CC BY
82
Мазалова Айше OcMaHiBHa,
acnipaHmKa кафедри господарського права, Нацональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харш e-mail: aishemazalova@gmail.com
ORCID 0000-0002-7202-2722
doi: 10.21564/2414-990x.143.142507 УДК 346.2(477):331.107.5
ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО: М1СЦЕ В СИСТЕМ1 ВЗА6МИН ДЕРЖАВИ ТА Б1ЗНЕСУ
Статтю присвячено з'ясуванню сутностг та функщонального навантаження правових форм публ1чно-приватного партнерства в умовах сучасног ринковог економгки. Окреслено дефекти правового забезпечення в1дносин публ1чно-приватного партнерства, розроблено деяк пропозицг щодо гх усунення. Проанал1зовано реальний стан правового регулювання публ1чно-приватного партнерства, розглянуто його недолжи та шляхи гх усунення.
Ключовi слова: публiчно-приватне партнерство; npaBOBi форми ny^i4H0-npmaTH0ra партнерства; квалiфiкацiйнi ознаки публiчно-приватного партнерства; договори публiчно-приватного партнерства.
Мазалова А. О., аспирантка кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : aishemazalova@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7202-2722
Публично-частное партнерство: место в системе отношений государства и бизнеса
Статья посвящена выяснению сущности и функциональной нагрузки правовых форм публично-частного партнерства в условиях современной рыночной экономики. Обнаружены дефекты правового обеспечения отношений публично-частного партнерства и предложены отдельные предложения по их устранению. Проанализировано реальное состояние правового регулирования публично-частного партнерства, определены недостатки и пути их устранения.
Ключевые слова: публично-частное партнерство; правовые формы публично-частного партнерства; квалификационные признаки публично-частного партнерства; договоры публично-частного партнерства.
Постановка проблеми. Частков1 полшшення систематики функцюнування правового господарського порядку в щлому е a priori обмежено ефективними, хоча саме сюди держава традицшно спрямовуе власш реформаторсью нама-гання. Об'ектом спрямованого втручання з боку держави мае стати вся еко-ном1чна система сусшльства, включаючи умови ввдтворення вс1х И базових
чинниюв, особливо на и перехвдному пострадянському етапi, що досi не завер-шився i водночас вимагае здiйснення вже нових трансформацiй, викликаних глобалiзацieю, iнформацiйно комушкативною властивiстю сучасних економiч-них процесiв, технологiчними iмперативами конкурентно! боротьби на глобаль-них ринках [1, с. 12].
Численш економiчнi кризи довели необхщшсть державного впливу на еко-номiчнi процеси (впливу публiчних iнтересiв, у тому числi шляхом здшснення державного регулювання), зумовили спiвпрацю держави та оргашв мiсцевого самоврядування з приватним сектором. Одшею iз форм тако! спiвпрацi е меха-шзм публiчно-приватного партнерства (далi - ППП). За останш 10 рокiв Укра-!на зробила значний крок уперед у напрямку створення господарсько-правового мехашзму взаемодГ! влади та бiзнесу, i тема публiчно-приватного партнерства в цьому контекст набувае все бшьшо! актуальностi.
Аналiз остантх публгкацш. Проблемам публiчно-приватного партнерства тiею чи шшою мiрою придiляли увагу вченi-юристи, а саме Д. В. Задихайло (Э. V. Zadykhailo), О. М. Вшник (О. М. У1ппук), I. В. Запатрша (I. V. Zapatrina), В. А. Устименко (V. А. Ustymenko), Р. А. Джабраiлов (Я. А. Dzhabrailov) та iншi, проте щла низка питань щодо зазначено! проблеми все ще потребуе вивчення.
Метою статтi е з'ясування сутност та функщонального навантаження правових форм державно-приватного партнерства в умовах сучасно! ринково! економiки з метою визначення проблем цього забезпечення та шляхiв його удосконалення.
Виклад основного матерiалу. Економжа ринкового типу е базовою моделлю економiчно! координацп, економiчно! оргашзацп суспiльства, в якiй повиннi поеднуватися мехашзм iз соцiальним спрямуванням, спроможний забезпечити гармошзащю приватних та публiчних iнтересiв (в економiчному сенсi - ринкового саморегулювання та державного регулювання). Ввдповщно -гармонiзацiю змiсту, форм та механiзмiв приватноправового та публiчно-право-вого регулювання. Такi цiлi i iнтереси iнтегруються в единому правовому пол^ через категорiю «правовий господарський порядок». Це вщображено i у Госпо-дарському кодексi Укра!ни, де вщповщно до ст. 5 правовий господарський порядок формуеться на основi оптимального поеднання ринкового саморегулювання економiчних ввдносин суб'ектiв господарювання та державного регулювання макроекономiчних процесiв [2, с. 112].
Таким чином, першим елементом ефективного мехашзму функщонування сучасно! ринково! економiки виступае активне державне регулювання. Воно повинно мати постшний характер з метою максимально можливого запобтання негативних явищ в економщь 1снуе цiла низка проблем, яку неможливо вирЬ шити лише за допомогою ринку, i тому частину функцш бере на себе держава. До ушверсальних функцiй держави, як справедливо зазначае Д. Д. Задихайло, можна ввднести: забезпечення нащонально! безпеки; шдтримання i забезпечення сусшльного розвитку; пiдтримання i забезпечення правового сусшль-ного порядку; забезпечення протидп кризам та дисфункцiям функцiонування
сусшльно! системи; шдтримка реальност державного суверенiтету, вщтворення його властивостей [3, с. 52].
Проте самостшно державне регулювання не спроможне бути ушверсальним iнструментом для усiе! палiтри вiдносин держави та бiзнесу.
Тому другим елементом виступае приватний бiзнес, який набувае статусу рiвноправного партнера держави у виконанш стратегiчних завдань сощально-економiчного розвитку кра!ни. Вiд того, наскiльки активну дiяльнiсть ведуть пiдприемцi, залежить економiчна дiяльнiсть i розвиток само! держави, адже шд-приемництво - головна рушшна сила економiки, без розвитку яко! неможливий розвиток суспiльства в щлому та функцiонування економiки ринкового типу зокрема. В основi шдприемництва лежить приватна мотивацiя, яка Грунтуеться на приватних особистих iнтересах. Однак, знову ж таки, лише за рахунок приватно! мотиваци сучасна ринкова економжа функщонувати не може. Тому необхщно враховувати взаемодiю зазначених елеменпв для досягнення поставлених щлей.
На кожному етапi розвитку сусшльства виникае потреба у встановленнi власно! формули комбiнування названих iнтересiв з метою гармоншного та ефективного розвитку нащонально! економжи. Поеднання приватних i публiч-них iнтересiв в единому господарсько-правовому механiзмi економiчних ввд-носин здшснюеться в рiзних правових формах, але найбшьш безпосередньою формою такого поеднання е мехашзм публiчно-приватного партнерства.
Публiчно-приватне партнерство - це особлива форма сшвпращ носив публiчних iнтересiв з приватним бiзнесом, якiй притаманна низка специфiчних ознак, що дозволяють видшити серед усiх можливих форм сшвпращ саме ППП [4, с. 6].
Тож публiчно-приватне партнерство Грунтуеться на: 1) приватноправових засадах, серед яких можна зазначити договiр, юридичну рiвнiсть учаснишв договору, свободу договору тощо; 2) публiчно-правових засадах, а саме участь суб'екта публiчного права, який може виступати одночасно:
- як суб'ект оргашзацшно-господарських повноважень, де мае мюце влад-ний аспект, звщки випливае надання пiльг, компенсащя вiдсоткiв за кредитами, державна допомога;
- як суб'ект, що може виступати учасником приватноправових (комерцш-них) вщносин (передача майна в оренду, концесiя тощо).
Як бачимо, природа публiчно-приватного партнерства мае змшаний характер, але утворюе сталий тип вщносин (суспiльно-економiчнi) в сферi господарю-вання з метою взаемодГ! в процесi досягнення i публiчних, i приватних iнтересiв.
Таким чином, у процесi реалiзащ! публiчно-приватного партнерства користь отримуе i публiчний, i приватний партнер. Для держави/територiально! громади це задоволення певно! категорГ! публiчних iнтересiв. Головною ж метою приватного партнера е оновлення основних фондiв, запровадження нових технологш, отримання випдного активу на тривалу перспективу тощо. Але поряд з цим держава створюе стимули для участ приватного партнера. Зокрема, Закон Укра!ни «Про державну допомогу суб'ектам господарювання» передбачае таш форми
державно! допомоги: надання субсидш та гранив; надання дотацш; надання податкових шльг, вщстрочення або розстрочення сплати податыв, зборiв чи шших обов'язкових платежiв; списання борпв, включно iз заборгованiстю за надаш державнi послуги, списання штрафних санкцш, компенсацiя збиткiв суб'ектам господарювання; надання гарантш, кредитiв на пiльгових умовах, обслуговування кредиив за пiльговими тарифами тощо [5].
Вiдмiнною рисою публiчно-приватного партнерства е i те, що воно виступае формою iндивiдуалiзацií спещального режиму господарювання пiд реалiза-щю конкретного iнвестицiйного проекту, якому властиве ушкальне публiчне значення.
Таким чином, публiчно-приватне партнерство виступае таким альянсом мiж державою i бiзнесом, яке мае на мет реалiзацiю нацiональних i мiжнародних, масштабних i локальних, але завжди сусшльно значущих проектiв у широкому спектрi сфер дiяльностi - вщ створення i розвитку шфраструктури до розробки та адаптацп нових перспективних технологш. Зокрема це можуть бути:
1. Будiвництво та експлуатащя об'ектiв iнфраструктури.
2. Iнновацiйне виробництво.
3. Технопарки, iндустрiальнi парки тощо.
4. Розробка та виробництво ОПК.
5. Еколопчш проекти.
6. Розробка ресурсiв тощо.
Втизняне законодавство мктить широкий перелiк сфер застосування ППП. Водночас св^овий досвiд показуе, що, як правило, держава визначае обмежену кшьккть сфер та форм реалiзацií ППП, що дозволяе ефективно використати державш ресурси i спрямувати '1х на вирiшення найбiльш гострих проблем. Так, Велика Британiя зосередила проекти ППП на об'ектах шфраструктури, оборонш об'екти i автомобiльнi дороги. Канада значну кшь-кiсть проектв ППП виконуе в таких сферах, як енергетика, транспорт, захист навколишнього середовища, воднi ресурси, водопостачання та водовщведення, рекреацiйнi об'екти, iнформацiйнi технологи, охорона здоров'я, осв™. Гре-щя переважно виконуе проекти ППП в транспортнш галузi, зокрема щодо автомобшьних дорiг та аеропортiв; Iрландiя визначила так об'екти ППП, як автомобшьш дороги та мiськi транспортнi системи. Австралiя прiоритетними напрямами для ППП визначила транспорт i системи життезабезпечення мют. Нiдерланди застосовують механiзм ППП у громадському житловому ceкторi та системах життезабезпечення мют. Iспанiя реалiзуе проекти ППП у галузi плат-них автомобiльних дорiг i також системах життезабезпечення мют. США переважно виконують проекти ППП, яы об'еднують природоохоронну дiяльнiсть, життезабезпечення сшьських населених пунктiв. Застосування механiзму ППП у сферах освгги та охорони здоров'я знайшло розвиток насамперед у Великш Британп. Окрiм цього, юнуе значний досвiд реалiзацií проектiв ППП у сферах водопостачання та водовщведення, управлшня твердими побутовими вiдходами, екотуризму та рекреацшнш галузi [6].
Необхщним вбачаеться з'ясування умов, за яких саме сшвробггництво держави i 6i3Hecy набувае статусу саме публiчно-приватного партнерства, а не е звичайними договiрними вiдносинами, наприклад, оренди державного майна, концесп тощо. У цьому сенс особливо важливого значення набувае питання визначення додаткових ознак ППП, що ввдокремлюють зазначеш вiдносини вiд усього масиву договiрних вiдносин, зокрема мiж державою та суб'ектами господарювання. На мою думку, такими ознаками е наступне:
1) визначений актуальний пyблiчний штерес у реалiзацiï проекту загально-державного або регiонального значення;
2) проблематичшсть реалiзацiï проекту силами держави або територiальноï громади з огляду на обсяги фшансування, термiни, необхвдшсть залучення спе-цiальних виробничих активiв тощо;
3) проблематичнiсть реалiзацiï проекту силами приватного швестора (швес-торiв) у форматi загальних правових режимiв господарювання через необхщ-нiсть значного обсягу швестицш, високий стyпiнь ризиковост ввдповвдно1 iнвестицiйноï або пiдприемницькоï дiяльностi, довготривалiсть повернення iнвестованих капiталiв тощо;
4) необхщшсть застосування засобiв державно!" допомоги з боку пyблiчного партнера та встановлення юридично1 вiдповiдальностi за зловживання останшм такою допомогою;
5) необхiднiсть встановлення особливого дозвшьного порядку лептимацп вщносин ППП з тим, щоб запобнти майже неминучим корyпцiйним проявам при застосуванш зазначено1 правово1 форми;
6) визначення типових договiрних форм, в яких реалiзовyеться ППП, а у разi його реалiзацiï на корпоративних засадах - умов та оргашзацшно-правових форм створення та функщонування вщповщних пiдприемств корпоративного типу.
Пyблiчно-приватне партнерство здшснюеться у рiзних формах, зокрема:
1. Договiрна. Така форма вщграе значну роль при встановленнi вщносин пyблiчно-приватного партнерства. У деяких крашах поняття ППП ототожню-еться виключно з концесiею, тодi як в шших - передбачае будь-яку форму аутсорсингу та сшльних пiдприемств, що створюються державним i приват-ним секторами [7]. На практищ все частше застосовуеться вужчий пiдхiд до розумшня ППП, коли воно розглядаеться як рiвноправне взаемовигiдне спiвробiтництво мiж державою i приватним бiзнесом у процесi облаштування iнфрастрyктyри й надання пyблiчних послуг за умови розподшу ризикiв та вiд-повiдальностi. В украшському законодавствi навпаки закладено широкий шдхщ до розyмiння ППП, оскшьки ст. 5 Закону УкраТни «Про державно-приватне партнерство» закршлюе вiдкритий перелж договорiв, якi можуть укладатися в рамках ППП, лише за винятком угоди про розподш продукцп [8]. Звщси виникае питання про природу договору про ППП. Якщо розглядати договiр про пyблiчно-приватне партнерство як самостшний тип договору, то види будуть класифжуватися залежно вiд договору, на основi якого вiн побудований - про концесш, про сшльну дiяльнiсть, yправлiння майном тощо.
Водночас втизняний законодавець проинорував положення про Грунтовш вимоги до угоди ППП щодо змюту та форми, обмежившись загальними фразами про укладення таких договорiв ввдповвдно до вимог, встановлених законами Украши (загальним - про ППП та спещальними - про концесп, державш заку-пiвлi та iн.) [9, с. 90]. Цшком очевидно, що окрiм загального Закону Украши «Про державно-приватне партнерство» необхщна i щла низка пiдпорядкованих йому галузевих закошв, якi б регулювали кожен окремий вид договору, укла-дений у сферi ППП.
Деякi питання процедурного характеру щодо укладення договору в сферi ППП, як не знайшли свого вiдображення на законодавчому рiвнi, закрiпленi у пiдзаконних актах, наприклад: постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про затвердження Порядку надання приватним партнером державному партнеру шформацп про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства» [10], та «Про затвердження Методики виявлення ризиюв, пов'я-заних з державно-приватним партнерством, '1'х ощнки та визначення форми управлшня ними» [11] тощо. Однак зi змiсту ст. 5 Закону Украши «Про дер-жавно-приватне партнерство» випливае, що вщносини, пов'язаш з iнiцiюванням державно-приватного партнерства, вибором приватного партнера, шдготовкою до укладення, визначенням змюту договору, укладенням та виконанням дого-ворiв, укладених у рамках здшснення державно-приватного партнерства, регу-люються виключно законами.
2. Корпоративна. Така форма реалiзацií ППП передбачае створення госпо-дарсько! органiзацГí на змiшанiй власностi та сшльнш участi партнерiв.
Таким чином, за участю публiчного та приватного партнерiв створюеться спiльне товариство шляхом об'еднання 1'х досвiду, ресурсiв, розподшу ризикiв з метою реалiзацГí конкретних проек^в. Однак чинний закон про ППП иноруе дану форму партнерства, хоча передумови для такоí сшвпращ iснують. У цьому контекстi варто навести приклади таких законодавчих актв, зокрема: Закон Украши «Про мюцеве самоврядування в Украш», вiдповiдно до якого органи мюцевого самоврядування мають право створювати не лише комунальш шд-приемства, а й господарсью товариства [12]; Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украхни «Про впорядкування дiяльностi суб'екпв пiдприемницькоí дiяльностi, створених за участю державних шдприемств», де вiдповiдно до п. 1 державш шдпри-емства не можуть бути засновниками шдприемств будь-яких оргашзацшних форм та видiв, господарських товариств, кооперативiв. У цш же частинi зазначенi винятки з цього положення, зокрема - будiвельнi оргашзацп, суб'екти лiтакобудування, а також шдприемства будiвельноí iндустрГí та будiвельних матерiалiв [13]. Таким чином, законодавець зробив певний крок для створення умов здшснення ППП, однак для досягнення бiльшоí ефективносп необхвдно i надалi розкривати статус ППП.
3. Окремоí уваги заслуговують проекти ППП, яы набувають мiжнародного характеру шляхом залучення шоземного партнера. Вони можуть реалiзуватись як у договiрнiй, так i корпоративнiй формi. Статтею 19 Закону Украши «Про
державно-приватне партнерство» прямо передбачена можливкть участ шозем-ного приватного партнера. Однак прогалини украшського законодавства у сферi ППП, як-от: вщсутшсть едино!" yнiфiкованоï процедури визначення та оголо-шення приватного партнера для всiх проектiв ППП, регулювання процедурних питань шдзаконними актами, яю не мають обов'язкового характеру тощо, - все це може стати лише додатковою перешкодою для шоземного швестора, оскшьки вiн не може врахувати стандартш умови сшвпращ.
Вочевидь, кожна з наведених форм ППП мае сво1 переваги i недолши, тому проект пyблiчно-приватного партнерства повинен будуватись на основi узгодження з прюритетними потребами вiдповiдного сектору та щлями такого проекту.
Нинi Украша лише сто1ть на шляху до досягнення чимало!" кiлькостi усшш-них реалiзованих проектiв пyблiчно-приватного партнерства. I це не дивно, оскшьки для нашо1 краши ППП е доволi новим правовим явищем. Перший крок до визначення правових основ пyблiчно-приватного партнерства було зро-блено у 2007 р. - розроблений проект Закону Украши «Про державно-приватне партнерство», який, однак, так i не був прийнятий. У 2009 р. Верховна Рада прийняла Закон Украши «Про загальш засади розвитку державно-приватного партнерства», який у цьому ж рощ був скасований. I лише у 2010 р. набув чинност Закон Украши «Про державно-приватне партнерство» [8], але врегу-лювати все рiзноманiття вщносин ППП вш виявився неспроможним. У подаль-шому це викликало необхщшсть прийняття Закону Украши «Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо усунення регуляторних бар'ерiв для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання швестицш в УкраТш» у 2015 р. [14], у якому закршлено низку позитивних змш до зазначеного вище Закону, зокрема, щодо сфер дiяльностi, вимог до угоди про ППП, повноважень оргашв, перелшу договорiв тощо, однак усунути весь обсяг проблем правового регулювання даним актом не вдалося.
Окрiм закошв, деяк питання розвитку ППП врегульоваш розпоряджен-нями та постановами Кабшету Мiнiстрiв Украши, наказами та положеннями центральних оргашв виконавчо'1' влади, ршеннями мюцевих оргашв виконавчо'1' влади та оргашв мюцевого самоврядування. У щлому лише на загальнодержав-ному рiвнi налiчyеться кiлька десяткiв нормативних акив, що безпосередньо регулюють питання ППП. Багатомаштшсть та неyзгодженiсть усього нормативно-правового матерiалy стае перешкодою для ефективного функщонування мехашзму ППП.
Висновки. Таким чином, пyблiчно-приватне партнерство - дiевий iнстрy-мент для виршення важливих проблем збалансованого розвитку на державному, регюнальному та мюцевому рiвнях. Однак його ефективному функщонуванню заважають наявнi прогалини у чинному Закош УкраТни «Про державно-при-ватне партнерство», зокрема недосконалють концепцй' правового забезпечення, неврахування особливостей застосування такого партнерства в рiзних сегментах сфери господарювання, де для розвитку пyблiчно-приватного партнерства необ-
хщно досягти значного ступеня деталiзацiï законодавчого регулювання. Саме ix усунення особливо важливе, враховуючи, що стороною партнерства завжди мае бути публiчний партнер (держава або органи мюцевого самоврядування), дiяльнiсть якого зпдно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституцп Украши мае Грунту-ватись на чiткiй законодавчш основi. З огляду на зазначене, необхвдно:
Модернiзувати з точки зору пристосування в кожнш сферi, тому крiм базового закону про ППП слщ розробити iншi шдпорядковаш йому галузевi закони, як-от: «Про особливост публiчно-приватного партнерства в сферi реалiзацiï iнновацiйниx проекив», «Про особливост публiчно-приватного партнерства в сферi реалiзацГí iнфраструктурниx iнвестицiйниx проек™», «Про особливост публiчно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексЬ» тощо. Адже для рiзниx завдань повинш бути створенi рiзнi правовi форми реалiзацiï з огляду на рiзнi форми поеднання публiчниx та приватних iнтересiв у кожному з вказаних випадыв.
У цьому контекст також слiд зазначити, що мехашзм та види надання державно! допомоги, яы нещодавно набули законодавчого закршлення [5], також потребують пристосування до змюту умов реалiзацГí даних видiв публiчно-при-ватного партнерства.
Встановити квалiфiкацiю ППП як такого та кожно1 окремо1 галузi i його спецiальниx рiзновидiв, диференцiйованиx вiдповiдно до визначених сфер застосування, включаючи особливостi зобов'язальних конструкцш та характеристики умов ix договiрноï форми.
Визначити прiоритетнi сфери реалiзацiï ППП, що дозволить ефективно використовувати державш ресурси i спрямувати ïx на виршення найбiльш актуальних проблем. Насамперед це стосуеться розбудови шновацшно1 шф-раструктури, дiяльностi шдприемств з особливим публiчним iнтересом, що потребуе визначення особливих компле^в договiрниx умов та застосованих видiв державно!" допомоги.
Чiтко визначити коло оргашзацшно-господарських засобiв впливу з боку публiчного партнера та встановити меxанiзми ïx застосування, що вiдповiдали би завданню ППП.
Кожнiй iз цих вимог притаманнi певнi особливосп, якi потребують детального аналiзу та подальшого вивчення, що i становитиме предмет подальших наукових дослщжень.
Список лiтератури:
1. Задихайло Д. В. Ввдносини економ1чно1 влади в систем! правового господарського порядку. Економгчна теоргя та право. Сер1я : Право. 2014. № 1 (26). С. 12-19.
2. Задихайло Д. В. Право на тдприемницьку д1яльтсть у систем1 ввдносин правового господарського порядку Вгсник Академй правових наук Украти. 2011. № 2 (65). С. 112-122.
3. Задихайло Д. Д. Кабшет М1шстр1в Украши як суб'ект економ1чно1 системи: конституцшно-правов1 засади : монограф1я. Харюв : Юрайт. 2013. 192 с.
4. Вшник О. М. Корпоративна форма державно-приватного партнерства: проблеми правового забезпечення на тл1 заруб1жного досвщу : монограф1я. Суми : МакДен, 2012. 204 с.
5. Про державну допомогу суб'ектам господарювання : Закон Украши вщ 01.07.2014 р. № 1555-VII. Дата оновлення: 02.08.2018. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1555-18
6. Щодо розвитку державно-приватного партнерства як мехатзму активацп швестицшно1 дiяльностi в Украш. Аналiтична записка / Нацiональний шститут стратегiчних дослiджень при Президентовi Украши. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/816/.
7. European PPP Report 2009 / DLA Piper, European PPP Expertise Centre (2009). URL: https://www.minfin.bg/upload/8976/European+PPP+Report+2009.pdf.
8. Про державно-приватне партнерство : Закон Украши ввд 01.07.2010 р. № 2404-VI. Дата оновлення: 24.05.2016. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
9. Вшник О. М. Договiрнi ввдносини державно-приватного партнерства: проблеми правового регулювання. Вкник Вищог ради юстица. 2013. № 2 (14). С. 90-107.
10. Про затвердження Порядку надання приватним партнером державному партнеру шфор-мацп про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства : Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши ввд 09.02.2011 р. № 81. Дата оновлення: 09.10.2015. URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/81-2011-п.
11. Про затвердження Методики виявлення ризиюв, пов'язаних з державно-приватним партнерством, ix ощнки та визначення форми управлшня ними : Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши ввд 16.02.2011 р. № 232. Дата оновлення: 30.09.2015. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/81-2011-п.
12. Про мкцеве самоврядування в Украш : Закон Украши ввд 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. Дата оновлення: 10.06.2018. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80.
13. Про впорядкування дiяльностi суб'еклв пвдприемницько1 дiяльностi, створених за участю державних пвдприемств : Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 31.12.1992 р. № 24-92. Дата оновлення: 05.08.2016. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/24-92.
14. Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо усунення регуляторних бар'eрiв для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання швестицш в Украш : Закон Украши ввд 24.11.2015 р. № 817-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/817-19.
References:
1. Zadykhailo, D.V. (2014). Vidnosyny ekonomichnoi vlady v systemi pravovoho hospodarskoho poriadku. Ekonomichna teoriia ta pravo. Seriia: Pravo, 1 (26), 12-19 [in Ukrainian].
2. Zadykhailo, D.V. (2011). Pravo na pidpryiemnytsku diialnist u systemi vidnosyn pravovoho hospodarskoho poriadku. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy, 2 (65), 112-122 [in Ukrainian].
3. Zadykhailo, D.D. (2013). Kabinet Ministriv Ukrainy yak sub'iekt ekonomichnoi systemy: konstytutsiino-pravovi zasady Kharkiv: Yurait [in Ukrainian].
4. Vinnyk, O.M. (2012). Korporatyvna forma derzhavno-pryvatnoho partnerstva: problemy pravovoho zabezpechennia na tli zarubizhnoho dosvidu. Sumy: MakDen [in Ukrainian].
5. Pro derzhavnu dopomohu sub'iektam hospodariuvannia: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 r. № 1555-VII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1555-18.
6. Shchodo rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva yak mekhanizmu aktyvatsii investytsi-inoi diialnosti v Ukraini. Analitychna zapyska: Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen pry Prezydentovi Ukrainy URL: http://www.niss.gov.ua/articles/816/.
7. European PPP Report 2009 / DLA Piper, European PPP Expertise Centre (2009). URL: https://www.minfin.bg/upload/8976/European+PPP+Report+2009.pdf.
8. Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo: Zakon Ukrainy vid 01.07.2010 r. № 2404-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2404-17.
9. Vinnyk, O.M. (2013). Dohovirni vidnosyny derzhavno-pryvatnoho partnerstva: problemy pravovoho rehuliuvannia. Visnyk Vyshchoi rady yustytsii, 2 (14), 90-107 [in Ukrainian].
10. Pro zatverdzhennia Poriadku nadannia pryvatnym partnerom derzhavnomu partneru infor-matsii pro vykonannia dohovoru, ukladenoho v ramkakh derzhavno-pryvatnoho partnerstva: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 09.02.2011 r. № 81. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/81-2011-p.
11. Pro zatverdzhennia Metodyky vyiavlennia ryzykiv, poviazanykh z derzhavno-pryvatnym partnerstvom, yikh otsinky ta vyznachennia formy upravlinnia nymy: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 16.02.2011 r. № 232. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/81-2011-p.
12. Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 21.05.1997 r. № 280/97-VR. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80.
13. Pro vporiadkuvannia diialnosti subiektiv pidpryiemnytskoi diialnosti, stvorenykh za uchastiu derzhavnykh pidpryiemstv: Dekret Kabinety Ministriv Ukrainy vid 31.12.1992 r. № 24-92. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/24-92.
14. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo usunennia rehuliatornykh bar'ieriv dlia rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva ta stymuliuvannia investytsii v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 24.11.2015 r. № 817-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/817-19.
Mazalova A. O., Postgraduate Student of the Economic Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : aishemazalova@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7202-2722
Public-private partnership: a role in the system of the intermediary of the state and business
The article is devoted to the clarification of the essence and functional load of the legal forms of public-private partnership in the conditions of modern market economy. The defects in the legal provision of public-private partnership relations were discovered and separate proposals for their elimination were given. The real state of legal regulation of public-private partnership, certain weaknesses and ways of their improvement were analyzed.
Numerous economic crises have proved the necessity for state influence on economic processes (influence of public interests, including state regulation), led to cooperation between the state and local governments with the private sector, one of the forms of such cooperation is the mechanism of public-private partnership. Over the past 10 years, Ukraine has made a significant step towards establishing economically legal mechanism for the interaction of power and business, as the result the theme of public-private partnership in this context is becoming increasingly relevant.
Public-private partnership is really an effective tool for solving important problems of balanced development at the state, regional and local levels. However, the obstacle to its effective functioning is the imperfection of legal regulation. The law that regulating the general provisions of the RFP, unfortunately, does not work, and will not work if no measures are taken to improve it.
Keywords: public-private partnership; legal forms of public-private partnership; qualification signs of public-private partnership; public-private partnership contracts.
Hadiumna do pedKomzii 18.09.2018 p.
