Научная статья на тему 'Questions of ethics of medical personnel, in the process of helping to oncologic patients'

Questions of ethics of medical personnel, in the process of helping to oncologic patients Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
37
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОНКОЛОГіЧНИЙ ХВОРИЙ / ЕТИЧНЕ ПОВОДЖЕННЯ / МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ / MEDICAL PERSONNEL / ONCOLOGIC PATIENT / ETHICS

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Merlych S.V.

In the article the questions of importance of account of principles of ethics and deontology are affected on the different stages of grant of help to the patients with cancer. Recommendations are given in relation to the use of rules of ethics conduct in permanent establishment on the stage of report of diagnosis, during treatment of cancer patient in permanent establishment, at conversation with the relatives of patient.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Questions of ethics of medical personnel, in the process of helping to oncologic patients»

the choice of interpersonal relationships and the use of ethical and deontological knowledge and skills at different stages carrying out the treatment process.

The basic types of maladaptive responses in the period of adaptation to the profession: asthenia, hperestezychnyy, apathetic, depressed, addictive, psychosomatic.

Based on the data that reflect the mechanisms of disorders of adaptation to the professional activities of doctors in the methods of correction and prevention of these disorders with differentiated using a mix of psychotherapy and psycho preventive methods.

Key words: Psychological adaptation, professional activities exclusion, psychotherapy, psychological prophylaxis.

УДК: 616.35-006-089.87:316.6

питання етичного поводження медичного персоналу, в процес1 надання допомоги онколог1чним хворим

С. В. Мерлч

Одеський нацшнальний медичний унiверситет

Резюме. В статп тдшмаються питання важливосп врахування принцитв етики та деонтологп на рiзних етапах надання допомоги хворим на онкопатолопю. Надаються рекомендацп щодо використання правил етично! поведшки в стацiонарi на еташ повiдомлення дiагнозу, пiд час лшування онкохворого в стадiонарi, при бесад з родичами хворого.

Ключовi слова: онколопчний хворий, етичне поводження, медичний персонал.

Актуальндеть. Не дивлячись на велику кiлькiсть дослджень в психоонкологи, результата залишаються суперечливими зважаючи на недолш комплексних дослiджень, що рiзносторонньо розкривають психiчнi особливостi пащенпв. Так, часто дослщжуються окремi психопатолопчт розлади - депресивнi стани i психогеннi реакци у вiдповiдь на виявлення злоякiсного новоутворення, а також окремi психологiчнi чинники - стани безнадшносп i безпорадностi, рiвнi дистимности i тривожностi, змiрянi за допомогою спедiальних опитувальникiв. Разом з тим, практично не зустрiчаеться робiт, присвячених комплексному дослдженню психiчного життя онколопчного хворого, психопатологiчних чинникiв, що враховують великий спектр, психологiчних станiв i особових характеристик.

Проблема етики та деонтологи е актуальною для вае! медидини, але, перш за все, для тих областей, методи лшування яких знаходяться на етапi вдосконалення. У рядi таких областей знаходиться онкологя. Одним з наймолодших напрямiв дослдження причин злоякiсних новоутворень е проблема медико-психологiчного супроводу онколопчного хворого з врахуванням принцитв етичного поводження персоналу.

Викладення основного матерiалу. Видiляють вiсiм основних принцитв медично! етики: 1) гуманне ставлення до хворого; 2) не брати учасп в дiях проти здоров'я хворого; 3) надання допомоги вам, хто 1! потребуе, незалежно вщ расово!, полтично! i релггшно! приналежностi; 4) солiдарнiсть усгх лiкарiв у повазi гiдностi людей, !х боротьбi за мир; 5) збереження лшарсько! таемнидi; 6) участь в охорот життя людей вiд тих чи шших ексцесiв, що загрожують 1м (наприклад, вiд забруднення зовнгшнього середовища); 7) недопущен-ня експерименпв над людьми; 8) утримання вщ вчинкiв, якi можуть принизити гщтсть професи лiкаря.

Виходячи з цього, кожен член суспiльства повинен суворо дотримуватись таких правил:

1) поважати суспьльство i його спiвгромадян;

2) рахуватись iз кожним членом суспмьства;

3) поводити себе так, як вш хотiв би, щоб поводилися з ним;

4) провiдною мораллю суспiльства повинна бути мораль, що включае основнi - загальнолюдськi

Оригинальные статьи

моральш норми, вироблеш людством протягом тисячолiть: це i пшлування кожного про збереження й примноження сусп1льного багатства, це i почуття колективiзму й товарисько! взаемодопомоги, це i гiдна поведiнка i взаемоповага м1ж людьми, i висока свщомють громадського обов'язку, нетерпимiсть до порушень сусп1льних iнтересiв, це чесшсть i правдивiсть, скромнiсть у житп, це i взаемоповага в амг1, непримиреннiсть до нечесностi й кар'еризму, до национально! та расово! ворожнечi та ш.

Стосунки м1ж спгвпрацшниками на кожному робочому мiсцi повинш грунтуватись на тих же нормах поведшки, що i в побуп: на вв1члпвосп i пристойностi. Почуття товариськосп, уважнiсть i приязнь е показниками колективiзму. Якщо сп1впрад1вники ввiчливi м1ж собою, якщо !х оточують уважнi i люб'язнi колеги, то i робота ладиться i будь-якi труднощ1 й недолжи долати легше.

На роботi треба поводитись спокшно, потрiбно уникати всього, що може потурбувати колег. Вiд працгвника медичного закладу вiдвiдувачi чекають дмовитосп, чiткостi в роботi, уваги й коректносп. Кожний сп1впрац1вник, до якого звертаються, повинен чiтко, по-дтовому, привiтно дати пораду вiдвiдувачевi у рамках сво! повноважень. Вш повинен бути однаково уважним з усгма, хто до нього звертаеться.

Шд час сшлкування з родичами хворого та шшими вiдвiдувачами необхдно:

• При можливосп наперед пщготуватись до спмкування.

• Створити для спмкування невимушенi умови.

• Лшвщувати вiдволiкаючi фактори.

• Шродемонструвати свое бажання слухати.

• Сконцентрувати свою увагу.

• Не переривати сп1врозмовника.

• При необхщносп проявляти сп1вчуття.

• Зрозушти точку зору спiврозмовника.

• Шрагнути вияснити суть питання, з яким до вас звернулися.

• До кшця вислуховувати змiст повщомлення сп1врозмовника, щоб зрозумiти його, а не для того, щоб потам виступити з вщповщдю.

• Реагувати на почуття вiдвiдувача.

• Шрагнути бути зрозушлим.

• Слдкувати за сво!ми висловлюваннями й проводити !х ощнку.

• Ставити при потребi уточнюючi запитання.

• Пщсумувати свое розумшня вислуханого i вжити необхщш заходи, щоб допомогти заявнику.

Не бажано тд час спмкування з родичами хворого та шшими вщвщувачами вщдмення:

1. Проявляти нетерпимiсть.

2. Удавано слухати.

3. Втрачати спокш.

4. Дратуватись.

5. Домшувати над стврозмовником.

6. Сперечатись або критикувати вщвщувача.

7. Виносити посшшне ргшення.

8. Переривати сп]врозмовника.

9. Наперед вважати, що ваш стврозмовник помиляеться.

10. Переслдувати особисту користь.

Окремим моментом, який потребуе етичного пщходу, е процес повiдомлення дiагнозу онколопчному хворому. Встановлення онколопчного дiагнозу - це значний стрес для хворого та члешв його родини. В онкологи дотепер проходять дискуси та наводяться аргументи «за» та «проти» щодо того, чи повщомляти онколопчний дiагноз хворому, 1якщо говорити, то що саме 1як [3, 5].

Перед лшарем, який шформуе про загрозливий для життя д!агноз та повiдомляе «несприятливi новини», поставлено складне завдання. Адже тд час зустр!ч! вiдбуваеться не просто передача шформацп, але й закладаються основи подальшо! взаемоди та спiвробiтництва м1ж лшарем та пащентом.

Загалом «несприятливою» вважають таку новину, яка спричиняе негативнi змши в мисленш, поведiнцi та емоцшному стан людини, що зберггаються протягом тривалого часу та формують негативний образ свого майбутнього [3]. На р]вш мислення з'являються постшш нав'язливi думки про негативш наслдки захворювання та загрозу смертi, вщ яких пащенту складно вщволштися чи переключитися. В емоцшнш сферi виникають зни-ження настрою, тривога, драпвливгсть. Шоведiнка хворих стае неадаптивною, вони мо-жуть вщмовлятися вщ запропонованого лшування, займатися нетрадицшним лшуванням онколопчного захворювання, звертатися до психоактивних речовин 1з метою зменшення стресу, зростае ризик аутоагресивних дш.

Так, потенцшно «несприятливими новинами» в онкологи е:

1. тдозра на наявшсть онколопчного захворювання;

2. шдтвердження онколопчного дiагнозу;

3. неможливiсть проведення оперативного втручання;

4. негативнi наслщки та по61чш ефекти протипухлинно! терапи (видим1 дефекти, втрата органа, «х1мготерапевтичний мозок»);

5. потреба ухiмiотерапii чи променевш терапи тсля операци, що сприймаеться падiентами «як прший прогноз»;

6. повторш курси хiмiотерапii;

7. рецидив та продовження хвороби;

8. вичерпання можливостей протипухлинно! терапи шерехщ на пал1ативну допомогу.

З обох боюв- мшаря iпадiента- гснують особливосп та обмежуючi чинники, ят необхщно враховувати медичному прац]внику при повщомленш «несприятливих новин» та спiлкуваннi з пащентом пщ час лшувального процесу.

Психолопчш аспекти повщомлення «несприятливих новин» для пац!ет1в обумовлеш таким. Онколопчна хвороба- це реальна загроза для життя хворого. Як захворювання, так I протипухлинне лiкування чинять негативний вплив на фiзичне та псих!чне здоров'я, содiальне функдiонування пащента. «Несприятливi новини» спричиняють негативнi емоци та дезадап-тивну поведiнку у хворого, «негативна» шформац!я сприймаеться пац!ентом ви61рково.

1з боку медичних прац!вник1в наявнi такi психолопчш чинники: лшар! очшують появу негативних емоцш 1з боку хворого на «несприятливi новини», як1, можливо, буде складно подолати. Робота лшаря здшснюеться вумовах високого робочого навантаження, ачасто iперевантаження. У планах подготовки медичних прадiвникiв вщсутш психоосвгтш блоки зпитань практично! психоонкологи та треншгов! програми для формування комуншативно! компетентностi медичного персоналу. Неналагоджена взаемод]я зпсихолопчною та псих1атричною службами.

Саме тому структурування лшарем бесщи з падiентом, певний стиль повщомлення «несприятливих новин» стае важливим компонентом лшувального процесу [1, 3].

Процес бесщи зхворим включае так! етапи: подготовка до розмови, визначення потреби пащента вшформаци, оцшка готовности хворого до отримання «несприятливих новин», власне повщомлення шформаци, зворотний зв'язок та ви61р лшувально! тактики. Таким чином, лшар мае пщготуватися до бесщи:

1) видмити час, 2) визначити, яку шформац^ необхiдно донести до хворого першо-чергово; 3) продумати тактику бесiди, пiдiбрати аргументи; 4) за можливосп мати пщ рукою наочнi матерiали для пацiента (графiки, таблидi, схеми, статистичш данi). Основне, що потр16но визначити на початку бесщи зхворим,- це вже наявш знання падiента про свою хворобу та «прогалини» в шформаци, тобто потребу, що вш бажае дiзнатися про лшування, причини та механiзм виникнення захворювання, необхiднi обстеження, дiету, руховий режим.

П1д час повщомлення новин пацiентовi лшарю важливо орiентуватися на його психолопчну готовшсть !х почути. Для цього треба звертати увагу на емоцiйнi реакци хворого пщ час бесщи, його поведшку та бмьшою м1рою орiентуватися на невербальш сигнали.

Для того щоб пацiенту було легше сприймати нову та часто несприятливу iнформадiю, !! необхщно надавати окремими смисловими частинами, зрозуммою для хворого мовою, по-яснювати, не використовуючи медичних термгшв ]жаргону.

Наприкiнцi бесщи важливо узагальнити основш пункти розмови, ощнити, що хворий зрозум1в. Для цього лшар може стимулювати зустр1чш запитання пащента та за необхщносп повторно пояснити.

Оригинальные статьи

Виявлення та ощнка потреб хворого тд час под1бно! бесщи дозволяе виробити оп-тимальну лшувальну тактику, пщтримувати взаемодга мiж лшарем та падiентом на р1вш сп1вробгтництва. У разi необхiдностi за згодою хворого до розмови можна залучити рiдних падiента як пщтримку.

Основш принципи повiдомлення «несприятливих новин».

1. Структурування бесщи з хворим.

2. Ощнка пошформованосп та потреба пащента в1нформадй щодо хвороби та лшування.

3. Надання доступно! для розумшня хворого шформаци, пов'язано! ззахворюванням та його лшуванням, зурахуванням психолопчно! готовносп падiента до 2 отримання.

4. Дозована та обов'язково достовiрна шформадя.

5. Орiентування хворого на основш аспекти захворювання, тактику лшування, що повинно сприяти встановленню достатнього терапевтичного альянсу та прихильностi пащента до лшування iформування його активно! позицп пщ час лшування.

6. Налагодження зворотного зв'язку: зрозумЫсть ^формаци для пащента, орiентування на сп1впрадю змедичним персоналом.

На сьогодш розроблено психоосвгтш та тренiнговi програми для медичного персоналу, спрямован на полшшення взаемоди м1ж лшарем i падiентом, визначено основш алгоритми ведення дiалогу, яш викладено успещальних керiвництвах щодо «повщомлення несприятливих новин».

Висновки. У висновку потрiбно ще раз пщкреслити, що якою б актуальною не була сьогодш проблема прискореного розвитку медично! науки i впровадження !! досягнень у практику охорони здоров'я, розширення й укршлення матерiальноl бази лшувальних закладiв, осна-щення !х новiтньою технiкою i апаратурою, все ж таки продовжують набувати важливого значення питання про моральнi якосп медичного прад1вника, його ставлення до свого фа-хового обов'язку й професшно! пiдготовки. Особистiсть лшаря i медично! сестри, !х мораль-ний вигляд i персональна пiдготовка - це у кшцевому результатi й визначае значний усп1х охорони здоров'я в державному масштаба

I насамкшець, поведiнка медичних прадiвникiв, !х стосунки з колегами, хворими, !х родичами удосконалювались протягом багатьох рокiв. Щ норми i принципи повиннi й надал вдосконалюватись i бути основою для формування медично! етики й деонтологи. Учитися дотримуватись цих норм потрiбно не т1льки пiд час свое! безпосередньо! д1яльносп, але i в процесi сп1лкування з колегами, хворими, !х родичами та близькими.

Лiтература

1. Веденко Б. Г. Естетична медицина - крок до покращення медичного обслуговування населення / Б. Г. Веденко, Л. Б. Веденко, В. Г. Даценко та ш. // Актуальш питання сучасно'! медици- ни.-Вшниця: Нова книга, 2010.- С. 244-248.

2. Веденко Б. Г. Лжар - хворий, межа поведшки (Думки звичайних лжар1в) / Б. Г. Веденко, В. А. Мельник, В. Г. Даценко // Новости медицины и фармации.- 2010.- № 22 (350).- С. 20-21.

3. Гурвич С. С. Врачебная этика и деонтология / С. С. Гурвич, А. И. Смоль-няков // Деонтология советского врача: Сборник статей / Под редакцией Г. И. Ца- регородцева и С. С. Гуревича.- К.: Здоров'я, 1976.- С. 3-16.

4. Концевич И. А. Долг и ответственность врача.- К.: Вища школа, 1983.- 110 с.

5. Позднякова С. А. К вопросу врачебной этики / С. А. Позднякова // Вопросы истории медицины и здравоохранения БССР: Сборник.- Минск, 1965.

ВОПРОСЫ ЭТИЧЕСКОГО ПОВЕДЕНИЯ МЕДИЦИНСКОГО ПЕРСОНАЛА, В ПРОЦЕССЕ ОКАЗАНИЯ ПОМОЩИ ОНКОЛОГИЧЕСКИМ БОЛЬНЫМ

Мерлич С. В. Одесский национальный медицинский университет

В статье затрагиваются вопросы важности учета принципов этики и деонтологии на разных этапах предоставления помощи больным онкопатологией. Предоставляются рекомендации относительно использования правил этического поведения в стационаре на этапе сообщения диагноза, во время лечения онкобольного в стационаре, при беседе с родственниками больного.

Ключевые слова: онкологический больной, этическое поведение, медицинский персонал.

questions of ethics of medical personnel, in the process of helping to

oncologic patients

Merlych S. V. Odessa National Medical University

In the article the questions of importance of account of principles of ethics and deontology are affected on the different stages of grant of help to the patients with cancer. Recommendations are given in relation to the use of rules of ethics conduct in permanent establishment on the stage of report of diagnosis, during treatment of cancer patient in permanent establishment, at conversation with the relatives of patient.

Keywords: oncologic patient, ethics, medical personnel.

естественные предпосылки социального поведения

Л. В. Светличная Автономная республика Крым, г. Ялта

резюме. В статье показано, что инстинкты млекопитающих, включая человека разумного, работают в содружестве с мышлением. Описаны сугубо человеческие инстинкты и неосознанные способы немого общения: рефлекторного, путём излучения мозга, и - произвольного, посредством межвидового немого инстинктивного языка. Частично раскрыты физиологические механизмы естественных процессов, лежащих в основе мышления и социального поведения людей, в частности: механизмы веры лидеру без критического анализа и независимости мышления (одного из признаков гениальности). Показана природа лидерства, естественной иерархии, инстинктивной травли изгоя.

Ключевые слова: рефлексы общения, инстинкт подчинения, независимость мышления, гениальность, травля изгоя.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Актуальность. Изучению социального поведения людей и травли изгоя посвящено множество работ. Но нигде не указано, что изгоем может быть каждый член социальный группы, а инициатором инстинктивной травли всегда является естественный лидер определённого типа. Все авторы упоминают, что в поведении людей, которые подвергаются травле во многих социальных группах, есть нечто необычное. Но нигде не сказано, что такое поведение на самом деле является предвзятым толкованием их естественных реакций и поступков в период травли. В данной статье наглядно раскрывается всё перечисленное.

Цель работы. Раскрытие природных механизмов, движущих поведением людей. Правильное толкование поведения людей, подвергающихся инстинктивной травле, способы её предотвращения, прекращения, или перевода в скрытую форму.

материалы и методы исследования. Выводы сделаны на основе целенаправленных наблюдений за поведением людей в 68 социальных группах, численностью от 4-х до 100 человек: в детском саду, средней школе и высших учебных заведениях, в лагерях отдыха и туристических поездках, в научных и медицинских учреждениях. А также - на основе наблюдений за поведением домашних животных и документальных кинофильмов о социальном поведении людей и диких животных. Использовались опросы, самонаблюдения, единичные эксперименты (по рефлексам общения).

Природные механизмы управления поведением. Наблюдая работу президента США и его кабинета министров, И. Л. Дженис писал (курсив - мой. Л. С.): «... симптомы огруппле-ния мышления появляются ... в любой области, где решения принимают малые сплочённые группы. ... непреодолимое внутреннее стремление побуждает ... верить в разумность любых предложений, выдвигаемых руководителем. ... Опасность заключается в том, что каждый индивид будет считать это предложение хорошим, не пытаясь провести тщательный

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.