CC BY
103Психомоторна готовність дітей 5-6 років до навчання у школі
Лещинська К.О.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотації:
Розглядається взаємозв'язок фізичного та психічного розвитку старших дошкільнят та необхідність побудови програми управління психомоторним рівнем готовності до навчання в загальноосвітній школі засобами фізичного виховання. У дослідженні взяли участь 61 учень (33 хлопчика та 28 дівчат). За результатами тесту Керна-Йїрасека 37,7% дітей готові до навчання у школі, 42,6% дітей мають середню готовність та 19,7% не готові до навчання. Мотометрична вправа «вирізання круга» була виконана 52% дітей. За комплексною оцінкою лише 48% дітей можна вважати готовими до навчання у школі.
Ключові слова:
психомоторика, готовність, дошкільнята, тест Керна-Йїрасека, мотометричний тест, фізичне виховання.
Лещинская Е.А. Психомторная готовность детей 5-6 лет к обучению в школе.
Рассматривается взаимосвязь физического и психического развития старших дошкольников и необходимость построения программы управления психомоторным уровнем готовности к обучению в общеобразовательной школе средствами физического воспитания. В исследовании приняли участие 61 учащийся (33 мальчика и 28 девочек). По результатам теста Керна-Ирасека 37,7% детей готовы к обучению в школе, 42,6% детей имеют среднюю готовность и 19,7% не готовы к обучению. Мотометрическое упражнение «вырезание круга» было выполнено 52% детей. По комплексной оценке только 48% детей можно считать готовыми к обучению в школе.
психомоторика, готовность, дошкольники, тест Керна-Ирасека, мотометричес-кий тест, физическое воспитание.
Leschinska K.O. Psychomotor availability for school education of 5-6 year old children. The relation of physical and mental development of senior preschool children is examined. The received results indicate the necessity of formation management program psychomotor level of availability for schooling with physical education means. The research involved 61 children (33 boys and 28 girls). The school availability by Kern-Irasek test is attained 37,7% of children, 42,6% have a middle school availability and 19,7% are immature. The “Cut the circle” method was performed by 52% of children. The general assessment shows only 48% of children have sufficient availability for school education.
psychomotor, availability, preschool children, Kern-Irasek test, moto-metric test, physical education.
Вступ.
Сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти передбачають орієнтацію на особистість дитини, створення сприятливих умов для формування у неї незалежної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує, конструктивних мотивів поведінки, нахилів, потреб, характеру, пізнавальних, психічних процесів. З огляду на це особливого значення набуває проблема індивідуалізації освіти дітей дошкільного віку.
Доцільність здійснення індивідуального підходу розглядалась ще в роботах педагогів-класиків. Про необхідність здійснення індивідуального підходу та особистісної орієнтації навчання в фізичному виховання зазначається в працях [3, 6, 12]: П.Ф. Лесгафта (1951), В.Г Ареф’єва (1980р.), Д.В. Хухлаєва (1984), О.В. Дівиденко (1986), І.В. Бочинського (1991), А.М. Лящука (1999), Е.С. Вільчковський (1991, 1997), Т.Ю Круцевіч (2001 р), О.Д. Дубогай (2005).
Аналіз наявних програм з фізичного виховання дітей 5-6 років свідчить про недостатнє урахування індивідуального підходу при організації занять з фізичного виховання в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Не дивлячись на велику кількість робіт присвячених удосконаленню системи фізичного виховання (Козіброда Л., 2005; Поліщук В., 2008; Бондар О., 2009 та ін.), а також доведений взаємозв’язок між індивідуальними психологічними особливостями дитини з якістю, швидкістю, точністю та рівнем оволодіння нею фізичними навичками лише декілька авторів [4, 10] розглядають можливість диференціації навчання за критерієм розподілу дітей на підгрупи з урахуванням їх індивідуальних психомоторних профілів.
Індивідуальний підхід у процесі фізичного виховання дошкільників виражається у диференціюванні навчальних завдань та шляхів їх викладання та виконання, норм фізичних навантажень та засобів їх регулювання,
© Лещинська К.О., 2010
методів та прийомів дидактики відповідно до індивідуальних особливостей організму та психіки дитини.
З огляду на ці проблеми, що мають суттєвий вплив на підвищення ефективності й якості навчання дітей дошкільного віку, найголовніше місце посідає забезпечення психологічної та фізичної готовності дітей до школи, як необхідної передумови задовільного рівня навчання - одне з основних завдань дитячого дошкільного закладу.
Таким чином сприйняття та обробка інформації в навчальному процесі в нових для дитини умовах загальноосвітньої школи потребують підвищеного рівня функціонування психофізіологічних механізмів організму дитини. З точки зору структури організації обробки інформації, психомоторна діяльність дитини постає інтегральним результатом взаємодії моторної (м’язової) та центральної нервової (психічної) систем [5]. Ефективність психомоторної діяльності визначається функціональним станом моторної системи й не-йродинамічних функцій.
Для виконання цілісного процесу активно включається усе тіло, а для здійснення окремих актів та рухів активізуються частини тіла з включенням більш дрібних м’язів кінцівок. Якість дії на кожному рівні активності стає залежною від мети пізнавальної діяльності та ступеня розвитку кінестетичного апарату. Це дає можливість доводити існування взаємозв’язків між пізнавальними та моторними компонентами [10]. Основу для моторного завдання складає усвідомлений образ потрібних рухів, однак реалізації завдання перешкоджають низка факторів: складність рухової системи людини (200 кісток, 600 м’язів та більш ніж 100 ступенів свободи рухів), динамічний внутрішній стан зростаючого організму дошкільника та поступове формування його нервової системи, складність умов, у яких відбувається керування рухами, динаміка змін довколишнього середовища.
Рівень розвитку зорово-моторної координації є одним з найважливіших психофізіологічних критеріїв
готовності дітей до навчання у школі. Добре розвинена моторика руки як і вміння уважно роздивлятися предмети є запорукою успішного оволодіння письма. Для розвитку цих навичок необхідний достатній ступінь зрілості зорового аналізатора та певний рівень сили та витривалості дрібних м’язів кісті руки [13]. Однак, прояву лише цих якостей недостатньо, важливим фактором є їх спільна співпраця, тобто координація. Загальний розвиток психіки, моторики та мови обумовлює рівень функціональної готовності дитини до навчання.
Робота виконана за планом НДР Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті. Аналіз досліджень в цій сфері визначив необхідність побудови програми управління психомоторним рівнем готовності дошкільнят до навчання в загальноосвітній школи засобами фізичного виховання. Однак, для визначення рівня психомоторної готовності дитини до умов навчання у школі необхідно з'ясувати які системи тестів найбільш повно відбиватимуть рівень психомоторної готовності. Визначення критеріїв психомоторної готовності 5-6 річних дітей до навчання в школі і дослідити динаміку психомоторних показників даного контингенту.
Методи дослідження: педагогічне тестування з визначенням рівня психомоторної готовності до навчання в загальноосвітній школі дітей 5-6 років за допомогою тестів, що дають змогу виявити ступінь розвитку психіки і моторики дитини, її вміння зосереджуватись, гальмувати на певний час рухову активність, без зайвого напруження зберігати робочу позу. До таких тестів відносяться:
Тест Керна-Ирасека (малюнок людини, змальовування короткої фрази з 3 слів, змальовування групи точок).
Мотометричний тест (вирізування кола). Виконується з двох спроб, виконаний тест свідчить про задовільний рівень зрілості.
Результати дослідження.
Для дослідження психомоторної організації дітей 5-6 років нами використовувався діагностична система вправ та завдань [2, 10].
У дослідженні психомоторної готовності до навчання у школі взяли участь 61 учень старших груп дитячого садка, 33 хлопчика та 28 дівчат у віці 5,5 -6,5 років. Дослідження проводились в кінці навчального року (травень 2010р.), коли дітьми була засвоєна програма розвитку для старшої групи.
Для обстеження ступеня зрілості центральної нервової системи, рівня розвитку дрібних м’язів кісті руки, другої сигнальної системи, сформованості тонких рухових координацій, здатність до копіювання, розвиток уяви, абстрактного мислення, вольових якостей діти виконували тест Керна-Йїрасека та мото-метричний тест «вирізання круга» .
Методика Керна-Йїрасека складається з 3 завдань: малювання фігури людини, копіювання фрази з письмових букв та змальовування групи точок в певному просторовому положенні. Кожна вправа оцінювалась
по 5-бальній шкалі (найкраща оцінка - 1 бал), сума балів по 3 завданням представляє загальний результат тесту.
Для виконання мотометричної вправи «вирізання круга» необхідно було вирізати коло за 1 хвилину (дитині давали карточку із зображенням 7 кіл на відстані 1 мм, середнє коло потовщене із діаметром 5 см). Якість вправи оцінювалась по наявності та величині відхилень від потовщеного, центрального кола та кількості кола, вирізаного за 1 хвилину (вважається виконаним, якщо дитина вирізала не менш 8/9 кола)
Дитина вважається готовою до навчання у школі, якщо вона отримала в сумі 3-9 балів за тест Керна-Йїрасека та позитивний результат за мотометричний тест.
За показниками виконання тесту Керна-Йїрасека нами було виділено 3 групи дітей (рис. 1.): «готові» до навчання у школі набрали 3-5 балів, «середньо готові» до навчання - 6-9 балів, та «не готові» - 10 і більше балів.
В результаті проведених досліджень були встановлені таки дані (рис. 2): лише 37,7% дітей, що обстежились (23 дитини) можна вважати готовими до навчання, при цьому серед хлопчиків цей показник нижчий (30,3% або 10 хлопчиків), ніж у дівчат (46,4% або 13 дівчат). При цьому лише 9 дітей виконали цей тест на 3 бали (найкращій із можливого результат). Середню готовність до навчання за даними обстеження показали 42,6% (26 дітей) - 45,5% серед хлопчиків та 39,3% серед дівчат. Серед дітей даної групи усі 3 завдання були виконанні в середньому на 2-3 бали, але найбільші ускладнення були при малюванні фігури людини, що свідчить про недостатній рівень уваги, неможливість виділити деталі з загального образу. Не готовими до навчання у школі виявилися 19,7% (12 дітей), з яких 8 хлопчиків та 4 дівчинки.
За результатами виконання мотометричного тесту можна констатувати, що половина дітей вважається готовими до школи - 52% виконали цей тест без помилок, а 48% дітей припустилося великої кількість помилок, або не встигли за 1 хвилину виконати вправу, що свідчить про недостатній рівень зорово-рухової координації, прояву вольових якостей.
Готовими до навчання у школі можна вважати дітей, які набрали 3-9 балів за тест Керна-Йірасека, та справилися із виконанням мотометричного тесту [14]. За комплексною оцінкою результатів (рис. 3) психофізіологічного тестування старших дошкільнят можна зробити висновок, що з 49 умовно готових до навчання дітей (за тестом Керна-Йїрасека) лише 29 дітей виконали вправу вирізання круга. Це свідчить про те, що з загальної кількості дітей, які брали участь у дослідженні, лише 48% вважаються готовими до навчання, при цьому найбільше ускладнення було при виконанні мотометричної вправи, що свідчить про недостатню фізичну готовність м’язів кісті руки, слабку координацію, недостатній прояв локальної сили, недостатнє відчуття часу та простору. Ці результати співпадають з даними інших дослідників [1, 11].
50%
40%
30%
20%
10%
0%
46,4%
45,5% 39,3%
30,3%
24,2%
14,3%
3-5 балів
6-9 балів
10 і вище
_| Хлопчики U Дівчата
Рис. 1. Характеристика дітей 6 років за показниками виконання тесту Керна-Йїрасека у співвідношенні хлопців (n = 33) та дівчат (n = 28).
19,70%
|_| готові до навчання у школі
□ середньоготові |_| не готові
Рис. 2. Характеристика дітей 6 років за показниками виконання тесту Керна-Йїрасека (n = 61).
IS Готові до навчання
U Не готові до навчання
Рис. 3. Комплексна оцінка результатів готовності 6річних дітей до навчання у школі (п = 61).
Висновки.
В науково-методичній літературі присутні дані досліджень, які торкаються взаємозв’язку психічного і фізичного розвитку в процесі онтогенезу. Поступове ускладнення структури й змісту рухової діяльності, керування моторикою приймає характер розумової, інтелектуальної діяльності [8]. Спираючись на свій практичний досвід роботи Т. В. Поштарева зазначає, що розвиток рухової активності й пізнавальної діяльності необхідно вирішувати як одне завдання. Інтегральний підхід на заняттях з фізичного виховання в дитячому садку використовується не тільки для фізичного, але й для психічного розвитку дітей [9].
Дослідження взаємовпливу моторики і активності психіки дошкільнят дозволяють прийти висновку, що зростання їх моторної самостійності, свободи рухів стимулює розвиток активності психіки, а остання, в свою чергу, сприяє ускладненню рухів. Позитивний вплив на формування психіки малюків, створення умов для самостійного виконання психомоторних дій через активізацію орієнтувально-дослідницьких рухів доводить доцільність визнання ідеї єдності розвитку та саморозвитку дитини дошкільного віку, як ґрунту розробки конкретних технологій виховання та навчання [7].
Результати педагогічного тестування психомоторної готовності дітей 5,5 - 6,5 років до навчання у школі виявили, що половина дошкільнят на кінець навчального року у старшій групі не досягає шкільної зрілості за рівнем розвитку зорово-моторної координації.
З огляду на результати дослідження постає необхідність розробки комплексу заходів, спрямованих на розвиток психомоторних функцій, систематизування фізичних навантажень за їх впливом на дитячий організм, побудову програми управління психомоторним рівнем готовності дошкільнят до навчання в загальноосвітній школи засобами фізичного виховання.
Література:
1. Бобрищева-Пушкина Н.Д. Профилактика нарушений адаптации первоклассников / Н.Д. Бобрищева-Пушкина, О.Л. Попова, Л.Ю. Кузнецова, А.А. Силаев // Практика педиатра. - 2009. -№2. - С. 40 - 48.
2. Давыдов В.Ю. Скрининг-тесты и организация медикопедагогического контроля за физическим развитием дошкольников / В.Ю. Давыдов. - Самара, 2002. - 148 с.
3. Дубогай О.Д. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання школярів: Метод. посіб. для вчителів. початкової школи та фізичної культури, студентів, батьків / [О.Д. Дубогай, Б.П. Пангелов, Н.О. Фролова, М.І. Горбенко. ]. - К.; Оріяни, 2001. - 152 с.
4. Коренкова Н. Е. Типологические особенности психомоторной организации человека / Н. Е. Коренкова //Учебные записки: вопросы экономики, социологии и права / Главный редактор В.И. Пароль. - Таллинн: Русское академическое общество Эстонии, 2007. - №10. - С.19-24
5. Коробейников Г. В. Психофизиологические механизмы умственной деятельности человека. - Киев: Український
фітосоціологічний центр, 2002. - 123с.
6. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания.-К.: Олимп. лит.-ра, 1999.- 231с.
7. Навчально-методичний комплекс дисципліни «розвиток психомоторики дитини» / Кам’янець - Подільський державний університет; Інститут реабіліталогії. Факультет психології. Уклад. Шинкарюк А. І. - Кам’янець - Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. - 104с.
8. Пангелова Н. Напрями удосконалення змісту та організації фізичного виховання для гармонійного розвитку дошкільників / Н. Пангелова // Спортивний вісник Придніпров’я. - 2005. - № 2. - С. 40 - 42.
9. Поштарева Т.В. Готовим к школе: [об опыте работы преподавателя ставропольского детского сада по подготовке дошкольников к учёбе в школе. Физическое состояние] / Т.В. Поштарева // Физическая культура в школе. - 1999. - № 5. - С. 8-10.
10. Роговик Л.С. Психомоторика дитини / Л.С. Роговик. - К.: Глав-ник, 2005. - 112 с.
11. Семенова М.Г. Оценка психомоторного развития детей старшого дошкольного возраста / М.Г. Семенова, Н. А. Горст // Естественные науки. - 2009. - №2 (27). - С.153 - 155.
12. Теория и методика физического воспитания: [ред. Круцевич Т.Ю.].- К.: Олімп. літ. - Ч. 1. - 2003.
13. Фарбер Д.А. Младший школьник: развитие мозга и познавательная деятельность / Д.А. Фарбер. - М.: Вентана-Граф, 2004. - 32с.
14. Шелонина О.А. Школьная гигиена: технология медико-
психолого-педагогической подготовки детей к обучению в школе / О.А. Шелонина, Л.Я. Каневская. - М.: МИОО, 2005 - 56 с.
Надійшла до редакції 05.11.2010р.
Лещинская Екатерина Александровна [email protected]
