CC BY
74
5. Карпунь 1.Н. Санащя пiдприeмств : навч. поабн. / 1.Н. Карпунь. - Львiв : Вид-во "Магнолiя-2006м, 2008. - 448 с.
6. Козаченко Г.В. Управлшня швестищями на тдприемсга / Г.В. Козаченко, О.М. Ан-TinoB, О.М. Ляшенко та ш. - К. : Вид-во '^бра", 2004. - 368 с.
7. Череп А.В. 1нвестознавство : навч. поабн. / А.В. Череп. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 398 с.
Карпунь И.Н. Исследование стоимости капитала инвестиционного проекта
Решающим условием развития и стабилизации жизнеспособности любого производства является целесообразность вложений капитала в тот или другой проект. Определение платы за пользование финансовыми ресурсами является одним из основных заданий при оценке экономической эффективности реальных инвестиций -цены инвестиционного проекта.
Ключевые слова: инвестирование, инвестиционный проект, стоимость капитала.
Karpun I.N. Research of cost of capital of investment project
The decision condition of development and stabilizing of viability of any production is expedience of investments of capital in a that or other project. Determination of paying for using financial resources is one of basic tasks at the estimation of economic efficiency of the real investments are costs of investment project.
Keywords: investing, investment project, cost of capital.
УДК 338.439 Доц. Н.Р. Джурик\ канд. техн. наук; ст. викл.
С.В. Майкова1, канд. техн. наук; ст. викл. Н.Я. Сусол1, канд. техн. наук; асист М.П. Ковальчук1, доц. В.В. Гаврилишин2, канд. техн. наук
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРАШИ
Розглянуто загальний стан i проблеми продовольчо'' безпеки в Укра'ш, яка по-сщае провщне мюце у нацюнальшй безпещ краши i е обов'язковою умовою сощаль-но'1 та економiчноï стабшьносп держави.
Ключовi слова: нацюнальна безпека, продовольча безпека, агропромисловий комплекс, система безпеки.
Поняття "нацюнальна безпека" - мщно ввшшло в коло загальносис-темних категорш у кшщ XX ст. Воно охоплюе широке коло проблемних зав-дань, як зумовлеш ризиками i невизначешстю в р1зних сферах д1яльност1. Нацюнальна безпека будь-яко'' держави базуеться на економ1чнш безпещ, од-шею з найважливших складових яко'' е продовольча безпека. Завдяки 'й до-сягаеться сталий сощально-економ1чний розвиток сусшльства, його демогра-ф1чне вщтворення.
Вщповщно до визначення продовольчо'' безпеки в м1жнародних угодах, це "такий стан економжи, при якому вЫм i кожному гарантуеться забез-печення доступу до продукпв харчування, питно'' води та шшим продуктам в якост^ асортиментi i обсягах, достатшх для фiзичного i соцiального розвитку особистост^ забезпечення здоров'я i вщтворення населення краши" [1].
Система нацюнально'' продовольчо'' безпеки базуеться на таких принципах: самозабезпечешсть, незалежнiсть, доступшсть, якiсть. Цi характерис-
1 Льв1вський шститут економши i туризму, м. Льв1в (Л1ЕТ);
2 Львiвська КА, м. Львiв
тики треба враховувати шд час формування державно! пол^ики щодо продовольчо! безпеки, а також мають забезпечувати таю и напрями: ефективний розвиток агропромислового комплексу, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть у сферi АПК, формування доходiв населення, гарантування збалансованого i якiсного споживання (рис. 1).
Необхщнють гарантування продовольчо! безпеки Укра!ни потребуе пiдтримання вiдповiдного рiвня продовольчого самозабезпечення, що перед-бачае використання державно! шдтримки вiтчизняних виробниюв сшьсько-господарсько! продукцi! та вжиття заходiв iмпортного контролю з метою за-хисту власних виробникiв вщ iноземно! конкуренцi!. Надiйнiсть продовольчого убезпечення полягае як у достатньому самозабезпеченш продуктами харчування, так i в наявност коштiв для !х iмпорту в необхiдних обсягах за умов мшмально! потенцiйно! вразливостi продовольчого забезпечення населення в разi виникнення ускладнень з iмпортом продовольства (вщсутшсть валюти, зростання цiн, ембарго тощо).
Вiд стану агропромислового комплексу безпосередньо залежить рь вень продовольчо! безпеки Укра!ни. Нинi в АПК зосереджено бшьше полови-ни виробничих фондiв, виробляеться близько 50 % ВВП, двi третини товарiв народного споживання, працюе майже 40 % населення.
Система е стшкою, якщо вона самозабезпечувана. Для досягнення продовольчого забезпечення на рiвнi самозабезпечувано! держави вона мае базува-тися на власному виробнищш. Продовольче самозабезпечення передбачае за-доволення основно! частини потреб у продуктах харчування за рахунок вггчиз-няного виробництва, яке зумовлюе незалежшсть держави в задоволенш потреб населення. Тому системоутворювальним центром у гарантуванш продовольчо! безпеки е АПК кра!ни, з яким системно пов'язаш пiдсистеми: збуту i розподшу; резервiв продовольства; споживання продовольства: управлшня; кадрового, ш-формацiйно-консультативного забезпечення; фшансового забезпечення; мате-рiально-технiчного забезпечення; наукового забезпечення тощо [2].
Про довольна безпека
Ефективний розвиток АПК
3 овншшь о еко но шч на Д1яльн1сть АПК
Формування доходов населення
Рис. Основт складовi формування державное полтики продовольчого убезпечення
Визначення сут продовольчо! безпеки завжди пов'язане iз забезпечен-ням життедiяльностi людини, яка характеризуеться станом його здоров'я. Тому реальне уявлення про реальну продовольчу ситуацiю в кра!нi можна одер-
жати, порiвнюючи юнуюче споживання з рiвнями споживання, представле-ним у класифжаци, побудованш за принципом вiдповiдностi продовольчого забезпечення до завдань збшьшення народжуваностi, збереження здоров'я, активно! життедiяльностi людини та досягнення максимально можливо! в су-часних умовах середньо! тривалостi життя.
Вiдповiдно до цього, можна запропонувати шм рiвнiв життя населення в крашах, зокрема в УкраАш [3]:
• Iр1венъ - катастроф1чний. Передбачае добове споживання на одну людину 1500-1800 ккал, характеризуеться хрошчним недовданням (добове споживання менше 1 520 ккал потр1бно розглядати як голод).
• IIр1венъ - критичний. Середньодобове споживання становить (18002200 ккал на особу) 1 достатне для подолання хрошчного недощання та юну-вання на меж1 виживання 1 забезпечення простого ввдтворення населення.
• IIIр1венъ - мтмалъний. Середньодобове забезпечення 2300-2800 ккал на душу населення передбачае наявтсть таких обсяпв продовольчих ресуршв, як унеможливлюють появу голоду. II 1 III р1вш треба розглядати також тд час планування забезпечення населення продовольством в екстремальних (кри-зових) умовах.
• IVр1венъ - достатнш. Середньодобове споживання перебувае у межах 28003600 ккал на одну людину, проте воно не збалансоване за елементами живлен-ня, тобто продовольчих ресурс1в достатньо для стабшьного споживання, але воно не забезпечуе здорового способу життя 1 збшьшення його тривалост!
• Vр1венъ -рацюналъний (нормативний). Середньодобове споживання перебувае у межах 3300-3600 ккал на одну людину. При цьому рацюн збалансовано бшками, вггамшами й 1ншими важливими компонентами. Нормативы показ-ники такого споживання треба використовувати як базу для вс1х сощально-економ1чних розрахуншв на державному р1вш в нормальних умовах.
• VIр1венъ - оптималъний. Споживання вщповвдае V р1вню не лише збалансо-ватстю за найважлившими харчовими компонентами, а 1 передбачае споживання еколопчно чистих продукпв харчування, як зб1льшують тривалють життя населення загалом та середню тривалють життя для краши, покрашу-ють здоров'я.
• VII р1венъ - перспективний. Досягнення такого продовольчого забезпечення для всх сощальних груп населення, яке дасть змогу вдосконалювати природу людини 1 максимально продовжувати й активну життедояльтсть, розши-рюючи меж1 сучасно! природно! тривалост життя.
Для визначення критерив продовольчо! безпеки в кра1ш треба ввести державну систему норм споживання, що регламентувала б основнi норматив-ш рiвнi споживання населення: рацiональний (нормативний), який викорис-товуеться для соцiально-економiчних розрахункiв, i мiнiмально необхiдний -для гарантованого забезпечення населення в надзвичайних ситуащях [4].
Ус потреби людини в узагальненому виглядi дослiдники подiлили на 13 груп, серед яких на першому мющ е продукти, питна вода та безалкоголь-нi напо!', що споживаються вдома, i на другому мющ - тi самi категори, але як споживаються в закладах ресторанного господарства, на третьому мiсцi -житло [2] .
Проблема продовольчо! безпеки завжди посщае провiдне мiсце у за-гальнш нацiональнiй безпецi кожно! краши, оскшьки е обов'язковою умовою та передумовою сощально! та економiчноl стабiльностi держави.
Продовольча безпека - офщшно прийняте у мiжнароднiй практицi по-няття, що використовуеться для характеристики стану продовольчого ринку краши або групи краш, а також свгтового ринку. Експерти Продовольчо! та сшьськогосподарсько1' органiзацiï об'еднаних нацгй (ФАО) пропонують про-довольчу безпеку розглядати як забезпечення гарантованого доступу всгх жи-телiв планети, краши, реггону до продовольства у будь-який час i обсягах, не-обхгдних для забезпечення активного й здорового способу життя [3].
Виргшення проблем продовольчоï безпеки здiйснюеться на трьох ргв-нях: "людина (родина); "краша"; "свГт". Для першого рiвня потрiбне забезпечення продовольством для формування фiзично та iнтелектуально розвинено1' людини, пiдвищення добробуту i викорiнення бгдностг за реформування соцг-альноï гнфраструктури. Другий рiвень - загальна продовольча безпека краши, що забезпечуе здоров я наци; економiчний розвиток загалом i сгльського гос-подарства, зокрема за шдвищення ролi нацiональних систем аграрних дослг-джень i впровадження; розвиток сшьсько1* мiсцевостi. На третьому - свгтово-му - рiвнi визначальними критерiями е запаси зерна, передусгм продовольчого, якi, зггдно з вимогами FAO, мають становити не менше як 70 кг на одну особу на 3 мгсяцг; мiжнародна продовольча допомога; глобальна система пос-тачання продовольства через систему чеснок недискримiнацiйноï торгiвлi; подальший розвиток i посилення мiжнародноï системи аграрних дослгджень у регiонах бгдних краш [4].
Продовольча безпека краши вимiрюеться конкретними параметрами, як кiлькiсно визначають стан ïï агропромислового сектору. Експерти Продовольчо:' сшьськогосподарсько!" органiзацiï (FAO) оцiнюють стан продовольчо!" безпеки свiту за двома показниками - обсягом перехгдних (до наступного врожаю) свiтових запасiв зерна та рiвнем його виробництва в середньому на одну людину. Гарантiею продовольчо1' безпеки е перехiднi запаси, що вгдпо-вiдае 60 дням, або 17 % свгтового споживання зерна. Динамгка виробництва зернових на одну людину визначае тенденцн розвитку свггового агропродо-вольчого комплексу загалом. Цей показник за 70-х рокгв збгльшився на 6,5 % (з 305 кг у середньому в 1969-1971 рр. до 325 кг в 1979-1981 рр.), у 80-х роках зростання майже не було, а в 90-тг роки вгн становив 430 кг.
Продовольча криза в сучасному свт тдривае здоров'я бшьше нгж 1 млрд. чоловгк i безпосередньо загрожуе чвертг населення краш, що розвива-ються, нормальним умовам життя та працi в цих крашах, а також до 5 % населення розвинених краш. За даними експертгв ООН, протягом двох останнгх десятирiч через недощання i голод щоргчно вмирало близько 50 млн осгб. Найважчий стан гз забезпеченням продовольством населення у 40 найбгдш-ших крашах свгту, якг входять до так звано1' "зони голоду", що охоплюе еква-торгальну частину Африки i Пгвденно-Схгдну Азгю [5].
Метою наших дослгджень був аналгз виргшення в Украшг проблеми продовольчо1' безпеки на першому ргвнг ("людина") та визначення аспектгв досягнення нащонально1' продовольчо1' безпеки. Динамгку споживання основ-них видгв продовольчих товаргв в Украшг подано в табл.
Табл. Споживання продукт1в харчування населенням Украгни (на особу за рж, кг) [6
Групи продовольчих товар1в Рац1ональ-на норма споживання Роки Стутнь задоволення рекомендовано! норми в 2009 р., %
1990 2007 2008 2009
М'ясо 1 м'ясопродукти (в перерахунку на м'ясо) 83 68 61 61 58 70,0
Молоко 1 молочт продукти (в перерахунку на молоко) 380 373 265 271 238 62,6
Яйця (шт.) 290 272 240 240 240 82,7
Риба 1 рибопродукти 20 17,5 22,8 25,2 21,6 100,8
Цукор 38 50 38 41 38 100
Ол1я та 1нш1 рослинт жири, кг 13 11,6 20,4 21,6 22,8 175
Картопля 124 131 100 101 96 77,4
Овоч1 1 баштани 161 102 104 112 121 75,2
Фрукти 1 ягоди, (без перероблен-ня на вино), горiхи, виноград 90 47 43 44 43 47,8
Хл1бопродуктн (хл1б, макаронн! вироби в перерахунку на борош-но, борошно, крупи, бобов1) 101 141 115 115 112 110,5
Здшснений анашз даних показуе, що дорослий середньостатистичний укра!нець у наш час недо!дае за рш: 25 кг м'яса, 142 кг молочних продуклв, 28 кг картоплi, 40 кг овочiв i баштанних, 47 кг фруклв i ягiд. Разом з тим, на-селення споживае надмiрну кiлькiсть продуктiв, що мютять вуглеводи - на 11 кг бшьше, нiж хлiбопродуктiв. За статистичними даними, в межах рекомендовано! норми споживаеться риба i цукор. Стушнь задоволення потреб у м'ясних продуктах задовольняеться у середньому на 70 %, молока i молочних продуклв - на 62,6 %, яець - на 82,7 %, що свщчить про дефiцит у харчуван-нi повноцiнних тваринних бшюв - необхiдних для нормального функцюну-вання органiзму людини.
Негативнi змши у структурi рацiону харчування спричинили рiзке по-гiршення здоров'я наци. За кшьюстю випадкiв захворювань на туберкульоз Укра!на стабiльно посiдае друге мюце пiсля Росi! в Сврот. Епiдемiчнi показ-ники туберкульозу в Укра!ш у 10-12 разiв перевищують аналогiчнi показники в розвинених кра!нах. Близько 2/3 хворих на туберкульоз в Укра!ш - люди працездатного i репродуктивного вiку. Загальне попршення здоров'я наци мае серйознi демографiчнi, соцiально-полiтичнi, морально-етичнi, економiчнi наслiдки. Серед останшх назвемо, по-перше, скорочення обсяпв виробництва внаслiдок збiльшення вимушених вщпусток через хворобу, по-друге, додат-кове вщтягнення бюджетних коштiв на програми невщкладно! медично! до-помоги, амбулаторне лжування, зниження цiн на лжи для найбщшших верств населення.
За даними статистики, на сьогодш в Укра!ш сформувалася установлена тенденщя до зменшення населення кра!ни, щорiчнi показники смертностi перевищують вiдповiднi показники народжуваносл, коефiцiент природного приросту набув вщ'емних значень, а узагальнений показник якосл (рiвня) життя - очжувана тривалiсть життя - знизився вщ 65,6 рокiв для чоловiкiв та
74,9 роюв для жiнок у 1990 р. до 62,7 - для чоловтв та 74,1 - для жшок у 2008 р. та е одним з найнижчих у Сврош (наприклад, у Нiмеччинi очжувана тривалють життя становить вiдповiдно 74,5 та 80,5 роюв). До прикладу, щ ж показники в Япони становлять для чоловтв - 82,3 роки, жшок - 85,4 роки, США, вщповщно - 77,9 i 80,4 роки [6].
Продовольча безпека краши означае, що нацюнальна економжа та ïï найбшьший сектор не вщчувае тиску з боку iмпорту. За 2008-2009 рр. частка iмпортних продукпв харчування небезпечно зросла. Сьогоднi у великих мютах 60-70 % продовольства забезпечуеться за рахунок iмпорту. Вступ Украши в СОТ збiльшив частку продуктового iмпорту [7].
Збiльшення iмпорту призводить до руйнування вiтчизняного сшьсько-го господарства. У 2007 р. щни зростали тому, що виробництво сшьськогос-подарськоï продукцiï було меншим, нiж споживання. Щоб стримати зростан-ня цiн, було збiльшено частку iмпорту, i це негайно вразило украшських сiльськогосподарських виробникiв, якi не можуть конкурувати з европейсь-кими тдприемствами. Украïна мае досить велику територш, сприятливi кль матичнi умови, i одним iз основних завдань виходу iз кризи - забезпечити свою продовольчу незалежшсть вiд iмпорту на перспективу i нарощувати ек-спорт продовольчих товарiв [7].
Проблема полягае також у тому, що багато втизняних продовольчих товарiв виробляють з iмпортноï сировини. Водночас, експерти вже вбачають загрозу виникнення продовольчо!" кризи. Часто приховуються справжш обся-ги iмпорту, не враховуеться "Ырий" iмпорт, тому складно визначити об'ективну ситуацiю з небезпекою виникнення кризи.
Важливим е i те, що iмпортна продовольча продукщя, яка завозиться в Украшу, в бшьшосп випадюв е дешевою i неяюсною. З тако1" сировини виробляють вгтчизняш ковбаснi вироби, пельменi (на 70 %) i т. ш. Iнодi невщо-ме реальне походження такого м'яса, наприклад бразильсько1" яловичини. У м,ясопереробнiй галузi часто використовуеться iмпортна неякiсна "кормова" соя. Були випадки постачань iмпортного продовольства, зараженого небез-печними бактерiями - вщ сальмонели до кишково1" палички. Велика частка геномодифжовано!" продукци - серед iмпортноï. Вiтчизняне продовольство також iнодi не вiдповiдае вимогам безпеки якост^ але основна частка пору-шень припадае на iмпортнi продовольчi товари.
Виршення продовольчо1" безпеки краши неможливе без забезпечення якостi та безпечност харчових продуктiв. Концепцiя продовольчо1" безпеки краши повинна охоплювати задоволення фiзiологiчних потреб населення у безпечних, полiфункцiональних, високояюсних продуктах харчування вщпо-вщно до медичних рекомендацiй, екологiчних умов та шдивщуального стану людини. Одним iз шляхiв досягнення продовольчо1" безпеки е суворе дотри-мання саштарно-гтешчних вимог, технологiчних iнструкцiй, рецептур, ре-жимiв оброблення, зберiгання, транспортування, реалiзацiï сировини i готово:' продукци. Таким чином, якiсть - один з основних аспекпв продовольчоï безпеки. Для виршення цiеï проблеми необхщно створити систему безпеки, яка дае змогу запоб^ти ризику отримання неякiсноï продукци.
На наш розсуд, це можливо здшснити за умови: вдосконалення методологи оцшки якост харчових продуктiв i продовольчо! сировини; переходу вiд контролю готово! продукци до контролю на стади и виробництва на всьо-му технолопчному ланцюгу; розроблення системи прогнозування показниюв якостi; розроблення, освоення i впровадження системи iнтегрального контролю сировини i харчових продуктiв, i застосування високоефективних методiв контролю; розроблення методик яюсного i кiлькiсного аналiзу ризику пору-шення функцiонування технолопчних систем, якi погiршують якiсть продукци, що виготовляеться.
Узагальнення викладених даних доводить до висновку про актуаль-нiсть проблем продовольчо! безпеки в УкраАт на сучасному еташ та необхщ-нiсть досягнення не лише економiчноl доступностi продовольства, але й вирь шення проблем iз забезпечення населення полiфункцiональними, високояюс-ними продуктами харчування.
Лггература
1. Лукшов I.I. Про стратегию трансформування АПК та забезпечення продовольчо! безпеки Украши / I.I. Лукiнов, П.Т. Саблук // Економша Украши. - 2000. - № 9. - С. 62-81.
2. Гойчук О.1. Продовольча безпека: структура, р1вш та критери забезпечення / О.1. Гойчук // Загальш проблеми економши. - 2003. - № 12. - С. 12-18.
3. Кочетков О.В. Формування системи показниюв продовольчо! безпеки Украши / О.В. Кочетков, Р.В. Марков // Економка АПК. - 2002. - № 9. - С. 142-148.
4. Лукшов I.I. Продовольча безпека у св1товому вим1р1 / 1.1. Лукшов // Економша АПК.
- 2001. - № 4.
5. Марченко О. До питання поеднання державного i ринкового регулювання продо-вольчо! безпеки / О. Марченко // Економша Украши. - 2004. - № 7. - С. 53-58.
6. Статистичний щор1чник Украши за 2009 р. / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Консультант", 2010. -298 с.
7. Басюркша Н.Й. Забезпечення продовольчо! безпеки в умовах трансформацп еконо-шки Украши / Н.И. Басюркiна // Вюник соц1ально-економ1чних дослщжень : зб. наук. праць.
- Вип. 29. - Одеса : Вид-во ОДЕУ, 2008. - С. 89-98.
Джурык Н.Р., Майкова С.В., Сусол Н.Я., Ковальчук М.П., Гаврылы-шин В.В. Продовольственная безопасность Украины
Рассмотрены общее состояние и проблемы продовольственной безопасности в Украине, которая занимает ведущее место в национальной безопасности страны и является обязательным условием социальной и экономической стабильности государства.
Ключевые слова: национальная безопасность, продовольственная безопасность, агропромышленный комплекс, система безопасности.
Dzhuryk N.R., Maikova S.V., Susol N.Ya., Kovalchuk, M.P., Gavrilis-hin V.V. Food security of Ukraine
The process of state and problems of food security in Ukraine, which occupies a leading position in national security and is a prerequisite for social and economic stability of the state
Keywords: national security, food security, agriculture, security system.
УДК 631:338.47 Доц. О.Р. Жидяк, канд. екон. наук - Львiвська ДФА
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ АГРОПРОМИСЛОВИМ ВИРОБНИЦТВОМ У РЕГ1ОН1 НА
1ННОВАЦ1ЙН1Й ОСНОВ1
Розглянуто теоретичну сутшсть системи управлшня агропромисловим вироб-ництвом та визначено !х особливосп формування на шновацшнш основа Встановле-
