CC BY
18
K^ßJ /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.955:615.851 MOCTOBA О.П.
Внницький нацюнальний медичний ун/верситет iменi M.I. Пирогова
ОСОБЛИВОСП ПРОЦЕС1В ФОРМУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТ УЧЫВ ШЮЛЬНОГО BiKy В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ЗАХOДiB ПСИХОППвЫЧНО! КОРЕКЦй'
Резюме. Усmаmmiрозглянутiособлuвостiпроцеавформування особливостей особистостiучтв шкшьно-го вшу вумовах використання дiагностично-nрофiлактичноíпрограми психогiгieнiчноíкорекщ порушень психофiзiологiчноí i психiчноí адаптащ та зрушень у стан здоров'я учтв у вц 14—17 рошв. Для оцнки особливостей особистостi школярiв застосовувались особисткт опитувальники Айзенка, Стлбергера i ФШтса. Одержат результати визначають цлком позитивний за сво1'м змстом вплив заходiв психо-гiгieнiчно'í корекщ на стан критерiальних показнитв тривожнсно-невротичнихрис особистостi учтв шкльного вку. Впровадження розроблено'1' програми забезпечувало появу позитивних зрушень у струк-турi показнишв, ят вiдображували особливостi нейротизму (р(() < 0,05), ситуативно'1' (р(() < 0,001) та особисткно1' (р(() < 0,01) тривожностi i серед дiвчат, i серед юнатв, а також у структурi показнитв шкыьно1' тривожностi, як визначали наявтсть проблем у вiдносинах з учителями (р(() < 0,05), серед дiв-чат. Менш вираженими ^д було визнати зрушення, ят рееструвались тд час аналiзу нших складових шкыьно1' тривожностi, тобто тривожтсних рис особистостi, негативт змни у структурi яких були безпосередньо пов'язащ з впливом найбльш значущого стресогенного чинника, а саме сучасно'1'школи, од-нак iу цьому випадку виявлет зрушення ^д було трактувати як сприятливi. Ключовi слова: унт, штльний вк, особливостi особистостi, психогтешчна корекщя.
Даш комплексно! ощнки стану здоров'я та адап-тацшних ресурав оргашзму ^ передуам, характеристик психофiзiолоriчноI i психiчноI адаптаци сучасних школярiв обумовлюють необхщшсть роз-роблення методiв щлеспрямованого впливу на стан !хшх окремих корелят, що поеднують у собi i ко-рекцшний, i оздоровчий, i профшактичний змют, забезпечують запобтання виникненню як донозо-лопчних, так i клтчно окреслених зрушень у ста-ш психiчного i соматичного здоров'я, збшьшення рiвня здоров'я та вдосконалення процесiв формування провщних соцiально- i навчально-важливих психофiзiологiчних функцш та особливостей осо-бистостi [1, 2]. У цьому вщношенш привертають до себе увагу можливостi та перспективи використання в ппешчнш та клшчнш практицi заходiв пси-хоппешчно! корекцп, що являють собою систему психолопчних впливiв, якi спрямоваш на формування позитивних змш та забезпечення гстотно!, сприятливо! за сво!м змiстом, перебудови психiчних проявiв i особливостей особистостi, що вщграють провiдну роль у виникненнi негативних змш у пси-хiчному сташ та формуванш передумов до розвитку
несприятливих зрушень iз боку головних корелят психiчного здоров'я на пiдставi урахування власти-востей темпераменту, тривожносп, характеру, рiв-ня суб'ективного контролю та психофiзiологiчного
1 психiчного стану дослщжуваних осiб [3, 4].
Мета дослщження — вивчення особливостей процеав формування особливостей особистост учнiв шильного вiку в умовах використання заходiв психоririенiчноI корекцп.
Матер1али та методи досл1дження
Дослiдження проводились на базi середнiх за-гальноосвiтнiх шкл м. Вшнищ, пiд час яких визна-чались особливостi розвитку провiдних навчально-та соцiально-значущих особливостей особистостi, адаптацшних можливостей та стану здоров'я 120 учшв (60 дiвчат i 60 юнаюв) у вiцi 15—17 роюв. Осiб, якi пiдлягали дослщженню, було розподшено на
2 групи порiвняння: групу контролю (ГК) та групу
© Мостова О.П., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
втручання (ГВ). Учшв, як1 були залучен до ГК (30 дiвчат i 30 юнакiв), вiдрiзняв традицiйний шдхщ до оргашзацп навчально! дiяльностi та невпорядкова-ний характер оргашзацп вГльного часу. Визначаль-но! рисою режиму добово! д1яльносп учн1в, в1днесе-них до ГВ (30 д1вчат i 30 юнак1в), сл1д було визнати використання запропоновано! програми психоппе-шчно! корекцГ! порушень психоф1зюлопчно! i пси-х1чно! адаптаци та зрушень у стан здоров'я учн1в у вщ1 14—17 рок1в. Як головн1 компоненти програми, що була розроблена, i, отже, пров1дн1 етапи ii впро-вадження, необхiдно було вiдзначити: здшснення оц1нки р1вня розвитку окремих психоф1зюлопчних функц1й та особливостей осо6истост1 у кожного конкретного школяра, урахування провщних тен-денцiй !х формування в конкретних умовах оргашзацп навчального процесу та визначення наявностi вщхилень донозолог1чного зм1сту (етап ппешчно! псиxодiагностики), проведения корекцГ! основних режимних елеменпв повсякденно! добово! д1яль-ност1 учшв (етап ращонально! органiзацГi добово! д1яльност1), використання психоф1з1олог1чного (етап психоф1з1олог1чного впливу) та психоппешч-ного (етап власне психоппешчно! корекцГ!) компо-нентiв запропоновано! програми.
Як критери оц1нки ефективносп застосування запропоновано! програми використовувались дан щодо ступеня розвитку таких тривожшсно-невро-тичних рис осо6истост1, як показники нейротизму, ситуативно! (СТ) i особистюно! (ОТ) тривожносп, а також таю характеристики шюльно! тривожнос-т1 (ШТ), як показники переживання соцiального стресу, страху ситуацп перевiрки знань, р1вня ф1зю-лопчно! оп1рност1 стресу та проблем у вщносинах з учителями. Вщповщно для оц1нки особливостей нейротизму або емоцшно! нестабiльностi застосо-вувався особистюний опитувальник Айзенка, для визначення СТ i ОТ — особистюний опитувальник Спiлбергера, для встановлення особливостей вираженостi пров1дних характеристик ШТ — особистюний опитувальник ФГллшса. Статистичний аналiз отриманих результатiв зумовлював використання процедур описово! статистики гз застосуван-ням стандартного пакета прикладних програм бага-товим1рного статистичного анал1зу Statistica 6.0 for Windows (лщензшний № AXX910A374605FA).
Результати та Тх обговорення
Одержан! в ход1 проведених досл1джень дан1 за-свщчували той факт, що у структур! тривожнюно-невротичних рис особистост1 в умовах використання дГагностично-профГлактично! програми психоппешчно! корекцГ! порушень психоф1зюлопчно! i пси-х1чно! адаптацГ! та зрушень у сташ здоров'я учшв у вщ1 14—17 рок1в, що була впроваджена, привер-тав до себе увагу цглий ряд вельми щкавих явищ (табл. 1). Так, пГд час вивчення показник1в нейротизму i, отже, емоцшно! нестаб1льност1, слГд було звернути на наявн1сть двох р1зних за сво!м зм1стом тенденцш: якщо серед учн1в, як1 належали до ГК,
рiвень вираженостi невротичних за сво!м змiстом корелят темпераментолопчних властивостей у дь вчат зростав з 14,16 ± 0,85 бала до 14,23 ± 0,71 бала (0,4 %; р(1) > 0,05), у юнаюв - з 10,86 ± 0,91 бала до 11,86 ± 0,71 бала (9,2 %; рф > 0,05), то серед учнiв, якi вiдносились до ГВ, стутнь !х вираженостi змен-шувався, хоч i несуттево, але неухильно як у дiв-чат, так i в юнакiв вiдповiдно з 13,10 ± 0,82 бала до 11,73 ± 0,92 бала (10,5 %; р(1) > 0,05) та з 11,06 ± 0,84 бала до 9,16 ± 0,56 бала (17,2 %; р(1) > 0,05). На початку перюду спостережень жодних статистично вiрогiдних вiдмiнностей мж представниками груп порiвняння не рееструвалось (р(^гк_гв > 0,05), нато-мють, наприкiнцi його i серед дiвчат, i серед юнакiв рееструвались статистично-значущi розбiжностi (р(1)гм < 0,05-0,01).
У структурi показникiв нейротизму як серед дiв-чат ГК, так i серед юнакiв ГК переважала питома вага характеристик середнього ступеня його вира-женостi, величини якого становили вщповщно 36,7 i 33,4 % на початку перюду спостережень та 30,0 i 43,3 % наприкшщ Достатньо стабшьними слщ було вважати i показники, що вщзначали високий (вщпо-вiдно 20,0 i 13,3 % на початку часу дослщжень та 16,7 i 6,7 % — наприкшщ) та надто високий (вщповщно 3,3 i 0 % на початку часу дослщжень та 0 i 3,3 % — наприкшщ) рiвень емоцшно! нестабiльностi. Вод-ночас серед дiвчат ГВ на початку перюду спостере-жень також переважала питома вага характеристик його середнього ступеня вираженосп, величина якого становила 30,0 %, у той час як серед юнаюв ГВ — питома вага характеристик його потенцшно низького ступеня вираженосп, величина якого також становила 30,0 %. Натомють наприкшщ часу дослщжень серед дiвчат суттево переважала частка значень потенцшно низького нейротизму (50,0 %), серед юнаюв рееструвалась рiвновага часток показ-никiв, що вiдзначали потенцшно низький, серед-нiй та потенцшно високий рiвень емоцшно! неста-бшьносп, значення яких вiдповiдно становили по 23,3 % кожен. Рiвень вираженосп показниюв висо-кого нейротизму на початку перюду спостережень не перевищував 10,0 % серед дiвчат, 6,7 % серед юнаюв, наприкiнцi — вщповщно 6,7 i 10,0 %. Показники, що вщображували надзвичайно високий рiвень емоцшно! нестабiльностi (3,3 %), рееструвались лише на початку часу дослщжень серед дiвчат.
Результати, отримаш в ходi вивчення критерь альних показникiв СТ, також засвщчували наяв-нiсть двох протилежних за сво!м змiстом тенден-цш, щоправда виражених значно бiльшою мiрою. Так, серед учнiв, якi були включеш до складу ГК, рiвень тривожностi, що визначала особливос-п емоцiйних реакцiй, якi виникали у вщповщь на дiю навчально-обумовлених чинниюв стресово-го змiсту, у дiвчат дещо зменшувався з 45,46 ± 1,92 бала до 44,90 ± 1,38 бала (1,3 %; р(1) > 0,05), у юна-юв зростав iз 40,06 ± 2,79 бала до 44,43 ± 1,38 бала (10,9 %; р(0 > 0,05), серед учшв, яю були включе-нi до складу ГВ, стутнь вираженосп величин СТ,
Таблиця 1. Показники розвитку тривожн1сно-невротичних рис особистост учн1в груп пор1вняння
(M ± m; n; р)
Показники особливостей особистосп Перiод дослiджень Групи y4HiB P(t) гу 'гк-гв
Група контролю Група втручання
n M ± m n M ± m
Д1вчата
Нейротизм, бали Початок 30 14,16 ± 0,85 30 13,10 ± 0,82 > 0,05
Кшець 30 14,23 ± 0,71 30 11,73 ± 0,92 < 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Ситуативна тривожнють, бали Початок 30 45,46 ± 1,92 30 40,60 ± 1,02 > 0,05
Кiнець 30 44,90 ± 1,38 30 37,40 ± 1,54 < 0,001
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Особистюна тривожнють, бали Початок 30 49,96 ± 1,65 30 44,50 ± 1,42 > 0,05
Кшець 30 47,33 ± 1,40 30 41,06 ± 1,77 < 0,01
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Переживання со^ального стресу в струк^ шктьно! тривожностi, % Початок 30 55,43 ± 2,85 30 63,03 ± 3,33 > 0,05
Кiнець 30 63,36 ± 3,72 30 55,16 ± 3,27 > 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Страх ситуацп перевiрки знань у струк^ шкiльноl тривожностi, % Початок 30 55,03 ± 3,85 30 58,30 ± 4,43 > 0,05
Кiнець 30 50,63 ± 5,14 30 47,90 ± 5,37 > 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Недостатнiй рiвень фiзюлопч-но1 опiрностi стресу в струк^ шкiльноí тривожностi, % Початок 30 53,33 ± 5,70 30 59,53 ± 5,00 > 0,05
Кшець 30 55,33 ± 5,13 30 54,00 ± 5,60 > 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Проблеми у вщносинах з учителями у струк^ шкiльноl тривожностi, % Початок 30 74,66 ± 4,88 30 83,66 ± 5,26 > 0,05
Кiнець 30 90,66 ± 3,68 30 76,66 ± 5,67 < 0,05
р(Х2)п-к < 0,05 > 0,05
Юнаки
Нейротизм, бали Початок 30 10,86 ± 0,91 30 11,06 ± 0,84 > 0,05
Кшець 30 11,86 ± 0,71 30 9,16 ± 0,56 < 0,01
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Ситуативна тривожнють, бали Початок 30 43,93 ± 1,22 30 43,46 ± 1,53 > 0,05
Кiнець 30 44,43 ± 1,38 30 39,43 ± 1,66 < 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Особистюна тривожнють, бали Початок 30 46,76 ± 1,54 30 42,66 ± 1,86 > 0,05
Кiнець 30 43,60 ± 1,56 30 38,00 ± 1,69 < 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Переживання со^ального стресу в струк^ шктьно! тривожнос^, % Початок 30 58,53 ± 3,57 30 63,40 ± 3,12 > 0,05
Кшець 30 59,86 ± 2,63 30 56,13 ± 3,23 > 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Страх ситуацií перевiрки знань у струк^ ШKiЛЬHO! тривожностi, % Початок 30 61,16 ± 4,33 30 60,86 ± 5,33 > 0,05
Кiнець 30 52,90 ± 5,10 30 50,53 ± 5,44 > 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 > 0,05
Недостатнш рiвень фiзiологiч-но! отрносп стресу у структурi шкiльноi тривожност^ % Початок 30 60,66 ± 5,20 30 69,00 ± 4,29 > 0,05
Кшець 30 57,33 ± 5,89 30 52,00 ± 6,47 > 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 < 0,05
Проблеми у вiдносинах з учителями в струк^ шкiльноi тривожнос^, % Початок 30 91,00 ± 4,02 30 88,66 ± 2,28 > 0,05
Кiнець 30 81,33 ± 5,15 30 74,00 ± 5,76 > 0,05
р(Х2)п-к > 0,05 < 0,05
зменшувався з 40,60 ± 1,02 бала до 37,40 ± 1,54 бала (7,9 %; р(Жж) > 0,05) у дiвчат та з 43,46 ± 1,53 бала до 39,43 ± 1,66 бала (9,3 %; р(Жж) > 0,05) у юнаюв. Вельми важливим слiд було визнати i той факт, що на початку часу спостережень яких-небудь статистично вiрогiдних вщмшностей м1ж представниками груп порiвняння не рееструвалось (р(Жж)гк-гв > 0,05), на-томiсть наприкшщ i серед дiвчат, i серед юнаюв рееструвались статистично-значущi розбiжностi (р(0гк-гв < 0,05—0,001). Розглядаючи данi структурного розподшу дослщжуваних показникiв, слщ було звернути увагу на те, що протягом перюду спостережень серед представниюв ГК переважала питома вага значень, характерних для високого рiвня три-вожностi, що коливалась у межах вщ 66,7 до 60,0 % серед дiвчат та вщ 53,3 до 43,3 % серед юнаюв. Разом iз тим питома вага значень, характерних для помiр-ного рiвня тривожностi, коливалась вщповщно у межах вiд 23,3 до 40,0 % серед дiвчат та вщ 43,4 до 56,7 % серед юнаюв. Натомiсть аналопчш показ-ники серед представникiв ГВ мали такi особливос-тi: частка значень, характерних для високого рiвня тривожжносп, впродовж часу спостережень коливалась у межах вщ 20,0 до 26,7 % серед дiвчат i вiд 40,0 до 36,6 % серед юнаюв, питома вага значень, характерних для помiрного рiвня тривожностi, — вщповщно у межах вщ 76,7 до 53,3 % серед дiвчат та вщ 53,3 до 46,7 % серед юнаюв.
Водночас цшком односпрямований характер мали зрушення в динамщ дослщжуваного пе-рiоду з боку показниюв ОТ. Серед учнiв, яю належали до ГК, рiвень тривожностi, що вщзначав ступiнь схильносп дослщжуваних осiб до формування реакцш тривожнiсного ряду, у дiвчат зменшувався з 49,96 ± 1,65 бала до 47,33 ± 1,40 бала (5,3 %; р(Жж) > 0,05), у юнакiв — з 46,76 ± 1,54 бала до 43,60 ± 1,56 бала (6,8 %; р(Жж) > 0,05), серед учшв, якi належали до ГВ, стутнь вираженостi величин ОТ зменшувався вщповщно з 44,50 ± 1,42 бала до 41,06 ± 1,77 бала (7,8 %; р(Жж) > 0,05) у дiвчат та з 42,66 ± 1,86 бала до 38,00 ± 1,69 бала (11,0 %; р(Жж) > 0,05) у юнаюв. Як i у двох попередтх випадках на початку перюду спостережень жодних статистично вiрогiдних вщмшностей м1ж представниками груп порiвняння не рееструвалось (р(Ж)гк-гв > 0,05), натомють наприкiнцi i серед дiвчат, i серед юнакiв рееструвались статистично-значущi розбiжностi (р(Жж)гк-гв < 0,05—0,01). У структурi показникiв ОТ як серед дiвчат ГК, так i серед юнакiв ГК переважала питома вага значень, характерних для високого рiв-ня тривожностi, що коливалась у межах вщ 76,7 до 60,0 % серед дiвчат та вщ 70,0 до 56,7 % серед юнаюв, разом iз тим питома вага значень, характерних для помiрного рiвня тривожностi коливалась вщповщно у межах вщ 20,0 до 40,0 % серед дiвчат та вщ 26,7 до 30,0 % серед юнаюв. Натомiсть аналогiчнi показни-ки серед представникiв ГВ мали таю особливостк частка значень, характерних для високого рiвня три-вожжносп, впродовж часу спостережень серед дiвчат була стабшьною, становлячи 43,3 %, серед юнаюв —
зменшувалась з 40,0 до 33,3 %, питома вага величин, характерних для помiрного рiвня тривожжносп, коливалась у межах вщ 46,7 до 40,0 % серед дiвчат та вщ 53,3 до 36,7 % серед юнаюв. Зрештою, частка значень, характерних для низького рiвня тривожжносп, стабшьно зростала з 6,7 до 16,7 % у першому випад-ку та з 6,7 до 30,0 % — у другому.
Ощнюючи змши, що вiдбувались серед представ-никiв груп порiвняння пщ час визначення ступеня розвитку показниюв щодо переживання сощально-го стресу у структурi ШТ, слiд було звернути увагу на те, що серед учшв, яю належали до ГК, рiвень ви-раженостi дослщжуваних величин у дiвчат зростав iз 55,43 ± 2,85 % до 63,36 ± 3,72 % (14,3 %; р(Ж) > 0,05), у юнаюв — з 58,53 ± 3,57 % до 59,86 ± 2,63 % (2,2 %; р(Жж) > 0,05). Натомiсть серед учшв, яю належали до ГВ, вщбувалися зрушення протилеж-ного змюту: i у дiвчат, i у юнаюв рiвень дослщжу-ваних показниюв зменшувався з 63,03 ± 3,33 % до 55,16 ± 3,27 % (12,5 %; р(Ж) > 0,05) та з 63,40 ± 3,12 % до 56,13 ± 3,23 % (11,5 %; р(Жж) > 0,05). Яких-небудь статистично вiрогiдних вщмшностей мгж представниками груп порiвняння протягом перiоду спостережень не рееструвалось (р(Ж)гк-гв > 0,05). У струга^ дослщжуваних показникiв серед представниюв ГК переважали показники, яю вщображжували пщвище-ний рiвень ШТ i вiдповiдно становили 46,7 i 36,7 % у дiвчат та 46,7 i 66,7 % у юнаюв. Аналогiчнi результа-ти були властивi i для представникiв ГВ на початку перюду спостережень — питома вага показниюв, яю вщображжували пiдвищений рiвень ШТ, становила 46,7 i 63,3 %. Натомiсть наприкшщ часу дослщжень у дiвчат ГВ рееструвалась динамiчна рiвновага по-казниюв, що вiдображували нормальний (43,3 %) i пiдвищений (43,3 %) рiвень ШТ, у юнакiв ГВ переважала частка показниюв, що вщображжували серед-ньонормативний рiвень ШТ (46,7 %).
Результати, отримаш в ходi вивчення критерi-альних показникiв ще одного надзвичайно важли-вого компонента ШТ, а саме страху ситуацп пере-вiрки знань, визначали цшком однотипнi тенденцП щодо 1х змш — i серед представникiв ГК, i серед представникiв ГВ рееструвалось зменшення ступеня вираженостi дослщжуваних показниюв. Серед учнiв, якi були включеш до складу ГК, !х величи-ни зменшувались з 55,03 ± 3,85 % до 50,63 ± 5,14 % (8,0 %; р(ж) > 0,05) у дiвчат та з 61,16 ± 4,33 % до 52,90 ± 5,10 % (13,6 %; рОж) > 0,05) у юнаюв, серед учшв, яю були вiднесенi до складу ГВ — вщповщно з 58,30 ± 4,43 % до 47,90 ± 5,37 % (17,9 %; р(Ж) > 0,05) у дiвчат та з 60,86 ± 5,33 % до 50,53 ± 5,44 % (17,0 %; р(Жж) > 0,05) у юнаюв. Розглядаючи структурш особ-ливостi показникiв, що визначались, слщ було на-самперед вщзначити той факт, що i у дiвчат, i у юнакiв, яю належали до ГК, як i в попередньому випадку, i на початку, i наприкiнцi часу дослщжень стабшьно переважали показники, що вщображува-ли пщвищений рiвень ШТ та вщповщно становили 63,3 i 50,0 % у дiвчат i 53,4 i 46,7 % у юнаюв. Серед дiвчат, якi належали до ГВ, на початку перюду спо-
стережень переважаючою слщ було визнати питому вагу показниюв, що вiдображували пщвищений рь вень ШТ (46,6 %), наприкшщ !х — питому вагу по-казникiв, що вщображжували середньонормативний рiвень ШТ (43,3 %). Серед юнаюв на початку перь оду спостережень переважаючою слщ було вважати питому вагу показниюв, що вщображжували високий рiвень ШТ (43,3 %), наприкшщ перюду спостережень — питому вагу показниюв, що вщображжували середньонормативний рiвень ШТ (40,0 %).
Досить своерщш зрушення були характерш для показникiв ШТ, що вщображжували наявшсть ознак i проявiв недостатнього рiвня фiзiологiч-но! опiрностi стресу. Серед учнiв, якi належали до ГК, !х рiвень у дiвчат зростав iз 53,33 ± 5,70 % до 55,33 ± 5,13 % (3,7 %; р(Жж) > 0,05), у юнаюв — дещо зменшувався з 60,66 ± 5,20 % до 57,33 ± 5,89 % (5,5 %; р(Жж) > 0,05), натомють серед учнiв, яю належали до ГВ, змши щодо ступеня вираженостi дослiджуваних величин вщзначались зменшенням зазначених проявiв вщповщно з 59,53 ± 5,00 % до 54,00 ± 5,60 % (9,3 %; р(Жж) > 0,05) у дiвчат та з 42,66 ± 1,86 % до 52,00 ± 6,47 % (21,8 %; р(Ж) < 0,05) у юнаюв. Яких-небудь статистично вiрогiдних вщ-мшностей мiж представниками груп порiвняння протягом перюду спостережень не рееструвалось (р(Ж)гк-гв > 0,05). У структурi дослщжуваних показ-никiв серед дiвчат ГК на початку часу дослщжень переважали показники, що вщображжували середньонормативний рiвень ШТ (46,7 %), серед юнаюв ГК — показники, що вщображували високий рiвень ШТ (43,3 %), наприкшщ дослщжень i серед дiвчат i серед юнакiв ГК переважали показники, що вщображували середньонормативний рiвень ШТ та ста-новили вщповщно 40,0 i 43,3 %. Разом iз тим серед представниюв ГВ на початку перюду спостережень переважала частка показниюв, характерних для се-редньонормативного рiвня ШТ (46,7 %) серед дь вчат i для високого рiвня ШТ (46,7 %) серед юнаюв, наприкшщ i серед дiвчат, i серед юнаюв стабiльно переважали значення питомо! ваги показникiв, що засвiдчували середньонормативний рiвень ШТ та становили вщповщно 50,0 i 50,0 %.
Зрештою, зрушення, що рееструвались iз боку показниюв щодо ступеня вираженостi проблем у вщносинах з учителями в структурi ШТ, вщзна-чались наявнютю таких тенденцiй: серед учнiв, яю належали до ГК, рiвень вираженосп дослщжу-ваних величин у дiвчат зростав з 74,66 ± 4,88 % до 90,66 ± 3,68 % (21,4 %; р(Жж) < 0,05), у юнаюв, натомють, зменшувавс характерних я з 91,00 ± 4,02 % до 81,33 ± 5,15 % (10,7 %; р(Жж) > 0,05), разом iз тим серед учнiв, якi належали до ГВ, вщбувалися зрушення протилежного змiсту — i у дiвчат, i у юнакiв рiвень дослщжуваних показниюв зменшувався вiдповiдно з 83,66 ± 5,26 % до 76,66 ± 5,67 % (8,4 %; р(Ж) > 0,05) та з 88,66 ± 2,28 % до 74,00 ± 5,76 % (16,6 %; р(Ж) < 0,05). Статистично вiрогiднi розбiжностi мiж представниками груп порiвняння рееструвались лише у разi порiвняння даних щодо ступеня вираженосп
дослщжувано! складово! ШТ серед дiвчат напри-кiнцi часу спостережень (р(Ж)гк-гв < 0,05), у вск ш-ших випадках таких вщмшностей не рееструвалось (р(Ж)гк-гв > 0,05). Розглядаючи структурнi особли-востi показниюв, що визначались, слщ вщзначити !х надзвичайно напружений рiвень серед представ-никiв обох груп порiвняння — протягом усього часу дослщжень стабшьно переважала частка показни-кiв, яю слщ було iнтерпретувати як висою. Про-те якщо у дiвчат ГК !х значення в динамщ перiоду спостережень зростали з 60,0 до 83,3 %, у юнаюв ГК зменшувались лише з 80,0 до 70,0 %, то у дiвчат ГВ — зменшувались з 83,0 до 60,0 %, у юнаюв ГВ — з 93,3 до 56,7 %, тобто значно бшьшою мiрою.
Висновки
1. Програма психоппешчно! корекцп порушень психофiзiологiчно! i психiчно! адаптацГ! та зрушень у сташ здоров'я учнiв у вщ 14—17 рокiв, що запро-ваджена, забезпечуе цiлком позитивний за сво!м змiстом вплив на стан крш^альних показникiв тривожнiсно-невротичних рис особистостi учшв шкiльного вiку.
2. Впровадження розроблено! програми забез-печувало появу позитивних зрушень у структурi показникiв, яю в!дображували особливостi нейро-тизму (р(Ж)гк-гв < 0,05), ситуативно! (р(Ж)гк-гв < 0,001) та особистiсно! (р(Ж)гк-гв < 0,01) тривожносп i серед дiвчат, i серед юнакiв, а також у структурi показни-кiв шюльно! тривожностi, якi визначали наявнiсть проблем у вщносинах з учителями (р(Ж)гк-гв < 0,05) серед дiвчат.
3. Найбшьш суттевий вплив розроблений пщхщ справляв на характеристики ситуативно! тривож-ностi, нейротизму або емоцiйно'! стабшьносп та особистiсно! тривожностi. Менш вираженими слщ було визнати зрушення, яю рееструвались пщ час аналiзу провщних складових шкiльно! тривожнос-тi, тобто тривожнюних рис особистостi, негативнi змши у структурi яких були безпосередньо пов'язаш з впливом найбiльш значущого стресогенного чин-ника, а саме сучасно! школи, однак i у цьому випад-ку виявленi зрушення слщ було трактувати як спри-ятливi.
Список л1тератури
1. Коренев М.М. Здоров'я дтей шкыьного вжу: проблеми i шляхи виршення / М.М. Коренев, Г.М. Даниленко // Журнал АМН УкраГни. - 2007. - № 3. - С. 526-532.
2. Научно-методические основы изучения адаптации детей и подростков к условиям жизнедеятельности / Под ред. В.Р. Кучмы, Л.М. Сухаревой. — М.: Издатель НЦЗД РАМН, 2006. — 238 с.
3. Полька Н.С. Актуальт проблеми психогтени дтей i тдлттв: шляхи та перспективи ¡'х виршення (оглядлтератури i власних до^джень) / Н.С. Полька, 1.В. Сергета. — Журнал НАМН Украши. — 2012. — Т. 18, № 2. — С. 223-236.
4. Сердюк А.М. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями / А.М. Сердюк, Н.С. Полька, И.В. Сергета. — Винница: Нова книга, 2012. — 336 с.
Отримано 08.09.13 □
Мостовая О.П.
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
ОСОБЕННОСТИ ПРОЦЕССОВ ФОРМИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ УЧАЩИХСЯ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА В УСЛОВИЯХ
ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕРОПРИЯТИЙ ПСИХОГИГИЕНИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ
Резюме. В статье рассмотрены особенности процессов формирования личностных особенностей учащихся школьного возраста в условиях использования диагностически-профилактической программы психогигиенической коррекции нарушений психофизиологической и психической адаптации и изменений в состоянии здоровья учащихся 14—17 лет. Для оценки личностных особенностей школьников применялись личностные опросники Айзенка, Спилбергера и Филлипса. Полученные результаты определяют благоприятное по своему существу воздействие мероприятий психогигиенической коррекции на состояние критериальных показателей тревожностно-не-вротических черт личности учащихся школьного возраста. Внедрение разработанной программы обеспечивало появление положительных изменений в структуре показателей, отображающих особенности нейротизма (р < 0,05), ситуативной (р < 0,001) и личностной (р < 0,01) тревожности и среди девушек, и среди юношей, а также в структуре показателей школьной тревожности, определяющих наличие проблем в отношениях с учителями (р < 0,05), среди девушек. Менее выраженными следовало признать изменения, регистрируемые в ходе анализа других составляющих школьной тревожности, т.е. тревожностных черт личности, негативные изменения в структуре которых непосредственно связаны с воздействием такого стрессо-генного фактора, как современная школа, однако и в этом случае выявленные изменения следовало трактовать как благоприятные.
Ключевые слова: учащиеся, школьный возраст, личностные особенности, психогигиеническая коррекция.
Mostova O.P.
Vinnytsya National Medical University named after M.I. Pirogov, Vinnytsya, Ukraine
FEATURES OF FORMATION OF PERSONALITY TRAITS OF SCHOOL-AGE CHILDREN IN THE USE OF MEASURES FOR PSYCHOHYGIENIC CORRECTION
Summary. The article describes the features of the formation of personality traits of school-age chidren in the use of diagnostic and preventive programs psychohygienic correction for disorders of psychophysiological and psychological adaptation and changes in the health of 14-17-year-old students. To assess personality characteristics of students we used personality questionnaires of Eysenck, Spielberg and Phillips. The results determine the positive impact of measures for psychohygienic correction on the state of criterion parameters of anxious-neurotic personality traits of students of school age. Implementation of the developed program provide the appearance of the positive changes in the structure of indicators that display characteristics of neuroticism (p < 0.05), situational (p < 0.001) and personal (p < 0.01) anxiety both among girls and boys, and in the structure of indicators of school anxiety, determining the existence of problems in relationships with teachers (p < 0.05) among girls. Changes recorded during the analysis of the other components of school anxiety, i.e. personality traits of anxiety, adverse changes in the structure of which are directly related to the impact of such stressor as a modern school, had to be recognized as less significant, but in this case revealed changes should be interpreted as favorable.
Key words: students, school age, personality traits, psychohygienic correction.
