УДК 351.773:338.439:005.934(477)
https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.24
Запорiзький нацюнальний ушверситет
ORCID: 0000-0002-1931-5091
ПУБЛ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЮ БЕЗПЕКОЮ В УКРА1Н1 П1Д ЧАС В1ЙНИ
Втрата основних складових виробництва харчовоХ продукци в УкраМ вна^док втни веде до niдвищення iмовiрностi голоду та погiршення якостi харчування населення. В ходi ростсько-укратсько'Х втни постраждали виробники та споживачi стьськогосподарськоХ продукци i тваринництва. В умовах глобального свту ця проблема торкаеться як Укра'ти, так i закордонних покупщв и продукци у цт сферi. Зазвичай держава мае традицт-ний протек^онктський набiр заходiв для забезпечення продовольчоХ безпеки, але сьогодт потрiбнi iнновацiйнi рiшення як в публiчному управлiннi, так i в орган1зацИ господарювання.
Метою нашоХ науковоХроботи е визначення основних напрямюв публiчного управлiння продовольчоХ безпекою в УкраМ тд час втни та пiсля и завершення, анал1з трендiв у розвитку продовольчоХ безпеки на нацiональному рiвнi, а також визначення оптимальних моделей сустльно-державних вiдносин для даноХ сфери.
В рамках проведеноХ до^дницько'Х роботи було зроблено висновок, що в якостi основних трендiв публiчного управлтня продовольчою безпекою в УкраМ тд час вшни можна видшити перехiд вiд вибiркового протекцюн1зму до пiдтримки самооргатзаци виробниюв продовольства, а також створення умов для розвитку державно-приватного партнерства на рiвнi «держава - малий б1знес - мiжнароднi оргатзаци». При цьому, вагомими завданнями в цт сферi залишаються розвиток системи управлтня продовольчою безпекою на рiвнi оргатв мкцевого самовря-дування та яюсна тформацтна робота з населенням для запоб^ання панти з приводу потенцтно'Х нестачi харчiв.
У тдсумку парто пiдкреслити важливкть модершзаци публiчного управлтня продовольчою безпекою у вигля-дi залучення системи супутникового спостереження та цифрових обрахунюв для прийняття важливих держав-них ршень у цт сферi. Паралельно необхiдно niдтримувати впровадження цифрових iнновацiй для альського господарства та тваринництва, а також для сnоживачiв Хх продукцП, щоб покращити яюсть та безnечнiсть даного господарчого циклу в цшому.
Ключовi слова: nублiчне уnравлiння, продовольча безпека, ростсько-укратська вшна, державно-приватне партнерство, прецизшне сшьське господарство, тваринництво, самоорганiзацiя, цифровi iнновацii.
PUBLIC ADMINISTRATION OF FOOD SECURITY IN UKRAINE DURING THE WAR
The loss of the main components offood production in Ukraine as a result of the war leads to an increase in the probability of famine and a deterioration in the quality of the population's nutrition. During the Russian-Ukrainian war, producers and consumers ofagricultural products and livestock were affected. In the conditions ofthe global world, this problem affects both Ukraine andforeign buyers ofits products in this area. The national state has a traditional protective set ofmeasures to ensure food security, but today innovative solutions are needed both in public administration and in the organization of the economy.
The purpose of our scientific work is to determine the main directions of the state management of food security of Ukraine in the conditions of war, to analyze the trends in the development offood security at the national level, as well as to determine the optimal models of state-state relations for this area.
As part of the research work, it was concluded that the main trends ofpublic management offood security in Ukraine during the war could be identified as the transition from selective protectionism to the support of self-organization of food producers. As well as the main trends include the creation of conditions for the development ofpublic-private partnership at the level of "state - small business - international organizations ". At the same time, important tasks in this area remain the development of the food security management system at the level of local self-government bodies and high-quality information work with the population to prevent panic over a potential food shortage.
In conclusion, it is important to emphasize the importance of modernizing the public management of food security in the form of the involvement of a satellite surveillance system and digital calculations for making important state
decisions in this area. At the same time, it is necessary to support the implementation of digital innovations for agriculture and animal husbandry, as well as for consumers of their products, in order to improve the quality and safety of this economic cycle as a whole.
Key words: public administration, food security, Russian-Ukrainian war, public-private partnership, precision agriculture, animal husbandry, self-organization, digital innovations.
Постановка проблеми
Продовольча безпека - це не просто стан забезпечення харчових потреб населения, а й фундамент для сус-пшьно-державних вщносин, тривалосп життя громадян, здоров'я наци та збереження потенщалу краши. Якщо рашше краши хвилювались за забезпечення високих стандарпв харчування, то сьогодш основна увага прикута до подолання свггового голоду, викликаного росшсько-украшською вшною.
З шшого боку, сама Украша опинилась в сташ, де голод е достатньо реальною перспективою. Знищення пло-дючих земель, неможливють повноцiнно вiдновити сiльськогосподарський цикл, знищення зерносховищ, мобш-зацiя пращвнишв села призвели до того, що Украша втратила можливiсть «прогодувати» себе самостшно. Тобто, наша краша зикнулась з новим голодомором, який е частиною вшськового злочину наших воропв. Отже, вияв-лення перспективних напрямшв публiчного управлiння продовольчою безпекою в Укрш'ш щд час вiйни е практично актуальною темою для науково-дослвдницько1 роботи.
Ah^ïî основних дослвджень i публiкацiй
Варто вказати на те, що поставлена проблема е масштабною та охоплюе багато сфер функцюнування украш-ського суспiльства та всього свпу. По-перше, доцiльно тдкреслити значення статистичних спостережень ООН [14] та Державно1 служби статистики Украши [4; 6], як1 iлюструють змши тенденцiй у виробництвi та спожи-ваннi продуктiв харчування. По-друге, проаналiзувати нацiональне правове поле, яке дае загальне уявлення про дiючих та перспективних суб'екпв у сферi забезпечення продовольчо1 безпеки [9; 10]. По-трете, необхщно звер-нути увагу на дослвдженш продовольча безпека такими юториками, юристами, дипломатами та економiстами, як О. Гойчук [2], I. 1ртищева, Л. Рогатiна, О. 1льницька [3], З. Коваль [5], Д. Кулеба [7], П. Кулинич [8], Н. Родшова, А. Дергач, Г. Гудзь [11]. Ц дослвдження розкривають потенцшш небезпеки та горизонту пошуку збалансованого обiгу продуктами рослинництва й тваринництва в нашш краïнi в умовах вшни.
Формулювання мети дослiдження.
Метою нашоï дослiдницькоï роботи е визначення основних напрямк1в публiчного управлiния продовольчо1 безпекою в Украш щд час вшни та шсля ïï завершення, аналiз трендiв у розвитку продовольчоï безпеки на нацю-нальному рiвнi, а також визначення оптимальних моделей сусшльно-державних вiдносин для дано1' сфери.
Виклад основного матерiалу
Для розумшня глибини проблеми необхвдно звернутись до першоджерел. Перших, хто замислився над значен-ням продовольчо1' безпеки був бiблiйний йосип у Gгиптi. Так, у Кнга Буття наведено слова йосипа до фараона: «Ом корiв гарних, це ам рок1в; ам колосков добрих, це сiм рошв: сон один. Сiм корiв охлялих i худих, що вийшли шсля них - це ам рошв. Також ам колосков виснажених i висушених схвдним вiтром - це ам рок1в голоду» [1, с. 46]. З наведено1' iнформацiï можна зробити два висновки. По-перше, циктчшсть розвитку економiки була вiдома ще до К. Жюгляра та М. Кондратьева. По-друге, продовольча безпека завжди потребувала належного державного управлшня, яке б спиралось на осмислене вщношення до господарсько1' дiяльностi.
Для чiткого розумiния сфери дослвдження окреслимо робоче поняття. У цьому випадку об'ектом управлiния постае продовольча безпека, яка на думку О. Гойчук спрямована на «...формування сталого, конкурентоспро-можного та ефективного агропромислового виробництва з метою найбшьш повного забезпечення продовольчих потреб населення на основi розширення платоспроможного попиту на продукти харчування» [2, с. 12]. Тобто у фундамент вказаного визначення безпеки покладена пвдтримка процесiв виробництва та споживання продо-вольства, як1 б ввдповщали потребам громадян.
Аналiзуючи свгтову статистику продовольчо1' безпеки, авторський колектив побачив, що, незважаючи на новi виклики для забезпечення iснувания людини пiсля початку росiйсько-украïнськоï вiйни, лопка розумiния цього виду безпеки залишилась на жаль незмшною та стосуеться основного циклу господарювання. Водночас, на нашу думку о^м доступностi продовольства варто ще звернути увагу на складшсть його виробництва та збер^ання в небезпечних та непридатних для цього умовах.
Отже, в якосп публiчного управлiния продовольчою безпекою можна назвати вид управлшня суспшьно-дер-жавними ввдносинами, який орiентоваио на збереження здоров'я наци через шдтримку виробництва, збереження та споживання продукпв харчування у будь-яких умовах.
Розмiрковуючи над продовольчою безпекою в Укрш'ш щд час вiйни варто видiлити двi ïï складовi: зовнiшню та внутршню безпеки. Вони залежать вiд збалансованосл суб'ект-суб'ектноï взаемодiï' у глобальному харчовому секторi. Украïна як завжди надае перевагу зовнiшнiм партнерам при розбудовi господарських вiдносин. Д. Кулеба перед самим початком вшни на Комггеп зi всесвiтньоï' продовольчоï безпеки ООН на його 47-й сесп у Римi
зауважував: «Укра!на вже е гарантом продовольчо! безпеки у багатьох кранах свиу завдяки традицiйно потужному продовольчому експорту. Входження до Комiтету зi всесвгтньо! продовольчо! безпеки ООН надае нашш державi додатковi можливосл впливу на глобальну продовольчу полiтику. Укра!на надалi змiцнюе роль гаранта свггово! продовольчо! безпеки» [7]. Чим вш взяв на укра!нську державу зобов'язання щдтримувати продовольчу безпеку у проблемних регюнах свiту. Варто сказати, що на жаль i щд час вшни внутрiшня продовольча безпека в цш сферi е прiоритетом, перш за все, мiжнародних некомерцiйних органiзацiй, а вже шсля цього органiв влади кра!ни.
Крiм того, щодо зовшшньо! продовольчо! безпеки, то органи державно! влади мають контролювати за допо-могою дозвiльною системи дотримання нащональних iнтересiв суб'ектами господарювання. Так, дослвдження Н. Родiново!, А. Дергач, Г. Гудзь показали, що у 2021 рощ Укра!на продавала пшеницю Шдерландам, як1 були активним противником евроштегращ! нашо! кра!ни. Також активними споживачами нашо! пшеницi були Китай та 1ран, як1 тримають доволi умовний нейтралитет у росiйсько-укра!нськiй вiйнi [11]. Ввдповщно, зовнiшня продовольча безпека мае спиратись на нацiональнi штереси, як на геополiтичному, так i на геоекономiчному рiвнi. Тобто, не варто шдтримувати продовольством того, хто не шдтримуе мир та гармоншний розвиток кра!ни.
Основним iнструментом внутршньо! продовольчо! безпеки е централiзована державна систем накопичення життево важливих ресурав, як1 мають використовуватись у екстрених ситуащя - Державне агентство резерву Укра!ни. Частина друга статтi першо! Закону Укра!ни «Про державний матерiальний резерв» вiдносить завдань цього закладу г «...запаси сировинних, матерiально-технiчних i продовольчих ресурсiв для забезпечення страте-гiчних потреб держави» [9]. Достатньо просто зазирнути у засоби масово! iнформацi! в Укра!ни за 2022 рш, щоб зрозумiти, що ця структура не впоралась iз забезпеченням продовольчо! безпеки i це питання закрили мiжнароднi благодiйнi органiзацi!, волонтери та бiзнес.
Виходом iз ситуацп е переход на засади публiчного управлiння продовольчою безпекою в кра!ш, передання цього питання у ввдповщальшсть органiв мiсцевого самоврядування. Вони мають сформулювати власнi продук-товi резерви та слщкувати за !х збереження. Це пвдвищить не тiльки вщповвдальшсть, а й суб'ектнiсть громад.
Для розумшня стану продовольчо! безпеки, варто порiвняти укра!нськ1 та европейськ1 показники. Звернемось до iндексу глобально! продовольчо! безпеки, де Укра!на у 2022 рощ посша 26 мiсце iз 26 кра!н Свропи [13].
Таблиця 1
Показники продовольчо'1 безпеки в УкраТш та Сврош у 2022 рiк
№ з/п фактор Европа | УкраТна
Бали
1 Продовольча безпека середовища 74,8 57,9
2 Доступшсть продовольства. 87,2 66,6
3 Наявшсть продовольства. 64,9 48,1
4 Якють [ безпека продовольства. 80,2 71,3
5 Стшккть [ адаптащя до зм1н кл1мату та безпеки. 63,7 43,5
Дивлячись на щ показники, можна побачити об'ективнi чинники - вплив вшни на матерiальне положения громадян, попршення екологi! в наслiдок бойових дай та небезпека для продовольчого циклу. Проте, у цш таблицi можна побачити недолiки i у сферi публiчного управлiння - це контроль якосп продовольства та органiзацiя сощально-полтшчно! стiйкостi до майбутнiх змiн.
Повернемось до виробниюв. Менеджмент нашо! кра!ни знаходиться в управлiнськiй парадигм минулих столiть, яка передбачае пошук балансу м1ж централiзацiею та децентралiзацiею як на рiвнi всiе! кра!ни, так i в продовольчш галузi.
В якосл двох базових завдання публiчного управлiння у цiй сферi можна визначити збшьшення пропозици, а також демонополiзацiю ринку, що дасть належне забезпечення населення продовольством. Аналiз шлькосл шд-приемств i фiзичних оаб пiдприемцiв у сферi сiльського господарства та природних ресурсiв до початку повно-масштабно! росшсько-укра!нсько! вiйни [4] показуе читку тенденцш на укрупнення господарств, як1 впливають на безпеку кра!ни в данiй галузi.
На цьому графiку бачимо переход виробнишв та зберiгачiв продовольства до статусу монополш, якi поглина-ють малий бiзнес. На якомусь етапi вони стануть бiльш впливовими, нiж органи державно! влади, що може стати проблемою для продовольчо! безпеки кра!ни.
Нестандартною спробою виршення ще! ситуаци державною владою е видiлення земельних дiлянок ветеранам АТО [10]. З одного боку, щ землевласники завжди пiдтримують кра!ну продовольством у скрутний час. З шшого боку, поеднання вiйськових та фермерських практик потребуе додаткових знань та ефективно! спiвпрацi iз наявними представниками ще! галузi. Тобто, питання про збалансованють ринку землi та гармонiйну сшвп-рацю землевласникiв сто!ть доволi гостро. Для його розв'язання необхiдно вже зараз створити новi управлiн-сьш механiзми, як1 пiсля вiйни змогли б в рамках антимонопольно! дiяльностi забезпечити продовольчу безпеку кра!ни на цьому рiвнi.
Звернемо увагу на розвиток тваринництва до початку пандемп СОУГО-19 та активно! фази росшсько-укра!н-сько! вшни. Аналiз шформаци iз статистичного щорiчника [6] показуе, що приблизно з 2010 року в Укра!ш про-слвдковуеться тенденцiя переходу ввд самостiйного вирощування тварин до оргашзацп великих пвдприемств у цiй сферi. У бшьшш мiрi це пов'язано зi здороженням кормiв i збiльшенням логiстичних витрат, що унеможливлюе тваринництво на побутовому рiвнi.
ШЛьНСТЬ стськогссподарських, лкнин та рибних пщпр^смств 6 УкрэТн!
||ЦН|Ь
201? 2018 2017 201« 2015 2014
■ I Ндпрнс.чств» ■ ФШтчт «йби п^дприг МЦ|
Графiк 1
1300
1бо: 1400 1200 1(Ю0
$оо
БОО 400 200 о
Графж 2
На вiдмiну вiд важко! та легко! промисловостi, штучне збшьшення обсягiв виробництва в цiй сферi негативного дie на безпечнють продукцi! та сектору в цшому. Гонитвi за здешевленням добрив i кормiв згубно впливають на кшцевого споживача, погiршуючи здоров'я населения.
Крiм того, руйнацiя великих птахофабрик пвд час росiйсько-укра!нсько! вiйни призвела до значного подо-рожчання продукцп, яка стала недоступною для незаможно! частини населення кра!ни. Якби виробництво будо децентралiзовано по дек1лькох областях, то руйна^ одного з пiдприeмств завдала б меншо! шкоди населенню.
Перейдемо до психологi! продовольчо! безпеки, яка надзвичайно важлива для виживання населення в умовах вшни. Аналiзуючи радянську модель управлiння у виглядi терору голодом, З. Коваль, наполягае на тому, що пост-геноцидна травма тяж1е над укра!нським суспiльством [5, с. 21]. Водночас, маючи попереднш досвiд голодомору, укра!нськ1 пiдприемцi пвд час вiйни взяли на себе додаткову вiдповiдальнiсть та дiлились базовими продуктами харчування зi сво!ми громадами, щоб не повторити цю ситуацш знов у теперiшньому.
Як приклад, ситуащя у Запор1жж1, де: «Розважальний комплекс «Белуга» у мирнi часи збирав тисячi ввдвщува-чiв на гастрономiчних фестивалях, а сьогоднi ж долучився до наближення перемоги. У закладi готують обiди для вимушених переселенцiв та запорiзьких захисник1в - арми, тероборони, полiцi!, рятувальникiв, служби безпеки. Щодня понад 3 тисячi порцш» [12]. Подiбнi випадки по всш кра!нi стали не тшьки пвдтвердженням народження
60000 50000 40000 зоооо 20000 10000 о
Виробництво продукцП тваринництва за категориями
господарств, (тис,т.К
2019 го1& го!т 2016 гон* нио иж юоо
ш п ¡дпри( гяс гщ ■ н^сслелнд
комерцшного учасника сощального партнерства, а й фактом появи нових суб'екпв i3 забезпечення продовольчо! безпеки на рiвнi переробки та споживання харчiв.
Чинна мюька влада мае пвдтримувати цю iнiцiативу пiдприeмцiв, щоб утворити асощаци фермерiв та пред-ставник1в харчово! галузi, як1 несуть вiдповiдальнiсть перед сво!ми громадами. Тобто, в Укра!ш замiсть лiнiï конфронтацiï «держава - селяни - переробники продукцй» мае народитись клас самодостатнiх господарник1в, яш здатнi впливати на покращення продовольчоï безпеки в краïнi.
В Украш довгий час iснувала протекцiонiстська модель публiчного управлiння, яка передбачала пшьгову шд-тримку виробництва та споживання харчiв. При цьому, сiльське господарство та тваринництво настшьки звикло до подiбноï пвдтримки, що утворився певний шаблон i у розумiннi публiчного управлiння в цiй сферi. Так, I. 1рти-щева, Л. Рогално^ О. 1льницька проводить грунтовний аналiз продовольчоï безпеки на нацiональному рiвнi. Як подсумок, «захист альгоспвиробника» [3, с. 7]. Сьогодш в умовах вшни ця тдтримка вкрай важлива як з боку держави, так i мiжнародних органiзацiй.
Проте, передачi посiвних матерiалiв та матерiальноï допомоги недостатньо. Потрiбне державно-приватне партнерство на нащональному та мiжнародному рiвнi. Водночас, держава мае виршувати iншi нагальш питання, а закордоннi сiльгоспвиробники та щдприемства з тваринництва не готовi ризикувати.
1ншим суперечливим напрямком державного управлшня у сферi продовольчо1' безпеки у першi роки укра-1'нсько1' незалежностi була фiксацiя цiн на державну закупiвлю зерна та продукта першо1' необхiдностi. В цьому випадку замiсть обмеження виробництва, необх1дно було стимулювати купiвельну спроможнiсть населення за рахунок всебiчного розвитку ринку пращ. Тобто, система публiчного управлiння може використовувати не тiльки бюрократичнi, а й ринковi iнструменти, як1 посилюють суб'ектнiсть виробник1в та споживачiв харчово1' продукцй.
У нашому свiтi так склалось, що вiйна - це не тшьки шлях руйнувань та страждань, а й шлях шновацш. Ваго-мою складовою успiшноï вшни е ефективне спостереження, яке дае вшськовим можливють вiдносно безпечного маневру. Так само технолопчне спостереження у майбутньому стане основою для реалiзацiï продовольчо1' безпеки в Укршш.
Ще у 2020 роцi у звт ООН про розвиток альського господарства йшла мова про необхадшсть впровадження: «.. .прецизшного сiльського господарства, де для вирощування сiльськогосподарських культур та оптимiзацiï використання робочо1' сили, добрив, пестицидiв i водних ресурсiв необхвдно застосовувати супутниковi системи позицiонування та дистанцшне зондування» [14]. У наявних умовах супутникове спостереження важливе не тшьки для прецизшного сiльського господарства, а й для спостереження за ворогом та збереженням врожаю.
Варто зауважити, що зручний та модерний обмiн iнформацiею важливий не тшьки для повнощнного використання землi та облiку тварин, але й для своечасного прийняття державних ршень ввдносно продовольчо1' безпеки. П. Кулинич зауважуе: «Прийняття рiшень, як1 стосуються управлiння окремими територ1ями, потребуе аналiзу гео-просторових даних та 1'х iнтегрованого опрацювання» [8, с. 246-247]. Ввдтак, одним з головних завдань для публiч-ного управлiння у майбутньому е створення ефективно]!, безпечно1' та доступно1' мереж1 доступу до шформаци, яка б дозволила покращити виробництво та споживання харчово1' продукцй' без шкоди для нацiональних штереав.
Озираючись на отриманi результати дослщження можна побачити, що бiльшiсть напрямшв державноï поль тики та публiчного управлiння у сферi продовольчоï безпеки спрямоваш на вибiрковий протекцiонiзм, який реа-лiзуеться через патерналiстських шструменпв впливу на виробничi процеси в галуз^ В умовах вiйни це дуже доречний зах1д, але розумшня майбутнього дае стимул для розвитку шновацш у цш сферi, яш можуть використовувати i вшськовий досв1д супутникового спостереження та цифрових обчислень.
Висновки
Наявна система публiчного управлiння продовольчою безпекою в Украш складалась як сукупнiсть заходiв iз протекцiонiстськоï пiдтримки сiльгоспвиробникiв та оргашзацп пiльгового споживання 1х продукцiï. Побу-дова перспективноï моделi продовольчоï безпеки для подолання наслiдкiв вiйни вимагае розвитку суб'ектностi як з боку виробнишв, так i з боку споживачiв харчiв. Ця суб'ективнiсть мае орiентуватись на зв'язку «вiдповiдальний виробник - економiчно активний споживач», яка мае сформуватись в рамках державно-приватного партнерства.
При робоп iз системою публiчного управлiння продовольчою безпекою в умовах вшни варто враховувати психологш учасник1в господарчого циклу, тому ще без неï не можливо побудувати ефективне адмiнiстрування в цiй сферг Вiйна стала поштовхом для опрацювання травми в1д голодомору 1932-1933 рошв з боку виробник1в продовольства, що зробило 1х вiдповiдальними помiчниками для шших членiв громади та краши в цiлому. Цим було подолано тенденцш на укрупнення та монополiзацiю виробництва, яка спостерiгалась протягам останшх десяти рок1в та загрожувала внутршнш безпецi кра!ни.
Проте, цей виклик загострив панiчнi настроï населення щодо нестачi харчiв, що поставило питання про новi напрямки iнформацiï роботи на державному та мунщипальному рiвнi. Тобто, держава у обох випадках мае бути помiчником та провадником суспiльства.
Вiйна загострила та осучаснила питання про необхадшсть модернiзацiï та впровадження техшчних та цифрових шновацш у сшьському господарствi та твариннищта, що стало не просто нагальною потребою, а й засобом
для виживання кра!ни в майбутньому. Вщтак, цифровiзацiя продовольчо! безпеки обов'язково мае потрапити i у поле зору Мшстерства цифрово! трансформаций щоб створити належну та стiйку перспективу для практичного юнування продовольчого циклу в Украшг
Список використаноТ лгтератури
1. Бiблiя. Книги священного писания Старого та Нового Завпу. Ки!в : Видання Ки!всько! Патдоархи Укра!н-сько! Православно! Церкви, 2004. 1403 с.
2. Гойчук О. I. Продовольча безпека : теорiя, методолопя, проблеми: автореф. дис. ... д-ра. екон. наук : 08.07.02. Микола!в, 2004. 427 с.
3. 1ртищева I. О., Рогатша Л. П., 1льницька О. С. Продовольча безпека - важливий елемент економiчно! та нащ-онально! безпеки. Агросвт № 22. 2020. С. 3-8. DOI: 10.32702/2306-6792.2020.22.3 (Дата звернення 17.12.2022).
4. Юльшсть суб'еклв господарювання за видами економiчно! дiяльностi. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Дата звернення 13.12.2020).
5. Коваль З. В. Терор голодом як злочинний управлшський зааб злому психолопчно! стшкосп укра!нського народу. Актуальт проблеми державногоуправлiння : зб. наук. пр. ОР1ДУ НАДУ Одеса, 2014. Вип 1 (57). С. 19-24.
6. Комплексш статистичш публтацп. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/01/Arch_zor_zb.htm (Дата звернення 26.12.2022).
7. Кулеба Д. Укра!на змщнюе роль гаранта свггово! продовольчо! безпеки. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ dmitro-kuleba-ukrayina-zmicnyuye-rol-garanta-svitovoyi-prodovolchoyi-bezpeki (Дата звернення 28.12.2022).
8. Кулинич П. Ф. Завершення земельно! реформи в Украшг правовi проблеми. Правова держава. Випуск 31. Ки!в : 1н-т держави i права iменi В. М. Корецького НАН Укра!ни, 2020. С. 232-241. DOI: 10.33663/0869-2491-202031-232-241 (Дата звернення 30.12.2022).
9. Про Державний резерв Укра!ни: Закон Укра!ни № 51/97-ВР ввд 24.01.1997. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/51/97-%D0%B2%D1%80/print (Дата звернення 30.12.2022).
10. Про статус ветерашв вшни, гарантп !х сощального захисту: Закон Укра!ни № 3551-XII ввд 22.10.1993. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/print (Дата звернення 30.12.2022).
11. Родшова Н., Дергач А., Гудзь Г. Сватова продовольча криза як наслвдок росшсько-украшсько! вiйни. Еко-номка та сустльство. 2022. № 40. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-25 (Дата звернення 30.12.2022).
12. Телеканал TV5. У Запорiжжi розважальний комплекс перетворився на волонтерський штаб: як та кому допомагають. https://tv5.zp.ua/news/u-zaporizhzhi-rozvazhalnij-kompleks-peretvorivsja-na-volonterskij-shtab-jak-ta-komu-dopomagajut/ (Дата звернення 30.12.2022).
13. Global Food Security Index Ukraine 2022. URL: https://impact.economist.com/sustainability/project/food-security-index/reports/Economist_Impact_GFSI_2022_Ukraine_country_report_Sep_2022.pdf (Дата звернення 29.12.2022).
14. The State of Agricultural Commodity Markets 2020. Agricultural Markets and Sustainable Development : Global value chains, smallholder farmers and digital innovations. URL: http://www.fao.org/publications/soco/en/ (Дата звернення 13.12.2022).
References
1. Bibliia. Knyhy sviashchennoho pysannia Staroho ta Novoho Zavitu. Kyiv : Vydannia Kyivskoi Patriarkhii Ukrainskoi Pravoslavnoi Tserkvy, 2004. 1403 p.
2. Hoichuk O.I. Prodovolcha bezpeka : teoriia, metodolohiia, problemy: avtoref. dys. ... d-ra. ekon. nauk : 08.07.02. Mykolaiv, 2004. 427 p.
3. Irtyshcheva I. O., Rohatina L. P., Ilnytska O. S. Prodovolcha bezpeka - vazhlyvyi element ekonomichnoi ta natsionalnoi bezpeky. Ahrosvit № 22. 2020. P. 3-8. DOI: 10.32702/2306-6792.2020.22.3 (Data zvernennia 17.12.2022).
4. Kilkist subiektiv hospodariuvannia za vydamy ekonomichnoi diialnosti. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Data zvernennia 13.12.2020).
5. Koval Z.V. Teror holodom yak zlochynnyi upravlinskyi zasib zlomu psykholohichnoi stiikosti ukrainskoho narodu. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia : zb. nauk. pr. ORIDU NADU. Odesa, 2014. Vyp 1 (57). P. 19-24.
6. Kompleksni statystychni publikatsii. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/01/Arch_zor_zb.htm (Data zvernennia 26.12.2022).
7. Kuleba D. Ukraina zmitsniuie rol haranta svitovoi prodovolchoi bezpeky. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ dmitro-kuleba-ukrayina-zmicnyuye-rol-garanta-svitovoyi-prodovolchoyi-bezpeki (Data zvernennia 28.12.2022).
8. Kulynych P. F. Zavershennia zemelnoi reformy v Ukraini: pravovi problemy. Pravova derzhava. Vypusk 31. Kyiv : In-t derzhavy i prava imeni V. M. Koretskoho NAN Ukrainy, 2020. S. 232-241. DOI: 10.33663/0869-2491-2020-31-232241 (Data zvernennia 30.12.2022).
9. Pro Derzhavnyi rezerv Ukrainy: Zakon Ukrainy № 51/97-VR vid 24.01.1997. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/51/97-%D0%B2%D1%80/print (Data zvernennia 30.12.2022).
10. Pro status veteraniv viiny, harantii yikh sotsialnoho zakhystu: Zakon Ukrainy № 3551-XII vid 22.10.1993. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/print (Data zvernennia 30.12.2022).
11. Rodinova N., Derhach A., Hudz H. Svitova prodovolcha kryza yak naslidok rosiisko-ukrainskoi viiny. Ekonomika ta suspilstvo. 2022. № 40. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-25 (Data zvernennia 30.12.2022).
12. Telekanal TV5. U Zaporizhzhi rozvazhalnyi kompleks peretvoryvsia na volonterskyi shtab: yak ta komu dopomahaiut. https://tv5.zp.ua/news/u-zaporizhzhi-rozvazhalnij-kompleks-peretvorivsja-na-volonterskij-shtab-jak-ta-komu-dopomagajut/ (Data zvernennia 30.12.2022).
13. Global Food Security Index Ukraine 2022. URL: https://impact.economist.com/sustainability/project/food-security-index/reports/Economist_Impact_GFSI_2022_Ukraine_country_report_Sep_2022.pdf (Accessed 29.12.2022).
14. The State of Agricultural Commodity Markets 2020. Agricultural Markets and Sustainable Development : Global value chains, smallholder farmers and digital innovations. URL: http://www.fao.org/publications/soco/en/ (Accessed 29.12.2022).