CC BY
9УДК 616.89-008.48:616-05 : 616.17-008.1:616.831-005.] - 08+615.851+616-084
FEATURES OF PSYCHO-EMOTIONAL STATE IN PATIENTS WITH CEREBROVASCULAR
PATHOLOGY
Yavorska T.
MD, PhD; an assistant of the Department of Ultrasound Diagnostics at the Kharkiv Medical Academy of
Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine
ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО СТАНУ У ПАЦ1СНТ1В НА Р1ЗНИХ ЕТАПАХ РОЗВИТКУ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНО1 ПАТОЛОГП
Яворська Т.П.
к.мед. н., асистент кафедри ультразвуково'1 д1агностики Харювсько'1 медично'1 академИ тслядиплом-
но'1 oceimu МОЗ Украши
Abstract
Psychoemotional state is an important indicator psychological adaptation of patients with somatic diseases.
Materials and methods. At Kharkiv Regional Clinical Hospital - Emergency and Emergency Medicine Center during 2016-2018, observed 383 patients with cerebrovascular pathology on different stage of diseases and 47 healthy persons. In research we used Symptomatic questionnaire by Alexanrovich.
Results. Cerebrovascular pathology is accompanied by an increasing of psychoemotional stress and its growth in the continuum, "the risk group - patients with clinical manifestations - patients after ischemic stroke". At each of the stages of cerebrovascular pathology specific features of the psycho-emotional state are determined. In patients with cardiovascular risk and clinical manifestations of cerebrovascular pathology in psychoemotional state, the main manifestations are anxiety, mental stress, irritable weakness, physical and mental fatigue, fear of complications of the disease, insecurity, and mood impairment. In patients after ischemic stroke dominated depressive symptoms, a feeling of non-autonomy, acute subjective perception loss of mental productivity, excessive concentration on the state of health.
Conclusions. Investigation of the psycho-emotional state and definition targets of psychological help is an important component of the complex psychological help for patients with cerebrovascular pathology based on a health-centered approach.
Анотащя
Психоемоцшш прояви e важливими iндикаторами стану психолопчно! адаптаци пащенпв з соматич-ними захворюваннями.
Матерiали та методи дослщження. На базi Харшвсько! обласно! клшчно! лшарт - центру екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф протягом 2016 - 2018 рошв було обстежено 383 пащенти з цереброваскулярною патолопею на рiзних етапах розвитку захворювання та 47 умовно здорових оаб. У дослвдженш використано «Симптоматичний опитувальник Александровича».
Результати. Наявшсть цереброваскулярно! патологи супроводжуеться щдвищенням рiвня психоемо-цшного напруження та його зростанням у континуумi «група ризику - хворi з клшчними проявами - пащенти тсля iшемiчного шсульту». На кожному з етатв розвитку ЦВП визначаються особливостi психое-моцiйного стану. У пащенпв з кардiоваскулярним ризиком та клшчними проявами ЦВП у психоемоцш-ному станi провiдними проявами виступають тривога, психiчне напруження, драпвлива слабкiсть, фiзична та психiчна втома, страх виникнення ускладнень захворювання, невпевнешсть, зниження настрою. У хво-рих тсля iшемiчного iнсульту домiнують депресивш симптоми, ввдчуття несамостiйностi, гостре суб'ективне сприйняття втрати розумово! продуктивностi, надмiрна сконцентрованiсть на станi здоров'я.
Висновки. Дослщження психоемоцiйного стану та визначення мiшеней психологiчного впливу важ-лива складова комплексу заходiв медико-психологiчноi допомоги для пащенпв з цереброваскулярною патолопею на основi здоров'яцентрованого тдходу.
Keywords: psycho-emotional state, cerebrovascular pathology, psychological help.
Ключовi слова: психоемоцiйний стан, церебровасулярна патолопя, медико-психологiчна допомога.
Актуальнiсть. На сьогодш цереброваскуля-рна патологiя (ЦВП) становить значну проблему системи охорони здоров'я, що обумовлено тяжкими наслщками для фiзичного та психiчного стану пащенпв. Усввдомлення вггально! загрози у випа-дку розгортання клiнiчноi симптоматики ЦВП у ви-глядi транзиторних iшемiчних атак супроводжуеться розвитком рiзноманiтних психогенних реак-цiй. Тодi як результатами безпосередньо судинних катастроф стають важкi неврологiчнi порушення
(парези, паралiчi, розлади зору, мови, дисфунк^ тазових органiв), психiчнi розлади (афективш, ког-нiтивнi) та як !х наслiдок зниження психосощаль-ного функцюнування [1 - 3].
До патолопчних станiв, якi сприяють розвитку ЦВП вщносяться: ожирiння, цукровий дiабет, вас-кулiти, дисфункцiя системи згортання кров^ остеохондроз, черепно-мозковi травми, а також серцево-судиннi захворювання, яш вiдiграють одну з про-
вщних ролей [4, 5]. Окреме мюце поадають психо-лопчш та психосощальш чинники щодо виник-нення та перебпу ЦВП - особливостi реагування на стрес, негативнi емоцп, особливосп особистостi та характеру, копiнг, комплаенс, спосiб життя [6 - 9]. Артерiальну гiпертензiю та iшемiчну хворобу серця класифiкують як психосоматичнi хвороби, для яких психологiчнi чинники мають надзвичайно важливе значения для розвитку та перебiгу захворювання [10]. Пащенти з гiпертонiчною хворобою одноча-сно переживають iнтенсивнi емоци у ввдповщь згт-кнення з перешкодою в процес досягнення цiлей та мають страх порушити мiжособистiснi ввдносини, якщо будуть 1х виявляти, що змушуе жорстко кон-тролювати свiй психоемоцшний стан. Виникае вну-трiшнiй конфлжг мiж силою переживань та 1х вира-женням, що е шдгрунтям для розвитку соматично! патологи.
Виявлено специфiчнi поеднання психолопч-них факторiв ризику для рiзних клiнiчних форм iшемiчноl хвороби серця, що поеднуеться з мину-щими порушеннями мозкового кровообиу [11].
Вивчення особливостей психоемоцшного стану у пацiентiв з ЦВП е важливою складовою у розумшш розвитку та перебiгу захворювання та вщповвдно розробки заходiв медико-психолопчно1 допомоги.
Мета роботи - проаналiзувати особливосп психоемоцiйного стану у хворих з цереброваскуля-рною патологiею в залежносп вiд етапу перебiгу хвороби.
Контингент i методи досл1дження. На основi шформовано! згоди на базi центру екстрено! меди-чно! допомоги та медицини катастроф Харшвсько! обласно! клшчно1 лжарш впродовж 2016 - 2018 ро-к1в обстежено 383 пацiенти з цереброваскулярною патолопею рiзного ступеню прояву, як1 склади ос-новну групу:
- 122 пацiенти, як1 мали серцево-судиннi захворювання з високим ризиком розвитку ЦВП (тд-твердженим клiнiко-лабораторним методом) -група 1 (Г1);
- 134 хворi з клшчними симптомами ЦВП в анамнезi у виглядi транзиторних iшемiчних атак , що простежувалися вiд твроку до 2 рок1в - група 2 (Г2);
- 127 пацiентiв, як1 перенесли iшемiчний мо-зковий шсульт у термiнi ввд 3 мю. до 18 мiс. - група 3 (Г3).
Також було сформовано групу порiвняння (ГП) у шлькосп 47 умовно здорових оаб з вщсут-нiстю кардiоваскулярного ризику чи проявiв ЦВП, верифiкованих клшко-лабораторним дослiджен-ням.
Вiк обстежених становив ввд 37 до 68 рок1в. Серед обстежуваних 58,5% становили чоловiки та 41,5% - склали ж1нки. За клшчним дiагнозом паць енти розподмлися наступним чином: з гшертошч-ною хворобою - 59,8% та з iшемiчною хворобою серця - 40,2,%.
Формування груп за критерiем етапу розвитку ЦВП, на нашу думку, дозволить простежити вплив соматичних, психологiчних та психосоцiальних фа-кторiв на перебiг ЦВП.
Дослiдження психоемоцшного стану проводи-лося за допомогою «Симптоматичного опитуваль-ника Александровича», який мютить шкали: страх (фобп), депресивш розлади, занепокоення (на-пруга), порушення сну, ютеричш розлади, неврас-тешчш розлади, сексуальнi розлади, дереалiзацiя, нав'язливi стани, труднощi у соцiальних контактах, шохондричш розлади, психастенiчнi порушення, соматичш розлади. Було застосовано процедуру стандартизаци результатiв дослiдження за шкалами, враховуючи неоднакову кшьшсть запитань по кожнш з них. Статистична обробка проводилася з використанням MS Ехсе1 v.8.0.3.
Результати та 1х обговорення. У табл. 1 пред-ставлеш результати дослiдження психоемоцiйного стану у пащенлв з ЦВП на рiзних етапах розвитку захворювання у порiвняннi зi здоровими опитува-ними.
Психоемоцiйнi зрушення у умовно здорових осiб (ГП) проявлялися вiдчуттям втоми, втрати ене-ргИ, зниженням фiзичноl та псих1чно1 працездатно-стi, труднощами у концентрацп уваги, продуктив-ностi мислення, ввдчуттям напруги, порушенням сну, iнтенсивним переживаниям негативних подш i надмiрним емоцшним в1дреагуванням, в1дчуттям недооцiненостi, тривогою, невпевнешстю, зниженням настрою, занепокоення станом здоров'я (страхом серйозно захворгш), м1жособистюною напру-гою та ввдчуттям недружелюбностi зi сторони ото-чення.
У пацiентiв з кардiоваскулярним ризиком (Г1) та транзиторними iшемiчними атаками (Г2), окрiм загального п1двищення вираженосп психоемоцiй-ного напруження, спостерiгалося рiзке зростання невротичного компоненту у виглядi тривоги, дратi-вливо1 слабкостi, соматопсих1чно1 втоми, невпевне-ностi, вiдчуття самотносп, нестачi сторонньо1 п1дт-римки, акцентованосл переживань пов'язаних зi станом здоров'я, страхом розвитку ускладнень за-хворювання, а також поглиблення депресивних проявiв, появою скарг на роботу шших систем ор-ганiзму.
Пацiенти тсля iнсульту (Г3) переживали най-б№шу психоемоцiйну напругу. Провiдними пси-хопатолопчними симптомами для хворих з Г3 були депресивнi та iпохондричнi прояви (надмiрна кон-центрац1я на сташ здоров'я), значно порушувалася мiжособистiсна сфера - були гострими почуття са-мотностi, покинутостi, або ж бажання дистанцiюва-тися вiд оточення, хворими штенсивно виражалися прояви несамостiйностi, невпевненосп, п1дконтро-льностi зовнiшнiм обставинам, було суб'ективно ввдчутним порушення когнiтивноl функцп - здат-ностi до концентрацп, швидкосп мислення, за-пам'ятовування.
Таблиця 1
Виражемсть прояву складових психоемоцшного стану у дослщжуваних групах, х±р (бали)
№ Складов! ГП, n=47 Г1, n=122 Г2, n=134 Г3, n=127
1 *Страх, фоби 17,7±12,0 21,6±10,9 26,8±14,4 30,9±15,6
2 *Депресивт розлади 18,5±16,0 24,6±15,8 30,4±20,4 47,4±21,4
3 *Занепокоення (напруга) 22,9±16,3 30,2±14,8 35,7±18,4 41,0±17,3
4 *Порушення сну 24,1±20,9 36,7±21,5 41,7±23,2 50,2±21,2
5 *1стеричш розлади 22,9±17,8 26,8±19,7 29,9±20,3 35,3±20,4
6 *Неврастешчш розлади 23,0±15,6 31,2±21,1 35,6±21,4 42,5±19,7
7 *Сексуальш розлади 9,9±10,4 12,7±10,7 14,4±10,6 18,2±10,0
8 *Дереал1зац1я 9,0±9,4 12,0±10,1 14,8±11,4 19,9±13,4
9 *Нав'язлив1 стани 12,0±12,9 15,9±15,7 18,5±17,1 22,5±18,7
10 *Труднощ1 у сощальних контактах 18,5±15,4 24,4±18,4 32,8±26,5 46,2±25,8
11 *1похондричш розлади 19,1±18,0 30,2±20,6 38,6±24,8 50,4±25,1
12 *Психастешчш порушення 20,6±18,1 28,7±19,6 32,7±19,4 40,6±21,5
13 *Соматичш розлади 15,0±7,7 19,3±7,7 29,8±13,9 42,9±15,3
*Загальний р1вень 17,1±9,9 22,7±9,8 29,1±11,9 38,2±12,7
Примiтка. * достовiрнiсть рiзницi мiж групами р<0,05 ]шж 4-ма групами.
У табл. 2 проведено аналiз структури складових психоемоцшного стану. У ГП були представлен низький та помiрний рiвень прояву кожного психопатолопчного симптому, тодi як у Г1, Г2 та Г3 - послiдовно зростала кiлькiсть ошб з помiрною та високою виражешстю симптоматики.
Таблиця 2
Структура складових психоемоцшного стану у дослвджуваних групах, %_
№ Складов! Р1вень ГП, n=47 Г1, n=122 Г2, n=134 Г3, n=127
1 Страх, фоби Низький 89,4 88,5 73,9 59,8
Пом1рний 10,6 11,5 23,1 33,1
Високий - - 3,0 7,1
2 Депресивш розлади Низький 85,1 72,1 64,2 26,8
Пом1рний 14,9 27,9 30,6 55,1
Високий - - 5,2 18,1
3 Занепокоення (напруга) Низький 72,3 52,5 47,0 37,8
Пом1рний 27,7 47,5 47,8 54,3
Високий - - 5,2 7,9
4 Порушення сну Низький 74,5 43,4 34,3 19,7
Пом1рний 23,4 50,8 56,7 64,6
Високий 2,1 5,7 9,0 15,7
5 1стеричш розлади Низький 80,9 73,8 67,9 55,1
Пом1рний 19,1 23,8 27,6 38,6
Високий - 2,5 4,5 6,3
6 Неврастешчш розлади Низький 74,5 62,3 54,5 37,0
Пом1рний 25,5 35,2 37,3 52,0
Високий - 2,5 8,2 11,0
7 Сексуальш розлади Низький 100 98,4 97,8 94,5
Пом1рний - 1,6 2,2 5,5
Високий - - - -
8 Дереал1защя Низький 100 100 97,0 89,8
Пом1рний - - 3,0 10,2
Високий - - - -
9 Нав'язлив1 стани Низький 91,5 85,3 82,1 77,2
Пом1рний 8,5 13,1 14,9 18,9
Високий - 1,6 3,0 3,9
10 Труднощ1 у сощальних контактах Низький 78,7 63,9 55,2 30,7
Пом1рний 21,3 33,6 32,1 46,5
Високий - 2,5 12,7 22,8
11 1похондричшрозлади Низький 74,5 53,3 42,5 22,8
Пом1рний 25,5 42,6 43,3 52,0
Високий - 4,1 14,2 25,2
12 Психастешчш порушення Низький 74,5 56,5 49,3 37,0
Пом1рний 25,5 41,0 45,5 49,6
Високий - 2,5 5,2 13,4
13 Соматичт розлади Низький 100 95,9 67,9 29,1
Помiрний - 4,1 31,3 65,4
Високий - - 0,8 5,5
Загальний рiвень Низький 97,9 67,2 33,1
Помiрний 2,1 32,8 66,1
Високий - - 0,8
Вищевказане сввдчить про наростання пору-шень у психоемоцiйному CTaHi пащенпв з ЦВП у континуумi «група ризику - xBopi з клшчними про-явами - пацieнти тсля iшемiчного тсульту».
Висновки. Наявнiсть цереброваскулярно! патологи супроводжуеться пiдвищенням рiвня психо-емоцiйного напруження та його зростанням у кон-тинуумi «група ризику - хворi з кттчними про-явами - пацiенти тсля iшемiчного тсульту».
На кожному з еташв розвитку ЦВП визнача-ються особливосп психоемоцiйного стану. У пащенпв з кардiоваскулярним ризиком та клшчними проявами ЦВП у психоемоцшному станi провщ-ними проявами виступають тривога, психiчне напруження, драпвлива слабкiсть, фiзична та психь чна втома, страх виникнення ускладнень захворю-вання, невпевненiсть, зниження настрою, особливо у Г2. У хворих тсля iшемiчного iнсульту дом^-ють депресивт симптоми, ввдчуття несамостшно-стi, гостре суб'ективне сприйняття втрати розумо-во! продуктивностi, надмiрна сконцентрованiсть на стан здоров'я.
Особливостi психоемоцiйного стану хворих з ЦВП визначають необхiднiсть розробки диференщ-йованих заходiв медико-психолопчно! допомоги, що враховують дану специфiку. Психолопчна ко-рекцiя психоемоцiйного стану е одним з найважли-вiших завдань у наданнi психолопчно! допомоги пащентам з ЦВП.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Мищенко Т. С. Эпидемиология церебро-васкулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине // Украшський вюник психоневрологи. 2017. Том 25, випуск 1 (90). С. 22 - 24.
2. Global and regional burden of stroke during 1990-2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010 / [V. L. Feigin, М. Н. Forouzanfar, R. Krishnamurthi et al.] // Lancet. 2014. Vol. 383, N 9913. P. 245—254.
3. Бабак О. Я., Дроздова В. I., Бабець А. А., Степанова Л. Г., Омельницька Л. В. Хвороби си-
стеми кровообжу в Укра!т як одна з характеристик сусшльного здоров'я // Украшський тера-певтичний журнал. 2017. № 1. С. 4-11.
4. Фадеенко Г.Д., Грщнев О.£., Несен А.О., Чернишов В.А., Грунченко М.М., Шкапо В.Л. Коморбвдшсть i високий кардюваскулярний ри-зик-ключовi питання сучасно! меди-цини//Укра!нський терапевтичний журнал. 2013. №1. С. 102-107.
5. Маркова М. В., Бабич В. В. Медико-психо-лопчт аспекти розвитку та переб^ хвороб сис-теми кровообiгу // Новостимедицины и фармации. Неврология и психиатрия. Специализирован-ныйвыпуск. - 2008. - № 243. С. 71 - 74.
6. Маркова М. В., Бабич В. В., Степанова Н.М., Бахпярова С.А., Лисенко 1.О. Психосощаль-ний стрес та негативний вплив макро- й мшросощ-альних чиннишв як складова розвитку хвороб сис-теми кровообiгу // Збiрник наукових праць спiвро-бiтникiв НМАПО iм. П.Л.Шупика. 2008. № 4. С. 336 - 348.
7. Стрес i хворобисистемикровообну: посiб-ник / за ред.: В. М. Коваленко, В. М. Корнацького. Ки!в: Коломiшин В. Ю., 2015. 352 с.
8. Hussain S., Jamal S.Z., Qadir F. Medication Adherence In Post Myocardial Infarction Patients // J Ayub Med Coll Abbottabad. 2018. Vol. 30(4). P. 552-557.
9. Du L., Cheng Z., Zhang Y., Li Y., Mei D. The impact of medication adherence on clinical outcomes of coronary artery disease: A meta-analysis // Eur J Prev Cardiol. 2017. Vol. 24(9). P. 962-970.
10. Александер, Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение / Ф. Александер ; пер. с англ. С. Могилевского. М. : ЭКСМО - Пресс, 2002. 352 с.
11. Чапала Т.В. Влияние психологических факторов на отягощение соматического состояния пациентов с ишемической болезнью сердца // Вестник Орловского государственного университета. 2011, № 5 (19). С. 397-400.
