Qualification requirements for selection of abiturients to us and Great Britain pedagogical staff to us and Great Britain pedagogical staff Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

педагогически науки

Чичук Антонша neTpiBHa КВАЛ1Ф1КАЦ1ЙН1 ВИМОГИ ...

UDC 378

КВАЛ1Ф1КАЦ1ЙН1 ВИМОГИ В1ДБОРУ АБ1ТУР1СНТ1В ДО ПЕДАГОГ1ЧНИХ ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ США I ВЕЛИКО1 БРИТАНИ

© 2017

Чичук Антонша neTpiBHa, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри дошшльно! освiти Черкаський нацюнальний ун1верситет 1мет Богдана Хмельницького (18031,Украта, Черкаси, Черкасъка обл., бульвар Шевченка 81, e-mail: [email protected])

Анотащя. У статп описано, як вТдбуваеться оргашзащя навчального процес у з тдготовки вчителя у пeдaгогiчних закладах вищо! освiти США i Велико! Британи. Виокремлено особливостi професшно! тдготовки педагопв у США та Велико! Британи. З'ясовано, що вступнi вимоги до Шотландських зaклaдiв вищо! освгга до-сить висок1. У багатьох випадках зaкiнчeння шдготовчо! програми в Шотланди вТдкривае aбiтуpieнтaм доступ як у шотландсьш, так i англшсьш унiвepситeти. Процес пiдготовки вчител1в у США та Велишй Бpитaнi! починаеться з професшного вiдбоpу aбiтуpiентiв. Серед зaсобiв вТдбору застосовуються: пpофоpiентaцiйнi тести, твори, атестат середньо! школи, сшвбесщи з метою визначення схильностей до педагопчно! пpофeсi!, peкомeндaцiйнi листи тощо. 1снуе мaтepiaльнe заохочення досвiдчeних педагопв органами управлтня освiтою до менторства та наставництва, що сприяе защкавленню та оpгaнiзaцi! ефективно! роботи з учителями-початшвцями. Розглянуто динaмiку розвитку педагопчно! освгга у США i Велико! Британп у другш половинi ХХ та на початку ХХ1 столгття. Схарактеризовано процес оpгaнiзaцi! навчального процесу з подготовки вчителя, зокрема початково! школи. Пpоaнaлiзовaно вимоги до шоземних студeнтiв. Серед студeнтiв-iнозeмцiв нaйбiльшою популяртстю користуються програми МВА (мaгiстp дшового aдмiнiстpувaння). Ступiнь МВА можна одержати в утверситетах, а також у бiзнeс-школaх.

Ключовi слова: квaлiфiкaцiйнi вимоги, вiдбip aбiтуpiентiв, пpофeсiйнa подготовка педагопв, педагопчт закла-ди вищо! освгти, США, Велика Бритатя.

QUALIFICATION REQUIREMENTS FOR SELECTION OF ABITURIENTS TO US AND GREAT BRITAIN PEDAGOGICAL STAFF TO US AND GREAT BRITAIN PEDAGOGICAL STAFF

© 2017

Chychuk Antonina Petrivna, PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor of Pre-school education department Bohdan Khmelnytsky National University at Cherkassy (18031, Ukraine, Cherkasy, Cherkasy region, Shevchenko boulevard 81, e-mail: [email protected])

Abstract. The article describes how the organization of the educational process in the preparation of a teacher in the teaching institutions of higher education in the United States and the United Kingdom. The peculiarities of professional training of educators in the USA and Great Britain are singled out. It is found that entrance requirements for Scottish institutions of higher education are quite high. In many cases, the completion of a preparatory program in Scotland opens entrants to Scottish and English universities. The process of teacher training in the United States and Great Britain begins with the professional selection of entrants. Among the means of selection are: professional orientation tests, works, secondary school diploma, interviews to determine the inclinations to the teaching profession, letters of recommendation, etc. There is a material incentive for experienced teachers to manage education for mentoring, which promotes the interest and organization of effective work with beginner teachers. The dynamics of pedagogical education development in the USA and Great Britain in the second half of the XX and the beginning of the XXI century are considered. It is considered how the organization of the educational process for teacher training, in particular elementary school, is organized. Requirements for foreign students are analyzed. Among foreign students, the MBA program (Master of Business Administration) is most popular. The degree of MBA can be obtained at universities, as well as in business schools.

Keywords: qualification requirements, selection of entrants, professional training of teachers, pedagogical institutions of higher education, USA, Great Britain.

Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Соцiально-економiчнi перетворення в Укра!т поставили новi завдання перед освгтою Укра!ни, тому вивчимо проблему тдготовки вчителя початково! школи у педагопчних закладах вищо! освгга США i Велико! Британи, для виокремлення продуктивних щей в освиу кра!ни. Розглянемо вимоги до потенцшних абiтурieнriв до педагопчних закладiв вищо! освгга. У чому поляга-ють !х стандартт квалiфiкацiйнi вимоги.

Анализ остантх дослгджень I публжацт, в яких розглядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрун-товуеться автор; видтення невирШених ранше ча-стин загально'1 проблеми. Виокремленими питанням займалися вчет: Р. Дж. Александер, О. Ворожайшна, Л. Дарлшг-Хаммонд, Н. Давидов, К. Зисшн, О. Кучай; Т. Кучай, Х. Макфарланд, Н. Малкова, Н. Павлова, Р. Питерес, Ю. Струншна, Т Тартарашвш, Дж. Уитакер, М. Широкова, О. Шмакова та ш.

Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). Мета статп полягае у висвгтлент поглядiв учених на оргатзацш навчального процесу з пвдготовки вчителя початково! школи у педагопчних закладах вищо! освгти США i Велико! Британи.

Виклад основного матергалу дослгдження з пов-ним обтрунтуванням отриманих наукових результа-т1в. За даними вчених О. Ворожайшно!', Н. Давидова,

Н. Павлово!, М. Широково! та ш., на деяш державт 4-рГчт коледж та утверситети США покладено обов'я-зок прийому aбiтуpiентiв штату без екзаметв i неза-лежно вщ рГвня оцшок у шшльних атестатах. Якщо ж таких обов'язшв на заклади вищо! освгга не покладено, приймальш комки США пред'являють певт вимоги до рГвня пТдготовки aбiтуpiентa. ВзагалГ политика вщбору aбiтуpiентiв до закладГв вищо! освгти США будуеться Гз урахуванням трьох груп показнишв:

- традицшно! системи показнишв: атестат середньо! школи; рангове мюце учня (деяш заклади вищо! освгти висувають вимоги, щоб абиурГент входив до кращо! по-ловини чи-то в п'яту або десяту частину свого випус-кного класу), результати теспв (для багатьох закладГв вищо! освгти важливими е оцтки, одержат в результат загальноприйнятих нацюнальних теспв);

- показнишв, що створюються пТд впливом соталь-но! системи (виражаються в залежносп вТд доходу);

- показнишв оцтки особистосп (мотиватя; здат-тсть до творчосп, громадська й спортивна дГяльтсть); особиста ствбеада (interview) або твГр про вибГр профе-си, в результат чого визначаються схильносп до профе-си; рекомендацшт листи (letters of reference); деяш програми навГть розробляють систему запитань для осГб, що дають рекомендаци [15, с. 143].

Отже, вТдбуваеться технологГя вТдбору абпурГенпв. До того ж, заклади вищо! освгти, що знаходяться шд по-

Chychuk Antonina Petrivna pedagogical

QUALIFICATION REQUIREMENTS ... sciences

кровительством церкви, перш за все, приймають абГту-рГентгв, що належить до Tie! ж релтйно! общини. Вищi вимоги пред'являються до абiтypieнтiв з iнших штатов. Слiд зазначити, що у США спостерГгаеться тенденцiя раннього вiдбоpy студентського контингенту: упродовж yсiх рок1в у школi здiйснюeться пpофесiйне консульту-вання, у старших класах школьна програма наближаеть-ся до програми закладiв вищо! освiти - вгдбираються на-йобдаpованiшi школяpi. Але до «престижних» закладiв вищо! освiти поступити можна лише пiсля спешально! подготовки (репетиторство, piзнi пiдготовчi курси при школах, коледжах, yнiвеpситетах) [14, с. 158-161; 15, с. 142].

Шсля зарахування обов'язковим е проходження курсу «Вступ до професп (Orientation to Teaching)» (в се-редньому 28-35 семестрових годин). Шсля зашнчення курсу до першокурснишв пред'являються такi вимоги:

- середнш бал академiчноi усшшносп (grand point average - GPA), який доpiвнюe 2,50;

- письмове пpофiлювання (written profile) - це вгдпо-вiдi на питання щодо iнтеpесy до педагогiчноi пpофесii;

- стандартизований тест або твip, який виявляе pi-вень володiння письмовою мовою та гpамотнiстю;

- рекомендацшш листи вiд педагога i члешв факультету;

- спiвбесiда.

У деяких закладах вищо! освгти пред'являються й таю вимоги:

- наявшсть сучасного електронного поpтфолiо;

- наявшсть виписки з Бюро дослщжень про вщсутшсть кpимiнальних правопорушень;

- виявлення будь-яко! нездатностi до педагогiчноi дiяльностi;

- вiдомостi про психофiзичне здоров'я тощо.

На основi зазначених вимог екзаменацшна комiсiя складае pекомендацii для комюи з педагогiчноi освiти. Абiтypieнта повiдомляють про зарахування в письмовш фоpмi [15, с. 143-144].

Отже, у США при встуш до закладiв вищо! освiти розроблена не лише технолопя вiдбоpy абiтypieнтiв, а й технолопя вгдбору стyдентiв першого року навчання для визначення здiбностей до педагогiчноi дiяльностi [15, с. 142]. Показники досягнень стyдентiв ошнюються на основi чiтких кpитеpiiв.

У Велишй Бpитанii жоpсткiшi вимоги до потенцшних абiтypieнтiв. Стандаpтнi квалiфiкацiйнi вимоги поляга-ють у тому:

- пред'являеться свщоцтво про здачу трьох iспитiв А - levels GCE i чотирьох юпипв GCSE з мiнiмальною оцiнкою С;

- вступш документи подаються через центpалiзованy систему UCAS i повинш бути офоpмленi вiдповiдно до вимог ще! оpганiзацii, тобто оцiнки повинш бути переведеш в британську систему (оцшки у Великобpитанii виставляються в буквеному виpаженнi вiд А до U, i в поpiвняннi з нашими оцшками, мають iншy значущГсть, наприклад, А+10 балiв, V+ 8 балiв i т. д.);

- заяви UCAS починае приймати 1 вересня, а зашнчуе в сеpединi грудня (в Оксфорд або Кембридж до 15 жов-тня).

Вимоги щодо шоземних стyдентiв: наявний укра!н-ський диплом про зашнчення вищого навчального закладу як академiчна квалiфiкацiя, що займае пpомiжне положення мiж А - levels GCE i ступенем бакалавра. Однак у piзних навчальних закладах, встyпнi вимоги на-спльки piзнi, що з таким дипломом можна вступати i на другий, i на пеpедостаннiй курс ушверситету, i навiть на посаду - дипломний курс на здобуття ступеня магiстpа.

Якщо студент вiдyчився мшмум piк в укра!нському закладi вищо! освгти, то потpiбно представити академГч-ну довГдку про пpослyханi курси й екзаменацшш оцш-ки (транскрипт) i здати тести з англшсько! мови IELTS (5,5 балiв) або TOEFL (550 балГв), але конкретно ви-16

моги залежать вГд закладiв вищо! освГти i спецiальностi, на яку ви вступаете. У низш випадшв умовою прийому е наявшсть стажу роботи за спешальшстю, здача тесту GMAT тощо. Кожен факультет ушверситету мае офщш-ну шформацш, за якими предметами повиннГ бути здаш Гспити для вступу. Наприклад, для факультету економь ки Лондонсько! школи економiки потрГ6но здати математику, економГку i статистику. Природно, що для бю-логГчного або юторичного факультету набip пpедметiв абсолютно шший. Важливо, що Гспити А - level е едини-ми по всш кра!нГ i приймаються будь-яким ушверсите-том Великобритании

Кожен ушверситет визначае, з якими мшмаль-ними оцГнками претенденти пройдуть у другий тур. Наприклад, Кембридж вимагае по 4-х Гспитах не менше трьох п'ятрок i однГе! четвГрки. А от середнГй ушверси-тет буде задоволений усГма четвГрками. У другому турГ, якщо шльшсть претенденпв залишиться бГльше шлько-стГ вшьних мГсць, буде важливо, яку школу ви зашнчи-ли, рекомендацп й шшГ документи.

Серед студентГв-ГноземцГв найбшьшою популяршс-тю користуються програми МВА (мапстр дГлового адмь нГстрування). Стушнь МВА можна одержати у британ-ських унГверситетах, а також у понад 100 бГзнес-школах [4-11].

Вступш вимоги до Шотландських закладГв вищо! освгти досить висок! Зазвичай базовим рГвнем для пре-тендентГв е 550 балГв по TOEFL або 5,5 балГв по IELTS. Деяк департаменти унГверситетГв вимагають не нижче 600 або 6 балГв. А медичний i юридичний факультети вимагають не менше 7 балГв. Найнадшшший шлях вступу до Шотландського унГверситету - провчитися два заключних роки в шотландськш школГ або коледжг, пройти програму Foundation Course. У ходГ цих курав шо-земних студентГв готують для одержання шотландського посвгдчення про зашнчення середнього навчального закладу. Шсля зашнчення цГе! програми студенти здають державнГ Гспити, необхгдш для вступу до унГверситетГв Шотландп. У багатьох випадках зак1нчення пгдготовчо! програми в Шотландп вГдкривае абГтурГентам доступ як у шотландсьш, так i англшсьш унГверситети [13, с. 63].

Для того щоб вступити до шотландського унГверситету, треба не просто добре, а дуже добре знати англш-ську мову. Рекомендуеться шдтягти мову на курсах у самш Шотландп. Багато язикових центрГв, таш, як Aspect, Hawthorn Edinhmgh School оf English, входять у Шотландський консорцГум щодо викладання англш-сько! мови (SELTIC), що контролюе яшсть викладання. Шотландськ1 мовнГ школи пропонують рГзноманГтнГ курси вГд загально! англшсько! до суперштенсива, подготовки до мовних юпипв i вступу у заклади вищо! освГти. Переважно у школах е спешалГзоваш курси для юристГв, бГзнесменГв, медик1в, фахГвцГв з туризму, викладачГв. Перевагами шотландських мовних шшл вважаються: не-велике число учшв у групах, ГнтернацГональний склад груп i квалГфГкацГя викладачГв [13, с. 64].

Отже, процес подготовки вчителГв у США та Великш Британи починаеться з професГйного вгдбору абГтурГен-тГв. Серед засобГв вщбору застосовуються: профорГента-цГйнГ тести, твори, атестат середньо! школи, спГвбесГди з метою визначення схильностей до педагопчно! професп, рекомендацГйнГ листи тощо.

Розглянемо, як вгдбуваеться оргашзащя навчального процесу з подготовки вчителя, зокрема початково! шко-ли.

ОсобливостГ професГйно! шдготовки педагогГв у США виявляються в системГ монГторингу, де Гснуе система нарахування академГчних кредитГв, що дозволяе студенту накопичувати кредити й одержувати акаде-мГчну ступГнь пГсля набору достатньо! !х к1лькостГ [15, с. 64].

Кредитш одиницГ, !х запровадження до навчального процесу сприяють взаемоди мГжнародних систем вищо! освГти, а також шдвищенню якостг пГдготовки фахГвщв Balkan Scientific Review. 2017. № 1

педагогически науки

Чичук Антонша Петровна КВАЛ1Ф1КАЦ1ЙН1 ВИМОГИ ...

[1, с. 181].

Ниш студенти одержують все бшьший доступ до вищо! освГти за рахунок реалГзаци концепци «навчання упродовж усього життя», переходу до шших закладГв вищо! освГти, дистанцшно! освГти. Як зазначають до-слщники M. Peterson та D. Dill [16], понад 60 % амери-канських студенпв старших курсГв навчаються бГльш, нГж в одному закладГ вищо! освГти, а бшя 40 % змшю-ють i штат у кра!ш За минулГ три столгття методи ви-значення квалГфГкацп студенпв для одержання ступеня в США пройшли шлях вГд публГчних усних екзамешв до письмових екзаменГв тестового типу, а ниш за допомо-гою кредитно! години вимГрюеться навчальна дГяльнГсть студента [1, с. 183]. За допомогою кредитно! системи ви-значаеться навчальне навантаження викладачГв, а також забезпечуеться висока мобГльнГсть студенпв [1, с. 187].

Навчальний час у закладах вищо! освГти США зара-ховуеться в залжових одиницях (credits). Система заль кових одиниць слугуе основою для складання навчаль-них програм та розкладу занять, а також для встановлен-ня обсягу курсГв, що вивчаються. За оволодшня певними роздГлами виставляеться певна сума залжових одиниць [12, с. 146].

У наш час в американсьшй освгтнш системГ, як за-значае О. Беляк1н, розрГзняють так види кредитних одиниць: трансферний кредит, дуальний кредит, спрямова-ний кредит [1, с 190].

Розглянемо особливосп використання кредитних одиниць у закладах вищо! освГти США.

За даними О. Беляшна, одна година на тиждень в аудиторй' упродовж 14 чи 15 тижшв становить один студентський кредит; 12 аудиторних годин на тиждень складае повне тижневе навантаження; 120 студентських кредитних годин необхщш для одержання ступеня бакалавра [1, с. 200].

СлГд зазначити, що в 4-рГчних навчальних закладах навчальш курси подГленГ на три категори:

- лекцГйнГ - 74 % вод усГе! кГлькостГ навчальних курсГв - три кредитш;

- лекцГйнГ Гз семГнарами чи лабораторними заняття-ми - 14 % - 3-4 кредитш курси;

- практичш - 12 % - число кредипв для практичних курсГв варше вод 1 до 3.

СлГд зазначити, що в самому шнщ ХХ столгття для одержання ступеня бакалавра число кредитних годин збшьшилося з 126 до 140 годин, хоча в окремих закладах вищо! освГти (Ушверситет Вюконсин, Ушверситет Маршалла) та штатах (штат Флорида) число кредитних годин, необхГдних для одержання ступеня бакалавра, дорГвнюе 120 [1, с. 209].

Загалом, на основГ аналГзу лГтературних джерел можна узагальнити, що у закладах вищо! освГти США навчання оргашзуеться переважно на основГ 3-го-динних лекцГйних занять на тиждень; але виявляють-ся особливосп використання кредитних одиниць в залежносп вГд закладу вищо! освГти США.

Хоча особливосп оргашзаци навчального процесу у закладах вищо! освГти США сводчать про те, що навчальш заклади використовують кредитнГ години як для облГку навчально! роботи студенпв так i викладачГв, але за способом облГку навчально! дГяльносп студентГв стосовно к1лькостГ кредитних годин i к1лькостГ навчальних курсГв слГд вГдмГтити, що кредитнГ години використовуе 95 % 4-рГчних закладГв вищо! освГти; 2-рГчш коледжг - 83 % використовують кредитнГ години i 17 % - навчальш кур-си.

Деяк унГверситети й коледжг намагаються моди-фГкувати систему кредитних годин з метою присто-сування !х до вимГру результатГв навчання, а не часу, витраченого на виконання навчального завдання [1, с. 201-203].

Враховуючи зазначене, розглянемо динамГку розвит-ку педагогГчно! освГти у США i Велик1й Британи у другш половит ХХ та на початку ХХ1 столгття вГдповГдно до

означених вимог.

Зокрема, у системГ вищого педагопчного навчання у США учителГв готують в ушверситетах, чотирирГчних -та дворГчних коледжах. У 60-х - 80-х роках ХХ столГття водбулося значне зростання дворГчних коледжгв (вГд 521 у 1960 р. до 1306 навчальних закладГв у 1984 р.), що було розраховано на подготовку квалГфжованих кадрГв для мГсцевих закладГв, для регГонГв [12, с. 97].

За даними Н. ЛГзуново!, за класифшащею Комюи Карнеги, заклади вищо! освГти були подшеш на 6 груп:

- 1 група - заклади вищо! освГти, що присуджували докторськ ступенГ [17];

- 2 група - комплексш багатопрофшьш унГверситети й коледжг;

- 3 група - коледжг гуманГтарних та природничих наук (всього чотирирГчних коледжгв - понад 1000);

- 4 група - дворГчш коледжг (понад 1000);

- 5 група - професшш коледжг й спецГалГзованГ шститути;

- 6 група - навчальш заклади нетрадицшного типу (незначна шльшсть) [12, с. 93].

Н. Павлова та L. Koltai наводять даш щодо збшь-шення к1лькостГ студентГв у дворГчних коледжах у той перюд: набГр студентГв зрГс майже на 200 % (вГд 1 млн. 317 тис. у 1966 р. до 3 млн. 939 тис. у 1976 р.); у 80-х роках темп зростання шлькосп студентГв у цих навчальних закладах уповшьнився: !х число збшьшилося до 4 млн. 403 тис. (на 19 %). I якщо у 80-х роках ХХ столГття спо-стерГгалось збшьшення шлькосп студентГв, як шдвищу-вали свш освгтнш рГвень в унГверситетах, то, за даними статистики, у ХХ1 столгтп бГльш затребуваними на ринку пращ стають професп, як1 одержуються у дворГчних коледжах [14, с. 122].

У 90-х роках ХХ столГття всього у 1990 р. у США на-раховувалося 3457 закладГв вищо! освГти, в яких навча-лося 12,8 млн. студентГв. До державного сектору вищо! освГти належало 1549 закладГв вищо! освГти, в яких на-вчалося 9,9 млн. студентГв. У приватному секторГ нара-ховувалося 1908 закладГв вищо! освГти, у яких навчалося 2,8 млн. студентГв [14, с. 100-101].

Представлен даш сводчать, що до державного сектору вищо! освГти у 90-х роках ХХ столГття належала менша шльшсть вищих навчальних закладГв (44,8 %) по-рГвняно Гз приватним сектором (55,2 %) - на 359 закладГв вищо! освГти, але шльшсть студентГв, яш навчалися в той час у державних вищих навчальних закладах, значно пе-ревищувала !хню шльшсть у приватних закладГв вищо! освГти - на 7,1 млн. осГб (57%), тобто становила 77 % вГд загально! шлькосп студентГв. Серед державних закладГв вищо! освГти унГверситети готували 2,2 млн. фахГвщв, 4-рГчш коледжг - 3,2 млн., 2-рГчш коледжг - 4,5 млн. спещалГспв - всього 9,9 млн. осГб. 1з загально! шлькосп фахгвщв унГверситети готували 22,2 %. 1нша к1лькГсть фахгвщв здГйснювалася коледжами, яких нараховувала-ся значна шльшсть - 3301 Гз загально! шлькосп закладГв вищо! освГти 3457, тобто 95,5 %. Проте, якщо врахову-вати показник, який дорГвнюе шдготовщ фахгвщв одним закладом вищо! освГти, то державний ушверситет готуе 23404 особи, 4-рГчний державний коледж - 6452 фахГв-ця, 2-рГчний - 4692 особи. I хоча державних 2-рГчних коледжгв у 10,2 рази бГльше, нГж ушверситепв, кожний коледж в середньому здшснюе подготовку кадрГв у 5 ра-зГв менше, нгж унГверситет, а 4 рГчний коледж здГйснюе шдготовку у 3,6 разГв менше, нгж один унГверситет у середньому. Враховуючи таш одержат нами цифровГ даш стосовно шдготовки кадрГв, ми погоджуемося з думкою Н. Павлово! [14, с. 102] про те, що унГверситети залиша-ються найбГльш масовими вищими навчальними закладами за шльшстю студентГв.

Отже, аналГз наукових джерел свГдчить, що вчителГв (у тому числГ, початково! школи) у США готують в унГверситетах, 4-рГчних та 2-рГчних коледжах; в американ-ських унГверситетах упродовж перших трьох семестрГв здГйснюеться загальноосвгтня подготовка громадянина.

Chychuk Antonina Petrivna QUALIFICATION REQUIREMENTS ..

pedagogical sciences

В останш два роки студенти вивчають спецiальнi дис-циплiни i активно використовуються комп'ютерш тех-нологii' [2; 3].

Навчальш плани унiверситетiв включають обов'яз-ковi предмети та предмети за вибором; до навчального процесу запроваджено систему залшових одиниць; до унiверситетiв, викладачiв, учителiв, студентiв, абиурь ентiв визначено конкретш вимоги.

Висновки дослгдження I перспективи подальших розв1док цього напряму. Результати пророблено! роботи дозволили нам сформулювати так висновки:

1. У статп описано, як ввдбуваеться оргашза^ навчального процесу з подготовки вчителя (зокрема початково! школи) у педагопчних закладах вищо! освгти США i Велико! Британп.

2. Виокремлено особливосп професшно! тдготовки педагопв у США та Велико! Британи.

3. З'ясовано, що вступш вимоги до Шотландських закладiв вищо! освгти досить висош. У багатьох ви-падках зашнчення пiдготовчо! програми в Шотландi!' вщкривае абiтурiентам доступ як у шотландсьш, так i англiйськi унiверситети.

4. Функцюнуе матерiальне заохочення досводчених педагопв органами управлтня освгтою до менторства та наставництва, що сприяе защкавленню та оргашзацп ефективно! роботи з учителями-початшвцями.

5. Проаналiзовано вимоги до шоземних студентiв. Серед студентiв - шоземшв найбiльшою популярнiстю користуються програми МВА (мапстр дiлового адмiнiстрування).

Подальшого вивчення потребуе питання пiдготовки ка^в для системи пiдвищення квалiфiкацi!' учителiв початково! школи у Велишй Британп та США.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:

1. Белякин А. М. Управление институциональными преобразованиями в высшей школе США на рубеже ХХ и ХХ1 века // Дисс. доктора пед. наук. Казань, 2009. 342 с.

2. Кучай О. Використання мультимедтних технологш у тдготовц вчителiв початкових клаав: навчальний поабник. Черкаси: видавець ЧабаненкоЮ. А., 2015. 52 с.

3. Кучай О. Особливостi тдготовки майбуттх учителiв початкових клаав засобами мультимедшних технологш // Вiсник Черкаського унiверситету. Серiя: Педагогiчнi науки. Випуск № 34 (247). 2012. С. 137-140.

4. Кучай Т. П. Пiдготовка майбутнiх учителiв в утверситетах Великог БританИ до екологiчного виховання учнiв: монографiя / за ред. д. пед. н., проф., дшсного члена НАПН Украгни Н. Г. Ничкало. Черкаси: ЧНУ iменi Богдана Хмельницького, 2010. 216 с.

5. Кучай Т.П. Структура системы подготовки учителя начальных классов в Японии //Карельский научный журнал. 2013. № 4 (5). С. 24-28.

6. Кучай Т.П. Стратегии развития высшей школы Великобритании // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. 2010. № 2 (12). С. 193-196.

7. Кучай Т.П. Особенности организации педагогической практики будущих учителей начальных классов в Японии // XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2015. Т. 2. № 1 (23). С. 84-91.

8. Крыстопчук Т.Е. Тенденции развития педагогического образования в соединенном королевстве Великобритании // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2013.№ 1 (12). С. 122-125.

9. Гусевская Н.Ю. Методологические основы профессиональной подготовки экспертов в области международных отношений в Великобритании //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2015. № 4 (13). С. 34-37.

10. Равен Д. Наше некомпетентное общество: часть I (с обсуждением некоторых компетентностей, необходимых для его преобразования) //Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 274-293.

11. Равен Д. Наше некомпетентное общество: часть II (с обсуждением некоторых компетентностей, необходимых для его преобразования) // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 198-205.

12. Лизунова Н. М. Теория и практика отбора содержания обучения в высшей школе США //Дисс.... канд. пед. наук. Москва, 1990. 190 с.

13. Можливостi кредитно-модульног системи по забезпечен-ню мiжнародноl академiчноl мобiльностi украгнських студентiв: довiдник / Укладачi: В. Грищак, О. 1щенко, Л. Нестеренко, С. Нколаснко, Л. Зiнюк, Г. Корнiенко, В. Костирко, О. Харченко, С. Чернецький. Запорiжжя: Видавництво Запорiзького на^онального унiверситету. 108 с.

14. Павлова Н. А. Реформирование системы высшего образования в США в 80-90-е годы ХХ в. // Дис. канд. пед. наук, Пенза. 2006.

201 с.

15. Широкова Мария Владимировна. Ведущие тенденции управления качеством педагогического образования а США //Дисс. ... канд. пед. наук. Белгород, 2010. 165 с.

16. Peterson M., Dill D. Understanding the competitive environment of the postsecondary knowledge industy. In M. Peterson and Associates (Eds.), Planning and management for a changing environment. San Francisco: Jossey-Bass., 1997.

17. Piland D. Reflections of a Rural School Student Teacher // Rural Educator, V. 17, N. 1, 1992. P. 27.

18

Balkan Scientific Review. 2017. № 1