CC BY
27
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.717.4-001.5-089.227.84 DOI: 10.22141/1608-1706.3.18.2017.105364
Ставицький О. Б.1, Пастернак Д. В.12, Давиденко Д.Ю.1, Лижин О. В.1, Карпушкiн О. В.1 Обласна лкарня iнтенсивного лкування, м. Марiуполь, Украна 2Донецький на^ональний медичний ун'!верситет, м. Лиман, Укра/на
Лкування д1аф1зарних перелом1в плечовоТ кгстки
за допомогою блокуючого !нтрамедулярного металоостеосинтезу в умовах ОбласноТ лкарш ¡нтенсивного лкування м. Мар1уполя
Резюме. Проведено аналз лкування 38 хворих з дiафiзарними переломами плечово! кстки та !х наслдками. 32 з них оперован методом блокуючого '¡нтрамедулярного остеосинтезу. Результати лкування простежен в термни вд 4 до 24 мсяцв псля оперативного втручання. Встановлено, що метод блокуючого нтрамедулярного остеосинтезу дозволяв оптимзувати термни консол'дацИ, покращити результати та яксть життя пацвнтв пд час л1кування I може бути рекомендований як метод вибору для оперативного лкування д1аф1зарних переломов плечово!кстки.
Ключовi слова: перелом плечово!кстки; оперативне лкування; Iнтрамедулярний металоостеосинтез; ре-зультати л кування
Вступ
Переломи дiафiза плечово! ыстки е досить пошире-ними в структурi пошкоджень опорно-рухового апара-ту, !х частка становить вщ 3 до 7 % випадыв у структурi вшх перелом1в. Таы пошкодження частiше виникають у результат! прямого удару або внаслщок впливу рота-цiйного компонента прикладання сили та в багатьох випадках супроводжуються закритим пошкоджен-ням пiдлеглих м'яких тканин, значним змщенням к1сткових уламкiв, виникненням штерпозици м'яких тканин, локальними порушенням кровопостачання та шнерваци [1, 4, 5], сукупнють зазначених факторiв вимагае застосування принципово нових п1дход1в до л1кування постраждалих з означеною патолопею за допомогою використання малотравматичних метод1в стабильно! фшсаци к1сткових вiдламкiв з можливостю отримання ранньо! функци.
На сьогодш одн1ею з ефективних технологш остеосинтезу, що вiдповiдае сучасним вимогам, вважаеться метод 1нтрамедулярного остеосинтезу, який застосо-вуеться для л1кування д1аф1зарних перелом1в плечово! кiстки та !х насл1дк1в [2, 5, 9]. Одшею з найважлив1ших
умов для зрощення перелом1в е механiчна стабтьшсть уламкiв та малоiнвазивнiсть з урахуванням опосеред-кованого пошкодження м'яких тканин, що суттево впливае на процеси репаративно! регенераци [4, 6, 10]. Також використання блокуючого штрамедулярного остеосинтезу (Б1ОС) надае можливютъ забезпечен-ня раннього навантаження на оперовану ынщвку при мшмальному ризику виникнення нестабтьносп кiсткових уламыв чи iмпланта та вщновлення функци травмовано! кiнцiвки в мМмальш термши [3, 7, 8].
Мета дослщження — оцшити ефективнють використання методу блокуючого штрамедулярного остеосинтезу для лшування постраждалих з дiафiзарними переломами плечово! ыстки.
Матер1али та методи
З 2012 по 2017 р. у травматолопчному вщдтенш КЗ «Мюька лiкарня № 2» (Обласна лшарня iнтенсивного лшування) м. Марiуполя проводилось лiкування 38 постраждалих iз переломами дiафiза плечово! ыстки. Серед них були проопероваш методом блокуючого штрамедулярного остеосинтезу 32 пащенти iз закри-
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Пастернак Дмитро В1кторович, кандидат медичних наук, доцент кафедри травматологи, Донецький нацюнальний медичний ун1верситет, вул. Привокзальна, 27, м. Лиман, Донецька обл., 84404, Украша; e-mail: dvpasternak@gmail.com
For correspondence: Dmytro Pasternak, PhD, Associate Professor at the Department of traumatology, Donetsk National Medical University, Privokzalna st., 27, Lyman, Donetsk region, 84404, Ukraine; e-mail: dvpasternak@gmail.com
Орипнальы досл1дження / Original Researches
тими переломами та ïx наслiдками. У 18 випадках проведено Б1ОС перелому плечово! истки блокуючими канюльованими стрижнями Charfix ChM (Польща) У 8 випадках остеосинтез виконано блокуючими канюльованими стрижнями IRENE Osteonano (КНР). У 3 випадках остеосинтез здшснено блокуючими канюльованими стрижнями Medimetal (Угорщина), у 3 — XERONG Best (КНР). Також у 3 випадках був здшснений позавогнищевий остеосинтез апаратом зовшшньо! фшсацг! спицестрижневого та стрижнево-го типiв у зв'язку зi значним пошкодженням м'яких тканин та наявнiстю вiдкритого перелому. В 1 випадку здшснений наыстковий остеосинтез LCP-пластиною Sintes при переломi плечово!' кiстки в мiсцi проведення кортикального гвинта при зрощеному переломi шийки плечово! кустки пiсля вилучення пластини philos, в одному випадку — стрижнем Кюнтчера з використанням додаткових серкляжних петель. В одному випадку хво-рий лшувався гiпсовими пов'язками.
Середнiй вiк пащенлв становив 36 рокiв (22—67 ро-кiв). Чоловiкiв було 17, жшок — 21.
Причиною травми цих постраждалих були: до-рожньо-транспортнi пригоди — 12 випадив (iз них пiшоxодiв — 10 хворих), падшня в побутi — 22 хвор^ вогнепальне поранення — 1, травма на виробнищга з ротацiйно-тракцiйним мехашзмом пошкодження — 3 xворi.
За локалiзацiю переломiв плеча: з переломами у верхнш третинi — 9 пацiентiв, у середнiй третинi — 12, у нижнш третинi — 17.
Свiжi закритi переломи плечово'1' ыстки прооперова-но з використанням Б1ОС у 30 (79,95 %) пацiентiв. За допомогою АЗФ — у 3 (7,89 %) пацiентiв.
У 2 (5,26 %) пацiентiв при розладах репаративного остеогенезу — сповтьненому зрощенш використано Б1ОС. В одному випадку (2,63 %) використана пластина LCP при рефрактурi та в одному випадку проведена фiксацiя стрижнем Кюнтчера у вщдаленому перюдг
Розподт переломiв був проведений за класифшащь ею АО. Зпдно з щiею класифiкащiею, переломiв типу А було 17 (44,74 %), переломiв типу В було 15 (39,47 %), складних переломiв типу С було 5 (13,16 %). Оцшю-вались результати лiкування постраждалих на основi таких критери'в: обмеження обсягу руxiв у суглобах, укорочення сегмента, деформацiя сегмента, рентгено-лопчш данi, нейротрофiчнi порушення кiнщiвки, на-явнiсть iнфекщiйниx ускладнень. Позитивним вважали результат за наявностi повно! консолщащи' перелому, вiдновлення обсягу руxiв у сумiжниx суглобах за вщ-сутност укорочення кiнщiвки та деформащи', нейро-трофiчниx розладiв.
Задовiльним вважали результат, при якому наставало зрощення перелому, але можлива була контрактура у сумiжниx суглобах, що вимагала подальшо! реабшта-щи'. Серед нейродистрофiчниx проявiв можливi шсля-травматичнi набряки та атрофiя м'язiв до 2 см.
Незадовтьним вважали результат, при якому не було зрощення перелому, було можливе виникнення несправжнього суглоба, можливий розвиток гншно-
iнфекцiйних ускладнень iз дефектами ыстки, наяв-шсть стiйких контрактур у суглобах, що потребували оперативного лiкування, нейротрофiчних розладiв, ускладнених парезами та паралiчами м'язiв.
Результати та обговорення
Оперативне втручання хворим за методиками Б1ОС здшснювалося в строки вiд 3 до 17 дшв з моменту травми при переломах i вщ 5 до 8 мiсяцiв — за наявност розладiв репаративного остеогенезу.
З ушх оперованих хворих вщкриту репозицiю за-стосовували в 9 (28,12 %) пащенлв, закриту — у 23 (71,88 %). Показанням до вщкрито! репозици була iнтерпозицiя м'яких тканин, що робила неможливою закриту корекцш. Використовували антеградний спо-шб введення iнтремедулярного фiксатора у 23 (71,86 %) постраждалих та ретроградний — у 9 (28,14 %) випадках. Критерiем вибору способу введенш були рiвень перелому, наявшсть та характер змiщення уламкiв, стан м'яких тканин.
У 2 випадках у шсляоперацшному перiодi пiсля ос-теосинтезу свiжих переломiв плечово! ыстки виник неврит променевого нерва, що був повшстю л^щова-ний тсля консервативного лiкування.
При проведеннi оперативного лшування використовували стандартнi рекомендаци з iнтрамедулярного блокуючого остеосинтезу з урахуванням деяких техшч-них моменпв та рекомендацiй конкретного виробника iмпланта.
Ускладнення в процесi технiчного виконання методики Б1ОС: складнощi при дистальному блокуваннi; складностi при введенш стрижня (частiше через вузь-кий канал плечовий кiстки в середньо! третинi); склад-ностi закрито! репозици (частiше И неможливiсть при штерпозици); фiксацiя перелому з ротацiйним зсувом дистального фрагмента кiнцiвки.
При дистальному блокуванш гвинтами виникала ситуацiя, коли тсля введення стрижня в ыстковомоз-ковий канал порушувалася спiввiснiсть отворiв i при введеннi гвинтiв з деякими труднощами вдавалося по-трапити в отвiр у стрижнi. Це вщбувалося при жорстко-му введенш стрижня в ыстковомозковий канал. При цьому в каналi стрижень деформувався, що приводило до зсуву отворiв у стрижш щодо отворiв для введення гвинпв у навiгацiйнiй система
У випадку закрито'! репозици переломiв плечово! кiстки при антеградному введенш стрижня в дисталь-ний вщламок треба враховувати вигин кiсткомозкового каналу (рекурвацш). У таких випадках було потрiбно вiдкривати мiсце перелому й розшарувати канал у дистальному напрямi або застосовувати бiльш короткий стрижень. При переломах у середнш-нижнш третиш дiафiза використовували ретроградний спошб введення фiксатора.
Пiсля оперативного втручання зовшшню жорстку iммобiлiзацiю ынщвки не використовували. Проводили фшсацш на косинковiй пов'язцi. З 2-3-го дня пiсля оперативного втручання починали активш та пасивнi рухи в суглобах прооперовано! кiнцiвки. По-
76
Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397
Том 18, № 3, 2017
Орипнальы досл1дження / Ог1д1па! РеэвагсИез
Рисунок 1. Фото хворого С., карта стацонарного хворого № 1990, 27роюв. Травма 12.02.17. Закритий осколковий перелом нижньоI третини правоI плечовоI ^стки з! зсувом. 15.02.17 р. зд1йснено закритий блокований ретроградний '¡нтрамедулярний МОС перелому нижньоI третини правоI плечовоI ^стки. Функц1я через 6 тижн!в
вне навантаження дозволяли з 12-14-го тижня шсля операци.
Видалення металевих фiксуючих конструкцiй шсля Б1ОС рекомендували робити пащентам не ранiше вiд 14—18 мюящв з моменту оперативного втручання за наявност рентгенологiчних ознак повно! консоль дацii'. Результати лiкування спостерiгали в термши вщ 4 до 24 мюящв шсля проведеного оперативного втру-чання.
У бшьшосл оперованих пащентав вщзначеш добрi раннi та вiддаленi результати: вщсутшсть контрактур, посттравматичних судинних розладiв, вiдновлення функци кiнцiвки констатовано рашше вiд рентгеноло-гiчних ознак консолщаци, гарнi косметичнi результати.
У 33 (91,10 %) уск пролiкованих пащентав результати лiкування рахували як добр^ у 5 хворих вiдзначали конт-рактури в сумiжних суглобах та мiсцевi нейротрофiчнi розлади у виглад довготривало! наявностi набряив.
Рисунок2. Фотовщбитки рентгенограмхворого С., карта стацонарногохворого № 1990, 27роюв. Травма 12.02.17. Закритий осколковий перелом нижньоI третини правоI плечовоI кстки з! зсувом. 15.02.17 р. зд!йснено закритий блокований ретроградний '¡нтрамедулярний МОС перелому
нижньоI третини правоI плечовоI кстки
Op^rnaAb^ дocлiджeння I Original Researches
Рисунок 3. Фотовщбитки рентгенограм хворого Б., карта стацюнарного хворого № 16, 25 роюв. Закритий повторний осколковий перелом нижньо/ третини право/ плечово/ кютки з! зсувом з наявнстю металоконструкцИ. 26.09.13 р. Перша опера^я — нак!стковий остеосинтез перелому нижньо/ третини правого плеча. На контрольних рентгенограмах ознаки незрощення. Госп1тал1зований повторно. 09.01.14 р. проведено видалення накстково/ пластини, серкляж!в нижньо/ третини правого плеча. Здйснено блокований антеградний /нтрамедулярний МОС незрощеного перелому
нижньо/ третини право/ плечово/ к!стки
Висновки
1. Застосування блокуючого штрамедулярного остео-синтезу дозволяе оптимiзувати термши консолщацй, покращити результати та яысть життя пащентав пiд час лiкування, а також е методом вибору при оперативному лшуванш дiафiзарних переломiв плечово! кустки.
2. Для досягнення добрих результапв лiкування не-обхщно дотримуватись чiтких показань до використан-ня методу, правильно пiдбирати металоконструкцИ та дотримуватись рекомендацш конкретного виробника iмпланта.
3. Використання Б1ОС довело свою високу ефектив-нiсть при мрурпчному лiкуваннi хворих iз дiафiзарни-ми переломами плечово! кустки й дозволило отримати в 91 % хворих позитивш результати лiкування.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список л1тератури
1. Анкин А.Н., Анкин Н.А. Травматология (европейские стандарты) / Анкин А.Н., Анкин Н.А. — М.: МЕДпресс-информ, 2005. — 495 с.
2. Васюк В.Л. Ноei технологи в лжуванш переломiв до-вгих ксток та 'ix насльдкьв: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «Травматологья i ортопедья» / В.Л. Васюк. — К.: АМНУкрати. 1н-т травматологи та ортопеда, 2007. — 35 с.
3. Профилактика и лечение осложнений закрытого блокируемого остеосинтеза переломов длинных костей у пострадавших с политравмой / Иванов П.А., Соколов В.А., Бялик Е.И., Файн A.M., Воронцов Ю.А. // Вестник трав-
матологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2008. — № 2. — С. 29-32.
4. Интрамедуллярный блокирующий остеосинтез — современная методика, новые сложности, осложнения/Дер-гачев В.В., Александров А.Н, Ванхальский С.Б. [и др.]. // Травма. — 2011. — Т. 12, № 4. — С. 178-181.
5. Козопас В. С. Л1кування д1аф1зарних перелом1в до-вгих трубчастих ксток за допомогою блокуючого штрамедулярного металоостеосинтезу / В.С. Козопас // Травма. — 2015. — Т. 16, № 2. — С. 58-61.
6. Lin J., Hou S.M. & Hang Y.S. Treatment of humeral shaft delayed unions and nonunions with humeral locked nails // J. Trauma. — 2000. — 48. — P. 695-703.
7. Raghavendra S. & Bhalodiya H.P. Internal fixation of fracture of shaft of humerus by dynamic compression plating or intramedullary nailing: A prospective study // Indian J. of orthopaedics. — 2007. — 41(3). — P. 214-18.
8. Sidhu S. Management of fracture shaft of humerus — open versus closed antegrade nailing / S. Sidhu, H.S. Mann, D.S. Gursukhman, A. Sidhu, A. Banga, M. Bassi//Pb. Journal of Orthopaedics. — 2011. — Vol. XII, № 1. — P.33-37.
9. Kontakis G.M. Intramedullary nailing for nonunionof the humeral diaphysis: a review / G.M. Kontakis, G.M. Papado-kostakis, K. Alpantaki//Injury. — 2006. — Vol. 37, № 10. — P. 953-960.
10. A humeral shaft fracture complicated with anterior shoulder dislocation in a young male treated with modified Intramedullary nailing prior to reduction: a case report / K.Kazakos, S. Paraschou, N. Lasanianos [еt al.] // Cases J. — 2009. — Vol. 2, № 1. — P. 37-42.
Отримано 29.04.2017 ■
7B
Травма, p-ISSN 1óGB-17Gó, e-ISSN 23G7-1397
Том 1B, № 3, 2G17
Орипнальы досл1дження / Original Researches |
Ставицкий А.Б.1, Пастернак Д.В12, Давыденко Д.Ю.1, Лыжин А.В.1, Карпушкин А.В.1 Областная больница интенсивного лечения, г. Мариуполь, Украина 2Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина
Лечение диафизарных переломов плечевой кости при помощи блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза в условиях Областной больницы интенсивного лечения
г. Мариуполя
Резюме. Проведен анализ лечения 38 больных с диафизарны-ми переломами плечевой кости и их последствиями. 32 из них прооперированы методом блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза. Результаты лечения прослежены в сроки от 4 до 24 месяцев после оперативного вмешательства. Установлено, что метод блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза
позволяет оптимизировать сроки консолидации, улучшить результаты и качество жизни пациентов во время лечения и может быть рекомендован как метод выбора для оперативного лечения диафизарных переломов плечевой кости. Ключевые слова: перелом плечевой кости; оперативное лечение; интрамедуллярный остеосинтез; результаты лечения
O.B. Stavytsky1, D.V. Pasternak12, D.Yu. Davidenko1, O.V. Ligin1, O.V. Karpushkin1 Regional Intensive Care Hospital, Mariupol, Ukraine 2Donetsk National Medical University, Lyman, Ukraine
Treatment of diaphyseal fractures of the humerus using locking intramedullary nailing in the conditions of regional intensive care hospital of Mariupol
Abstract. Background. Fractures of the diaphysis of the humerus are very common in the structure of trauma, they makes up from 3 to 7 % of cases in the structure of all fractures. Currently, one of the most effective techniques of osteosynthesis corresponding to modern requirements is a method of intramedullary nailing, which ensures the stability of bone fragments, minimally invasive procedures and capacity to provide an early load that significantly affects the processes of reparative regeneration and restoration the function of the injured limb in the shortest time. Materials and methods. The analysis of treatment of 38 patients with diaphyseal fractures of the humerus and their consequences was carried out. Thirty two of them were operated by the locking intramedullary nailing. The intramed-ullary constructions, such as Charfix ChM (Poland), IRENE Osteo-nano (China), Medimetal (Hungary), XERONG Best (China), were used. The average age of patients was 36 years old (22—67 years). There were 17 men and 21 women. Localization of the shoulder fractures: in the upper third — 9 patients, the middle third — 12, the bottom third — 17. Current closed fractures of the humerus were operated using the locking intramedullary nailing in 30 (79.95 %) patients, with the help of the external fixsacion — in 3 (7.89 %) persons. Surgical intervention was carried out in the period from 3 to 17 days from the date of injury in fractures and between 5 and 8 months — in the presence of disorders of reparative osteogenesis. The open reduction was used in 9 (28.12 %) patients, closed — in 23 (71.88 %). The antegrade method of introduction of the intramedullary fixator was used in 23 (71.86 %) cases and retrograde — in 9 (28.14 %) cases. Results. In 2 patients in the post-operative period
after osteosynthesis for acute humerus fractures, the neuritis of the radial nerve appeared that was completely eliminated after conservative treatment. Complications in the process of technical implementation of the locking intramedullary nailing: difficulties in the distal block; difficulties with the introduction of the rod (often through the narrow channel of the humerus); complexity of closed reduction (usually using bone interposition); fixing the limb with a rotary displacement. The fixation on the slight squint bandage was performed. On day 2—3 after surgery the active and passive motions started in joints of the operated limb. Full load was allowed from weeks 12—14 after surgery. Removal of the metal structures was recommended in 14—18 months. In all 33 (91.10 %) treated patients, the results of treatment were regarded as good, 5 patients reported contractures in the adjecent joints and local neurotrophic disorders in a long-term presence of edema. Conclusions. The use of locking intramedullary osteosynthesis allows to optimize the timing of consolidation, to improve outcomes and quality of the patients' life during treatment and is the method of choice in surgical treatment of diaphyseal fractures of the humerus. To achieve good results of treatment, it is necessary to observe clear indications for the use of the method; to properly select the steel constructions and follow the recommendations of the specific manufacturer of the implant. The use of locking intramedul-lary nailing has proven to be highly effective in the surgical treatment of patients with diaphyseal fractures of humeral bone and allowed to obtain positive results of the treatment in 91 % of patients. Keywords: fracture of the humerus; surgical treatment; intramed-ullary nailing; treatment outcomes
