CC BY
13Teachers is Related to Role Conflict and Role Ambiguity as Occupational Stress. Osaka City Med J. 2015 Dec; Vol. 61(2). P. 93-104.
5. McVeigh J., MacLachlan M., Vallieres F., Hyland P., Stilz R., Cox H., Fraser A. Identifying Predictors of Stress and Job Satisfaction in a Sample of Merchant Seafarers Using Structural Equation Modeling. Front Psychol. 2019 Feb 5; Vol. 10:70. doi: 10.3389/fpsyg.2019.00070. eCollection 2019.
6. Carotenuto A., Molino I., Fasanaro A. M., Amenta F. Psychological stress in seafarers: a review. International Maritime Health. 2012. Vol. 63(4). P. 188-194.
7. Jezewska M, Iversen R. Stress and fatigue at sea versus quality of life. Int Marit Health 2012. Vol.63 (3). P. 106-115.
8. Pougnet R., Pougnet L., Lodde B., Canals L., Bell S., Lucas D., Dewitte J.-D. Consumption of addictive substances in mariners. Int Marit Health 2014. Vol.65, Issue 4. P. 199-204.
9. Mellbye A., Carter T. Seafarers' depression and suicide. International Maritime Health. 2017. 68 (2): 108-114.
10. Jegaden D., Menaheze M., Lucas D., Lodde B., Dewitte J.D. Don't forget about seafarer's boredom. Int Marit Health. 2019; 70(2):82-87.
11. Carotenuto A., Fasanaro A.M., Molino I., Sibilio F., Saturnino A., Traini E., Amenta F. The Psychological General Well-Being Index (PGWBI) for assessing stress of seafarers on board merchant ships. Int Marit Health. 2013; 64(4):215-220.
12. Oldenburg M., Jensen H.J., Latza U., et al. Seafaring stressors aboard merchant and passenger ships. Int J Public Health. 2009; 54(2): 96-105.
13. Allen P, Wadsworth E, Smith A. Seafarers' fatigue: a review of the recent literature. Int Marit Health. 2008; 59(1-4): 81-92.
14. Thomas M, Sampson H, Zhao M. Finding a balance: companies, seafarers and family life. Maritime Policy & Management. 2003; 30(1): 59-76.
15. Хван А.А., Зайцев Ю.А., Кузнецова Ю.А. Стандартизация опросника А. Басса и А. Дарки. Психологическая диагностика. 2008. № 1. С. 35 -58.
16. Гапонов К.Д. Аналiз феномешв ворожосп i провини у оаб з рiзним рiвнем психосощального стресу, хворих на алкогольну залежшсть. Медицина сьогодш i завтра. 2018. № 4 (81). С. 24 - 35.
УДК616-006(091):159.9
PSYCHOPATHOLOGICAL SYMPTOMS IN PATIENTS WITH CANCER, DEPENDING ON THEIR
GENDER, CLINICAL AND FAMILY FEATURES
Krivonis T.
MD, PhD; Associate Professor Department of Medical Psychology and Psychiatry with a course of postgraduate education of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya
ПСИХОПАТОЛОПЧШ ПРОЯВИ У ПАЩСНТ1В З ОНКОЛОГ1ЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЗАЛЕЖНО В1Д IX ГЕНДЕРНИХ, КЛ1Н1ЧНИХ ТА С1МЕЙНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
Кривонк Т.Г.
к.мед.н., доцент кафедри медично'1 психологИ та психгатрИ з курсом п1слядипломно'1 освти Вгнницького нацюнального медичного унгверситету 1мет М.1.Пирогова
Abstract
Diagnosis of cancer causes significant changes in psycho-emotional state, manifested in psychogenic reactions and clinically defined mental disorders.
Contingent and methods. Psychological diagnostic of 288 cancer patients at different stages of oncological disease and different level of adaptation of the family system was conducted. Psychodiagnosis of psychopatholog-ical manifestations performed with the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS).
Results. Cancer is a powerful stress factor that causes significant changes in the psycho-emotional state of patients that exhibit in psychopathological symptoms in form of anxiety and depression. The level of changes in psycho-emotional state was different and depends on the stage of the disease, the level of family adaptation, the gender of the patients. Anxiety was more pronounced than depression. Primary diagnosis of cancer caused the appearance of psychopathological manifestations, but the progression of the disease led to a further increase in its severity as a result of retraumatization. Women with cancer showed a higher level of destabilization of the psycho-emotional state compared to male patients. The level of impaired family adaptation accompanied by an psycho-pathological manifestations and correlated with the degree of dysfunction of the family system.
Conclusions. Psycho-emotional symptoms in cancer patients and factors influencing on appearance of psychopathological manifestations are one of the leading targets of medical-psychological help in oncology practice.
Анотащя
Дiагностування онколопчного захворювання викликае значш змши у психоемоцшному сташ, що про-являються психогенними реакщями та клшчно окресленими психiчними розладами.
Контингент та методи дослщження. Проведено психолопчне обстеження 288 онколопчних пащенлв на рiзних етапах перебпу онколопчного захворювання та рiзним рiвнем адаптованосп амейно!
системи. Психодiагностику психопатолопчних npoHBiB проводили за допомогою «Госштально! шкали тривоги та депресп» (HADS).
Результати. Онколопчне захворювання виступае потужним стресовим фактором, який викликае сут-тeвi змши у психоемоцiйному станi пацiентiв, що проявляються психопатологiчною симптоматикою у ви-глядi тривоги та депресп. На стутнь порушень у психоемоцiйному сташ впливають етап перебiгу захворювання, рiвень амейно! адаптацп, стать пащенпв. Тривожна симптоматика була бiльш вираженою у порiвняннi з депресивною. Дiагностування онкопатологи викликало появу психопатологiчних проявiв, проте прогресування хвороби обумовлювало подальше зростання 11 вираженостi в наслвдок потворно! пси-хотравматизаци. Онкохворi жшки демонстрували вищий рiвень дестабшзацп психоемоцшного стану у порiвняннi з пащентами чоловiками. Рiвень порушення амейно! адаптацп супроводжувався посиленням психопатологiчних проявiв та сшввщносився з мiрою дисфункцiональностi системи.
Висновки. Порушення психоемоцшно! сфери у онколопчних пацiентiв та чинники, що впливають на появу психопатолопчних проявiв, е одшею з проввдних мшеней медико-психолог1чно1 допомоги в онко-лопчнш практицi.
Keywords: psycho-emotional state, psychopathological manifestations, anxiety, depression, medical-psychological help, psycho-oncology, cancer patients.
Ключовi слова: психоемоцiйний стан, психопатологiчнi прояви, тривога, депресiя, медико-психо-логiчна допомога, психоонколот, онкологiчнi пацiенти.
Актуальнiсть. Онколопчш захворювання су-проводжуються значною поширешстю психiчних розладiв афективного, невротичного та оргашчного регiстру, що обумовлено дiею соматогенних та пси-хогенних факторiв.
Чинниками ризику розвитку психiчних порушень виступають пiзнi стадii онкопатологи в наслiдок розповсюдженостi процесу, полюрганно! недостатностi, пухлинно! iнтоксикацii; високий рiвень соматичного дистресу (обмеження рухово! функци, деформацiями, болем, задишкою); ура-ження центральноi нервово! системи (метастазу-вання, пухлини мозку); низький психосоцiальний ресурс; преморбвдш особливостi; усвiдомлення вiтальноi загрози [1].
Для раннiх стадiй онкопатологи притаманш переважно афективнi та невротичш розлади, тодi як на шзшх до них приеднуються органiчнi [2, 3]. Зло-якiсними новоутвореннями, яш найбiльш часто викликають психiчнi порушення е рак молочное' за-лози, пухлини тдшлунково! залози, областi голови i ши!, рак яечникiв, рак шлунку, рак товсто! кишки, рак легешв [1]. Психiчнi зрушення при онколопчних хворобах можуть бути зумовлеш також характером лiкування, зокрема хiмiотерапiею [4].
Психогеннi реакцii пащенпв у онколопчнш практицi класифiкують за яюсними (змiстом психопа-тологiчних проявiв) та кiлькiсними характеристиками (ступенем вираженосп! [5]. За рiвнем прояву ро-зрiзняють нозогеннi реакцii легкого, важкого та се-реднього ступеню, за характером - тривожно-депре-сивнi, тривожно-шохондричш, астено-депресивнi, астено-iпохондричнi, обсесивно-фобiчнi, ейфоричнi, дисфоричш, апатичнi, деперсоналзацшно-дере-алiзацiйнi, парано!дт.
Психолопчний статус онкологiчних пацiентiв характеризуеться також широким спектром нозоген-них реакцш, що не досягають клiнiчноi вираженосп, та визначають особливостi особистiсного ввд реагу-вання та рiвень адаптаци [6 - 8].
Практичним значенням наявносл психiчних зрушень у онколопчних пащенпв е погiршення турботи про себе, зниження працездатностi, якостi життя, що призводить в цiлому до несвоечасного виявлення та менш ефективного л^вання онко-логiчного захворювання [1, 9 - 12].
Мета - ощнити психопатолопчш прояви у ви-глядi тривожно! та депресивноi симптоматики у онколопчних пащенпв.
Контингент та методи дослвдження. Психо-лопчне дослiдження 288 онкологiчних пацiентiв було побудоване на основi етико-деонтологiчних принцишв та проведено пiсля отримання шформо-вано! згоди.
Опитуваних було подшено на пiдгрупи в за-лежносп вiд:
1) статi - 174 онкохворi жiнки (ГЖ) та 114 -чоловiки (ГЧ);
2) етапу перебiгу захворювання - при першому зiткненнi з онкологiчним дiагнозом - 78 жшок (ГЖ1) та 51 чоловж (ГЧ1), та пiсля прогресування чи рецидиву хвороби - 96 оаб жшочо! (ГЖ2) та 63 - чоловiчоi статi (ГЧ2);
3) особливостей амейного функцiонування -55 «адаптованих» родин, 127 сiмей з «межовою» адаптацiею та 106 - «дезадаптованих».
Психодiагностику психопатологiчних проявiв проводили за допомогою «Госштально! шкали тривоги та депресп» (HADS).
Результати та ix обговорення. У онколопчних пащенпв в наслвдок дiагностування захворювання встановлено зростання тривожно! та де-пресивно! симптоматики, табл. 1. При первинному зiткненнi з хворобою субклшчний рiвень тривоги рееструвався у 77,5% та депресii у 85,2%, клшчний вiдповiдно у 22,5% та 14,0%, тодi як шсля прогресування онкопатологi! - 67,3% та 74,8%, i 32,7% та 25,2%.
Таблиця 1
Психопатолопчм прояви в залежност ввд етапу переб^у онколопчного захворювання, %
Рiвень
«Лдаптованi»
П
В
«Межовi»
П
В
«Дезадаптоваш»
П
В
Вс1
П
В
Прояви тривоги
Норма
Субклiнiчний
Клшчний
91,7
83,9
16,1
80,0
20,0
69,4
30,6
65,0
35,0
57,6
42,4
77,5
22,5
67,3
32,7
Прояви депресй'
Норма
Субклiнiчний
Клiнiчний
4,2
91,6
4,2
90,3
9,7
89,2
10,
77,4
22,6
75,0
25,0
65,2
34,
85,2
14,0
74,
25,2
Примггка. П - при первинному зггкненш з захворюванням, В - при прогресуванш хвороби.
При порiвняннi вираженосп психопато-логiчних симптомiв виявлено домшування триво-жних проявiв на ввдм^ ввд депресивних (22,5% проти 14,0% при первинному згткненш, 32,7% проти 25,2% - пiсля повернення), та бшьш вира-жену дестабiлiзацiю психоемоцшного стану на фош прогресування онколопчного захворювання (22,5% проти 32,7%, та 14,0% проти 25,2%).
У родинах з порушеннями амейно! адаптацii спостерталися вищi рiвнi тривоги та депресп, табл.
2. У «адаптованих» ам'ях субклiнiчний рiвень тривоги визначався у 87,3% та клшчний у 12,7%, серед «межових» вiдповiдно 74,8% та 25,2%, «дезадапто-ваних» - 60,4% та 39,6%. Щодо депресивних про-явiв стан без депресп зареестровано серед «адаптованих» родин у 1,8%, субклшчна вираженiсть у 90,9%, клшчна - у 7,3%, «межових» - 0%, 83,5% та 16,5%, та «дезадаптованих» - 0%, 68,9% та 31,1%.
Таблиця 2
Психопатолопчм прояви у онколопчних пащенпв в залежност ршня имейно! адаптащУ, %
Рiвень «Адаптоваш» «МежовЬ» «Дезадаптоваш» Bri
Прояви тривоги
Норма - - - -
Субклшчний 87,3 74,8 60,4 71,9
Клiнiчний 12,7 25,2 39,6 28,1
Прояви депресп
Норма 1,8 - - 0,3
Субклшчний 90,9 83,5 68,9 79,6
Клiнiчний 7,3 16,5 31,1 20,1
74,6% чоловiкiв, клiнiчному - 29,9% та 25,4%. Сто-совно депресивних симптомiв показники в межах норми зафжсовано у 0,6% ж1нок, субклiнiчна вира-женiсть у 78,2% ж1нок та 81,6% чоловшв, клiнiчна - 21,2% та 18,4% вадповвдно.
Таблиця 3
Розподiл психопатолопчних ироятв в залежностi вiд статi, %_
Рiвень «Лдаптованi» «МежовЬ» «Дезадаптоваш» Ва
ГЖ ГЧ ГЖ ГЧ ГЖ ГЧ ГЖ ГЧ
Прояви тривоги
Норма - - - - - - - -
Субкдшчний 84,2 94,1 72,4 78,4 58,3 63,0 70,1 74,6
Клшчний 15,8 5,9 27,6 21,6 41,7 37,0 29,9 25,4
Прояви депресп
Норма 2,6 - - - - - 0,6 -
Субклшчний 89,5 94,1 81,6 86,3 66,7 71,7 78,2 81,6
Клшчний 7,9 5,9 18,4 13,7 33,3 28,3 21,2 18,4
Психопатологiчнi прояви як щодо тривоги, так i депресп були бшьш вираженими серед оаб жшочо! стап, табл. 3. Тривожна симптоматика на суб-клшчному рiвнi дiагностована у 70,1% жшок та
Лналiз психопатологiчноi симптоматики у он- депресп у зв'язку iз прогресуванням хвороби та кохворих жшок показав переважання тривожного зниженням рiвня адаптивностi сiмейноi системи, стану, зростання вираженосп симптомiв тривоги та табл. 4.
Таблиця 4
Психопатолопчм прояви у онкохворих жшок, % _
Рiвень «Адаптоваш» «МежовЬ> «Дезадаптоваш» Вй
ГЖ1 ГЖ2 ГЖ1 ГЖ2 ГЖ1 ГЖ2 ГЖ1 ГЖ2
Прояви тривоги
Норма - - - - - - - -
Субклшчний 87,5 81,8 77,5 66,7 63,6 55,3 75,6 65,6
Клшчний 12,5 18,2 22,2 33,3 36,4 44,7 24,4 34,4
Прояви депреси
Норма 6,3 - - - - - 1,3 -
Субклшчний 87,5 90,9 87,5 75,0 72,7 63,2 83,3 74,0
Клшчний 6,3 9,1 12,5 25,0 27,3 36,8 15,4 26,0
У психопатолопчному статуй онкохворих чо- рювання, а саме, домывания тривожно! симптома-ловiкiв спостерiгалися подiбнi до жшок закономiр- тики, зростання И рiвня залежно вiд порушень ностi психолопчного вiдреагування на захво- сiмейного пристосування та етапу перебiгу хво-
роби, табл. 5.
Таблиця 5
Психопатолопчм прояви у онкохворих чоловiкiв, %_
Рiвень «Адаптоваш» «МежовЬ> «Дезадаптоваш» Вй
ГЧ1 ГЧ2 ГЧ1 ГЧ2 ГЧ1 ГЧ2 ГЧ1 ГЧ2
Прояви тривоги
Норма - - - - - - - -
Субклшчний 100 88,9 84,0 73,1 66,7 60,7 80,4 69,8
Клшчний - 11,1 16,0 26,9 33,3 39,3 19,6 30,2
Прояви депреси
Норма - - - - - - - -
Субклшчний 100 88,9 92,0 80,8 77,8 67,9 88,2 76,2
Клшчний - 11,1 8,0 19,2 22,2 32,1 11,8 23,8
Висновки. Онкологiчне захворювання висту-пае потужним стресовим фактором, який викликае сутгeвi змiни у психоемоцшному сташ пацiентiв, що проявляються психопатолопчною симптоматикою у виглядi тривоги та депреси.
На ступiнь порушень у психоемоцшному сташ впливають етап перебiгу захворювання, рiвень ймейно1 адаптаци, стать пацiентiв.
Тривожна симптоматика була бiльш вираже-ною у порiвняннi з депресивною, що характери-зувало переживання високо! невизначеностi та за-гроз, що супроводжують онкологiчне захво-рювання.
Дiагностування онкопатологп викликало по-яву психопатолопчних проявiв, проте прогресу-вання хвороби обумовлювало подальше зростання 11 вираженостi в наслiдок потворно! психотравмати-заци.
Онкохворi ж1нки демонстрували вищий рiвень дестабшзацп психоемоцiйного стану у порiвняннi з пацiентами чоловiками.
Рiвень порушення ймейно1 адаптаци супро-воджувався посиленням психопатологiчних про-явiв та сшвввдносився з мiрою дисфункцюналь-носп системи.
Психологiчнi штервенцп при порушеннях у психоемоцiйнiй сферi онкологiчних пащенпв з врахуванням чинник1в, що впливають на появу психопатолопчних проявiв, е важливою мiшенню ме-дико-психолопчно1 допомоги в онкологiчнiй прак-тищ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Holland J. C., Breitbart W. S., Jacobsen P. B. et al. Psycho-Oncology. Oxford University press, 2015. 772 p.
2. Sharpley C. F., Bitsika V., Christie D. R. Factor structure of a combined measureof major depressive disorder and male depression in prostate cancer patients //Psychooncology. 2016. Vol. 25(4). P. 475-477.
3. Satsangi A. K., Brugnoli M. P. Anxiety and psychosomatic symptoms in palliativecare: from neuro-psychobiological response to stress, to symptoms' managementwith clinical hypnosis and meditative states // Ann Palliat Med. 2017. Vol. 9. P. 11-14.
4. Попова Т.Н., Кузеванова Е.А. Когнитивные функции у больных местно-распространенным раком молочной железы в процессе лечения и в отдаленном периоде // Маммология. 2013. №1-2. С. 13-16.
5. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология: практическое руководство / В. Д. Менделевич. М.: МЕДпресс, 2010. 432 с.
6. Andreotti C., Root J. C., Ahles T. A., McEwen B. S., Compas B. E. Cancer, coping, and cognition: a model for the role of stress reactivity in cancer-related cognitive decline // Psychooncology. 2015. Vol. 24(6). P. 617-623.
7. Кукушкина А. А., Верещагина Д. А. Особенности психоеэмоционального состояния и психотерапевтические подходы в реабилитации онкологических // Физиотерапия, быльнеология и реабилитация. 2015. №3. С. 28 - 34.
8. Renz M., Reichmuth O., Bueche D., Traichel B., Mao M. S., Cerny T., Strasser F. Fear, Pain, Denial, and Spiritual Experiences in Dying Processes // Am J Hosp Palliat Care. 2017. Vol. 1. P. 221-223.
9. Савин Л. И., Володин Б. Ю. Особенности психогенно обусловленных психических расстройств и психологические характеристики онкологических больных при разных опухолевых локализациях (подход к проблеме) // Наука молодых -Eruditio Juvenium. 2015. №3. С. 82 - 86.
10. Tojal C., Costa R. Depressive symptoms and mental adjustment in women with breast cancer // Psy-chooncology. 2015. Vol. 24(9). P. 1060-1065.
11. Saevarsdottir T., Fridriksdottir N., Gunnars-dottir S. Quality of life and symptoms of anxiety and depression of patients receiving cancer chemotherapy: Longitudinal study // Cancer Nurs. 2010. Vol. 33. P. 101-110.
12. Buzgova R., Jarosova D., Hajnova E. Assessing anxiety and depression with respect to the quality of life in cancer inpatients receiving palliative care // Eur J Oncol Nurs. 2015. Vol. 19. P. 667-672.
ON THE ISSUE OF MORBIDITY OF VIRAL HEPATITIS IN THE REPUBLIC OF NORTH OSSETIA-
ALANIA FOR 2016-2018
Tskaeva A.
student of the Faculty of Medicine of the FSBEI HE "NOSMA" MOH Russia, Vladikavkaz
Tskaeva D.
student of the Faculty of Medicine of the FSBEI HE "NOSMA" MOH Russia, Vladikavkaz
К ВОПРОСУ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ВИРУСНЫМИ ГЕПАТИТАМИ В РЕСПУБЛИКЕ СЕВЕРНАЯ
ОСЕТИЯ-АЛАНИЯ ЗА 2016-2018 ГГ.
Цкаева А.А.
студент лечебного факультета ФГБОУ ВО «СОГМА» МЗ, г. Владикавказ
Цкаева Д.А.
студент лечебного факультета ФГБОУ ВО «СОГМА» МЗ, г. Владикавказ
Abstract
The article presents data on the state of morbidity of the population of the Republic of North Ossetia-Alania (RNO-Alania) with viral hepatitis for 2016-2018, a comparison with national indicators. Аннотация
В статье приведены данные о состоянии заболеваемости населения Республики Северная Осетия-Лла-ния (РСО-Алания) вирусными гепатитами за 2016-2018 гг., проведено сравнение с общероссийскими показателями.
Keywords: hepatitis, virus, morbidity. Ключевые слова: гепатит, вирус, заболеваемость.
Вирусный гепатит - одно из наиболее социально значимых инфекционных заболеваний, характеризующееся широким и повсеместным их распространением, активным вовлечением в эпидемический процесс лиц репродуктивного, наиболее трудоспособного возраста, большой частотой неблагоприятных исходов (включая цирроз и гепато-целлюлярную карциному). По распространению, уровню заболеваемости, тяжести течения, частоте развития хронических форм и наносимому экономическому ущербу вирусные гепатиты в России занимают 3-е место (Л.П. Зуева, 2012).
Экономические убытки в нашей стране, наносимые заболеваемостью вирусным гепатитом В (ВГВ), составляют 2,3 млрд. руб. в год, а вирусным гепатитом С (ВГС) - 1,6 млрд. руб. [1].
Острота проблемы обусловлена также недостаточной эффективностью существующих профи-
лактических мероприятий, в связи с чем эпидемиологическая ситуация по ВГВ и ВГС по России характеризуется высокой распространенностью патологии и вовлеченностью в эпидемический процесс наиболее трудоспособной категории общества.
Цель исследования: анализ динамики эпидемического процесса и заболеваемости населения вирусными гепатитами в РСО-Алания за 2016-2018 гг.
Материалы и методы. Проведён ретроспективный анализ по данным официальной учётной и отчётной документации Управления Роспотребна-дзора по РСО-Алания.
Результаты исследования. Показатель заболеваемости вирусными гепатитами в 2016 г. составила 3,7 на 100 тыс. населения, в 2017 и 2018 гг. -по 4,0. При этом в среднем по Российской Федерации - показатели соответственно 6,8, 4,9 и 7,8.
