CC BY
108
4. New technologies: the use of information technologies (systems) in banking aub.org.ua/atachs/5.doc
5. Official web-site UniCredit Bank http://www.unicredit.ua
6. Official web-site of the Independent Association of Ukrainian banks http://www.nabu.com.ua/ukr/
7. Official web-site PrivatBank http://www.unicredit.ua
8. Seven facts about contactless payment cards http://ua.prvstobank.ua/plastikovi_kartki/statti/sim_faktiv_pro_bezkontaktni_platizhni_kartki
9. Interesting offers from PrivatBank http://banking-products.blogspot.com/p/blog-page.html
10. A.Cherbaev. Global banking products and http://www.juniorbank.com.ua/blogs/post/3246/
ДАН! ПРО АВТОРА
Виноградня BiTa Миха^вна, кандидат економлчних наук, доцент кафедри фЫанав, грошового o6iry та кредиту ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди» вул. М.Грушевського, буд. 57, кв.7, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, Украна e-mail: vinogradniy_roma@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Виноградная Вита Михайловна , кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, денежного обращения и кредита
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницкий ДПУ имени Григория Сковороды»
ул. М. Грушевского, дом 57,кв.7 г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
e-mail: vinogradniy_roma@ukr.net
INFORMATION ABOUT THE AUTHOR
V.M. Vynogradnya, PhD in Economics, Associate Professor at Faculty of Finances, monetary circulation and credit State Higher Educational Institution "Pereyaslav -Khmelnytskyy State Pedagogical University named after Grygoriy Skovoroda" 57 M. Grushevskyy St., apt.7, Pereyaslav -Khmelnytskyy, 08400, Ukraine E-mail: vinogradniy roma@ukr.net
УДК 336.71(477)
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 РОБОТИ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ В УМОВАХ СВРО1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Диба Л.М.
Предметом статт'1 е анал1з перешкод зовншнього та внутршнього характеру на шляху нтеграци втчизняноI' банювськоI системи в европейський фнансовий про^р.
Метою статт/ е визначення напрямiв та обгрунтування принципе адаптацц' умов дiяльностi фнансово кредитной системи, зокрема И банювського сектору, до вимог економiчноi' глобалiзацJi' та регiоналiзацi'i.
Методи досл'/дження. При вивченн проблематики та для досягнення мети використан так загальнонауковi методи: системний пiдхiд, методи абстракцП, аналiзу г синтезу та по^вняння щодо вивчення процеав стану г тенденций розвитку.
Результати досл'/дження. На пiдставi вивчення та аналiзу свтового г втчизняного досвiду, сформульован рекомендацП' для забезпечення покращення ситуацп в банювсьюй системi Украни в умовах сучасних евронтегра^йних процеав.
Галузь застосування результате досл'/дження. Подан в роботi теоретичн положення, висновки г рекомендацП, можуть бути використан для формування полтики забезпечення повно^нного функц^онування банювсько! системи Украни.
Висновки. Шляхами до подолання вiдставання в розвитку банювсько! системи Украни вiд европейських кран мають стати покращення ефективност п роботи, пдвищення рiвня конкурентоспроможно^ втчизняних банюв, полегшення 1х доступу до ринку европейських кредитних ресурсов. Саме тому, забезпечення перетворень у банювськЮ системi Украни сприятиме прискоренню темпв европейськоГ нтеграцП, налагодженню бльш тсного мiжнародного економiчного сЫвробтництва г пдвищенню конкурентоспроможностi втчизняних банюв на ринку банювських послуг.
Ключов'1 слова: фнансова сфера, банювська система, евронтегра^я, нацональна економка, конкурентоспроможнсть, ринкова економка, нвестицП', капiталiзацJя.
ПУТИ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ БАНКОВСКОЙ
СИСТЕМЫ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ЕВРОИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ
Дыба Л.Н.
Предметом статьи является анализ помех внешнего и внутреннего характера на пути интеграции отечественной банковской системы в европейское финансовое пространство.
Целью статьи является определение направлений и обоснование принципов адаптации условий деятельности финансово-кредитной системы, в частности ее банковского сектора, требованиям экономической глобализации и регионализации.
Методы исследования. При изучении проблематики и для достижения цели использованы следующие общенаучные методы: системный подход, методы абстракции, анализа и синтеза, а также сравнения по изучению процессов состояния и тенденций развития.
Результаты исследования. На основании изучения и анализа мирового и отечественного опыта, сформулированы рекомендации для обеспечения улучшения ситуации в банковской системе Украины в условиях современных интеграционных процессов.
Область применения результатов исследования. Представленные в работе теоретические положения, выводы и рекомендации могут быть использованы для формирования политики обеспечения полноценного функционирования банковской системы Украины.
Выводы. Путями к преодолению отставания в развитии банковской системы Украины от европейских стран должны стать улучшение эффективности ее работы, повышение уровня конкурентоспособности отечественных банков, облегчение их доступа к рынку европейских кредитных ресурсов. Именно поэтому, обеспечение преобразований в банковской системе Украины будет способствовать ускорению темпов европейской интеграции, налаживанию более тесного международного экономического сотрудничества и повышению конкурентоспособности отечественных банков на рынке банковских услуг.
Ключевые слова: финансовая сфера, банковская система, евроинтеграция, национальная экономика, конкурентоспособность, рыночная экономика, инвестиции, капитализация.
WAYS TO INCREASE THE EFFECTIVENESS OF UKRAINE'S BANKING SYSTEM IN THE CONTEXT OF EUROPEAN INTEGRATION
Dyba L.M.
The subject of the research is an analysis of the external and internal interferences to the integration of Ukraine's banking system in the European financial space.
The purpose of the scientific problem is to define the trends and to ground the principles of adaptation activities of the financial credit system, particularly its banking sector, to the requirements of economic globalization and regionalization.
Methods of research. In the research used the general scientific methods such as a systematic approach, methods of abstraction, analysis and synthesis, comparison for studying the status and trends of development.
Results of work. The recommendations for improvement the situation of Ukraine's banking system in the context of modern European integration processes are formulated on the basis of the study and analysis of international and domestic experience.
Practical implications. The proposed theoretical principles, conclusions and recommendations may be used for the forming policy of the normal functioning of Ukraine's banking system.
Conclusions. The ways to overcome the fall in the development of Ukraine's banking system from European countries should be to improve its effectiveness and the competitiveness of domestic banks, facilitating their access to the European market of credit resources. Therefore, provision of the reforms in Ukraine's banking system will be facilitate to the progress of European integration, setting-up of closer international economic cooperation and raising of the competitiveness of domestic banks on the market of banking services.
Key words: financial sphere, the banking system, European integration, national economy, competitiveness, market economy, investments, capitalization.
Актуальнють теми. Сучасн евроЫтеграцмы намфи УкраТни вносять змЫи до розвитку и економки i, зокрема, до фЫансовоТ сфери. Суттево ц змЫи торкаються розвитку банювсыкоТ системи, яка е системоутворюючою ланкою фЫансово-кредитного ринку. Важливими напрямами розвитку банювсыкоТ сфери в бшышост розвинутих краТн е унiфiкацiя дiяльностi 3i збереженням нацiональних традицiй, поеднання державного нагляду та регулювання ринку банювсыких послуг з поетапною лiбералiзацiею та дерегуля^ею, поширення та вдосконалення Ыформацмних технологiй, загострення конкуренцп, а також зростання ризиковост^ що, за недосконалост системи управлiння ризиками, призводиты до кризових явищ у банкiвсыкому секторк Усе це зумовлюе актуалынiсты пошуку шляхiв пiдвищення ефективностi розвитку бангавсыкоТ системи УкраТни в умовах евроЫтеграцп.
Ступень дослiдження. Аналiзу проблем пщвищення ефективностi роботи банкiвсыкоТ системи УкраТни в умовах евроЫтеграцп присвяченi науковi працi вiтчизняних вчених, зокрема: Дмитренко М.Г., Другов О.О., Корнилюк Р.В., Поченчук Г.М., Шаповалов А.В., Варналм З.С., Мазур О.е.
Постановка проблеми. Перспективи участi УкраТни у евроЫтеграцмних процесах зумовлююты потребу визначення напрямiв та обфунтування принципiв адаптацiТ умов дiялыностi усiх секторiв нацiонапыноТ економки до вимог економiчноТ глобапiзацiТ та репона^зацп. З огляду на це особлива увага в процес вдосконалення Ыституцмного забезпечення евроiнтеграцiйних процесiв повинна придтятися фiнансово-кредитнiй системi, зокрема ТТ банкiвсыкому сектору.
Виклад основного матерiалу. Банкiвсыкiй системi УкраТни притаманнi т ж загапынi принципи, яга характеризуюсь дiялынiсты бангавсыких систем краТн 6С i безпосередныо ЦентралыноТ та СхщноТ бвропи (дворiвнева побудова, роздiлення функцм центрального банку та всiх Ыших банкiв, контроль за дiялынiстю бангавсыких установ). Однак вони здiйснили реформування своТх бангавсыких систем значно швидшими темпами, нiж УкраТна, що зумовило вищий рiвены конкурентоздатностi Тхнiх бангав, якщо порiвнювати з украТнсыкими, та вищу ефективнiсты Тх розвитку. ^м того, iнтеграцiТ вiтчизняноТ банкiвсыкоТ системи в европейсыкий фiнансовий простiр перешкоджаюты як зовнiшнi, так i внутршы чинники, а також перешкоди системного, фiнансово-економiчного, правового, психологiчного характеру.
До зовншмх перешкод вщносимо: низыкий рiвены доходiв населення; непередбачуванiсты полiтичноТ та економiчноТ ситуацiТ; значний тiныовий об^; значна ризикованiсты ведення бiзнесу; велика частка збиткових пщприемств.
До внутршмх перешкод варто вщнести: низыкий рiвены капiталiзацiТ; недостатня конкурентоспроможнiсты банкiв; вузыкий асортимент пропонованих послуг; нерозвиненiсты системи кредитних юторм; недостатнiй рiвены управлЫня ризиками та неефективний менеджмент.
Системними перешкодами Ытеграцп вiтчизняноТ банкiвсыкоТ системи можна вважати вщсутнюты довготермiновоТ стратеги розвитку бангавсыкоТ системи.
Щодо правових перешкод, то це: невщповщнюты розвитку бангавсыкого законодавства вимогам ринковоТ економш та европейсыким стандартам; необхiднiсты значного розширення правового поля з метою активiзацiТ дiялыностi банкiв i збтышення спектру бангавсыких послуг; потреба в створены нових оргаызацмних структур i проведення значних реформ у бангавсыкому секторi.
Таким чином, шляхами до подолання вщставання в розвитку бангавсыкоТ системи УкраТни вiд европейсыких краТн маюты стати пiдвищення ефективностi ТТ роботи, пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi вiтчизняних банкiв, полегшення Тх доступу до ринку европейсыких кредитних ресурав.
Вiдмiтимо, що ознаки iнтеграцiТ нацiонапыноТ бангавсыкоТ системи в европейсыкий фiнансовий проспр полягаюты у забезпеченнi вiлыного руху капiталiв та заощаджены, вiлыному доступ акцiй на фондовi бiржi европейсыких краТн, пщвищення л^щносп фiнансових рингав, створеннi ефективноТ ринковоТ економiки, забезпеченн подолання конкурентного тиску з боку 6С.
Саме тому, забезпечення перетворены у бангавсыгай системi УкраТни сприятиме прискоренню темтв европейсыкоТ iнтеграцiТ, налагодженню бiлыш тiсного мiжнародного економiчного спiвробiтництва i пiдвищенню конкурентоспроможностi вiтчизняних бангав на ринку банкiвсыких послуг, дасты можпивiсты збалансувати iнтереси банкiв та шет1в. Все це дозволяе визначити шлях до iнтеграцiТ банкiвсыкоТ системи УкраТни в европейсыкий фЫансовий проспр.
Вiдмiтимо, що в УкраТнi, на вщмЫу вiд европейсыких краТн, немае довгостроковоТ стратегiТ монетарноТ полiтики, за допомогою якоТ визначалисы би Ыструменти грошово-кредитноТ полiтики на довгостроковий промiжок часу. Основнi засади грошово-кредитноТ полiтики приймаютыся на рiк i в них не визначено Ыструмен^в монетарноТ полiтики на значний часовий промiжок, яга б дозволили прогнозувати розвиток економки. З огляду на це, пщтверджуетыся необхiднiсты поступового переходу до таргетування iнфляцiТ з метою вжиття антиЫфляцмних заходiв у тiсному поеднанн iз заходами розвитку реального сектора економки.
Для виконання поставлених цтей Нацiоналыному банку УкраТни бракуе функцюналыноТ незапежностi. Вiн повинен отримати бтышу свободу в здiйсненнi грошово-кредитноТ полсики та нагляду за фiнансовим сектором. Тому необхщне посилення незалежностi Нацюналыного банку УкраТни, в тому числ шляхом внесення змiн до Закону «Про Нацюналыний банк УкраТни» з метою приведення його у вщповщнюты до стандар^в 6С [5, с. 122].
Поглиблення Ытегрованосп економки УкраТни до европейського та свсового фiнансового ринкiв означае, що Ыструменти контролю за рухом капралу втрачають свою ефективнiсть. Як результат, вони лише призводять до зростання трансакцмних витрат, пов'язаних iз рухом катталу, однак не обмежують його. В^^тимо, що УкраТна контролюе практично вс типи операцiй з каттапом, однак численнi iнструменти контролю за ними е несистематичними i недостатньо узгодженими мiж собою[1. с.103].
Вщповщно до аналiзу розвитку вiтчизняноï банювськоТ системи та фунтуючись на свсовому досвiдi, можна запропонувати таку послщовнють дiй щодо л1берал1зацИ' руху капралу: ухвалення закону, який би регулював транскордоннi потоки капiталу i замЫив велику кiлькiсть чинних нормативних акпв; перехiд до сучасних iнструментiв управлЫня на основi плаваючого валютного курсу; запровадження нагляду за банками на основi оцiнки ризикiв i полтшення можливостi прогнозування короткострокових потокiв капралу, а також управлiння ними.
Однак, зазначимо, що розгортання процеав фЫансово!' глобалiзацiï протягом останнiх рокiв призвело до виникнення певного парадоксу, сутнють якого в тому, що лiбералiзацiя руху капралу спочатку сприяе притоку прямих Ывестицм i пiдвищенню ефективност нацiональних економiк, а потiм, завдяки руху спекулятивного катталу й нарощуванню обсягiв боргових зобов'язань, спричиняе високий ступЫь залежностi та, вiдповiдно, рiвень ризикiв вiд тенденцiй розвитку глобального ринку.
Притаманна фЫансовим ринкам циклчнють розвитку засвiдчуе наявнiсть поперемiнних економiчних бумiв та спадiв, основою чого стають фiнансовi спекуляцп, якi проявляються в мiнливiй динамiцi цiн на бiржовi товари, цiннi папери, валюту, нерухомють. Останнiй приклад - тотечна криза США 2007 р., яка ще не закiнчилась i мае негативний ефект дiï фiнансових рингав свсу та iнших ринкiв у рiзних кранах [4, с. 102].
Варто зазначити, що бангавська система Укра'ни сьогоднi е повнiстю вщкритою для входження iноземного капiталу. Загалом, основним спонукальним фактором входження Ыоземних бангав на укра'нський ринок е бажання отримати бтьш високий прибуток за умови прийнятного ризику. Позитивними чинниками входження Ыоземного капiталу в Украшу можна вважати:
• пщвищення катталзацп банк1всько' системи;
• зростання обсяпв кредитування населення та суб'екпв господарювання;
• посилення стабiльностi джерел надходження капiталу;
• зростання потогав прямих iноземних iнвестицiй у реальний сектор економiки;
• полегшення доступу до рiзних видiв мiжнародного капралу;
• сприяння розвитку мiжнародноï торпвлк
Загалом все це, безперечно, гарантуе економiчне зростання держави. Але варто зазначити й iмовiрнi ризики входження Ыоземних банкiв в Украшу, тобто, негативн насл1дки цього процесу:
- вибiрковий характер кредитування;
- обслуговування в основному провщних i найбтьших за розмiром мiсцевих пiдприемств, а також компанм краш-донора, кредитна пщтримка в просуваннi ïх товарiв i послуг;
- вщмова iноземних бангав у кредитуванн невеликих та нових пщприемств;
- вщмова у кредитуванн малорентабельних пщприемств та фiрм, яга е конкурентами;
- сприяння кредитному буму.
У цтому ж, негативним результатом е гальмування рiвномiрного економiчного розвитку, збiльшення диспропорцiй в економУ.
Отже, експансiя iноземних бангав може мати суперечливий характер. Наприклад, для державних оргаыв влади приплив капралу з-за кордону, з одного боку, став би виршенням проблеми залучення швестицмних ресурсiв, а з шшого - загостренням проблеми економiчного суверенiтету держави. Зростання мобiльностi мiжнародного банкiвського капiталу збiльшуе не ттьки шанси краïн, що розвиваються, на отримання швестицмних вливань, а й ризики його вщтоку у найбтьш несприятливий для економiки момент.
Таким чином, ми приходимо до висновку, що однозначноï вщпов^ на питання про позитивний чи негативний характер дiяльностi шоземних бангав не юнуе, оскiльки це залежить вiд комбшацп перерахованих вище факторiв. Однак при розглядi конкретноï економiчноï ситуацiï, що склалася у визначенiй банкiвськiй систему уповноваженi органи влади мають змогу, комплексно оцiнивши переваги та ризики, розробити ефективний iнструментарiй регулювання експансп iноземних банкiв. У цьому контекст важливими завданнями регулятивних органiв краш-рецитентпв е постiйний монiторинг параметрiв експансп шоземних банкiв для створення адекватно: системи регулювання i нагляду з метою максимiзацiï переваг i мiнiмiзацiï ризикiв, пов'язаних з приходом мiжнародних iнвесторiв [3, с. 150-153].
Однак, потрiбно розумiти, що в подальшому, з урахуванням тенденцiй глобалiзацiï економiчних процесiв нерезидентам за будь-яких умов будуть наданi ще ширшi можливосп iнвестувати кошти у вiтчизняну бангавську систему. Тому вже тепер необхщно розробити щлий комплекс важливих обмежувальних умов, яких потрiбно суворо дотримуватись у процес залучення iноземного катталу в банкiвську систему кражи. До таких заходiв слiд вiднести:
по-перше, за допомогою нормативних акпв Нацюнального банку забезпечити недопущення надмiрноï концентрацп iноземного банкiвського капiталу на одному зi сегментiв ринку банкiвських послуг з метою обмеження можливостей його подальше монополiзацiï;
по-друге, забезпечити належний рiвень прозоростi джерел зовнiшнього швестування коштiв у бангавську систему;
по-трете, розробити систему заходiв щодо стимулювання не просто припливу коитв у впчизняну банкiвську систему, а й привнесення шоземним капiталом новiтнiх технолопй ведення банкiвського бiзнесу, нових послуг i продуктв, програмного забезпечення;
по-четверте, рацюнальна стратегiя державного управлiння зазначеним процесом полягае в тому, щоб максимально штегрувати шоземы банки в украшську економiку, орiентуючи ïï на досягнення прюрителв нацiональноï соцiально-економiчноï полiтики;
по-п'яте, з метою прискорення капiталiзацiï банкiв шляхом покращення умов швестування в банкiвську систему слiд реалiзувати заходи щодо легалiзацiï некримiнальних тшьових капiталiв, розширити участь банкiв в оргаызованому фондовому ринку, пiдвищити вимоги до розмiру статутного капiталу бангав при 1х реестрацiï;
по-шосте, обов'язковою вимогою, на нашу думку, е введення заборони доступу на в^чизняний ринок бангав з офшорних зон.
За вщсутносп подiбних обмежувальних заходiв прихiд iноземного капiталу у впчизняну банкiвську систему матиме бiльшою мiрою негативнi наслiдки та супроводжуватиметься пщривом ïï стабiльностi i пiдвищенням вразливост до змiн кон'юнктури свiтового фшансового ринку.
Важливого значення в умовах присутносп iноземного капiталу в бангавсьгай системi Украïни набувае питання пщвищення конкурентоспроможност вiтчизняних банкiв, заходи щодо реалiзацiï якого повиннi проявлятись у здмснеы певних завдань, зокрема щодо пщвищення рiвня капiталiзацiï, якостi бангавсыких послуг, вiдповiдностi мiжнародним стандартам корпоративного управлшня в банках, розвитку ризик - менеджменту, захисту прав кредиторiв i вкладнигав [5, с. 130-134].
Вiдмiтимо, що вiтчизняна банкiвська системи в основному придатна до обслуговування внутршньогосподарського економiчного обороту проте через невеликий розмiр власного капiталу та залучених коштв виступае проблема у реалiзацiï
суспiльних проектв. В сучасних умовах завдання збтышення капiталiзацií банкiв актуалiзуeться у зв'язку з ютотними структурними диспропорцiями в соцiалыно-економiчнiй систем.
У сучасних умовах найпоширеншими способами збiлышення капiталу банку е проведення додаткових емiсiй акцй, а також капiталiзацiя прибутку. Слщ зазначити, що додаткова емiсiя е найдорожчим джерелом збiлышення капiталу, який до того ж пов'язаний iз ризиком для акцiонерiв втратити контроль над управлшням банку. Водночас, вона сприяе зниженню курсовоí вартостi акцй банку.
З iншого боку, зменшення виплат акцiонерам у формi дивiдендiв також зменшуватиме привабливiсты банкiвсыких акцй, а отже, попит на них на фондовому ринку, та 1'х курсову вартюты. Вирiшенням цiеí проблеми могло б стати впровадження пльгового оподаткування те''' частини нерозподiленого прибутку, яка спрямовуетыся на поповнення власного капталу банку та встановлення вищих вимог до його розмiру [1, с. 105].
Перспективним напрямом пщвищення рiвня капiталiзацií банкiвсыкоí системи Украши може стати також и консолщаця за рахунок злиття банкiв та створення банювських об'еднань. МЛжнародний досвщ свiдчиты, що внаслiдок злиття банюв розширюетыся доступ до капiталiзацií внескв через зростання довiри вкладникiв до добре капталзованого новоствореного банку, а також пщвищуетыся стiйкiсты останныого до подолання буды-яких фiнансових ускладнены. ^м того, великi банки можуты забезпечувати економю пов'язану з масштабом операцй [2, с. 290]. Тому, на наш погляд, доцлыно створити бангавсыга об'еднання на зразок фiнансових та банквсыких холдингових груп, банкiвсыких корпорацй. Вони зберiгаюты право володiння та управлшня, а також пропорцiйного розподтення прибутку.
Слiд зазначити, що пщвищення рiвня капiталiзацií банкiвсыкоí системи Украши неможливо здiйснити без вiдповiдних заходiв НБУ, зокрема щодо пiдвищення розмiру мiнiмалыного статутного капiталу, а також здмснення бiлыш жорсткоí полiтики вщносно регулювання економiчних нормативiв дiялыностi комерцйного банку.
Вiдмiтимо, що украшсыкий банквсыкий сектор е найменш концентрованим в бвроп та серед краш СНД. Ще на початку 1990-х рокв в Украíнi сформувалася порiвняно оптималына кiлыкiсты банкiв - близыко 100. Потм вона почала стрiмко зростати. Експерти вщзначаюты надмiрну кiлыкiсты банквсыких установ в Украíнi (наприклад, 1х бiлыше, нiж у Полыщi, Чехи та Угорщин разом узятих). Причому ктыксты банкiв i далi збтышуваласы i вже за станом на жовтены 2013 лiцензiю Нацiоналыного банку Украши на здмснення банкiвсыких операцй мали 197 банкiв Украши.
На нашу думку, Укран не потрiбна така кiлыкiсты банкiвсыких установ, як, не маючи достатныо високого рiвня капiталiзацií, здiйснююты дуже широке коло операцй на територií декiлыкох областей або на територп усiеí УкраГни. Така ситуаця в буды-який момент може призвести до виникнення у банку з низыким рiвнем капталу фшансових труднощiв та до подалышого банкрутства, яке в свою чергу негативно вiдiб'етыся на фiнансовому станови1щ банкiвсыкоí системи в цiлому та на довiрi населення до банкв, що дуже важливо в сучасних економiчних умовах.
Таким чином, структура бан^сы^ системи, безперечно, вимагае вдосконалення. Основним шляхом мае стати створення в УкраТы новоí ланки банквсыких установ - спецiалiзованих банкiв (потечних, лiзингових, трастових, факторингових та Ы.), якi будуты виконувати вузыке коло операцй i обслуговувати визначене коло шентури.
1. Задля запровадження запропонованих структурних змiн необхiдно створити вщповщну законодавчу базу. На сыогоднiшнiй дены в Законi УкраГни «Про банки та банквсыку дiялынiсты» передбачена можливюты iснування в Украíнi спецiалiзованих банкв (банкiв, в яких бiлыше 50 % активiв е однорiдними), але не передбачено няких особливостей у пщходах до таких банкiвсыких установ. Фактично 1х дiялынiсты не регламентована, а таку регламентацiю необхiдно розробити.
В сучасних умовах розвитку вiтчизняноí банкiвсыкоí справи надзвичайно актуалыним виступае питання нвестиц1йного спрямування роботи бан^сы^ системи Украши. Одним iз заходiв, який мае сприяти цыому процесу е розробка гнучкоí полiтики щодо оподаткування доходiв, отриманих банками вщ iнвестицiйних вкладены. У випадку зменшення податкового тиску на банки, як здмснююты iнвестицiйну дiялынiсты, iнтерес при розробц та реалiзацií таких проектв з боку банкiвсыких установ значно зросте.
Основним шляхом тут мае стати створення гнучкоí системи оподаткування доходiв, отриманих вщ реалiзацií Ывестицмних вкладены в економiку регiону. Мова, в першу чергу, ще про створення пiлыговоí системи оподаткування, яка буде застосовуватисы до банкiв, що здмснююты iнвестування в реалыний сектор економки i своíми вкладеннями сприяюты його розвитку. В майбутныому державний бюджет все одно отримае кошти вщ реаТзаци iнвестицiйного проекту у виглядi сплати платежiв вiд дiялыностi об'екта iнвестицiйноí програми.
Ще одним шляхом зниження податкового навантаження на банк-нвестор може бути вiдстрочка сплати платежiв в бюджет на певний термЫ, залежно вiд специфiки Ывестицйного проекту. Можливий також варiант, при якому користуватисы пiлыгами будуты лише проекти, спрямован в окремi галуз^ якi е прiоритетними для розвитку в репонк Це мае сприяти посиленню розвитку даноí галузi через надходження до неí iнвестицiйних вкладены бангавсыких установ. Запровадження державноí пщтримки банкiвсыкого iнвестування мае сприяти спрямуванню грошових потокiв, якi проходяты через бангавсыга установи, саме у виробничий, а не шил сектори економки [2, с. 288-290].
Необхiднiстю виступае й реформування шституту банкiвсыкого регулювання i нагляду. Цi функцií не повинн належати централыному банку, тому що надання дозволiв на буды-який вид дiялыностi i встановлення правил е функцею державних органiв виконавчоí влади. Це пiдтверджуетыся й аналiзом практики краíн-учасницы зони евро, де банквсыкий нагляд залишаетыся в компетенцп держав, а не переданий бвропейсыкому централыному банку. З огляду на це, як iз правовоí, так i з економiчноí точки зору, юнуе необхiднiсты створення в Украíнi спецiалыного державного органу, функцií якого полягатимуты у наглядi за дiялынiстю банкiв, платiжною системою та здмсненням валютного контролю. Проте iснуюты причини, як вказуюты на передчаснiсты створення у фЫансовм системi Украíни единого регуляторного органу. На нинiшныому етап це може призвести до певних процедурних ускладнены у дiялыностi окремих регуляторiв i погiршити якiсты управлшня фiнансовими посередниками, а також пщвищиты ступiны ризику íх дiялыностi.
Для розвитку банкiвсыкоí системи та економки в цiлому особливоí актуалыностi набуваюты стандарти прозоростi та розкриття Ыформацп. З пiдвищенням зацiкавленостi вiтчизняних iнвесторiв до банкiв та появою на ринку банквсыких послуг мiжнародних iнвесторiв, якi вимагаюты об'ективного аналiзу шформацп, змiни в стандартах розкриття Ыформацп та прозоростi е дуже важливими. Якщо фiнансова (тобто кiлыкiсна) Ыформаця розкриваетыся банками в достатныому обсяз^ шляхом оприлюднення звiтiв про свою дiялынiсты, то частина не фiнансовоí (якiсноí) iнформацií, зокрема стратегií управлшня ризиками та параметри ризикiв, концентраця ризикiв, оцiнка фiнансових iнструментiв практично не розголошуетыся.
Таким чином, Нацюналыному банку Украíни у сферi пщвищення прозорост банкiвсыкоí системи потрiбно проводити цтеспрямовану полiтику щодо внесення змш та доповнены у нормативнi акти, що регулююты банкiвсыку дiялынiсты, з метою зобов'язання банкв бiлыш повно розкривати шформацю фiнансового та не фшансового характеру. Така полiтика Нацюналыного банку буде сприяти покращенню iнформацiйноí прозоростi банкiвсыкоí системи та наближенню до мiжнародноí практики.
Доцiлыним е i застосування прикладу Полыщi, зокрема щодо впровадження европейсыких стандартiв, а саме принципу прозорост шляхом створення кредитних бюро i бюро економiчноí iнформацií, а також iнституту банквсыкого арбiтра. Якщо
питання кредитних бюро в Укран частково виршене (дiе чотири Бюро кредитних юторм, створених на добровiльних засадах банками, страховими, швестицмними компанiями, тощо), то питання створення бюро економiчноï шформацп, якi функцiонують за рiзними видами економiчноï дiяльностi залишаеться вiдкритим. Подiбнi структури iснують i в шших державах свiту, в тому числ - в бiльшостi краïн бвропейського Союзу [3, с.149-150].
Враховуючи демократичн традицiï GG, зокрема роль недержавних оргаызацм у регулюваннi ринкових процеав, та для виршення суперечливих питань в бангавсьгай сферi доцiльно також створити в Укран нституцИ' банквського арбтра -омбудсмена, уповноваженого розглядати скарги. Йшення банювського арбпра практично задовольняють сторони i не призводять до передачi матерiалiв у державы судовi органи. Якщо ж сторони не доходять до порозумшня, то справи передаються у звичайн суди. В Украïнi суперечки мiж Рентами i банками вирiшуються судами та Апеляцмною комiсiею Нацiонального Банку (розгляд звернення фшансово-бангавських установ щодо застосування Нацюнальним Банком Украïни заходiв впливу на порушнигав банкiвського законодавства), а також Ком^етом банкiвськоï етики (сприяння формуванню конкурентного середовища, запоб^ання некоректним дiям банкiв i порушенню профе^но^ етики на банкiвському та валютному ринках).
Дiяльнiсть банкiвського арбiтра дасть змогу аналiзувати, якi банкiвськi продукти й операцп спричиняють найбiльший вщсоток конфлiктних ситуацiï i це надасть можливiсть iнiцiювати перед Нацiональним банком змши до нормативних актiв. В результату покращиться ефективнiсть законодавчого регулювання i зменшиться гальгасть скарг шенлв. При Асоцiацiï Украïнських банкiв створено Третейський суд, який м^ би виконувати подiбнi до польського банювського арбсра функцiï, проте на даний час його активнють надзвичайно мала. Також, ^м вирiшення спорiв, арб^р може надавати консультацiï, особливо це актуально для к^енлв перед укладанням кредитних угод.
Отже, на основi здiйсненого аналiзу можна зробити висновки, що рiвень розвитку вiтчизняного банювського сектору залишаеться, за европейськими мiрками, вщносно низьким.
Низька кредитоспроможнiсть переважно! частини пiдприемств-позичальникiв та домогосподарств, недостатня катталзащя банкiв спричинюють надзвичайно високу ризикованiсть банкiвськоï дiяльностi, ускладнюють пщтримку ïх лiквiдностi. Усе це послаблюе посередницьку роль i трансформацiйну функцю банкiв i банкiвськоï системи в цтому, адже украïнськi банки не здатн належним чином задовольняти попит на позичковi капiтали, насамперед з боку суб'екпв реального сектору економки, якi постiйно вiдчувають глибокий дефщит грошей як платiжних засобiв i як катталу. З iншого боку, вс економiчнi суб'екти, в яких з'являються вiльнi грошовi кошти, не можуть ïх надiйно розмiстити i вщдають перевагу конвертацiï в шоземну валюту, iнвестуванню в тiньову економ^ чи переведенню за кордон. 1з врахуванням зазначених обставин виникае необхщнють розгляду тих глобалiзацiйних процесiв у фшансовм сферi, якi сприятимуть притоку швестицмних ресурсiв в крашу та яким на сьогодн неможливо i непотрiбно протистояти.
Стратегiчним вектором бан^сь^ системи Украши мае стати ïï iнтеграцiя у свiтовий фiнансовий проспр. Водночас, збтьшення вiдкритостi украшських рингав бангавських послуг мае супроводжуватись адекватною полiтикою держави щодо зменшення ризигав глобалiзацiï та пiдтримки вiтчизняноï бан^сы^ системи.
Щоб запобiгти цьому, доцтьно, з урахуванням свiтового досвiду, розробити i задiяти механiзм пiдвищення конкурентоспроможносп вiтчизняноï банкiвськоï системи, а поки и рiвень е вiдносно низьким - запровадити систему протекцюнютських заходiв. Зокрема, посилити контроль за дiяльнiстю банкiв, особливо в напрямi пщвищення рiвня ïх капiталiзацiï, обмежити частку iноземного капiталу в капiталi украшського банку. Необхiдно управляти процесами входження шоземних бангав на всчизняний фшансовий ринок, регулювати ïхню дiяльнiсть у тих напрямах, яга вщповщають штересам нацiональноï економiки, забезпечують стабiльнiсть функцюнування вiтчизняноï банкiвськоï системи.
Висновки. Отже, пщсумовуючи, вiдмiтимо, що задля адаптацп вiтчизняноï банкiвськоï системи до вимог европейського бангавського простору, доцiльно:
• привести нацюнальне законодавство у вщповщнють до европейських стандартiв, забезпечивши, з одного боку, захист прав кредиторiв, а з шшого - знизивши ризик бангавських операцм;
• розробити мехаызм управлiння ризиками як на загальнодержавному рiвнi, так i на рiвнi окремого банку;
• стимулювати пщвищення каппалзаци вiтчизняних банкiв з метою забезпечення 1х конкурентоспроможностi порiвняно з iноземними банками;
• створити законодавчу та економiчну основу рацiоналiзацiï доступу на вiтчизняний ринок шоземного банкiвського капiталу;
• удосконалити функцюнування Национального банку УкраГни з реалзацп грошово-кредитноï полiтики на основi врахування вимог евроконвергенцм.
Для подальшого ефективного розвитку банкiвськоï системи УкраГни та ïï штеграцп в европейський фшансовий ринок виникае об'ективна необхiднiсть у вдосконаленн ïï органiзацiйноï структури. Для реалiзацiï даного завдання варто реалiзувати наступнi заходи:
• вiдокремити служби банкiвського нагляду вiд Нацiонального банку Украши в окрему структуру (що дозволить пщвищити ефективнiсть його роботи та прозорють банкiвськоï дiяльностi);
• удосконалити роботу об'еднань комерцмних бангав (яга представлятимуть штереси комерцiйних бангав, надаватимуть консультацiï, працюватимуть над пщвищенням квалiфiкацiï бангавських працiвникiв, узагальнюючи та поширюючи бангавський досвiд, спiвпрацюючи зi службою банкiвського нагляду);
• створити шституцп бангавського омбудсмена (з метою пщвищення авторитету банкiвськоï системи та виршення спiрних ситуацiй мiж банками та Рентами);
• створити умови для виникнення у краïнi спещалзованих банкiв зi спецiалiзацiею за сферами бiзнесу, кооперативних, мунiципальних банкiв, яга б сприяли розвитковi регiонiв, малого та середнього бiзнесу, мiсцевих громад, тощо.
Список використаних джерел
1. Дмитренко М.Г. Проблеми i перспективи розвитку банювськоУ системи УкраТни [Текст] /М.Г.Дмитренко, 1.Ю.Кочума // Всник НБУ. - 2010. - №3. - С.102-107.
2. Другов О.О. Основн напрямки реформування банквськоТ системи УкраТни [Текст] /О.О.Другов //Проблеми i перспективи розвитку банювсько'Т системи УкраТни: Зб. наук. праць /ДВНЗ «УкраТнська академiя банювсько'Т справи Нацонального банку УкраТни» - Суми, 2011. - Т.9. - С.287-291.
3. Корнилюк Р.В. Наслiдки експансТТ ноземних банкв у нацональн банквськ системи [Текст] /Р.В.Корнилюк //Проблеми i перспективи розвитку банквськоТ системи УкраТни: Зб. наук. праць /ДВНЗ «УкраТнська академiя банквськоТ справи Нацонального банку УкраТни» - Суми, 2010. Вип.28. - С.148-155.
4. Поченчук Г.М. Проблеми розвитку банквськоТ системи УкраТни в умовах нестабтьно^ свтового фнансового простору // Теоретичнi та прикладнi питання економки. Зб. наук. праць. Вип.20. - Ки'Тв. ВПЦ «Ки'Твський унверситет, 2010. - С. 101-108.
5. Проблеми реформування банювськоТ системи Украни в контек^i европейськоТ ттеграцй: нформац^йно-аналтичн матерiали. Вип. 8. /В.1. М^нко, А.В. Шаповалов, В.В. Крилова, Н.В. Гришук. - К.; НБУ. Центр наукових досл1джень. 2011. - 266с.
References
1. Dmytrenko M.H., Kochuma I.Yu. Problemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy [Problems and prospects of Ukraine's banking system]. Visnyk NBU [Bulletin of the National Bank of Ukraine]. no. 3. (2010). pp. 102-107.
2. Druhov O.O. Osnovni napriamky reformuvannia bankivskoi systemy Ukrainy [The main directions of reforming in Ukraine's banking system]. Prolemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy: zbirnyk naukovykh prats DVNZ "Ukrainska akademiia bankivskoi spravy Natsionalnoho Banku Ukrainy" [Problems and prospects of Ukraine's banking system: Collected Scientific works of SHEE "Ukrainian Academy of Banking of the National Bank of Ukraine']. Sumy, Vol. 9. (2011). pp. 287-291.
3. Kornyliuk R.V. Naslidky ekspansii inozemnykh bankiv u natsionalni bankivski systemy [The consequences of the expansion of foreign banks in the national banking system]. Prolemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy: zbirnyk naukovykh prats DVNZ "Ukrainska akademiia bankivskoi spravy Natsionalnoho Banku Ukrainy" [Problems and prospects of Ukraine's banking system: Collected scientific works of SHEE "Ukrainian Academy of Banking of the National Bank of Ukraine']. Sumy, no. 28. (2010). pp. 148-155.
4. Pochenchuk H.M. Problemy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy v umovakh nestabilnosti svitovoho finansovoho prostoru [The problems of Ukraine's banking system in the conditions of an unstable global financial space]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky: zbirnyk naukovykh prats [Theoretical and applied problems of the economy: Collected scientific works]. Kyiv: VPTs "Kyiv University", no. 20. (2010). pp. 101-108.
5. Mishchenko V.I., Shapovalov A.V., Krylova V.V., Hryshchuk N.V. Problemy reformuvannia bankivskoi systemy Ukrainy v konteksti yevropeiskoi intehratsii: Informatsiino-analitychnyi materialy [Problems of reforming in Ukraine's banking system in the context of European integration: Information-analytical materials]. Kyiv: NBU "Centre of the scientific researches", no. 8. (2011). 266 p.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Диба Лариса Миколавна, старший викладач кафедри пол^ичноТ економп ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iM. Григс^я Сковороди» вул. Покровська 44, кв.18, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, УкраТна. e-mail: chita dog@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Дыба Лариса Николаевна, старший преподаватель кафедры политической экономии
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ им. Григория Сковороды»
ул. Покровская 44, кв.18, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина.
e-mail: chita dog@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Dyba Larysa Mykolaivna - senior teacher of the Department of Political Economy SHEE «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University» Pokrovska St 44|18 street Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv region, 08400, Ukraine. e-mail: chita dog@mail.ru
УДК 336.15
ВИДАТКИ БЮДЖЕТ1В М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СИСТЕМ1 М1ЖБЮДЖЕТНИХ В1ДНОСИН
Карамушка Л.I.
Предметом досл'/дження е теоретичн та npaKmu4Hi питання планування видатюв бюджетiв мсцевого самоврядування.
Метою досл'/дження е розкриття сутноcmi видатюв мсцевих бюджетiв у cucmeMi мiжбюджетних вiдносин.
Методи досл'/дження. У робоmi застосовано сукупнсть наукових мemодiв i пiдходiв, у тому 4u^i системний, структурний, порiвняльнuй, факторний методи, що дозволило рeалiзуваmu концептуальну еднсть доcлiджeння.
Результати роботи. Розкрито сутнсть видатюв мсцевих бюджemiв у cucmeмi мiжбюджemнuх вiдноcuн. Виявлено оcоблuвоcmi формування видатюв бюджemiв мсцевого самоврядування в умовах eкономiчнuх перетворень. Визначено, що рeалiзаuJя бюджетного процесу iз застосуванням програмно-ц/льового методу мае передбачати пiдвuщeння рiвня прозороcmi та ефективноcmi використання кошmiв мсцевих бюджemiв; посилення вiдповiдaльноcmi розпорядниюв бюджетних кошmiв за досягнення юнцевих рeзульmаmiв та контролю за ефективнстю здйсненних видатюв; планування видатюв мсцевих бюджemiв на наступний бюджетний перод iз урахуванням cоuJaльно-eкономiчнuх peзульmamiв, отриманих внаcлiдок рeалiзаuiï бюджетних програм у попередньому пeрiодi. На даний час снуе потреба у пiдвuщeннi прозороcmi та ефективноcmi видатюв мюцевих бюджemiв, забезпеченн '¡х зв'язку iз cmраmeгiчнuмu ujлями со^ально-eкономiчноï полтики адмiнicmраmuвно-meрumорiальнuх одиниць. Розвинуто пiдходu щодо формування бюджетних програм на оcновi пpiоpumemiв державноï та регональноУ полтики, cmpameгiчнuх пламв розвитку територй та галузей економки на середньо- та довгострокову перспективу. Доцльне наукове обфунтування розмежування видатюв мiж ланками бюджетно'1' системи, визначальним фактором якого мае стати ефективнсть використання бюджетних кошmiв.
Галузь застосування результате роботи. Мicueвi бюджети. Планування видатюв бюджету у cucmeмi мiжбюджemного регулювання.
Висновки. Видатки мсцевих бюджemiв е ефективним нструментом регулювання cоuJально-eкономiчного розвитку територй. Особливой фуню^онування видатюв мсцевих бюджemiв виявляються у Ух cкладi та структур, а ефективнсть Ух планування визначае рiвeнь результативной здйснення мсцевими органами влади покладених на них фунщй i повноважень. Планування видатюв мсцевих бюджemiв е важливою складовою системи фнансового управлння, що забезпечуе формування бюджетних показниюв шляхом встановлення щлей як на наступний бюджетний перод так i на перспективний перод з метою пдвищення ефективноcmi, дiевоcmi та прозороcmi бюджетного процесу. Реформування системи планування видатюв мсцевих бюджemiв повинно вiдбуваmucь iз урахуванням доcвiду кран з розвинутою та пeрeхiдною економкою, у тому чиcni в частин запровадження програмно-щльового методу та середньострокового планування в бюджетний процес на рiвнi мсцевого
