CC BY
37
e-mail: volkovvp49@gmail.com Запорожский национальный университет, ул.Жуковского, 66, Запорожье 69600, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Goroshkova Lidiia, D. Sc. in Economics, Professor of the Chair of entrepreneurship, management of organizations and logistics,
e-mail: goroshkova69@gmail.com
Volkov Vladimir, D. Sc. in technical, professor, Professor of the Chair of entrepreneurship, management of organizations and logistics, e-mail: volkovvp49@gmail.com Zaporizhzhya National University, Zhukovskogo str., 66 Zaporizhzhya 69600 Ukraine
УДК 338.242.2
ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО! Ф1НАНСОВО1 ПОЛ1ТИКИ П1ДТРИМКИ ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ЯК 1НСТРУМЕНТУ СОЦ1АЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Качула С.В.
Предметом досл'дження е теоретичн та npaKmu4Hi питання державно)' ф'нансово)' пол'1тики розвитку публ'чно-приватного партнерства в Укра/Hi.
Мета досл'дження: анал'з впливу державно/ф'нансово)'пол'1тики на становлення публ'чно-приватного партнерства (ППП) в Украíнi як iнструменту реал'заи))' со^альних цлей держави/орган'в мсиевого самоврядування i окреслення напрямiв удосконалення ф'1нансового iнструментар'1ю пiдтримки проритетних со^альних проект'в ППП.
Методи досл'дження. Уробот'1 застосовано сукупнсть наукових метод'в i п'дход'в, у тому числ'1 анал'зу, системний, пор'вняльний, що дозволило реал'зувати кониептуальну еднсть досл'дження.
Результати роботи. У статт'1 розглянуто питання розвитку публ'чно-приватного партнерства (ППП) як iнструменту со^ального розвитку. Показано, що сьогодн важливим завданням державно/ ф'нансово)' пол'1тики е подальший розвиток публ'чно-приватного партнерства, як iнструменту забезпечення ефективного фнансування суспльного розвитку. Проанал'зовано нормативно-правову базу у аспект'! регулювання державно/' ф'нансово)' пiдтримки проект'в ППП в Украíнi. Визначено основнi чинники, що впливають на д'ев'ють '¡нструментар'ю державно/' ф'шансово)' пол'1тики пiдтримки ППП в сучасних умовах функцонування наиiонально)' соиiально-економiчно)' системи.
Галузь застосування результатie: система державного фнансового регулювання, державна ф'1нансова пол/тика.
Висновки. Удосконалення напрямiв фнансування проект'в ППП повинне здшснюватися у руслi пдвищення результативност'1 використання бюджетних коштiв, удосконалення середньо- та довгострокового бюджетного прогнозування та планування, наукового обгрунтування прiоритетiв суспльного розвитку. Вдосконалення '¡нструментар'ю державно)' ф'нансово)' пол'1тики в Украíнi для вирiшення проритетних цлей суспльного розвитку необх'дно зд'шснювати з урахуванням сформованого 1нституи'1йного середовища та можливостей його покращення, поглиблення процес'в деиентрал'зац)' та стану державних i м/'сцевих фiнансiв, дотриманням вимоги бюджетно)' стшкост'1 та боргово)' безпеки.
Ключовi слова: публiчно-приватне партнерство (ППП), со^альний розвиток, бюджетнi кошти, державна фнансова пол'1тика.
IMPROVEMENT OF THE STATE FINANCIAL POLICY OF SUPPORT OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIPS AS AN INSTRUMENT FOR SOCIAL DEVELOPMENT
Kachula S.V.
The subject of research are theoretical and practical questions of the state financial policy of the development of Public-Private Partnership in Ukraine as an instrument of social development.
The study purpose was to analyze the impact of public finance policy on the becoming of public-private partnership (PPP) in Ukraine as an instrument for realizing the social goals of the state / local government and outline areas for improving financial instruments for supporting priority social PPP projects.
Research methods. It is used a set of scientific methods and approaches in the study, including analysis, systematic, comparative, and statistical, which allowed to realize the conceptual unity of the research.
Results of the work. The article considers the issues of development of Public-Private Partnership as an instrument of social development. It is shown that today the important task of the state financial policy is the further development of public-private partnership, as an instrument for ensuring effective financing of social development. The normative and legal framework in the aspect of regulation of state financial support of PPP projects in Ukraine is analyzed. The main factors influencing the effectiveness of state financial policy instruments of supporting the PPP in the current conditions of the national socioeconomic system functioning are determined.
Scope of results: the system of state financial regulation, the state financial policy.
Conclusions. Improvement of the financing of PPP projects should be carried out in line with the increase of the effectiveness of using budget funds, the introduction of medium and long-term budget planning, and the scientific substantiation of the priorities of social development. Improving the tools of state financial policy in Ukraine to address the priority goals of social development should be implemented taking into account the existing institutional environment and opportunities for its improvement, deepening decentralization processes and the state and local finances, adhering to the requirements of fiscal sustainability and debt security.
Key words: Public-Private Partnership (PPP), social development, budget funds, state financial policy, budget.
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ФИНАНСОВОЙ ПОЛИТИКИ ПОДДЕРЖКИ ПУБЛИЧНО-ЧАСТНОГО ПАРТНЕРСТВА КАК ИНСТРУМЕНТА
СОЦИАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ
Качула С.В.
Предметом исследования являются теоретические и практические вопросы государственной финансовой политики развития государственно-частного партнерства в Украине как инструмента социального развития.
Цель исследования: анализ влияния государственной финансовой политики на становление государственно-частного партнерства (ГЧП) в Украине как инструмента реализации социальных целей государства/органов местного самоуправления и определение направлений совершенствования финансового инструментария поддержки приоритетных социальных проектов ГЧП.
Методы исследования. В работе использована совокупность научных методов и подходов, в том числе анализа, системный, сравнительный, что позволило реализовать концептуальное единство исследования.
Результаты работы. В статье рассмотрены вопросы развития государственно-частного партнерства как инструмента социального развития. Показано, что сегодня важной задачей государственной финансовой политики является дальнейшее развитие государственно-частного партнерства, как инструмента обеспечения эффективного финансирования общественного развития. Проанализировано нормативно-правовую базу в аспекте регулирования государственной финансовой поддержки проектов ГЧП в Украине. Определены основные факторы, влияющие на действенность инструментария государственной финансовой политики поддержки ГЧП в современных условиях функционирования национальной социально-экономической системы.
Область применения результатов: система государственного финансового регулирования, государственная финансовая политика.
Выводы. Совершенствование направлений финансирования проектов ГЧП должно осуществляться в русле повышения результативности использования бюджетных средств, внедрения средне - и долгосрочного бюджетного планирования, научного обоснования приоритетов общественного развития. Совершенствование инструментария государственной финансовой политики в Украине для решения приоритетных целей социального развития необходимо осуществлять с учетом сложившегося институциональной среды и возможностей ее улучшения, углубления процессов
децентрализации и состояния государственных и местных финансов, соблюдения требования бюджетной устойчивости и долговой безопасности.
Ключевые слова: государственно-частное партнерство (ГЧП), социальное развитие, бюджетные средства, государственная финансовая политика, бюджет.
Постановка проблеми. Актуальним питаниям в умовах гостроТ обмеженост1 фЫансових ресурс1в е поеднання ф1нансових потенц1ал1в державного та приватного сектор1в у реал1зац1Т сусп1льно значущих проект1в та програм з метою пщвищення р1вня добробуту населення, сприяння справедливому розподту сусп1льних благ, покращення стану навколишнього природного середовища. З огляду на заруб1жний досв1д, публ1чно-приватне партнерство (ППП) використовуеться як вагомий Ыструмент сусптьного розвитку окремих територ1й та держави у цтому. Особливо пщвищуеться роль ППП в процес1 реал1зацп стратег1Т сталого розвитку, одним ¡з вагомих напрям1в якоТ е соц1альний розвиток. Водночас, бюджетн1 обмеження та значна ктькють проблем в соц1альн1й сфер1, як1 потребують реал1зац1Т як тактичних, так i стратег1чних цтей i завдань актуал1зують питання вдосконалення державноТ фiнансовоТ полiтики пiдтримки ППП, подальшого розвитку фiнансових механiзмiв взаемодп держави/органiв мiсцевого самоврядування та приватного сектора економки на взаемовигiднiй основк
Аналiз останых дослiджень i публ^ацш. Аналiз робiт зарубiжних та в^чизняних учених, присвячених рiзним аспектам ППП свщчить, що науковцi акцентують увагу на детермЫантах ППП щодо розвитку Ыфраструктури та ТТ iнвестуваннi [18; 20]; визначенш нових моделей швестицмного партнерства держави i приватного сектора [15]; пщвищены ролi ППП в процес реалiзацiТ Цiлей сталого розвитку, закртлених в документах ООН [4]; розгортають дискусiТ щодо сутностi державно-приватного партнерства (ДПП) та адекватност й доцтьност застосування цього термЫу в законодавствi УкраТни [5.]; дослщжують зарубiжний досвiд функцiонування проектiв ДПП в со^альшй сферi в цтому [8]; органiзацiйно-економiчнi аспекти використання ДПП, його фшансовий механiзм [7; 11; 12]; акцентують увагу на проблемних аспектах та неузгодженост законодавства, тощо. Однак, питання вдосконалення державноТ фЫансовоТ пол^ики пщтримки ППП як шструмента соцiального розвитку, досягнення прiоритетних со^альних цiлей розглянутi фрагментарно.
Метою статт е аналiз впливу державноТ фЫансовоТ полiтики на становлення ППП в УкраТн як iнструменту реалiзацiТ со^альних цiлей держави/органiв мiсцевого самоврядування i окреслення напрямiв розвитку фiнансового Ыструментарю пiдтримки прiоритетних проектiв ППП.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Термiн «public-private» перекладаеться як «публiчно-приватний» i мае на увазi саме публiчну владу, як на центральному рiвнi, так i на мiсцях, тому використання цього термЫу е бiльш прийнятним з огляду на розгортання процеав децентралiзацiТ в УкраТнi, пiдвищення вагомост органiв мiсцевого самоврядування у виршення соцiальних та iнших проблем розвитку територм. Спiвпраця державного та приватного секторiв, яка будуеться на об'еднанн потенцiалу партнерiв, необхiдна, адже дозволяе вдосконалювати управлiння ризиками, пом'якшуючи наслщки криз, бiльш ефективно розподiляти та використовувати як державы, так i приваты фiнансовi ресурси [1].
Про формування законодавчих умов системного розвитку в УкраТн ППП свщчить прийняття Закону УкраТни «Про державно-приватне партнерство» вщ 01.07.2010 р. № 2404-VI, який визначае правов^ економiчнi та оргаызацмы засади взаемодiТ держави та приватних партнерiв. Вiдповiдно до Концепци розвитку державно-приватного партнерства в УкраТн на 2013-2018 рр. прiоритетними сферами його застосування в краТн визначено таю: виробнича Ыфраструктура i високотехнолопчне виробництво (транспорт i зв'язок, транспортна Ыфраструктура, енергетичний сектор, машинобудування); агропромисловий комплекс (ринкова та виробнича Ыфраструктура); будiвництво i житлово-комунальне господарство (реалiзацiя соцiально значущих iнфраструктурних проектiв, будiвництво, реконструкцiя та технiчне переоснащення у сферах теплопостачання, централiзованого водопостачання i водовiдведення, пiдвищення ресурсо- та енергоефективносп, поводження з побутовими вiдходами, упорядження територм тощо); соцiальний захист населення (охорона здоров'я, освга, культура, туризм i спорт); наукова, науково-технiчна, Ыновацмна та iнформацiйна дiяльнiсть; розвиток природно-заповщного фонду [1]. Серед окреслених прюритетних сфер у контекстi соцiального розвитку сусптьства вагоме значення мае кожен напрям. Водночас, враховуючи, що домЫуючою тенденцiею в XXI ст. (порiвняно попереднiм) е iнверсiя соцiального й економiчного,за якоТ соцiальне виходить на перший план, пщпорядковуючи своТм iмперативам економiчне [6], окресленi прiоритети пщлягають упорядкуванню. Серед перелiчених на перший план мають виступати будiвництво i житлово-комунальне господарство (реалiзацiя соцiально значущих Ыфраструктурних проектiв,
буфвництво, реконструкцiя та TexHi4He переоснащення у сферах теплопостачання, централiзованого водопостачання i водовщведення, пiдвищення ресурсо- та енергоефективносп, поводження з побутовими вiдходами, упорядження територм тощо); соцiальний захист населення (охорона здоров'я, освта, культура, туризм i спорт); со^ально орieнтованi наковi та iнновацiйнi проекти.
Зрозумiло, що виршення соцiальних цiлей суспiльства, зокрема, зайнятосД охорони здоров'я, освiти, культури, розвитку споживчого сектору виробництва тощо неможливе без участi держави. Це ïï суспiльне призначення, воно вттюеться у реалiзацiï со^ально' функцп, невщ'емно!' вiд сучасно' соцiально-орieнтованоï держави. Адже рiвень соцiального розвитку повною мiрою не може бути забезпечений лише ринковими мехашзмами за будь-яких умов i особливо гостро це проявляеться в перюди фiнансово-економiчних криз.
Оцшюючи видатки на соцiальну сферу (що забезпечуе со^альний розвиток i певним чином створюе умови для цього) у структурi видаткiв Зведеного бюджету Укра'ни, слiд вiдзначити 'х високу питому вагу.
Динамка видатюв Зведеного бюджету Укра'ни на розвиток окремих галузей со^ально' сфери, свiдчить про 'х нестабiльний характер. Незважаючи на збтьшення абсолютних сум видаткiв на осв^у 'х частка у загальшй сумi видаткiв продовжуе знижуватися. Видатки Зведеного бюджету Укра'ни на охорону здоров'я та духовний i фiзичний розвиток знаходяться на низькому рiвнi (у 2016 р. 8,9 % та 2,5 % вщповщно). Загальний рiвень видатюв на розвиток окреслених галузей со^ально' сфери впродовж 2008-2016 рр. перебувае у межах 26,8 % (найнижче значення у 2015 р.) - 36,3 % (найвище значення у 2009 р.). Це свщчить про ослаблення бюджетного потен^алу, обмеженють бюджетних ресурав, що потребуе пщвищення ефективност 'х використання.
У сучасних укра'нських реалiях лише держава може моб^зувати необхiднi ресурси, фЫансувати суспiльнi блага, формувати ефективнi со^альы iнститути i рiзноманiтнi соцiальнi програми. Розглядаючи напрями модерызаци' держави, В. Геець стверджуе, що модернiзацiю держави потрiбно здiйснювати з одночасними соцюгумаызованими перетвореннями, якi не тiльки доповнюють, але й змiнюють модель сусптьного життя [2, 149]. Цiлком справедливо, що можливост нашо'' держави стосовно подальшого збiльшення частки перерозподiлу державних ресурав у напрямi соцiальних видатюв та реалiзацiï соцiальних проектiв доходять критично'' меж1, за якою подальше 'х необдумане нарощення призведе не до виконання завдань сталого со^ального розвитку, а до чергового загострення бюджетно' кризи. Тому акцент бюджетного процесу повинен змщуватися на ефективне використання бюджетного потен^алу, реальне впровадження середньострокового бюджетного планування, обфунтовано' розробки бюджетних со^альних програм з ч^ким визначенням цiлей i кiлькiсно встановлених результатiв та наявностi бюджетних ресурав для 'х досягнення. При цьому процеси фЫансово' глобалiзацiï, розгортання глобальних фiнансово-економiчних криз, що впливають на сферу державних та мюцевих фЫанав, загострення боргово' залежностi, зростання масштабiв соцiальних проблем поступово послаблюють фiнансовi можливостi держави, переорiентовують фiнансування окремих сусптьних благ у напрямi сптьного з приватним сектором 'х вироблення та надання. Серед таких благ - комунальн послуги, послуги охорони здоров'я, освга, функцюнування об'ектiв со^ально' iнфраструктури тощо.
Поширення розумiння «провалiв» i ринку, i держави, як наслщку недосконалостi кожного з них окремо та необхщност 'х системного сприйняття i максимально можливо' нейтралiзацiï/усунення, спричинило до розумiння необхiдностi реалiзацiï на засадах партнерства потенцiалу двох потужних рушлйних сил суспiльного прогресу. У цьому аспект взаемодiя ринюв та держави розглядаються як свого роду Ытерактивне партнерство, яке виробляе та фЫансуе рiзноманiтнi види сусптьних благ [17].
Також слщ враховувати, що приватний Ывестор на перше мюце ставить отримання власно' вигоди, а со^альна вiдповiдальнiсть бiзнесу не е його першочерговою потребою. Тобто, держава мае формувати вщповщы привабливi фiнансовi та iнституцiйнi умови залучення приватних партнерiв до реалiзацiï сусптьно значущих проектiв на засадах ППП, виступаючи каталiзатором i безпосереднiм учасником у процес реалiзацiï проектiв.
Державна фЫансова полiтика пiдтримки прiоритетних галузей з метою со^ального та економiчного розвитку суспiльства може формуватися для:
- створення iмпульсу зростання сукупного попиту та дтово''' активностi у широкому комплекс галузей, пов'язаних з прюритетними виробництвами;
- стимулювання концентрацп фЫансових ресурсiв суспiльства у окремих перспективних галузях економки, з метою запуску механiзмiв наступно' диверсифiкацiï економки, здiйснення цiлеспрямованих структурних рушень для покращення вщтворювально''' структури економiки;
- poзвиткy пpiopитeтниx coцiальниx пpoeктiв шляxoм пoeднання кoштiв дepжавнoгo та мю^виж бюджeтiв i фiнанcoвиx pecypciв пpиватнoгo ceктopy на ocнoвi cтимyлювання впpoваджeння ДПП.
Надання дepжавниx кpeдитниx, валютниx, таpифниx, coцiальниx та iншиx гаранта за пpoeктами ППП маe вiдбyватиcя на дoгoвipниx заcадаx, зазначeниx в yгoдi пpo ППП, i з мeтoю дoтpимання фicкальниx та бopгoвиx паpамeтpiв бюджeтнoï cиcтeми нe виxoдити за мeжi [ieï yгoди. Ефeктивнicть дepжавнoï фiнанcoвoï пoлiтики при [^му вимipюeтьcя cтвopeнням yмoв для в^рито' кoнкypeнцiï абo дoтpиманням yзятиx на ce6e фiнанcoвиx зoбoв'язань [9, c. 284].
Узагальнюючи практику мexанiзмiв ППП, щo викopиcтoвyютьcя у poзвинeниx ^'i^x cвiтy мoжна вiдмiтити, щo ^льним для ниx e тe, щo фyнкцiями дepжави e визначeння cтpатeгiчниx пpiopитeтниx напpямiв poзвиткy cиcтeми cycпiльниx пocлyг, щo будуть peалiзoвyватиcя за пpoeктами ППП, ризики yпpавлiння пpoeктами пoкладаютьcя на пpиватнoгo паpтнepа, виcyваютьcя кoнкpeтнi вимoги щoдo гeнepyвання приватним паpтнepoм пocлyг у вiдпoвiднocтi iз заданими кpитepiями, пoвнe бюджeтнe фiнанcyвання бyдiвництва oб'eктiв виключнo пicля ïx викoнання за yмoви вiдпoвiднocтi визначeним кpитepiям, викoнання кoнтpoлюючoï фyнкцiï та фiнанcoвe cтимyлювання пpиватнoгo паpтнepа за eфeктивнe yпpавлiння влаcнicтю [16].
Стаття 9 Загану Укра'ни <^po дepжавнo- пpиватнe паpтнepcтвo» визначаe, щo фiнанcyвання ДПП мoжe здiйcнюватиcя за pаxyнoк:
- фiнанcoвиx pecypciв пpиватнoгo паpтнepа;
- фiнанcoвиx pecypciв, запoзичeниx в ycтанoвлeнoмy пopядкy;
- кoштiв дepжавнoгo та мicцeвиx бюджeтiв;
- iншиx джepeл, нe забopoнeниx закoнoдавcтвoм.
3r^o Бюджeтнoгo кoдeкcy Укра'ни, фopмами дepжавнoï пiдтpимки в цiлoмy e cyбвeнцiï на викoнання iнвecтицiйниx пpoгpам, дepжавнi та мicцeвi гаpантiï, пoзики вщ iнoзeмниx дepжав, фiнанcoвo-кpeдитниx ycтанoв та мiжнаpoдниx фiнанcoвиx opганiзацiй. Хаpактepнoю ocoбливicтю cyбвeнцiй, як iнcтpyмeнтy дepжавнoï фiнанcoвoï пiдтpимки e тe, щo вoни надаютьcя iз дepжавнoгo бюджeтy i викopиcтoвyютьcя на мicцeвoмy piвнi для бyдiвництва (придбання), poзшиpeння абo oнoвлeння (капiтальнoгo peмoнтy) ocнoвниx фoндiв oб'eктiв, щo знаxoдятьcя у кoмyнальнiй влаcнocтi. Вoднoчаc, мexанiзм poзпoдiлy iнвecтицiйниx cyбвeнцiй на цiлi ППП чiткo нe визначeнo. Сyбвeнцiï iнвecтицiйнoгo пpизначeння надаютьcя шляxoм включeння дo вiдпoвiдниx бюджeтниx пpoгpам i викopиcтoвyютьcя згiднo iз пopядкoм викopиcтання бюджeтниx кoштiв пpoтягoм cтpoкy д iï циx пpoгpам. У cвoю чepгy бюджeтнi пpoгpами, якi фiнанcyютьcя за pаxyнoк гаш^в дepжавнoгo бюджeтy, вимагають yxвалeння у вcтанoвлeнoмy закoнoдавcтвoм пopядкy. Надання iнвecтицiйниx cyбвeнцiй пepeдбачаe poзpoбкy та затвepджeння пiдcтав та кpитepiïв залyчeння дepжyвачiв бюджeтниx кoштiв, poзpoбкy кoнкypcниx вимoг дo iнвecтицiйниx пpoгpам, кpитepi та yмoви вiдбopy eкoнoмiчниx cyб'eктiв, яким надаeтьcя дepжавна пiдтpимка, а тагаж дoтpимання принципу цiльoвoгo викopиcтання гаш^в. Таким чинoм, заcтocyвання мexанiзмy cyбвeнцiй для пiдтpимки ППП, e нeдocтатньo адаптивним iнcтpyмeнтoм.
Дocвiд кра'н близьгаго заpyбiжжя cвiдчить, щo ocнoвними пpoблeмами eфeктивнoгo викopиcтання cyбвeнцiй e вдоутнють oпpацьoваниx iнвecтицiйниx пpoгpам i пpoeктiв poзвиткy coцiальнoï iнфpаcтpyктypи, а тагаж гаpантiй щoдo завepшeння бyдiвництва та ввeдeння в eкcплyатацiю oб'eктiв, на як cпpямoванi кoшти cyбвeнцiï [9; 15].
Дepжавнi гаpантiï для забeзпeчeння пoвнoгo абo чаcткoвoгo викoнання бopгoвиx зoбoв'язань надаютьcя виключнo на yмoваx платнocтi, cтpoкoвocтi, майнoвoгo забeзпeчeння та зycтpiчниx гаpантiй, oтpиманиx вiд iншиx eкoнoмiчниx cyб'eктiв. Такими гаpантiями мoжyть виcтyпати бeзвiдзивнi та бeзyмoвнi гарантп фiнанcoвo-кpeдитниx ycтанoв абo iншиx пiдпpиeмcтв чи наявнicть налeжнoгo заcтавнoгo забeзпeчeння. Обcяг гаpантiй, щo надаютьcя opганами дepжавнoгo yпpавлiння пpиватнoмy паpтнepoвi, визначаeтьcя иЗакoнoм пpo дepжавний бюджeт на вiдпoвiдний piк". Мicцeвi гаpантiï для забeзпeчeння пoвнoгo абo чаcткoвoгo виганання бopгoвиx зoбoв'язань пpизначeнi для peалiзацiï iнвecтицiйниx пpoгpам, мeтoю якиx e poзвитoк кoмyнальнoï iнфpаcтpyктypи абo впpoваджeння pecypcoзбepiгаючиx тexнoлoгiй.
Аналoгiчнo дo дepжавниx, мicцeвi гаpантiï надаютьcя виключнo на yмoваx платнocтi, cтpoкoвocтi, забeзпeчeнocтi та пpeдcтавлeння зycтpiчниx гаpантiй, oтpиманиx вщ iншиx cyб'eктiв, i нe надаютьcя у випадку, якщo джepeлoм ïxньoгo пoвepнeння виcтyпають кoшти дepжавнoгo абo мicцeвoгo бюджeтy. Пpизначeння дepжавниx та мicцeвиx гаpантiй - cкopoчeння ризиюв при здiйcнeннi запoзичeнь у фiнанcoвo-кpeдитниx ycтанoваx, пpичoмy за pаxyнoк платнocтi такi iнcтpyмeнти збiльшyють ваpтicть залyчeниx кpeдитниx pecypciв.
Залучення державою позик вщ iноземних держав, фЫансово-кредитних установ та мiжнародних фЫансових органiзацiй збiльшують зовнiшнiй державний борг. Отримання коштв, залучених у межах таких запозичень, можливе лише для суб'ек^в ППП, пiд управлiння яких передано майновi об'екти комунально' або державно' форм власност^ причому таке майно не може виступати як заставне, а обсяг та вид майнового забезпечення запозичень пщлягае затвердженню КабЫетом Мiнiстрiв Укра'ни.
Мiсцевi запозичення вщ iноземних держав i фЫансово-кредитних установ мають право здiйснювати виключно мюью ради мiст iз населенням понад 500 тис жителiв - таких мют в Украïнi лише двох десятюв. Однак, з шшого боку, кредити вiд мiжнародних фшансових органiзацiй мають право залучати вс мiськi ради.
Обсяг боргу, який формуеться мюцевою радою внаслiдок запозичень, не повинен перевищувати 200 % середньорiчного Ыдикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку мюцевих бюджетiв (без урахування обсягу мюцевих внутрiшнiх та зовшшых запозичень) крiм мiста Ки'в, для якого граничний розмiр встановлено у 400 %.
1ншими формами державно' пiдтримки ППП в Укра'ы можуть виступати гарантi' вiдшкодування збитюв приватного партнера у разi невщповщност попиту на продукцiю запланованим показникам, невиконання державою зобов'язань за укладеним договором ППП, рiзницi у цшах (тарифах) на продукцю якi регулюються державою або органом мюцевого самоврядування. ^м того, передбачено гарантування обсягу державного замовлення на товари (послуги), що надаються в рамках угоди про ППП. Однак слщ зазначити, що мехаызми реалiзацi' перелiчених Ыструмен^в належним чином не вiдпрацьовано, наявний Ыструментарм державно' фiнансовоï полiтики для розвитку ППП недостатнм.
Високi полiтичнi та економiчнi ризики, тривалий перюд реалiзацi'' та iншi фактори реалiзацi'' проектiв ППП в Украïнi,роблять необхщним надання державно' пiдтримки. В свою чергу збалансованiсть державно' фiнансовоï полiтики, зокрема мiж фiнансовою пiдтримкою та фюкальною полiтикою держави, дозволить забезпечити максимальну приваблив^ь проектiв ППП для приватних партнерiв.
Серед iнструментiв державно' фшансово' пiдтримки слiд виокремити прямi види (компенсацiя витрат на участь у тендеру iнвестицiï у статутний каттал, видiлення земельних дiянок, погашення вщсотюв за позиками, податковi птьги, списання податково' заборгованостi, кредити, державнi/мiсцевi гарантiï за позиками, пiльговi тарифи, субсидп тощо) та непрямi (гарантп, вiдшкодування збиткiв, визначення рiвня такрифiв, вiдшкодування втрат внаслiдок коливань обмшного курсу, пiдтримка лiквiдностi проекту, страхування ризиюв проектiв та iншi).
Аналiз державно' фiнансовоï полiтики свiдчить, що зростання Ытересу з боку держави до питань та шструмен^в розвитку ППП е цтком закономiрним з огляду на проблеми у сферi Ывестицш у соцiальну iнфраструктуру.
Розвиток ППП в Укра'ы обмежуе значний державний борг; збитковють значно' ктькост пiдприемств державно' та комунально' форми власносД низький рiвень платоспроможностi населення - споживачiв суспiльних послуг тощо. За юнуючих соцiально-економiчних умов проекти ППП можуть бути фЫансово непривабливими для приватних iнвесторiв через тривалий перюд реалiзацiï, обмежений рiвень прибутковост^ високi ризики, що визначае необхщнють прямо' та непрямо' державно' фЫансово' пiдтримки.
Аналiз дослiджень вiтчизняних та зарубiжних науковцiв [12; 21] дае змогу видтити такi основнi способи фЫансування проектiв публiчно-приватного партнерства: державне фЫансування (кредитування, грантiв, субсидiй, гаранта тощо), приватне фiнансування, проектне фЫансування (шляхом створення проектно' компанiï).
Держава зазвичай пщтримуе та стимулюе проекти публiчно-приватного партнерства за допомогою спе^альних фiнансових механiзмiв, оскiльки лише окремi проекти е рентабельними за вщсутнос^ будь-яких заходiв iз державно' фЫансово' пiдтримки. Ефективна державна пiдтримка передбачае взяття на себе державою m' частини ризикiв, якими вона може керувати бтьш ефективно, нiж приваты Ывестори, i наданнi фiнансовоï пщтримки тим проектам публiчно-приватного партнерства, яю загалом е економiчно чи со^ально ефективними, але нерентабельними [12].
Можливi механiзми здiйснення державно' пiдтримки державно-приватного партнерства встановлюються в Закоы Укра'ни «Про державно-приватне партнерство».
Партнерство державного i приватного секторiв здiйснюеться у рiзноманiтних формах. На сьогоднi ППП в Укра'ы воно iснуе переважно у формах концесiï, угоди про розподт продукцiï та спiльних пщприемств. Реалiзацiя кожно' iз перелiчених форм ППП розрiзняються ступенем залучення
приватного та державного ceKTopiB i вщповщно piBHeM ризику, який беруть на себе сторони. О.Пильтяй вiдмiчаe, що джерела фжансування пpоeктiв ППП впливають на виручку, piвeнь pизикiв, структурування проекту, фiнансову пpивабливiсть проекту, необхщысть у piзних видах гаpантiй тощо [11].
Важливим питанням, яке на сьогодн залишаеться неврегульованим, е встановлення мiнiмальноï частки участi приватного партнера у проектах ППП. Науковц зазначають, що в Укpаïнi «нав^ь мУмальна частка приватного фiнансування у сптьному пpоeктi дозволяе вiдносити його до категори державно-приватне партнерство, перекладаючи бтьшу частину вiдповiдальностi на державу» [1]. З огляду на заpубiжний досвщ, ця частка приватного партнера мае становити не менше 25%. Ймовipно, iнакшe значною мipою пiдвищуються ризики втрати бюджетних коштiв та порушуеться баланс iнтepeсiв стоpiн у координатах держава/орган мюцевого самоврядування - приватний партнер. Деяк вчен1 зазначають, що будь-який проект ДПП мае очевидн переваги для сусптьства [], з чим можливо погодитися лише частково. Адже якщо peалiзацiя проекту призведе до неефективного використання чи нав^ь втрати бюджетних коштiв, наслiдки для сусптьства будуть негативними. Кpiм того, в умовах фiнансово-eкономiчноï нeстабiльностi переважання бюджетних коштв у проектах ППП ставить пщ сумнiв Тх успшну peалiзацiю, зважаючи на обмeжeнiсть фжансових peсуpсiв держави.
Практика впровадження державно-приватного партнерства пщтверджуе, що воно е одшею з найбiльш ефективних форм ствроб^ництва мiж публiчним i приватним секторами, адже дозволяе концентрувати на виршены со^альних пpоeктiв об'еднаний фжансовий потeнцiал. Виникаюч1 супepeчностi мiж державою i приватними жвесторами при peалiзацiï таких пpоeктiв мають виpiшуватися на основi чiтко вiдпpацьованоï законодавчоТ бази.
За визначенням Свтового банку, ППП е жструментом компенсацй' нeдолiкiв ринково!' системи [3]. Спeцiалiсти пpовiдних мiжнаpодних оpганiзацiй вважають, що в кражах, де ринкова система формуеться або знаходиться на етап розвитку так званих «пpовалiв» ринку значно бтьше, ыж в розвинених кpаïнах.[18]. Вщповщно ППП призначено виконувати функцГГ, пов'язан iз стимулюванням iнновацiйного розвитку, створенням жфраструктури, ефективним використанням бюджетних коштв.
В Японiï ДПП використовуеться для ефективного полтшення соцiальноï iнфpастpуктуpи, гарантування надання доступних та якюних послуг населенню шляхом здмснення заходiв з1 сприяння регулюванню вiдносно об'ектiв дepжавноï власностi шляхом використання приватного фжансування, упpавлiнських i тeхнiчних можливостей, що забезпечуе позитивний вклад у розвиток економки [1]. ППП покликане поеднувати найкpащi сторони приватного i публiчного сeктоpiв: ресурси приватного сектора, його квалiфiкацiйнi здiбностi, тeхнологiï та потен^ал публiчного сектора щодо eкономiчного регулювання та захисту публiчних iнтepeсiв [2].
Впродовж останшх pокiв розгортання ствпрац приватного сектору та дepжавноï влади вщбуваеться повiльно. На розвиток ППП в УкраМ впливають як позитивы, так i негативн чинники. Вагомим чинником е недостатнм загальний обсяг фжансування реального сектору eкономiки призводить до ускладнення мехаызму надання дepжавноï пiдтpимки спiльних пpоeктiв за участю приватного сектора. Справедливий розподт ризиюв та зобов'язань паpтнepiв вимагае гарантування протягом всього перюду peалiзацiï проекту ДПП його фжансування з боку державного партнера. Вщповщний фiнансовий мехаызм потребуе вiдобpажeння у Бюджетному кодека Украши.
Висновок. Основна мета Уцювання пpоeктiв ППП полягае у виршены життево важливих проблем суспiльства, пов'язаних iз можливiстю доступу до ресурав, справедливим pозподiлом суспiльних благ та пщвищенням якостi тих послуг, як тpадицiйно надавалися державними структурами.
Удосконалення напpямiв фiнансування пpоeктiв ППП повинне здмснюватися у русл1 пiдвищeння результативност використання бюджетних коштiв, удосконалення середньо- та довгострокового бюджетного прогнозування та планування, наукового обгрунтування прюрите^в сусптьного розвитку з урахуванням стану жституцмного середовища кражи.
Список використаних джерел:
1. Анал'з регуляторного впливу при впровадженн Закону Украни «Про загальн засади розвитку державно-приватного партнерства в Укран» [Електронний ресурс]: веб сайт Кабнету мiнiстрiв Украни. - Режим доступу до сайту: http:// me.kmu. gov.ua/ control/uk/publish/article? artjd =123214&cat_ id=32862
2. Геець В.М. Суспльство, держава, економ'жа: феноменологя взаемодП та розвитку /Геець В.М. ; НАН Украни ; 1н-т економ. та прогнозув. НАН Украни. - К., 2009. - 864 с.
3. Запатрна 1.В. Розвиток державноï пiдтримки публ'чно-приватного партнерства в Украïнi / 1.В. Запатр!'на // Економка i прогнозування. - 2011. - № 3. - С.9-24.
4. Запатрина И.В. Публично-частное партнерство для Целей Устойчивого развития / Ирина Запатрина. - К.: Л'бидь, 2017. - 312 с.
5. Косач 1.А. Анал'з п'дход'в до деф^'и)'термну «державно-приватне партнерство» / 1.А. Косач, Д.Ю. Голубчик, О.В. Курнська //Науковий в'юник Полсся. - 2016. - № 4 (8), ч. 1. - С. 70-74.
6. Куриляк В.С. Вплив глобал'заиi'i на економ'чний розвиток Укра)ни / В.С. Куриляк, е.В. Савельев //Економка Укра)ни. - 2012. - №9. - С.60
7. Левчинський Д.Л. Механзм фнансування реконструкиi'i житлового фонду мегаполсу в умовах дефииту бюджетних ресурсв /Д.Л. Левчинський //Економка розвитку. - 2011. - № 3 (59). - С. 58-61.
8. Маховикова Г.А. Государственно-частное партнерство: зарубежный опыт и российские реалии / Г.А. Маховикова, Н.Ф. Ефимова. - СПб. : Изд-во СПбГЭУ, 2013. - 251 с.
9. Михеев В.А. Государственно-частное партнерство в реализаиии приоритетных наииональных проектов: [сб. наук. раб.] / науч. ред. Пивоваров и др. - М.: Финпресс, 2016. - 320с
10. Особливостi застосування державно-приватного партнерства як механзму реашзаи})' ново)' регонально)' полтики [Електронний ресурс] / Аналтична записка Наи^онального i.нституту стратегiчних досл'джень при Президентовi Укра)ни. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1239
11. Пильтяй О. Фнансовий iнструментарй державно)' пiдтримки публ'чно-приватного партнерства / О. Пильтяй // Вюник Ки)вського на^онального торговельно-економiчного унверситету. - 2012. - № 1. - С. 77-89.
12. Пильтяй О. Фiнансовi механ'зми публ'чно-приватного партнерства /О. Пильтяй//Вюник Ки)вського наи^онального торговельно-економiчного унiверситету. - 2012. - № 3. - С. 63-74.
13. Про державно-приватне партнерство: Закон Укра)ни вд 01.07.2010 р. № 2404-VI.[Електроннний ресурс]. - Режим доступу: Офiиiйний веб-сайт Верховно)' Ради Укра)ни. -http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
14. Про схвалення Кониепи1)'розвитку державно-приватного партнерства в Украíнi на 20132018 роки № 739-р вд 14 серпня 2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/739-2013-%D 1%80
15. Шарингер Л. Новая модель инвестииионного партнерства государства и частного сектора /Л. Шарингер // Российский жономический журнал. - 2004. - № 9-10. - С.41-52.
16. Узунов Ф.В. Механ'зм Шести^йного партнерства держави та приватного сектора / Ф.В. Узунов // Руснаука-Госуправление. - 2013. - № 23. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/23_NTP_2013/Gosupravlenie/3_143386.doc.htm???history=0&sample=1&ref=2.
17. Alesina A. Who Gives Foreign Aid to Whom and Why? / A. Alesina, D. Dollar // Journal of Economic Growth. - 2000. - № 5 (1). - Р. 33-63.
18. Delmon J. Private Sector Investment in Infrastructure : Project Finance, PPP Projects and Risk. The World Bank and Kluwer Law International. 2009. P. 7.
19. Jomo K.S., Anis Chowdhury, Krishnan Sharma, Daniel Platz, (2015). PublicPrivate Partnerships and the 2030 Agenda for Sustainable Development: Fit for purpose? [Електронний ресурс]. - DeSa Working Paper. - February 2016. - №. 148. - Режим доступу: http://www.un.org/esa/desa/papers/2016/wp148_2016.pdf.
20. Hammami M. Determinants o f Public-Private Partnerships in Infrastructure / M. Hammami, J.-F. Ruhashyankiko, E.B. Yehoue // IMF Working Paper. - 2006. - June [Електроний ресурс]. -Режим доступу: http://www.imf.org.
21. Osborne S.Р. Managing Public-Private Partnerships for Public Services: An International Perspective / S.Р. Osborne. - L.: Routledge, 2000. — pp. 29-38.
References
1. Analiz rehuliatornoho vplyvu pry vprovadzhenni Zakonu Ukrainy «Pro zahalni zasady rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini» [Analysis of Regulatory Impact in Implementing the Law of Ukraine "On General Principles of Public-Private Partnership Development in Ukraine"]: veb sait Kabinetu ministriv Ukrainy.: http://me.kmu. gov.ua/control/uk/publish/article? art_id =123214&cat_ id=32862
2. Heiets V.M. Suspilstvo, derzhava, ekonomika: fenomenolohiia vzaiemodii ta rozvytku [Society, state, economics: phenomenology of interaction and developmen]; NAN Ukrainy ; In-t ekonom. ta prohnozuv. NAN Ukrainy. - K., 2009. - 864 s.
3. Zapatrina, I.V. (2011). Rozvytok derzhavnoi pidtrymky publichno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini [Development of state support of publicly-private partnership in Ukraine]. Ekonomika i prohnozuvannya -Economy and prognostication, 3, 9-24 [in Ukrainian].
4. Zapatryna I.V. Publychno-chastnoe partnerstvo dlia Tselei Ustoichyvoho razvytyia [Public-Private Partnership for the Sustainable Development Goals ]. - K.: Libyd, 2017. - 312 s.
5. Kosach I.A., Holubchyk D.Yu., Kurinska O.V. Analiz pidkhodiv do definitsii terminu «derzhavno-pryvatne partnerstvo» [Analysis of the approaches to defining the term "public-private partnership] // Naukovyi visnyk Polissia. - 2016. - № 4 (8), ch. 1. - S. 70-74.
6. Kuryliak V.Ie., Saveliev Ye.V. Vplyv hlobalizatsii na ekonomichnyi rozvytok Ukrainy [Impact of globalization on economic development of Ukraine] // Ekonomika Ukrainy. - 2012. - №9. - S.60
7. Levchynskyi D.L. Mekhanizm finansuvannia rekonstruktsii zhytlovoho fondu mehapolisu v umovakh defitsytu biudzhetnykh resursiv [Mechanism for financing reconstruction of the housing stock of the metropolis in conditions of budget resources deficit] // Ekonomika rozvytku. - 2011. - № 3 (59). - S. 58-61.
8. Makhovykova, H.A., Efymova, N.F. Hosudarstvenno-chastnoe partnerstvo : zarubezhnbii opbit y rossyiskye realyy [Public-private partnership: foreign experience and Russian realities]. - SPb. : Yzd-vo SPbHЭU, 2013. - 251 s.
9. Mykheev V.A. Hosudarstvenno-chastnoe partnerstvo v realyzatsyy pryorytetnbikh natsyonalnbikh proektov [Public-private partnership: foreign experience and Russian realities]: [sb. nauk. rab.] / nauch. red. Pyvovarov y dr. - M.: Fynpress, 2016. - 320s
10. Osoblyvosti zastosuvannia derzhavno-pryvatnoho partnerstva yak mekhanizmu realizatsii novoi rehionalnoi polityky [Features of the use of public-private partnership as a mechanism for implementing a new regional policy] / Analitychna zapyska Natsionalnoho instytutu stratehichnykh doslidzhen pry Prezydentovi Ukrainy. : http://www.niss.gov.ua/articles/1239
11. Pyltiai O. Finansovyi instrumentarii derzhavnoi pidtrymky publichno-pryvatnoho partnerstva [Financial Instrumentation of State Public-Private Partnership Support] // Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno-ekonomichnoho universytetu. - 2012. - № 1. - S. 77-89.
12. Pyltiai O. Finansovi mekhanizmy publichno-pryvatnoho partnerstva [Financial mechanisms of public-private partnership] // Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno-ekonomichnoho universytetu. -2012. - № 3. - S. 63-74.
13. Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo [About public-private partnership]: Zakon Ukrainy vid 01.07.2010 r. № 2404-VI.: Ofitsiinyi veb-sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
14. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini na 2013-2018roky [A new model of investment partnership between the state and the private sector] [On Approval of the Concept of Public-Private Partnership Development in Ukraine for 2013-2018] № 739-r vid 14 serpnia 2013: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/739-2013-%D1%80
15. Sharynher L. Novaia model ynvestytsyonnoho partnerstva hosudarstva y chastnoho sektora [A new model of investment partnership between the state and the private sector] // Rossyiskyi zhonomycheskyi zhurnal. - 2004. - № 9-10. - S.41-52.
16. Uzunov F.V. Mekhanizm investytsiinoho partnerstva derzhavy ta pryvatnoho sektora [The mechanism of investment partnership between the state and the private sector] // Rusnauka-Hosupravlenye. - 2013. - № 23. : http://www.rusnauka.com/23_NTP_2013/Gosupravlenie/ 3_143386.doc.htm???history=0&sample=1&ref=2.
17. Alesina A., Dollar D. Who Gives Foreign Aid to Whom and Why? // Journal of Economic Growth. - 2000. - № 5 (1). - Р. 33-63.
18.Delmon J. Private Sector Investment in Infrastructure : Project Finance, PPP Projects and Risk. The World Bank and Kluwer Law International. 2009. P. 7.
19. Jomo K.S., Anis Chowdhury, Krishnan Sharma, Daniel Platz, (2015). PublicPrivate Partnerships and the 2030 Agenda for Sustainable Development: Fit for purpose?. - DESA Working Paper. - February 2016. - №. 148. : http://www.un.org/esa/desa/papers/2016/wp148_2016.pdf.
20. Hammami M., Ruhashyankiko J.-F., Yehoue E.B. Determinants o f Public-Private Partnerships in Infrastructure //IMF Working Paper. - 2006. - June : http://www.imf.org.
21. Osborne S.P. Managing Public-Private Partnerships for Public Services: An International Perspective. - L .: Routledge, 2000. — pp. 29-38.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Качула Св^лана Валентиывна, к.е.н., доцент, доцент кафедри фшанав
Ушверситет митноТ справи та фЫанав
вул. Ростовська, 43, м. Дыпро, 49023
e-mail: s.kachula@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Качула CBe^aHa Валентинoвна, к.э.н., доцент, доцент кафедры финансов Университет таможенного дела и финансов ул. Ростовская, 43, г. Днепр, 49023 e-mail: s.kachula@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kachula S.V., Cand.Econ.Sc., Associate Professor Department of Finance University of Customs and Finance 43 Rostovska Str., Dnipro, 49023, Ukraine e-mail: s.kachula@ukr.net
УДК 336.14
ФОРМУВАННЯ М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В В УМОВАХ БЮДЖЕТНО1 ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦП
Кужелев М.О., Плахотнюк В.В.
Предметом досл'дження е комплекс метод'в забезпечення ф'шансово)' незалежност'1 мюцевих бюджет'в в умовах децентрал'зац)'.
Мета роботи - на основ! системного пдходу розробити основн напрями забезпечення ф 'шансово')' незалежност'1 оргаыв мюцевого самоврядування в умовах бюджетно) децентрал'зац)'.
Методологию проведення досл'дження е методи анал'зу та синтезу, статистичнi методи, в тому числ'1 граф'чний метод, табличний, методи пор'вняння та узагальнення.
Результати роботи. Проведено пор'вняльний анал'/з впливу децентрал'зац)' на формування мюцевих бюджет'в (на прикладi мюцевого бюджет'1 м. 1р^нь за 2014-2016 рр.). Розроблено ряд рекомендаций щодо покращення системи формування коштiв мюцевих бюджет'в, а також наведен шляхи пдвищення р'вня самостшност'! мюцевих бюджет'в. Розглянуто нетиповий для Укра)'нсько)' економiки метод анал'зу бюджету - гендерний, що дозволило провести додатковий анал'/з мюцевих бюджет'в, виявити проблемн статт'1 в мюцевих бюджетах, в план гендерно-орiентованого бюджетування та розробити ряд певних рекоменда^й щодо )х усунення.
Галузь застосування результат '¡в. Формування бюджет'в мюцевого самоврядування в умовах децентрал'зацп. М'юцев! бюджети.
Висновки: Анал'з дох'дно)' та видатково)' частини бюджету мюта 1рп'нь протягом 2014-2016 рр. у контекст'1 формування та розподлу доход'в мюцевого бюджету вказуе на значне збльшення р 'вня фнансово) децентрал'зац)' за доходами, пряму залежнють мюцевих оргаыв влади в 'д центрального уряду, I частково доходiв мюцевих бюджетiв в'д трансфертних платежiв та демонструе необхiднють пдвищення самостшност'! мюцевих бюджет'в, а також необюднють в фiнансово грамотних керiвниках оргаыв мюцевого самоврядування. Досл'джено, що для того, щоб мюцевi бюджети, (зокрема в мютi 1ртнь) стали основою фнансово) самостшност'! мюцевих властей необх'дно чiтко розподлити компетенц/')' м'ж органами центрально)' влади, регюнального та мюцевого самоврядування i поступово переходити до децентрашзаф' державних фiнансiв; джерела податкових надходжень необх'дно розподлити м'ж центральною \ мюцевою владою в адекватност'1 виконання ними функций, що повинно знайти свое в1дображення в законодавств про мюцеве самоврядування, а також потрiбно надати органам мюцевого самоврядування можливють само^йно встановлювати перелк мюцевих податюв i збор'в та )х ставки.
Ключов\ слова: мюцевий бюджет, бюджетна система, податков! надходження, самост'шн'ють мюцевих бюджет'в, децентрал'за^я, дох'д, гендерно-ор'ентоване бюджетування, гендерний бюджетний анал'/з.
ФОРМИРОВАНИЯ МЕСТНЫХ БЮДЖЕТОВ В УСЛОВИЯХ БЮДЖЕТНОЙ ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИИ
Кужелев Н.А., Плахотнюк В.В.
Предметом исследования является комплекс методов обеспечения финансовой независимости местных бюджетов в условиях децентрализации.
