CC BY
14
UNIVERSITY HYGIENE IN THE CONTEXT OF THE IMPLEMENTATION OF "THE LAW ON HIGHER EDUCATION": PHYSIOLOGICAL AND HYGIENIC BASES AND WAYS OF DEVELOPMENT
Serheta I.V., Panchuk O.Ye., Stoian N.V., Drezhenkova I.L., Makarov S.Yu.
УН1ВЕРСИТЕТСЬКА ППЕНА У КОНТЕКСТ11МПЛЕМЕНТАЦ11 "ЗАКОНУ ПРО ВИЩУ ОСВ1ТУ": Ф1З1ОЛОГО-Г1Г1СН1ЧН1 ОСНОВИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ
умшь, опт^зацп професмно'| пiдготовки. Необхiдно пщкрес-лити, що сучасне суспiльство потребуе подготовки фахiвцiв, якi володiють не лише необхщ-ними професiйно значущими якостями, але й мають такi функцюнальш можливостi орга-нiзму i такий особистюний потенцiал, що дозволять ¡м успiшно працювати в умовах використання нов^шх техноло-гiй, запровадження рiзноманiт-них форм безперервноí освiти з метою удосконалення рiвня професiйноí пщготовленост [24, 6, 7, 11, 12].
Отже, збереження та змщнен-ня здоров'я студентсько'| молодо формування ii високоí соцн ально'| i професiйноí дiездатно-стi е одними з найбтьш акту-альних проблем сучасно'| профн лактичноí медицини. Бшьше того, процеси поступового
СЕРГЕТА 1.В., ПАНЧУК О.Ю., СТОЯН Н.В., ДРЕЖЕНКОВА 1.Л., МАКАРОВ С.Ю.
Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iM. М.1. Пирогова
УДК 613 (378.4) : 340.134 Ключовi слова: унiверситетська ппена, фiзiолого-гiгieнiчнi основи, здоров'язберiгаючi технологи', рухова активнють, професiйна придатнiсть.
мплементацiя "Закону про вищу ocBiTy", який е важливим шстру-ментом пiдвищення якост дiяль-HOCTi сучасних освiтянських закладiв держави, та практична pеалiзацiя його основних поло-жень висувають у число першо-чергових надзвичайно важливу задачу 3i збереження здоров'я студентсько'| молодi, створення передумов до формування превентивного осв^нього простору у вищих навчальних закладах (ВНЗ), розроблення сучасних пiдходiв до ефективно'| pеалiза-цiï здоpов'язбеpiгаючих техно-логiй [1, 5, 8-10].
Дмсно, процеси реформуван-ня вищоï освiти, якi вщбувають-ся в Укpаïнi в умовах глибинних соцiально-економiчних змiн, зумовлюють pеалiзацiю цiлком новiтнiх пiдходiв до оргашзацп процесу здобуття студентами теоретичних знань i практичних
УНИВЕРСИТЕТСКАЯ ГИГИЕНА В КОНТЕКСТЕ ИМПЛЕМЕНТАЦИИ "ЗАКОНА О ВЫСШЕМ ОБРАЗОВАНИИ": ФИЗИОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ И ПУТИ РАЗВИТИЯ Сергета И.В., Панчук А.Е., Стоян Н.В., Дреженкова И.Л., Макаров С.Ю. Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
Цель работы. Анализ наиболее актуальных проблем университетской гигиены, определение физиолого-гигиенических основ их адекватного решения, обоснование научных принципов внедрения здоровьесберегающих технологий, гигиенических нормативов двигательной активности и профессиографической оценки особенностей профессиональной деятельности девушек и юношей, осваивающих основные медицинские и стоматологические специальности. Объекты и методы исследований. Исследования с использованием современных гигиенических, медико-социологических, психофизиологических, психодиагностических, эпидемиологических, психолого-педагогических методов, а также методов экспертных оценок и статистического анализа проводились на базе Винницкого национального медицинского университета им. Н.И. Пирогова. Результаты. Осуществлен анализ наиболее актуальных проблем университетской гигиены как важного направления гигиенической науки, определены физиолого-гигиенические основы их адекватного решения. Разработаны гигиенические нормативы двигательной активности студентов высших учебных заведений, учитывающие особенности социального становления и
профессионального роста будущих специалистов и обеспечивающие благоприятное воздействие на процессы формирования состояния здоровья и функциональные возможности их организма: величины суточных энергозатрат -11500-13500 кДж у юношей и 9000-11000 кДж у девушек; количество локомоций в суточном цикле - 15000-19000 шагов у юношей и 1400018000 шагов у девушек; продолжительность динамического компонента в суточном бюджете времени - 140-190 минут у юношей и 130-180 минут у девушек. Определены структурные компоненты психофизиограмм и психограмм ведущих специальностей стоматологического профиля, обусловливающие высокий уровень профессиональной пригодности студентов. Установлены информативные психофизиологические критерии оценки эффективности умственной деятельности и адаптационных возможностей студенческой молодежи. Научно обоснованы психогигиенические основы здоровьесберегающих технологий в вузах, концептуальными принципами эффективного использования которых являются режимно-адапта-ционный, психофизиологический, личностный и интегративно-функциональный принципы с соответствующим содержательным наполнением, оказывающие благоприятное комплексное воздействие на процессы формирования здоровья и обеспечивающие высокий уровень учебной подготовленности современных студентов.
Ключевые слова: университетская гигиена, физиолого-гигиенические основы, здоровье-сберегающие технологии, двигательная активность, профессиональная пригодность.
© Сергета 1.В., Панчук О.Ю., Стоян Н.В., Дреженкова 1.Л., Макаров С.Ю. СТАТТЯ, 2016.
№ 4 2016 Environment & Health 46
попршення показник1в адапта-цмних можливостей орган1зму д1вчат I юнаюв, як1 навчаються у ВНЗ, що мають м1сце та вщзна-чаються наявн1стю ч1тко окрес-лених тенденцм до прогресу-вання, зумовлюють всеб1чний розвиток такого напрямку ппе-шчно! науки, як ун1верситетська г1г1ена, провщними завданнями яко! на сучасному етап1 сл1д вва-жати наукове обфунтування г1г1ен1чних принцип1в формуван-ня превентивного середовища у ВНЗ, встановлення шформатив-них психоф1з1олог1чних критерн 1в оцшки ефективност1 розумо-во! д1яльност1 студент1в, здм-снення комплексно! ф1з1олого-ппешчно! оц1нки рухово! актив-ност1 д1вчат I юнак1в, що навчаються, та пошук ефектив-них шлях1в II оптим1зац||, ппешч-ну оцшку особливостей оргаш-зацп профес1йно ор1ентовано'1 навчально! д1яльност1 та удоско-налення I корекцш процес1в формування високо! професй но! придатност1 майбутн1х фах1вц1в, розроблення наукових основ комплексно! ппешчно! оцшки якост1 життя та адапта-цмних можливостей студент-сько! молод1.
Метою наукового дослщжен-ня е анал1з найб1льш актуальних проблем ушверситетсько! ппе-ни сьогодення, визначення ф1з1олого-г1г1ен1чних основ !х адекватного розв'язання на сучасному етап1 розвитку профн лактично! медицини, обфунтування наукових принцитв запровадження здоров'язберн гаючих технолог1й, г1г1ен1чних норматив1в рухово! активност1 та профес1ограф|чно'| оцшки особливостей професмно! д1яльност1 д1вчат I юнак1в, що засвоюють основш медичн1 та стоматоло-г1чн1 спец1альност1.
Матерiали та методи дослiдження. Дослщження, у ход1 яких поглибленому вивчен-ню п1длягали особливост1 умов навчально! I позанавчально! д1яльност1 та низка показниюв розвитку психоф1з1олог1чних функц1й I формування особливостей особистост1, проводилися на баз1 В1нницького нацюналь-ного медичного ушверситету 1мен1 М.1. Пирогова.
У ход1 виконання науково! роботи оцшка особливостей житлово-побутових I соц1альних умов життя, режиму дня I способу життя студент1в здмснювала-ся шляхом анкетування та за шшими загальноприйнятими у г1г1ен1чн1й практик шструмен-тальними методиками. Як про-
Г1Г1вНА Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В =
В1ДН1 показники стану здоров'я та адаптац1йних можливостей орган1зму використовували показники захворюваност з тимчасовою втратою праце-здатност1 i хрон1чним переб1гом патолог1чного процесу, а також результати суб'ективно! оцiнки студентами власного здоров'я. Характеристики навчально! пщ-готовленостi визначалися шляхом викопшвання даних рiчноí i промiжноí успiшностi студент-сько! молодi.
Здiйснення професiографiч-но! оцшки особливостей профе-сiйноí дiяльностi за основними медичними i стоматологiчними спе^альностями передбачало застосування методик анкетування, штерв'ювання та екс-пертних оцшок.
Як критерií комплексно! ппешчно! оц1нки рухово! активностi (РА) студенев використовували значення добових енерговитрат (на основi хронометражно-таб-личного методу), кшькост локо-моц1й у добовому цикл (на пщ-ставi використання стандартних цифрових крокомiрiв SIGETA PMT-01, I-PDM 2002 new i Pedometr G014) та тривалостi динамiчного компонента у добовому бюджетi часу (шляхом здмснення хронометражних спостережень за виконанням основних видiв дiяльностi i анкетування).
Функцюнальш особливостi вищо! нервово! дiяльностi (ВНД) оцшювали на основi визначення величин латентних перiодiв просто! i диференцiйованоí зорово-моторно! реакцií (ЗМР), показ-никiв рухомостi i врiвноважено-стi нервових процесiв з застосу-ванням методики хронорефлек-сометрií.
Функцюнальш характеристики зорово! сенсорно! системи i соматосенсорного аналiзатора вивчали шляхом оцшки величин критично! частоти злиття свтпо-вих миготшь (КЧСМ) на пiдставi методики "Св^лотест" та коор-динацií рухiв за допомогою тер-мометрií. Стiйкiсть уваги та
особливост розумово! працез-датностi дослiджували за табли-цями Шульте та за коректурни-ми пробами.
Для оцiнки особливостей темпераменту у структурi особливостей особистост студентiв вико-ристовувалии особистюш опи-тувальники Айзенка та Руса-лова, для визначення тривожню-них проявiв особистостi - осо-бистюний опитувальник Спш-бергера, для оцшки властиво-стей характеру - особистюш опитувальники Mini-mult, Кет-телла та Шмшека, для визначення показниюв рiвня суб'ек-тивного контролю особистост -особистiсний опитувальник Рот-тера, для оцшки агресивних проявiв - особистюний опитувальник Басса i Дарки, для визначення рiвня вираження емоцмного вигоряння - особистюний опитувальник Бойка, для оцiнки схильност до розвитку депресивних станiв - психомет-ричну шкалу Цунга, для визначення рiвня вираження астешч-них станiв - особистiсний опитувальник Малково! тощо.
Статистичний аналiз одержа-них даних проводився на пщ-ставi застосування пакета при-кладних програм "Statistica 6.1 for Windows" (лщензшний № AXX910A374605FA).
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Данi оцiнки режиму навчально! i позанавчально! дiяльностi студентiв медичного ВНЗ, отримаш у ходi про-ведених дослiджень, визна-чають наявнiсть виражених вщ-хилень з боку провщних показ-никiв характеру и органiзацií вiд загальноприйнятих ппешчних нормативiв i, передусiм, наяв-нють ознак суттевого переви-щення науково обфунтованих нормативних параметрiв максимально допустимо! тривалост денного перебування студешпв у ВНЗ (навчальна дiяльнiсть тривалютю понад 9 годин вла-стива для 40,1-52,0% юнаюв i 40,0-47,0% дiвчат, якi навчаються на 1 i 3 курсах) та часу
навчально! п1Дготовки у домаш-н1х умовах (тривал1сть виконан-ня домашн1х завдань понад 3 години характерна для 40,054,0% юнаюв I 74,7-90,2% д1в-чат, як1 навчаються на 1 I 3 курсах). Найпоширешшою тривалн стю часу перебування на св1жо-му пов1тр1 у навчальш дн1 сл1д вважати час у межах менше 1 години та вщ 1 до 2 годин. Переважна бшьшють студент1в визначае характер навчання у ВНЗ як напружений I надзвичай-но напружений та переважно пасивний характер оргашзаци регламентованих у навчанш перерв м1ж заняттями, що справляе негативний вплив на р1вень функц1ональних можли-востей !хнього оргашзму.
Необх1дно зазначити, що вщ-повщно до даних комплексно! г1г1ен1чноТ оцшки р1вня звично! РА сучасних студент1в, як1 навчаються в умовах медичного ВНЗ, II критер1альними показни-ками е значення добових енер-говитрат - (12902,93±246,30) кДж в юнак1в I (10246,55±144,45) кДж у д1вчат (р<0,001), величини ктькост локомоц1й у добовому цикл1 - (17468,56±329,94) крок1в в юнак1в I (16138,34±306,05) крок1в у д1вчат (р<0,001), а також тривал1сть динам1чного компонента у добовому бюджет! часу -(170,87±4,04) хвилин в юнаюв I (164,95±3,54) хвилин у д1вчат (р>0,05). У структур! тижневого циклу найвищий р1вень показни-к1в РА рееструеться у понед1лок, найменший - у недтю.
Зг1дно з одержаними даними найбтьш 1нформативним та об'ективним критер1ем визна-чення особливостей рухово! д1яльност1 студентсько! молод1, який в1дзначаеться в1дсутн1стю виражених 1ндив1дуально зу-мовлених вщмшностей протягом
тижневого циклу, е величини добових енерговитрат. У ход1 здмснення г1г1ен1чно! оц1нки режиму дня I способу життя сту-дент1в залежно в1д р1вня РА вста-новлено, що найменша к1льк1сть ос1б з негативними суб'ективно (р1вень нервово-емоцмно! на-пруженост1, особливост1 само-почуття наприк1нц1 навчальних I вих1дних дшв тощо) та об'ектив-но значущими проявами (р1вень захворюваност1 та адаптацмш можливост1 орган1зму тощо) рееструеться серед студенлв, р1вень добових енерговитрат яких коливаеться у межах вщ 11000 до 13500 кДж серед юна-к1в та в1д 9000 до 11000 кДж серед д1вчат.
У таких умовах спостер1гаеться I найбтьша к1льк1сть кореляцм-них зв'язк1в (г3=0,28-0,52; р<0,05-0,001) м1ж окремими характеристиками оргашзаци навчально! I позанавчально! д1яльност1 та показниками функ-ц1ональних можливостей оргашзму д1вчат I юнак1в.
Не можна не вщзначити I той факт, що пщ час дослщження пров1дних психоф|з1олог1чних корелят ВНД (швидкють просто! I диференцмовано! ЗМР, рухо-м1сть I вр1вноважен1сть нервових процеЫв), соматосенсорного анал1затора (координац1я рух1в), функцм уваги та розумово! пра-цездатност1 студентсько! молод1 найб1льш значущ1, позитивш за сво!м зм1стом показники, як1 засв1дчують найвищий р1вень функцюнально! готовност1 !х-нього орган1зму до усп1шного виконання навчально! д1яльно-ст1, рееструються серед студен-т1в, в1дзначальними рисами РА яких е значення добових енерговитрат у межах вщ 11000 до 13500 кДж (юнаки) I вщ 9000 до 11000 кДж (д1вчата).
Таблиця 1
Ппешчш нормативи рухово'Г активностi сучасних студентiв
Статев1 особливост1 Р1вень рухово! активност1
Ппок1нез1я Нормокшез1я Пперк1нез1я
В1дпов1дно до р1вня добових енерговитрат, кДж
Юнаки до 11000 11000-13500 понад 13500
Д1вчата до 9000 9000-11000 понад 11000
В1дпов1дно до к1лькост1 локомоц1й у добовому цикл1, кроки
Юнаки до 15000 15000-19000 понад 19000
Д1вчата до 14000 14000-18000 понад 18000
В1дпов1дно до тривалост1 динам1чного компонента у добовому бюджет! часу, хвилини
Юнаки до 140 140-190 понад 190
Д1вчата до 130 130-180 понад 180
Натом1сть найменш значущ1, негативн1 за сво!м зм1стом показники у раз1 визначення характеристик ВНД спостер1гаються серед студент1в, р1вень добових енерговитрат яких перевищуе 13500 кДж (юнаки) I 11000 кДж (д1вчата), у раз1 визначення характеристик соматосенсорно-го анал1затора - серед студент1в, р1вень добових енерговитрат яких не досягае 11000 кДж (юнаки) I 9000 кДж (д1вчата).
Одержан! результати надають можливють науково обфун-тувати г1г1ен1чн1 нормативи РА студент1в ВНЗ (нормок1нез1я), що враховують особливост соц1ального становлення I про-фес1йного зростання майбутн1х фах1вц1в та справляють най-б1льш значущий сприятливий вплив на процеси формування стану здоров'я I адаптацмних можливостей !хнього орган1зму (табл. 1).
Отже, до провщних шлях1в оптим1зацп Ра студентсько! молод1 сл1д вщнести зд1йснення пост1йного мон1торингу та шди-в1дуал1зовано! комплексно! г1г1-ен1чно! оцшки звично! РА сту-дент1в на пщстав1 визначення величин добових енерговитрат, к1лькост1 локомоц1й та тривало-ст1 динам1чного компонента у добовому бюджет! часу; ураху-вання ппешчних норматив1в РА студентсько! молодо як1 забез-печують вагомий сприятливий вплив на процеси формування стану здоров'я I адаптацмш можливост1 оргашзму майбутшх фах1вц1в та обов'язкове досяг-нення !х значень у процеЫ орга-н1зац1! навчального процесу у ВНЗ та пщ час здмснення поза-навчально! д1яльност1 студешпв; наукове об^рунтування та за-провадження профшактично зумовлених стратег1й орган1за-цм повсякденно! навчально! I позанавчально! д1яльност1, роз-роблених з урахуванням величин ппешчних норматив1в РА студентсько! молод1.
Розглядаючи профор1ентац1й-н1 аспекти ун1верситетсько! г1г1ени, зокрема проблеми опти-м1зац1! профес1йно! п1дготовки та пщвищення профес1йно! при-датност1 майбутн1х л1кар1в, необх1дно в1дзначити, що у структур! психоф1зюлопчних функц1й, як1 е основою психофн з1ограм та в1дображають особ-ливост1 ВНД !хнього орган1зму як профес1йно-значущ1, сл1д в1д-значити таю показники, як вр1в-новажен1сть I рухомють нервових процес1в, сила процеЫв збудження I гальмування, харак-
№ 4 2016 Еж¥1вожме1т & Иеаьти 48
UNIVERSITY HYGIENE IN THE CONTEXT OF THE IMPLEMENTATION OF "THE LAW ON HIGHER EDUCATION": PHYSIOLOGICAL AND HYGIENIC BASES AND WAYS OF DEVELOPMENT Serheta I.V., Panchuk O.Ye., Stoian N.V., Drezhenkova I.L., Makarov S.Yu. Vinnytsia National M.I. Pyrohov Medical University
Objective. We analyzed the most actual problems of the university hygiene, determined the physiological and hygienic foundations of their adequate solution, substantiated the scientific principles of the implementation of health protection technologies, hygienic standards of motor activity and profession-graphic assessment of the features of the girls' and boys' professional activities, mastering the basic medical and stomatological specialities. Materials and methods. We performed our research with the help of modern hygienic, medical and sociological, psychophysiological, psychodiagnostic, epidemiological, psychological and pedagogical methods and methods of expert assessments and statistical analysis on the basis of Vinnytsia National M.I. Pyrohov Medical University. Results. Analysis of the most actual problems of the university hygiene as an important direction in the hygienic science was carried out, physiological and hygienic bases for their adequate solution were defined. Hygienic standards of the students' motor activity in the higher educational institutions were
developed, taking into account the peculiarities of social formation and professional development of the future specialists and providing a positive effect on the processes of the formation of the health state and functional possibilities of their organism: values of diurnal energy - 11500-13500 kJ in boys and 9000-11000 kJ in girls; amount of locomotions in the daily cycle -15000-19000 steps in boys and 14000-18000 steps in girls; length of the dynamic component in the daily time budget - 140-190 minutes in boys and 130-180 minutes in girls. The structural components of psychophysiograms and psychograms of the leading stomatologic specialities, causing a high level of the professional suitability of the students, were determined and informative physiological criteria for the assessment of the efficiency of mental activity and adaptation possibilities of the students were established. Psychohygienic bases of the health protection technologies in the higher educational institutions with the following conceptual principles as: regime-adaptation, psy-chophysiological, personal and integrative-function-al principles with a relevant content, positively affecting the processes of health formation and providing a high level of the training readiness of modern students, were scientifically substantiated.
Keywords: university hygiene, physiological and hygienic basics, health protection technologies, motor activity, professional suitability.
теристики просто! i дифе-ренцмовано! ЗМР; у CTpyKTypi особливостей зорово! сенсорно! системи оргашзму - таю показники, як гострота зору, КЧСМ, диференцмований лшм-ний окомiр, швидкють зорового сприйняття, диференцмована свтпова чутливють; у структурi соматосенсорного аналiзатора - таю показники, як загальна координа^я рухiв, поеднана координа^я рухiв рук, сприт-нють i координа^я рухiв паль-^в; у структурi особливостей уваги, пам'ят та мислення - таю показники, як стмкють уваги, лопчне i практичне мислення тощо.
Натомють у структурi психо-грам провщних стоматолопч-них спе^альностей важливе мюце посщають показники, що вщзначають низький рiвень вираження нейротизму, ситуативно! i особистюно!тривожно-сл, акцентуацш характеру, передуем збудливого i дистим-ного типу, астешчних i депре-сивних проявiв, вербально! i непрямо! агресп, роздратова-ност i негативiзму у комплекс агресивних особистюно значу-щих проявiв, почуття "загнано-ст у кттку", явищ i проявiв емо-цмно забарвленого вщчуття тривоги i депресп, емоцмно-морально! дезорiентацiï, редук-цп професшних обов'язюв, вираження психосоматичних та
психовегетативних зрушень у структур! провщних характеристик емоцмного вигоряння I високий р1вень суб'ективного контролю у галуз1 досягнень I невдач та здоров'я I хвороби, а також вщсутнють ознак емоцй них I соматовегетативних зру-шень як прояв1в пог1ршення самопочуття пщ час виконання профес1йно! д1яльност1.
Результати, одержан! пщ час вивчення провщних психоф|зю-лог1чних функц1й студент1в медичного ВНЗ, визначають достатньо моза!чний характер змш !хн1х критер1альних характеристик протягом навчання. Так, найвищим е сукупний р1вень розвитку показник1в функцю-нальних можливостей ВНД серед студенлв-третьокурсни-к1в (найкращ1 показники щодо швидкост1 просто! ЗМР (р<0,001) I вр1вноваженост1 нер-вових процеав (р<0,05-0,01) та студенток-першокурсниць (най-кращ1 показники щодо швидко-ст1 диференцмовано! ЗМР (р<0,001), рухомост1 I вр1внова-женост1 нервових процес1в), найнижчий - серед студент1в-випускник1в (найг1рш1 показники щодо рухомост1 I вр1вноважено-ст1 нервових процес1в) та сту-денток-третьокурсниць (най-г1рш1 показники щодо швидкост1 диференц1йовано! ЗМР I рухо-мост1 нервових процес1в). Найкращ1 з адаптацмно значу-
щих позиц1й значення КЧСМ рееструються серед студент1в I студенток випускних курс1в, най-г1рш1 - серед студент1в-третьо-курсник1в (р<0,01-0,001) I сту-денток-першокурсниць. Най-кращ1 показники координацй них зд1бностей властив1 студентам (р<0,05) I студенткам (р<0,01-0,001) 3 курсу, найпрш1 - студентам 6 курсу I студент-кам-першокурсницям.
Дан1 психог1г1ен1чно! оцшки особливостей особистост1 сту-дент1в засвщчують наявн1сть р1зноспрямованих тенденц1й з боку показниюв властивостей темпераменту (найг1рш1 з адап-тац1йно! точки зору показники властив1 студентам-третьокур-сникам I студентам-випускни-кам) та тривожност1 (найвищий р1вень ситуативно! тривожност1 спостер1гаеться у студент1в 6 курсу (р<0,05) I студенток 1 курсу, найнижчий - у студент1в I студенток 3-го курсу. Найвищий р1вень особистюно'! тривожно-ст1 рееструеться на вих1дному етап1 навчання у студент1в I студенток 1 курсу, найнижчий -серед студенлв 3 курсу (р<0,05) I студенток 6 курсу. Найбтьшм ступшь вираження пров1дних тип1в акцентуац1й характеру спостер1гаеться серед юнак1в-першокурсник1в та д1вчат-третьокурсниць.
Встановлено, що протягом навчання р1вень поширення
позитивних за cboim зм1стом 1нтернальних прояв1в р1вня суб'ективного контролю у pi3-них галузях, передуем у галузi досягнень (p(t)<0,01-0,001 у дiвчат), сiмейних вщносин (p(t)< 0,05-0,001 в юнакiв i дiв-чат) та мiжособистiсних (p(t)<0,001 у дiвчат) та у галузi здоров'я i хвороби (p(t)<0,05-0,001 в юнаюв i дiвчат), спочат-ку зростае, досягаючи максимального ступеня вираження у середин часу здобуття вищо1 медично! освiти, а далi, внаот-док впливу низки несприятли-вих чинникiв (зростання рiвня самостiйностi i водночас сти-кання з комплексом проблем самостмного життя, неви-значенiстю з мiсцем розподшу i подальшою професiйною дi-яльнютю, фрустрацieю щодо правильностi вибору фаху тру-дово! дiяльностi тощо), особливо у дiвчат (р<0,05-0,001), поступово зменшуеться.
Найвищi значення ступеня розвитку агресивних особистю-них проявiв характеры для юна-кiв i дiвчат, якi навчаються на 3 курск Саме у цей час рее-струються максимальнi резуль-тати, передуем за шкалами вер-бально! (р<0,05-0,001) i непрямо! (р<0,01) агреси, роздрато-ваностi (р<0,001) i "почуття образи" серед юнакiв, за шкалами вербально! i непрямо! (р<0,001) агреси, роздратова-ностi (р<0,05), пщозршост (р<0,005-0,01), "почуття обра-зи" (р<0,05) i "почуття провини" (р<0,001) серед дiвчат.
Данi проведених дослiджень сприяли визначенню мiсця пси-хогiгiенiчних компоненлв у структурi сучасних здоров'я-
збер^аючих технологiй та роз-робцi програми використання психоппешчних компонентiв у структурi здоров'язберiгаючих технологiй у медичних ВНЗ. Основними !! складовими е режимно-оргашзацмний компонент, що полягае у забезпе-ченнi рацюнально! оргашзаци добово! дiяльностi студентсько! молодi, за я ко! тривалiсть основних режимних компонен-лв максимально наближена до гiгiенiчно обфунтованих норма-тивних положень:
□ психофiзiолого-психодiаг-ностичний компонент, що передбачае оцiнку рiвня сфор-мованост окремих психофiзiо-логiчних функцiй i особливо-стей особистостi студентiв та враховуе провщш тенденцп !хнього розвитку у конкретних умовах оргашзаци навчального процесу;
□ прихоппешчно-корекцм-ний компонент, що передбачае безпосередне застосування комплексу психоппешчних компонент у структурi здоров'я-зберiгаючих технологiй у ВНЗ на трьох провщних рiвнях (базисному, поглибленому i рекомен-дацiйному).
Результати проведених до-слiджень свiдчать, що в умовах використання психоппешчних компоненлв у структурi здо-ров'язберiгаючих технологм рееструються найкращi з адап-тацмно! точки зору показники, насамперед з боку характеристик основних нервових проце-сiв та швидкост диференцмо-вано! ЗМР (р<0,001).
Мае мюце позитивний вплив на процеси формування показ-никiв, як вiдображають особли-
Рисунок
Психогiгieнiчнi основи здоров'язбер^аючих технологiй у вищих навчальних закладах
востi перебiгу процесiв машфе-стацií тривожнiсних проявiв серед студентсько! молодi, сприяючи зменшенню рiвня вираження показниюв ситуативно! (р<0,05-0,01), та ще б!пь-шою мiрою особистюно! три-вожностi (р<0,01-0,001), рiвня суб'ективного контрою у галузi мiжособистiсних вщносин в юнаюв (р<0,05) та навчальних вщносин i загально! штерналь-ност у дiвчат (р<0,05), фiзичноí агреси в юнаюв i дiвчат (р<0,05) та непрямо! агресií i роздрато-ваностi у дiвчат (р<0,05), емо-цiйного вигоряння в обох стате-вих групах (р<0,05-0,001) тощо.
У ходi проведених дослiджень науково обфунтовано психоп-гiенiчнi основи здоров'язберн гаючих технологiй у ВНЗ (рис.). Як концептуальш принципи !х ефективного використання не-обхiдно вiдзначити
□ режимно-адаптацшний принцип застосування психоп-гiенiчних компоненлв у струк-турi сучасних здоров'язберi-гаючих технологiй (режимно-адаптацiйна детермшанта фор-мування особистостi студен-лв), яка зумовлюе потребу в урахуванш основних режимних елементiв навчально! i поза-навчально! дiяльностi студентiв у конкретних умовах оргашзаци навчального процесу, визна-ченш та постмному мошторин-гу рiвня навчально! адаптацií i навчально! успiшностi студен-тiв, передусiм за професiйно орiентованими навчальними дисциплiнами;
□ психофiзiологiчний принцип застосування психоппешчних компоненлв у структурi сучасних здоров'язберiгаючих технологм (психофiзiологiчна детермiнанта формування осо-бистост студентiв), що визна-чаеться рiвнем розвитку соцн ально i професмно значущих психофiзiологiчних функцiй ор-гашзму дiвчат i юнакiв;
□ особистюний принцип застосування психогiгiенiчних компонентiв у структурi сучасних здоров'язберiгаючих технологм (особистюна детермшан-та формування особистост сту-дентiв), який пов'язаний з особливостями процеЫв формування провщних властиво-стей особистостi студентсько! молодо що вiдiграють важливу роль за умов впливу сприятли-вих i несприятливих чинникiв навчально! та позанавчально! дiяльностi;
□ штегративно-функцю-нальний принцип застосування
№ 4 2016 Environment & Health 50
психоппен1чних компонент1в у структур! сучасних здоров'я-збер!гаючих технолог!й (¡нтег-ративно-функц1ональна детер-мшанта формування особисто-ст1 студент1в), який визнача-еться наявн1стю глибинних взаемозв'язюв м1ж окремими компонентами функцюнально-го стану та адаптацмних мож-ливостей оргашзму д1вчат I юнак1в, що справляють ком-плексний вплив на процеси формування здоров'я та теоретично I практично значущ1 складов! навчально! пщготов-леност1 сучасних студент1в.
Зрештою, п1д час проведених дослщжень встановлено ш-формативн1 психоф1зюлопчш критер1! оц1нки ефективност1 розумово! д1яльност1 I адапта-ц1йних можливостей оргашзму студент1в та виявлено особли-вост1 функц1онування мехашз-м1в психоф1з1олог1чно! адаптаци в умовах передекзаменац1йного стресу та шших стресових ситуац1й, властивих для ВНЗ, визначено особливост1 розумово! працездатносл студент1в залежно в1д особливостей м1ж-п1вкульно! взаемод1! I профтю латерально! орган1зац1! та бю-ритмолопчних особливостей орган1зму, розроблено методику комплексно! бально! оц1нки р1вня психоф1зюлопчно! готов-ност1 д1вчат I юнаюв до ефек-тивного зд1йснення навчально! д1яльност1 тощо.
Висновки
У ход1 проведених досл1джень зд1йснено анал1з найбтьш акту-альних проблем ушверситетсь-ко! г1г1ени як важливого напрям-ку г1г1ен1чно! науки, визначено ф1з1олого-г1г1ен1чн1 основи !х адекватного розв'язання на сучасному етап1 розвитку про-ф1лактично! медицини та встановлено прюритетш шляхи подальшого розвитку.
Розроблено г1г1ен1чн1 норма-тиви рухово! активност1 студен-т1в вищих навчальних заклад1в, що враховують особливосл соц1ального становлення I про-фес1йного зростання майбутн1х фах1вц1в та забезпечують спри-ятливий вплив на процеси формування стану здоров'я I функ-цюнальш можливост1 !хнього орган1зму: величини добових енерговитрат - 11500-13500 кДж в юнак1в I 9000-11000 кДж у д1вчат; кшькють локомоц1й у добовому цикл - 15000-19000 кроюв в юнак1в I 14000-18000 кроюв у д1вчат; тривалють динам1чного компонента у добовому бюджет! часу - 140-
190 хвилин в юнаюв I 130-180 хвилин у д1вчат.
Визначено структурн1 компо-ненти психоф1з1ограм I психо-грам провщних спец1альностей стоматолог1чного проф1лю, як1 зумовлюють високий р1вень профес1йно! придатносл сту-дент1в, I встановлено шформа-тивн1 психоф1з1олог1чн1 критери оц1нки ефективносл розумово! д1яльност1 та адаптац1йних можливостей студентсько! молод1, що навчаеться у вищих медич-них навчальних закладах.
Науково обфунтовано психо-ппешчш основи здоров'язбе-р1гаючих технолог1й у вишах, концептуальними принципами ефективного використання яких необх1дно визначити режимно-адаптац1йний, психоф|зюлопч-ний, особислсний та штегра-тивно-функц1ональний принци-пи з вщповщним зм1стовним наповненням, що справляють сприятливий комплексний вплив на процеси формування здоров'я та забезпечують високий р1вень навчально! пщготов-леносл сучасних студенлв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Виленский М.Я. Основы здорового образа жизни студента. Роль физической культуры в обеспечении здоровья / М.Я. Виленский // Физическая культура студента. — М. : Гардарики, 2001. —
С.131-174.
2. Коробчанський В.О. Ппешчна психод1агностика донозолопчних сташв у пщл1т-кому та юнацькому вМ /
В.О. Коробчанський. — Харюв : Контраст, 2005. — 192 с.
3. Научно-методические основы изучения адаптации детей и подростков к условиям жизнедеятельности / под ред. В.Р. Кучмы, Л.М. Сухаревой. — М. : Изд-во НЦЗД РАМН, 2006.
— 238 с.
4. Организация медицинской профилактики в общеобразовательных учреждениях /
В.Р. Кучма, Л.М. Сухарева, И.К. Рапопорт и др. — М., 2006.
— 70 с.
5. Полька Н.С. Актуальш про-блеми психоппени д1тей I пщ-лтов: шляхи та перспективи !х вир1шення (огляд л1тератури I власних дослщжень) /
Н.С. Полька, 1.В. Сергета // Журнал НАМН Укра!ни. — 2012.
— Т. 18, № 2. — С. 223-236.
6. Полька Н.С. Сучасш пщхо-ди до оцшки стану здоров'я у ппеш дитинства (огляд л1тера-тури та власних дослщжень) / Н.С. Полька, О.В. Бердник //
Журнал НАМН Укра'ши. — 2013.
— Т. 19, № 2. — С. 226-235
7. Сергета И.В. Офтальмо-гигиенические аспекты современного визуального окружения детей, подростков и молодежи / И.В. Сергета,
Л.В. Подригало, Н.В. Малач-кова. — Винница : Д!по, 2009.
— 176 с.
8. Сердюк А.М. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями /
A.М. Сердюк, Н.С. Полька, 1.В. Сергета. — Вшниця : Нова книга, 2012. — 336 с.
9. Со^ально-психолопчш особливосл способу життя сту-денлв та !хшй вплив на здоров'я / В.А. Огнев, Н.О. Галн чева, К.М. Сокол та ш. // Експериментальна i кл^чна медицина. — 2012. — № 1. — С. 164-169.
10. Сухарев А.Г. Формирование адаптационных возможностей организма детей и подростков / А.Г. Сухарев // Вестник РАМН. — 2006. —
№ 8. — С. 15-18.
11. Сухарев А.Г. Научные основы профилактической педиатрии / А.Г. Сухарев, О.А. Шелонина // Актуальные проблемы здоровья детей и подростков и пути их решения.
— М., 2012. — С. 411-412.
12. Чубаровский В.В. Пограничные психические расстройства и аддиктивные формы поведения у лиц подросткового и юношеского возраста /
B.В. Чубаровский,
М.А. Некрасов. — Сергиев Посад, 2005. — 130 с. REFERENCES
1. Vilenskii M.Ya. Osnovy zdorovogo obraza zhizni studen-ta. Rol fizicheskoi kultury v obe-spechenii zdorovia [Bases of the Healthy Life Style of the Student. Role of Physical Training in Health Provision]. In : Fizicheskaia kultura studenta [Physical Training of Student]. Moscow : Gardariki ; 2001 : 131174 (in Russian).
2. Korobchanskyi V.O. Hihiienichna psykhodiahnostyka donozolohichnykh staniv u pidl-itkovomu ta yunatskomu vitsi [Hygienic Psychodiagnosis of Pre-Nosological States at Adolescent and Young Age]. Kharkiv : Kontrast; 2005 : 192p. (in Ukrainian).
3. Kuchma V.R., Suhareva L.M. (eds.) Nauchno-metodicheskie osnovy izucheniia adaptatsii detei i podrostkov k usloviiam zhiznedeiatelnosti [Scientific and
Methodical Bases for the Study of the Adaptation of Children and Adolescents to the Conditions of Vital Functions]. Moscow ; 2006 : 238 p. (in Russian).
4. Kuchma V.R., Suhare-va L.M., Rapoport I.K. etal. Organizatsiia meditsinskoi profi-laktiki v obshcheobrazovatelnykh uchrezhdeniiakh [Organization of Medical Prophylaxis at General Education Institutions]. Moscow ; 2006 : 70 p. (in Russian).
5. Polka N.S. and Serheta I.V. Zhurnal NAMN Ukrainy. 2012 ; 18 (2) : 223-236 (in Ukrainian).
6. Polka N.S., Berdnyk O.V. Zhurnal NAMN Ukrainy. 2013 ; 19 (2) : 226-235 (in Ukrainian).
7. Sergeta I.V., Podrigalo L.V., Malachkova N.V. Oftalmo-gigien-icheskie aspekty sovremennogo vizualnogo okruzheniia detei, podrostkov i molodezhi [Ophthalmohygienic Aspects of Modern Visual Surrounding of the Children, Adolescents and Young People].Vinnitsa : Dilo ; 2009 : 176 p. (in Russian).
8. SerdiukA.M., Polka N.S., Sergeta I.V. Psikhogigiena detei i podrostkov, stradaiushchikh khronicheskimi somaticheskimi zabolevaniiami [Psychohygiene of Children and Adolescent Suffering from Chronic Somatic Diseases].Vinnitsa : Nova Knyha ; 2012 : 336 p. (in Russian).
9. Ogniev V.A., Galicheva N.O., Sokol K.M., Usenko S.G., FedakN.M., Rubinsky M.D.
et al. Eksperymentalna I klinichna medytsyna. 2012 ; 1 : 164-169 (in Ukrainian).
10. SuharevA.G. Vestnik RAMN. 2006 ; 8 : 15-18 (in Russian).
11. SuharevA.G., Shelonina O.A. Nauchnye osnovy profilaktich-eskoi pediatrii [Scientific Bases of the Preventive Pediatrics]. In : Aktualnye problemy zdorovia detei i podrostkov i puti ikh resheniia [Actual Problems of the Children's and Adolescent's Health and the Ways of Their Solution]. Moscow ; 2012 : 411-412 (in Russian).
12. Chubarovskii V.V., Nekrasov M.A. Pogranichnye psikhicheskie rasstroistva i addik-tivnye formy povedeniia u lits podrostkovogo i yunosheskogo vozrasta [Borderline Mental Disorders and Addictive Forms of the Behavior in the Persons of Juvenile and Young Age]. Sergiev Posad (Russia) ; 2005 : 130 p.
(in Russian).
Hagitfwno go pegaK^'i 26.07.2016
CLASSIFICATION OF RISK PERINATAL PERIOD OF LIFE THE NEWBORN
Kovalenko O.S., Lep'okhina H.S., Azarkhov O.Yu., Zlepko S.M.
КЛАСИФ1КАЦ1Я РИЗИК1В ПЕРИНАТАЛЬНОГО ПЕР1ОДУ ЖИТТЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ
'КОВАЛЕНКО О.С., 2ЛЕПЬОХ1НА Г.С., 3АЗАРХОВ О.Ю., 4ЗЛЕПКО С.М.
^жнародний науково-навчальний центр Ыформацй них технолопй та систем НАН i МОН УкраТни, м. Ки!в 2Скадовська центральна районна лкарня 3Приазовський державний техшчний ушверситет 4ВЫницький нацюнальний техшчний ушверситет УДК 613.952 : 004.9 K^40Bi слова : перинатальш ризики, класифкащя, немовлята, охорона здоров'я, медична шформацмна система, профшактика, мошторинг, класифкащйна ознака.
Формування здоров я ди-тини визначаеться бага-тьма факторами, серед яких важливе значення мають споЫб життя i стан репродуктивного здоров'я батьюв, со^ально-економiчний рiвень суспть-ства, бюлопчш та генетичш фактори, довктля, оргашзащя i стан надання перинатально! медично! допомоги ваптним, д™м i матерям. Усi зазначенi фактори впливають на перебiг перинатального перюду, стан здоров'я дитини у наступш роки життя.
Перинатальний перiод (почи-наеться з 24 тижнiв гестаци, охоплюе антенатальний, Ытра-натальний та раншй неонаталь-
КЛАССИФИКАЦИЯ РИСКОВ ПЕРИНАТАЛЬНОГО ПЕРИОДА ЖИЗНИ НОВОРОЖДЕННОГО
1 Коваленко А.С., 2Лепехина А.С., 3Азархов А.Ю., 4Злепко С.М.
1 Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН и МОН Украины, г. Киев; 2 Скадовская центральная районная больница: 3Приазовский государственный технический университет; 4Винницкий национальный технический университет Цель работы - разработать классификацию рисков, сопровождающих мать и ребенка в перинатальном периоде жизни. Материалы и методы: беременные, новорожденные и дети до 1 года жизни без какой-либо патологии. Новорожденные и дети до 1 года жизни с поражениями центральной нервной системы, проявляющимися в нарушении двигательных функций ребенка. Методы функциональной диагностики, прогнозирования состояния организма, математической статистики. Результаты. Предложенная классификация подтверждает необходимость комплексного взаимодействия медицинского персонала перинатальных центров и неопатологов для своевременного выявления факторов перинатальных рисков беременности и рисков новорожденных с одновременным определением причин, которые их обусловили. Именно такой подход свидетельствует о необходимости обеспечения современными медицинскими информационными системами и аппаратурой указанных центров и клиник. Обязательным элементом таких систем должны быть подсистемы поддержки принятия решений, которые на порядок повышают точность и достоверность диагностики и эффективность выбранной тактики лечения. Новым перспективным направлением снижения перинатальной патологии, реальной возможностью оптимизации формирования личности ребенка, лучшего психоэмоционального развития, снижения инвалидности с детства является перинатальная реабилитация плода и новорожденного. Привычный для врачей термин "реабилитация" касается ситуаций, когда действительно требуется восстановление утраченных функций. В то же время, когда речь идет о развитии плода и новорожденного, необходимо создать все условия для обеспечения физиологического развития, т.е. перинатальную реабилитацию. Выводы. Для медицинских учреждений это означает оперативное поступление данных к врачу, благодаря чему он получает возможность своевременного выявления и коррекции рисков, возникающих в перинатальном периоде и представляющих угрозу жизни ребенка и матери. Ключевые слова: перинатальные риски, классификация, новорожденные, здравоохранение, медицинская информационная система, профилактика, мониторинг, классификационный признак.
© Коваленко О.С., Лепьохна Г.С., Азархов О.Ю., Злепко С.М. СТАТТЯ, 2016.
№ 4 2016 Environment & Health 52
