CC BY
7УДК 616.89-008.48:616-05 : 616.17-008.1:616.831-005.] - 08+615.851+616-084
ASSESSMENT OF PSYCHOSOCIAL SUPPORT IN PATIENTS WITH CEREBROVASCULAR
PATHOLOGY
Yavorska T.
MD, PhD; an assistant of the Department of Ultrasound Diagnostics at the Kharkiv Medical Academy ofPostgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine
ОЦ1НКА ПСИХОСОЦ1АЛЬНОГО РЕСУРСУ ПАЩСНТАМИ З ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОЮ ПАТОЛОГИЮ НА Р1ЗНИХ ЕТАПАХ ПЕРЕБ1ГУ ХВОРОБИ
Яворська Т.П.
к.мед.н., асистент кафедри ультразвуковое д1агностики Харк1всько'1 медично'1 академИ' п1слядипломно'1 oceimu МОЗ Украши
Abstract
The study features of perception social support in patients with cerebrovascular pathology is an importance for prevention measures, development methods of effective adaptation during diseases.
Materials and methods of research. At Emergency Medicine Center Kharkiv Regional Clinical Hospital during 2016-2018 years observed 383 patients with cerebrovascular pathology on different stages of the diseases. The social support assessed by Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS). For analysis of the risk potential stress factors, patients subdivided into a subgroup based on the "Lifestyle Analysis" test.
Results. In patients with cerebrovascular pathology found decreasing level of subjective perception social support from the family, significant others and friends, which forms an unfavorable basis for the development of psychological and psychosocial maladaptation. High levels of stress risk accompanied by a decreasing perception of psychosocial support because of influence psycho-emotional and physical stressors. The perception of social support in patients after a stroke due to psychological and somatic status reduced, which is a significant psychological problem, both for patients and caregivers.
Conclusions. Psychological interventions aimed at improving the perception of social support are a necessary part of psychological help for patients with cerebrovascular pathology.
Анотащя
Дослвдження особливостей сприйняття сощально1' щдтримки у пащеттв з цереброваскулярною патолопею мае важливе практичне значения як щодо розробки заходiв профшактики, так i способiв ефективно1' адаптаци у разi виникнення значних порушень фiзичного здоров'я.
Матерiали та методи дослщження. На базi центру екстрено1' медично1 допомоги та медицини катастроф Харшвсько1 обласно1 клшчно1 лтарш протягом 2016 - 2018 рошв було обстежено 383 пащенти з цереброваскулярною патолопею рiзного ступеню прояву. Дослвдження самооцшки психосощального ресурсу проводилося на основi «Багатовимiрноï шкали сприйняття сощально1 шдтримки» (MSPSS). Для ана-лiзу факторiв потенцшного стресового наваитажения пацiентiв було подшено на пiдгрупи на основi тесту «Аналiзу стилю життя».
Результати. У пащенпв з цереброваскулярною патолопею спостертаеться зниження рiвия суб'екти-вного сприйняття шдтримки зi сторони ам% значимих осiб та друзiв, що формуе несприятливе пiдrрунтя для розвитку психологiчноï та психосоцiальноï дезадаптацiï. Шдвищеш рiвнi стресового ризику супрово-джуються зниженням сприйняття психосоцiальноï пiдтримки у зв'язку iз суб'ективною змiною оцшки ре-альностi на фонi впливу психоемоцшних та фiзичних стресорiв. Сприйняття сощально1' пiдтримки у паць енпв пiсля iнсульту у зв'язку з особливостями психолопчного та соматичного статусу значно знижуеться, що на фош виразного зростання залежиостi та ввдповщно потреби у стороннiй допомозi, складае значну психологiчну проблему як для хворих так i залучених до шдтримки i догляду оаб.
Висновки. Психологiчнi iнтервенцiï, орiентованi на покращення сприйняття соцiальноï пiдтримки е необхщною частиною медико-психологiчноï допомоги пацiентам з цереброваскулярною патолопею.
Keywords: social support, cerebrovascular pathology, stress risk, psychological help.
Ключовi слова: сощальна тдтримка, церебровасулярна патолопя, стресовий ризик, медико-психо-логiчна допомога.
Актуальнiсть. Захворювання, особливо, коли воно складне чи загрозливе, чинить вагомий психо-травматичний вплив на пащента. Цереброваскуля-рна патолопя (ЦВП) як правило супроводжуеться попршениям якостi життя пацiентiв, високою лета-льнiстю, втратою працездатностi хворого, обме-женням соцiальноi активностi, розвитком психiч-них розладiв [1, 2].
Порушення руховоi функцii' пiсля судинноi' ка-тастрофи формуе значну залежнiсть хворого ввд
оточення в наслiдок втрати здатностi до самообслу-говування, що робить сторонню допомогу надзви-чайно важливою. У разi наявностi розладiв мов-лення, афективних та когнiтивних порушень змiню-еться комунiкацiя та сощальна взаемодiя пацiента, часто спiлкувания звужуеться лише до найближ-чого оточення, поглиблюючи вiдчуття ввдчужено-стi [3, 4]. I таю хворi потребують не лише лжу-вання, але й значно1' ролi набувае психоемоцшна пiдтримка. Оточення пацiента - ам'я, друзi - ста-ють «першою лiнiею» психологiчноï допомоги.
Саме на близьких покладаеться провщна роль у щд-тримцi хворого, створенш умов для фiзичного та психолопчного вiдновлення [5].
Захворювання може викликати змiни у мiжо-собистюних стосунках, сприяти загостренню наяв-них конфлжпв, посилювати непорозумiння та вза-емне незадоволення на фонi фiзичного та псих1ч-ного стресу, що негативно вiдображаеться на можливостi психосощально! пiдтримки пацiента. Проте наявнiсть психосощально! допомоги не зав-жди ствпадае з !! оцiнкою людиною. «Несприйня-тливють» до зовшшньо! тдтримки у зв'язку з пси-хоемоцiйними, особистюними чи поведiнковими особливостями, ситуацiйними факторами може негативно ввдображатися на адаптацп людини до стресово! ситуацп.
На сьогоднi вивчення особливостей сприй-няття та подолання стресу пащентами з соматич-ною патологiею, е одшею з невiд'емних складових психолопчно! допомоги в загально-соматичнiй кль шщ, що дозволяе покращувати результати лжу-вання та як1сть життя хворих [6 - 8].
Враховуючи вплив захворювання на психосо-щальну сферу та вагому роль зовнiшнього ресурсу для психолопчно! тдтримки хворого, важливим за-вданням медико-психологiчних дослвджень е вивчення особливостей сприйняття сощально! допомоги в ситуацй' хвороби.
Мета роботи - вивчити особливосп сприйняття сощально! тдтримки як складово! психосощ-ального ресурсу у хворих з цереброваскулярною патологiею на рiзних етапах перебiгу захворювання та у взаемозв'язку з рiвнем стресового наванта-ження.
Контингент, матерiали i методи досль дження. На базi центру екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф Харшвсько! обласно! клшчно! лiкарнi впродовж 2016 - 2018 рошв проведено клiнiко-дiагностичне та психолопчне обсте-ження 383 пащенпв з цереброваскулярною патоло-гiею (ЦВП) на рiзних етапах розвитку. На основi ш-формовано! згоди у дослвджент прийняли участь 122 пащенти з серцево-судинними захворюван-нями та високим ризиком розвитку ЦВП - група 1 (Г1), 134 пащенти з наявтстю розгорнуто! клшч-но! симптоматики ЦВП у виглядi транзиторних iшемiчних атак (Т1А) - група 2 (Г2), та 127 пащенпв тсля iшемiчного мозкового шсульту в анамнезi (М1) - група 3 (Г3).
Критер1ями включения у дослщження були: високий ризик чи наявтсть клшчних прояв1в ЦВП, як сформувалися на фот серцево-судинних захво-рювань у вигляд1 гшертотчно! хвороби та шем1ч-но! хвороби серця (тдтверджет клшчними та ла-бораторними методами); вщсуттсть псих1чних розлад1в в анамнез! та психотичних статв на момент обстеження та л1кування.
Основними критер1ями виключення визначеш ввдсуттсть тяжко! супутньо! соматично! патологй' (у стат декомпенсаций, виражених соматичних за-хворювань (окр1м серцево-судинно! та ЦВП), тереби яких може вплинути на психоемоцшний стан пащенпв.
Тривалють переб1гу ЦВП у Г1 коливалася ввд 1 до 3 рошв. Наявтсть клшчно розгорнутих про-яв1в ЦВП у Г2 спостерталася ввд твроку до 2 рок1в. Пащенти з Г3 знаходилися у перюд1 тсля 1шем1ч-ного мозкового шсульту у термш ввд 3 мю. до 18 мю. В1к обстежених становив ввд 37 до 68 рошв. Серед обстежуваних переважали чолов1ки - 58,5%, ж1нки склали 41,5%. Пащенти з гшертотчною хворобою становили - 59,8% та з шем1чною хворобою серця - 40,2,%.
Для визначення психолопчних вщмшностей, як1 були обумовлет захворюванням, було введено групу пор1вняння (ГП) у шлькосп 47 умовно здоро-вих оаб без кардюваскулярного ризику або ознак ЦВП, верифжованих клшжо-лабораторним досль дженням.
Дослщження самоощнки психосощального ресурсу проводилося на основ1 «Багатовим1рно! шкали сприйняття сощально! тдтримки» (Multidimensional Scale of Perceived Social Support, G.D. Zimet, N.W. Dahlem, S.G. Zimet, G.K. Farley, адаптащя В.М. Ялтонський та Н.А. Сирота, MSPSS) [9, 10]. Для аиалiзу рiвня стресового ризику, кожну з груп було подшено на тдгрупи на ос-новi Бостонського тесту на стресостшшсть (тест «Аналiзу стилю життя») (за Р.В. Купргяновим, Ю.М. Кузьмiною, 2012): на пiдгрупи з помiрним (ПСР), високим (ВСР) та надвисоким стресовим ризиком (нВСР). Статистична обробка проводилася з використанням MS Ехсе1 v.8.0.3.
Результати дослвдження та ix обговорення. У табл. 1 наведено результати дослщження рiвня сприйняття психосоцiально!' тдтримки у пащенпв з ЦВП на рiзних етапах переб^ захворювання.
Таблиця 1
Вираженiсть сприйняття психосощального пiдтримки у пацieнтiв з ЦВП _на рiзниx етапах nepe6iry захворювання, x±g (бали)_
Шкала ГП, n=47 Г1, n=122 Г2, n=134 Г3,n=127 Достовiрнiсть рiзницi (р)
Пiдтримка ам'! 3,30±0,66 3,05±0,73 2,90±0,90 2,81±0,85 <0,01
Шдтримка друз!в 2,57±0,97 2,39±0,85 2,28±0,88 1,99±0,90 <0,01
Пiдтримка значимих шших 2,72±0,74 2,70±0,76 2,56±0,94 2,18±0,84 <0,01
Загальний рiвень 8,60±1,61 8,14±1,74 7,74±1,91 6,98±1,66 <0,01
Виявлено, що пацiентiв з ЦВП вирiзняв ниж-чий загальний рiвень суб'ективного сприйняття сторонньо! тдтримки (8,60±1,61 балiв у ГП проти 8,14±1,74 бал!в у Г1, 7,74±1,91 балiв у Г2 та 6,98±1,66 балiв у Г3, р<0,01). Розглядаючи окремi складовi психосоцiально! пiдтримки встановлено
зниження показнишв як зi сторони сiм'!' (3,30±0,66 бал!в у ГП проти 3,05±0,73 балiв у Г1, 2,90±0,90 ба-лiв у Г2 та 2,81±0,85 балiв у Г3, р<0,01, так i значи-мих осiб (ввдповщно 2,72±0,74 балiв, 2,70±0,76 ба-лiв, 2,56±0,94 балiв та 2,18±0,84 балiв, р<0,01) та
^y3iB (2,57±0,97 бaлiв, 2,39±0,85 батв, 2,28±0,88 балiв та 1,99±0,90 батв, р<0,01).
При аналiзi результата опитуваних, яш були згруповаш за показником стресового ризику (неза-лежно ввд етапу nepe6iry ЦВП), виявлено, що як за-
гальна вирaженiсть сприиняття соцiaльноl пвдтри-мки, так i ll окремi склaдовi, знижувалися залежно ввд зростання рiвня стресового ризику, табл. 2. По-дiбниИ феномен вказував на суб'ективну змiнy ощ-нки реaльностi (оточення, ситyaцil) на фон впливу психоемоцiИних та фiзичних стресорiв.
Таблиця 2
PiBeHb сприйняття сощальноТ пiдтримки у пацieнтiв з ЦВП залежно ввд р1вня стресового ризику
№ Шкала Рiвень стресового ризику
ПомiрниИ ВисокиИ НадвисокиИ
1 Шдтримка ам'!' 3,54±0,56 2,95±0,78 2,48±0,81
2 Пвдтримка дрyзiв 2,86±0,83 2,17±0,86 1,94±0,83
3 Шдтримка значимих iнших 3,03±0,62 2,41±0,93 2,24±0,71
4 ЗагальниИ рiвень 9,43±1,45 7,53±1,61 6,67±1,54
Дост^рнстъ рiзницi (р) <0,001 <0,001 <0,001
У табл. 3 представлено дан щодо рiвня сприИняття психосощально! пiдтримки у опитуваних з ЦВП у кожнш з дослвджуваних груп з рiзним стресовим ризиком: помiрним, високим та надвисоким.
Таблиця 3
PiBeHb сприйняття сощальноТ шдтримки у пацieмтiв з ЦВП залежно вщ р1вня стресового ризику __у кожнш з дослщжуваних груп, \±q (бали) ___
№ Шкала СтресовиИ ризик ГП, n=47 Г1, n=122 Г2, n=134 Г3, n=127 Достовiрнiсть рiзницi (р)
1 Шдтримка ам'! ПСР 3,78±0,43 3,53±0,56 3,48±0,59 3,38±0,62 0,18
ВСР 3,09±0,60 2,98±0,63 2,88±0,96 2,94±0,72 0,70
нВСР 2,67±0,52 2,56±0,77 2,47±0,72 2,42±0,94 0,86
2 Шдтримка дру-зiв ПСР 3,22±0,73 2,91±0,79 2,80±0,82 2,44±0,89 <0,05
ВСР 2,17±0,89 2,25±0,78 2,21±0,85 2,03±0,93 0,47
нВСР 2,17±0,98 2,04±0,79 2,06±0,88 1,78±0,79 0,36
3 Пiдтримкa значимих шших ПСР 3,11±0,47 3,09±0,57 3,16±0,75 2,63±0,50 <0,03
ВСР 2,48±0,85 2,62±0,65 2,43±1,01 2,18±0,99 0,06
нВСР 2,50±0,55 2,36±0,81 2,41±0,71 2,02±0,62 <0,05
4 ЗагальниИ рiвень ПСР 10,1±1,18 9,53±1,35 9,44±1,61 8,44±1,21 <0,001
ВСР 7,74±1,05 7,86±1,44 7,52±1,76 7,15±1,70 0,08
нВСР 7,33±0,82 6,96±1,72 6,94±1,70 6,22±1,29 0,08
Примтка. ПСР - noMipnm стресовий ризик, ВСР - високий стресовий ризик, нВСР - надвисокий стресо-вий ризик.
Загальний рiвень сощально! шдтримки харак-теризувався зниженням у пiдгрyпi з помiрним стресовим ризиком у континyyмi «умовно здоровi - ка-рдiовaскyлярниИ ризик - кшнчт прояви ЦВП - ш-сля шсульту», тодi як для опитуваних з високою та надвисокою виражешстю стресового ризику були влaстивi досить низьк1 показники у кожнш з груп.
Анaлiз сприИняття сощально! щдтримки у пащенпв за складовою допомоги:
- ам'! - не виявило значимих ввдмшностеИ у рiвнi оцiнки психосоцiaльного ресурсу у жоднш ш-дгрyпi за стресовим ризиком;
- дрyзiв - визначено зниження вiдчyття залу-ченосл у осiб з помiрним стресовим ризиком;
- значимих шших - спостер^алося зниження показник1в у шдгрупах з помiрним та надвисоким стресовим ризиком.
Отримаш результати вказують на рiзке ослаб-лення сприИняття сторонньо!' допомоги при зрос-тaннi стресового навантаження, що було одним з компонента формування психологiчноl та психо-соцiaльноl дезадаптацп пaцieнтiв.
У пaцieнтiв пiсля шсульту, у зв'язку з рiзкою змшою фiзичного (рyховi, мовнi, aфективнi роз-
лади), соцiaльного статусу (втрата автономп, обме-ження соцiaльноl aктивностi та кола сшлкування), виразними особистiсними реакщями (вiтaльнa за-гроза), викликаними судинною катастрофою, сприИняття сощально!' тдтримки зi сторони ам'!, значимих оаб, дрyзiв значно знижувалося, тодi як необхвдшсть у стороннiИ допомозi суттево зрос-тала. Подiбнa ситyaцiя формувала виразниИ конф-лiкт мiж ощнкою психосоцiaльного ресурсу та потребою в ньому. Тобто, нaвiсть у випадку адекватно!' допомоги зi сторони залучених до пвдтримки та догляду оаб, пащенти могли ввдчувати сaмотнiсть, нерозyмiння, що травмувало як пащенпв так i !х оточення.
Висновки. У пащенпв з ЦВП спостертаеться зниження рiвня суб'ективного сприИняття шдтримки зi сторони ам'!, значимих оаб та дрyзiв, що формуе несприятливе пвдгрунтя для розвитку пси-холопчно!' та психосоцiaльноl дезадаптацп.
Щдвищеш рiвнi стресового ризику супрово-джуються зниженням сприИняття психосощально!' пiдтримки у зв'язку iз суб'ективною змiною ощнки реaльностi (оточення, ситуацп) на фош впливу пси-хоемоцiИних та фiзичних стресорiв.
Сприйняття сощально! тдтримки у пащенпв тсля шсульту у зв'язку з особливостями психолопчного (афективш, когштивш змши) та соматич-ного статусу (втрати рухово!, сенсорно! функцп, розлад1в мови) тсля судинно! катастрофи значно знижуеться, що на фот виразного зростання залеж-носп та ввдповвдно потреби у стороннш допомоз^ складае значну психолопчну проблему як для хво-рих так i залучених до тдтримки i догляду оаб.
Психолопчш штервенцп, ор!ентоват на пок-ращення сприйняття сощально! тдтримки, як скла-дово! у структур! психосощального ресурсу е необидною частиною медико-психолопчно! допомоги пащентам з ЦВП. Психокорекцшт впливи, що сто-суються психосощальних мшеней у загально-со-матичнш мереж!, мають застосовуватися як по в1д-ношенню до хворих так i до члетв !х амей.
Ввдповщно до вищевикладеного, перспективою подальших досл1джень е необхвдтсть б1льш глибокого вивчення особливостей психосощально! адаптацй' пащенпв з ЦВП та члетв !х амей на р1з-них етапах розвитку захворювання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Global and regional burden of stroke during 1990-2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010 / [V. L. Feigin, М. Н. Forouzanfar, R. Krishnamurthi et al.] // Lancet. 2014. Vol. 383, N 9913. P. 245—254.
2. 1патов А.В., Дроздова I. В., Ханюкова I. Я., Мацуга О. М. 1нвал1дшсть унаслщок хвороб системи кровооб1гу (первинна, прихована, про-гнозована) // Укра!нський терапевтичний журнал. 2013. № 2. С. 47-53.
3. Booth J., Connelly L., Lawrence M., Chalmers C., Joice S., Becker C., Dougall N. Evidence of perceived psychosocial stress as a risk factor for stroke in adults: a meta-analysis // BMC Neurol. 2015. Vol. 15. P. 233.
4. Kotl^ga D., Gol^b-Janowska M., Masztalewicz M., Ciecwiez S., Nowacki P. The emotional stress and risk of ischemic stroke // Neurol Neurochir Pol. 2016. Vol. 50 (4). P. 265-270.
5. Holland J. C., Breitbart W. S., Jacobsen P. B. et al. Psycho-Oncology. Oxford University press, 2015. 772 p.
6. Donnellan C, Hevey D, Hickey A, O'Neill D. Defining and quantifying coping strategies after stroke: a review // J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2006. Vol. 77(11). P. 1208-18.
7. Lo Buono V., Corallo F., Bramanti P., Marino S. Coping strategies and health-related quality of life after stroke // J Health Psychol. 2017. Vol. 22(1). P. 1628.
8. Visser MM, Heijenbrok-Kal MH, Van't Spijker A, Lannoo E, Busschbach JJ, Ribbers GM. Problem-Solving Therapy During Outpatient Stroke Rehabilitation Improves Coping and Health-Related Quality of Life: Randomized Controlled Trial // Stroke. 2016. Vol. 47(1). P. 135-42.
9. Zimet G.D., Dahlem N.W., Zimet S.G., Farley G.K. The Multidimensional Scale of Perceived Social Support. Journal of Personality Assessment. 1988. Vol.52. P. 30-41.
10. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология. Учебник. - М., 2004. C.547-548.
