CC BY
14Представники робггаичих професш паса-жирського морського флоту характеризуються зна-чуще бiльшою вираженiстю симптомiв депреси, се-редня вираженiсть яко! наближаеться до верхньо! меж1 субклiнiчних значень, в той час у представ-нишв торговельного флоту - до верхньо! меж1 нор-мативних показник1в.
Отримаш данi повиннi враховуватись при ро-зробцi специфiчних заходiв психотерапп i психо-профiлактики для даного контингенту, що стано-вить перспективу даного дослвдження.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Шдпала I. В. Сьогодення торговельного флоту Укра!ни та його вплив на забезпечення прав укра!нських моряков. Актуальш проблеми права: теорiя i практика. 2016. №32. С. 269 - 275.
2. Онщенко Н.В., Побщаш А.Ю., Тiмченко О.В., Христенко В.£. Психологiчнi особливостi життево! стiйкостi моряшв - жертв пiратського полону: монографiя. Х.: НУЦЗУ, 2012. 294 с.
3. Шафран Л. М., Голшова В. В. Фiзiолого-гiгiенiчнi особливосп професшно! дiяльностi моряков спецiалiзованого флоту. Укра!нський журнал з проблем медицини пращ. 2014. № 3 (40). С. 29 - 39.
4. Roberts S. E, Marlow P. B. Traumatic work related mortality among seafarers employed in British merchant shipping, 1976-2002. Occup Environ Med. 2005; 62(3): 172-180.
5. Roberts S. E, Jaremin B., Lloyd K. High-risk occupations for suicide. Psychol Med. 2013; 43(6): 1231-1240.
6. Roberts S. E, Nielsen D., Kotlowski A, et al. Fatal accidents and injuries among merchant seafarers worldwide. Occup Med (Lond). 2014; 64(4): 259-266.
7. Roberts S. E., Carter T. Mortality from accidents, disease, suicide and homicide in the British fishing industry from 1900 to 2010. Int Marit Health. 2015; 66(4): 211-219.
8. Szymanska K., Jaremin B., Rosik E. Suicides among Polish seamen and fishermen during work at sea. International Maritime Health. Intl Marit Health. 2006; 5 7(1-4): 36-45.
9. Oldenburg M., Herzog J., Harth V. Seafarer deaths at sea: a German mortality study. Occup Med (Lond). 2016; 66(2): 135-137.
10. nogKopbiTOB B. C. ,3,enpeccHH. CoBpeMeHHaa Tepanna / B. C. nogKopbiTOB, M. M. ^aHKa. - Xapb-kob: «TopHago», 2003. - 349 c.
УДК616-006(091):159.9
PECULIARITIES OF EMOTIONAL RELATIONS IN COUPLE WITH CANCER PATIENT
Krivonis T.
MD, PhD; Associate Professor Department of Medical Psychology and Psychiatry with a course of postgraduate education of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya
ОСОБЛИВОСТ1 ЕМОЦ1ЙНИХ В1ДНОСИН У ПОДРУЖН1Й ПАР1 ПРИ ОНКОЛОГ1ЧНОМУ
ЗАХВОРЮВАНН1
Кривонк Т.Г.
к.мед.н., доцент кафедри медично'1' психологИ' та ncuxiampiï з курсом тслядипломно'1 oceimu Втниць-
кого нацюнального медичного утверситету iменi М.1. Пирогова
Abstract
In families with cancer patients, there are significant changes in family functioning that relate to communication, conversations about the disease, responding to negative emotions, ways to support the patient, reassign roles, responsibilities.
Contingent and research methods. On the informed consent 288 family members (spouses) of cancer patients were examined: 174 husbands and 114 wives. The respondents divided into subgroups depending on the stage of the disease and the level of adaptation family system.
In the study used scale of love and sympathy by Rubin and FACES-3, semi-structured clinical-psychological interview.
Results. In the study found changes in the structure of emotional relationships with the progression of cancer in patients in way of its distancing or strengthening. The wives of sick men expressed greater emotional attachment both at the initial stage of the disease and after its progression. In "adapted" and less "borderline" families were more people with high levels of emotional relationships than in "maladapted". In "maladapted" families were more people with moderate levels of emotional relationships. The proportion of people with low levels of emotional intention increased in families with different degrees of disadaptation.
Conclusions. The peculiarities of emotional relationships in families with a cancer patient were determined by the stage of the disease, the state of the family system, the level of its adaptation, and also depended on gender. Medical-psychological help for the patient's family is an important part of the complex medical interventions in oncology practice.
Анотащя
У родинах з онколопчним пащентом вщбуваються значш змiни у амейному функцiонуваннi, яш сто-суються комушкацп, розмов на тему хвороби, реагування на негативнi емоцй', croœ6iB щдтримки хворого, перерозподiлу ролей, обов'язшв.
Контингент та методи досл1дження. На основi iнформованоï згоди було обстежено 288 члешв ро-дини (подружж1в) онкологiчних пацiентiв: 174 чоловiкiв та 114 дружин. Опитуваних роздiлили на пвдгрупи в залежностi вiд етапу перебiгу захворювання та рiвня адаптаци сiмейноï системи.
У дослiдженнi було використано шкалу любовi та симпати З. Рубiна, шкалу сiмейноï адаптаци i згур-тованостi FACES-3, нашвструктуроване клiнiко-психологiчне iнтерв'ю.
Результати. При прогресуванш онкологiчного захворювання у сiм'ях пащенпв спостерiгалося змiна структури емоцiйних вщносин по механiзму дистанцiювання чи посилення зв'язку. Дружини хворих чо-ловшв виражали бiльшу емоцiйну прив'язанiсть як при первинному зiткненнi iз хворобою, так i шсля ïï прогресування. Розподiл за вираженiстю позитивного емоцшного зв'язку виявив переважання осiб з висо-кими рiвнями у «адаптованих» та менше «межових» родинах, тодi як у «дезадаптованих» сiм'ях бшьшою була часта опитуваних з середшми показниками. Збiльшувалася доля осiб з низькою виражешстю емоцiйноï прив'язаностi по мiрi зниження сiмейного пристосування.
Висновки. Особливостi емоцiйних ввдносин у родинах з онколопчним пащентом обумовлювалися етапом перебиу захворювання, характером сiмейноï системи, рiвнем ïï пристосування, а також залежали вiд статi. Медико-психологiчна допомоги для родини пащента е невщ'емною складовою комплексу л^-вальних заходiв у онкологiчнiй практицi.
Keywords: patient's family, cancer patients, medical-psychological help, psycho-oncology, emotional relations.
Ключовi слова: родина хворого, онколопчш пащенти, медико-психолопчна допомога, психоонко-логiя, емоцшш вiдносини.
Актуальнiсть. Хронiчнi та прогресуючi сома-тичнi захворювання спричиняють значш змши у фiзичному та психолопчному станi пацiентiв, зниження працездатносп, автономи, здатностi до само-обслуговування та здатностi самостiйно справ-лятися з наслщками психiчного стресу. Ввдповщно пацiенти потребують залучення сторонньоï щдтримки та допомоги.
У родинах з онколопчним пащентом вщбува-ються значш змши у амейному функцюнуванш, яш стосуються комушкацп, розмов на тему хвороби, реагування на негативш емоцй', способiв пiдтримки хворого, перерозпод^ ролей, обов'яз-кiв [1 - 3]. Прогресування онкологiчноï патологiï викликае повторну психотравматизацiю як пацiента, так i родини, що проявляеться в першу чергу порушеннями у емоцшнш сферi [4 - 6]. По-долання наслiдкiв онкологiчного захворювання обумовлюе необхiднiсть формування ефективноï системи пвдтримки та стратегiï протидiï хворобi у довгостроковш перспективi [7 - 9].
Порушення сiмейних взаемовiдносин у родинах з онколопчним пащентом та значна залучешсть близьких до допомоги ставлять питання про ро-зробку медико-психологiчних заходiв для сiм'ï, по-кращення психосощального ресурсу.
Структура показника за школою любовi та
Мета - виявити особливостi емоцiйних вщно-син у подружнш парi при онкологiчному захво-рюваннi в залежностi вiд етапу переб^ хвороби та рiвня адаптаци сiмейноï системи.
Контингент та методи дослвдження. На ос-новi iнформованоï згоди було обстежено 288 члешв родини (подружжiв) онкологiчних пацiентiв: 174 чоловшв (РГЖ) та 114 дружин (РГЧ). Опитуваних роздшили на шдгрупи в залежностi вiд етапу пе-ребiгу захворювання та рiвня адаптаци сiмейноï' системи: при першому зiткненнi з захворюванням -78 чоловшв (РГЖ1) та 51 дружина (РГЧ1), та при поверненш хвороби - 96 оаб чоловiчоï' (РГЖ2) та 63 - жiночоï' стап (РГЧ2).
У дослiдженнi було використано шкалу любовi та симпатiï' З Рубша (адаптацiя Л.Я. Гозман, Ю.£. Альошина), шкалу сiмейноï адаптацiï i згуртованосп FACES-3 (Н. I. Олiфiрович, Т. А. Зiнкевич-Куземкiна, Т. Ф. Велента), нашвструктуроване клЫко-психо-логiчне штерв'ю.
Результати та ïx обговорення. При прогресуванш онколопчного захворювання у ам'ях пацiентiв спостерiгалося два мехашзми психолопч-ного реагування партнера: зниження емоцiйноï прив'язаностi (низький рiвень: 3,9% проти 6,3%) або ж навпаки iдеалiзацiя та спiвзалежнiсть (висо-кий рiвень: 58,1% проти 59,1%; середнш: 38,0% проти 34,6%), табл. 1.
Таблиця 1
Рiвень «Адаптоваш» «МежовЬ> «Дезадаптоваш» Bri
П В П В П В П В
Низький - - 3,1 6,5 7,5 9,1 3,9 6,3
Середнш 16,7 16,1 38,5 27,4 50,0 50,0 38,0 34,6
Високий 83,3 83,9 58,4 66,1 42,5 40,9 58,1 59,1
Примггка. П - при первинному зггкненш з захворюванням, В - при прогресуванш хвороби.
У табл. 2 показано структуру за показником емоцшних ввдносин у родинах онкохворих у взаемозв'язку i3 рiвнем амейно! адаптацп. Розподiл за вираженiстю позитивного емоцiйного зв'язку ви-явив переважання осiб з високими рiвнями у «адап-тованих» та менше «межових» родинах, тодi як у
Таблиця 2
Структура показника за школою любовi та симпа™ в залежност вiд ртня амейно! адаптащ!, %
«дезадаптованих» сiм'ях б№шою була часта опи-туваних з середшми показниками. Збiльшувалася доля оаб з низькою вираженiстю емоцшно! прив'язаносп по мiрi зниження сiмейного при-стосування.
Рiвень «Адаптоваш» «Межовi» «Дезадаптоваш» Bti
Низький - 4,7 8,5 5,2
Середнiй 16,4 33,1 50,0 36,1
Високий 83,6 62,2 41,5 58,7
Виявлено особливостi вираженостi емоцшних вщносин в залежностi вiд стап, табл. 3. Дружини хворих чоловшв виражали бiльшу емоцiйну
прив язашсть як при первинному зiткненнi iз хворобою, так i шсля li прогресування.
Таблиця 3
Структура показника за школою любовi та симматК в залежносл в1д статi, %
Рiвень «Адаптоваш» «МежовЬ> «Дезадаптоваш» Bri
РЖ РЧ РЖ РЧ РЖ РЧ РЖ РЧ
Низький - - 6,6 2,0 10,0 6,5 6,3 3,5
Середнiй 23,7 - 34,2 31,3 51,7 47,8 37,9 33,3
Високий 76,3 100 59,2 66,7 38,3 45,7 55,8 63,2
У табл. 4 та 5 представлен даш, що характери- в залежносп вiд перiоду хвороби, рiвня амейно! зують емоцшш вiдносини у опитуваних подружж1в адаптацi! та статi.
Таблиця 4
Структура показника за школою любовi та симпати у родинах онкохворих жiнок в залежмостi в1д
етаму хвороби та рiвня амейно'! адамтацК, %
Рiвень «Адаптоваш» «МежовЬ» «Дезадаптоваш» Bri
РГЖ1 РГЖ2 РГЖ1 РГЖ2 РГЖ1 РГЖ2 РГЖ1 РГЖ2
Низький - - 5,0 8,3 9,1 10,5 5,1 7,3
Середнш 25,0 22,7 40,0 27,8 50,0 52,6 39,7 36,5
Високий 75,0 77,3 55,0 63,9 40,9 36,8 55,2 56,2
I дружини i чоловiки онкохворих партнерiв вiдчували вплив захворювання на мгжособистюш вiдносини, що проявлялося одночасно i у посиленнi псих1чного напруження, що було пiдIрунтям для актуалiзацi! сiмейних конфлiктiв, та потенцшвало
Таблиця 5
Структура показника за школою любовi та симпати у родинах онкохворих чоловтв в залежмостi
дистанцiювання один ввд одного, i зростаннi емоцiйно! прив'язаносп на фонi ризику втратити значимi стосунки, бажаннi показати пiдтримку близькш людиш.
Рiвень «Адаптоваш» «МежовЬ» «Дезадаптоваш» Bri
РГЧ1 РГЧ2 РГЧ1 РГЧ2 РГЧ1 РГЧ2 РГЧ1 РГЧ2
Низький - - - 3,8 5,6 7,1 2,0 4,8
Середнш - - 36,0 26,9 50,0 46,4 35,3 31,7
Високий 100 100 64,0 69,2 44,4 46,4 62,7 63,5
Прогресування хвороби в якосп потужного стресового фактору посилювало змши у подружнiх взаeмовiдносинах через зростання виклик1в, як1 поставали перед родиною та парою - збшьшення потреби у дieвiй та психоемоцшнш пiдтримцi, пере-розподiл сощальних ролей та обов'язк1в.
У «адаптованих» родинах емоцiйнi вiдносини були найбшьш гармонiйними та стабiльними, що дозволяло шдтримували оптимальний рiвень шдтримки i сприяло формуванню позитивного пси-хоемоцшного стану у хворого. У ам'ях з «межовим» пристосуванням спостерiгалося зни-
ження або викривлення емоцiйного зв'язку, що по-рушувало мiжособистiсну комушкацш. Тодi як у «дезадаптованих» родинах часто спостер^алися дисгармонiйнi стосунки, виразш порушення емоцiйного контакту i прив'язаносп, яш пород-жували неприйняття, нерозумшня чи формували напружену сiмейну атмосферу.
Висновки. Особливостi емоцiйних вiдносин у родинах з онколопчним пацieнтом обумовлюва-лися етапом перебiгу захворювання, характером амейно! системи, рiвнем !! пристосування, а також залежали ввд стал.
У rpyni ризику розвитку негативних психо-лопчних сташв у подружж1в знаходяться родини з низькою або ж надто високою вираженiстю емоцiйного зв'язку, особи жшочо! статi, ciM'i' з по-рушеннями амейно! адаптаци.
Медико-психолопчна допомоги для родини пацieнта е неввд'емною складовою комплексу л^-вальних заходiв у онкологiчнiй практицi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Jeong A., Shin D. W., Kim S. Y. et al.The effects on caregivers of cancer patients' needs and family hardiness // Psychooncology. 2016. Vol. 25(1). P. 8490.
2. Lai C., Borrelli B., Ciurluini P., Aceto P. Sharing information about cancer with one's family is associated with improved quality of life // Psychooncology. 2017. Vol. 26(10). P. 1569-1575.
3. Jia M., Li J., Chen C., Cao F. Post-traumatic stress disorder symptoms in family caregivers of adult patients with acute leukemia from a dyadic perspective // Psychooncology. 2015. Vol. 24(12). P. 1754-1760.
4. Drabe N., Klaghofer R., Weidt S., Zwahlen D., Buchi S., Jenewein J. Mutual associations between patients' and partners' depression and quality of life with
respect to relationship quality, physical complaints, and sense of coherence in couples coping with cancer // Psychooncology. 2015. Vol. 24(4). P. 442-450.
5. Lee K. C., Yiin J. J., Lin P. C., Lu S. H. Sleep disturbances and related factors among family caregiv-ers of patients with advanced cancer // Psychooncol-ogy. 2015. Vol. 24(12). P. 1632-1638.
6. Nipp R. D., El-Jawahri A., Fishbein J. N. et al. Factors associated with depression and anxiety symptoms in family caregivers of patients with incurable cancer // Annual of Oncology. 2016. Vol. 27(8). P. 1607 - 1612.
7. Алгоритм повщомлення дiагнозу та "несприятливих" новин у клшщ дитячо1 онкологи: методичш рекомендаци / укладачг М. В. Маркова, О. В. Пюнтковська, I. Р. Мухаровська. - Харшв, 2013. 26 с.
8. Leroy T., Fournier E., Penel N., Christophe V. Crossed views of burden and emotional distress of cancer patients and family caregivers during palliative care // Psychooncology. 2016. Vol. 25(11). P. 1278-1285.
9. Мухаровська I. Р. Особливосп психолопч-ного стану члешв амЧ онколопчного хворого на рiзних етапах л^вального процесу // Science Rise. Medical science. 2016. №12(8). С. 21-26.
NEW MODELS FOR ASSESSING THE IMPACT OF INTERACTIONS OF RISK FACTORS ON THE DEVELOPMENT OF A FATAL OUTCOME OF CARDIOVASCULAR DISEASE
Yakimenko O. Oliynyk D. Oliynyk A. Bondar V. Tbileli V. Chernyshova K. Palombo C.
Abstract
Various methods for determining cardiovascular risk does not allow to quantify the effect of direct impact of each risk factor and their interactions. In the current study, mathematical models have been used on the basis of the main provisions of the theory of a statistically planned experiment to assess the nature and magnitude of the direct impact of two factors (systolic blood pressure and total cholesterol), and their interaction on the risk of fatal outcome of cardiovascular diseases.
Keywords: cardiovascular risk, risk factors, interaction effects, mathematical models.
The definition and assessment of cardiovascular risk are strategically important for the choice of the system of preventive measures and tactics of treatment of cardiovascular diseases (CVD). At present, forecasting the risk of probable cardiovascular events is considered as a priority mandatory component of the treatment of cardiac patients [1].
From a large number of known risk factors (RF) the most important are three not modified (gender, age, heredity) and seven modified RF (smoking, arterial hypertension (AG) dyslipidemia, diabetes, obesity, stress, unsustainable nutrition and inactivity. However, a major study INTERHEART was found that, in order of statistical significance, the most important in terms of the risk of myocardial infarction (IM) is dyslipidemia, smoking, arterial hypertension and stress [1].
The number of methods of determining the cardiovascular risk is quite large [2, 3, 4], but in the European countries and, in particular, in Ukraine, the generally accepted method is using the SCORE scale (Systematic Coronary Risk Evaluation) [5,6]. Having a kind of table, this scale allows to obtain a clear quantitative assessment of the effects of combinations of 5 risk factors on the predicted characteristic of the CVD fatal outcome within 10 years. When solving optimization problems, this indicator should be considered as an optimization parameter (target function, response function). Cardiovascular diseases, being a multifactorial by definition, expect the presence of complex interactions between different RF, which are included in the definition of Total Risk and are often ignored [6.7]. Interaction can be explained by the sharp deterioration of the forecast, many studies and clinical practice.
