CC BY
16
Порiвняння з популяцшними контролями показало дещо iнакшi ре-зультати: частина селекцiйно вщбраних сортiв за висотою iстотно крашд вщ-носно сво1х популяцiйних контролiв. Це Кшв-5 з Киева, Костошль ПЛНД З PiBHe, Луцьк-3 з Волиш, Прихилки-2 з Харкова. Iншi випробовуванi сорти за висотою росли на рiвнi популяцiйних контролiв. Цжаво, що цi сво1 власти-вост вони зберегли навiть при перемщенш насiння на значну вiдстань.
Ймовiрнiсть раннього прогнозу росту у висоту у ранньому вщ е се-редньою. Мiж висотою у Зычному та 10-рiчному вiцi спостерiгаеться серед-ня кореляцiйна залежнiсть (г = 0,392). За дiаметром майже вс випробуванi потомства, окрiм Кшв-3 та Контроль-Кшв, були iстотно гiршими за мюцевий контроль, що свiдчить про високу продуктившсть соснових насаджень у ДП "Гутянське ЛГ" та у Кшвськш областi, це пiдтвердилось у наших попередшх дослiдженнях [3]. Вщносно популяцiйного контролю за дiаметром ютотно кращими були Костопiль ПЛНД з Рiвного, Прихилки-2 з Харкова та наш мю-цевий Гути-контроль, ютотно гiршими вiдносно свого ж Кшвського контролю були Кшв-4 та Кшв-5. Iншi сорти мали показники на рiвнi контролю.
Висновки. Випробовування сор^в штучних популяцiй-плантацiй свiдчить про ютотно кращий рiст бiльшостi сортових потомств порiвняно з потомством звичайних мюцевих насаджень, причому ця властивють зберь гаеться при перемiшеннi насшня на 500-1000 км. Максимальне перевищення росту у висоту порiвняно з популяцшним контролем у 10-рiчному вщ спос-терiгалось у мiсцевого Харювського сорту Прихилки-2 i досягало 6 %.
Географiчне походження насiння значно бшьше впливае на рiст потомств, шж селекцiйно вiдiбранi його сортовi якостi. Тому, навiть сортове насшня потрiбно використовувати у вщповщному лiсонасiнному районi. Вико-ристання насшня з сусщнього району допустиме, але не бажане, iстотно кра-щих за продуктивнiстю культур воно не дасть. З шшого боку, якщо ми не мо-жемо обштися без насiння з шших районiв - воно повинно бути найвищо1 якостi (сортове чи покращене).
Лггература
1. Зварич Ю.В. Морфофiзiологiчна структура пiвсiбсових потомств сосни звичайно'1 на Розточчi // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiд. на-ук.-техн. зб. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 30. - С. 35-38.
2. Криницкий Г.Т. Морфофизиологические основы селекции древесных растений : ав-тореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук. - Киев, 1993. - 52 с.
3. Мажула О.С. Випробування натвсибсових потомств плюсових дерев сосни звичайно'1 в Харювськш област / О.С. Мажула, Л.1. Терещенко, С.В. Яценко // Вюник Харювсь-кого ДАУ, 2001. - № 1. - С. 159-167._
УДК 712.272.012:598.2 Доц. М.Ф. Коваль, канд. бюл. наук;
доц. Л.М. Мктрюкова, канд. бюл. наук - Уманський державный педагогiч-ний утверситет м. Павла Тычины; проф. Ю.Ф. Терещенко, д-р с.-г. наук; доц. Т. С. Цьомра, канд. ктор. наук - Схiдноeвропейський утверситет
економки i менеджменту, м. Черкаси
ПТАХИ В ПРОЕКТАХ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
Запропоновано проектувати садово-парковi об'екти як самодостатне, привабли-ве та сприятливе бюгеоценотичне середовище для повноцшного життя шж!в, врахо-
вуючи особливосп !х гнiздування, виживання, приваблювання та охорони. Встанов-лено, що повноцшному функцiонуванню садово-паркових об'eктiв загрожуе змен-шення видiв i загально! чисельносп птахiв. Тому у проектах зелених насаджень пот-рiбно передбачати тдтримання !х iснування та розвитку за законами бюгеоценозу, наявностi вiдповiдного видового рiзноманiття та кiлькостi птахiв для кожного региону i забезпечення !м комфортних умов, зокрема rami, спокою, достатку повноцш-них кормiв та охорони.
Assoc. prof. M.F. Koval; assoc. prof. L.M. Mistryukova - Uman state pedagogical
university named after Pavlo Tychyna; prof. Yu.F. Tereschenko; assoc. prof.
T.S. Tsyomra - Easteuropean university of economic and management
Birds in green plants projects
Projecting landscape architecture objects it is necessary to foresee their existence and development according to the law of biogenesis, presence of birds species variety of a given region (as minimum) and warranty of cozy conditions for them, including silence, rest, abundance of sterling feed and their protection. It is set that diminishing of kinds and general quantity of poultries threatens the valuable functioning of садово-паркових objects. Therefore in the projects of the green planting it is needed to provide for maintenance of their existence and development after the laws of geobiocenosis, to the presence of the proper specific variety and amount of poultries for every region and providing them of comfort terms, in particular to the quiet, rest, sufficiency of valuable forage and guard.
У проектах зелених насаджень назрша потреба подбати про осшваних у народних укра!нських шснях жайворонка, соловейка, ласлвку, лелеку та ба-гато шших улюблених птах1в. У зелених насадженнях вони зачаровують наш слух i погляд, зшмають стреси, дарують естетичне задоволення, рад1сть та не-забутш враження. Птахи, особливо ласпвки, мухоловки, 1волги, одуди i гороб-щ захищають нас вщ комар1в, мошок, Гедз1в, мух, кшшдв та шших кровососних комах i водночас переносниюв небезпечних хвороб, а лелеки, совиш, соколиш, сойки, сороки - наш1 житла, сховища i садиби вщ гризушв, що також розпов-сюджують хвороби, плазушв, земноводних та е невтомними саштарами.
Тлю на молодих пагонах вправно по!дають щиглики; волохату гу-сшь - зозуи, синички, шпаки, солов'!, 1волги, мухоловки i горобцц клошв-черепашок, шших клошв i щитниюв - шпаки, дрозди, одуди, сороки, дятли, iволги, жайворонки, солов'!, славки (кропив'янки), зяблики, очеретянки i горобцц хрущдв, хлiбних жуюв - шпаки, одуди, сороки, жайворонки, синички, горобщ, воронову чайки i лелеки; злакових мух - плиски, мухоловки, ласлв-ки, жайворонки та одуди; злакових пильщиюв - славки i жайворонки; озимих та шших совок - шпаки, жайворонки, зяблики та одуди; квггко1дав, плодоже-рок i яблуневу мшь - синички, шпаки, солов'!, зяблики та горобцц сарану, ка-пустянок i слимаюв - лелеки, одуди, шпаки, сороки, сойки, вороновц горобщ.
Методика виконання дослщження. Дослщження i спостереження виконували за загальноприйнятою орштолопчною методикою маршрутного виявлення та облшу населення птахiв [1] за !х сучасними назвами [2].
Результати дослщження свiдчать, що в зелених насадженнях умови для життя птахiв декоративних, екзотичних, сшвучих i водночас корисних за-хисникiв зелених насаджень викликають серйозне занепокоення. Адже за 100 роюв кiлькiсть бiологiчних видiв i загальна чисельнiсть птахiв у зелених
насадженнях Черкащини зменшилась приблизно на 33,30 %. Тшьки за життя нишшнього поколшня дггей вшни рщюсними в област стали фазани, лебед1 звичайш, куршки с1р1, перешлки, кулик болотний, голуб дикий, ремез, набли-жаеться до цього списку навггь соловейко.
У структурi населення птахiв переважають здатнi краше за iншi види адаптуватись до сучасних умов горобщ (20,7 %), зяблики (12,0 %), славки (7,8 %), синицi (7,6 0%), шпаки (6,56 %о) i горлицi (6,25 %о). Значно менше е плисок (4,4 %), дятшв (3,4 %), мухоловок (2,0 %), сорок (1,96 %), солов'1в (1,76 %), крутиголовок (1,76 %%), кам'янок (1,02 %%), лазорiвок (0,64 %%), одудiв (0,6 %) i горихвiсток (0,6 %). Здебiльшого, це декоративнi, спiвучi i кориснi комахо1'дш птахи, що виводять за сезон 2-3 виводки пташенят. У 1хньому ра-цiонi шкiдливi комахи становлять 70-80 %. Кращими захисниками зелених насаджень впродовж року серед них е осш дуплогнiздi птахи синищ та дятли. Але нав^ь i вони потребують нашо! опiки, насамперед, спокою i тишь 1х тур-бують i вдаякують безцеремоннi вiдвiдувачi, особливо з собаками, котами, гучномовцями, транспортними засобами, вогнищами, шкшками, петардами i салютами, тому вони змушеш назавжди покидати гшзда навiть з яйцекладка-
ми та пташенятами i не повертаються, як i голуби свiйськi, у таких випадках. Виникае небезпека, що насадження можуть залишитися без !хнього захисту.
За ддачими положеннями лiсотехнiчнi, агротехшчш та iншi роботи в зелених насадженнях можна виконувати лише шсля виведення пташенят, нап-рикiнцi лгга, восени, взимку i навеснi до повернення перелггних птахiв. Однак для перел^них птахiв прийнятнiшим було б виконання рiзних робiт у насадженнях у перюд пiсля вщльоту i до !хнього повернення. Але це не задоволь-нить осших птахiв, зокрема дятлiв i синичок, чисельшсть яких помiтно змен-шуеться. Згiдно з нашими спостереженнями, особливо! охорони для них пот-ребують старi дуплистi дерева, бо вони в насадженнях наче висотш будинки в мютах i селах. У насадженнях !х треба маскувати, обсаджуючи чагарниками лiшини, черемшини, дерену, глоду, облшихи, горобини чорноплiдно!, акацп жовто!, калини, бузини чорно! i червоно!, шипшини, бузку, жасмину, скумпi!, траканти, барбарису, сумаху дубильного (оцтового дерева), терену, ту! схщ-но!, тису япдного, ялiвця звичайного, або плюща, винограду дикого i декоративного, глщинп, актинiдi!, лимонника китайського, хмелю, клематюу та ш-ших плетистих рослин. А видаляючи сухостiйнi дуплист дерева в центрi на-саджень, потрiбно розпиляти i розмiстити !х частини з дуплами як штучш дуплянки, шпакiвнi або синичники (табл., рис. а, б, в), захистивши вщ хижаюв (котiв, бiлок, куниць) металевим або пластиковим покриттям, як голубники. Порожнист пеньки цих дерев також потрiбно переобладнати на житла для птахiв (рис. г), забезпечивши маскування поростю вщ них та кущами.
Штучш гшзда для приваблювання дуплогшздих чтах'кв
Назва птаха Внутршт розм1ри ги1зда, см Ввдстань в1д краю льотка до стел1, см Розм1р (або дь аметр) льотка, см Ввдстань ввд гн1зда до земл1, м
висота ширина кожно! стшки (або д1аметр)
Синиця мала, синиця чубата 20,0-22,0 8,0-9,0 3,0 3,0-3,2 1,0-3,0
Синиця велика 22,0-25,0 10,0-11,0 3,0 3,5 1,5-3,0
Шпак, повзик 25,0-30,0 13,0-15,0 5,0 5,0 3,0-8,0
Мухоловка с1ра, мухоловка мала, стриж 10,0 30,0 0 5,0-15,0 3,0-5,0
Плиска бша, плиска жовта 10,0 30,0 0 5,0-15,0 0,0-3,0
Одуд, к1бчик, пустельга, галка 50,0 40,0 0 12,0x12,0 3,0-10,0
Нашi спостереження свдаать, що настав час об'ективно ощнити роль бiлки в садах i парках як хижака i шюдника плодоносних садiв. У дрiмучих ль сах !! вiльне розмноження унормовуеться за законами бюгеоценозу та мислив-цями, але в штучних зелених насадженнях вшьне розмноження бiлки загрожуе iснуванню птахiв i е недопустимим. Споконвтв у цивiлiзованих кра!нах, зокрема i в Ки!вськiй Русi, бiлка бавилась горiшками простими i золотими в коле-сi-клiтцi. Варто було б i нинi використати це дизайнерами у проектуванш.
Враховуючи значне зменшення вид1в { загально! кшькосп птах1в, вва-жаемо за потр1бне сприяти дуплогшздим птахам { передбачити штучш гшзда, особливо для синичок, шпаюв { мухоловок у пустотших стовпах, трубчастих перемичках, карнизах { дахах р1зних буд1вель, електричних опор, ошрних сть нок, павшьйошв та шших малих арх1тектурних форм при !х проектуванш, а також зручш шш1, год1внички, напувалки { купальш. Аналопчно штучш гшз-да для дуплогшздих птах1в { мюця для гшздування ласт1вок доцшьно перед-бачувати { в проектах житлових будинюв, буд1вель { примщень р1зного приз-начення. Поблизу бол1т, р1чок { водоймищ потр1бно прилаштовувати вщпо-вщт пристосування для гшздування лелек.
Облши { спостереження св1дчать, що ще менше виживае птах1в, як гшздяться у кронах дерев, чагарниках та в трав1, де вони зазнають впливу стихшних явищ, нападу хижаюв, бродячих собак { кот1в, на!зду транспорту, витоптування худобою, сшокосу, випалювання сухо! трави, листя { хмизу. Великою бщою для них е не контрольоване розмноження лисиць, бшок, ш-ших хижаюв, бродячих собак { кот1в, як е також переносниками лишаю, сказу, швазшних та шших хвороб.
Особливо непоко!ть загрозлива тенденщя до зменшення солов'!в. Тому у проектах садово-паркових об'екпв для соловейка (рис. е) потр1бно вщводи-ти хоч невеличку дшянку поблизу водойм, на берез1 р1чки або остр1вщ, де понижений рельеф { вогкий грунт, повалеш дерева, хмиз, люова шдстилка, густ чагарники, зокрема колюч1, { шдшсок, бо гшздиться вш у гущавиш шд деревами та кущами на сухих гшочках { лист люово! шдстилки. У перюд виведен-ня пташенят упродовж кв1тня-липня вш потребуе тиш1, спокою, охорони { достатньо! кшькосп повноцшних цшющих корм1в, у тому числ1 полунищ, ожини, малини, черемхи, смородини золотисто!, шовковищ, вишш магалебсь-ко!, черешш люово!, бузини, шипшини, барбарису, дерези, аморфи, акаци жовто!, пухирника, липи, дивосилу, горошку мишачого, злакових трав тощо.
Добрим сусщом соловейка е ремез, який гшздиться над водою пере-важно у верболоз1 (рис. е). Мюця гшздування цього дуету бажано обгородити вщ хижаюв металевою Ыткою { охороняти, щоб поблизу не було гучних роз-важальних з1брань. За це мають дбати також природоохоронш органи та ор-гани правопорядку. Можна так само приютити цих птах1в { на дачнш дшянщ або садиб1 з парканом за вщповщних умов { захисту вщ кот1в та собак, щоб слухати чудовий ств { споглядати райських птах1в у кол1 Ым'!.
Ще трудшше вижити жайворонку, особливо найкорисшшому, осшому, чубатому (рис. д). Бо гшздиться вш на пустирях (за що мае ще скромну назву "посмггюха"), межових смугах, задернших м1жряддях, узб1ччях дорщ кварта-л1в сад1в, лшв, люосмуг та шших зелених насаджень. Гшздо вш мостить у ям-щ м1ж густою травою. Вш потребуе захисту, особливо вщ весни { до виведен-ня пташенят у кшщ липня, що за нитштх "порядюв" на його територи е до-сить проблематичним. Але хто хоч раз у житт спостершав { слухав як сшвае ця мила пташина у шднебесш, той, мабуть, не залишиться байдужим { подбае за !! захист, щоб огородити вщ худоби, шшоход1в { транспорту, не косити та не палити сухо! трави. Складшше, звичайно, захистити його вщ хижаюв (собак, кот1в, лисиць, куниць, бшок, !жаюв, плазушв, шулж) та браконьер1в.
У наш час проблемою стало захистити нав^ь ластаку - це миле ство-рiння, на жаль, вiд нас самих (рис. ж). Деяк мешканщ висотних будинкiв за-мiсть того, щоб приязно стргги пташину, яка як жар-птиця, через океани та моря приносить весну шд самiсiньке вшонце i довiрливо та любо щебече, руйну-ють гшзда з яйцекладками та пташенятками i чiпляють целофановий пакет для вдаякування. I як тут не згадаеш Шевченкове "Схамешться, будьте люди!..."
Настав час вщродити укра!нську добру традицш, та як нашi дiди i пра-дiди, матерi i батьки змалечку навчати дiтей свято! заповщ "не убий", у тому чи^ i ластiвочку, бо ластовиння матимеш на личку. Однак треба зазначити, що уникнути незручностей через тимчасово "не вихованих" ластiв,яток можна за допомогою простенького пристрою з додатковим лоточком шд ним (рис. з), i передбачити це у проекту як в автостанцй мiста Чечшьник Вiнницько! областi.
Потребуе вiдродження i добра традицiя набожного ставлення до леле-ки (чорногуза, бусола) - символу щасливого дитинства i Ымейного благопо-луччя (рис. i), провюника весни, птаха сонця.
Лелек приваблювали гнiздитися на хатах, клунях, шших будiвлях i стовбурах сухостiйних дерев, прилаштовуючи хрестовину, старе колесо або корзину. Вони обершали подвiр,я i город, навколишнi посiви та упддя вiд плазунiв, земноводних, гризунiв, слимаюв, молюск, капустянок, сарани, трав-невих хрущдв, хлiбних та iнших жуюв i !хнiх личинок, особливо шд час обро-бiтку грунту, сшокосу i жнив. У випадках нашестя сарани, як у 1749 р. у Во-лиш i в 1826 р. у Херсонщиш, слщом за хмарами шкiдникiв масово з'явля-лись лелеки i активно !х знищували [6]. У наш час лелеки охоче гшздяться на стовпах, опорах електропередач та деревах (рис. й) неподалж вiд болота, рiч-ки або ставка, де достатньо кормiв, що е обов'язковою умовою. Внаслiдок беззастережно! хiмiзацi!, осушення болгт, розорювання вигонiв та шших упдь у п,ятдесятi роки земноводш в Укра!нi майже зникли, а з ними i лелеки. Тому за вщсутносл лелек упродовж наступних 30 роюв мишi та iншi гризуни знищували посiви озимих i багаторiчних трав на тисячах i мiльйонах гекта-рiв, доки кшьюсть лелек та iнших бiологiчних об'екпв вiдновилась i в комплекс з iншими заходами стали !м на завадi.
Нинi е шдстави сподiватись, що на в,!здi чи ви!здi кожного населеного пункту знову буде криниця з живою цшющою джерельною водою i лелеками поряд. Народний досвщ свiдчить, що за задовшьних умов кожен лелека може жити i радувати нас близько 20 рокiв, знiмаючи стреси, повертаючи душевну рiвновагу, мир i злагоду [5, 6].
На жаль, сумний приклад з лелеками не одинокий. Ганебний багато-рiчний дефщит кормiв тривае i змушуе зголоднiлi згра! птахiв залишати наса-дження без захисту вщ шкiдникiв i нападати на поля зернових, олшних культур, сади, япдники i виноградники, а восени по!дати щойно поЫяне пророс-таюче насiння озимих культур, багате в^амшами, гормонами, ферментами та шшими фiзiологiчно активними речовинами. Вщ цього зрiджуються посiви i гинуть птахи, оскшьки насiння, зазвичай, протруене. Ще виразнiше подiбна трагедiя повторюеться навесш на посiвах ярих культур.
Тому зелеш насадження потрiбно проектувати як самодостатш бiоге-оценози з потрiбним ресурсом повноцiнних кормiв для птахiв у всi пори ро-
ку. Шд час складання проекту садово-паркового об'екта доцшьно добирати pi3HOMamTm життестшю, здатш до самовiдновлення трав,янi рослини, листя-ш i хвойнi дерева, кушд та лiани, плоди i насшня яких е цiлющими кормами для птахiв з лiта i до наступно! весни. Так, пiсля виведення пташенят у другш половинi лпа, особливо шпаки i дрозди, живляться також ягодами i плодами полунищ, ожини, чорнищ, малини, черешнi люово!, вишнi повстисто! та ан-типки, смородини золотисто!, черемхи, шовковищ, бузини чорно! i червоно!, горобини, алич^ шипшини, винограду дикого i декоративного, шраканти, кизильника, дерену, дерези, яблуш ягiдноï i лiсовоï, глоду, грушi лiсовоï, тере-ну, барбарису, лимонника китайського, маслини, калини, облшихи, бирючи-ни, жимолостi татарськоï, снiжноï ягоди, тиса ягiдного, ялiвцю, а також на-сiнням ясена, клешв, бука, граба, липи, берези, дуба, сосни, ялини та iнших хвойних, лшарських рослин, багаторiчних трав i бур'яшв.
Випалювання сухо1' трави, листя i хмизу в насадженнях та рiзних урочищах завдае значно1' шкоди кормовим ресурсам для птахiв i навiть самим на-садженням, як недавно сталося в Аскани Новiй. Також i на городах та дачних дшянках бур'яни з насшням краще не спалювати чи згромаджувати на купи, а розмщувати пучками мiж розвилками дерев i кушдв для пiдгодiвлi птахiв. А-дже як випадае глибокий сшг, а на стовбурах дерев, гшлГ i шишках тривалий час тримаеться лщ, то без пiдгодiвлi птахи можуть загинути вщ голоду. Виго-товленням годiвничок i пiдгодiвлею птахiв у такi скрутнi для них дш в Укра-ïm як завжди займаються також школярi. Однак з настанням нормально:' погоди та сходом сшгу пiдгодiвлю слщ припиняти, бо птахи за достатку корму в годiвничках байдужiють до захисту насаджень вщ шкiдникiв.
Проте i за достатньоï кормовоï бази проблему приваблювання птахiв у зелеш насадження не вирiшити. Так, узимку 2008-2009 рр. кормiв було дуже багато, а птахiв, що мали б 1х споживати,- обмаль. Причинами 1хнього зникнен-ня е неконтрольоваш зграï собак, котiв, лисиць i бшок, шалеш нiчнi салюти i т. ш. Птахи, особливо перелгтш, також можуть бути переносниками хвороб, нап-риклад, пташиного грипу. Тому нам варто дбати i про î^rn сангтарний стан.
Окрiм того, птахам потрГ6но ще забезпечити надшний захист i спокш. Зеленi насадження без птэхГв - все одно, що життя без любов^ як пустки, приречеш на загибель.
Висновки. Дослщження свiдчать, що повнощнному функщонуванню садово-паркових об,ектiв загрожуе зменшення видГв i загальноï чисельностi птахiв. Тому у проектах зелених насаджень потрГ6но передбачати шдтриман-ня ïx юнування та розвитку за законами бюгеоценозу, наявностi вщповщного видового рiзноманiття та кшькосп птаxiв для кожного регюну (як мтмум) i забезпечення !м комфортних умов, зокрема тишГ, спокою, достатку повнощн-них кормГв та охорони.
Лгтература
1. Бессараб М.Н. Еколопчний атлас Уманщини / М.Н. Бессараб, Ю.О. Левицька, Ю.М. Мельник. - Умань. - 2008. - 96 с.
2. Гудзий А.1. Методы учета птиц в лесах // Облши птах1в: тдходи, методики, результата. - Льшв-Ктв, 1997. - С. 18-48.
3. Украшськ1 традицн. - Харкiв : Вид-во "Фолю", 2004. - С. 553-570.
4. Фв^н^ Г.В. Птахи фаyпи Украши / T.B. Фесенко, A.A. Бокотей. - К. : Bma-во "Ли-бвдь", 2002. - 416 с.
5. Чeрвoнa книгa Укрaïни. Tваpиппий свгг. - К. : Укр. енцикл. 1м. М.П. Бажана, 1994. -
464 с.
6. Кaльчeнкo П.Ф. Пеpпатi друз! - К. : Bma-во "Урожай", 1978. - 200 с.
УДК 630*64 Acnip. Р.М. Кравчук1 - НЛТУ Украти, м. Льв1в
УПРАВЛ1ННЯ РОСТОМ ЧОРОВ1ЛЬХОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
ЗА ТОВЩИНОЮ СТОВБУР1В
Дослiджено морфометричнi параметри крон чорновшьхових деревостанiв в умовах Малого Полюся Украши. Проаналiзовано зв'язок napaMeTpiB крон з iншими лiсiвничо-таксацiйними показниками дерев вшьхи чорно'1. Отримано закономiрностi, якi можна використати для розроблення програм управлшня ростом чорновiльхових деревосташв за товщиною стовбурiв. Розроблено нормативы матерiали для визна-чення штенсивносп доглядових рубань у чорновiльхових насадженнях.
Ключов1 слова: чорновiльховi деревостани, управлшня ростом, доглядовi ру-бання, лiсiвництво, Мале Полiсся.
Post-graduate R.M. Kravchuk - NUFWT of Ukraine, L'viv Growth management of black alder stands according to the trunk thickness
It was the morphometric parameters of crown in the black alder stands of Maleh Po-lissya investigated. The correlation between the crown parameters and other forest valuation indices of black alder trees are analysed. It was the regularity established which we can use for the development of growth management of black alder stands according to the trunk thickness. The regulatory framework for the estimation of tending felling intensity in black alder forests was developed.
Keywords: black alder stands, Maleh Polissya, growth management, tending felling, silviculture.
Постановка проблеми. Завдяки хорошим ф1зико-мехашчним власти-востям деревину вшьхи чорно! широко використовують у р1зних галузях де-ревообробно! промисловост - фанерному, столярному, тарному виробниц-твах, для виготовлення мебл1в. Особливо великим попитом користуються крупном1рш сортименти вшьхи. Тому метою ведення господарства в чорновшьхових люостанах мае бути вирощування крупном1рно! деревини. Оскшь-ки юнуе дуже широкий спектр використання деревини вшьхи чорноц акту-альним завданням залишаеться розроблення лшвничих можливостей управлшня ростом чорновшьхових деревосташв за товщиною стовбур1в.
Для росту i розвитку дерев важливе значення мае величина 1хньо1 кро-ни. Морфометричш показники крон показують як стушнь розвитку окремого дерева, так i його сощальне положення у люосташ. На наш погляд, бшьше уваги потрiбно придшити вивченню будови крони як одного з основних чин-ниюв продуктивност люу.
Метою дослвдження було: вивчити морфометричш параметри крон вшьхи чорно! в умовах Малого Полюся Украши i встановити зв'язок парамет-рiв крон дерев вшьхи чорно! з ix ростом за дiаметром стовбурiв. На цiй осно-
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
