системи. ПШВ знижена на 22,5%, ОФВ1 - на 24,7%, МОШ25 - на 42,7%, МОШ50 - 56,8%на , МОШ75 - на 60,1%, що свідчить про значну обструкцію бронхів та на наявність бронхоспазму, ЖЄЛ - на 35%, ЕГК на рівні нижньої границі норми, що свідчить про слабку рухливість грудної клітки та слабкість дихальних м’язів, показники проб Штанге і Генчі зниженні відповідно на 60% та 72,5%, ЧД збільшена на 60%.
В подальшому нами буде розроблена авторська програма фізичної реабілітації, яка буде враховувати особливості функціонального стану дихальної системи жінок другого зрілого віку хворих на бронхіальну астму.
Література
1. Айропетов Н. С. Ксенофонтова И. В. Госн Л. Д. Физические методы востановительного лечения при бронхиальной астме./ Айропетов Н. С. Ксенофонтова И. В. Госн Л. Д.//. Мед. Сестра, 2001. - № 5.- С.31-43.
2. Биличенко Т.Н. Распространенность хронического бронхита и бронхиальной астмы (данные эпидемиологического исследования). - Пульмонология, 1994. - №1. - 78-81 с.
3. Гриппи М.А. Патофизиология легких.- М.: Восточная Книжная Компания, 1997.- 344 с.
4. Інструментальні методи дослідження функції зовнішнього дихання при захворюваннях бронхо легеневої системи. Вінниця, 2000. - 266 с.
5. Немедикпментозное леченме в клинике внутрених болезней./Бобков К. Д., Блиндер М. А., Богданов М. М. та ін. - К.: Здоровье, 1995.- 528 с.
6. Немедикаментозні методи лікування внутрішніх хвороб./Під ред. Є. М. Нейка - Тернорпіль.: Укрмедкнига, 2000. - 270 с.
7. Старшов А.М. Смирнов И.В. Спирография для профессионалов / Старшов А.М. Смирнов И.В.- М.: Познавательная книга пресс, 2003. - 8 с.
8. Чучалин А.Г. Бронхиальная астма - Т. 2. - М., 1997. - С. 40-63.
Надійшла до редакції 01.11.2007р.
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Кириченко О.В.
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Анотація. У статті розглянуті теоретичні та методичні засади формування основ культури здоров’я у дітей дошкільного віку, визначені зміст духовного, фізичного, соціального та психічного здоров’я дітей за компонентами та напрямками формування життєвих навичок, фактори, що формують здоров’я дитини, критерії оцінки здоров’я, функції педагогічного колективу та напрямки моніторингу оздоровчої функції освіти в дошкільних навчально-виховних закладах. Запропоновано алгоритм методичного супроводу оздоровчої функції освіти в дошкільних дитячих навчально-виховних закладах з урахуванням актуальних національних завдань.
Ключові слова: культура здоров’я, ознаки здоров’я, компоненти та напрямки формування життєвих навичок, діагностика та корекція фізичного виховання дітей дошкільного віку. Аннотация. Кириченко А.В. Теоретические и методические положения формирования основ культуры здоровья у детей дошкольного возраста. В статье рассмотрены теоретические и методические положения формирования основ культуры здоровья у детей дошкольного возраста, определены содержание духовного, физического, социального и психического здоровья детей за компонентами и направлениями формирования жизненных навыков, факторы, которые формируют здоровье ребенка, критерии оценивания здоровья, функции педагогического коллектива и направления мониторинга оздоровительной функции образования в дошкольных учебно-воспитательных учреждениях. Предложен алгоритм методического сопровождения оздоровительной функции образования в дошкольных детских учебно-воспитательных учреждениях с учетом актуальных национальных задач.
Ключевые слова: культура здоровья, признаки здоровья, компоненты и направления формирования жизненных навыков, диагностика и коррекция физического воспитания детей дошкольного возраста.
Annotation. Kirichenko A.V. Theoretical and methodical rules of formation of culture health’s bases at children of preschool age. In clause the theoretical and methodical rules of formation of culture health’s bases at children of preschool age are considered, the factors are determined the contents of spiritual, physical, social and mental health of children behind components and directions of vital skills formation which form health of the child, value’s criteria of health, function of pedagogical collective and direction of monitoring of improving function of education in preschool study-upbringing institutions. The algorithm of methodical support of improving function of education in preschool children’s study-upbringing establishments is offered in view of urgent national tasks.
Key words: culture of health, attributes of health, components and directions of formation of vital skills, diagnostics and correction of physical education of children of preschool age.
Вступ
Здоров’я наших дітей - головне завдання щодо формування майбутнього здоров’я української нації та запорука сталого подальшого розвитку нашої країни. Але, на жаль, слід констатувати, що наша країна за цим показником посідає сьогодні лише 60 місце у світі, а за витратами на лікування однієї людини -тільки 111. Упродовж останніх років за оцінкою міжнародних експертів в Україні в 7-10 разів зросла кількість онкологічних захворювань серед дітей, а також захворювань серцево-судинної, дихальної, гормональної систем. Середній біологічний вік українців значно вищий у порівнянні з реальним, ніж у мешканців європейських країн. Визначене фактично знищує майбутній здоровий генофонд української нації і невипадково Україна за оцінкою керівництва нашої країни, озвученої на всеукраїнському форумі „Здоров’я нації” 14 вересня 2007 року є на сьогодні вимираючою нацією [3]. Отже, тема запропонованого дослідження гостра та вкрай актуальна.
Останнім часом науковці досить ретельно вивчають теоретичні та методичні засади формування основ здорового способу життя у дітей та молоді [4;5;7; 11; 12]. У той же час проблема комплексного визначення культури здоров’я, як інтегрованого показника сформованості основ здоров’я (духовного, фізичного, психічного, соціального) та методичні засади формування основ культури здоров’я у дітей дошкільного віку на достатньому рівні ще не розроблялись і потребують додаткового наукового відпрацювання.
Робота виконана за планом НДР Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Формулювання цілей роботи
Завданнями даної статті є: а) актуалізувати пріоритетні напрямки щодо формування основ здоров’я у дошколят; б) зробити спробу визначити максимально зрозумілий та найбільш сприятливий до існуючого освітнього середовища дійовий алгоритм методичного супроводу моніторингу формування основ культури здоров’я у дітей у дошкільних дитячих навчально-виховних закладів.
Результати дослідження
На державному рівні останнім часом визначено сім ініціатив щодо поліпшення здоров’ я українського народу: запровадження системи моніорин-гу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо стану громадського здоров’ я та заходів з його поліпшення, реформування системи охорони здоров’я, відродження найкращих традицій українського народу щодо формування здоров’ я та виховання дітей, залучення громадян України до фізичної культури та спорту, сприяння раціональному харчуванню населення нашої країни та широке впровадження соціальної реклами про здоровий спосіб життя [3]. Реалізація їх потребує відповідного професійно-педагогічного супроводу, тому зовсім невипадково, що ми вже підготували з цього приводу низку методичних рекомендацій, висвітлених нами в попередніх публікаціях та сподіваємось, що вони стануть у пригоді педагогам у подальшій напруженій та благородній роботі з дітьми [6]. Насамперед мова йде про визначення змісту, концептуальних напрямків, моделі та системи нашої роботи щодо формування здоров’я (духовного, фізичного, психічного і соціального) у дітей у процесі їх підготовки до школи, а в подальшому - до щасливої соціалізації та державотворення.
Серед фундаментальних досліджень за визначеною тематикою, опублікованих останнім часом, зазначимо роботи науковців І.Д.Беха, В.А.Боканя,
О.В.Киричука, П.П.Кононенко, Т.П.Кононенко, О.Л.-Конопко, О.ГКучерявого, Л.П.Польового, А.ГРиб-ковського та ін., в яких відпрацьовані концептуальні напрямки формування культури здоров’я у дітей та учнівської молоді, механізми, педагогічні технології, системи та умови їх реалізації у сучасному освітянському просторі [1;2;7;9;10;12].
Узагальнено з цього приводу ми пропонуємо розглянути наступну таблицю, створену за результатами здійсненого нами теоретичного пошуку та творчого відпрацювання відомих вже досліджень.
Щодо понятійного апарату, то слід визначити, що ми розуміємо головні терміни за темою нашого дослідження за таким змістом:
Здоров’я — динамічно змінний стан, що характеризується високими адаптаційними можливостями організму, оптимальним функціонуванням систем і органів, а також гармонійними взаємостосунками з природним середовищем і соціумом.
Духовне здоров ’я - це комплекс характеристик мотиваційної і потрібностно-інформативної сфери життєдіяльності, - основу якого визначає система цінностей.
Фізичне здоров’я - рівень росту і розвитку органів і систем організму, основу якого складають морфологічні і функціональні резерви, забезпечуючи адаптаційні реакції.
Психічне здоров’я - можливість будувати свою поведінку відповідно до вирішуваних завдань і умов навколишньої дійсності, що досягається на основі оптимального рівня психологічної і соціальної адаптації.
Зміст роботи педагогічного колективу дошкільних дитячих навчально-виховних закладів щодо зміцнення здоров ’я дітей за компонентами та напрямками формування життєвих навичок
Компоненти Напрямки формування життєвих навичок
Духовне здоров’я • національна самосвідомість; • морально-патріотична загартованість; • сприйняття цінностей гуманістичного ідеалу (абсолютні вічні цінності, основні національні цінності, основні громадянські цінності, цінності сімейного життя, цінності особистого життя) як особистісних та активність в їх реалізації; • здатність до щасливої соціалізації та державотворення; • активна державотворча позиція.
Фізичне здоров’я • раціональне харчування; • рухова активність; • санітарно-гігієнічні навички; • режим праці та відпочинку.
Соціальне здоров’я • ефективне спілкування; • співчуття; • розв’язання конфліктів; • поведінка в умовах тиску, погроз, дискримінації; • спільна діяльність та співробітництво.
Психічне здоров’я • самоусвідомлення та самооцінка; • аналіз проблем і прийняття рішень; • визначення життєвих цілей та програм; • навички самоконтролю; • мотивація успіху та тренування волі.
Соціальне здоров’я обумовлюється особливостями самосприйняття, рівнем розвитку комунікативної сфери та процесом соціалізації.
Культура здоров’я - необхідна складова частина загальної культури, яка дозволяє людині грамот -но піклуватися про здоров’я і благополуччя - власного і навколишніх людей.
На стан здоров’я дітей впливають достатньо багато факторів, а саме: несприятливе навколишнє середовище, погіршення санітарно-гігієнічних умов та якості медичного обслуговування, поширення шкідливих звичок серед молоді тощо. Це викликає серйозне занепокоєння у керівництва країною, Міністерстві освіти і науки України, педагогів та батьків дітей [14,с.21]. Ситуація загострюється також через зростання популярності в дитячому та молодіжному середовищі привабливих видів нефізичної діяльності (ігрові автомати, комп’ютерні ігри тощо). Актуальним сьогодні є створення здоров’язберігаю-чого освітнього середовища як головної передумови поліпшення здоров’я молоді, що передбачає насамперед раціональне планування навчального навантаження на дитину, вміле поєднання її рухової активності з розумовою діяльністю, організацію збалансованого харчування тощо [3;4;5;11;13].
Ознаки здоров’я: специфічна (імунна) і неспецифічна стійкість до дії пошкоджуючих факторів; показники росту і розвитку; функціональний стан і резервні можливості організму; наявність і рівень якого-небудь захворювання або дефекту розвитку; рівень морально-вольових і ціннісно-мотиваційних установок [13].
Фактори, що формують здоров’я дитини: родина (пропаганда здорового способу життя); здоровий спосіб життя; комфортність освітнього середовища; сприятливий психологічний клімат; фізкультурно-оздоровча діяльність; раціональне харчування; валеологічна освіта; режим дня (навчання, відпочинок) [13, с.55].
Критерії оцінки здоров’я (у спрощеному і одночасно в узагальненому виді): для фізичного здоров’я - я можу; для психічного і соціального - я хочу; для духовного - я повинен [4 ].
Основа майбутньої особистості закладається в ранньому віці. Знання та вміння, набуті в дитинстві -це коріння. Чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті. Саме тому триває постійний пошук шляхів творчого зростання дітей з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та можливостей зростати здоровими, вільними і щасливими [14,с.2].
Реалізація визначених заходів буде ефективною, якщо буде здійснюватись у відповідності до визначених нами теоретичних та методологічних засад системно, цілеспрямовано, професійно-функціонально підготовленими педагогічними кадрами.
У процесі роботи над темою дослідження ми окремо визначили як цільовий орієнтир формування соціального здоров’ я дітей у процесі їх підготовки до школи теоретичні та методичні напрацювання В.О.Киричука, який стверджує, що „...головною метою психолого-педагогічного проектування соціального розвитку дитини є створення обґрунтованої системи параметрів стану об’єкта педагогічного управління, даних у динаміці, з урахуванням факторів,
Таблиця 2
Діагностика та корекція фізичного виховання дітей дошкільного віку
Вид діагностики Зміст параметрів
Соматична • маса тіла; • ріст; • об’єм грудної клітини; • динамометрія; • АТ мм рт.ст.; • ЧСС.
Фізична • віджимання лежачи; • стрибки у довжину з місця; • піднімання тулуба; • вис на перекладині; • нахили тулуба вперед; • біг 30 м.
Психологічна • пам’ять: • зорова; • слухова; • образна; • увага; • самооцінка; • рівень агресії.
Клінічна • серцево-судинна; • дихальна система; • опорно-руховий апарат; • система травлення; • сечостатева система; • ЦНС; • зір, слух; • інші захворювання.
що регулюють та визначають цей стан, а також засобів регулювання.
Теоретичною психологічною основою соціального розвитку індивіда є регуляція та саморегуляція особистісного розвитку дитини. Регуляцію і саморегуляцію особистісного розвитку дитини можна уявити у вигляді векторів у тривимірному просторі, утворених на основі чотирьох сфер особистісного розвитку (фізична, психічна, соціальна, духовна), дев’ятьма групами конструктивних видів діяльності (дозвільно-ігрова, фізично-оздоровча, художньо-образотворча, предметно-перетворювальна, навчально-пізнавальна, соціально-комунікативна, громадсько-корисна, націо-нально-грамадянська, духовно-катарсична), та чотирма рівнями життєвої активності особистості (потенційна, імпульсивно-ситуаційна, дозвільно-вольова, духовно-креативна)” [14,с.23].
Спираючись на результати попередніх дослідників, насамперед Т.Б. Волобуєвої, О.Г.Кучерявого, А.М.Кушнаренко, В.С.Поуль, Ю.І. Соловйова, Е.М.Со-ф’янца, ГЄ.Челах, О.І.Чернишова, Л.Г.Чернікової, були сформульовані наступні компоненти змісту та методичного забезпечення компетентнісно спрямованого формування основ культури здоров’я в дошколят [5;8;12;13].
Напрямки моніторингу формування основ культури здоров’я у дітей у дошкільних дитячих навчально-виховних закладах: а) валеологічна освіта і динаміка змін; б) комфортність освітнього середовища; в) сприятливі умови для соціалізації особистості; ґ) сприятливий психологічний клімат; г) фізкультурно-оздоровча діяльність дошкільного закладу; д) раціональне харчування; є) медичне обслуговування.
Алгоритм методичного супроводу моніторингу формування основ культури здоров’я у дітей у дошкільних дитячих навчально-виховних закладах:
а) мотиваційно-організаційний блок:
• мотивація до впровадження моніторингу формування основ культури здоров’я у дітей;
• розробка інформаційного забезпечення мо-ніторингової діяльності педагогічного колективу;
• забезпечення наукового та професійного супроводу роботи з визначеної проблеми.
б) діагностично-визначальний блок:
• спостереження за дотриманням критеріїв при діагностуванні дітей;
• надання методичної допомоги під час проведення моніторингу;
• внесення корективів до діючих інструкцій з проведення моніторингу.
в) інформаційно-аналітичний блок:
• визначення домінуючих тенденцій у стані здоров’ я дітей;
• надання допомоги в отриманні, обробці та аналізі результатів моніторингу;
• обґрунтування отриманих результатів, формування висновків;
• підготовка узагальненої інформації до подальшого впровадження.
г) корекційно-оздоровчий блок:
• визначення ефективності корекційних заходів;
• організація і проведення корекційно-оздоров-чих заходів під керівництвом лікарів та медичного персоналу;
• надання допомоги педагогам в організації психолого-корекційних заходів у роботі з дітьми та їх батьками;
• залучення до валеологічних заходів науковців, лікарів, працівників санепідстанцій та інших зацікавлених фахівців.
Моніторинг оздоровчої функції освіти рекомендується проводити регулярно, системно, але не менш, як 2 рази на рік [13].
Після другого та подальших досліджень слід визначити ефективність здійснених корекційних заходів з метою їх уточнення та визначення доцільності подальшого впровадження у навчально-виховний процес.
У контексті визначеної та розглянутої нами проблеми накопичений матеріал дозволив усвідомити, що компетентнісний особистісно зорієнтований підхід до формування основ культури здоров’я у дітей дошкільного віку - ключ до його оновлення.
Напрямками подальшого дослідження слід
визначити: а) розробку інноваційної моделі формування основ культури здоров’я у дітей дошкільного віку; б) визначення ефективної системи формування основ здоров’я у дітей дошкільного віку; в) організаційно-методичне наповнення особистісно-розви-вальним змістом компонентів (мотиваційного, організаційного, стимулюючого та оцінюючого) визначеної системи; г) психолого-педагогічне забезпечення сталого функціонування компетентнісно-спрямованих навчально-виховних інноваційних педагогічних дій.
Висновки:
1. Формування основ культури здоров’я дітей, забезпечення якісної та доступної дошкільної освіти, виховання здорової та компетентної особистості є головними пріоритетними напрямками на сучасному етапі національного державотворення.
2. Визначається потреба переходу від етапу поінформованості батьків, педагогів та дітей про стан їхнього здоров’я до етапу формування у них стійкої мотивації до зміцнення здоров’я, надання їм навичок здорового способу життя на новій системно-інноваційній основі за напрямками суспільно-державотворчих вимог останнього часу і науково-педагогічних напрацювань.
3. Актуалізованими функціями сьогодення щодо формування культури здоров’я у дітей дошкільного віку для педагогічних кадрів є: а) ціннісно-орієнтаційна; б) культурно-трансляційна; в) навчально-виховна; г) особистісно-розвивальна. Шляхи їх реалізації потребують ретельної науково-дослідницької розробки та методичного супроводу.
4. Алгоритм методичного супроводу моніторингу формування основ культури здоров’я у дітей у дошкільних дитячих навчально-виховних закладах включає: а) мотиваційно-організаційні дії; б) діагностику; в) інформаційно-аналітичний та корекційно-оз-доровчий блоки; г) професійно-функціональні педагогічні дії, спрямовані на реалізацію визначених у їх структурі змісту та творчої адаптації у педагогічній системі „Родина - Дошкільний навчально-виховний заклад - Школа - Суспільство”.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування культури здоров’я у дітей дошкільного віку.
Література
1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.1: Особисті-сно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук.видання. - К.: Либідь, 2003. - 280 с.
2. Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України: Навч.посіб. - К.МАУП, 2001. - 256 с.
3. Здоров’я кожного - основа благополуччя держави. - Урядовий портал: http:// www.kmu.gov.ua
4. Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи: Матеріали IV Всеукраїнської наук-практ.конференції за ред. Рибковсь-кого А.Г. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - 225 с.
5. Здоровий спосіб життя дітей дошкільного віку. /Укл. Губанова Н.В., Гуляєва Т.В., Азадова О.В., Юрченко О .О. -Донецьк: ІППО, 2007. - 162 с.
6. Кириченко О.В. Відроджуй козацьку славу з любов’ю до України: Навч.-метод. посіб. - Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, ЛТД”, 2004. - 192 с.
7. Киричук В.О. Доповідна про результати проведення Всеукраїнського експерименту з теми: «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів за-
гальноосвітніх навчальних закладів». - Інформаційний збірник МОН України. - 25 вересня 2007 р.- № 25. - С. 21-29.
8. Компетентнісний підхід у системі підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів: Навчальний посібник/ Під заг.ред. Л.Г.Чернікової. - Донецьк: Витоки, 2007. - 332 с.
9. Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Освіта ХХІ століття: філософія родинності. - К.: АртЕК, 2001. - 240 с.
10.Конопко О .Л. Активність як провідна характеристика особистісного становлення дошкільника. / Теоретико-мето-дичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Зб.наук.праць. - Київ-Житомир: Вид-во Волинь, 2003. -Кн.1. - С.29-41.
11.Кукса В.О. Професійна підготовка фахівців з фізичної реабілітації у вищих навчальних закладах: Автореф. дис-.канд.пед.наук: 13.00.04 - К., 2002. - 18 с.
12.Кучерявый А.Г Профессиональное самовоспитание будущих педагогов в процессе их целосной подготовки: Монография.- К.: Вища шк, 1999. - 224 с.
13.Моніторинг якості освіти: Навч-метод.посіб. - Донецьк, 2003. - 106 с.
14.Ніколаєнко С. Якісна освіта - запорука самореалізації особистості. Тези доповіді на Підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007 року - Освіта України. - 10 серпня 2007 р. - № 59.
Надійшла до редакції 01.11.2007р.
РАННЯ КОРЕКЦІЯ ПСИХОМОТОРИКИ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ
Крет Я.В., Байкіна Н.Г Запорізький національний університет
Анотація. У статті показано ранню корекцію психомоторики дітей із раннім дитячим аутизмом. Розкрито метод холдинг-терапії як форми психолого-педагогічної допомоги сім’ї, яка має аутичну дитину. Порушення мовного розвитку є однією із найважливіших ознак аутизму. Повед-інкова терапія припускає індивідуальний підхід: вибір навичок і посібників для навчання, тривалість формування тих чи інших навичок - ці та інші параметри змінюються залежно від того, як відбувається навчання в кожному конкретному випадку.
Ключові слова: психомоторика, діти, аутизм, метод, холдинг-терапія, синдром.
Аннотация. Крет Я.В., Байкина Н.Г Ранняя коррекция психомоторики детей с аутизмом. В статье показана ранняя коррекция психомоторики детей с ранним детским аутизмом. Раскрыт метод холдинг-терапии как формы психолого-пе-дагогической помощи семьи, в которой есть ребенок с аутизмом. Нарушение речевого развития является одним из наиболее важных признаков аутизма. Поведенческая терапия предполагает индивидуальный подход: выбор навыков и пособий для обучения, продолжительность формирования того или иного навыка - эти и другие параметры изменяются в зависимости от того, как происходит обучение в каждом конкретном случае.
Ключевые слова: коррекция, психомоторика, дети, аутизм, метод, холдинг-терапия, синдром.
Annotation. Kret Y.V., Baikina N.G. Early correction psychomotor system children with an autism. The article deals with early psycho-motor correction of the children with early child’s autism. The holding-therapy method as a form of psychological and pedagogical help of a family with an autistic child has been analyzed in the article. Speech development deficiency is one of the most important autism symptoms. Behavior therapy offers individual approach: selection of skills and manuals for education, length of skills formation - these and others parameters change depending on the way how learning is progressing in each particular case.
Key words: correction, psycho-motor, children, autism, method, holding-therapy, syndrom.
