CC BY
16
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.717.4/.6:616.718.5/.6-001.514]-07-089-037-036.8 БЕРЕЗКА М.1., ПАВЛОВА Т.М.
Харювський нацюнальний медичний ун/верситет
КЗОЗ «Обласна l<лiнiчна лкарня — Центр екстрено!медично!допомоги та медицини катастроф», м. Харкiв
РАННЯ AiArnOCTMKA ПОРУШЕННЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ KÍCTKOBMX ФРAГMЕНTiB ПРИ В^КРИТИХ ДiAФiЗAРНИX ПЕРЕЛОМАХ KÍCTOK
Резюме. У статт наведенi рання д/агностика структурно-функцюнального стану ксткових фрагмент, ви-вчення динамки елекгричного опору в кютков/й тканинi та можливост прогнозування процеав репаратив-ного остеогенезу залежно вд механ/зму пошкодження.
Ключом слова: вдкрит переломи юсток, електричний оп/р в юстков/й тканинi, вплив високоенергетично! травми на юсткову тканину.
Вступ
Дiагностика та лшування постраждалих Í3 вщкри-тими переломами kíctok на сьогодш залишаються ак-туальними проблемами в травматологй' та ортопедй'. Серед ycix переломiв довгих трубчастих kíctok питома вага вщкритих дiафiзарних переломiв становить вiд 28 до 53 % [2]. Це пов'язано Í3 збтьшенням тяжкостi само! травми i постшним зростанням дорожньо-транспорт-ного травматизму, а також з юнуючими складнощами в наданнi адекватно! медично! допомоги постраждалим на догосттальному i ранньому госштальному етапах [1]. Трyднощi лiкyвання вiдкритих переломiв зрос-тають також у зв'язку з посттравматичним дефектом м'яких тканин та kíctkm.
Останнiм часом такий вид отримав назву «висо-коенергетична травма» (high energy trauma). Вона вiдрiзняeться вщ звичайно! травми бiльш тяжкими пошкодженнями — багатофрагментарними дiафiзар-ними переломами, пошкодженнями судинно-нерво-вих пучыв, значним ураженням м'яких тканин, пору-шеннями регiонарного кровообiгy та остеорепараци [3]. Розвитку капiлярно-трофiчного i набрякового синдромiв сприяе первинне масивне пошкоджен-ня кiстки i пов'язане з цим руйнування Г! клггинних структур. Уже в першi години тсля травми в дшян-цi перелому вщбуваеться порушення васкуляризацй' окiстя — тромбоз судин, венозний стаз, крововилив, спазмування вен рiзного кал1бру, яке утримуеться досить тривалий час [4]. Слщ пiдкреслити, що на-явнють ушкоджень м'яких тканин при переломах kíctok практично у 80 % випадыв ускладнюе перебiг зрощення цих переломiв, що сприяе розвитку рiзних
ускладнень, особливо у виглядi уповтьнено! консоль даци, незрощення, якi досягають 30 % [8].
Iснуючi об'ективш методи оцiнки регiонарного кровообiгу i тканинного метаболiзму, таю як реовазо-графiя, термографiя, ультразвукове дослiдження та ш., важливi, але при цьому недостатньо вивчають побiчнi ознаки структурно-функцюнального стану юсткових фрагментiв, якi мають велике значення для подальшо-го процесу зрощення [5].
В той же час проведет науковi дослщження в робот В. Томсона, датованш 1880 р., показали електричну провщшсть бiологiчних об'ектiв. Осно-воположнi результати в цш галузi були отримаш на початку i в середиш XX ст. Встановили типовi значення питомого опору i дiелектрично! проникностi кiстково! тканини, також виявлена залежшсть елек-трично! провiдностi i дiелектрично! проникностi вiд частоти зондуючого струму. Доведено, що провщ-шсть кiстково! тканини мае iонний характер, проте ютотно бiльш низьку електропровщшсть, нiж iншi тканини [7].
У багатьох наукових роботах ми не знайшли визна-чення електропровiдностi юстково! тканини при вщ-критих переломах исток, що е, на нашу думку, акту-альним i потребуе вивчення даного питання.
Мета дослщження — розробити методику ранньо! дiагностики структурно-функцiонального стану ыст-ково! тканини при вщкритих дiафiзарних переломах
© Березка М.1., Павлова Т.М., 2014 © «Травма», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
кiсток на основi визначення показниив електроопору залежно вiд характеру травми.
Матер\али \ методи
Обстежено 56 хворих iз дiафiзарними переломами кiнцiвок. Пащенти були госпiталiзованi та прооперо-ваш на базi КЗОЗ «Обласна клшчна лiкарня — Центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф» у травматологiчному вiддiленнi та вiддiленнi полправ-ми. Вiдповiдно до етiопатогенезу ушкоджень пацiенти були розподiленi на три клшчш групи. До першо! гру-пи увiйшли 16 (28,6 %) пащенпв iз вiдкритими переломами внаслщок високоенергетично! травми. Другу групу становили 12 (21,4 %) пащентав iз вiдкритими переломами, але без впливу високоенергетичних фак-торiв. Третю групу становили 28 (50 %) пащентав iз за-критими переломами исток кшщвок. Термiн вiд часу травми до надходження пацiентiв у стащонар коливав-ся вiд 1 до 3 годин. При аналiзi кшшчного матерiалу за-стосовували класифiкацiю (AO/ASIF) [5].
Для оцiнки структурно-функцiонального стану ыстково! тканини в зонi перелому використовували запропонований нами метод визначення електричного опору за допомогою мультиметра цифрового ИТ70В, який пройшов державну сертифшащю (свiдоцтво про реестрацiю № 06/0714 про повiрку робочого засобу вимiрювально! технiки) та визнаний придатним до за-стосування при оперативному втручанш на сегментi пошкоджено! ынщвки для визначення меж уражено! ыстково! тканини при високоенергетичнш травмi та без и впливу. Дiапазон вимiрюваного електричного опору становив вiд 800 до 4000 МОм. Запис отриманих даних проводили за допомогою пристрою, який був з'еднаний з ноутбуком ^В-портом. Меню та режи-ми приладу дозволили виводити шформащю у виглядi гiстограм. Електроди приладу встановлювали безпо-середньо в зонi перелому в кортикальний шар кустки та на рiзнi вiдстанi в дистальному та проксимальному фрагментах залежно вщ типу перелому вiдповiдно кла-сифшаци (AO/ASIF). При цьому реестрували елек-тричний опiр в дослiдженiй дтянщ ыстково! тканини. Мiжелектродну вiдстань вимiрювали в мiлiметрах.
Було визначено електричний отр в кiстковiй тка-ниш у 28 хворих iз вщкритими дiафiзарними переломами. 1з них 16 постраждалих з вiдкритими переломами внаслщок високоенергетично! травми, 12 постраждалих з вщкритими переломами внаслщок травми без
впливу високоенергетичних факторiв. Остеосинтез переломiв виконували всiм 28 пащентам з огляду на стушнь тяжкостi уражено! ыстково! тканини та здай-снювали в середньому через 3—6 годин тсля травми.
Як видно з табл. 1, першу клМчну групу становили пащенти з низькоенергетичною травмою легкого сту-пеня тяжкост (показники електричного опору знахо-дилися в дiапазонi 800—1500 МОм). Таким хворим виконували наыстковий та заглибний остеосинтез.
Друга клшчна група — пацiенти iз високоенерге-тичною травмою середнього та тяжкого ступеня тяж-костi (показники електричного опору знаходилися в дiапазонi 1500—4000 МОм). Таким хворим виконували наыстковий остеосинтез та зовшшнш метод фшсаци, 3 хворим була виконана ампутащя пошкоджено! ын-цiвки.
Розподiл хворих за тяжыстю травми з вщкритими переломами кусток кiнцiвок за класифшащею АО/ ASIF та визначення меж електричного опору в ушко-дженш кiстковiй тканинi наведенi в табл. 1.
Клтчний приклад 1. Хворий К., 39 роив, госшталь зований до травматолопчного вщдтення, травма вна-слiдок ДТП (рис. 1). Пащенту в умовах операцiйно! ми проводили вимiр електричного опору за допомогою мультиметра цифрового иТ70В в пошкодженш дтян-цi кiстково! тканини та, керуючись показниками, при-ймали ршення про вибiр методу остеосинтезу (рис. 2).
Клтчний приклад 2. Хворий Б., 29 роыв, госшталь зований до травматолопчного вщдтення, травма вна-слiдок падiння бетонно! плити на ынщвку (рис. 3). Пацiенту в умовах операцшно! ми проводили вимiрю-вання електричного опору за допомогою мультиметра цифрового иТ70В в пошкодженш дтянщ ыстково! тканини та, керуючись показниками, приймали рь шення про видалення нежиттездатних кiсткових фраг-менпв та вибiр методу остеосинтезу (рис. 4).
Поряд з цим проводилася ощнка структурно-функ-цiонального стану ыстково! тканини у 28 хворих iз за-критими переломами кiсток кшщвок. Вшм пацiентам пiд час оперативного втручання за вищезазначеною методикою ми проводили вимiр електричного опору (рис. 5-8).
Як видно з табл. 2, у першу клМчну групу увшшли пащенти з низькоенергетичною травмою легкого ступеня тяжкосп, показники електричного опору знаходилися в дiапазонi 650-830 МОм, !м виконували наыстковий остеосинтез. У другш клшчнш груш —
Таблиця 1. Розподлхворихiз вдкритими переломами ксток к1нц1вок за класиф'/кац'/ею AO/ASIF та Gustilo — Anderson
Стушнь тяжкост пошкоджень Кшькють хворих Дiапазон електричного опору, МОм (1 • 106 Ом)
Абс. %
Легкий ступЫь (101, МТ1, NV1) 12 42,8 800-1500
Середнм ступiнь (Ю2, Ю3, MT2, MT3, NV2, NV3) 8 28,6 1500-2500
Тяжкий ступiнь (104, МТ4, МТ5, NV4, NV5) 8 28,6 2500-4000
пацiенти з високоенергетичною травмою середнього та тяжкого ступеня тяжкостi, показники електричного опору знаходилися в дiапазонi 900—3000 МОм, таким хворим виконували наыстковий остеосинтез, але з ви-даленням юсткових фрагментiв з ураженням некрозом.
Розподт хворих за тяжкiстю травми iз закритими переломами кiсток юнщвок та визначення меж електричного опору в ушкодженш кiстковiй тканиш наве-денi в табл. 2.
Клтчний приклад 3. Хвора О., 64 роки, госттатзо-вана до травматолопчного вщдтення, травма внасль док падшня з висоти росту (рис. 5). Пащентщ в умовах операцшно! ми проводили вимiр електричного опору за допомогою мультиметра цифрового иТ70В в по-шкодженiй дiлянцi ыстково! тканини (рис. 6).
Клтчний приклад 4. Пащентка Б., 43 роки, гост-талiзована до травматологiчного вщдтення, травма внаслiдок падiння з висоти росту (рис. 7). В умовах
Рисунок 1. Хворий К., 39рокв, д!агноз: вДкритий уламковий перелом середньо/ третини обох ксток л1во)' гомлки з! зм!щенням фрагмент/в. IO1 — MT1 — NV1(AO/ASIF). Зовн1шн1й вигляд л1во( гомлки (а), фотовДбитки рентгенограми л1во( гомлки при госттал1зацИ' (б, в), псля оперативного втручання (г)
МОм
4 000 3 000 2 000 1 000 0
-1 000 -2 000 -3 000 -4 000
б)
0 50
Рисунок2. Хворий К., 39роюв. ДанI вим'рювання електроопору — пстограми. Електричний опр окстя в зон! перелому на дистальному та проксимальному фрагментах становить 900-950 МОм (а), на вДсташ 10 мм вД зони перелому — 850-900 МОм (б), на вiдстанi 20 мм вД зони перелому — 800-850 МОм (в)
Рисунок3. Хворий Б., 29роюв, д!агноз: травматичний шокII ст. 104 — МТ4 — NV2. ВДкритий багатоуламковий перелом обох ксток правоI гомлки з! зм!щенням фрагмент!в. Зовн!шн1й вигляд правоI гомлки (а), фотовДбитки рентгенограми правоI гомлки при госпiталiзацií (б), псля оперативного втручання (в, г)
Рисунок4. Хворий Б., 29 роюв. Дан вимрювання електроопору — пстограми. Електричний оп!р ок/стя в зон! перелому на дистальному та проксимальному фрагментах становить 25004000 МОм (а), на вДсташ 50 мм вД зони перелому — 2350-2580 МОм (б), на вДсташ 100 мм вД зони перелому — 1100-1800 МОм (в)
Таблиця 2. Розподл хворих iз закритими переломами ксток к/нц/вок за класиф'кащею AO/ASIF та Tscherne — Götzen
Ступшь тяжкост пошкоджень Кшьюсть хворих Дiапазон електричного опору, МОм (1 • 106 Ом)
Абс. %
Легкий ступЫь (IC1, тип 0) 12 42,8 650-830
Середнш ступшь (IC2, IC3, тип I) 8 28,6 900-1400
Тяжкий ступЫь (IC4, IC5, тип II та III) 8 28,6 1450-3000
Рисунок 5. Хвора О., 64 роки. Д'агноз: IC1, тип 0. Закритий уламковий перелом правоïстегновоУ кстки з! зм!щенням фрагмент!в. ФотовДбитки рентгенограми правого стегна при госпiталiзацiï (а), п!сля оперативного втручання (б, в), через 8 м!сяц!в з моменту травми (г, д)
Рисунок 6. Хвора О., 64 роки. Дан вимрювання електроопору — пстограми. Електричний отр оюстя в зон! перелому на дистальному та проксимальному фрагментах становить 11201200 МОм (а), на вДстанi 10 мм вД зони перелому — 850-1100 МОм (б), на вДстанi 20 мм вД зони перелому — 830-850 МОм (в)
операщино1 ми проводили вим1рювання електричного опору к1стково'1 тканини головки променево1 истки за допомогою мультиметра цифрового иТ70В (рис. 8)
Результати та Тх обговорення
Наш1 досл1дження показали, що п1д впливом да на ыстковий сегмент травмуючо1 сили р1зно'1 штенсив-ност1 в1дбуваеться руйнування структурно-функцю-нального стану к1стково'1 тканини на певнш в1дстан1 в1д зони прикладання сили. К1стков1 кл1тини, а саме остеоцити, зазнають морфолог1чних зм1н, що призво-дить до порушення 1х функц1онального стану.
Проведений пор1вняльний анал1з зм1н електричного опору в ыстковш тканин1 у хворих першо'1 кл1н1чно'1 групи з в1дкритими та закритими переломами исток кшщвок шд впливом низькоенергетично1 травми показав, що клггинш структури к1стково'1 тканини, джерела репараци в пошкоджен1й далянщ не зазнають значних зм1н, показники електричного опору знаходяться в даа-пазон1 в1д 800 до 1500 МОм, що св1дчить про достатню життездатн1сть к1сткових фрагмент1в в зош перелому 1 створюе сприятлив1 умови для утворення к1сткового регенерату на всьому протяз1 к1сткового дефекту.
У другш кл1н1чн1й груп1 хворих з вщкритими та закритими переломами при вплив1 на к1сткову тканину травми високо1 1нтенсивност1 в исткових фрагментах в1дбуваються деструктивн1 процеси, а саме загибель частини исткових клггин на значно в1ддален1й д1лянц1
в1д зони перелому, показники електричного опору ко-ливаються в1д 1500 до 4000 МОм, що свщчить про ше-м1чний некроз к1стково'1 тканини, загибель 11 кл1тинних елемент1в, яка призводить до порушень процес1в репа-ративного остеогенезу, л1зису некротизовано1 дтянки к1стково'1 тканини, а збережен1 клггини зазнають значних морфолог1чних та структурно-функцюнальних зм1н, що, у свою чергу, призводить до порушення 1х нормального функцюнування.
На п1дстав1 отриманих результат1в вивчення електричного опору кортикального шару истково!' тканини при вплив1 травмуючо1 сили р1зно1 штенсивносл на травмуючий сегмент ми видтили зони ультраструк-турних змш к1стково1 тканини, а саме: при показниках електричного опору в1д 2500 до 4000 МОм — зона некрозу, при показниках електричного опору в1д 1500 до 2500 МОм — зона некробюзу, а при показниках в1д 800 до 1500 МОм — достатньо життездатна ысткова тканина. Тому ми вважаемо, що вим1рювання електричного опору к1стково1 тканини в1дображае 11 електропров1д-н1сть, що також мае важливе значення для подальшого прогнозування процесу консол1даци перелом1в.
Висновки
Проведен! досл1дження показали можлив1сть оцш-ки структурно-функцюнального стану кiстково! тканини при дiафiзарних переломах кiсток за допомогою визначення 1х електричного опору в зош перелому.
Рисунок 7. Хвора Б., 43 роки. Дагноз: 1С4, тип II. Закритий уламковий перелом головки право/ променево/ к!стки з! змщенням фрагмент/в. Зовн1шн1й вигляд головки променево/ к!стки при оперативному втручанн1 (а), фотов'щбитки рентгенограми правого л/ктьового суглоба при госп1тал1зацИ' (б), тсля оперативного втручання (в)
Рисунок8. Хвора Б., 43роки. Даш вим1рювання електроопору — пстограми. Електричний оп1р оюстя головки променево/ юстки становить 2800-1200 МОм (а, б), тсля видалення головки — 855-860 МОм (в)
Запропонований нами пристрiй — високоомний цифровий мультиметр ИТ70В, який пройшов держав-ну реестрацiю. Методика його використання дозволяе об'ективно оцшювати електроопiр в ыстковш тканинi в зонах и пошкодження, що, у свою чергу, дае можли-вiсть побiчно характеризувати и життездатнiсть та про-гнозувати процеси зрощення кiсток.
Клiнiчнi спостереження за 56 хворими з рiзними типами переломiв показали доцiльнiсть використання дано! методики вимiрювання електричного опору исток в зош !х пошкодження. Все це мало важливе зна-чення для вибору методу лшування та прогнозування процесу репаративно! регенераци та реабiлiтацi! хворих.
Список л\тератури
1. Корж Н.А. Дорожно-транспортный травматизм как острая медицинская и социальная проблема / Корж Н.А.. Танькут В.А., Донцов В.В. // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2006. — № 4. — С. 5-8.
2. Бусоедов А.В. Определение жизнеспособности кожного лоскута при открытых переломах костей / Бусоедов А.В, Сизоненко В.А. // Забайкальский медицинский вестник. — 2006. — № 4. — С. 9-11.
3. Страфун С.С. Проблеми лжування високоенергетич-них ушкоджень, ускладнених посттравматичною
шемieю кшщвок / Страфун С.С., Долгополое О.В. // Травма. - 2012. - Т. 13, № 2. - С. 23-27.
4. Климовицкий В.Г. Гемодинамические нарушения при множественной высокоэнергетической травме нижних конечностей и их фармакологическая коррекция / Климовицкий В.Г., Гребенюк А.М., Оксимец В.М., Кривенко С.Н., Евтушенко И.С., Галаева Я.Ю. // Травма. - 2013. - Т. 14, № 6. - С. 28-30.
5. Ринденко В.Г. Загальш принципи лжування вiдкритих та вогнепальних пошкоджень/Ринденко В.Г., Ринденко С.В., Феськов О.Е. // Медицина неотложных состояний. - 2011. - № 6. - С. 148-155.
6. Попандопуло А. Г. Морфологическое исследование костной ткани при действии травмирующей силы различной интенсивности/Попандопуло А.Г., Буше В.В., Оксимец В.М. // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 1, ч. 1(61). - С. 194-196.
7. Мартиросов Э.Г. Технологии и методы определения состава тела человека / Мартиросов Э.Г., Николаев Д.В., Руднев С.Г. - М.: Наука, 2006. - С. 102-105.
8. Корж Н.А. Обоснование лечебной тактики у больных с травмами конечностей, сопровождающихся ишемией мышц и нарушением регионарного кровообращения / Корж Н.А., Танькут В.А., Донцов В.В. // Медицина и... - 2006. - № 3(14). - С. 79-83.
Отримано 20.04.14 ■
Березка Н.И., Павлова Т.М.
Харьковский национальный медицинский университет КУЗ «Областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф», г. Харьков
РАННЯЯ ДИАГНОСТИКА НАРУШЕНИЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ КОСТНЫХ ФРАГМЕНТОВ ПРИ ОТКРЫТЫХ ДИАФИЗАРНЫХ ПЕРЕЛОМАХ КОСТЕЙ
Резюме. В статье представлены ранняя диагностика структурно-функционального состояния костных фрагментов, изучение динамики электрического сопротивления в костной ткани и возможности прогнозирования процессов репаративного остеогенеза в зависимости от механизма повреждения.
Ключевые слова: открытые переломы костей, электрическое сопротивление в костной ткани, влияние высокоэнергетической травмы на костную ткань.
Berezka M.I., Pavlova T.M. Kharkiv National Medical University
Municipal Healthcare Institution «Regional Clinical Hospital— Center for Emergency Care and Disaster Medicine», Kharkiv, Ukraine
EARLY DIAGNOSIS OF VIOLATIONS IN STRUCTURAL AND FUNCTIONAL STATE OF BONE FRAGMENTS IN OPEN DIAPHYSEAL FRACTURES
Summary. The article presents the early diagnosis of structural and functional state of bone fragments, the study of dynamics of electrical resistance in the bone tissue and the possibility of predicting the processes of reparative osteogenesis depending on the mechanism of injury.
Key words: open fractures, electrical resistance in the bone tissue, effect of high-energy trauma on bone tissue.
