CC BY
30
УДК 712.2:72.012:598.2 Доц. М.Ф. Коваль, канд. бюл. наук;
доц. О.М. Мктрюкова, канд. бюл. наук - Уманський ДПУ ím. Павла Тичини; проф. Ю.Ф. Терещенко, д-р с.-г. наук; доц. Т. С. Цьомра, канд. icmop. наук -Схiдноeвропейський ун-ет економки i менеджменту, м. Черкаси
ПТАХИ - НЕЫД'еМНА I НЕЗАМ1ННА СКЛАДОВА ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНУ
Наведено результати вивчення видового складу, особливостей екологп, пове-дшки i естетично! щнносп, приваблювання, охорони та дещо з юторп птах1в.
Assoc. prof. M.F. Koval, assoc. prof. O.M. Mistryukova - Umanskiy state pedagogical university named after Paul Tichini; prof. Yu.F. Tereshenko; assoc. prof. T.S. Tsyomra - East Europe university of economy
and management, Cherkasy
Birds - as part of landscape design
Decorative and singing birds are the living soul, the melody and the beauty of green plantations, they also have great aesthetical importance in the landscape design. Just they ensure biologic protection of the green plantations from pests, they exterminate large quantity of the seeds of weeds and fulfill sanitary function. Researches also testify that the same birds need in our qualified aid, attraction and protection.
В умовах стрiмкого прагматичного науково-техшчного прогресу важ-ливо зберегти i не втратити у ландшафтному дизайш нав^ь найменшо! скла-дово! його культурного i природного середовища. Ушкальним, невщ'емним i незамшним елементом природного середовища у ландшафтному дизайш е видове багатство шж^в, декоративних i сшвучих. Це його жива мелодiя.
З молоком матерi та колисковою тснею в^люеться ця барвиста мелодiя рщного краю [10]. Так, гешальний кобзар, по сут дизайнер художнього слова i малюнку Т.Г. Шевченко засвщчуе, що "... мати хоче научати, так соловейко не дае" i слова тепершньо! шсш: "Слухай, дитино, мову нашу солов'шу". Та не тшьки соловейко "б'е нам шснями в груди". Вщомий сучасний поет-шсняр i, звичайно ж, дизайнер у свт прекрасного В. Д. Крищенко зазначае, як дитятко у гайку тдраховуе ку-ку, але твник з лшу збив лунким ку-ку--рьку!
Звичайно, у кожного птаха своя роль в оркестрi i своя шша в середовищi та чаш. Але варто визнати, що нашi пернат! улюбленцi потребують компетентного, творчого захисту, зокрема i не в останню чергу фахiвцiв з ландшафтного дизайну, починаючи з проектування садово-паркових об,ектiв та iнтер,ерiв.
Задовольняючи нашi естетичнi потреби чудовим спiвом, виглядом i способом життя, цi досконалi дивнi створшня е надiйними бiологiчними захисни-ками рослин у природних i господарських бiоценозах. Адже вони знищують величезну кiлькiсть небезпечних шкiдливих комах (дятли, ракшi, дроздовi, лас-тiвки та ш.), одночасно насiння бур,янiв (горобцеподiбнi та iн.), гризунiв (соко-лоподiбнi, совинi, лелеки та iн.) та е його саштарами (вороновi та ш.) [1, 9].
Методика дослщжень була загальноприйнята [3]. Облiки i спостережен-ня проводили за методикою маршрутного обл^ А.П. Кузякiна, 1963 [3]. Укра-lнськi назви птахiв вiдповiдають визначнику Г.В. Фесенка, А. А. Бокотея [4].
Результати дослщжень. Унаслiдок дослiджень, наявних у cipyKTypi населення nTaxiB зелених насаджень Черкащини, якi мають насамперед есте-тичне значення у ландшафтному дизайн упродовж року, нижче наводимо да-m про особливостi екологiï, поведiнки та естетично1' цiнностi найцiкавiших, на наш погляд, шж!в.
Соловейко - рщ Luscinia, родини Дроздових, ряду Горобцеподiбних. В Украïнi переважаючим видом i неперевершеним спiваком е соловейко схщний, а доповнюючими соловейко захщний i соловейко-синьошийка, або варакушка. Справжшми маестро соловейки стають пiсля трьох рокiв невтомного навчання i вдосконалення. I це не дивно, адже майже вс птахи здатнi запозичувати, а до-сягнутий пересмiшником рекорд котювати мелодiï 55 iнших птахiв [6].
1сторичний досвiд Росiï свщчить, що, коли у XVIII-XIX столггтях через моду на соловейка щна на нього зросла до двох тисяч рублiв i найкращих спiвакiв виловлювали, то якiсть сшву у тих районах рiзко впала. Адже молодi не мали в кого вчитись. Можемо додати, що звукозапису тод^ як i ниш, для ще1* мети, на жаль, не застосовували. А ще додамо, що таке полювання збщ-нювало генофонд. Тому i не дивно, що в Укршш, де згаданого вище полювання не було, соловев i в наш час обожнюють, особливо в околицях Киева та понад Дншром.
Живиться соловейко комахами, гшздуеться в густих заростях на опалому лисп i хмизi пiд деревами, чагарниками та бур'янами поблизу водойм. Вiн потребуе захисту вщ котiв, собак, вiдвiдувачiв, випасання худоби, заго-тiвлi сша, виконання лiсотехнiчних робiт. Для цього важливо у кожному парку запланувати хоч крихгтне мiсце на побережжi чи острiвцi, заросле густими чагарниками, де б не ви^балось i не випалювалось опале листя, суха трава i хмиз, повалеш буревieм дерева, видiлити i дбайливо обер^ати його.
Дрiзд спiвучий - рщ Tur dus philomelos, родини Дроздових, ряду Го-робцеподiбних [2]. Його сшв хочеться слухати ще i ще, а вш з дивним тактом умie вiртуозно вмовкати, щоб не надокучати. В Украïнi е ще 6 видiв, також улюблених спiвакiв лiсiв i паркiв - це дрiзд чикотень, дрiзд омелюх (деряба), дрiзд бiлобровий, дрiзд чорногрудий, дрiзд чорний i дрiзд прський. Живлять-ся комахами на деревах i на земль Гнiздуються на деревах i кущах, iнодi на землi пiд високими густими травами.
Жайворонок польовий - рщ Alauda awensis, родина Жайворонкових, ряду Горобцеподiбних та ще 8 справжшх володарiв ефiру i наших сердець на вщкритих просторах i галявинах Украши: жайворонок лiсовий, жайворонок малий, жайворонок Ырий, жайворонок чорний, жайворонок бшокрилий, жайворонок рогатий, жайворонок степовий i винятковий серед них, оскшьки лишаеться зимувати, жайворонок чубатий (посмiтюха). Живляться комахами i насшням бур,янiв. Гшздуються на землi у густих травах.
Всенародною любов'ю користуеться цей неперевершений маестро без-межних украшських стешв. Якось наш знайомий пасiчник, милуючись ним i його чарiвним сшвом, побачив, як той раптом замовк, склав крильця, упав ка-мшчиком i розбився як лебiдь, бо втратив кохану. За украшською легендою соловейко, дрiзд i жайворонок е братами, вважають себе рiвними i хочуть жи-
ти разом, але соловейко пропонуе жити в саду, ApÏ3A - у лiсi, а жайворонок - у поль Тому вони й дос у гостi ходять, а живуть кожен у сво1м домi [10].
Славка (шша народна назва кропив'янка) - рiд Silvia, родини славко-вих, ряду Горобцеподiбних. Особливо улюбленими спiваками в нашому регь онi е славка чорноголова, а також славка Ыра, менше трапляються славка ря-богруда, славка садова i славка прудка. Гнiздяться на кущах або нижшх гш-ках дерев у гущавиш. Живляться переважно жуками, блощицями, мурахами, личинками злакових пильщиюв, блiшками, метеликами i ix гусiнню. Всесвгг-ню славу здобула славка смугаста, додавши до гарного сшву рекордш мшра-цiйнi перельоти протяжшстю до 4 тис. км на висот майже 6 тис. км з Аляски через атлантичний океан до Швденно! Америки з тривалою курортною пересадкою в Канад^ маючи масу тiла 20 г i мозку розмiром з горошинку! [6].
Очеретянка - рщ Acrocephalus, родини Славкових, ряду Горобцепо-дiбниx. Вiдзначаеться голосним i гарним сшвом. Живиться комахами, дуже корисний птах. Селиться в заростях над водою, або в луз^ у густш кропивi i бур'янах серед ягщниюв (малини, ожини, смородини та ш.). У нашiй мюце-вост переважае очеретянка ставкова, або дроздоподiбна, менше очеретянка велика, очеретянка чагарникова, очеретянка лучна i рщюсними в Украш е очеретянка садова, прудка та шдшська. Вiдлiтае на початку вересня [8].
Зяблик - рщ Fringilla coelebs, родини В'юркових, ряду Горобцеподiб-них. Належить до основних сшваюв лiсiв, садiв i парюв. Прилiтае рано весною i невтомно сшвае, зацiкавлюючи перехожих i сшвом, i чудовою зовшш-шстю, нiби не помiчаючи ïx. У кшщ Х1Х столiття в Сврош дуже захоплюва-лись його сшвом, особливо в Шмеччит та Австри. Цiна на одного улюблен-ця досягала вартост корови.
Цiкавим е його сумне скиглення шби плач людини перед дощем. Вва-жаеться, що вш, передчуваючи затяжнi дошд та ускладнення свого полюван-ня i годування пташенят, спiвчутливо попереджуе i нас, що маемо полоти городи, годувати худобу, заготовляти сшо, жнивувати, чи плануемо погрггись на морському пляжь Гшздо будують у пар^ самець i самочка високо на деревах мiж товстими гшками i стовбуром, старанно маскують корою, мохом i лишайником, а в середиш вистеляють пухом. Живляться переважно комахами, а також насшням бур'яшв.
Щиглик - рщ Carduelis, родини В'юркових. ряду Горобцеподiбниx. Це единий в Украш вид. Дуже красивий i гарно сшвае, тому чоловiкiв iнодi вщ-повiдно порiвнюють з цим красенем. Поселяються на деревах с^зь вс разом, або по однш парi. Гнiздуються високо, перевагу надають каштанам i фруктовим деревам. У роки, коли виникае загроза поширення шкщниюв ви-водять два поколшня, годуючи ïx комахами. Пiзнiше щять також насiння бур'янiв, переважно реп'яxiв, кiнського щавлю та iншиx високих рослин, особливо взимку, кочуючи в пошуках корму на швдень на значш вiдстанi.
Синиця велика - рщ Parus major, родини Синицевих, ряду Горобцепо-дiбниx. Iншi види - синиця чубата, синиця голуба (лазурiвка), синиця га!чка i синиця болотяна [2]. Здавна в Украш е добре знаними i улюбленими птахами, оскшьки весь рш невтомно захищають дерева i кущ^ вiд шкiдникiв, ïx ли-
чинок i нав^ь яйцекладок на гiлочках i стовбурь Взимку живляться також на-сiнням бур,янiв i користуються допомогою населення, беручи корм з годГвни-чок i навгть з долонь дорослих i дгтей. Гнiздуються в дуплах i довiрливо посе-ляються у виготовлеш для них синичники та дуплянки. За достатньо! кшькос-тi корму виводять два поколшня пташенят за сезон, причому друге поколшня пташенят у новому гшзд^ покидаючи старе, щоб уникнути паразит1в.
Чиж - рiд Spinus spinus, родини В'юркових, ряду Горобцеподiбних. Гшздиться на деревах. Красивий i гарно сшвае. Пташенят годуе комахами, а шсля живиться насiнням та шшою рослинною !жею, в пошуках яко! восени i взимку мiгруе по всш Укра!ш.
Малинiвка - рщ Erithacus, родини Дроздових, ряду Горобцеподiбних, народна назва вiльшанка, а росшська - зарянка. Приваблива зовнi i гарно сшвае з раннього ранку. Селиться в глушит лiсiв, садiв i парюв з густим шдшс-ком, чагарниками та шшою рослиншстю. Гнiздуеться в дуплах пеньюв i дерев або на землi пiд ними, замасковуючи у гущавиш чагарникiв i трав. Живиться комахами, слимаками, личинками, а шсля виведення пташенят насш-ням та шшою рослинною !жею. На зиму вдагтае.
Вiвчарик весняний - рщ Phylloscopus vernalis, родини Славкових ряду Горобцеподiбних. Росiйська назва - пеночка. 1ншГ види в Укра!ш: вiвчарик-ковалик, вiвчарик зелений i вiвчарик жовтобровий. Вс вони е люовими птахами. Гшздяться на землi або в кущах, живляться комахами, перелгтш, Приемно спiвають i гарш на вигляд.
Кропивник - рщ Troglodytes troglodytes, родини Кропивникових, ряду Горобцеподiбних. Осший птах. Селиться в люах з густим тдлюком, особливо на сирих заболочених дшянках. Гшздиться переважно в дуплах або мГж корГнням старих дерев. Живиться комахами, личинками, павуками, насшням i ягодами рГзних рослин, особливо восени та взимку. Зовш примгтний тим, що крихГтний (до 8 г), рудувато-бурий з поперечними темними смужками i хвацько задертим догори коротким хвостом, шби остершаеться замочити його у водь Дуже гарно сшвае.
Особливо дивують кропивники, що населяють трошки Швденно! Америки: самець i самка сшвають дуетом i так злагоджено, що навгть можуть виконувати кожне свою партш, спшкуючись таким чином, а на слух здаеться шби сшвае лише один птах [6].
Рибалочка блакитна - рщ Alcedo glauca, родини Рибалочкових, ряду Горобцеподiбних. Це единий вид в Укра!ш [4]. Вiдрiзняеться тим, що мае вщ-носно велику голГвку i гострий довгуватий дзьоб, спинка блискучо-синя або зелена, черевце яскраво-руде, а хвостик короткий i злегка задертий догори. Поселяеться на берегах рГчок та шших водойм. Гшздуеться в дуплах дерев i в норах схилГв навколо водойм. Живиться комахами i дрГ6ною рибою, за якою вщважно i блискавично шрнае. Це полювання, порГвнюючи з полюванням чаплi i чайок, можна вщнести до чудес св^у, яке можемо бачити у сво!м кра!.
Сиворакша звичайна - рщ Coracids, родини Ракшевих, ряду Горобцепо-дГ6них. Це единий вид в Укрш'ш [4]. Перелiтний птах. Мае примгтний i приемний вигляд, синш, блакитний i менше коричневого кольори. Сшвае
своерщно, але голос рiзкий i не дуже привабливий. Гшздуеться в дуплах старих i сухих дерев або в норах по ярах та крутих берегах рiчок. Живиться виключно комахами, знищуючи багато небезпечних шкщниюв лiсу, а тому дуже корисний.
1волга звичайна - рiд Oriolus, родини Вившьгових, ряду Горобцеподiб-них. Сдиний вид в Украïнi [4, 9]. Приштае весною як розпуститься листя. При-мiтна яскраво-жовтим подекуди чорним забарвленням. Дзьоб прямий i гострий. Вiдважно захищае гнiздо вщ випадкових i непроханих гостей. Гшздуеться високо на деревах в люах, садах, парках, i подвiр'яx. Живиться комахами, зрщка ягодами. Сшв оригiнальний, приемний, але одномаштний i тривае недовго.
Шпак звичайний - рщ Sturnus vulgaris, родини Шпакових, ряду Гороб-цеподiбниx. Добре знаний i шанований в Украш перелггний птах. Посе-ляеться в дуплах i шпаювнях, виготовлених для цього улюбленця у парках, люосмугах, садах, садибах i бшя будинюв. Швидко звикае до людей. Приль тае рано, як кажуть, приносить нам весну i сповщае про це, насвистуючи т-сеньку. Здатний iмiтувати iншиx птаxiв, нiби говорить плутаною суржиковою мовою. Iнодi вдаеться до хитрощдв, вiдлякуючи непроханих гостей гавканням собаки, або нявканням кота. Живиться на земл^ рщше на деревах, комахами, павуками, личинками, хрущами, xлiбними жуками, клопами, слимаками, ме-теликами, капустянками, сарановими, о^м колорадських жуюв та ïx личинок, волохатих гусениць, мшуючих молей, кшщдв та щитiвок.
Дятел звичайний, або великий строкатий - рiд Dengrocopos major, родини Дятлових, ряду Дятлоподiбниx. Поряд з ним е в Украш дятел зелений, дятел сивий i дятел малий, а в Карпатах ще дятел трипалий [1, 2, 4]. Улюбле-ний осший птах, завзятий трудiвник i лжар дерев. Кожного дня безупинно б'е дзьобом по дереву, шишках чи горixаx, добуваючи корм або будуючи собi щороку нове дупло, а старе шсля нього заселяють iншi птахи. Почувши його барабанну трюкотню, можна побачити i якусь мить спостершати як вiн бшае по стовбуру вниз i вгору та лупцюе дзьобом, дослухаючись як вщлунюе йому з мюця удару та негайно виршуе, що робити даль
Менше вщомими е оригшальний спосiб у дятла закликати собi коха-ну. Коли вiн наносить лавину затятих ударiв по сухому верxiв'ю дерева i на всю околицю лунае неймовiрний трiск. Хоч сшвае i мало, зате приемно i е незаменим барабанщиком у пташиному оркестрь Знищуе шкщниюв i живиться також насшням дерев, особливо хвойних. Дослщження показали, що i для дятла слщ залишати хоч би де-не-де в глухих куточках парку старе дуплисте дерево або пщвшувати ïx частинами високо на великих деревах. Тодi вш бшьше сприятиме заселенню насаджень шшими птахами.
Одуд звичайний - рщ Upupa epops, родини Одудових, ряду Одудопо-дiбниx. Це единий у свт вид [1]. Поширений в Украш як перелiтний птах. Вiдрiзняеться вiд усix iншиx птаxiв цiкавою строкатою екзотичною зовнiш-шстю, особливо великим гребенястим чубом уздовж голови, що може роз-пускатись i складатись, як вiяло, та довгим тонким загнутим донизу дзьобом. Поселяються в дуплах i щшинах старих дерев, норах ярiв i крутих берепв та навггь купах камшня на узлiссяx, поруч галявин, лукiв, полiв, городiв, у садах, парках, люосмугах. Уникае людних мюць. Його характерне дудукання
цiкаве бшьше щоб побачити цього ушкального птаха, шж його слухати. Вiд його гшзда непроханих гостей пташенята вщлякують неприемним захисним запахом. KpiM того, спещальш залози у ротовiй порожниш пташенят виприс-кують на ворога маслянисту жовтувату токсичну рщину, що викликае у на-падника запалення слизових оболонок очей, носа i рота.
Живиться одуд комахами, гусшню, слимаками, павуками, мурашками та ïx личинками, за якими полюе на стежках, шляхах, на рiллi, у широких мiжряддяx невисоких рослин, на стерш, рiдше на трaвi, може догнати ix i в повiтрi, у тому числi саранчевих, хрушдв, метеликiв, мух, клопiв, xлiбниx та шших жукiв, гусiнь, слимaкiв, павуюв, мурaxiв та ïx личинок.
Мухоловка Ыра - рiд Muscicapa striata, родини Мухоловкових, роду Горобцеподiбниx. В Укра!ш е ще три менше розповсюджених види мухоловок: мухоловка строката, мухоловка бшошийка i мухоловка мала. Вс вони оселяються в люах, парках, садах i подвiр,яx, особливо поблизу тваринниць-ких примщень. Гнiздуються мухоловки в дуплах, у тому чи^ штучних, трь щинах дерев, будинюв i тинiв з широким входом i надшним захистом зверху, iнодi на землi тд зламаним деревом або купою хмизу, але гнiздечко вимо-щуеться на пучечку гшочок.
Помiтивши комах, вони ловлять ïx у повiтрi, шсля чого повертаються знову на гшку i продовжують спостерiгaти. Виводять два поколшня. Щодня батьки пiдлiтaють з кормом у середньому для п'яти пташенят по 350-400 ра-зiв i, крiм того, поïдaють комах сaмi не менше, нiж ïx власна маса тша (по 1020 г). Тому, хоч i скромш вони на вигляд та й шсенька ïxня не для опери, вони так старанно захищають рослини вщ шкiдникiв i тварин та нас вщ надо-кучливих мух, що стають дедаш - симпaтичнiшi i бaжaнi у середовищд, красою якою ми насолоджуемось.
Лас^вка - рiд Hirudo, родини Лас^вкових, ряду Горобцеподiбниx -народна загальна назва для 3 видiв лaстiвок, надзвичайно шанованих в Укра-ïrn: лaстiвки мiськоï, лас^вки береговоï i нaйбiльше поширеноï та найближ-чоï до нас улюбленищ - лaстiвки сiльськоï. Живляться вони тшьки у повiтрi рiзними комахами, у тому чи^ кровососними, як е ще й переносниками не-безпечних хвороб для людей i тварин. Невтомно полюють вщ св^анку до су-тiнкiв все лгго, адже вигодовують два виводки по 4-6 ласлв'ят. Гнiздо прик-ршлюють пiд дахом рiзниx примiшень, шд карнизами, балконами, у печерах, тд нaвiсaми, у переходах тощо.
Гшздо лaстiвки - це загадкова мистецька споруда, зл^ена з землi або глини, змочено!" слиною, нaдiйно прикроена до будiвлi. Bсерединi воно комфортно вимощене пухом тварин, яю охоче дають змогу лaстiвкaм збирати його у перюд линьки. Приваблюе лaстiвкa також своею красою, грацюзшстю, майстер-ним пiлотaжем i милим щебетанням, а тому заслуговуе нашо1' уваги та опiки.
Ремез - рщ Remez, родини Синицевих, ряду Горобцеподiбниx. Сдиний вид в Укра1'ш i свiтi [1, 4, 9]. Перелггний. Живиться комахами. Дуже приваб-ливий виглядом, спiвом i особливо майстершстю виготовлення гнiздa. Воно нагадуе повстяну рукавичку, мае бiчний вхщ, звисае над водою на кшькох вплетиних у нього тонких гшочках, в Укрaïнi переважно верболозу. Пташечка
звивае основу гтзда з довгих стебелець i травинок, проштовхуючи ïx дзьоби-ком i сплiтаючи мiж собою, а промiжки свого плетива заповнюе волоконцями пуху. Цей вшшр не поступаеться мистецтву з виготовлення килимiв [6].
Гшздечка мiцнi i м'якенью, тому ïx iнодi використовують як гаманщ, дитячi капцi, рукавички або дивовижш експонати.
На жаль, на це ушкальне гнiздечко, якому приписують ще й малчт властивостi, тривае безглузде полювання, внаслiдок чого m в чому не винна райська пташка потрапила до Червоноï Книги [9], стала рщюсною i потребуе порятунку, як i соловейко.
Плиска (шша назва - трясихвютка) - рiд Motacilla, родини Плискових, ряду Горобцеподiбниx. В Украш е 4 види плисок: плиска бша, плиска жовта, плиска жовтоголова i плиска прська. Оселяеться на вщкритих мiсцяx. Гнiздо мостить на дернит у густих чагарниках, високш трав^ iнодi в дуплi, особливо на узлюсях поблизу водойм, на болотах, у горах i населених пунктах, садах i парках. Вiдрiзняеться видовженим хвостиком, яким мае звичку помаху-вати знизу вгору.
Живиться переважно комахами. За ними вона невпинно полюе на стежках, алеях, майданах та шших мюцях, шби пишаючись перед присутшми гра-цiйнiстю, щебетанням i досвщом полювання. Старанно виловлюе вона шкщниюв на городах та шших сшьгоспугщдях, де ршля або скошеш поля, невисокi рослини i широк мiжряддя, спiвпрацюючи з xлiборобами. На зиму вiдлiтае.
Сорока - рщ Pica pica, родини Воронових, ряду Горобцеподiбниx. Сдиний вид в Украш i свiтi [1]. Вiдрiзняеться яскравим чорно-бiлим забарвленням i довгим стутнчастим хвостом, що розпускаеться у польот як вiяло. Глузу-ють, що на ньому вона розносить птахам рiзнi чутки. Але ж сорока i насправдi е вюником для птаxiв. Як невсипущий сторож вона перша помiчае небезпеку i негайно голосним i тривожним стрекотшням попереджае про ïï наближення та напрям пересування вздовж чагарникових хащ узлiсся, парку, саду, узбереж-жя, балки, яру, лiсосмуги або насаджень на узбiччяx дорiг. I як гуси колись врятували римлян, так сороки постшно рятують птаxiв свого урочища. А тому i не дивно, що не дiждавшись заслуженоï нагороди, вона мае звичку сама, помнивши якусь блискучу рiч, схожу на медаль, приносити ïï у свое гшздо.
Живиться хрущами, капустянками, xлiбними жуками, блощицями, ш-шими комахами, гризунами, насшням бур'янiв, а iнодi за вщсутносл цих кор-мiв пташенятами та яйцями шших птаxiв, зокрема домашшх вiд курей. Тому ïï як не бажану сусщку господарi вдаякують. Своï великi i ошатнi гшзда сороки на другий рш, зазвичай, залишають, будуючи собi новь ïx старi ошатнi гнiзда охоче заселяють пустельга, сови, соколи та юбчики. Так сороки сприяють нам у поповненш довюлля корисними птахами [8].
Сойка - рщ Carrulus glandarius, родини Воронових, ряду Горобцепо-дiбниx. Вона красива, барвиста, декоративна i корисна. Поширена в Украш i свт [1, 4]. Сшвом не вщзначаеться, але цiкава ще й тим, що може iмiтувати шших птаxiв i навiть заблудле кошеня, розшруючи iнодi не лише д^ей, але й дорослих, що квапляться на допомогу.
Гшздиться високо на деревах, iнодi в дуплах.
Весною i влiтку, особливо вигодовуючи пташенят, по1дае багато не-безпечних шкiдникiв, iнодi й гризунiв, а за дефщиту кормiв навГть пташенят iнших родiв, що починають лiтати. Восени i взимку живиться переважно жо-лудями, горiхами, насiнням iнших рослин, запасаючись ним у схованках i сприяючи цим 1х вiдновленню та розповсюдженню.
Зозуля звичайна - рiд Coculus canorus, родини Зозулевих, ряду Зозуле-подiбних. Гарна на вигляд, а без 11 спiву в пташиному хорi симфонiя паркiв, лiсiв, садiв i населених пунктiв була б не повною.
Живиться виключно комахами, до того ж вона майже едина з уЫх пта-хiв по1дае волохату гусiнь. Поширена по всiй Укра1ш i свт [1, 4]. На зиму вГдлггае. За свою непорядну поведiнку серед птахГв е небажаним гостем, ос-кiльки сама пташенят не висиджуе, а шдкидае яйце в гшздо шшим. До того ж цей шдкидьок вилуплюеться першим i нахабно та тдступно випихае з гшзда вс яйця i пташенят господаря [9]. ОкрГм того, приемно нам чути у люах i парках знайомГ голоси дикого голуба i горлищ, всюдисущих горобчи^в, на-втъ галок та шших воронових. Останш е не тшьки захисниками насаджень вгд шюдниюв, але й постшними санiтарами [5].
Вночг насадження вгд небезпечних шчних шюдниюв i гризушв захи-щають cmi, сови, дрiмлюги i кажани [1, 5]. На водоймах хочеться бачити диких качок, красенгв лебедiв та шших водоплавних з виводками [5, 8]. Бажани-ми гостями водойм i 1х околиць е чаплi i особливо лелеки, яю за легендою е вгдповгдальними за те, щоб у будинках, подвГр'ях, лГсах i парках лунали ра-дют голоси та смГх дГтей [4, 5].
Не зайвим було б почути в парку i голосне "ку-ку-рьку!", яке б нагадало закоханим, що час повертатись додому з фантастичного у реальний свт Цю приемну арда устшно виконав би i декоративний крихтний пiвник, на мГзерному острГвщ або плотику, мирно сшвюнуючи з водоплавними [1, 7, 8]. Тобто, кожна пташечка потребуе нашо! уваги, отки i конкретно! допомоги, щоб не зникла вона безслщно, опинившись у списку червоно! книги, як улюблений в Укра1ш ремез [9]. Багатовшовий мГжнародний досвщ свщчить про необхщшсть дбайливого наукового контролю за гармоншним наповнен-ням бюценозу зелених насаджень видовим рГзномашттям корисних, декора-тивних i сшвучих птахГв. Без них i найкращий парк приречений стати пус-ткою, як життя без любовь
Висновки. Птахи е живою душею, мелодГею i красою зелених насаджень та мають велике естетичне значення у ландшафтному дизайш. Вони ж забезпечують i бюлопчний захист зелених насаджень вщ шюдниюв, водно-час знищують велику юльюсть насшня бур'яшв i виконують саштарну фун-кщю. Дослщження свщчать також, що i самГ птахи потребують нашо! дбайливо!, квалГфжовано! ошки, приваблювання та охорони.
Лггература
1. Фауна мира: Птицы: Справочник/ Галушин В.М., Дроздов Н.Н., Ильичев В.Д. и др. Под ред. Ильичева. - М.: Агропромиздат, 1991. - С. 49-311.
2. Гладков Н.А., Дементьев Г.П., Птушенко Е.С., Судиловская А.М. Определитель птиц СССР. - М.: Высш. шк., 1964. - С. 298-444. Ил.
3. Гузий А.И. Методы учета птиц в лесах// Облши шж!в: тдходи, методики, результа-ти. - Львiв-Киiв, 1997. - С. 18-48.
4. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни Украши. - К., 2002. - 416 с.
5. Чижов А.М. Укра'шський Люостеп. - К.: Рад. шк., 1961. - С. 92-107.
6. Жизнь - как она возникла? Путем эволюции или путем сотворения? - Нью-Йорк, 1985. - С. 71-80, 150, 154-157, 160-165.
7. Гусев В.Г., Горбатов В.А., Диева Н.М., Кондраков Н.Н. Наши питомцы: Альбом. -М.: Лесная пром-сть, 1986. - С. 3-38.
8. Стефаров П.А. Времена года. - Харьков: Прапор, 1987. - С. 21-23, 34, 35, 118, 119.
9. Червона Книга Украши. Тваринний свгг. - К.: Укр. енцикл. iм. М.П. Бажана, 1994. -
464 с.
10. УкраТ'нськ1 традици. - Харюв: Фолю, 2004. - С. 553-572.
УДК630*425.630*187 Доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук;
О.Б. Шимтв - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ТИПОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Наведено результати типолопчного аналiзу дубових люосташв, що ростуть у зеленш зош м. Львова. Встановлено продуктившсть, стутнь використання типолопчного потенщалу та типи деревосташв для переважаючих титв люу за участю дуба звичайного. Вщзначено зниження продуктивносп пристигаючих, стиглих та перес-тшних лiсостанiв в мiру !х наближення до м. Львова.
Ключов1 слова: дубовi лiсостани, типологiчний потенцiал, типи деревосташв, продуктившсть.
Assoc. prof. V.G. Mazepa, O.B. Shymkiv-NUFWTof Ukraine, L'viv Typological estimation of oak forests in Lviv green zone
The results of typological estimation of oak forests in Lviv green zone are presented. Their productivity, typological structure use degree and forest types of stands for predominant types of oak European forests is determined. Productivity decreasing of mature, un-dermature and overmature stands approaching the citi is observed.
Keywords: oak forests, real and potential productivity, types of stands.
В умовах посиленого антропогенного впливу на довюлля особливо! ува-ги заслуговуе проблема трансформацп люових насаджень. Ця проблема е особливо актуальною для лшв зелених зон навколо густозаселених м1ст Украши.
Значну частку зелено! зони м. Львова становлять дубов1 люостани, як зазнають впливу комплексу несприятливих еколопчних чинниюв: абютичних (кшмат та грунтово-пдролопчш умови), бютичних (хвороби та шюдники ль су), антропогенних (забруднення довкшля, рекреащя, пожеж1, рубання л1су). Внаслщок !х дп спостершаеться деградащя дубових люосташв i зниження !х середовищетв1рних функцiй [4,7]. Тому при веденш господарства в примюь-ких лiсах необхiдно враховувати стан i ступiнь !х антропогенно! порушеносл.
Об'ектом дослiджень були дубовi насадження Лапа!вського, Товщдвсь-кого та Липниювського лiсництв ДП мЛьвiвське люове господарство", що формують лiсопаркову частину лiсiв зелено! зони м. Львова. У райош досль джень деревостани за участю дуба звичайного представлен наступними типами люу - волога грабова дiброва та волога грабово-соснова судiброва.
