CC BY
81Інноваційні педагогічні технології виховання в учнів із вадами зору особистісно-ціннісного відношення до здоров’я
Щелкунов Д.А.
Слов’янський державний педагогічний університет
Анотації:
Проведене дослідження свідчить про необхідність розробки організаційно-педагогічних умов та технологій їх реалізації в забезпеченні формування в учнів особистісно-ціннісного відношення до свого здоров'я. У дослідженні прийняли участь 125 учнів спеціальної загальноосвітньої школи для сліпих і слабозорих дітей І-ІІІ ступеня віком 14-15 років. Установлено, що якість освітньо-виховної й корекційно-реабілітаційної діяльності учнів визначається ефективними технологіями й організаційно-педагогічними умовами їх реалізації.
Ключові слова:
нозологія, вади зору, виховання, корекція, компенсація, реабілітація, організація, умови, технології.
Щелкунов Д.А. Инновационные педагогические технологии воспитания у учащихся с нарушениемзренияличностно-ценностного отношения к здоровью. Проведенное исследование свидетельствует о необходимости разработки организационно-педагогических условий и технологий их реализации в обеспечении формирования у учащихся личностноценностного отношения к своему здоровью. В исследовании приняли участие 125 учеников специальной общеобразовательной школы для слепых и слабовидящих детей ММ ступени возрастом 14-15 лет. Установлено, что качество учебно-воспитательной и коррекционнореабилитационной деятельности учащихся определяется эффективными технологиями, а также организационно-педагогическими условиями их реализации.
нозология, нарушения зрения, воспитание, коррекция, компенсация, реабилитация, организация, условия, технологии.
Schelkunov D.A. The innovative pedagogical technologies of the development of the personal and value attitude to the health among the visually impaired pupils. The conducted research shows the necessity to make up the organizational and pedagogical conditions technologies of their realization in the providing with the formation of the personal and value attitude to the pupils' health. 125 pupils of the comprehensive secondary school for blind and visually impaired children of the I-III grades in the age of 14-15 took part in the research. It is stated that the quality of the educational, correction and rehabilitation activity of the pupils is determined by the effective technologies and pedagogical conditions of their realization.
nozology, visual impairment, development, correction, compensation, rehabilitation, organization, conditions, technologies.
Вступ.
Існуюча система фізичної й соціальної реабілітації учнів із вадами зору спрямована на забезпечення досягнення кожного із них потенційно можливого рівня освіченості, а також формування компенсаторних способів діяльності водночас із корекцією первинних і вторинних відхилень у психічному й фізичному розвитку, що забезпечуватиме їх оптимальну інтеграцію в сучасні умови соціальної й особистісної' життєдіяльності [1, 2].
Відмічаючи позитивні тенденції розвитку національної системи спеціальної освіти, корекції й реабілітації учнів із вадами зору, вчені наголошують на тому, що в умовах спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для сліпих і слабозорих дітей ще не в повній мірі реалізуються програми, методики, технології, організаційно-педагогічні умови виховання в них ціннісного ставлення до свого здоров’я як особистісно-соціальної категорії [7, 10, 11, 13].
Фізична культура є важливою складовою системи освіти, виховання, фізичної й соціальної реабілітації учнів спеціальної загальноосвітньої школи для дітей із порушеннями зору, але вона може бути ефективною тільки за умови виховання особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я [4, 6, 8].
Аналіз літературних джерел свідчить, що Г.Апанасенко, М.Амосов, І.Бех, Л.Ващенко, В.Григоренко, В.Пристинський, Т.Ротерс, Г.Шевченко, Ч.Шефер та ін. наголошують на тому, що тільки особистісно-ціннісне ставлення учнів до свого здоров’я є тим пізнавально-емоційним чинником, який ефективно забезпечує діохронну їх діяльність в різних аспектах духовної, фізичної й соціальної реабілітації, розвиток і збереження здоров’я, здоровий спосіб життя [1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 12, 14].
Теоретико-методологічні дослідження щодо закономірностей виховання дітей і підлітків © Щелкунов Д.А., 2011
свідчать, що лише свідомо оволодіваючи, в доцільно організованому педагогічному процесі, здобутками духовної культури, учень розвиває свої сутнісні сили, стає повноцінною особистістю, якій притаманні здібності до самовиховання, самоосвіти, самоорганізації, самоактуалізації, соціальної й особистісної самореалізації [4, 7, 8].
Проблема здоров’я людини є нині однією з найбільш актуальних, адже стан психічного, соматичного, соціального здоров’я виступає домінантним чинником збереження, корекції й розвитку людського потенціалу країни, в структурі якого дійову позицію обіймають й особи із вадами зору [1, 2, 7]. У викладеному контексті, здоров’я учнів із вадами зору повинно позиціонуватися в системі виховних цілей особистості, як основна життєва цінність людини, досягнення якої базується на особистісно-ціннісному ії ставленні до здоров’я [4, 7, 8].
У зв’язку із викладеними науково-практичними положеннями відомі вчені (І.Бех, В.Горащук, В.Григоренко, Г.Шевченко) наголошують на тому, що цілі оздоровче спрямованого виховання підростаючого покоління можуть бути ефективно реалізовані на основі розробки інноваційних технологій, яким притаманна ознака гарантованого досягнення запланованого педагогічного результату [4, 6, 7, 12]. Такі твердження фахівців свідчать, що ця виховна ідея є перспективною, й потребує подальшої розробки, а також наукового обґрунтування.
Дослідження проводиться відповідно до основних напрямків, окреслених комплексними програмами “Фізична культура - здоров’я нації”, “Діти України”, “Освіта”, а також “Концепції національного виховання”, “Концепції національної системи фізичного виховання дітей, учнівської й студентської молоді України”. Стаття підготовлена відповідно до тематичного плану НДР Слов’янського державного педагогічного університету.
Означена тема також розробляється у відповідності до основних положень Договору про співробітництво Слов’янського державного педагогічного університету із Східноукраїнським національним університетом ім. Володимира Даля, а також плану роботи науково-дослідної лабораторії “Духовного й фізичного виховання учнівської та студентської молоді”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягала в розробці й науковому обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов, а також виховних технологій їх реалізації у формуванні особистісно-ціннісного ставлення учнів загальноосвітньої школи-інтернату для сліпих і слабозорих дітей I-III ступеню до свого здоров’я.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати дані літературних джерел з означеної проблеми.
2. Сформулювати концептуальні положення, що визначають стратегію й тактику досягнення мети наукового пошуку.
3. Розробити та науково обґрунтувати організаційно-педагогічні умови, інтерактивні виховні технології формування в учнів особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я, як пізнавально-емоційного утворення.
Методи дослідження: • теоретичні (аналіз педагогічної й психологічної літератури, системно-структурний, проективного моделювання); • емпіричні (педагогічні спостереження, анкетування, опитування, інтерв’ю, бесіди).
Дослідження здійснювалося на базі Слов’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для сліпих і слабозорих дітей I-III ступеню (директор М.В. Котляров). Було охоплено 125 учнів із порушенням функцій зорового аналізатору віком 14-15 років (62 особи - слабозорі та 63 - тотально сліпі). Учні контрольної й експериментальної груп мали наступні офтальмологічні параметри зорового аналізатору: гострота зору
- 0,04-0,06 у.о., обсяг абсолютної акомодації - 10,710,8 у.о.; показник коефіцієнта Вестона - 0,18-0,19 у.о. Тотально сліпі учні характеризувалися повною атрофією зорового нерву.
Результати дослідження.
Сучасна система національної освіти, структурно-функціональним компонентом якої є діяльність спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для сліпих і слабозорих дітей, знаходиться в стані реформування та оптимізації. Процес оптимізації в сучасних соціально-економічних умовах розвитку України, за даними І.Беха, В.Горащука, В.Григоренка,
В.Пристинського, М.Синьова, Є.Синьової, Б.Шеремета ми вважаємо більш ефективним тому, що він не вимагає значних фінансових затрат, а може бути реалізований за рахунок інтенсифікації внутрішніх ресурсів [4, 6, 7, 8, 10, 11, 13].
У контексті цього твердження розробку організаційно-педагогічних умов і технологій формування в учнів із вадами зору особистісно-ціннісного ставлення до свого здоров’я, ми розглядаємо як науково-дослідницький процес
оптимального вдосконалення системи фізичної, духовної й соціальної реабілітації та виховання учнів цієї нозології.
У зв’язку із цим, вважаємо за доцільне навести визначення поняття “оптимізація навчально-виховного процесу учнів із вадами зору”. Спираючись на наукові роботи І.Беха, В.Бондаря, В.Григоренка, В.Синьова [4, 7, 10] це поняття ми визначили, як процес приведення навчально-виховної системи до певних організаційно-педагогічних умов (у відповідності до мети, завдань, засобів і технологій її досягнення). При цьому вибір найбільш вдалого варіанту повинен включати такі детермінанти, які забезпечують максимальний показник ефективності за умов мінімальних фінансових, матеріальних, часових затрат і людських зусиль (вихованці, педагоги, батьки).
У процесі дослідження було встановлено, що оптимізаціянавчання,виховання,корекції йреабілітації учнів із вадами зору повинна здійснюватися на засадах спеціально розроблених педагогічних технологій та організаційно-педагогічних умов їх функціонування в освітньому просторі. При цьому вони виконують функцію параметрів педагогічної системи, а також є критеріями оцінки її ефективності
Результати теоретичного аналізу й осмислення даної проблеми обумовили можливість сформулювати концептуальні положення, які визначають стратегію й тактику досягнення мети й вирішення завдань дослідження.
Перше концептуальне положення полягає в тому, що в основу виховання в учнів особистісно-ціннісного ставлення до свого здоров’я, як духовно-соціальної категорії, повинна бути іманентно покладена наукова ідея, концепція особистісно орієнтованого підходу, яка конкретизується в меті й завданнях його структурно-функціональних ланок, форм і технологій педагогічного впливу. У зв’язку із цим, стратегічного значення, на наш погляд, набуває необхідність таксономії цілей структурно-функціональних форм особистісно орієнтованого підходу до виховання в учнів ціннісного ставлення до здоров’я.
Друге концептуальне положення обумовлює необхідність розглядати виховання в учнів потреби до здоров’я, як духовно-соціальної цінності, що формується в процесі “суб’єкт-суб’єктних” взаємовідносин і взаємодії учасників виховної, освітньої, корекційно-реабілітаційної діяльності. У зв’язку із цим, організація інтерактивного освітньо-виховного й корекційно-реабілітаційного середовища є стратегічною ідеєю вдосконалення системи виховання, фізичної, духовної й соціальної інтеграції учнів у суспільні відносини.
Третє концептуальне положення полягає в тому, що трансформація цілей, завдань, форм виховання учнів, їх змістовних, ціннісних, технологічних, управлінських, “суб’єкт-суб’єктних” компонентів унеможливлюється із-за низького рівня інтересу до стану свого психічного й соматичного здоров’я, змісту фізкультурно-оздоровчої й корекційно-реабілітаційної діяльності, здорового способу життя.
Четверте концептуальне положення ми пов’язуємо із необхідністю впровадження в систему виховання, корекції й реабілітації учнів із вадами зору педагогічного моніторингу результатів та досягнень кожного із них, який повинен виконувати виховну, освітню, управлінську, діагностичну, корекційну і стимулюючу функції.
Отже, на основі вихідних концептуальних положень були розроблені організаційно-педагогічні умови, а також технології виховання в учнів особистісно-ціннісного ставлення до свого здоров’я, як духовно-соціального феномену.
Розробку першої організаційно-педагогічної
умови - таксономія цілей виховання в учнів особистісно-ціннісного ставлення до свого здоров’я - ми пов’язуємо із чітким й аргументованим визначенням мети функціонування системи
духовної, психічної, фізичної, соціальної, медичної, педагогічної їх реабілітації. Такий підхід ми вважаємо доречним й ефективним у зв’язку з тим, що в процесі оптимізації, трансформування й розробки інноваційних педагогічних технологій і моделей, ціль їх функціонування виконує системо-утворюючу детермінанту, яка прогнозує корисний результат, а також динаміку подальшого розвитку.
Узв’язку із цим положенням, мету ми с формулювали як уявне прогнозування результатів виховання пізнавально-емоційного особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я, на основі чого досягаються цілі духовного, фізичного, психоемоційного розвитку учнів, реалізується їх соціальна інтеграція в суспільні відносини. При цьому, мету особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я ми розглядали також, і як категорію, що відображає в свідомості учнів цінності, ціннісні орієнтації, які в процесі виховання визнаються стратегічними життєвими цілями й світоглядними орієнтирами особистості.
Вважаємо доцільним звернути увагу на те, що цілям навчально-виховного процесу притаманна інтеріоризація, що обумовлює (шляхом внутрішньої фіксації свідомістю) розвиток оперативної поведінкової моделі навчально-виховної діяльності. Отже, визначення мети, форм, інтеріоризація завдань, що ставляться перед учнями, передбачають й організаційно-педагогічну необхідність упорядкування цих цілей таким чином, щоб вони комплементарне інтегрувалися в ціннісний кумулятивний ефект функціонування педагогічної системи виховання особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я, як духовно-соціальної категорії.
Таке твердження обумовлене тим, що визначення мети навчально-виховного процесу детермінує наукове обґрунтування його ціннісних, змістовних, організаційно-педагогічних, “суб’єкт-суб’єктних”, оцінних, виховних компонентів. Теоретичні та організаційно-педагогічні основи визначення оптимальної ієрархії педагогічних цілей (таксономія) базуються на низці систематизаторів педагогічних цілей когнітивної діяльності людини. Їх атрибутами є структурні компоненти педагогічних цілей: знання, аналіз, синтез, предметно-практичне значення результатів діяльності, оцінка й по-
рівняння результатів когнітивної діяльності, верифікація цілей педагогічного процесу [7].
Розробку другої організаційно-педагогічної умови - структурування інтерактивного освітньо-виховного й корекційно-реабілітаційного середовища учнів із вадами зору - ми розглядали як вихідну педагогічну концепцію нової парадигми освіти й виховання особистості. Сутність цього підходу ми формулювали спираючись на фундаментальні наукові праці К.Баханова, І.Беха, В.Григоренка, В.Ясвіна, які обґрунтували теоретичні й технологічні аспекти “суб’єкт-^-суб’єктних” взаємовідношень учасників навчально-виховного й корекційно-реабілітаційного процесів [3, 4, 7, 16].
Отже, особистісно орієнтоване корекційне навчання й виховання, соціальна реабілітація, духовний і морально-вольовий розвиток учнів були організовані на підґрунті глибокої поваги до особистості учня, враховуючи діагностично встановлені особливості індивідуального фізичного, психічного, духовно-соціального розвитку. Такий підхід забезпечує в системі “учень ^ педагог”, “учень ^ навчальна група”, “педагог ^ навчальна група”, “учень ^ учень” ставлення до учня, як до свідомого й соціально цінного, відповідального суб’єкта навчально-виховної й корекційно-реабілітаційної взаємодії. При цьому кожен учень усвідомлює свою неповторність, гідність, повагу до однолітків, педагогів, дорослих, батьків.
Відповідно до такого визначення ми виокремили й систематизували низку найбільш суттєвих ознак особистісно орієнтованого підходу до структуруван-ня системи фізкультурно-спортивної роботи з учнями спеціальної школи. У контексті дослідження, спираючись на наукові роботи І.Беха, К.Баханова, І.Якиманської були визначені наступні ознаки [3, 4, 15]:
• індивідуалізація й диференціація засобів, методів, педагогічних технологій корекції, компенсації й розвитку психомоторних здібностей, нервово-м’язової й розумової працездатності, психічного й соматичного здоров’я учнів (каузальний тип педагогічного впливу);
• персоніфікований вплив педагогічних чинників корекції деформованої особистості учнів; виховання пріоритетних ціннісних орієнтацій і установок; формування позитивних стратегій поведінки, спрямованих на інтенсифікацію пізнавальних і духовних процесів, адекватної рефлексії (каузальний тип атрибутування корекційно-реабілітаційних і навчально-виховних процесів);
• спеціальні знання, навички й уміння учнів, які формуються під впливом корекційно-реабілітаційного й виховного процесів, впливають технологічно так, щоб забезпечити їх розумовий розвиток (когнітив-ний компонент таксономії педагогічних цілей), світогляд, духовні цінності, корекцію життєвого досвіду, особистісно-ціннісне ставлення до здоров’я як духовно-соціального феномену;
• пріоритет виховних цілей, передбачених змістом навчально-виховного й корекційно-реабілітаційного
процесів у відповідності до цілей, життєвих, ціннісних орієнтацій, моторно-рухових уподобань і можливостей (психомоторний компонент таксономії);
• домінування психолого-педагогічних впливів, спрямованих на виховання пізнавальних мотивів, інтересів, потреб до самоорганізації, самовиховання, самоосвіти, самоактуалізації, соціально-реабілітаційної самореалізації (емоційно-пізнавальний компонент таксономії педагогічних цілей);
• діохронна реалізація педагогічного моніторингу ефективності функціонування основних педагогічних форм (уроки корекційно-реабілітаційного фізичного виховання, лікувальної фізичної культури, просторової орієнтації, реабілітаційного спорту);
• домінування в структурі навчально-виховного й корекційно-реабілітаційного процесів самостійної активності учнів при визначенні цілей, завдань, змісту своєї діяльності; стимулювання активності,
спрямованої на самоактуалізацію, креативне самовиявлення, цілеутворення.
У табл. 1 наведена структура однієї із розроблених виховних технологій «Діалог фізичної і духовної культури».
Отже, реалізація педагогічної технології передбачала послідовну реалізацію компонентів змісту: мета уроку ^ системо-утворюючий чинник; завдання уроку ^ диференціація мети; ^ організаційно-педагогічна діяльність учителя щодо реалізації професійних функцій в інтерактивній формі; ^ діяльність учнів щодо досягнення цілей їх фізичної, духовної, соціальної реабілітації в інтерактивному середовищі; ^ дидактичний інструментарій вирішення виховних, корекційно-реабілітаційних завдань уроку щодо виховання в учнів особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я; ^ комплекс фізіологічних, психологічних, емоційних, педагогічних, виховних, адаптаційних
Таблиця 1
Структура виховної технології формування в учнів із вадами зору особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я в умовах інтерактивного уроку корекційно-реабілітаційного фізичного виховання.
Технологічно-змістовна структура уроку Зміст, організаційно-педагогічні інтерактивні ознаки й властивості уроку
структура уроку системо-утворюючі чинки Мета - формування знань, навичок, умінь щодо просторової орієнтації, фонду рухових дій і якостей, дидактико-реабілітаційної мотивації розвитку особистісно-ціннісного ставлення учнів до здоров’я як духовно-соціальної й світоглядної категорії. Завдання: • сформувати систему спеціальних знань (у межах теми); • сформувати систему психомоторних, просторово-орієнтаційних, рухових навичок і умінь; • формувати корекційні й компенсаторні механізми рухової та психоемоційної сфери; • формувати навички комунікативної й діалогової форм взаємодії; • формувати пізнавально-емоційну основу особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я.
Підготовча частина уроку корекційно-реабілітаційного фізичного виховання організаційно-педагогічна діяльність учителя Співробітництво з учнями в аспекті визначення цілі й завдань уроку; організація малих груп та реалізація в них інтерактивних технологій; планування діяльності учнів в аспекті виховних, освітніх, фізкультурно-оздоровчих, корекційно-реабілітаційних завдань; виховання особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я, дидактико-реабілітаційної мотивації, мотивації досягнення; оцінно-контрольна діяльність; спонукання учнів до ефективної діяльності в основній частині уроку; забезпечення психомоторної й психоемоційної підготовку учнів з урахуванням змісту основної частини; організація позитивної психоемоційної “атмосфери” уроку.
освітньо-виховна й корекційно-реабілітаційна діяльність учнів Інтеріоризаційне сприйняття мети й завдань уроку, їх осмислення й прийняття для виконання (співпраця з педагогом); засвоєння теоретичних, організаційно-педагогічних навичок й умінь, корекційно й компенсаторно сформованих рухових дій за дидактичною схемою: ціль^завдання^завдання підготовчої частини^психомоторна підготовка до основної частини в структурі навчальної (малої) групи.
дидактичний інструментарій Виховні й корекційно-реабілітаційні дидактичні комплекси: комунікативно-діалогова структура малої групи; фізичні вправи загального й корекційного впливу; методи цілісної вправи; музичний супровід; методи психоемоційної регуляції стану учнів; вербальні методи; методи «лідирування»; фізичні навантаження малої та середньої потужності.
кумуля- тивний результат Результати виховної й корекційно-реабілітаційної діяльності учнів, впливу педагогічних чинників: інтеріоризаційне сприйняття мети й завдань уроку; подолання інертності психічних, моторних, рухових процесів; готовність до вирішення завдань основної частини уроку; позитивна мотивація.
Основна частина уроку корекційно-реабілітаційного фізичного виховання організаційно-педагогічна діяльність учителя Завдання: співробітництво з учнями; реалізація освітньо-виховних й корекційно-реабілітаційних завдань у малих групах, тріадах, діадах; формулювання завдання тематичного комунікативно-діалогового їх вирішення на рівні заданої аргументації типу “Діалог фізичної й духовної культури особистості” (учні розподіляються на малі групи, кожна із яких відстоює після виконання певних фізичних вправ свою позицію, потім позиції узгоджуються й фіксуються в свідомості як знання, досвід, елемент культури особистості); виконання рухових завдань супроводжується обговоренням, аргументацією, ціннісними узагальненнями, особистісними висновками в аспекті виховання особистісно-ціннісного ставлення до свого здоров’я; формування здібностей до самооцінки, наполегливості, дидактико-реабілітаційної мотивації, каузального типу атрибутування результатів рухової діяльності; керування ходом уроку; лікарсько-педагогічний контроль; дозування впливу освітньо-виховних й корекційно-реабілітаційних факторів; виховання особистості учнів; профілактика травматизму.
освітньо-виховна й корекційно-реабілітаційна діяльність учнів Інтеріоризаційно сприймають завдання; активно діють в аспекті визначення завдань та їх вирішення; діють у малих групах «тематичної аргументації»; засвоюють знання, навички й уміння просторової орієнтації, життєво актуальних рухових дій; здійснюють самоконтроль і самопізнання своєї особистості; установлюють структурно-логічні зв’язки між результатами своєї діяльності і рівнем духовного розвитку особистості; визначають свої духовно-ціннісні позиції щодо розвитку, збереження й персоніфікованого вдосконалення свого здоров’я, здорового способу життя, особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я як духовно-соціальної й світоглядної категорії особистості; реалізують каузальний тип обґрунтування результатів діяльності.
ій йі * & нат чн Й 1 ч.а Виховні й корекційно-реабілітаційні дидактичні комплекси: спеціальні знання, навички й уміння; фізичні вправи; фізичні навантаження в діапазоні 40-90% потужності; естафети, рухові ігри, тренажери, засоби звукової індикації просторової орієнтації; методи інтерактивного навчання в поєднанні із виховними й загальними педагогічними методами формування особистості; методи оцінно-контрольних вимірів навчальних досягнень; методи лікарсько-педагогічного контролю та дозування фізичних навантажень з урахуванням складної структури дефекту зору; каузально-атрибутивна система оцінки діяльності; методи цільового виховання особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я; методи формування дидактико-реабілітаційної мотивації, намагань.
кумулятивний результат Результати виховної й корекційно-ребілітаційної діяльності учнів, впливу педагогічних чинників: кумулятивний ефект пізнавально-емоційної діяльності за темою; кумулятивний ефект формування корекційно-компенсаторних механізмів розвитку фізичних якостей, нервово-м’язової працездатності, просторової орієнтації, адаптаційних можливостей; кумулятивний ефект виховання в учнів самоорганізованості, наполегливості, працьовитості, самоактуалізації, самореалізації, що обумовили певний рівень вихованості особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я.
Заключна частина уроку корекційно-реабштаційного фізичного виховання організаційно-педагогічна діяльність учителя Використання методів унормування психічного й фізичного стану учнів; забезпечення реалізації методів нервово-м’язової релаксації; підведення підсумків уроку (характеристика позитивних і негативних результатів); реалізація схвальної, позитивної оцінки рухової діяльності учнів у малих групах.
освітньо-виховна й корекційно-реабілітаційна діяльність учнів Виконання спеціальних фізичних вправ у поєднанні з дихальними вправами, що забезпечують нервово-м’язову релаксацію; осмислюють взаємозв’язок між результатами своєї діяльності і рівнем морально-вольових й духовних можливостей; сприймають стимулюючу оцінку педагога, своїх партнерів малої групи; викладають педагогу, експертам звіт щодо результатів своєї діяльності; засвоюють зміст завдань для самостійної підготовки.
дидактичний інструментарій Виховні й корекційно-реабілітаційні дидактичні комплекси: фізичні вправи, дихальні вправи, елементи самомасажу, що забезпечує нервово-м’язову релаксацію; фізичні вправи на координованість рухів і концентрацію увагу; зміст теоретичного й рухового матеріалу для самостійної роботи учнів; методи аутотренінгу з музичним супроводом (класичні музичні твори).
кумулятивний результат Результати виховної й корекційно-реабілітаційної діяльності учнів, впливу педагогічних чинників: певний рівень нервово-м’язової релаксації, інтенсивні процеси психофізичного відновлення; передумови стабілізації кумулятивних ефектів щодо виховання, розвитку, вдосконалення психофізичних параметрів особистості.
змін в організмі й особистості учнів під впливом інтерактивної взаємодії; ^ кумулятивний ефект (результат) певного рівня сформованості особистості.
За подібним принципом були розроблені виховні технології формування в учнів із вадами зору особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я в умовах інтерактивних уроків лікувальної фізичної культури («Наповни амфору здоров’я»), а також уроків просторової орієнтації («Ключ до скрині здоров’я») та уроків реабілітаційної спортивної підготовки («Спорт
- соціально-педагогічний ліфт особистості»).
Розробка третьої організаційно-педагогічної умови
- формування в учнів із вадами зору сталого інтересу до освітньо-виховної й корекційно-реабілітадшної діяльності - здійснювалася також в аспекті реалізації нової парадигми освіти та виховання, яка в інтерпретації К.Баханова, розглядається як вихідна концептуальна схема розв’язання педагогічних проблем, та ґрунтується на орієнтації навчання на розвиток особистості; визнання учня рівноправним суб’єктом навчальної взаємодії; на діалозі, як основній формі навчально-виховного спілкування [3, с. 55].
Пізнавальний інтерес учнів із вадами зору щодо їх фізичної й соціальної реабілітації ми розуміли як форму прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення мети й завдань освітньо-виховної й корекційно-реабілітаційної діяльності. Це сприяло орієнтації учнів на засвоєння нових знань, навичок й умінь; інноваційних інтерактивних виховних технологій; програм фізичної, духовної й соціальної реабілітації в аспекті пізнавально-емоційного відображення практики їх інтеграції в суспільно-соціальні відносини. Пізнавальний інтерес учнів щодо своєї фізкультурно-спортивної діяльності також відображає рівень їх ставлення до освітньо-виховних й корекційно-реабілітаційних дій, їх особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я як духовно-соціальної й світоглядної категорії особистості.
Розробка та впровадження інтерактивних виховних технологій, а також організаційно-педагогічних умов їх реалізації, обумовили досить високий рівень їх практичної ефективності. Це узагальнення підтверджується тим, що розроблені виховні технології використовувались у процесі підготовки олімпійських чемпіонів із спортивного плавання серед спортсменів із вадами зору (Мащенко О., Смирнов В., Кліперт
С.); чемпіонів і призерів світу з пауерліфтингу (Ко-зирева В., Мазурова А., Драний В., Стольников О.). Ці видатні спортсмени є учнями, або випускниками Слов’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для сліпих і слабозорих дітей І-Ш ступеню.
Висновки.
Таким чином, виховання в учнів із вадами зору особистісно-ціннісного ставлення до свого здоров’я
- як духовної, соціальної й світоглядної категорії особистості, повинно відбуватися на основі використання інтерактивних виховних технологій в умовах уроків корекційно-реабілітаційного фізичного виховання, лікувальної фізичної культури, просторової орієнтації, реабілітаційної спортивної підготовки.
Реалізація організаційно-педагогічних умов у структурі спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для сліпих і слабозорих дітей забезпечила формування в учнів особистісно-ціннісного ставлення до свого здоров’я; пізнавального інтересу до фізкультурно-спортивної діяльності, розвиток й збереження свого здоров’я; формування культури здоров’я; здатність до самовиховання, самоосвіти, самооргані-зованості, самоактуалізації, фахового самовизначення, соціальної самореалізації.
Перспективами подальших досліджень у даному напрямі має бути системне осмислення й наукове обґрунтування інноваційних технологій формування активного пізнавального інтересу в учнів із вадами зору до їх освітньо-виховної й корекційно-реабілітаційної діяльності, яка іманентно позиціонується в структурі особистості, й визначає її духовно-соціальну спрямованість.
Література:
1. Амосов Н.М. Регуляция жизненных функций и кибернетика / Н.М. Амосов. - К.: Наук. думка, 1994. - 114 с.
2. Апанасенко ГЛ. Як зупинити депопуляцію в Україні / ГЛ. Апанасенко //Науковий світ. - 2004. - № 11 (88). - С. 2-5.
3. Баханов К.О. Організація особистісно-орієнтованого навчання / К.О. Баханов. - Х.: Вид. група “Основа”, 2008. - 159 с.
4. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн. 2. Особистісно орієнтований підхід / І.Д. Бех. - К.: Либідь, 2003. - 280 с.
5. Ващенко Л.С. Основи здоров’я. Книга для вчителя /Л.С. Ващенко, ТЄ. Бойченко. - К.: Генеза, 2005. - 240 с.
6. Горащук В.П. Формирование культуры здоровья школьников / В.П. Горащук. - Луганск: Альма-матер, 2003. - 376 с.
7. Григоренко В.Г Дидактична сутність вербальних інструкцій та контрольно-оцінних дій в процесі фізичної й соціальної реабілітації дітей із вадами зору / В.Г Григоренко, В.М. Пристанський, ГВ. Григоренко //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2009. -№ 10. - С. 39-45.
8. Пристинський В.М. Оптимізація індивідуально-диференційованого підходу до дітей із глибокими порушеннями зору в умовах корекційного навчання рухових дій професійно-побутового змісту / В.М. Пристинський, В.Г. Григоренко // Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин. - К.: Знання, 1994. - С. 22-26.
9. Ротерс Т.Т. Теория и методика развития личности школьника на ритмических занятиях в общеобразовательной школе / Т.Т. Ротерс. - Луганск: Альма-матер, 2001. - 279 с.
10. Синьов В.М. Система показників інтелектуального розвитку
учнів спеціальних шкіл / В.М. Синьов //Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи: мат. міжн. наук.-практ. конф.- Дніпропетровськ:
Промінь, 1999. - С. 76-77.
11. Синьова Є.П. Діагностика особливостей проявів особистості сліпих та слабозорих підлітків / Є.П. Синьова //Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи: мат. міжн. наук.-практ. конф. -Дніпропетровськ: Промінь, 1999. - С. 69-70.
12. Шевченко ГП. Эстетическое воспитание в школе / ГП. Шевченко. - К.: Рад. школа, 1985. - 144 с.
13. Шеремет Б.Г Корекційно-компенсаторна спрямованість фізичного виховання школярів із вадами зору / Б.Г. Шеремет // Діти з обмеженими фізичними й розумовими можливостями в системі корекційного навчання та виховання: мат. міжн. наук.-практ. конф. - К., 1997. - С. 107-108.
14. Шефер Ч. Игровая семейная психотерапия и педагогика / Ч. Шефер, Л. Кэри. - СПб., 2000. - 384 с.
15. Якиманская И.С. Развивающее обучение / И.С. Якиманская. -М.: Педагогика, 1997. - 144 с.
16. Ясвин В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию: моногр. /В.А. Ясвин. - М.: Мысль, 2001. - 365 с.
Надійшла до редакції 19.01.2011 р.
Щелкунов Денис Анатольевич cshelkunov@mail.ru
