Перспективи запровадження міжнародних стандартів «Базель-III» для вітчизняних банків на основі міжнародного досвіду Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Перспективи запровадження м1жнародних стандарте «Базель-Ш» для вггчизняних банк1в на основi м1жнародного досвщу

Бага Оксана Микола'вна

Харювський навчально-науковий тститут Державного вищого навчального закладу «Утверситет бантвськог справи», здобувач освтнього ступеня «Магктр», спещальтсть «Облж i аудит», Укра'ша

Малахов Валерш Андршович

Харювський навчально-науковий тститут Державного вищого навчального закладу «Утверситет бантвськог справи», доцент кафедри обл^ i аудиту, кандидат економiчних

наук, доцент, Укра'ша

Анотащя. У статт узагальнено основы вимоги нових стандартов «Базеля-Ш» у контекст регулювання кап1талу банюв та визначено перспективи 'х впровадження для вггчизняних банюв на основ1 анал1зу м1жнародного досв1ду. Актуальн1сть дано'' проблеми сформульована в необхщносп вщновлення стаб1льност1 банювсько'' системи Укра'ни за допомогою нових стандарт1в, мета яких полягае у п1двищенн1 ст1йкост1 банюв 1 захисп прав споживач1в фшансових послуг. Визначено основн1 загрози, з якими з1ткнулися банк1вськ1 системи розвинутих кра'н, та як1 можлив1 для украшсько'' фшансово'' системи. Запропоновано шляхи досягнення максимально позитивного ефекту вщ впровадження ново'' банювсько'' реформи.

КЛючовi слова: кап1тал, Базель-Ш, м1жнародн1 стандарти, банювська система.

Вступ

1нтенсивний розвиток мiжнародних операцiй спричинив ускладнення банювсько'' дiяльносгi та створив необхiднiсгь збгльшення банками власного капiгалу з метою укршлення свое'' надiйносгi та економiчного росту в дер-жавi в щлому. Свiгова фiнансова криза зробила актуальною проблему доста-гносгi катталу не лише для вiгчизняних банюв, але й для усього свгту, а та-кож виявила слабк мiсця попереднiх сгандаргiв «Базель-11» щодо регулювання сгабiльносгi банкiв та бангавських систем.

Таким чином, стало зрозум!ло, що банкiвським регуляторам слщ звер-нути бiльшу увагу на структуру та ягасть капiгалу, удосконалити стандарти щодо управлшня лiквiднiсгю, провести диверсифжащю кредитних портфе-лiв, а також реформувати iншi сфери дiяльностi банкiв. На цьому глi Базель-ським комiгегом з банкiвського нагляду було розроблено додатковi стандарти щодо катталу (Базель-111), якi врахували недолiки попередньо'' угоди, а також зможуть забезпечити змщнення сгiйкосгi свгтово'' фшансово'' системи та застерегти вщ виникнення глобальних фiнансових криз. Тому упрова-дження нових сгандаргiв у нащональну практику може бути одним iз шляхiв вiдновлення бангавсько'' системи Укра'ни.

ВагомГсть дано! проблеми привертае до себе увагу багатьох науковщв. Зокрема, Хорунжий Д. у сво!й пращ розглядае основш тенденщ! впроваджен-ня положень угоди Базеля-III у дiяльностi iноземних бангав, а також загальну стабгльшсть фшансово! системи та !! економiчне зростання[9]. У пращ К. О. 1ванш дослщжеш проблеми та проаналiзовано наслiдки упровадження Базеля III в дiяльнiсть закордонних бангав [3]. Вченi О. О. Папажа, Е. В. Косова узагальнюють вимоги Базельських стандартiв щодо регулюван-ня капiталу банкiв i визначення перспектив !х впровадження в Укра!ш [7]. Вченими I. М. Крупкою, Х. П. Паньгав проаналiзовано стан укра!нського бан-кiвського нагляду та готовшсть банкiв до виконання оновлених стандарт (Базель-Ш) [5]. У статт В. В. Коваленко визначено основш чинники, що впли-вають на рiвень капiталу банкiв [4].

Суттево оцiнюючи науковий вклад вищезгаданих учених, слiд засвщ-чити, що проблеми урегулювання капiталу укра!нських банкiв у свгтлГ мГж-народних стандартiв «Базель-Ш» не знайшли необхiдного вiдображення.

Метою дано! роботи е узагальнення положень «Базеля-III» до регулю-вання бангавського кашталу, а також виявлення перспектив впровадження !х в Укра!ш на прикладi зарубiжного досвiду.

Результати дослщження

Ключовою метою змiн, рекомендованих угодою про каштал, що вщпо-вщають вимогам Базеля-III, е збiльшення прозорост та якостi банкiвського капiталу, полшшення його структури та запровадження практики покриття ризигав за допомогою капггалу, а також стимулювання заходiв для створен-ня його резервних запасгв. Таким чином, переважною формою кашталу пер-шого ргвня мають стати нерозподглений прибуток та прост акцп. Ыструмен-ти кашталу другого ргвня повиннг бути гармошзоваш. Також передбачеш заходи щодо стримування про циклгчностг банкгвсько! дгяльностг. З метою по-кращення якостг нагляду та контролю за ризиками в банкгвському секторг «Базель-III» запроваджуе ряд оновлених стандартгв вгдносно кашталу, лгквг-дностг i левериджу (сшввщношення власних та позикових засобгв) [7]. Вве-дення нових стандартгв i «буфера кашталу» потребують вгд бангав збгльшен-ня якост та розмГрГв кашталу порГвняно з поточними вимогами «Базеля-II». Новочасш показники лжвщносп i левериджу доповняють нормативи мшь мальних вимог до кашталу, яга базуються на ризиках, як шлях забезпечення стабгльного функщонування банкiв в умовах кризи.

«Базель-III» значно посилюе вимоги до якосл та структури бангавсько-го кашталу, а саме, вводяться новГ мшГмальш вимоги до достатностi капiталу першого рГвня, яга збгльшують його стабгльшсть i прозорГсть, а також його складово! частини - базового кашталу. На сьогодш вщбуваеться поступове припинення визнання пбридних шструментГв у складГ кашталу та здшсню-еться уточнення списку регулятивних вщрахувань з кашталу.

До головних змш, передбачених у нових стандартах, вщносять [9]:

1. Пщвищення вимог до якосл капггалу, тобто введення жорстгаших нормативiв до м^мального розмiру капггалу 1-го рiвня та базового кашталу 1-го рiвня та передбачення 1'х поетапного збiльшення.

2. Пiдвищення вимог до достатностi капiталу, а саме акщонерний каш-тал мае зрости з 2 до 4.5 %; каштал першого рiвня збгльшиться з 4 до 6 %; вимоги до сукупного капiталу залишились на рiвнi 8 %, але додатково було введено буфер консервацп кашталу розмiром 2.5 %, що в свою чергу, збгль-шуе вимоги до сукупного капiталу з 8 до 10.5 %, за кашталом 1-го рiвня - з 4 до 8.5 %, а за акщонерним капiталом - з 2 до 7 %; також запроваджено конт-рциклiчний буфер у розмiрi вiд 0 до 2.5 %, тобто вимоги щодо сукупного кашталу уже збгльшуються до 13 %; що стосуеться системно важливих бангав, то для них запроваджено додатковi вимоги до кашталу у розмiрi вiд 1 до 2.5 %, тобто для них щльове значення достатностi капiталу може пщвищити-ся до 15.5 %.

3. Досить iстотне розширення норм покриття ризигав у формулi доста-тностi капiталу та збiльшення вимоги щодо позабiржових операцiй, а також щодо перерахунку рiвня кредитного ризику iз врахуванням впливу можли-вого фшансового стресу. За оцiнкою самого Базельського ком^ету, вимоги до акщонерного капiталу з урахуванням розширення покриття ризигав та зростання коефщентв загалом виросли в ам разiв.

4. Запровадження коефщенту левериджу (частку позикових коштв, або максимальне плече левериджу), що доповнить показники кашталу з урахуванням ризигав. В Укра'1'ш передбачено паралельне використання коефщь ентв, встановлених стандартами Базель-II та Базель-III, починаючи з 1 сiчня 2013 р. по 1 ачня 2017 р., а перехщ до розширення м^мальних вимог до кашталу i лiквiдностi плануеться iз ачня 2018 р.

5. Змша нормативiв коефiцiентiв лiквiдностi, а саме коефщенту лжвщ-ного покриття та коеф^енту чистого стабiльного фiнансування. Тобто тепер обсягу лжвщних активiв у випадку вщпливу коштiв мае вистачити на 30 дшв, а всi довгостроковi активи фактично повинш бути забезпеченi достат-нiм обсягом стабiльних пасивiв.

Особливостi та проблеми впровадження положень cma^apmie «Ба-зелъ-Ш» у кра1'нах СС та США. В рамках переходу до нормативiв Базеля-III провщш мiжнароднi банки активiзували залучення коштiв для змщнення капiталу у 2012-2013 роках. Але недотримання встановлених спочатку термов переходу до нових стандартв змусило Базельський комiтет зробити вь дповiднi висновки. Стало зрозумiлим, що не ва краши змогли розпочати впровадження Базеля-III з 1 ачня 2013 року.

Новi стандарти суттево вплинуть на змiну параметрiв европейського бангавського сектору, а саме, щоб забезпечити вщповщшсть даним вимогам до 2019 року, европейсьга банки змушеш будуть додатково залучити близь-ко 1.1 трильйона евро кашталу 1-го рiвня, а також на 2.3 трильйона евро на-ростити ресурси довгостроково! лжвщносп та приблизно на 1.3 трильйона евро - короткостроково! лжвщностг Таких безпрецендентних за обсягом за-вдань банкiвська система £вропи ще не знала [9].

Ha aMepHKaHcbKi 6aHKH thck 6yge TpoxH MeHmHM, a^e ge^,o cxo^HM. 3a o^hkom, ge^^HT KaniTa^y 1-ro piBHA cK^agae 800 M^pg. go^apiB C^A, po3pHB K0p0TK0CTp0K0B0Ï ^ÏKBigHoCTÏ - 758 M^pg. go^apiB, a po3pHB y g0Br0CTp0K0B0-My ^ÏHaHcyBaHHi - 2.9 Tp^H. ^o^apiB C^A[1].

OcKi^bKH noTpeöa b gogaTKOBOMy KaniTam CTaHOBHTb 6^H3bKo 60 % Big BapTOCTi BCboro eBponeñcbKoro Ta aMepHKaHCbKoro KaniTa^y 1-ro piBHA, a po3-pHB ^iKBigHOCTi cnocrepiraeTbca Ha piBHi 50 % Big cyMH bcíx K0p0TK0CTp0K0BHX ^iKBigHHX aKTHBiB, oniKyeTbca 3pocraHHA BHMor go KaniTa^y b GBponi go 1.2 Tp^H. eBpo. 3Ba^aroHH Ha цe, nogopo^naHHA 6aHKiBCbKHX noc^yr He yHHKHy-TH, a npH6yTKoBicTb Bcix 6aHKiB Mo^e cyTTeBo 3MeHmuracfl.

Cepeg npo6^eM npH BnpoBag^eHHi Ba3e^^-III aMepHKaHCbKHMH 6aHKaMH Ba^^HBHM MoMeHToM e Te, ^o gaHi CTaHgapTH 6ygyTb 3acTocoByBaTHC^ Mañ^e go Bcix 6aHKiB KpaÏHH - Big Hañ6i^bmHX 6aHKiB go HeBe^HKHX perioHa^bHHX. 3Ba^aroHH Ha цe, HacrngKH g^^ TaKHx 6aHKiB 6ygyTb Bigpi3HflTHca. g^^

Be^HKHx TpaHcHa^oHa.flbHHx 6aHKiB BnpoBag^eHHA hobhx CTaHgapTiB BigKpHe egHHe r^o6a^bHe no^e giñ, to g^^ 6araTbox gpi6HHx 6aHKiB 3anpoBag^eHHA цнx пpннцнпiв CTaHe 3aHagTo Ba^KHM T^rapeM, ocKi^bKH y hhx gy^e o6Me^eHHñ gocTyn go r^o6a^bHHx phhkíb KaniTa^y. OKpiM Toro, BBa^aeTbca, ^o HopMaTHBH Ba3e^^-III cnepmy po3po6mflhcfl g^^ Hañ6i^bmHx 6aHKiB, akí MaroTb Mi^Hapog-HHñ MacmTa6 gi^^bHocTi.

npoTe, BapTo 3a3HaHHTH, ^o 3a ocTaHHi Ki^bKa poKiB Hañ6i^bmi aMepH-KaHCbKi 6aHKH 3m^hh.ah CBiñ KaniTa^ 6i^bme y nopiBHAHHi 3 6araTbMa 6aHKaMH GC, a eKoHoMiKa C^A hhhí nepe6yBae y .rnnmomy CTaHi, Hi^ b GC, ^o npHHocHTb 3HaHHi npu6yTKH aMepHKaHCbKHM 6aHKaM. OcKi^bKH eKoHoMiKa GC hhhí 3Haxo-gHTbCA He y HañKpa^oMy CTaHi, ^ cnpaB^ae Ha6araTo noTy^Himuñ MaKpoeKo-homíhhhh THCK Ha 6aHKH nopiBHAHo 3 aMepHKaHCbKHMH.

TaKHM hhhom, Mo^Ha BH3HaHHTH, ^o Ha gaHoMy eTani npoBogHTbca aKTH-BHe BnpoBag^eHH« yMoB yrogH «Ba3e^b-III» cepeg KpaÏH - H^eHiB Ba3e^bCbKoro KoMiTeTy. HañKpa^i ycnixH y цboмy пpoцeci Mae C^A, ocKi^bKH TyT 6y^o 3anpo-Bag^eHo HaBiTb ^opcTKimi HopMaTHBH KaniTa^y Ta .rnKBigHocTi, hí^ Ti, ^o bh-3HaneHi y caMiñ yrogi. npH цboмy ochobhhmh npo6^eMaMH, 3 akhmh cTHKaroTbca 6aHKH npH BnpoBag^eHHi BHMor Ba3e^bcbKoro KoMiTeTy, e Heo6xigHicTb 3a^y-HeHHA 3HaHHHx rpomoBHx pecypciB g^^ gogaTKoBoï кaпiтa^iзaцiï Hepe3 gogaT-kobí BHecKH aкцioнepiв, 3MeHmeHH« piBH^ gHBigeHgiB, BHnycK gogaTKoBHx eMi-ciñ aкцiñ, npoga^ Henpo^i^bHHx aKTHBiB a6o Hanp^MoM 3MeHmeHHA aKTHBHHx oпepaцiñ 6aHKaMH[4]. A^e BapTo nigKpec^HTH, ^o TpygHo^i, noB'^3aHi 3 Bnpo-Bag^eHH^M HopMaTHBiB Ba3e^^-III, ^ m^^x go 3pocTaHH« piBH^ ctíhkoctí cbí-toboï eKoHoMiKH Ta 3ano6iraHHA hobhx 6aHKiBcbKHx KpH3. Xona, mo^ahbhm Hac-^igKoM gaHHx 3axogiB, a caMe ^opcTKHx BHMor ^ogo gocraTHocri KaniTa^y, egH-HHx cTaHgapTiB ^iKBigHocTi Ta gogaTKoBHx HopMaTHBiB g^^ cHcreMHo Ba^^HBHx r^o6a^bHHx ^iHaHcoBHx ycTaHoB, Mo^e cTaTH ge^Ke ynoBi^bHeHH^ eKoHoMiHHo-ro 3pocTaHH^ y cbítí b pe3y^bTaTi 36i^bmeHH« 6aHKaMH пpoцeнтннx cTaBoK 3a KpegHTaMH, a TaKo^ 3MymeHe cKoponeHHA hhmh o6c^riB KpegHTyBaHH^.

nepcneKmueu enpoeadweHHR cmaHdapmie Ea3eAR-IU dAR eimnu3HRHoeo 6a-HKÍecbKoeo ceKmopy. Ba3e^bcbKHñ KoMiTeT 3 nHTaHb 6aHKiBcbKoro Har^^gy Ha

сьогодш е саме тим мiжнародним майданчиком, де створюються найкрашд свiтовi практики бангавського регулювання. Розглянут вище вимоги перед-бачаеться поетапно запровадити в Украшу згiдно з запланованим графжом, до 2019 року.

Теоретично Украша не зобов'язана реалiзовувати вимоги Базельського комiтету з питань бангавського нагляду, але саме виконання нових стандар-тв дозволить очистити бангавський сектор та залишити на ринку лише т банки, яга здатш витримати жорстку конкуренцiю за ^ента.

Важливо, що останнiм часом в^чизняне банкiвське законодавство та методи бангав щодо ощнки ризикiв значно полшшились i на сьогоднi у большого випадкiв збiгаються з принципами европейських краш. А деяга вимоги стандартiв Базеля-III вже виконуються бiльшiстю украшських банкiв у зв'язку з досить жорсткими нормативами НБУ. Так, ще на 8 липня 2014 року сшввщношення регулятивного кашталу 1-го рiвня до зважених за ризиками активiв становило 14.8 % в щлому по бангавськш систему хоча за вимогами Базеля-III показник мае бути не менше 6 %[6].

Проте, багато украшських бангав мають низку проблем, якi гштять 1'х-нiй капiтал та поганодшть на стан фшансово'1 стiйкостi. Доситьзначною е ча-стина проблемних активiв, також негативно позначаеться дисбаланс у валю-тнiй структурi активiв та пасивiв, а також розбiжностi у термшах залучення та розмiщення ресурав, що породжуе розриви лiквiдностi.

Дощльною для вiтчизняних банкiв буде i оптимiзацiя витрат, оскiльки показники ефективносл загалом по банкiвськiй системi перебувають на ка-тастрофiчно низькому рiвнi (рентабельнiсть активiв бангавсько! системи за результатами 2015 року склала - 5.46 %, а рентабельшсть кашталу впала до -51.96 %).

Постшного вдосконалення також потребуе i система ризик-менеджменту. Банкам досить давно стала зрозумгла вагомiсть достовiрноï оцiнки ризикiв, тому вони працюють в цьому напрямi. Але осгальки перебiж-ний економiчний та пол^ичнийстан в Украïнi постiйно привносить коректу-вання у плани банкiрiв, топ-менеджерам потрiбно швидко адаптовувати iс-нуючi моделi до ново! реальностi, шляхом прийняття ефективних ршень.

Саме тому впровадження стандартв «Базель-III» повинне стати ключо-вим механiзмом укрiплення бангавськогосектору. Ступiнь його прозоростi також полшшиться за умови дотримання базельських рекомендацш. Це зможе пiдвищити довiру до бангав не лише з боку вкладнигав, але й швесто-рiв. Iноземнi iнвестори, спостерiгаючи за дiею европейських правил в Украïнi та збгльшенням прибутковостi банкiв, будуть вкладати додатковi кошти. В результатi, до Украши можуть знову прийти велига европейськi банки, а тi материнсьга структури, «доньки» яких вже дшть на вiтчизняному ринку, можуть зб!льшити свою частку. Можливо, пiдrрунтям стабильного росту укра'1нсько'1 економiки стане саме повернення европейського кашталу [6].

Першим кроком в напрямi впровадження мiжнародних стандарт «Ба-зель-III» в Укра'1'ш стало ухвалення законопроекту, яким визначаеться поета-пне збiльшення мiнiмального розмiру статутного капiталу банку до 500 млн.

TpR для шнуючж бaнкiвськиx устатов, спpиятимe тдвищенню piвня ка-пiтaлiзaцiï бaнкiв та дoпoмoжe знизити pизики для вкладниюв i, мoжливo, пiдвищить дoвipy дo бaнкiв з бoкy ïx ^ен^в [8]. Для бaнкiв, щo c^opern дo нaбpaння чиннocтi дaнoгo За^ну, визнaчeнo oбoв'язoк пpивecти poзмip ста-тyтнoгo кaпiтaлy y вiдпoвiднicть з того вимoгaми пpoтягoм десяти po^. Вищезгаданий Зaкoн тaкoж мicтить пepeлiк нopм, нaпpaвлeниx на cпpoщeн-ня пpoцeдyp пpи кyпiвлi iнвecтopoм нeплaтocпpoмoжнoгo банку, а тaкoж щ^-дo пpoвeдeння миттeвoï кaпiтaлiзaцiï банку пpи piзкoмy пoгipшeннi загаль-нoгo стану фiнaнcoвoгo pинкy.

Щo cтocyeтьcя якicнoгo ефекту вiд впpoвaджeння вимoг Базеля-III, тo мoжнa poзглядaти йoгo для oкpeмиx бaнкiв та для фiнaнcoвoï системи в щ-лoмy. Для oкpeмиx бaнкiв буде cпocтepiгaтиcя такий ефект:

1. Вдоилення пpoпoзицiï вщ кopoткo- дo дoвгocтpoкoвoгo фшансуван-ня. Зaпpoвaджeння двox кoeфiцieнтiв лiквiднocтi змусить банки пepeйти вiд yгoд пpo кopoткocтpoкoвe фoндyвaння дo пoшyкy дoвгocтpoкoвoгo фшансу-вання, щo мoжe змшити мapжy i цiни.

2. Рeopгaнiзaцiя юpидичниx ocí6. Значна увага з 6o^ нaглядoвиx opra-нiв дo влacниx тopгoвeльниx oпepaцiй мoжe пpизвecти дo peopгaнiзaцiï бан-кiвcькиx ^уп, включаючи злиття i пoглинaння, та пoзбaвлeння вiд швести-цiйниx пopтфeлiв, i вкладень в банки.

3. Б1льш cлaбкi банки будуть витюнеш з pинкy. Пpи пocилeнoмy ^нт-poлi peгyлюючиx opгaнiв в cyмi з нecпpиятливими eкoнoмiчними yмoвaми слабюшим банкам важче забезпечити нeoбxiдний piвeнь кaпiтaлy, щo мoжe пpизвecти дo cкopoчeння кiлькocтi тaкиx бaнкiв.

4. Суттевий вплив на пpибyтoк i ROE1. Пiдвищeнi вимoги дo катталу, вapтocтi фiнaнcyвaння, а тaкoж нeoбxiднicть викoнaння нoвиx вимoг pe^-люючиx opгaнiв матимуть дoдaткoвий вплив на мapжy i oпepaцiйнi мoжли-вocтi. Дoxiднicть iнвecтopiв мoжe впасти в той час, кoли банки матимуть не-oбxiднicть y зaлyчeннi дoдaткoвиx iнвecтицiй, щoб вiднoвити фiнaнcoвi бу-фepи [2].

Щo ж сгосуеться впливу на фiнaнcoвy cиcтeмo зaгaлoм, вaжливo визна-чити такий ефект:

1. Зниження пoпитy iнвecтopiв дo aкцiй i oблiгaцiй бaнкiвcькoгo ceктo-py. Iнвecтopiв не будуть пpивaблювaти випуски aкцiй та oблiгaцiй банками в yмoвax ймoвipнoгo зниження дивiдeндiв, пoв'язaнoгo з нeминyчoю пepeбy-дoвoю бази кaпiтaлy. Очжуеться мoжливicть зниження пpибyткoвocтi i ROE, а за yмoви пpийняття деякж нeaкцioнepниx iнвecтицiй, втpaти aбcopбyвaти-муться бopгoвими iнcтpyмeнтaми ще дo лжвщацп. Таке бачення iнвecтopiв мoжe виpaзитиcя в цiнi нoвoгo кaпiтaлy i в мiжбaнкiвcькиx cтaвкax зaпoзи-чення.

2. Нepiвнoмipнe впpoвaджeння вимoг «Базель-III» та peгyлятopний ap-бiтpaж, як насд^к. Пpи piзнoмy впpoвaджeннi peкoмeндaцiй Базеля-III piз-ними юpиcдикцiями, пpoблeми, пoв'язaнi з мiжнapoдним peгyлятopним apбi-тpaжeм пpи впpoвaджeннi пoлoжeнь Базеля-I та Базеля-II, пpoдoвжaть за-гpoжyвaти cтaбiльнocтi фiнaнcoвoï системи.

3. Зменшення ризику системно! бангавсько! кризи. Шдвищеш буфери кашталу, лжвщност, а також стандарти щодо управлшня ризиками повинш знизити рiвень ризику банкрутства шдивщуальних бангав та знизити взае-мозалежнiсть фiнансових шститулв.

4. Зменшення обсягу кредитування. Зважаючи на те, що тривалий перь од впровадження нових стандартв повинен допомогти знизити цей ефект, слщ визнати, що значне посилення вимог до кашталу i лжвщносл може при-звести до спаду бангавсько! дiяльностi або до пiдвищення вартост кредит-них послуг.

5. Осгальки iснують деякi негативнi наслiдки вщ впровадження реко-мендацiй Базельського ком^ету, необхiдно визначити напрями дiяльностi бангавсько! системи, виконання яких забезпечило б максимально позитив-ний ефект вщ бангавсько! реформи.

Висновки

Розроблення та запровадження завищених вимог до лжвщносл та дос-татностi капiталу бангав за угодою «Базель-III» було наслщком пошуку бiльш дiевих шляхiв уникнення повторення минуло! фшансово'1 кризи. Результатами впровадження рекомендацш Базельського ком^ету буде зростання фь нансово'1 стшкосл банкiв та вае'1 св^во! фшансово'1 системи, а також покра-щення рiвня капiталiзацiï банкiв. Упровадження нових стандартв принесе потужний позитивний ефект. Можливим може бути повернення банюв до простих схем бiзнесу та ушверсальних операцiй. Цi змiни заохочуватимуть св^ову банкiвську спiльноту, а саме велит банки, яга завзято працюють на мiжнародних ринках, посилювати дисциплшу у галузi торгiвлi позабiржови-ми деривативами та ушфжувати торгiвлю з ними. Результати будуть вщчут-ш у всiй фiнансовiй системi, включаючи небангавський сектор i ринки каш-талу.

Спостерiгаючи за мiжнародним досвiдом запровадження вимог Базеля-III, можна виявити певш труднощд на шляху до вдосконалення бангавсько'1 системи. Такi труднощд властивi i для вiтчизняних бангав. Тому, задля отри-мання максимального ефекту вщ впровадження нових стандартв необхiдно: значно знизити частку кредитування з поеднаними особами в кредитному портфелi бангав; здшснити реальне зниження концентрацп ризикiв на один проект; а також дуже важливою умовою е зменшення рiвня галузево! концентрацп' в найбгльш ризикових сферах, таких як будiвництво, ринок нерухо-мостi та фiнансовi операцй'. Розв'язання цих завдань допоможе забезпечити близько 80 % очжуваного позитивного ефекту бангавсько'1 реформи.

Перспективою щодо подальших дослщжень буде визначення впливу повного запровадження вимог «Базель-III» на фшансову систему Украши та порГвняння ягасного ефекту вГд дотримання нових вимог у розвинутих кра'1-нах св1ту.

Перелж використаних джерел

1. Basel III Monitoring Report / Basel Committee on Banking Supervision. -[S. l.] : Bank for International Settlements, 2014. - 47 p. - Also available from: http://www.bis.org/publ/bcbs289.pdf.

2. Бусько К. А. Транспаретшсть катталу та ризигав дiяльностi бангав в контекст вимог «Базеля III» [Електронний ресурс] / К. А. Бусько // Int-konf.Org - науковi конференций - Режим доступу: http://goo.gl/vv62As. - Станом на 31.05.2014. - Назва з екрана.

3. 1ванш К. О. Вплив Базеля III на формування бiзнес-стратеrii европей-ських бангав / К. О. 1ванш / / Економiчний форум. - 2014. - № 2. - С. 184-189.

4. Коваленко В. В. Достатшсть катталу бангавсько'1' системи в умовах ци^чного розвитку економжи / В. В. Коваленко, Д. С. Гайдукович / / Страте-пчш прюритети. - 2014. - №1. - С. 48-58.

5. Крупка I. М. Сучасш мiжнароднi вимоги регулювання лжвщносл бангав / I. М. Крупка, Х. П. Паньгав // Бiзнес Ыформ. - 2013. - № 6. - С. 337-341.

6. Мамедов С. Базель III як бангавська карта евроштеграцп [Електронний ресурс] / С. Мамедов // £вропейська правда. - 2014. - 08 липня. - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.Ua/experts/2014/07/8/7024038. -Назва. с екрана.

7. Папажа О. О. Каттал бангав у контекст вимог мiжнародних стандар-тв Базель-III: перспективи для Украши / О. О. Папажа, Е. В. Косова // Бiзнес Ыформ. - 2014. - №7. - С. 241-246.

8. Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо упередження (мь нiмiзащi) негативного впливу на стабгльшсть бангавсько'1' системи [Електронний ресурс] : проект Закону Украши вщ 27 травня 2014 р. № 4938 // Верховна Рада Украши : офщшний веб-портал. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51112. - Станом на 01.04.2016. - Назва з екрана.

9. Хорунжий Д. Сучасш тенденцп впровадження положень Базеля III / Д. Хорунжий // Вкник Нащонального банку Украши. - 2015. - №4. - С. 60-65.

© О. Бага, В. Малахов

Prospects of implementation of "Basel III" international standards for domestic banks based on international

experience

Baha Oksana

Kharkiv Educational and Scientific Institute of State Higher Educational Institution "Banking University", Master's Degree student, specialty «Accounting and Audit», Ukraine

Malakhov Valeriy

Kharkiv Educational and Scientific Institute of State Higher Educational Institution "Banking University", Associated Professor of Department of Economic Theory, PhD in Economics, Associated

Professor, Ukraine

Abstract. This article summarizes the main requirements of the "Basel III" new standards in the context of banks capital regulation and identifies prospects for implementation of domestic banks based on analysis of international experience. The urgency of the problem is formulated in the need to restore the stability of the banking system of Ukraine with the new standards, which purpose is to increase the stability of banks and to protect the rights of financial services consumers. The main threats faced by the banking systems of developed countries and possible for the Ukrainian financial system were determined. The ways of achieving maximum benefits of new banking reform introduction were proposed.

Keywords: capital, Basel III, international standards, banking system.

© O. Baha, V. Malakhov