Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
doi: 10.21564/2225-6555.2018.13.126566
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМУ ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРА1Н1 (ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)
Мазалова Айше Осмашвна,
астрант кафедри господарського права, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харшв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-7202-2722
Розглянуто свтовий i втчизняний досвiд розвитку публiчно-приватного партнерства. Проаналiзовано законодавство Украгни щодо nублiчно-nриватного партнерства, визначено основт проблеми правового регулювання та шляхи гх виршення. Здшснено порiвняльний аналiз Закону Украгни «Про державно-приватне партнерство» та Модельного закону про публiчно-приватне партнерство. Запропоновано використати положення Модельного закону для вдосконалення украгнськог моделi публiчно-приватного партнерства.
Ключов1 слова: публiчно-приватне партнерство; Модельний закон про пубд1чно-приватне партнерство; правовi форми публiчно-приватного партнерства; квалiфiкацiйнi
ознаки публiчно-приватного партнерства.
_
Постановка проблеми. Господарсько-правова полггика держави,
базуючись на положениях конституцшного економ1чного порядку, економ1чно1
полггики держави та науково! господарсько-правово! доктрини й зафшсована у
змют державних програм економ1чного розвитку як обов'язкова, структурна та
шструментальна !х складова, е 1мперативною концептуальною позищею
держави щодо напрям1в та змюту подальшого розвитку господарського
^//7/Прпг111» »
законодавства, вдосконалення практики його застосування, оптим1зацИ правового господарського порядку як такого [1].
Поеднання приватних i публ1чних штерешв в единому господарсько-правовому механiзмi економiчних вiдносин здшснюеться в рiзних правових формах, зокрема шляхом здшснення органiзацiйно-господарського впливу на господарську дiяльнiсть з боку суб'еклв органiзацiйно-господарських повноважень. Конкретнi форми такого впливу реаизуються у виглядi застосування рiзних заходiв державно! пiдтримки, наприклад, щодо малого © 2018 Мазалова А. О., 1
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
6i3Hecy, експортно! дiяльностi, запровадження спещальних правових режимiв господарювання, забезпечення фyнкцiонyвання державного сектору економжи як такого. Але найбiльш прямою формою такого поеднання е мехашзм пyблiчно-приватного партнерства.
Свiтова практика доводить, що пyблiчно-приватне партнерство (далi -ППП) дiйсно е ключовим iнстрyментом вирiшення важливих проблем збалансованого розвитку на державномy, регiональномy та мюцевому рiвнях. Таке партнерство в Укра1ш отримало свое закрiплення y виглядi окремого законy, що, безперечно, е кроком для створення передyмов розвитку пyблiчно-приватного партнерства в Укра1ш, у зв'язку з чим видаеться актуальним проведення дослiдження зазначеного питання.
Аналiз останшх публiкацiй. Проблемам пyблiчно-приватного партнерства тiею чи iншою мiрою придiляли увагу вченi-юристи, а саме
Д. В. Задихайло, О. М. Вшник, I. В. Запатрша, В. А. Устименко,
/ Г" YаГлА \\ )) /IL-rAi^i /Л \
Р. А. Джабраiлов та шш^ проте цiла низка питань дано!' проблеми все ще
потребуе вивчення.
1 ^^^ I и I I 4\ \ \
Метою статп е з'ясування реального стану господарсько-правового
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ / / '/ LY^S
забезпечення вiдносин пyблiчно-приватного партнерства в Украши, визначення проблем цього забезпечення та шляхiв його вдосконалення.
Виклад основного матерiалу. Практика застосування ППП бере свш початок ще у ХП-ХШ ст. в процесi бyдiвництва нових yкрiплених мiст та облаштування нових земель у пiвденно-захiдномy регюш Францп. В подальшому ППП застосовуеться у багатьох европейських крашах, де монархи уступали проведення громадських робiт сво!м «фшансовим швесторам». Зокрема, до таких видiв робгг вiдносились: бyдiвництво та облаштування русла рiчок i каналiв, покриття дорщ збiр смiття, освiтлення вулиць, доставка пошти, громадський транспорт i навпъ опернi театри. Як приклад, можна зазначити концесп на канали у Великобритании зокрема, концесiю на Оксфордський канал вщ 1791 р.
Для Украши ППП також не е новим явищем, адже вiдомим е випадок, © Mazalova A. O., 2018 2
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
коли у 1865 р. в Ки!вському вiдомствi шляхiв сполучення розроблявся проект водогону вартютю твмшьйона рублiв. Через брак кошпв мюька влада запропонувала концесiю термiном на 50 роюв. Ii' очолив видатний шженер й успiшний пiдприемець А. С. Струве. Вш висловив готовшсть створити свою акцiонерну компанiю i запропонував Думi такi умови: «Вщведення мiсця вiд мiста для будiвництва водопiдйомного закладу та надання у 60^чне користу-вання водопроводами ... Громада бажае одержати за бочку води 9 коп., за вщро - 1/4 коп., за водопш худоби - 1 коп. iз голови...». 9 липня 1870 р. мiж мiською Думою i Струве був пiдписаний договiр iз подальшою його успiшною реалiзацiею [2].
У XVII ст. був збудований перший концесшний об'ект у Францп -Швденний канал, що з'еднав узбережжя Середземного моря та Атлантики. Французькш шдхщ характеризувався великою юльюстю контрактiв у рiзних
/ rU \\\ / \ / \ П \Уч w» \
секторах економши (автомобiльнi дороги, аеропорти, електропостачання, вщходи, порти тощо), а також загальною модельною структурою контракту. В результат розвиток французько! традицп впродовж столпъ надав вичерпну i
I I I , \ \\
докладну договiрну структуру. Досвiд дав уявлення про можливi труднощi, якi виникають у реаизацп довгострокових договорiв, i, як наслiдок, сформувалася збалансована договiрна структура проектiв ППП.
Розвиток ППП у сучасному розумшш починаеться з 1992 р., а саме з приватно! фшансово! шщативи у Великобритании яка полягала в тому, що приватш iнвестори залучаються до будiвництва великих державних об'ектiв, при цьому !х витрати компенсуеться за рахунок доходiв вiд експлуатацп або платежiв з бюджету. Як правило, швестор залучаеться для подальшо! експлуатацп об'екта та оргашзацп його дiяльностi. Британський досвщ демонструе принцип, коли держава зосереджена на власних ключових функцiях, а приватний партнер у цей час устшно надае послуги та виконуе громадськ роботи.
На сьогодш едино! термшологп, якою б позначалось партнерство влади i бiзнесу, немае. Всесвiтнiй банк, Органiзацiя економiчного спiвробiтництва та © 2018 Мазалова А. О., 3
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
розвитку (ОЕСР) i бшьшють краш Свропи використовують a6peBiaTypy PPP (Public-Private Partnership). У Великобританп застосовуеться термш «приватна фiнансова шщатива» (Private Finance Initiative - PFI), у Францп - «концешя» i «сшвтовариства змiшаноi економiки» (SEM). У США, Австралп та Канадi використовуеться позначення P3 або P-P Partnerships [3].
Як ми бачимо, тдходи до формулювання цього явища е рiзноманiтними. Але за такими розбiжностями в поняттях ППП стоять не тшьки термiнологiчнi проблеми, але i розбiжностi в уявленнях про мюце та роль партнерства в сучаснш ринковiй економiцi.
Згiдно з Свропейським звiтом про ППП, виданим у 2009 р. компашею DLA Piper, спектр форм сшвпращ в рамках ППП е доволi рiзноманiтним: у деяких крашах поняття ППП сшввщноситься виключно з концесiею, коли послуги, що надаються, оплачують споживачi (фшансування iнфрастрyктyри на концесiйних засадах е загальноприйнятою практикою у Великiй Британп,
/ Г1 V\\ . JJ JJ /1 Rj^t^y/ \
Францii, Iталii та Iспанii).
В iнших пyблiчно-приватне партнерство передбачае будь-яку форму
1 ^^^ I и I I AW
аутсорсингу та спшьних пiдприемств, створених державним i приватним
\ \ \\ \ \ \ \ 1 / ш в ( / fyN
секторами (DLA Piper (2009): «The European PPP Report 2009»).
Пyблiчно-приватне партнерство визначають також як угоду, укладену урядом з приватним оператором - надавачем послуг для отримання послуги певноi якостi та кшькост за встановленоi цiни на певний перюд часу (Taylor 2003) [2].
I хоча вщсутне загальноприйнятне визначення ППП, вiдповiдно до Зелено!' книги СС щодо ППП [4] можна видшити спiльнi риси, що характеризують yсi проекти ППП:
- довгостроковий характер взаемовщносин;
- об'еднання ресyрсiв сторонами ППП;
- розподш ризикiв мiж партнерами;
- внесення приватним партнером швестицш в об'екти ППП;
- доповнення приватних швестицш державними фшансовими ресурсами.
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
У нашому розумшш партнерство державного i приватного секторiв означае таку форму сшвпращ мiж державними органами влади та свггом бiзнесу, що мае на мет забезпечити фшансування, будiвництво, вщновлення, управлiння або утримання iнфраструктури чи надання суспшьних послуг. Воно виникае у разi збiгу гостро виражених iнтересiв. Адже важливою особливiстю цих вiдносин е, зокрема, !х договiрна форма, яка за своею правовою природою передбачае наявнють таких правових феномешв, як свобода волевиявлення та свобода договору. Таким чином, державно-приватне партнерство може бути реаизованим у випадку збшу волевиявлень публiчного i приватного партнерства. У той же час такий збш може вщбутися з урахуванням штерешв цих партнерiв та умов реаизацп таких iнтересiв. Однiею з таких умов для публiчного партнера мае бути масштабне публiчне значення реаизацп вiдповiдного iнвестицiйного або виробничого проекту. Вщповщно таке
/ 1 ' / \ // \У\ v;\
публiчне значення залежить вiд масштабу та суспшьно-практичного значення проекту та те! суспшьно! громади, що е бенефщаром його реаизацп. Вiдтак, проект може мати загальнодержавне, галузеве, регiональне або мюцеве значення.
Таким чином, публiчно-приватне партнерство е формою щдивщуамзаци спещального режиму господарювання пiд рiшення конкретного швестицшного проекту, якому властиве ушкальне публiчне значення. Це е певним альянсом мiж державою i бiзнесом з метою реаизацп нацiональних i мiжнародних, масштабних i локальних, але завжди суспiльно значущих проектiв в широкому
I ППр Г11И \ V '
спектрi сфер дiяльностi - вiд створення i розвитку iнфраструктури до розробки та адаптацп нових перспективних технологiй. Так, Великобриташя зосередила проекти ППП на таких об'ектах шфраструктури, як школи, лшарш, тюрми, обороннi об'екти i автомобiльнi дороги. Канада значну кшьюсть проектiв ППП виконуе в таких сферах, як енергетика, транспорт, захист навколишнього середовища, водш ресурси, водопостачання та водовщведення, рекреацiйнi об'екти, шформацшш технолог^', охорона здоров'я, освiта. Грещя переважно виконуе проекти ППП у транспортнш галузi, зокрема щодо автомобшьних © 2018 Мазалова А. О., 5
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
дор^ та аеропорпв. Iрландiя визначила таю об'екти ППП, як автомобшьш дороги та мюью транспортш системи. Австраия прiоритетними напрямами для ППП визначила транспорт i системи життезабезпечення мiст. Нiдерланди застосовують мехашзм ППП у громадському житловому ceкторi та системах життезабезпечення мют. Iспанiя реалiзyе проекти ППП у галyзi платних автомобiльних дорiг та в системах життезабезпечення мют. США переважно виконують проекти ППП, як об'еднують природоохоронну дiяльнiсть, життезабезпечення сшьських населених пyнктiв [5].
В Укра1ш першим законодавчим кроком до визначення правових основ
ППП було розроблення у 2007 р. проекту Закону Украши «Про державно-
приватне партнерство», але до Верхово1' Ради вш так i не був поданий. У 2009 р.
прийнято Закон Украши «Про загальш засади розвитку державно-приватного
партнерства», однак у тому ж рощ його було скасовано. I, нарешп, у 2010 р.
Верхова Рада ухвалила чинний Закон Украши «Про державно-приватне
/ Г V \\ Jf /IL-rAi^i лД \
партнерство» [6], який вiдкрив можливостi для приватних партнерiв iнiцiювати
сyспiльно значимi проекти, привернув увагу суспшьства до нових iнновацiйних
1 1 I ' ! 7\ \\
пiдходiв щодо реалiзацii таких проектiв тощо. Але все ж таки цей Закон не
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
виявився досконалим. Складнiсть i невизначенiсть процедури реаизацп вiдносин державно-приватного партнерства, неврегyльованiсть державно1' пiдтримки проектам та низка шших проблем зумовили необхiднiсть внести певш доповнення для пiдвищення ефективностi зазначеного закону. Таким чином, у 2015 р. Верховна Рада Украши прийняла Закон «Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо усунення регуляторних бар'ерiв для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання швестицш в Укра1ш», в якому закршила низку позитивних змш
- доповнено сфери дiяльностi, де може застосовуватися державно-приватне партнерство, а також цей список тепер не е вичерпним, адже Законом дозволяеться здшснювати ДПП i в шших сферах за ршенням державного партнера;
- встановлено вимоги до угод державно-приватного партнерства: порядок © Mazalova A. O., 2018 6
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
укладення, змши та po3ipBaH^;
- внесено низку процедурних змш щодо повноважень оргашв, порядку проведення аналiзу ефективностц
- до перелшу договорiв, якi можуть укладатися в рамках ДПП, включено договiр про управлшня майном, у той же час виключено таку договiрну форму, як угоди про розподш продукцн;
- для бiльш ефективного виконання договору на сторош державного партнера зможе виступати державне тдприемство, комунальне тдприемство, тдприемство АРК або господарське товариство, 100 % статутного кашталу якого належать державi (за умови субсидiарноï вiдповiдальностi державного партнера за зобов'язаннями такого суб'екту) тощо.
Однак, що стосуеться термiна «державно-приватне партнерство», вш
залишився незмiнним. Хоча, на нашу думку, таке формулювання дещо звужуе
/ гСУ 11 / \\ п \ f ^Х ^ А дане поняття, оскiльки реаизащя суспiльно значимих проектiв вiдбуваеться за
допомого приватного сектору, з одного боку, та публiчною владою, яка
уособлюе в собi як центральт органи виконавчоï влади, так i органи мiсцевого
самоврядування - з шшого. Тим паче, що в подiбному партнерствi центральна
та мюцева влада мають рiзнi штереси та повиннi виступати як окремi суб'екти,
що е неможливим у рамках визначення «державно-приватне партнерство». До
того ж мають мюце проекти тристороннього ствробггництва партнерiв:
держави, оргашв мюцевого самоврядування та суб'екта господарювання (або
групи таких суб'ектiв) [7]. Тому доцшьшше застосовувати термiн «публiчно-
*/|(1П/7ПГ1
приватне партнерство», де тд словом «публiчний» розумiеться як центральний, так i мюцевий орган державноï влади, а також орган мюцевого самоврядування.
О^м цього, в рамках державно-приватного партнерства юнують рiзнi форми договiрних вiдносин. Однак законодавець надае можливiсть лише публiчному партнеровi приймати рiшення щодо доцшьност застосування Закону пiд час реаизацп певного проекту, тодi як приватний партнер та^' можливостi не мае. У разi коли державний партнер не прийняв вщповщне рiшення, проекти, як формально вiдповiдають ознакам державно-приватного © 2018 Мазалова А. О., 7
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
партнерства, можуть реаизовуватися без застосування встановлених Законом принцитв. Тобто в шшому випадку договiр концесп за наявностi ознак ППП може бути укладений вiдповiдно до Закону Украши «Про концесп» без звернення до положень Закону Украши «Про державно-приватне партнерство».
Окремо слщ зазначити, що в Закош закршлена лише договiрна форма здiйснення державно-приватного партнерства. Проте в такому партнерствi мае мюце i корпоративна форма - використання господарсько! органiзацii за участю публiчного та приватного партнерiв, яка мае забезпечувати реалiзацiю
вщповщних проеклв [8] i кластерна, яка виражаеться у спiльнiй дiяльностi
об'еднаних у кластер шдприемств, спiльнiй розробцi та фiнансуваннi
вiдповiдних кластерних проеклв.
Як бачимо, юнуе низка проблем правового регулювання, яка потребуе вирiшення для ефективно!' реалiзацii державно-приватного партнерства в УкраА'ш. Для того, щоб наладити логiчну модель вiдносин мiж державою та
/ /л У уНзД \\ V / I L-rAi^i /л \
бiзнесом, можна використати вже iснуючу базу, наприклад, прийнятий Мiжпарламентською Асамблеею краiн СНД Модельний закон про публiчно-
1 ^^^ 1 и I I 4\ \ \
приватне партнерство [9]. Як зазначено в самому Законi, вiн е рекомендацiйним
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй / / '/ ГЧТ^Ч
актом для забезпечення однакового та системного регулювання публiчно-приватного партнерства.
Розглянемо цей Закон у порiвнянi iз Законом Украши «Про державно-приватне партнерство». Перше, де ми бачимо розбiжностi, це рiзне
формулювання термiна. Модельний закон, на вщмшу вiд влчизняного
■¿7 t~l I ГУ (7 П С11 \\»
законодавства, застосовуе термiн саме «публiчно-приватне партнерство», який ми вважаемо бшьш доречним. Крiм того, проект приватно-публiчного партнерства реалiзовуеться за допомогою укладання угоди про публiчно-приватне партнерство, що сприяе дотриманню вшх процедур, передбачених Законом про таке партнерство.
До того ж, як вщомо, вщ ефективностi вiдповiдних процедур залежить успiх самого проекту в цшому. На сьогоднiшнiй день бшьшють краiн йдуть шляхом удосконалення правового регулювання процедури вибору приватного
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
партнера для проекту державно-приватного партнерства. Модельний закон передбачае двi процедури вщбору приватного партнера - проведення конкурсу з визначенням такого партнера, а також, у певних випадах, проведення переговорiв без проведення конкурсу. Порядок, коли вибiр приватного партнера здшснюеться за допомогою переговорiв, знайшов вщображення i в Керiвництвi ЮНС1ТРАЛ для законодавчих органiв з проеклв у сферi iнфраструктури, як фiнансуються з приватних джерел [10], де зазначено, що застосування переговорiв може бути виправдано у виключних випадках, де в межах визначено!' процедури вiдповiдний орган отримуе дозвш на проведення переговорiв без проведення конкурсу з огляду на вагомi причини, пов'язаш з публiчним шгересом.
Окрiм цього, до особливо складних проеклв Модельний закон передбачае можливють проведення конкурентного дiалогу. Це мае мюце тодi,
/л>/т/ lit У Y I ]
коли публiчний партнер не в змозi самостiйно визначитись з найбшьш вигiдною формою реаизацп проекту. У рамках конкурентного дiалогу переговори тривають до тiеï пори, доки не будуть вироблеш одна чи декшька форм реалiзацiï, вщносно до яких будуть проводитися подальшi процедури вiдбору приватного партнеру. Шсля завершення процедури дiалогу його учасникам направляються запрошення надати пропозицп вiдповiдно до обраноï форми реаизацп проекту.
На вiдмiну вiд Закону Украши «Про державно-приватне партнерство» в Модельному закош врегульовано й певш фiнансовi вiдносини мiж партнерами. Угода про публiчно-приватне партнерство е оплатною: для прибуткових проеклв передбачаеться плата приватного партнера публiчному, для соцiально значущих - плата публiчного партнера приватному за так звану доступнють до об'екта.
Як зазначалося вище, вiтчизняний законодавець, на жаль, поза увагою залишив корпоративну форму державно-приватного партнерства. У Модельному закош навпаки - передбачено спшьну участь партнерiв у господарськiй оргашзацп, за допомогою якоï й реаизуються проекти публiчно-© 2018 Мазалова А. О., 9
приватного партнерства.
Ще одну вщмшшсть можна знайти у процедyрi тдготовки проекту державно-приватного партнерства. В Укра!ш дуже складною е процедура прийняття ршення про доцшьнють здшснення проекту. Модельний закон мютить чiткi вимоги до проведення компетентно! ощнки, а також передбачае залучення в процес територiальноi громади шляхом проведення громадських слухань, котрi проводяться за результатами здшснення фiнансово-економiчного обгрунтування проекту.
О^м цього, Модельний закон регламентуе вщповщальшсть сторiн за невиконання або неналежне виконання договору, тодi як в Украш механiзм компенсацп збиткiв (як держав^ так i приватному партнеру) вщсутнш.
Висновки. Нагальною е потреба вдосконалення правового регулювання
пyблiчно-приватного партнерства в Укра!ш. Для налагодження лопчно! моделi
/ 111 \У\ V* \
вiдносин мiж державою та бiзнесом необхiдно:
/ fv V аГЛА \\ JJ /I L-rAi^i /А \
1. Суттево пiдвищити ефективнiсть законодавчого регулювання шляхом
активiзацii законотворчо! дiяльностi.
1 I I I I 4\ \ \
2. Встановити умови квамфшаци ППП як такого, виходячи з
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ //£ / / '/ iV^S
застосування у договiрних формах рiзноманiтних зобов'язальних констрyкцiй.
3. Взяти до уваги Модельний закон про пyблiчно-приватне партнерство: розширити можливостi приватного партнера щодо вибору договiрноi форми ППП, о^м договiрноi закрiпити корпоративну форму реаизацп ППП, удосконалити процедуру вщбору приватного партнера тощо.
4. Встановити вщповщальшсть сторш за невиконання або неналежне виконання зобов'язань ППП.
Реалiзацiя вищевказаних пропозицш дозволить пiдвищити дiевiсть правового мехашзму забезпечення пyблiчно-приватного партнерства, сприятиме ефективнш реаизацп проектiв пyблiчно-приватного партнерства, що позитивно вiдобразиться на соцiально-економiчномy житп краши.
Список л1тератури:
1. Задихайло Д. В. Правов1 засади формування та реал1зацп економiчноi пол1тики © Mazalova A. O., 2018 10
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13)
ISSN 2225-6555
держави: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Харюв, 2013. 38 с.
2. Грищенко С. Пщготовка та реал1защя проекпв пубд1чно-приватного партнерства: практичний поабник для оргашв мюцево'1' влади та б1знесу. Кшв: ФОП Москаленко О.М., 2011. 140 с.
3. Круглов В. В. Правовий мехашзм забезпечення державно-приватного партнерства. В1сник Нацюнального утверситету цивыьного захисту Украгни. Сергя: Державне управлтня. 2014. Вип. 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNUCZUDU_2014_2_9 (дата звернен-ня: 17.03.2018).
4. Зелена книга щодо державно-приватних партнерств та законодавства ствтовариства у сфер1 державних контракпв та концесш вщ 30.04.2004. URL: old.minjust.gov.ua/file/32428.docx (дата звернення: 17.03.2018).
5. Щодо розвитку державно-приватного партнерства як мехашзму активацп швестицшно'1' дiяльностi в Укрш'ш. Анал^ична записка / Нацiонадьний шститут стратегiчних досдiджень при Президентовi Украши. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/816/ (дата звернення: 17.03.2018).
6. Про державно-приватне партнерство: Закон Украши вщ 01.07.2010 р. № 2404-VI. Дата оновлення: 24.05.2016. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2404-17 (дата звернення: 17.03.2018).
7. Задихайло Д. В. Господарсько-правовi аспекти локального шновацшно-швестицшного розвитку. Економгчна теоргя та право. Сергя: Право. 2012. № 1 (8). С. 138147
II
8. Вшник О. М. Корпоративна форма державно-приватного партнерства: проблеми правового забезпечення на rai зарубiжного досвщу: монографiя. Суми: МакДен, 2012. 204 с.
9. Модельный закон СНГ «О публично-частном партнерстве»: приложение к постановлению Межпарламентской Ассамблеи государств-участников Содружества Независимых Государств от 28.11.2014 г. № 41-9. URL: http://www.parliament.am/ library/modelayin%20orenqner/305.pdf (дата звернення: 17.03.2018).
10. Руководство ЮНСИТРАЛ для законодательных органов по проектам в области инфраструктуры, финансируемым из частных источников. Организация Объединенных Наций. 2001. URL: https://www.uncitral.org/pdf/russian/texts/procurem/pfip/guide/pfip-r.pdf (дата звернення: 17.03.2018).
References:
1. Zadykhailo, D.V. (2013). Pravovi zasady formuvannia ta realizatsii ekonomichnoi polityky derzhavy: Extended abstract of doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
2. Hryshchenko, S. (2011). Pidhotovka ta realizatsiia proektiv publichno-pryvatnoho partnerstva. Kyiv: FOP Moskalenko O.M. [in Ukrainian].
3. Kruhlov, V.V. (2014). Pravovyi mekhanizm zabezpechennia derzhavno-pryvatnoho partnerstva. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia - Bulletin of National University of civil protection of Ukraine. State Management series, issue 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNUCZUDU_2014_2_9 [in Ukrainian].
4. Zelena knyha shchodo derzhavno-pryvatnykh partnerstv ta zakonodavstva spivtovarystva u sferi derzhavnykh kontraktiv ta kontsesii vid 30.04.2004 URL: old. minjust. gov.ua/file/32428.docx [in Ukrainian].
5. Shchodo rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva yak mekhanizmu aktyvatsii investytsiinoi diialnosti v Ukraini. Analitychna zapyska / Natsionalnyi instytut stratehichnykh © 2018 Мазалова А. О., 11
doslidzhen pry Prezydentovi Ukrainy. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/816/ [in Ukrainian].
6. Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo: Zakon Ukrainy vid 01.07.2010 r. № 2404-VI. Data onovlennia: 24.05.2016. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2404-17 (дата звернення: 17.03.2017).
7. Zadykhailo, D.V. (2012). Hospodarsko-pravovi aspekty lokalnoho innovatsiino-investytsiinoho rozvytku. Ekonomichna teoriia ta pravo. Seriia: Pravo, 1 (8), 138-147 [in Ukrainian].
8. Vinnyk, O.M. (2012). Korporatyvna forma derzhavno-pryvatnoho partnerstva: problemy pravovoho zabezpechennia na tli zarubizhnoho dosvidu. Sumy: MakDen [in Ukrainian].
9. Modelnyiy zakon SNG «O publichno-chastnom partnerstve»: prilozhenie k postanovleniyu Mezhparlamentskoy Assamblei gosudarstv-uchastnikov Sodruzhestva Nezavisimyih Gosudarstv ot 28.11.2014 g. № 41-9. (2014). URL: http://www.parliament.am/ library/modelayin orenqner/305.pdf [in Russian].
10. Rukovodstvo YuNSITRAL dlya zakonodatelnyih organov po proektam v oblasti infrastrukturyi, finansiruemyim iz chastnyih istochnikov. Organizatsiya Ob'edinennyih Natsiy. (2001). URL: https://www.uncitral.org/pdf/russian/texts/procurem/pfip/guide/pfip-r.pdf [in Russian].
Мазалова А. О. Усовершенствование механизма публично-частного партнерства в Украине (правовой аспект).
В статье рассмотрен мировой и отечественный опыт развития публично-частного партнерства. Проанализировано законодательство Украины о публично-частном партнерстве, определены основные проблемы правового регулирования и сформулированы пути их решения. Осуществлен сравнительный анализ Закона Украины «О государственно-частном партнерстве» и Модельного закона о публично-частном партнерстве. Предложено использовать положения Модельного закона для совершенствования украинской модели публично-частного партнерства.
Ключевые слова: публично-частное партнерство; Модельный закон о публично-частном партнерстве; правовые формы публично-частного партнерства; квалификационные признаки публично-частного партнерства.
Mazalova A. O. Improvement of the public-private partnership mechanism in ukraine (legal aspect).
The article deals with global and domestic experience in the sphere of public-private partnership. Ukrainian legislation on public-private partnership was analyzed, the legal regulation of the main problems was defined and solution was formulated. The comparative analysis of the Law of Ukraine «On Public-Private Partnership» and the Model Law on Public-Private Partnership has been carried out.
Keywords: public-private partnership; the Model Law on Public-Private Partnership; legal forms of the public-private partnership; qualification features of the public-private partnership.
Надтшла доредколеги 28.03.2018 р.