CC BY
14
LEVEL OF SCHOOL ANXIETY AS A CRITERION OF PSYCHO-EMOTIONAL ADAPTATION TO THE LEARNING CONDITIONS OF DIFFERENT COMPREHENSIVE EDUCATION INSTITUTIONS
Pol'ka N.S., Garkaviy S.I.
Р1ВЕНЬ ШКШЬНО! ТРИВОЖНОСТ1 ЯК КРИТЕР1Й ПСИХОЕМОЦ1ЙНО1 АДАПТАЦИ ДО УМОВ НАВЧАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х ЗАКЛАДАХ Р1ЗНИХ ТИП1В
ПОЛЬКА Н.С., ГАРКАВИЙ С.1
ДУ «1нститут гiгieни та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева АМН Украши», м. Кшв,
Нацiональний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця, м. Кшв
УДК: 613.955:616.012
пдно з даними численних нау-кових дослщжень на пщштко-вий BiK припадають cyTTeBi змши життевого стереотипу, як вимагають певних резервiв пcихiчного та фiзичного здо-ров'я. Шлях у доросле життя пролягае через критичний ви ковий етап складних фiзiоло-гiчних i пcихiчних перебудов, зумовлених змiною со^ально-го оточення та збiльшенням фiзичних, iнтелектyальних та емоцiйних навантажень [5]. Новий змют навчання, активнi методи викладання, широке використання технiчних засо-бiв та програмоване навчання мають забезпечити пщвищен-ня його ефективност та поси-лення розyмовоï дiяльноcтi. Але актуальною проблемою сьогодення е те, що модерш-зований навчальний процес в шновацмних закладах шкть-ноï оcвiти пов'язаний зi знач-ним пcихофiзiологiчним на-вантаженням, спричиненим
УРОВЕНЬ ШКОЛЬНОЙ ТРЕВОЖНОСТИ КАК КРИТЕРИЙ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОЙ АДАПТАЦИИ К УСЛОВИЯМ ОБУЧЕНИЯ В ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ РАЗНОГО ТИПА Полька Н.С., Гаркавый С.И.
Уровень школьной тревожности был исследован среди 30 гимназистов и учащихся старших классов средней школы той же самой возрастной группы для изучения влияния условий обучения и выявления нарушений психоэмоциональной адаптации в разных общеобразовательных учреждениях. Исследование выявило, что дезадаптация имела место среди гимназистов и среди учащихся традиционной старшей школы, но уровень дезадаптивных нарушений был выше у гимназистов. Исследование доказывает наличие реальной необходимости разработки и внедрения комплекса психогигиенических мероприятий по оптимизации повседневной деятельности для профилактики дезадаптивных изменений среди старших подростков в разных общеобразовательных учреждениях, особенно в инновационных школьных учреждениях. Были выявлены половые различия в чувствительности к влияниям школьной среды и учебного процесса, которые состоят в более высокой чувствительности женского организма к влиянию образовательной среды.
© Полька Н.С., Гаркавий С.1 СТАТТЯ, 2009.
необхщнютю опанувати велик обсяги нових знань i практич-них навичок, що пщвищуе ри-зик нервово-пcихiчноï де-задаптацп, порушуе процеси формування особистост [4]. Дезадаптацп шдивщуально!' властивост сприяе нестмкють функцюнування ЦНС, а особи-стюними особливостями — пщвищена чутливють, вразли-вють, емоцшна нестмкють, деяка демонстративнють у по-ведшц^ пщвищена тривожнють. Дезадаптацiя призво-дить до розвитку гранично!' пcихiчноï патологiï, однieю з найчастших рiзновидiв якоï е шктьна тривожнicть [2, 6, 7]. Емоцмне самопочуття як вияв тривожноcтi особистост е ва-жливим показником якост навчання. Саме тому однieю з форм емоцмного неблагопо-луччя е шктьна тривожнють, що виявляеться у схильност yчнiв переживати об'ективно нейтральш шкiльнi cитyацiï як такi, що загрожують ïх сам-ооцiнцi, штересам та цшно-стям. Висока тривожнють по-гiршye продyктивнicть дiяль-ност загалом, насамперед у нових та складних ситуа^ях.
Нинi у ппеы icнye цiла низка cпецiальних методик, як до-зволяють оцiнити особливост пcихоемоцiйноï адаптацiï пщ-лiткiв до умов навчання в Ыно-вацмних закладах шкiльноï ос-вiти (гiмназiях у тому чиcлi) i до-зволяють зробити обГрунтова-ний висновок про доцтьнють запровадження вiдповiдних медико-профтактичних захо-дiв щодо корекцiï пcихофiзiо-логiчноï дезадаптацiï для за-безпечення оптимальних меха-нiзмiв формування адаптацй них реcyрciв yчнiв шкiл нового виду. Пcиходiагноcтичнi опиту-вальники для оцшки рiвня три_ вожност належать до найпо-
ширенiших методик, осктьки рiвень тривожноcтi ототожню-
№ 3 2009 Environment & Health 40
О
еться науковцями з р1внем пси-хоф1з1олог1чно1 адаптаци Ыди-в!да [3, 8].
Матерiали та методи. Для оц1нки р1вня шктьно'|' тривож-ност1 у нашому досл1дженн1 бу-ло використано тестову методику, що е придатною для самооц1нки душевного стану ¡н-дивида, оск1льки характеризуе псих1чне самопочуття i настр1й (методику Ч.Д. Сптбергера у модифiкацii Ю.Л. Ханiна). Основою цiеi методики е двофак-торна модель тривожност^ що передбачае визначення ii осо-бистiсноi та ситуативноi коре-лят. Як вщомо, особистiсна три-вожнють (ОТ) е стiйкою Ыдиви дуальною властивiстю, що характеризуе схильнють суб'екта до тривоги та особливост сприйняття рiзних подразникiв i реагування на них. Пiд ситуативною або реактивною три-вожнютю (СТ) розумiють осо-бливостi емоцмних реакцiй лю-дини у вщповщь на стресовi си-туацii, що складають основу формування таких поведшко-вих реакцiй, як нервознiсть, за-непокоення, напруженiсть та стурбованiсть [1, 8].
У дослiдженнi рiвнiв шктьно'|' тривожностi взяли участь 130 доброволь^в iз старших кпасiв гуманiтарноi пмназп та се-редньоi загальноосвiтньоi шко-ли (ЗОШ), розташованих в одному мiкрорайонi мiста. Стар-шокласниюв було дослiджено на початку навчання у передви-пускному кпасi та наприкшц навчання у випускному. Вк дослiджених становив вiд 15 до 17 роюв. Для вивчення динами ки формування шкiльноi три-вожност було сформовано 2 групи порiвняння. До першоi групи увiйшло 65 пмназиств (32 дiвчини i 33 хлопця), до друго'|' — 65 учшв старших кла-сiв загального профтю ЗОШ (35 дiвчат i 30 хлопцiв).
Результати та обговорен-ня. Аналiз рiвнiв СТ (табл. 1) дiвчат показав, що на початку перюду спостереження в обох групах рiвнi показника не вихо-дили за межi середнiх значень. Однак наприюнц перiоду спо-стережень рiвнi СТ стали ви-сокими як серед пмназисток (47,55+1,51 балiв), так i серед учениць традицшно'|' школи (46,13+1,52 балiв), що слщ роз-цiнювати як ознаку психоемо-цiйноi дезадаптацii [1, 2, 6-8]. Рiзниця величин показника у
41 Environment & Health № 3 2009
Г1Г1еНА Д1ТЕИ ТА П1ДЛ1ТК1В =
групах порiвняння дiвчат була несуттевою (р>0,05) на початку i наприкiнцi перiоду дослщ-жень.
У динамц змiн СТ дiвчат вщ-бувалося значне i суттеве зро-стання серед гiмназисток (з 42,60+4,93 до 47,55+1,51 ба-лiв, р<0,01) та значне, хоча i несуттеве, — в учениць ЗОШ (з 42,64+1,07 до 46,13+1,52, р>0,05). Привертае увагу те, що реактивна складова три-вожностi гiмназисток порiвня-но з ученицями класiв загального профтю збтьшилася по-м^шше i склала вiдповiдно 48,55+1,92 балiв у гiмназii про-ти 46,94+1,75 балiв у ЗОШ. Хоча на початку спостереження и рiвень серед учениць гiмназii був нижчим, шж серед стар-шокласниць традицмно)' школи (вiдповiдно 41,78+1,69 i 43,91+1,22 балiв).
Позитивним слiд вважати той факт, що рiвнi СТ хлопав (табл. 1) обох груп дослщжен-ня перебували у межах помiр-них значень як на початку, так i наприкiнцi перюду спостереження. Рiзниця рiвнiв залиша-лася несуттевою протягом всього перюду спостереження (р>0,05).
Вивчення змш СТ хлопав виявило несуттеве (з 39,51 +
1,11 до 41,96+1,21 балiв, р>0,05) зростання показника пмназис^в на фонi несуттево-го зростання у старшокласни-юв ЗОШ (з 41,85+1,06 до 42,00+1,38 балiв, р>0,05).
Дослiдження рiвнiв ОТ (табл. 2) дiвчат на початку перюду доошжень показало, що в обох групах ц рiвнi не ви-ходили за межi середнiх значень i в^^знялися мiж собою несуттево (р>0,05).
Однак наприкшц перiоду спостережень в учениць обох груп рiвнi ОТ стали високими, причому суттевше динамiчне зростання показника вщбуло-ся серед пмназисток (з 41,78+1,69 до 48,55+1,92 ба-лiв, р<0,01), тодi як рiвень ОТ старшокласниць класiв загального профтю зростав менш значно i несуттево (з 43,91+1,22 до 46,94+1,75 балiв, р>0,05). Отже, рiвнi ОТ девчат груп порiвняння напри-кшц перiоду дослiджень свщ-чили про наявнють ознак пси-хоемоцiйноi дезадаптацп. Рiз-ниця мiж рiвнями груп порiв-няння наприкiнцi спостереження залишалася несуттевою (р>0,05).
Груповi рiвнi ОТ старшоклас-никiв-гiмназистiв та старшо-кпасникiв традицiйноi школи
Таблиця 1
Змши ситуативно'!' тривожностi (СТ) серед пiдлiткiв груп порiвняння у динамщ спостережень, бали
Час дослiджень Гiмназiя ЗОШ
n M + m n M + m
Дiвчата
Початок 32 42,60+4,93 35 42,64+1,07
Кiнець 32 47,55+1,51 35 46,13+1,52
р 1 початок-ганець 0,01 0,05
Хпопцi
Початок 33 39,51+1,11 30 41,85+1,06
Кiнець 33 41,96+1,21 30 42,00+1,38
P г початок-кiнець >0,05 >0,05
О
LEVEL OF SCHOOL ANXIETY AS A CRITERION OF PSYCHO-EMOTIONAL ADAPTATION TO THE LEARNING CONDITIONS OF DIFFERENT COMPREHENSIVE EDUCATION INSTITUTIONS Pol'ka N.S., Garkaviy S.I. School anxiety level was investigated among 130 gymnasium students & pupils of traditional senior school of the same age group for study of learning conditions impact & revelation of psycho-emotional adaptation disorders at the different Comprehensive Education Institutions. This investigation revealed that dysadaptation took place among gymnasium students & among pupils of traditional senior school also, but the level of dysadaptive changes was
higher in students of gymnasium. The research proves a real need of elaboration & incorporation of complex psychohygienic measures for daily activities optimization to prevent dysadaptive changes among senior adolescents in different comprehensive educational institutions, especially in innovative school education institutions. There were revealed gender differences in sensitivity to school environment & learning process impact which consist in higher sensitivity of female organism to educational environment impact.
Key words: senior school age, gymnasium, school anxiety, psycho-emotional adaptation.
(табл. 2) бупи помiрними на початку (вщповщно 40,36± 1,11 i 42,07+1,45 балiв) та на-прикшщ перюду доспщження (вщповщно 42,29+1,34 i 43,03+
1,35 балiв). Рiзниця рiвнiв по-
казника мiж хпопцями обох груп порiвняння бупа несутте-вою i на початку, i наприюнщ перюду спостереження (р>0,05).
I серед пмназислв, i серед учшв кпаЫв загапьного профи пю констатувапося значне, хо-ча й несуттеве (р>0,05), зро-стання ОТ (вiдповiдно з 40,36+1,11 до 42,29+1,34 бапiв у пмназп та з 42,07+1,45 до 43,03+1,35 у ЗОШ).
Висновки
Аналiз даних доспiдження ситуативно! i особистюноУ скпадових шкiпьноi тривож-ностi виявив явища психо-емоцiйноi дезадаптацii серед старшокпасниюв-пмназислв i серед старшокпасникiв, що навчапись у шкопi загапьного профтю. Окрiм цього, нега-тивнi змши групових рiвнiв ситуативно! та особистюно!' компонент показника шкть-но! тривожност серед учнiв
гiмназiй виявипися бтьш значними, нiж у традицiйнiй ЗОШ. Отже навчання шкопя-рiв у гiмназiях супроводжува-пося бтьш вираженими де-задаптивними змiнами. Вив-чення змiн СТ i ОТ виявипо тендеры особпивостi рiвнiв шктьно!' тривожностi серед старшокпасникiв, оскiпьки вищi рiвнi СТ i От, а також бтьш виражена негативна динамка Ух змш спостерка-пися саме серед оаб жiночоi статi, а серед учениць пмназп ц змши виявипися суттеви-ми. Анапiз динамки показника шктьно'У тривожностi ще раз довiв необхiднiсть роз-робки та застосування додат-кових комппексних психоппе-нiчних заходiв щодо корекцп особпивостей органiзацii повсякденно! дiяльностi у за-гапьноосвiтнiх навчапьних за-кпадах дпя профiпактики явищ психоемоцшно1 де-задаптацii серед учнiв. Осо-бпиво нагапьно постае ця потреба в шновацмних закпадах шктьно1 освiти.
Л1ТЕРАТУРА 1. Астапов В. М. Навыки кон-
Таблиця 2
Змши з боку особистюно'Гтривожностi (ОТ) серед пiдлiткiв груп порiвняння у динамiцi спостережень, бали
Час доопщжень Пмназт ЗОШ
n M ± m n M ± m
Дiвчата
Початок 32 41,78+1,69 35 43,91+1,22
Юнець 32 48,55±1,92 35 46,94+1,75
P 1 початок-К1нець 0,01 0,05
Хлопщ
Початок 33 40,36+1,11 30 42,07+1,45
Юнець 33 42,29+1,34 30 43,03+1,35
P г початок-к1нець >0,05 >0,05
троля тревоги у подростков // Прикладная психология. — 2001. — № 1. — С. 41-52.
2. Брагина К.Р. Тревожные и депрессивные реакции у лиц молодого возраста // Невро-тичш розлади у д^ей та пщшт-юв: патогенез, клшка, реабти тацiя. — Харюв: 1ОЗДП, 2003. — 25 с.
3. Жукова Т. В., Соловьев М.Ю., Калинина М.В. и др. Гигиенические аспекты донозологической диагностики индивидуального здоровья // Гигиена и санитария. — 2001. — № 5. — С. 77-80.
4. Громова Н.В., Зубко-ва С.П. Некоторые аспекты работы школьной психологической службы в условиях инновационной деятельности // Здоровый город — здоровые дети. — Ставрополь, 1999. — С. 63-66.
5. Изотова Е.А. Возрастно-половая динамика проявления основных свойств нервной системы у младших подростков // Актуальные проблемы психологии. — Архангельск,
1997. — С. 65-69.
6. Прихожан А.М. Причины, профилактика и преодоление тревожности // Психологическая наука и образование. —
1998. — № 2. — С. 11-17.
7. Табачников А.Е. Условия формирования пограничных психических расстройств у учащихся школ нового типа // Российский психиатрический журнал. — 1998. — № 1. — С. 36-39.
8. Handbook of Anxiety: in 5 vol. / Edited by Russel Noyes Jr. et al. — Vol. 2: Classification, etiological factors and associated disturbances. — New York, London: The Guilford Press, 1988. — 560 p.
Надйшло до редакцИ 12.04.2009.
№ 3 2009 Environment & Health 42
-Q-
