CC BY
710. Bypass versus Angioplasty in Severe Ischaemia of the Leg (BASIL) trial: A description of the severity and extent of disease using the Bollinger angiogram scoring method and the TransAtlantic Inter-Society Consensus II classification / Andrew W.Bradbury [et al.] // Journal of Vascular Surgery. -2010. - Vol. 51 (Supplement S). - P. 32S-42S.
Panchuk O. Y.
Candidate of Medical Sciences, Doctoral student of the Department of General Hygiene and Ecology, Vinnitsya National Medical University named Pirogov Панчук Олександр Юхимович кандидат медичних наук, докторант кафедри загально'г' гтени та екологи, Вiнницький нацюнальний медичний ymiверситет iMem М.1. Пирогова
PSYCHOHYGIENIC ASSESMENT INDICES OF FEATURES EMOTIONAL BURNING STUDENTS OF DENTAL FACULTIES IN DYNAMIC LEARNING
PROCESS
ПСИХОГШеШЧНА ОЦШКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОКАЗНИК1В ЕМОЦ1ЙНОГО ВИГОРАННЯ СТУДЕНТ1В СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ В ДИНАМ1Ц1 ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
Анотацш: Проблеми формування та розвитку емоцтного вигорання серед представниюв р1зних профестних груп, в тому чиcni i медичних nрацiвникiв, у науковт лiтeратурi практично нiколи не розглядалися з позицт профтактичног медицини на пiдставi здтснення психогiгiенiчного анализу. В статтi наведено дат психогiгiенiчноi оцтки особливостей показниюв емоцтного вигорання студeнтiв стоматологiчного факультету в динамщ процесу навчання. Отримаш результати засвiдчували на-явнкть двох протилежних за свогм зм^том у статево-обумовленому контeкстi тенденцш. Серед дiв-чат найбшьший сумарний показник емоцтного вигорання був властивий для дiвчат-пeршокурсниць, далi шдували показники, притаманн для дiвчат-п 'ятикурсниць та дiвчат-трeтьокурсниць, серед юнаюв найбшьший сумарний показник емоцтного вигорання був характерний для юнатв-п'ятикурсниюв, далi шдували показники, притаманнi для юнаюв-третьокурсниюв та юнаюв-першокурсниюв. Звертали на себе увагу i динамiчнi змти до^джуваних показниюв окремих фаз емоцтного вигорання, що вiдзначались посту-повим зростанням частки значень, властивих для фази виснаження, на rnni зростання частки величин, ха-рактерних для фази резистентности яка була превалюючою впродовж бшьшо'г' частини перюду навчання у вищому медичному навчальному закладi.
Ключовi слова: студенти, стоматологiчний факультет, емоцшне вигорання, психогiгiенiчна оцтка, динамка процесу навчання.
Summary: Problems offormation and development of emotional burnout among representatives of various professional groups, including medical professions, in the scientific literature is almost never considered from the standpoint of preventive medicine based on the implementation psychogigienic analysis. The article presents data of psychohygienic assesment indices of features emotional burning students of dental faculties in dynamic learning process. The results certify the existence of two opposing its content in the context of gender-caused trends. Among girls the highest overall figure was emotional burnout peculiar to first-year students, then followed the performance inherent to fifth-year students and third-year students, аmong youth the highest overall figure was emotional burnout peculiar to fifth-year students, then followed the performance inherent to third-year students and first-year students. Pay attention dynamic change of the parameters of the individual phases of emotional burnout that were more gradual increase in the share values inherent to the phase of exhaustion, the rising share values characteristic of the phase of resistance that has been prevailing for most of the period of study in higher medical institution.
Key words: students, dental faculty, emotional burnout, psychohygienic assesment, dynamic learning process.
Постановка проблеми. Емоцшне вигорання (ЕВ) являе собою мехашзм психолопчного захи-сту, що вироблений особиспстю, передбачае по-вне або часткове виключення емоцш у вщповвдъ на дш психотравмуючих чиннишв, обумовлених професшними, навчальними або побутовими умо-вами перебування певного iндивiдууму та стано-вить цшком сформований стереотип емоцшно-значущо! поведiнки людини, який з одного боку, може призводити до розвитку цшо! низки негатив-них за сво!м змютом дисфункцюналъних
наслщшв, з шшого, створюе тдстави для б№ш економного, навиъ дозованого, витрачання енер-гетичних ресурав И оргашзму та психолопчних ресурав и особистосп [2, 3, 7].
Вщповвдно до визначення ВООЗ "синдром емоцшного вигорання" являе собою стан фiзично-го, емоцшного або мотивацшного виснаження, який характеризуеться порушеннями продуктив-носп пращ та вираженою втомою, безсонням, тдвищеною схильшстю до розвитку психосома-тичних захворювань, а також вживанням психоак-
тивних речовин з метою отримання тимчасового полегшення, що мае тенденцiю до розвитку фiзiологiчноl залежностi та, як правило, розщнюеться як стрес-реакцiя у вщповвдь на про-фесiйнi або навчальш емоцiйнi вимоги, котрi з'являються внаслвдок надмiрноl вiдданостi люди-ни свош роботi з супутньою до цього зневагою до сiмейного життя або ввдпочинку, що не може не викликати занепокоення, потребуе ретельно! дiагностики i поглибленого аналiзу [2, 4, 5, 8].
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. В ходi дослщжень, проведених протягом остан-нього часу, отримаш данi ввдносно ступеня поши-рення явищ ЕВ серед представнишв рiзних профе-сiйних груп, в тому чи^ медичних працiвникiв рiзних спецiальностей, особливостей його розвитку та проблем дiагностування i шлях1в запоб^ан-ня, особливостей емощйно1 спрямованосп наслщ-к1в ЕВ та !х зв'язку з iндивiдуально-типологiчними властивостями особистосп, визначенi доцiльнi та конструктивнi iз суто психологiчних позицiй заходи щодо подолання професiйного стресу як пер-шооснови формування синдрому ЕВ [1, 3, 7, 9, 10].
Видшення мевир1шеми\ рашше частин за-гальноТ проблеми. Оцiнюючи вищенаведене, необхщно вiдзначити, що проблеми формування та розвитку окремих фаз ЕВ у науковш лiтературi практично нiколи не розглядалися з позицiй профшактично1 медицини на пiдставi здiйснення психогiгiенiчного аналiзу, цiлком вiдсутнi данi вiдносно особливостей розвитку явищ ЕВ пвд час професiйно-орiентованоl навчально! пiдготовки майбутнiх медичних пращвнишв, зокрема сту-дентiв, яш засвоюють основнi стоматологiчнi спецiальностi, що мае стати тдставою для науко-вого обгрунтування i використання комплексних програм психоппешчно1 корекци та психо-фiзiологiчноl реабштаци зазначених проявiв.
Мета статть Метою дослвдження е здшснен-ня психоппетчно1 оцiнки особливостей показнишв емоцiйного вигорання студентiв стоматологiчного факультету в динамщ процесу навчання.
Виклад основного матерiалу. Науковi до-слвдження, в центрi яких перебувало вивчення по-
Таблиця 1
Показники рiвня емоцiйного вигорання студенпв стоматологiчного факультету в динамщ навчання за дани-
ми особистюного опитувальника Бойка, бали
казнишв ЕВ студенпв, яю здобували стомато-лопчний фах в умовах навчання в вищому медич-ному навчальному заклад (ВМНЗ) та перебували на р1зних етапах (1 курс - вихвдний етап навчання; 3 курс - пром1жний етап навчання; 5 курс - за-ключний етап навчання), проводились на баз1 Вш-ницького нащонального медичного ушверситету 1м. М.1. Пирогова. Визначення особливостей розвитку провщних показнишв ЕВ та ступеня вира-ження окремих И фаз здшснювалось на шдсташ за-стосування особистюного опитувальника В.В. Бойка [7]. Статистичний анал1з отриманих результапв проводився на п1дстав1 застосування пакету при-кладних програм багатовим1рного статистичного анал1зу "Statistica 6.1 for Windows" (лщензшний №AXX910A374605FA).
Отже, розглядаючи особливосп змш величин, що визначались з боку сумарного показника ЕВ в динамщ перебування у заклад1 вищо! медично! освгги, в основ1 визначення якого перебували даш особиспсного опитувальника Бойко, яш надавали можливють визначити як його узагальнений р1вень, так i р1вень вираження його окремих фаз, а саме: фаз напруження, резистентностi i виснажен-ня, слiд було ввдзначити що у давчат i юнаков, яю навчались на 1 курсi, ступiнь вираження до-слiджуваних показник1в складав ввдповвдно 178,73±4,60 балiв та 150,56±9,89 балiв, у дiвчат i юнак1в, яю навчались на 3 курсi - 154,03±9,19 балiв (р^Уз<0,05) та 172,93±10,10 балiв (р(t)l-з>0,05), у дiвчат i юнак1в, як1 навчались на 5 кура -169,06±12,57 бaлiв (р©з-5>0,05; р(t)l-5>0,05) та 184,76±8,45 бaлiв (р©з-5>0,05; р©1-5<0,05) (рис. l).
Нaйвищi за рiвнем вираження значення до-сладжуваних показник1в спостерiгaлись у студенток 1 курсу i студентiв 5 курсу, нaйнижчi - у студенток 3 курсу i студентiв 1 курсу, тобто впродовж часу перебування у заклащ вищо! освiти рееструвались щлком протилежн1 за сво!м змiстом тенденцл: серед дiвчaт - стутнь !х вираження спочатку суттево зменшувався, згодом дещо щдвищуючись, серед юнаюв - постшно, а на заключному етaпi навчання суттево, зростав.
Показники емоцшного вигорання Час дослджень Групи студентiв P(t)д-ю
Девчата Юнаки
n M±m n M±m
Сумарний по- казник емоцiйного вигорання 1 курс зо 178,73±4,60 з0 150,56±9,89 <0,05
3 курс зо 154,03±9,19 з0 172,93±10,10 >0,05
5 курс зо 169,06±12,57 з0 184,76±8,45 >0,05
раУз <0,05 >0,05
р©з-5 >0,05 >0,05
P(t)l-5 >0,05 <0,05
Р1вень вираження показник1в фази напруження 1 курс з0 60,40±2,36 з0 48,86±3,92 <0,05
3 курс з0 48,96±3,52 з0 49,36±4,50 >0,05
5 курс з0 49,86±5,91 з0 62,26±3,48 <0,05
раУз <0,0l >0,05
ра)з-5 >0,05 <0,05
P(t)l-5 >0,05 <0,05
Р1вень вираження показнишв фази резистентносп 1 курс 30 60,80±1,92 30 54,26±3,23 >0,05
3 курс 30 56,43±3,61 30 63,76±2,83 >0,05
5 курс 30 59,70±3,77 30 59,36±3,13 >0,05
р©1-3 >0,05 <0,05
P(t)з-5 >0,05 >0,05
P(t)l-5 >0,05 >0,05
Р1вень вираження показнишв фази виснаження 1 курс 30 57,83±2,34 30 47,43±4,14 <0,05
3 курс 30 48,63±3,47 30 58,53±4,30 >0,05
5 курс 30 58,83±4,86 30 63,00±3,81 >0,05
р©1-3 <0,05 >0,05
P(t)з-5 >0,05 >0,05
P(t)l-5 >0,05 <0,01
Найсуттeвiшi темпи змш дослщжуваних по-казник1в i у студенток, i у студенпв рееструвались впродовж часу навчання на молодших курсах. Ста-тистично-значущi вшово-обумовлеш розбiжностi спостерiгались серед студенток 1 i 3 курсiв (р©1-3<0,05) та серед студенпв 3 i 5 курсiв (р©3-5<0,05), натомiсть, достовiрнi статево-обумовленi ввдмш-ностi рееструвались серед студенпв i студенток 1 курсу (р(^)д-ю<0,05) та студентiв i студенток 5 курсу (р©дю<0,05). Загалом протягом перiоду навчання у ВМНЗ рiвень вираження дослвджуваних показник1в, виходячи iз статевих вiдмiнностей, бiльш високим був у дiвчат, як1 перебували на 1 кура, та у юнашв, як перебували на 3 i 5 курсах.
У структурi дослщжуваних показникiв частка даних, що засввдчували наявнiсть критично висо-
кого рiвня ЕВ.
першокурсниць
першокурснишв.
третьокурсниць
третьокурснишв
п'ятикурсниць
складала 16,7% серед
6,7% 13,7%
33,7% 26,7%
серед серед серед серед
дiвчат-юнашв-дiвчaт-юнашв-дiвчaт-юнак1в-
також 26,7% серед п'ятикурсник1в, питома вага даних, що вщзначали наявнiсть високого рiвня ЕВ, становила 20,0% i 40,0% у дiвчат та юнак1в, як навчались на 1 курсi, 23,3% i 16,3% у дiвчат та юнашв, як1 навчались на 3 кура, 30,0% i 33,3% у дiвчaт та юнакiв, як1 навчались на 5 кура, частка даних, що засввдчували наявшсть середнього рiвня ЕВ, складала 63,3% серед дiвчaт-першокурсниць i 23,3% серед юнашв-першокурсник1в, 39,7% серед дiвчaт-третьокурсниць i 36,7% серед юнашв-третьокурснишв, 20,0% серед дiвчaт-п'ятикурсниць i 33,3% серед юнашв -п'ятикурсник1в, зрештою, питома вага даних, що вщзначали ввдсутшсть яких-небудь проявiв ЕВ, становила 30,0% у юнашв, як1 навчались на 1 кура, 23,3% i 13,3% у дiвчaт та юнашв, як1 навчались на 3 кура, а також 23,3% i 6,7% у дiвчaт та юнашв, як1 навчались на 5 кура.
Проввдними проявами тако! фази розвитку ЕВ, як фаза напруження, прийнято вважати появу та широке поширення проявiв щодо вичерпaностi власних емоцiйних ресурсiв та ввдчуття постiйного перебування у сташ постiйного напруження. Анaлiзуючи особливостi змш величин, яш визна-чались, в динашщ перебування у ВМНЗ, необ-х1дно було вiдзнaчити, що у давчат i юнаков, як1 навчались на 1 кура, стутнь вираження до-слвджуваних показник1в становив ввдповщно
60,60±2,43 бaлiв та 48,86±3,92 бaлiв, у д1вчат i юнак1в, яш навчались на 3 курсi - 48,96±3,52 бaлiв (р(t)l-з<0,01) та 49,36±4,50 бaлiв (р(t)l-з>0,05), у дв-чат i юнак1в, як1 навчались на 5 кура - 48,86±5,01 бaлiв (р(t)з-5>0,05; р(t)l-5>0,05) та 62,26±3,48 бaлiв (р(t)з-5<0,05; р(t)l-5<0,05).
Нaйвищi за рiвнем вираження величини до-слiджувaних показнишв вiдповiдно до фази напруження спостери'ались у студенток 1 курсу i студенпв 5 курсу, нaйнижчi - у студенток 3 курсу i студентiв 1 курсу, тобто впродовж часу перебування у заклада освгги, як i в попередньому випадку, спостерiгaлись щлком протилежнi за сво!м змiстом тенденци: серед дiвчaт - ступ1нь !х вираження спо-чатку суттево зменшувався, згодом дещо тдвищу-ючись, серед юнашв - постшно, а на заключному етaпi навчання статистично-значуще, зростав.
Найбшьш суттевi темпи змiн дослвджуваних показник1в у студенток рееструвались впродовж часу навчання на молодших курсах, у студенпв -протягом часу навчання на старших курсах. Стати-стично-знaчущi вшово-обумовлеш розб1жносп спо-стерiгaлись серед студенток 1 i 3 курсiв (р©1-3<0,01), серед студентiв 1 i 5 курсiв (р(t)l-5<0,05) та серед студенпв 3 i 5 курав (р(t)з-5<0,05), достовiрнi стaтево-обумовленi вiдмiнностi рееструвались серед студенпв i студенток 1 курсу (р©д-ю<0,05) та студенпв i студенток 5 курсу (р©д-ю<0,05). Загалом протягом перiоду навчання у ВМНЗ рiвень вираження дослвджуваних показник1в, виходячи iз статевих ввдшнностей, бiльш високим був у дiвчaт, як1 перебували на 1 кура, та у юнашв, яш перебували на 3 (!х рiвень майже вiдповiдaв aнaлогiчному у студенток) i 5 (!х рiвень суттево переважав ана-логiчний у студенток) курсах.
Щд час aнaлiзу структурних показник1в, що вивчались, слiд було звернути увагу на нaявнiсть змш, яш пiдтверджувaли попередньо визнaченi тенденци, зокрема, щлком сформована фаза напруження ЕВ була властива для 43,3% дiвчaт-першокурсниць i 26,7% юнашв-першокурснишв, 33,7% дiвчaт-третьокурсниць i 36,7% юнашв-третьокурсник1в, а також 30,0% дiвчaт-п'ятикурсниць i 60,0% юнак1в-п'ятикурсник1в. Водночас частка оаб, для яких характерною була фаза напруження ЕВ у стадп формування, у дiвчaт i юнак1в, як1 навчались на 1 кура, становила 56,7% i 40,0%, серед дiвчaт i юнак1в, яш навчались на 3 курсi - 26,3% i 40,0%, серед дiвчaт i юнак1в, як1 навчались на 5 кура - 40,0% i 30,0%. Лише у дiв-
у
чат-третьокурсниць переважаючою була питома вага показнишв, характерних для несформовано! фази напруження ЕВ (40,0%), натомють, складаю-чи 30,0% у д1вчат-п'ятикурсниць i 33,3% у юнашв-першокурсник1в, 33,3% у юнашв-третьокурснишв i 10,0% у юнашв-п'ятикурснишв та не рееструючись зовам серед д1вчат-першокурсниць.
Зрештою, розглядаючи стутнь вираження окремих компонента фази напруження, необхвдно вщзначити, що серед д1вчат, як1 перебували на 1 i 3 курсах, найбшьш вираженими були даш щодо переживання психотравмуючих обставин i незадово-леносп собою (ввдповвдно 15,46±1,30 бал1в i 18,13±1,09 бал1в у першокурсниць та 15,80±1,04 бал1в i 12,06±1,10 бал1в у третьокурсниць), серед д1вчат, як1 перебували на 5 кура - даш щодо ро-звитку почуття "загнаносп" у клику i тривожносп з проявами депресй' (ввдповщно 13,00±1,73 бал1в i 13,80±1,91 бал1в), серед юнашв, як перебували на 1 i 3 курсах - найб1льш вираженими були даш щодо переживання психотравмуючих обставин i тривожносп з проявами депресй' (ввдповвдно 13,06±1,55 бал1в i 13,46±1,74 бал1в у першокурсник1в та 12,46±1,54 бал1в i 15,36±1,55 бал1в у третьокурс-ник1в), серед юнашв, як1 перебували на 5 кура -даш щодо розвитку незадоволеносп собою i почуття "загнаносп" у клику (ввдповщно 15,56±1,22 балв i 16,20±1,47 бал1в).
Анал1зуючи основш складов1 ЕВ у структур1 показнишв, властивих для дослщжуваних сту-денлв, одним 1з найвищих сл1д було визнати стутнь вираження фази резистентносп, що за-сввдчуе наявтсть ознак розвитку природного опору оргашзму р1зномаштним формам емоцшного навантаження, яке мае мюце у житп сучасного студентства. В цшому ж, у д1вчат i юнак1в, як1 нав-чались на 1 кура, стутнь вираження дослвджува-них показник1в складав ввдповвдно 60,80±1,92 бал1в та 54,26±3,23 бал1в, у д1вчат i юнашв, як1 навчались на 3 кура - 56,43±3,61 бал1в (р(^-з>0,05) та 63,76±2,83 бал1в (р(t)l-з<0,05), у д1вчат i юнак1в, як1 навчались на 5 кура - 59,70±3,77 балв (р(t)з-5>0,05; р(t)l-5>0,05) та 59,36±3,13 балв (р(t)з-5>0,05; р(t)l-5>0,05).
Найвищ1 за р1внем вираження значения до-слвджуваних показник1в спостер1гались у студенток 1 курсу i студент1в 3 курсу, найнижч1 - у студенток 3 курсу i студент1в 1 курсу, тобто, як i в попереднь-ому випадку, рееструвались протилежн1 вщповвдно до !х зм1сту тенденцй': серед д1вчат - ступ1нь вираження показнишв, яш вивчались, спочатку зменшу-вався, згодом дещо п1двищуючись, серед юнашв -спочатку суттево збшьшувався, згодом дещо змен-шуючись.
Найсуттев1ш1 темпи змш досл1джуваних по-казник1в i у студенток, i у студенпв рееструвались впродовж часу навчання на старших курсах, у сту-дент1в - протягом часу навчання на молодших курсах. Статистично-значущ1 в1ково-обумовлен1 розб1жност1 спостер1гались лише серед юнашв, яш навчались на 1 i 3 курсах (р(t)l-з<0,05), водночас, достов1рних статево-обумовлених в1дм1нностей не рееструвалось (р(t)д-ю>0,05). Загалом протягом
перiоду навчання у заклащ вищо1 медично1 освгги рiвень вираження дослiд^ваних показник1в, вихо-дячи iз статевих вiдмiнностей, б№ш високим був у дiвчат, яш перебували на 1 i 5 курсах, та у юнашв, яш перебували на 3 кура.
У структ^ дослщжуваних показник1в частка даних, що засввдчували наявнiсть цiлком сформо-вано1 фази напруження ЕВ складала 50,0% серед дiвчат-першокурсниць i 36,7% серед юнашв-першокурсник1в, 50,0% серед дiвчат-третьокурниць i 60,0% серед юнашв-третьокурснишв, 33,7% серед дiвчат-п'ятикурниць i 56,7% серед юнак1в-п'ятикурсник1в. Разом з тим питома вага оаб, для яких властивою була фаза напруження ЕВ у стадн формування, у дiвчат i юнак1в, що навчались на 1 кура, становила 50,0% i 43,3%, серед дiвчат i юнакiв, що навчались на 3 кура - 26,7% i 36,7%, серед дiвчaт i юнашв, що навчались на 5 кура - 49,6% i 30,0%. Частка показнишв, характерних для несформовано1 фази напруження ЕВ, складала 23,3% у дiвчaт-третьокурсниць i 16,7% серед дiвчaт-п'ятикурниць, 20,0% у юнашв-першокурснишв, 3,3% у юнак1в-третьокурсник1в i 13,3% у юнак1в-п'ятикурсник1в, не рееструючись зовам серед дiв-чат-першокурсниць.
Анaлiзуючи ступiнь вираження окремих ком-поненпв фази напруження, необх1дно вiдзнaчити, що серед дiвчaт, як1 перебували на 1 кура, найб№ш вираженими були дат щодо розвитку емоцшно-моральнох дезорiентaцil i розширення сфе-ри економи емоцiй (в1дпов1дно 16,53±1,40 бaлiв i 16,03±1,34 бaлiв), серед дiвчaт, яш перебували на 3 i 5 курсах - дат щодо розвитку неадекватного вибiркового емоцшного реагування i редукцil про-фесiйно-орiентовaних навчальних обов'язшв (в1дпов1дно 17,26±1,38 бaлiв i 14,30±1,39 бaлiв у третьокурсниц та 16,03±1,28 бaлiв i 16,33±1,45 бaлiв у п'ятикурсниць), серед юнак1в, як1 перебували на 1 i 3 курсах, найб№ш вираженими були дaнi щодо розвитку неадекватного вибiркового емоцiйного реагування i редукцil професiйно-орiентовaних навчальних обов'язшв (ввдповщно 13,76±1,31 бaлiв i 16,33±1,42 бaлiв у першокурсник1в та 15,70±1,34 бaлiв i 17,73±1,29 бaлiв у третьокурсник1в), серед юнак1в, яш перебували на 5 курсi - дат щодо розвитку неадекватного вибiркового емоцшного реагування i розширення сфери економи емоцш (ввдповвдно 16,20±1,34 бaлiв i 14,76±1,28 бaлiв).
П1д час визначення особливостей поширення особистiсних проявiв, властивих для тако1 фази розвитку ЕВ, як фаза виснаження, котра характе-ризуеться суттевим зниженням рiвня функцiо-нальних ресурав та, нaвiть, дiйсним виснаженням адаптацшних мехaнiзмiв, виявлено, що у дiвчaт i юнак1в, як1 навчались на 1 кура, стутнь вираження дослвджуваних показнишв становив вiдповiдно 57,83±2,34 бaлiв та 47,43±4,14 бaлiв, у д1вчат i юнак1в, як1 навчались на 3 кура - 48,63±3,47 бaлiв (р(t)l-з<0,05) та 58,53±4,30 бaлiв (р©1-з>0,05), у дiв-чат i юнашв, яш навчались на 5 кура - 58,83±4,86 бaлiв (р(t)з-5>0,05; р©1-5>0,05) та 63,00±3,81 бaлiв (р(t)з-5>0,05; ра)1-5<0,01).
Найвищi за р1внем вираження значения до-слщжуваних показник1в вщповщно до фази напру-ження спостерпались у студенток 1 студента 5 курсу, найнижч - у студенток 3 курсу 1 студента 1 курсу, тобто впродовж часу перебування у заклад1 вищог освгга спостерп'ались тенденци, яш полягали у суттевому зменшенш гх значень з наступним зро-станням дослщжуваних показник1в - серед д1вчат, та у поступовому, однак неухильному, зростанш Гх значень - серед юнашв.
Найсутгев1ш1 темпи змш дослщжуваних по-казник1в у студенток рееструвались впродовж часу навчаиия на старших курсах, у студента - протягом часу навчалпя на молодших курсах. Статистично-значущ1 вшово-обумовлеш розбiжиостi спостерта-лись серед студенток 1 i 3 курсiв (р(t)l-з<0,05) та серед студента 1 i 5 курав (р(t)l-5<0,01), в той же час, достовiрнi статево-обумовленi вщмшносп рееструвались лише серед студента i студенток 1 курсу (р©д-ю<0,05). Загалом протягом перюду нав-чання у закладi вищог медичноГ освiти рiвень вираження дослщжуваних показник1в, виходячи iз ста-тевих вiдмiнностей, бiльш високим був у дшчат, як1 перебували на 1 кура, та у юнашв, як перебували на 3 i 5 курсах.
Пiд час аналiзу структурних показник1в, котрi вивчались, потрiбно було звернути увагу на той факт, що частка показникiв, яш визначали фазу напруження ЕВ як щлком сформовану, була вла-стива для 36,7% дiвчат-першокурсниць i 26,8% юнашв-першокурснишв, 20,0% дiвчат-
третьокурниць i 46,7% юнакiв-третьокурсникiв, а також 50,0% дiвчат-п'ятикурниць i 56,7% юнашв-п'ятикурснишв. Водночас частка осiб, для яких властивою була фаза напруження ЕВ у стадп фор-
мування, у дiвчат i юнак1в, як1 навчались на 1 кура, становила 60,0% i 36,6%, серед дiвчат i юнак1в, як1 навчались на 3 кура - 56,7% i 36,6%, серед дiвчaт i юнак1в, яш навчались на 5 курсi -26,70% i 30,0%. Зрештою, питома вага показник1в, характерних для несформованоГ фази напруження ЕВ, складала 3,3% у дiвчaт-першокурсниць, 23,3% у дiвчaт-третьокурниць i 23,3% у дiвчaт-п'ятикурниць, 36,6% у юнак1в-першокурсник1в, 16,7% у юнашв-третьокурснишв i 13,3% у юнашв-п' ятикурсник1в.
Розглядаючи стутнь вираження окремих компонентiв фази напруження, необхвдно було в1дзначити, що серед дiвчaт, як1 перебували на 1 кура, найб№ш вираженими були даш щодо емоцiйного дефiциту i рiвня емоцiйноi вiдстороне-ностi (в1дпов1дно 16,50±1,43 бaлiв i 15,13±1,38 бaлiв), серед дiвчaт, як1 перебували на 3 кура -даш щодо емоцшного дефщиту i рiвня осо-биспсноГ вiдстороненостi (в1дпов1дно 14,70±1,08 бaлiв i 13,83±1,94 бaлiв), серед дiвчaт, яш перебували на 5 кура - даш щодо особиспсног вщстороне-ностi i рiвня вираження психосоматичних та пси-ховегетативних зрушень (ввдповщно 17,03±1,78 бaлiв i 14,33±1,44 бaлiв), серед юнак1в, як1 перебували на 1 i 3 курсах, найбшьш вираженими були дaнi щодо емоцшного дефщиту i рiвня емоцшног вiдстороненостi (в1дпов1дно 12,63±1,05 бaлiв i 11,73±1,26 бaлiв у першокурсник1в та 16,30±1,48 бaлiв i 14,03±1,34 бaлiв у третьокурсник1в), серед юнак1в, яш перебували на 5 курсi - даш щодо емоцшного дефщиту i рiвня особистiсноi в1дсто-роненостi (вщповщно 16,76±0,97 бaлiв i 17,00±1,41 бaлiв).
Рис. 1 Особливостi показник1в основних фаз емоцшного вигорання дiвчaт-студенток стоматолопчного факультету в динaмiцi навчання у ВМНЗ за даними особистiсного опитувальника Бойка
Рис. 2 Особливосп показнишв основних фаз емоцшного вигорання юнашв-студенпв стоматологiчного факультету в динамщ навчання у ВМНЗ за даними особиспсного опитувальника Бойка
На рисунках 1 i 2 наведеш результати вивчен-ня поширення особливостей показнишв основних фаз ЕВ дiвчат i юнак1в, що здобувають стомато-логiчний фах в умовах навчання у ВМНЗ за даними особистюного опитувальника Бойка.
Висновки I пропозищУ
1. Одержанi результати засввдчували на-явнiсть двох протилежних за сво1м змiстом у ста-тево-обумовленому контекстi тенденцiй. Серед дiвчат найб№ший сумарний показник емоцiйного вигорання був властивий для дiвчат-першокурсниць, далi слщували показники, притаманнi для д1вчат-п'ятикурсниць та згодом давчат-третьокурсниць, разом з тим, серед юнаков найбiльший сумарний показник емоцшного вигорання був характерний для юнашв-п'ятикурснишв, далi слщували показники, притаманш для юнашв-третьокурснишв та згодом юнашв-першокурснишв.
2. Не можна було не звернути увагу i на цший ряд достатньо цiкавих зрушень в динамiцi процесу
навчання з боку проввдних показник1в ступеня ро-звитку основних фаз розвитку емоцшного вигорання. Якщо для дiвчат i юнак1в, як1 навчались на 1 кура, характерною була наступна формула 1х взаемин: "фаза резистентностГ > "фаза напруження" > "фаза виснаження", то для дiвчат i юнашв, як1 навчались на 3 кура: ввдповвдно формули: "фаза резистенгностi" > "фаза напруження" > "фаза виснаження" та "фаза резистентност" > "фаза виснаження" > "фаза напруження", для давчат i юнашв, як навчались на 5 кура: ввдповвдно формули: "фаза резистентностГ > "фаза виснаження" > "фаза напруження" та "фаза вис-наження" > "фаза напруження" > "фаза резистент-носп", тобто динашчт змши дослвджуваних показ-ник1в вщзначались поступовим зростанням частки значень, властивих для фази виснаження, на та зрос-тання частки величин, характерних для фази рези-стентносп, яка була превалюючою впродовж бшьшо! частини перiоду навчання у вищому медичному нав-чальному закладi.
Список лггератури
1. Алешина Т. Г. Проблема взаимосвязи индивидуально-личностных свойств и особенностей "синдрома эмоционального выгорания / Т. Г. Алешина // Психотерапия. - 2007. № 7. - С. 35-38.
2. Варш М. Й. Загальна психолопя / М. Й. Варш / 2-ге видання. - К. : "Центр учбово! лггератури", 2007. - 968 с.
3. Городовiченко В. М. Емоцшне вигорання - плата за ствчуття / В. М. Городовiченко // Мед-сестрiнство. - 2013. - № 3. - С. 30-33.
4. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2001 : психическое здоровье : новое понимание, новая надежда / ВОЗ. - Женева : ВОЗ, 2001. - 178 с.
5. Полька Н. С. Актуальш проблеми психоппени дней i падлитав: шляхи та перспективи 1х виршення (огляд лггератури i власних дослвджень) / Н. С. Полька, I. В. Сергета // Журнал НАМН Украши. - 2012. - т. 18, №2. - С. 223-236.
6. Райгогордский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Д. Я. Райгородский. -Самара: Издательский дом "БАХРАХ-М". - М.: 2008. - 672 с.
7. PiBeHb емоцшного вигорання у лiкарiв рiзних спецiальностей / Н. С. Карвацька, В. М. Пашковсь-кий, В. С. Обезюк, О. В. Стасишена // Молодий вчений. - 2014. - № 5. - С. 157-161.
8. Сердюк А. М. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями / А. М. Сердюк, Н. С. Полька, I. В. Сергета. - Вшниця: Нова книга, 2012. - 336 с.
9. Чумакова Г. А. Синдром выгорания медицинских работников / Г. А. Чумакова, И. Е. Бабушкин, Л. А. Бобровская. - М. : Владос, 2003. - 78 с.
10. Юрьева Л. Н. Профессиональное выгорание у медицинских работников / Л. Н. Юрьева. - К. 2004. - 263 с.
Аганезов С. С.
кандидат медицинских наук, доцент кафедры акушерства и гинекологии ФГБОУ ВО СЗГМУ им.
И.И. Мечникова Минздрава России, Санкт-Петербург (Северо-Западный государственный медицинский университет им. И.И. Мечникова) Aganezov S. S.
PhD, Associate Professor, Department of Obstetrics and Gynecology, Mechnikov North-West State Medical
University, Ministry of Health of the Russian Federation, Saint Petersburg
Пономаренко К. Ю.
аспирант кафедры акушерства и гинекологии ФГБОУ ВО СЗГМУ им. И.И. Мечникова Минздрава
России, Санкт-Петербург (Северо-Западный государственный медицинский университет им. И.И. Мечникова) Ponomarenko K. Y.
postgraduate in the department of obstetrics and gynecology, Mechnikov North-West State Medical University, Ministry of Health of the Russian Federation,
Saint Petersburg Мороцкая А. В.
аспирант кафедры акушерства и гинекологии ФГБОУ ВО СЗГМУ им. И.И. Мечникова Минздрава
России, Санкт-Петербург (Северо-Западный государственный медицинский университет им. И.И. Мечникова) Morotskaya A. V.
postgraduate in the department of obstetrics and gynecology, Mechnikov North-West State Medical University, Ministry of Health of the Russian Federation,
Saint Petersburg Аганезова Н. В.
доктор медицинских наук, доцент, профессор кафедры акушерства и гинекологии ФГБОУ ВО СЗГМУ им. И.И. Мечникова Минздрава России, Санкт-Петербург (Северо-Западный государственный
медицинский университет им. И.И. Мечникова)
Aganezova N. V.
MD, Associate Professor, Department of Obstetrics and Gynecology, Mechnikov North-West State Medical
University, Ministry of Health of the Russian Federation, Saint Petersburg
EXPRESSION OF STEROID RECEPTORS IN ENDOMETRIUM WITHIN WOMEN WITH DESORDERS IN REPRODUCTIVE SYSTEM ЭКСПРЕССИЯ СТЕРОИДНЫХ РЕЦЕПТОРОВ В ЭНДОМЕТРИИ У ЖЕНЩИН С НАРУШЕНИЯМИ В РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЕ
Аннотация. У женщин с нарушениями в репродуктивной системе проведена оценка уровня прогестерона и эстрадиола в плазме крови, выполнена пайпель-биопсия эндометрия с проведением гистологического и иммуногистохимического исследования эндометрия.
Ключевые слова: бесплодие, иммуногистохимия, невынашивание, прогестерон, прогестероновые и эстогеновые рецепторы, эндометрий, эстрадиол.
Summary. A group of women with disorders in reproductive system was evaluated for the serum level of es-tradiol and progesterone, biopsy of endometrium was done with following histological and immunohistochemi-cal investigations.
Key words: infertility, immunohistochemistry, miscarriage, progesterone and estrogen receptors, endome-trium, estradiol.
Постановка проблемы. Выявление и коррекция патологии репродуктивной функции женщин чрезвычайно актуальна: 15-17% супружеских пар
страдают бесплодием; до 20% желанных беременностей прерывается досрочно; у 5-20% женщин с невынашиванием беременности в анамнезе отме-
