CC BY
8International Journal of Obesity.-2009.- Vol. 33(9), P. 1023-1030.
13. Selva D. M., Lecube A., Hernandez C. Lower zinc- a2-glycoprotein production by adipose tissue and liver in obese patients unrelated to insulin resistance/ D. M. Selva, A. Lecube, C. Hernandez // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism.-2009.- Vol. 94(11).- P. 4499-4507.
14. Byerley L. O., Lee S. H., Redmann S., Culberson C., Clemens M., Lively M. O. Evidence for a novel serum factor distinct from zinc alpha-2 glycoprotein that promotes body fat loss early in the development of cachexia/ L. O. Byerley, S. H. Lee, S. Redmann // Nutrition and Cancer.-2010.- Vol. 62( 4).- P. 484-494.
15. Olofsson L. E., Olsson B., Lystig T. et al. Preliminary report: Znalpha2-glycoprotein genotype and serum levels are associated with serum lipids/ L. E. Ol-ofsson, B. Olsson, T. Lystig et al. // Metabolism: Clinical and Experimental.-2010.- Vol. 59(9).- P. 13161318.
16. Russell S. T., Tisdale M. J. Studies on the an-tiobesity effect of zinc-a 2-glycoprotein in the ob/ob mouse/ S.T. Russell, M. J. Tisdale // International Journal of Obesity.-2011.- Vol. 35(3).- P. 345-354.
17. Russell S. T., Tisdale M. J. Studies on the anti-obesity activity of zinc-a 2-glycoprotein in the rat / T.
Russell, M. J. Tisdale // International Journal of Obe-sity.-2011.- Vol. 35(5).- P. 658-665.
18. Zhu H.-J., Dong C.-X, Pan H. et al. Rs4215 SNP in zinc-a2- glycoprotein gene is associated with obesity in Chinese north Han population/ H.-J. Zhu, CX. Dong, H. Pan et al.// Gene.-2012.- Vol. 500(2).- P. 211-215.
19 Stepan H., Philipp A., Roth I. et al. Serum levels of the adipokine zinc-alpha2-glycoprotein are increased in preeclampsia/ H. Stepan, A. Philipp, I. Roth et al.// Journal of Endocrinological Investigation.-2012.- Vol. 35.- P. 562-565.
20. Leal V. O., Lobo J. C., Stockler-Pinto M. B. et al. Is zinc- a2- glycoprotein a cardiovascular protective factor for patients undergoing hemodialysis?/ O. Leal, J. C. Lobo, M. B. Stockler-Pinto et al.// Clinica Chim-ica Acta.-2012.- Vol. 413(5-6).- P. 616-619.
21. Tedeschi S., Pilotti E., Parenti E. et al. Serum adipokine zinc a2- glycoprotein and lipolysis in cachectic and noncachectic heart failure patients: relationship with neurohormonal and inflammatory bi-omarkers/ S. Tedeschi, E. Pilotti, E. Parenti et al.// Metabolism: Clinical and Experimental.-2012.- Vol. 61(1).- P. 37-42.
опт^зафя Л1КУВАННЯ I ПСИХОСОЦ1АЛЬНО1 РЕАБШ1ТАЦИ ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕН1Ю З УРАХУВАННЯМ 1Х КЛ1Н1КО - ФУНКЦЮНАЛЬНИХ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
Буздиган О.Г.
Втницька обласна mmi4Ha психоневрологiчна лiкарня iM. О.1. Ющенка
OPTIMIZATION OF TREATMENT AND PSYCHOSOCIAL REHABILITATION OF PATIENTS WITH SCHIZOPHRENIA IN VIEW OF CLINICAL AND FUNCTIONAL GENDER FEATURES
Buzdyhan O. G.
АНОТАЦ1Я
Мета роботи - на 0CH0Bi аналiзу клшко-психопатолопчних npoHBiB парано!дно! шизофрени (ПШ) у чоловшв i жшок, та комплексно! оцшкн вщмшностей !х психосощального функцюнування, розробити щдходи до отташзацп !х терапи та реабштацп з урахуванням клшко-функцюнальних гендерних особли-востей хворих.
Контингент i методи до^дження. На базi Вiнницькоi обласно! клшчно! психоневрологiчноi лiкарнi iM. О.1. Ющенка з дотриманням принципiв бiоетики i деонтологii' протягом 2011 - 2016 рр. з використан-ням клшко-психопатолопчного, психометричного (шкала PANSS) та психодiагностичного (шкала ВООЗКЖ-26 та модифiкована шкала ВОЗКЖ-СМ) методiв, було комплексно обстежено 420 хворих на ПШ, роздшених на двi групи: 210 чоловшв та 210 жшок.
Результати. Видшеш клшжо-анамнестичш особливостi хворих на ПШ з урахуванням гендерного фактору. Здшснено порiвняльний аналiз особливостей позитивно!, негативно! та загально-психопатолопчно! симптоматики ПШ у чоловшв i жшок. Встановлеш клiнiко-соцiальнi особливостi хворих на ПШ з урахуванням гендерного фактору. Дослщжено специф^ якостi життя та родинного функцюнування хворих на ПШ чоловшв та жшок. Отримаш результати переконливо свщчили про наявнють клшжо-функць ональних розбiжностей у розвитку i перебiгу ПШ у жшок i чоловiкiв. З урахуванням доведеного, обгрун-товано засади !х визначення шляхом проведення клiнiко-функцiональноi дiагностики хворих на ПШ. В основi зазначеного тдходу було твердження, що своервдшсть клшжо-психопатолопчно! специфiки обу-мовлюе появу специфiчних медико-соцiальних наслiдкiв хвороби, яш значно впливають на функцюну-вання пацiента, визначають характер його життедiяльностi, й повиннi бути врахованi як диференцшоваш мiшенi лiкувально-реабiлiтацiйних втручань. Такий пiдхiд дав можливiсть, з урахуванням гендерного фактору, яшсно оцшити особливостi шизофренiчного процесу в контексп патодинамiчного, психологiчного
i сощального компонент, та дозволив визначити повноту пристосування хворого до оточуючого середо-вища. На основi зазначеного, запропонованi шляхи оптишзацд терапи та розробленi диференцiйованi тд-ходи до психосощально! реабштацп хворих на ПШ з урахуванням !х клшшо-функщональних гендерних особливостей.
ABSTRACT
Purpose - based on analysis of clinical and psychopathological manifestations paranoid schizophrenia (PSh) in men and women, and comprehensive assessment of differences in their psychosocial functioning, develop approaches to optimize their therapy and rehabilitation based on clinical and functional gender-sensitive patients.
Contingent and methods. On the basis of Vinnytsia Region Clinical neuropsychiatry hospital with the principles of bioethics during 2011 - 2016 years using clinical-psychopathological, psychometric (the scale of PANSS) and psychodiagnostic (scale WHOQL-26 and a modified scale WHOQL-SM) methods 420 patients with PSh, were comprehensively examined.
Results. Dedicated medical history clinical features of patients with pancreatic considering gender factor. The comparative analysis of the characteristics of positive, negative and general psychopathology of men and women with PSh. Established clinical and social characteristics of patients with pancreatic considering gender factor. Investigated the specific quality of life and family functioning of patients with pancreatic men and women. The results clearly showed the presence of clinical and functional differences in the development and course of the pancreas in women and men. Given the proven principles proved their determination by means of clinical and functional diagnosis of patients with PSh. At the heart of this approach was the assertion that the peculiarity of the specific clinical and psychiatric causes the appearance of specific medical and social consequences of the disease, which significantly affect the functioning of the patient, determine the nature of its activities, and should be considered as targets differentiated treatment and rehabilitation interventions. This approach made it possible, taking into account the gender factor qualitatively assess the features of schizophrenic process in the context pathodynamic, psychological and social components, and allowed us to determine completeness of patient adaptation to the environment. Based on this the proposed ways to optimize therapy and developed differentiated approaches to psychosocial rehabilitation of patients with pancreatic considering their clinical and functional characteristics of gender.
Ключовi слова: парано!дна шизофрешя, чоловши, жшки, л^вання, психосощальна реабштащя.
Keywords: paranoid schizophrenia, men, women, treatment and psychosocial rehabilitation.
Актуальшсть. Параноидна шизофрешя (ПШ) являе собою одну з найбшш актуальних проблем псиматрп: И поширешсть складае ввд 0,3 до 2,0%, первинна захворювашсть - ввд 0,3 до 1,2%о. ПШ вражае найбшьш продуктивну вшову категорш населения: близько 90 % хворих становлять особи у вщ ввд 15 до 55 рошв. Хворi на шизофрешю займа-ють близько 50% лiжок у псиматричних стащона-рах; вони також е основним контингентом при на-данш амбулаторно! психiатричноi допомоги. ПШ входить до десятки захворювань з найбшьшою ш-валщзащею, при цьому понад 90% хворих на ши-зофренш е швалщами I та II групи, що робить ши-зофренш серйозним тягарем для сустльства: у за-гальному списку економiчних втрат ввд хвороб ВООЗ, розрахованого з використанням iндексу DALYs, у вiковiй груш вiд 15 до 44 рошв шизофре-нiя займае 8 мюце (2,6 %), випереджаючи iшемiчну хворобу серця, цереброваскулярну хворобу та вшни. Прямi економiчнi витрати, пов'язанi з нею, складають 0,2 - 0,25 % валового внутршнього продукту, непрямi оцiнюються щонайменше втричi бь льше [1 - 4].
При цьому ефектившсть лшувально-реабшта-цiйних заходiв при ПШ залишаеться недостатньою. Значна частина хворих (близько 70%) е сощально неадаптованими. Сучаснi концепцii' надання психь атрично! допомоги наголошують на важливш ролi соцiальноi адаптацii та психосощально! реабштацп у комплексi л^вально-профшактичних заходiв при ПШ. Однак, попри активiзацiю наукових пошу-кiв у цьому напрямку, що спостерiгаеться остан-нiми роками, питання психосоцiальноi реабштацп
на ПШ залишаються одним з проблемних сфер си-стеми надання психiатричноi допомоги за рахунок, насамперед, формалiзованостi та вщсутносп персо-нiфiкованого пiдходу до пащента, що не враховуе особливостi його психосощального функщону-вання [4]. Мiж тим, iстотнi розбiжностi у переб^у шизофренп, виявленi для чоловшв та жiнок, а також рiзний характер !х соцiально!' адаптацп, опи-санi у рядi дослщжень, зумовлюють необхiднiсть обов'язкового урахування тендерного фактору при розробщ стратеги i тактики лжувально-реабшта-цiйних втручань при шизофрени [5 - 7]. Водночас, у питаннях впливу гендерного фактору на клшчш особливостi та стан психосощального функщону-вання хворих залишаеться багато нез'ясованого. Зокрема, не розроблено комплексш пiдходи до оп-тимiзацii терапевтичних пiдходiв та засад психосо-цiальноi реабiлiтацii з урахуванням клшчних, бю-логiчних i соцiальних гендернообумовлених чин-никiв.
Мета роботи - на основi аналiзу клшко-пси-хопатолопчних проявiв ПШ у чоловiкiв i жiнок, та комплексно1' оцiнки ввдмшностей !х психосощаль-ного функцiонування, розробити тдходи до опти-мiзацii !х терапii та реабiлiтацii з урахуванням кль нiко-функцiональних гендерних особливостей хво-рих.
Контингент i методи дослiдження. На базi Вшницько!' обласно1' клiнiчноi психоневролопчно1' лiкарнi iм. О.1. Ющенка з дотриманням принципiв бiоетики i деонтологи протягом 2011 - 2016 рр. було комплексно обстежено 420 хворих на ПШ, ро-здшених на двi групи: 210 чоловшв та 210 жшок. Критерiем включения пацiентiв в дослiдження було
BCTaHOB^eHHH giarHo3y «nm» BignoBigHo go Kpure-piiB MKX-10. CepegHift BiK o6cTe®eHux HogoBiKiB cKgaB 43,9±9,6 poKiB, ®iHoK - 44,7±13,2 poKiB (p>0,05). Cepeg o6cTe®eHux 58,6% HogoBiKiB i 46,7% Mhok npo^HBagn b MicTi, iHmi - b cigbcbKin Mi^e-BOCTi. nuTOMa Bara o6cTe®eHux b o6ox rpynax 86,2% HogoBiKiB Ta 90,0% ®iHoK. Cepeg o6cTe®eHux 40,0% HogoBiKiB i 34,8% ®iHoK Magu npo^ecinHo-TexmHHy ocBiTy; noBHy BH^y ocBiry Magu 18,6% HogoBiKiB i 9,5% ®iHoK, cepegHro - 12,9% HogoBiKiB Ta 28,6% ®i-hok. HiKogu He 6ygu ogpy®eHi 50,0% HogoBiKiB Ta 39,5% ®iHoK, po3gyneHHMH BuaBugucb 27,1% Hogo-BiKiB i 31,4% ®iHoK; BgacHy poguHy Magu 22,4% ho-goBiKiB Ta 23,9% ®iHoK.
Ha nepmoMy eTani gucepTa^HHoro gocgi-g®eHHa, nicga ge3aKTyagi3a^i rocTpoi' ncuxoTuHHoi CHMnToMaTHKH y пaцieнтiв (20-22-h geHb npoBegeHHa ncuxo^apMaKoTepami), 3giHcHroBaBca aHagi3 Me-gmo-co^agbHux xapaKTepucTHK xBopux Ha nigcTaBi BH3HaneHHH pi3HoMaHiTHux co^agbHo-geMorpa^in-hhx noKa3HHKiB, oco6guBocTen co^agbHoro CTaTycy y cycnigbCTBi, ciMeHHoro CTaHy, Ha6yToro ocBiTHboro piBHa, to^o.
Hagagi, b xogi npoBegeHHa gpyroro eTany Hay-koboI po6oth, 3gincHMBagacb norgu6geHa KgiHiKo-aHaMHecTHHHa, KgrniKo-ncuxonarogonHHa Ta ncuxo-MeTpuHHa oцiнкa oco6guBocTen BHHHKHeHHH i nepe-6iry nm.
noTiM 3gincHMBagu aHagi3 кgiнiкo-coцiagbннх oco6gHBocTeH Ta BigMiHHocTeH пcнхocoцiagbнoгo ^yHKqioHyBaHHH o6cTe®eHux 3 BuKopucTaHHaM ncu-xogiarHocTHHHux MeTogHK Ta cпeцiagbнo po3po6ge-hoi aHKeTH.
OTpuMaHi gaHi y3aragbHroBagucb Ha HacTyn-HoMy, HeTBepToMy eTani po6oTH, MeToro aKoro 6ygo ^opMygMBaHHH KgirnKo-^yHKqioHagbHoro giarHo3y Ta BH3HaneHHH mgaxiB onтнмiзaцii giKyBaHHa Ta ncu-xocoцiagbнoi pea6igiTaqii na^eHTa b 3age®HocTi Big BCTaHoBgeHHx oco6gHBocreH.
Ha n'aTOMy erani 6e3nocepegHbo npoBogugu giKyBaHHa ra ncнxocoцiagbнy pea6igrra^ro xBopux. npu цbOмy, b gocgig®eHHa 6ygo 3agyneHo 354 naqi-eHTa: 177 HogoBiKiB ra 177 mhok. Ko®Ha 3 gocgig®y-BaHux rpyn 6yga po3gigeHa Ha ocHoBHi (89 HogoBiKiB Ta 89 ®iHoK), b aKux BTigroBagucb po3po6geHi 3axogu, i KoHTpogbHi (88 HogoBiKiB Ta 88 mhok), naцieнтн aKux oTpuMyBagu CTaHgapTHe giKyBaHHa, pergaMeH-ToBaHe HopMaruBHoro 6a3oro M03 yKpaiHu.
3pemToro, Ha ocTaHHboMy eTani po6oTH npoBo-gugacb o^HKa e^eKTHBHocTi BnpoBag®eHHa po3po6-geHHx 3axogiB Ha ocHoBi 3anponoHoBaHHx nigxogiB onraMi3a^i giKyBaHHa i ncнxocoцiagbнoi pea6igira-цii xBopux Ha nm.
B gocgig®eHHi 6ygu BHKopucTaHi MeTogu: Kgi-HiKo-ncuxonaTogoriHHHH, KgiHiKo-aHaMHecTUHHUH; 3 MeToro gocgig®eHHa Bupa3HocTi npogyKTHBHoi, Hera-thbhoi Ta iHmoi cumhtoMaTHKH nm BuKopucTOBy-Bagu ncHxoMeTpuHHHH MeTog; co^agbHo-geMorpa^i-hhhh MeTog gocgig®eHHa, ^o nepeg6anaB aHagi3 co-^agbHHx xapaKTepucTHK xBopux;
ncHxogiarHocTHHHHH MeTog, ^o MaB Ha MeTi gocgi-g®eHHa 3aragbHoi aKocri ®KTTa (—Ta cпeцн$iннoi
noB'a3aHoi 3 HaaBHicTro eHgoreHHoro ncuxiH-Horo 3axBoproBaHHa.
KgiHiKo-ncuxonaTogoriHHe h KgiHiKo-aHaMHec-THHHe gocgig®eHHa BKgronagu cTpyKTypoBaHe iH-TepB'ro (i3 BHBHeHHaM cnagKoBocTi, oco6gHBocTeH ge-6roTy, BnguBy KoHTeKcTyagbHux ^aKTopiB Ha po3BH-tok ncuxiHHoro 3axBoproBaHHa) o6cTe®eHHa i3 3acTocyBaHHaM onuTyBagbHHKa MKX-10 «Оцiнoн-hhh nepegiK cuMnToMiB i rgocapiH gga ncuxiHHux po3gagiB B003» (1994) (Mogygb F 2: ncuxoTHHHHH cuHgpoM). 3 MeToro CTaHgapTH3aqii oцiнкн KgiHiKo-ncu-xonaTogoriHHoi cHMmoMaraKH 6yga BHKopucTaHa ncu-xoMeTpuHHa «KBagi^iKaqinHa mKaga oцiнкн Bupa^eHo-cTi no3HTHBHux, HeraTHBHux i 3aragbHux ncuxonaTogo-riHHux cuHgpoMiB» PANSS.
^ga gocgig^SHHa co^agbHo-geMorpa^iHHux Ta кgiнiкo-coцiagbннx noKa3HHKiB, a Tarom aHagi3y pi3Hux acneKTiB пcнxocoцiagbнoro h poguHHoro ^yHKqioHy-BaHHa xBopux, HaMu 6ygo po3po6geHo cпeцiagbнy aH-KeTy, b aKiH 6ygu BpaxoBaHi npu^unoBi acneKTu coцia-gbHoi agaптaцil, co^agi3a^i' Ta coцiagbнoro $yнкцio-HyBaHHa b ycix ochobhux c^epax ^urra: co^agbrnn, MarepiagbHo-no6yToBiH, ocBiTHiH Ta npo^ecinHin, ci-MeHHin, a TaKo® oco6gнвocтeн cnoco6y ^uiTa. ^ga bu-3HaneHHa BigHomeHHa HgeHiB poguHu go ncuxinHoi xBopo6u poguna BuKopucToByBagu ogHoHMeHHy Me-ToguKy B. A. A6paMoBa 3i cniBaB. (2009).
ncuxogiarHocTKHHun MeTog 6yB BuKopucTaHuH gga norgu6geHoro BuBHeHHa ^^ o6cTe®eHux, aKe oцiнroвagocb 3a gonoMororo mKagu B003K^-26 (WHO, 1993) Ta Mogu^iKoBaHoi mKagu B03K^-CM (agepHuH Mogygb Ta cne^agbHun Mogygb gga xBopux Ha eHgoreHHi ncuxo3u), po3po6geHa B.H. Ko3goBcb-kkm Ta C.ro. MacgoBcbKuM (2011) Ha 6a3i onuTyBagb-hukIb B003 K^-100 (agepHuH Mogygb) Ta cne^agb-Horo Mogyga B003 K^-CM, npu3HaneHoro gga oцi-hku cneцн$iннoi xBopux Ha eHgoreHHi ncuxiHHi 3axBoproBaHHa.
Pe3ygbTaTH goc^ig^eHHH. CepegHiH BiK nonaTKy 3axBoproBaHHa Ha nm cepeg HogoBiKiB cKgaB 23,3±7,3 poKK, y ®1hok - 26,5±8,0 poKn. OT®e, cepe-gHiH BiK nonaTKy 3axBoproBaHHa y ®1hok BuaBuBca Ha 3,2 poKu 6igbmuM, Hi® y HogoBiKiB (p<0,01).
CepegHiH BiK nepmoi rocniTagi3aqii 3 npuBogy mu3o$peHii y HogoBiKiB cKgaB 24,2±7,6 poKiB, y ®1hok
- BignoBigHo, 27,6±8,0 poKiB (p<0,01). CepegHa TpuBa-gicTb 3axBoproBaHHa go nepmoi rocnrragi3a^i y Hogo-BiKiB cKgaga 1,0±3,2 poKK, npu uboMy 82,4% xBopux rocniTagi3yBagu y nepmuH piK 3axBoproBaHHa, y ®iHoK
- BignoBigHo, 1,0±3,0 poKu, 73,3% (p>0,05).
y 7,4% xBopux Ha nm npocTe®yBagaca o6Ta-®eHa cnagKoBicTb Ha mu3o$peHiro 3a giHiero 6aTbKa (y HogoBiKiB 9,0%, y ®iHoK 5,7%, p>0,05). HaTOMicTb, o6Ta®eHa 3axBoproBaHicTb 3a nm 3a giHiero Marepi 3Hany^e HacTime (p<0,05) BuaBgagaca y ®iHoK: 6,2% npoTu 1,9%. B цigoмy o6Ta®eHicTb Ha mroo^pemro 3a ogHiero giHiero BuaBgeHa y 21,9% ®iHoK Ta y 15,7% HogoBiKiB, 3a gBoMa gmiaMu - y 2,4% ®iHoK i y 0,5% HogoBiKiB (p<0,05). HaTOMicTb, y HogoBiKiB HacTime cnocTepiragaca Heo6Ta®eHa cnagKoBicTb Ha mu3o$-peHiro (83,8% npoTu 75,2%, p<0,1).
В цшому обстеженим хворим був притаман-ний поступовий початок захворювання (72,1% уах обстежених), при цьому у чоловшв вiн зустрiчався частше: 78,1% проти 64,3% у жшок (р>0,05).
Найбiльш поширеними проявами дебюту ши-зофренii були розлади сну: вони зустрiчалися у 91,0% чоловшв та у 91,4% жшок (р>0,05), маячний синдром (по 84,3% чоловшв та жшок), та прояви афекттв страху i тривоги (76,2% чоловшв, 90,0% жшок, р<0,01). Серед шших проявiв дебюту шизофрени у жшок часпше спостерiгалися галюцинацп (у 41,4% чоловшв та у 53,3% жшок, р<0,05), пси-хомоторне збудження (у 55,2% чоловiкiв та у 70,5% жшок, р<0,01), напливи думок (у 30,5% чоловшв та у 53,8% жшок, р<0,01) та головний бшь (у 13,3% чоловшв та у 31,9% жшок, р<0,01), а у чоловшв -апато-абулiчний синдром (у 50,0% чоловшв та у 39,0% жшок, р<0,05). Депресивний синдром та ма-шакальний стан спостерталися у чоловiкiв та ж1нок однаково часто (вiдповiдно у 57,1% чоловшв та у 57,6% жшок; у 8,1% чоловшв та у 8,6% жшок, р>0,05).
З основних критерив шизофрени у чоловшв значуще часпше виявлялися луна думок, вщчуття вкладання або вщбрання думок, передача думок на вадстань: 17,1% проти 11,0% у жшок, р<0,05; у ж1-нок - вербальш галюцинацп: 54,8% проти 39,5%, р<0,05. Водночас, щодо iнших основних критерiiв (маячення оволодiния, впливу, бездiяльностi, маячного сприйняття реальносп та стiйких маячних вдей) значущих розбiжиостей мiж чоловiками i жш-ками не виявлено.
В цшому чоловiки виявили бiльшу важк1сть шизофретчно! симптоматики у порiвияннi з жш-ками; ця тенденцiя виявлялася як у штегральних показниках, так i за окремими симптомами шкали РА^.
Сумарний бал за шкалою PANSS у чоловiкiв склав 107,40±16,39 балiв проти 96,40±17,12 балiв у жшок (р<0,01).
1нтегральний показник важкостi продуктивно!' симптоматики у чоловшв склав 26,54±5,65 балiв проти 21,61±5,74 балiв у жшок (р<0,01). У чоловь шв значуще бiльшими у порiвияннi з жшками ви-явились кiлькiснi показники важкосп маячення: 4,90±1,29 балiв проти 4,15±1,41 балiв (р<0,01), роз-ладiв мислення: 4,23±1,02 балiв проти 3,47±0,99 ба-лiв (р<0,01), галюцинацiй: 3,78±1,74 балiв проти 3,36±1,76 балiв (р<0,01), збудження: 4,07±1,12 ба-лiв проти 3,12±1,16 балiв (р<0,01), вдей величг 1,44±1,18 балiв проти 1,22±0,79 балiв (р<0,05), ш-дозрiлостi та щей переслвдування: 4,16±1,36 балiв проти 3,26±1,25 балiв (р<0,01) та ворожостi: 3,95±1,22 балiв проти 3,02±1,10 балiв (р<0,01).
Чоловiкам також була притаманна бшша важ-к1сть негативно!' симптоматики: штегральний показник у них склав 27,16±7,05 балiв проти 23,05±6,94 балiв у жiнок (р<0,01). У структурi негативно! симптоматики у чоловшв виявились бiльш вираже-ними притуплений афект: 4,63±1,17 балiв проти 3,56±1,09 балiв (р<0,01), емоцiйна вiдгородженiсть: 4,44±1,14 балiв проти 3,45±1,16 балiв (р<0,01), тру-днощi у спiлкуваннi: 4,20±1,14 балiв проти
3,54±1,08 балiв (р<0,01), пасивно-апатична соща-льна вiдгородженiсть: 4,48±1,15 балiв проти 3,69±1,24 балiв (р<0,01) та порушення спонтанностi i плавносп мови: 3,37±1,06 балiв проти 2,84±0,81 балiв (р<0,01). Значуще не вiдрiзнялися у чоловiкiв та ж1нок показники важкосп порушень абстрактного мислення: 3,09±0,99 балiв проти 3,07±1,16 ба-лiв (р>0,05) i стереотипного мислення: 2,95±1,16 балiв проти 2,90±1,12 балiв (р>0,05).
У цiлому, чоловiкам була притаманна бшша важк1сть загально! симптоматики шизофрени: 53,70±7,69 балiв проти 51,74±7,55 балiв (р<0,01).
Однак, у жшок бшш важкими були прояви афективних порушень: депресп: 4,13±1,11 балiв проти 3,80±1,16 балiв (р<0,01), почуття провини: 1,36±0,88 балiв проти 1,18±0,67 балiв (р<0,01), тривоги: 4,42±0,93 балiв проти 4,13±1,15 балiв (р<0,05), напруженосп: 4,48±0,91 балiв проти 4,24±1,05 балiв (р<0,05), а також маиiрностi i позу-вання: 1,80±1,14 балiв проти 1,61±1,12 балiв (р<0,05) та соматичного неблагополуччя: 2,70±1,33 балiв проти 2,04±1,47 балiв (р<0,01).
Натомiсть, у чоловшв в структурi загально!' симптоматики шизофрени важчими виявлеш прояви моторно! загальмоваиостi: 3,23±1,25 балiв проти 2,91±1,09 балiв (р<0,01), малоконтактностi: 3,92±1,15 балiв проти 3,62±1,20 балiв (р<0,01), порушень уваги: 4,33±0,96 балiв проти 3,89±0,89 ба-лiв (р<0,01), зниження критичностi до свого стану: 5,27±1,06 балiв проти 4,72±1,33 балiв (р<0,01), порушень волi: 4,47±1,32 балiв проти 3,95±1,13 балiв (р<0,01), послаблення контролю iмпульсивностi: 3,03±1,11 балiв проти 2,72±0,89 балiв (р<0,01), за-вантаженосп психiчними переживаннями: 4,97±0,97 балiв проти 4,19±0,81 балiв (р<0,01) та активно! сощально!' вiдстороненостi: 4,57±1,31 балiв проти 4,21±1,15 балiв (р<0,01). Не виявлено значущих розбiжностей мiж чоловiками та ж1нками за такими симптомами як незвичний змют думок: 1,58±1,16 балiв проти 1,44±0,93 балiв (р>0,05), та дезорiентованiсть: 1,32±0,71 балiв проти 1,20±0,58 балiв (р>0,05).
У чоловiкiв також бiльшою була виразшсть анергп: 13,62±3,39 балiв проти 11,12±3,09 балiв (р<0,01), порушень мислення: 11,03±3,20 балiв проти 9,50±2,85 балiв (р<0,01), збудження: 9,92±2,13 балiв проти 9,40±2,19 балiв (р<0,01) та парано!'дно! поведiнки: 12,03±3,18 балiв проти 9,90±2,95 балiв (р<0,01), а у жшок - депреси: 12,61±2,92 балiв проти 11,15±3,02 балiв (р<0,01).
При дослвджент клiнiко-соцiальних особливо-стей хворих на шизофрешю з урахуванням гендер-ного фактору вдалося виявити ряд особливостей, а саме: переважання серед чоловшв мюьких жителiв (58,6%), а серед жшок - сшьських (53,3%, р<0,05), бiльшу питому вагу соцiально активних оаб серед чоловiкiв (5,3% проти 2,6%, р<0,05), переважання серед жшок оаб iз загальною середньою освггою (28,6% проти 12,9%, р<0,01), а серед чоловшв - з неповною вищою (9,5% проти 4,8%, р<0,05) та ви-щою (18,6% проти 9,5%, р<0,05) освггою, а також бiльшу питому вагу серед чоловшв оаб з обтяже-ним трудовим анамнезом (22,9% проти 14,8%,
p<0,05) npu 6igbmin nHTOMift Ba3i npauroroHHx (7,6% npoTH 2,9%, p<0,05).
npu BH3HaHeHHi oco6gHBocreH cnoco6y ®Hrra o6cre®eHHx, 6ygo BcTaHoBgeHo bhcokhh piBeHb no-mupeHocri TMTMHonagiHHa cepeg xBopux Ha nffl. B uigoMy, nagugu 73,8% HogoBiKiB Ta 28,1% ®iHoK, xBopux Ha nffl (p<0,01), npu ubOMy 31,% HogoBiKiB Ta 9,5% mhok nagugu eni3ogHHHo (p<0,01), 32,4% HogoBiKiB Ta 15,7% ®iHoK - noMipHO (p<0,01), i 10,4% HogoBiKiB Ta 2,9% ®iHoK 3goB®HBagu nagiH-HaM (p<0,01).
81,4% HogoBiKiB Ta 93,3% mhok He B®HBagu ag-Korogb (p<0,01), eni3ogHHHo B®HBagu cnHpTHi Hanoi' 16,7% HogoBiKiB Ta 4,3% ®iHoK (p<0,01). Cepeg thx, xto B®HBaB agKorogb nocrinHo, BuaBHgoca ge^o 6i-gbme ®iHoK (2,4% npoTH 1,9%, p>0,05), ^o Mo®e 6yTH noB'a3aHHM, Ha Hamy gyMKy, 3 6igbmoro eMouin-hom gucouiaqiero Ta bh^hm piBHeM TpHBo®Hocri y Mhok, xBopux Ha mroo^pemro.
HaMH TaKo® npoaHagi3oBaHi oco6guBocTi xapHy-BaHHa xBopux Ha mroo^pemro, aKe e Ba®gHBoro cKga-aobom cnoco6y ®HTTa. HopMagbHe xapHyBaHHa 6ygo 6igbm npuTaMaHHe ®iHKaM (52,9% npoTH 38,6%, p<0,01), cepeg ®iHoK TaKo® 6yga MeHma HacrKa oci6 3 He36agaHcoBaHHM (37,1% npoTH 47,6%, p<0,05) a6o HegocTaTHiM xapHyBaHHaM (10,0% npoTH 13,8%, p>0,05).
TaKHM hhhom, HogoBiKaM, xbophm Ha nffl, npu-TaMaHHHH b uigoMy ripmun cnoci6 ®Hrra y nopiB-
HaHHi 3 ®iHKaMH.
nepeBa®Ha 6igbmicTb xBopux Ha nffl He Magu BgacHoi ciM'i: gume 22,4% HogoBiKiB Ta 23,9% ®iHoK 6ygu ogpy®eHHMH (p>0,05), ^e 27,1% HogoBiKiB Ta 31,4% ®iHoK - po3gyneHi (p>0,05), cepeg HogoBiKiB 0,5%, a cepeg ®iHoK - 5,2% 6ygu BgoBHMH (p<0,01). nepeBa®Ha 6igbmicTb HogoBiKiB (50,0%) Ta 3HaHHa nacTHHa ®iHoK (39,5%) HiKogu He 6ygu ogpy®eHi (p<0,05). 3HaHHa KigbKicTb HogoBiKiB, xBopux Ha nffl, npo®HBagu 3 6aTbKaMH (57,6% npoTH 38,1%, p<0,01), cyTTeBo MeHmoro 6yga nuTOMa Bara thx, xto npo®H-BaB 3 nogpy®®aM (18,6% HogoBiKiB Ta 23,8% mhok, p>0,05). CyrreBoro 6yga HacTKa ogpy®eHHx HogoBiKiB (17,0% Big 3aragbHoi KigbKocTi ogpy®eHHx), aKi $aK-thhho He npo®HBagu 3 gpy®HHaMH, to6to mgw6 b uux BunagKax MaB ^opMagbHHH xapaKTep. 3 giTbMH nogoBiKH, xBopi Ha nffl, npo®HBagu BKpan pigKo (1,0%), Togi aK ®iHKH - y 12,9% (p<0,01), 3 iHmHMH pogunaMH - BignoBigHo 5,7% Ta 11,0% (p<0,05), 3 iH-mHMH oco6aMH - BignoBigHo 1,4% Ta 1,9% (p>0,05), b iHTepHaTHoMy 3aKgagi - BignoBigHo 1,4% Ta 2,9% (p>0,05). Ha caMoTi npo®HBagu 14,3% HogoBiKiB Ta 9,4% ®iHoK, xBopux Ha nffl (p>0,05).
B3aeMHHH y Bgacrnn ciM'i ouiHHgu noraHo 33,3% HogoBiKiB Ta 24,2% ®iHoK (p<0,05), cKopime noraHo - 41,4% HogoBiKiB Ta 32,9% ®iHoK (p<0,05). Haro-MicTb, ®iHKH, xBopi Ha nffl, 3Hany^e Hacrime BBa-®agu cboi BHyrpimHbociMeHHi BigHocuHH go6puMH (12,9% npoTH 6,7%, p<0,05) Ta cKopime go6puMH (30,0% npoTH 18,6%, p<0,01).
AgeKBaTHe cTaBgeHHa go 3axBopMBaHHa pognna, ^o xapaKTepu3yBagoca npHHHarraM oTOHeHHaM xbo-poro $aKTy ncuxiHHoi xBopo6u i noB'a3aHHx 3 uhm
npo6geM, gocTaTHbo 3 noBHHM ycBigoMgeHHaM peagb-Hoi Ba®Kocri i He6e3neKH ncuxiHHoro 3axBopMBaHHa, bhcokhm piBHeM KonMgaeHTHocTi, roTOBHocri go bh-KoHaHHa giKyBagbHo-pea6igiTauinHHx 3axogiB, peagb-hhmh oniKyBaHHHMH Big Tepanii, ge^o nacTime bhhb-gagoca y ciM'ax ®iHoK: 44,3% npoTH 41,4% y nogoBi-KiB (p>0,05)
BogHonac, y ciM'ax nogoBiKiB, xBopux Ha nffl, 3Hany^e nacTime BuaBgaBca HeraTHBHHH (gecTpyKTH-bhhh) Tun cTaBgeHHa go ncuxinHoro 3axBopMBaHHa, ^o nepeg6anago HegocraTHe a6o noBHe Hepo3yMiHHa ncuxinHoro 3axBopMBaHHa, cTaBgeHHa go xBopo6u aK go aBH^a, ^o pynHye hh nopymye ^yHKqioHyBaHHa Ta ^^ pogHHH, caMoycyHeHHa Big ynacTi y giKyBa-gbHo-pea6igiTauinHHx 3axogax, HexTyBaHHa TepaneB-thhhhmh peKoMeHgauiaMH, 6e3KoHTpogbHicTb ^ogo xBoporo i 3HeBipa y nepcneKTHBy ogy®aHHa hh Tpu-Bagy peMiciw. Цeн Tun BuaBgeHo y 34,3% pogHH ho-goBiKiB i y 23,3% pogHH ®iHoK, xBopux Ha nffl (p<0,05).
HaToMicTb, y ciM'ax mhok, xBopux Ha nffl, Hac-Time BuaBgaBca gpaMaTH3yMHHH Tun cTaBgeHHa go xBopo6u, aKHH xapaKTepu3yeTbca nepeouiHKow Ba®-KocTi Ta gpaMarroauiero Mo®gHBHx HacgigKiB xbo-po6u, po3iy6geHic™, noHyTTaM npoBHHH, HegoBipgu-bhm cTaBgeHHaM go giKyBaHHa Ta MeguHHoro nepco-Hagy, tphbo®hhm oHiKyBaHHaM Mo®gHBHx HeraTHBHHx HacgigKiB Ta ycKgagHeHb xBopo6u, hh-3bKa roToBHicTb gonoMaraTH xBopoMy goTpHMyBaruca giKyBagbHo-pea6igiTauinHoro pe®HMy Ta irHopyBaH-HaM peKoMeHgaqin giKapa. Цeн Tun BuaBgeHo y 32,4% ciMen ®iHoK, xBopux Ha nffl, i y 24,3% ciMen HogoBi-KiB (p<0,05).
^ocgig®eHHa aKocTi ®Hrra aK 3aragbHoi,
TaK i cneuH^iHHoi', noB'a3aHoi 3 HaaBHic™ ncuxiH-Horo po3gagy, BuaBHgo HH®Hi noKa3HHKH ^^ y Hogo-BiKiB y nopiBHaHHi 3 ®iHKaMH. TaK, 3aragbHa ouiHKa ^^ 3a mKagoro B003 K^-100 y HogoBiKiB cKgaga 51,07±11,15 6agiB npoTH 55,28±11,70 6agiB y ®iHoK (p<0,01), ouiHKa 3a c^epow $i3HHHoro 3gopoB'a - BignoBigHo 38,91±16,55 6agiB npoTH 41,85±16,13 6agiB (p<0,05), 3a c^eporo ncuxogoriHHoi aKocTi ®Hrra -BignoBigHo 22,53±14,42 6agiB npoTH 31,04±19,17 6a-giB (p<0,01), 3a c^epow couiagbHoi aKocTi ®Hrra -BignoBigHo 19,33±19,45 6agiB npoTH 24,90±22,32 6a-giB (p<0,05), 3a c^epow oToHeHHa - BignoBigHo 27,95±12,92 6agiB npoTH 29,41±10,49 6agiB (p<0,05). y ouiHui cneuH^iHHoi' noB'a3aHoi 3 HaaBHicTM
ncuxiHHoro 3axBopMBaHHa, HogoBiKH TaKo® BuaBHgu 3HaHy^e HH®Hi noKa3HHKH 3a 6igbmicTM c$ep, TaKHx aK ni3HaBagbHi ^yHKuii': 7,84±3,78 6agiB npoTH 9,98±4,41 6agiB (p<0,01), 3gaTHicTb go BHKoHaHHa no-BcaKgeHHux cnpaB: 7,32±3,78 6agiB npoTH 8,43±4,63 6agiB (p<0,05), npaue3gaTHicTb: 6,74±3,89 6agiB npoTH 8,00±4,20 6agiB (p<0,01), oco6Hcri BigHocuHu: 7,94±2,77 6agiB npoTH 8,46±2,89 6agiB (p<0,05), npaKTHHHa couiagbHa nigTpuMKa: 5,16±2,79 6agiB npoTH 5,62±3,34 6agiB (p<0,05), Mo®gHBocTi gga Big-noHHHKy i po3Bar Ta ix BHKopHcraHHa: 5,66±2,83 6a-giB npoTH 7,70±3,46 6agiB (p<0,01), eMouinHa Heage-KBarHicTb: 11,07±4,82 6agiB npoTH 12,14±4,96 6agiB
(р<0,01), орiентування в собi та оточуючш реально-стi: 13,12±3,33 б^в проти 15,28±4,20 балiв (р<0,01), переживания, пов'язаш зi спiлкуванням: 6,63±3,22 балiв проти 9,87±4,81 балiв (р<0,01), самоконтроль i вiдволiкания вiд неприемних пережи-вань: 7,98±2,90 балiв проти 12,36±5,08 балiв (р<0,01) та самодопомога i психопрофiлактика: 9,41±2,72 балiв проти 15,33±5,12 балiв (р<0,01). £дина сфера, за якою у жшок показник ЯЖ вияви-вся гiршим, шж у чоловiкiв, була сфера негативних емоцш: 7,59±4,29 балiв проти 8,63±4,77 балiв (р<0,05), що узгоджуеться з одержаними у нашому дослiдженнi даними щодо бшьшо1' поширеностi де-пресивних проявiв у жiнок, хворих на ПШ.
Таким чином, отримаиi нами результата пере-конливо свiдчать про наявшсть клшшэ-функцюна-льних розбiжиостей у розвитку i перебiгу ПШ у ш-нок i чоловiкiв. З урахуванням доведеного, нами об-грунтовано засади !х визначения шляхом проведения клшшэ-функцюнально! дiагностики хворих на ПШ. В основi зазначеного пiдходу було твердження, що своерiднiсть клшжо-психопатоло-пчно! специфiки обумовлюе появу специфiчних медико-сощальних наслiдкiв хвороби, яш значно впливають на функцiонування пацiента, визнача-ють характер його життедiяльностi, й повинш бути врахованi як диференцiйованi мшеш л^вально-реабiлiтацiйних втручань. Такий шдхвд дав можли-вiсть, з урахуванням тендерного фактору, яшсно оцiнити особливосп шизофренiчного процесу в контекстi патодинамiчного, психологiчного i соща-льного компонеипв, та дозволив визначити пов-ноту пристосування хворого до оточуючого середо-вища.
При формулюванш клiнiко-функцiонального дiагнозу, вiдповiдно, оцшку проводили з видшен-иям двох складових: клшчно! та функцiональноi. Ктшчна частина включала встановления: - основ-них синдромiв, !х стiйкостi i ступеню вираженостi; - клiнiчноi (нозолопчно!) форми основного захво-рювания; - клшчно! (нозологiчноi) форми усклад-нень (за наявностГ); - патопластичного тла; - стади патологiчного процесу; - типу переб^ захворю-вания; - клшчного прогнозу.
Функцiональна частина складалась з дiагнос-тики порушення параметрiв життедiяльностi паще-нтiв, що здшснювалась, згiдно Мiжнародноi класи-фжацп функцюнуваиия ВООЗ (2001), з оцiнки стану наступних сфер: - самообслуговування (9 критерпв); - пересувания (4 критерш); - орiентацii (5 критерiiв); - спшкування (6 показнишв); - контролю за поведшкою (7 показнишв); - трудово1' дiя-льностi (4 показника); - навчання (7 критерив). Вра-ховуючи те, що серед обстеженого контингенту пе-реважна бшьшють 86,2% чоловiкiв та 90,0% жшок були непрацюючими пенсiонерами, з швалщшстю друго1' (81,0% чоловiкiв, 81,9% жшок, p>0,05) або третьо1' (8,5% i 8,1%, p>0,05) груп, сфери трудово1' дiяльностi та навчания оцiнювали умовно, розумь ючи варiабельнiсть щодо ввдновлення трудових або навчальних навичок. В цш частинi обов'язковим також було ощнювання рiвню самооцiнки критики
пащенпв, як критерш диференщацп заходiв психо-сощально1 реабштацп.
Обгрунтування засад клшко-функцюнально1 дiагностики, дозволило запропонувати шляхи опти-мiзацil терапи та розробити диференцшоваш шд-ходи до психосощально1 реабштацп хворих на ПШ з урахуванням гх клiнiко-функцiональних гендер-них особливостей.
Бiологiчна антипсихотична терапiя в усi перь оди стацюнарного лiкування - i в гострому психо-тичному, i шд час формування ремюи - здшснювалась у вщповвдносп до клшчних протоколiв, за-тверджених МОЗ Украши, проте, мала власну специфiку. Психофармакотерашя була реалiзована за 3-х етапною схемою: спочатку - редукцiя гостро! симптоматики (4 - 8 тижшв), далi - стабiлiзацiя кишки та вiдновлення навичок функцiонування (6 мь сяцiв), потiм - збереження досягнуто1 ремюи, шдт-римка позитивно1 клшжо-функцюнально1 динамiки (не менше 1 року). В основi ошгашзацп терапи ПШ лежало врахування гендерно1 клшжо-психопатоло-пчно1 варiативностi та вираженостi клшчно1 симптоматики за PANSS, особливостей проявiв порушення афективно1 й емоцшноьвольовох сфер у хворих, !х соматичного стану, розбiжностей в метаболiзмi та переносимостi антипсихотично1 терапи у ж1нок i чоловшв.
В якостi патогенетично1 терапи пащентам при-значались атиповi антипсихотичнi препарата. При цьому враховували важкiсть проявiв та тривалiсть хвороби: при тривалосп захворювання до 5 рок1в (орiентовно), за принципом монотерапп призна-чали нейролептики, з обов'язковим приеднанням психотерапевтичних (психокорекцiйних) заходiв. При прогресуваннi та збшьшенш тривалостi захворювання, застосовували принцип полiфармацil, з додаванням до нейролептиков препаратiв антидеп-ресивно1 та нормотимiчноl до. Терапевтична доза при цьому щдбиралась в залежностi ввд ступеню вираженостi психопатолопчно1 симптоматики. За умови вираженосп продуктивно1 симптоматики за PANSS в межах 4 балiв, рiсперiдон призначався в дозi 4 мг/добу; при вираженосп показника на рiвнi 5-6 балiв доза збшьшувалась до 6 мг/добу, у випа-дку 7 балiв - збшшувалась до 8 мг/добу; кветiапiн, ввдповщно, 100, 200 та 400 мг/добу. Враховуючи данi щодо меншо1 вираженосп психопатолопчно1 симптоматики у ж1нок, 1м призначались меншi дози, порiвняно з чоловжами. В цiлому, при виборi антипсихотика керувалися ступенем ризику щодо виникнення побiчних ефектiв, схильнiсть та чутли-вiсть до виникнення яких е бшьшою у ж1нок. Спи-раючись на данi щодо бшьшо1 вираженостi афекти-вних проявiв в структурi ПШ у жiнок, шж у чоловь к1в, у багатьох випадках 1м призначалися антидепресанти. Вибiр антидепресанту та його доза здшснювався на пiдставi аналiзу показник1в за шкалами депреси, тривоги та ш. В залежностi вiд ступеню проявiв апато-анергiчного та апато-депресив-ного компоненту психопатолопчно1 симптоматики ПШ, призначали пароксетин в дозi ввд 20 до 40 мг/добу. З огляду на наявнiсть в клшчнш картинi
ПШ у чоловшв бшьш виражених проявiв пору-шення волi, послабления контролю iмпульсивностi та iн., за необхвдносп в терапевтичну схему включали стабшзатори настрою (вальпроати).
Психосощальну реабiлiтацiю починали пiсля дезактуалiзацil гостро! симптоматики, та здшсню-вали в комплекс з психофармакотерапieю. В основу розробки li диференцiйованих пiдходiв було покладено двi тези: 1) хворi на ПШ мають потребу в умшиях i навичках, а також у щдтримщ з боку оточения, для в1дповщно1 реал1зацп свое! ролi в по-бутовому, сощальному та iн. оточеннi; 2) при наяв-ностi позитивних змiн навичок й/або пiдтримки з
боку оточення, особи, яш страждають на ПШ, ста-ють бiльш здатнi до реал1зацп обраних ними рольо-вих функцш при обов'язковому врахуваннi !х кль нiко-функцiональних гендерних особливостей.
Реалiзацiя даних засад базувалася на загальних принципах психосощально1 реабштацп, а саме, -ранньому початку реабiлiтацiйних заходiв; - !х без-перервностi та етапностц - системностi, комплекс-носп та iндивiдуальному пiдходi.
Загальна тактика психореабштацшних дiй ви-значалась за схемою <даагностика - планування -втручання» (табл. 1).
Таблиця 1
Напрямки дiяльностi протягом процесу реабшггацй'
Диагностика Планувания Втручання
Постановка реабштащйно1 мети Планування розвитку навичок та здатностей: Пряме навчаиия навичками / вмiннями / здатностями:
1. Оцiнка реабштацшно1 готовностi; 2. Опис оточення; 3. Вибiр мети. 1. Визначения прюри-тетiв та завдань; 2. Вибiр втручания; 3. Формування плану. 1. Опис змюту навичок/вмiнь/зда-тностей та планування заняття; 2. Програмувания використаиия навичок / вмшь / здатностей; 3. Тренуваиия пащента.
Ощнка ЯЖ Планування розвитку пiдтримки Програмувания навичок / вмшь / здатностей:
1. Складання перел1ку необхвдних навичок / вмiнь / здатностей; 2. Опис використання та оцшка вико-нання навичок / вмшь / здатностей; 3. Тренувания пацiеита. 1. Визначения прюри-тетiв; 2. Визначения завдань; 3. Вибiр втручань; 4. Формування плаиу. 1. Визначення перешкод; 2. Створення програми; 3. Щдтримка дш пащента.
Оцiнка можливостей Координацiя можливостей
1. Складаиия перелiку основних можли-востей; 2. Опис та ощнка використания можливо-стей; 3. Тренуваиия пацiента. 1. Пропозищя рiзних видiв пвдтримки; 2. Використання можливостей програмування; 3. Змiна ресурсiв (оцшка готовносл та можливостей); 4. Пропозицп по змiнi.
Диференцiацiя пiдходiв до психосощально1 реабштацп здiйснювалась на пiдставi вдентифжова-них особливостей пацiентiв, визначених в ходi фо-рмулювания клiнiко-функцiонального дiагнозу.
Так, за нашими даними, чоловши бiльше пот-ребували вiдновлення у сферi самообслуговування (прибирання, прання, миття посуду, користування грошами, прийияття ванни, голшия, догляд за одя-гом, волоссям, чистота шгпв, умiння купатися, чи-стити зуби, голитися, мити руки, умшия готувати необхiднi страви, користування кухонним та столо-вими приладдям, охайнiсть при прийому ]Ж1, р<0,05) та у сферi контролю за поведшкою (дотри-мания громадського порядку; схильнiсть до супере-чок, драпвливосп, конфлiктностi; аитисощально1 поведiнки; зневаги особистою охайнiстю, р<0,05). У жшок даиi навички виявились бiльш збереже-ними (р<0,05). У свою чергу, у ж1нок iснувала потреба у вщновленш навичок у сферi самостiйного пересування, та - головне - щдтримаиия емоцiйних вiдносин з членами родини або шшим оточенням (р<0,05).
Таким чином, в цшому, заходи психосощаль-но! реабштацп чоловшв з ПШ включали в себе широк за засобами впливу (психоосвiтнi програми, тренiнги вiдновления навичок самообслуговування та сощального функцiонувания, пiдвищения рiвню когнiтивного функцiонувания, незалежиого проживания, навчання стратеги подолания з залишковими психотичними розладами), проте, цiлеспрямованi за змютом на вiдновления конкретно1 навички, заходи, в той час як для жшок заходи психосощально1 реабштаци були менш рiзнобiчнi за засобами впливу, проте, охоплювали бшшу кiлькiсть навичок i сфер функщоиувания (психоосвiта, пiдтримка соцiальних, родинних рольових навичок, тренiнги спiлкуваиия та впевнено1 поведiнки, формування навичок самодопомоги i самопрофiлактики, опану-ваиия залишкових симптомiв).
Оцiнка дiевостi запропоноваиих заходiв показала !х ефективнiсть, порiвняно зi стандартними, як стосовно редукцп психопатолопчно1 симптоматики (табл. 2, 3), так i ЯЖ пащеипв (табл. 4, 5).
Таблиця 2
Динамика моказмикчв важкостi психотично'1 симптоматики в процесi лжування у чоловiкiв i ж1нок, _хворих на 11111 (за шкалою РА^8)__
Симптом ГК ОГ *
до лшу-вання пiсля лiку-вання р* до лшу-вання пiсля л> кування р**
чоловши
Сумарний бал 108,69±17 ,61 98,17±12,07 <0,0 1 106,67±15 ,25 78,33±9, 43 <0,0 1 <0,0 1
Важкють продуктивно! симптоматики 26,69±6,1 8 21,85±3,62 <0,0 1 26,80±5,1 0 16,60±2, 26 <0,0 1 <0,0 1
Важкють негативно! симптоматики 27,81±6,8 7 26,55±5,45 <0,0 1 26,49±7,4 0 22,95±4, 86 <0,0 1 <0,0 1
Виразнють iнших психiчних порушень 54,19±8,4 3 49,77±6,27 <0,0 1 53,37±6,9 3 38,78±4, 31 <0,0 1 <0,0 1
ж1нки
Сумарний бал 98,04±18, 74 91,76±13,21 <0,0 1 94,24±14, 72 75,49±8, 71 <0,0 1 <0,0 1
Важкють продуктивно! симптоматики 21,74±6,3 0 19,21±3,89 <0,0 1 21,40±4,9 8 16,17±2, 47 <0,0 1 <0,0 1
Важкють негативно! симптоматики 24,09±7,4 3 23,34±6,09 <0,0 1 21,75±6,0 8 19,66±4, 18 <0,0 1 <0,0 1
Виразнють шших психiчних порушень 52,21±7,5 2 49,22±5,61 <0,0 1 51,10±7,7 7 39,66±4, 80 <0,0 1 <0,0 1
Примiтка: р* - рiвень статистично! значущостi розбiжностей мiж показниками до початку i тсля лтування в ГК;
р** - рiвень статистично! значущостi розбiжностей мiж показниками до початку i пiсля лiкування в ОГ; р*** - рiвень статистично! значущостi розбiжностей мiж показниками пiсля лiкування в ОГ i ГК
Таблиця 3
Динамика моказмикчв зага. и.ноТ ЯЖ в процеС л1ку ваммя у чоловтв I жмок, хворих на ПШ
Симптом Група контролю Основна група р***
до л^-вання пiсля лiку-вання р* до лшу-вання пiсля лiку-вання р**
чоловши
Загальна оцшка 50,46±11,96 51,69±12,22 >0,05 51,43±10,35 64,13±11,78 <0,01 <0,01
Сфера фiзичного здоров'я 38,62±17,85 39,14±17,64 >0,05 38,69±15,16 57,22±16,88 <0,01 <0,01
Сфера психоло-пчно! ЯЖ 22,41±15,15 26,18±16,57 <0,05 22,37±13,74 42,08±15,71 <0,01 <0,01
Сфера сощально! ЯЖ 18,74±21,10 18,29±20,25 >0,05 20,75±20,11 35,71±21,13 <0,01 <0,01
Сфера оточення 27,43±12,69 27,65±12,97 >0,05 28,76±14,02 31,77±15,39 <0,01 >0,05
жшки
Загальна оцшка 54,72±11,38 55,05±11,65 <0,01 55,25±12,12 67,07±11,71 <0,01 <0,01
Сфера фiзичного здоров'я 40,59±15,38 40,86±15,53 >0,05 42,66±17,55 61,06±17,69 <0,01 <0,01
Сфера психоло-пчно! ЯЖ 29,01±18,15 29,34±18,34 <0,05 32,69±20,62 46,51±17,67 <0,01 <0,01
Сфера соцiально!' ЯЖ 26,68±22,88 24,46±20,38 >0,05 25,83±24,40 45,45±24,60 <0,01 <0,01
Сфера оточення 30,36±11,23 30,47±11,42 >0,05 28,05±9,22 31,36±11,24 <0,01 >0,05
Примггка: р* - рiвень статистично! значущосп розбiжностей мiж показниками до початку i пiсля л1кування в ГК;
р** - рiвень статистично! значущосп розб1жиостей мiж показниками до початку i пiсля л1кувания в ОГ; р*** - рiвень статистично! значущосл розбiжиостей мiж показниками пiсля л^вання в ОГ i ГК
Таким чином, запропоноваш шляхи ошгашза-ци терапi! та диференцiйованi пiдходи до психосо-цiально! реабiлiтацi!' чоловiкiв та жшок, хворих на
ПШ, з урахуванням !х клiнiко-функцiональних ген-дерних особливостей, дозволили досягти змен-шення виразностi психотично1 симптоматики, та покращити ЯЖ хворих.
Лiтература
1. Психическое здоровье: усиление борьбы с психическими расстройствами: Информационный бюллетень Всемирной организации здравоохранения. - 2010. - № 220. - 12 с.
2. Юрьева Л.Н. Шизофрения: клиническое руководство для врачей / Л.Н. Юрьева. - К.: Сфера, 2010. - С. 24.
3. Tandon R. Schizophrenia: Just the Facts What we know / Rajiv Tandon, Matcheri S. Keshavan, Henry A. Nasrallah // Schizophrenia Research. - 2008. - № 102. - Р. 1-18.
4. Гнатишин М.С. Шизофреня: сучасний по-гляд / М.С. Гнатишин, О.О. Белов. - Вшниця: Консоль, 2012. - С. 199-205.
5. Юр'ева Н. М. Гендерноспецифiчна деза-даптащя сощального функцюнувания у жшок, хворих на параио!дну шизофрешю: аналiз феномену та особливосп терапи i психосоцiальноi реабштацп / Н. М. Юр'ева // Украшський вiсник психоневро-логii. - 2014. - Т. 22, вип. 2. - С. 139-146.
6. Косенко К. А. Особенности психофармако-терапевтической и психотерапевтической составляющих в комплексном лечении женщин, больных параноидной шизофренией, при различных моделях семейного взаимодействия / К. А. Косенко // Journal of Health Sciences. - 2014. - vol. 04, N 06. -P. 043 - 056.
7. Морванюк Г.В. Анализ основных подходов к психотерапии и психофармакотерапии шизофрении с учетом гендерных различий в Украине и в мире / Г.В. Морванюк // Journal of Health Sciences. -2014. - № 4(01). - С. 339-348.
1ДЕНТИФ1КАЦ1Я СПЕЦ1АЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАГ1СТРА У ГАЛУЗ1 СТОМАТОЛОГИ: ПРОЕКТ
Кульбашна Я.А.,
Нацюнальний медичний унгверситет 1мет О. О. Богомольця Кафедра х1рург1чно1 стоматологи та щелепно-лицевог хгрургИ
Кигв, Украгна Никонов В.В.,
Харювський Нацюнальний Медичний Унгверситет
Харкгв, Укра'та Гудар'ян О.О., 1дашкта Н.Г.
ДУ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» кафедра х1рург1чно1 стоматологИ] iмплантологИ та пародонтологИ
Днтро, Укра'та
IDENTIFICATION OF SPECIAL COMPETENCES FOR MASTERS IN DENTISTRY: DRAFT
Kulbashna Y.A., Bogomolets National Medical University, Department of surgical dentistry and maxillofacial surgery, Kyiv, Ukraine
Nikonov V.V., Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
Gudaryan A.A.
Idashkina N. G.
SE "Dnipropetrovsk medical academy Ministry of Health of Ukraine", Oral surgery, implantology and peri-odontology department, Dnipro, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаеться проблема щентифшацп спещальних компетентностей мапстра стоматолопч-но! галузг Представлеш результата аналiзу вичизияних i зарубiжиих наукових джерел, нормативно-пра-вових докумеипв, що регламентують реалiзацiю компетентшсного тдходу в вищу медичну освггу. Ви-вчено мiжнародний досвщ модершзацп вищо! освгги, в тому чи^ i медичного, на основi змши освiтньоi парадигми на компетентнiсний. У процеа iдентифiкацii комплексу спецiальних компетентностей мапстра стоматологи використаш основнi положения ниш дшчих галузевих стандартiв за спещальнютю «Стома-тологiя». Розроблений комплекс спещальних компетентностей вщображае специфiку галузi i спецiально-стi, а також розроблений вiдповiдно до алгоритму надания допомоги стоматологiчному пацiенту в замкнутому цикл ввд профiлактики захворювания до реабiлiтацii пiсля перенесено! хвороби, передбачае правов^ методичнi, соцiальнi, управлшсьш аспекти професiйноi дiяльностi лiкаря-стоматолога.
ABSTRACT
The article deals with the problem of identifying specific competencies Master in dentistry. The results of the analysis of domestic and foreign scientific literature, legal documents regulating the implementation of compe-
