Розвиток агропромислового комплексу як основа забезпечення продовольчої безпеки країни Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.43.02

Лучк1в М.П., астрант © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького

РОЗВИТОК АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧО! БЕЗПЕКИ КРА1НИ

Одним гз голоених заедать аграрног полтики е стеорення умое ефектиеного функцюнуеання агропромислоеого комплексу з метою поеноц1нного забезпечення населення продоеольстеом, а промислоеост1 -стьськогосподарською сироеиною е обсягах, необхгдних для стшкого економгчного зростання та сощального розеитку крагни. Прюритетний розеиток агропромислоеого комплексу як найеажлиешого гаранта продоеольчог безпеки I сощально-економгчног стабтьностг сустльстеа, передбачае стеорення умое для нарощуеання обсяг1е еиробництеа сыьськогосподарськог продукцп до р1еня, необхгдного для задоеолення наукоео обгрунтоеаних норм харчуеання.

Ключо^^ слова: агропромислоеий комплекс, продоеольча безпека, самозабезпечення продоеольсьеом, стьське господарстео, сгльськогосподарськг уггддя.

Постановка проблеми. Продовольча безпека на вах етапах розвитку суспшьства була i залишаеться одшею з найважливших проблем розвитку цившзованого суспшьства. Це проблема нащонального життезабезпечення вах верств населення держави. Без нормального i стабшьного розвитку продовольчого комплексу i повного забезпечення вама продуктами споживання шяке суспшьство юнувати не може. Це аксюма, що повинна визначати внутршню i зовшшню пол^ику держави, И економiчну, фшансову, сощальну i науково-техшчну стратегш. Якщо у всьому свiтi вiдбуваеться постiйне нарощування виробництва сшьськогосподарсько! продукци i продовольчих товарiв, то в Укра!ш - зменшення.

Анал1з останн1х дослщжень. Питаннями вирiшення продовольчо! безпеки, а також регюнально! полiтики й ефективностi продовольчого сектора займалася потужна когорта вчених-аграрниюв, серед яких О.1. Гойчук, В.1. Бойко, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та iншi. Проте дослщження проблем продовольчо! безпеки, зокрема у нових економiчних умовах, не можна вважати вичерпаними.

Останшм часом всi кра!ни свiту занепокоенi власною продовольчою безпекою i свiту в цiлому. Розвинут кра!ни, як-то США, Японiя, краши Свропи придiляють постiйну увагу проблемам продовольчо! стабшьност та безпеки. Змши, що вiдбуваються в свiтi, пов'язаш з клiматичними катаклiзмами,

© Лучшв М.П., 2010

160

економiчними та пол^ичними змшами, з розвитком бюенергетики напряму вщносяться та перетинаються з визначенням продовольчо! безпеки.

Агропродовольча полiтика держав забезпечуе ефективний розвиток агропромислового комплексу, який в свою чергу е основою продовольчого забезпечення потреб населення [4].

Мета статт1 полягае в обгрунтуванш необхiдностi розвитку АПК як основи забезпечення продовольчо! безпеки кра!ни.

Виклад основного матер1алу. Одним iз основним питань сучасного розвитку Укра!ни е забезпечення И нащонально! безпеки, а у ракурс розв'язання ще! проблеми сто!ть питання забезпечення продовольчо! безпеки як складово!, що гарантуе добробут населення, а також стадий характер розвитку суспшьства, що пов'язаний з уЫма напрямами як внутршньо!, так i зовнiшньо! дiяльностi держави.

Як вщомо з трактування Продовольчо! i сiльськогосподарсько! органiзацi! ФАО — св^ово! органiзацi!, що опiкуеться сшьським господарством i продовольством, визначено ще у 1996 рощ: «продовольча безпека забезпечена у тому випадку, коли вс особи в будь-який час мають фiзичний та економiчний доступ до безпечного й повнощнного продовольства, достатньому, щоб задовольнити сво! фiзiологiчнi потреби i переваги, якi необхщш для активного та здорового життя.

Продовольчу безпеку слщ розглядати через призму наступних складових. По-перше, забезпечення продовольчо! безпеки ие! чи iншо! кра!ни, а також !! регiонiв пов'язано з гарантованим стшким i достатнiм рiвнем виробництва продовольства, що у повному обсязi забезпечуе запити !! населення. По-друге, продовольча безпека може бути досягнута лише тод^ коли гарантованi фiзичнi та економiчнi умови при доступ до продовольства. По-трете, з метою досягнення продовольчо! безпеки продукщя сшьськогосподарського виробництва повинна стабiльно й у достатнш кiлькостi поставлятись як на регюнальш, так i свiтовi ринки. I останшм елементом продовольчо! безпеки е забезпечення населення доброяюсним продовольством, що не наносить шкоди його здоров'ю [5].

Надшшсть забезпечення продовольчо! безпеки полягае як у достатньому самозабезпеченш продуктами харчування, так i в наявностi коштiв для !х iмпорту в необхiдних обсягах за умов мшмально! потенцiйно! вразливостi продовольчого забезпечення населення в разi виникнення ускладнень з iмпортом продовольства (вщсутшсть валюти, зростання цiн, ембарго тощо) [4].

Самозабезпечення продовольством означае задоволення потреби в ньому, насамперед шляхом внутршшх постачань при мiнiмадьнiй залежноси вiд зовнiшнiх чинникiв. На ефектившсть реадiзацi! концепцi! самозабезпечення впливае ряд факторiв, що важливо враховувати в процеа формування як регiонадьно!, так i нацiонадьно! полiтики. Серед них — можливють використання технологiй, що збшьшують урожай, вплив на сшьське господарство соцiадьних потрясiнь i пол^ично! нестабiльностi, а також рiзних форм деградацп навколишнього середовища.

161

Проблема харчово! безпеки у свт не нова, адже ще у 1996 рощ продовольча та сшьськогосподарська оргашзащя ООН висунула мету щодо скорочення на половину до 2015 року чисельност населення, що голодуе.

Причин зниження рiвня продовольчого забезпечення й стрiмкого зростання цiн на нього визначено кшька [3]:

по-перше, це змiна ^мату, яка дедалi частiше проявляеться у збшьшенш кiлькостi ураганiв, посух, злив, циклошв i вiтрiв, виверження вулкашв. Очевидно, що такi змiни у ^мат спричиняють посилення споживання обмежених i не вiдновлюзальних ресурсiв планети й насамперед природних джерел енергп;

по-друге, невпинне, протягом двох останшх рокiв, зростання цiн на нафту та, вiдповiдно, нафтопродукти, якi е важливим складовим ресурсом для сшьськогосподарського виробництва, призвело до пiдвищення св^ових цiн на продовольство;

по-трете, невiдповiднiсть принцитв мiжнародно! сшьськогосподарсько! полiтики продовольчим вимогам сьогодення призводить не до збшьшення заходiв державно! пiдтримки сiльського господарства у кра!н, що розвиваються, до рiвня розвинутих, а, навпаки, до суттевого !х обмеження згiдно з вимогами СОТ, внаслщок чого гальмуеться i не стимулюеться державами внутршнш розвиток сiльськогосподарського фактора у багатьох кра!нах;

по-четверте, зростання свiтового сукупного попиту на харчi нерозривно пов'язане зi збiльшенням чисельностi населення планети. За перюд iз 1975 року чисельшсть населення свiту зросла з 4,1 млрд. оаб до 6,1 млрд. у 2000 рощ iз загальною позитивною тенденцiею зростання до 7,2 млрд. уже у 2015 рощ.

Збшьшення населення супроводжуеться зростаючим дефщитом сiльськогосподарських угiдь. Якщо врахувати використання земель для мюького i промислового будiвництва, кiлькiсть земл^ що залишаеться для сiльськогосподарського виробництва, зменшуеться порiвняно iз сумарними запасами земель сшьськогосподарського призначення. Тшьки за останш 20 рокiв понад 50% орних земель перетворилися на сучасш урбашзоваш поселення [2]. Вiдповiдно зменшуеться кшькють сiльськогосподарських угiдь в розрахунку на одну людину (табл. 1).

Таблиця1

CBiTOBi сшьськогосподарськ угщдя в розрахунку на 1 людину_

Роки Населення свггу, млрд. чол. Сшьськогосподарсьш упддя, млрд. га Ввдношення с.-г. упдь в розрахунку на 1 людину, га/люд.

1950 2,5 1,3 0,5

1975 4 1,4 0,4

2000 6 1,5 0,3

2020 7,5 1,5 0,2

Джерело: Vereinte Nationen, Bayer Crop Science

162

Зростання кшькост населення негативно позначаеться на сшьськогосподарських територiях, скорочуе !хню продуктившсть або навт узагалi виводить з обiгу. Оскшьки площа орних земель на душу населення скорочуеться, дедалi бiльше кра!н опиняються перед загрозою неможливостi самозабезпечення продуктами [4].

Рiвень продовольчо! безпеки Укра!ни знизився до критично небезпечно! межi. За даними ФАО - сшьськогосподарсько! оргашзаци ООН - критично небезпечним вважаеться рiвень споживання продовольства у половинному обсязi вщ науково обгрунтованих рацiональних нормативiв. Насамперед це стосуеться м'яса i риби, а також яець, молочних продукив, плодово-ягiдно! продукцi! та винограду. Рiвень споживання продуктiв харчування з розрахунку на душу населення наведений у таблиц 2.

Таблиця 2

Стан продовольчо'1 безпеки в УкраУм

Показники, одиниця вим1ру Порогов! показники Фактичш показники Стан по порогових показниках

I тв. 2007 I тв. 2008

Продовольча безпека

Добова калоршшсть харчування людини, тис. ккал не менше 2,5 2,94 2,94 безпечна зона

Споживання (за рк/особа):

- м'яса та м'ясопродукпв, кг не менше 83 58,8 61,2 небезпечна зона

- риби та рибопродукпв, кг не менше 20 25,2 27,6 безпечна зона

- молока та молочних продукпв, кг не менше 380 256,8 255,6 небезпечна зона

- яець, шт не менше 290 228,0 228,0 небезпечна зона

- цукру, кг не менше 38 39,6 43,2 безпечна зона

- картопл1, кг не менше 124 94 95 небезпечна зона

- овоч1в та баштанних, кг не менше 161 72,0 73,0 небезпечна зона

- фрукпв, яг1д, гор1х1в та винограду (без переробки на вино), кг не менше 90 48,0 50,4 небезпечна зона

- ол1я та шш1 рослинн1 жири не менше 13 20,4 20,4 безпечна зона

- хл1бу та хл1бопродукт1в, кг не менше 101 121,2 122,4 безпечна зона

Виробництво зерна на одну особу за р1к, тонн не менше 0,8 0,63 0,63 небезпечна зона

Департамент економ1чно! стратеги Мшютерства економ1ки Укра!ни (Держкомстат Укра!ни)

163

Ан^з динамжи споживання основних продукив харчування показуе, що з метою забезпечення продовольчо! безпеки слщ визначити рiвень (мiру) ефективност виробництва кожного продукту, розробити економiчну стратегiю !! досягнення на основi динамiки попиту i ринково! кон'юнктури. При цьому головною метою розвитку економiчного зростання буде задоволення попиту населення на основi пiдвищення ефективност власного виробництва, основною умовою досягнення дано! мети — наявшсть необхщних ресурсiв для забезпечення потреб виробництва сшьськогосподарсько! сировини.

Внаслщок кризово! ситуаци в сiльському господарствi в бшьшост регiонiв кра!ни склалися умови, що вимагають цшеспрямованих заходiв щодо полшшення рiвня задоволення потреб населення, обумовлену оптимальним використанням ресурсного потенцiалу, створення економiчних умов функцiонування вiтчизняних товаровиробниюв з метою пiдвищити рiвень споживання до необхщних сощальних стандарив [6].

Проблема продовольчого забезпечення населення i продовольчо! безпеки залежить не лише вщ фiзично! потреби у продовольствi рiзних груп населення, а й вщ рiвня !хньо! платоспроможностг Це негативно вiдбиваеться на в^чизняному аграрному виробництвi, оскiльки попит на його продукцш падае i воно не одержуе необхiдних коштiв для модершзаци та розширеного вiдтворення. Водночас при зменшенш обсягiв i пщвищенш цiн на продукцiю вiтчизняного виробництва зростае продовольчий iмпорт. Згiдно св^ових критерi!в продовольчо! безпеки кра!ни, гранично-критичне значення iмпорту не повинно перевищувати 30 %. У протилежному випадку це означатиме втрату продовольчо! незалежност та безпеки держави.

Фундаментальною основою розв'язання нацiонально! продовольчо! безпеки та продовольчо! незалежност нашо! держави мае бути стабшьний розвиток агропромислового комплексу i постiйне нарощування виробництва сшьськогосподарсько! продукци i продовольчих товарiв. Проте необхщно вiдзначити, що за роки соцiально-економiчних перетворень i здiйснювано! ринково! трансформаци виробництво сiльськогосподарсько! продукцi! i продовольчих товарiв з кожним роком зменшуеться, а продовольче забезпечення населення знизилося до критично небезпечно! межг

В агропромисловому комплексi, вiд розвитку якого залежить продовольча безпека кра!ни, сконцентрованi не тiльки виробництво продукци рослинництва та тваринництва, а й !! переробка, збер^ання, реалiзацiя. Кожний з цих пщкомплекЫв мае свою технологш, технiку, систему менеджменту та маркетингу. Отже, рiвень розвитку сшьськогосподарського виробництва та його економiчна ефектившсть визначаються складною сукупнiстю факторiв, як впливають на ступiнь продовольчо! безпеки окремих регюшв.

Висновки. Продовольча безпека е одним iз важливих аспекив економiчно! полiтики, яка спрямована на забезпечення стабшьного виробництва основних продукив харчування, доступностi !х отримання та використання населенням вiдповiдно до фiзiологiчних норм споживання за рахунок власного виробництва та надходження до iмпорту.

164

Найбшьше потреба в продовольствi зросте в крашах, що розвиваються. Це е звичайно реакцш на збшьшення населення цих краш, також пiдвищення ïx життевого рiвня, що в свою чергу призводить до покращення харчових балансiв, дотримання норм харчування людини.

Головним завданням людства при вирiшеннi продовольчих проблеми е забезпечення населення кожноï краши i свiту в цiлому достатньою кiлькiстю продовольства. Це можна здшснити лише за рахунок формування сталого розвинутого сiльського господарства, яке здатне нарощувати обсяги виробництва продукцiï бшьш швидкими темпами, нiж вiдбуваеться зростання населення св^. Це дасть змогу лжвщувати нестачу продукцiï в тих репонах свiту, де вона спостер^аеться.

Л1тература

1.Держкомстат Украïни

2.Вiрний В. Продовольча криза i шанс Украши/ В. Вiрний // День. - №80.

3.Кваша С.М., Синьоокий О.М. Вплив св^овох' продовольчо1' кризи на формування державноï стратегiï розвитку АПК/ С.М. Кваша, О.М. Синьоокий // Економка АПК.-2008.-№8.- С. 60-67.

4.Передерш Н.О. Продовольча безпека краш св^ та розвиток бiоенергетики / Н.О. Передерш// Iнновацiйна економiка.- 2008.- №4.- С. 25-28.

5.Суперсон В.1. Продовольча безпека Украши та деяю аспекти ïï формування в сучасних умовах/ В.1. Суперсон// Економiка АПК.- 2008.- №12.-С. 13-18.

6.Ульянченко О.В. Залежнiсть продовольчоï безпеки краши вiд забезпеченостi аграрноï сфери ресурсами/ О.В. Ульянченко// Агросв^.- 2007.-№9.- С. 4-8.

Summary Luchkiv M.P.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytsyj DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL SECTOR AS BASIS OF ENSURING FOOD SECURITY OF THE COUNTRY

One of the main objectives of agricultural policy is to create conditions for effective functioning of agriculture sector the aim of which is to fullfill the population with food, and industry - with agricultural raw materials in the quantities needed for sustainable economic growth and social development. Priority development of agricultural sector as the most important guarantor of food security and socioeconomic stability of the given society involves creating conditions for increasing agricultural production to the level required to meet reasonable scientific nutrition norms.

The keywords are: agrocultural sector, food security, self-securing of food, agriculture, agricultural lands.

Стаття надшшла до редакци 15.09.2010

165