Методика скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров'я учнів і студентів Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

вже мае мюце вичерпування резервних можливостей орга-шзму (його потенц1алу).

Висновки

1. Встановлено, що найб1льш поширений комплекс здо-ров'яформуючих фактор1в ic-тотно впливае на зниження рiв-ня соматичного здоров'я здо-рових дiтей, тобто ще до про-явлення ктшчних (i навiть до-клiнiчних) порушень пiд впли-вом рiзноманiтних чинниюв ри-зику знижуеться потенцiал здоров'я д^ей.

2. Найбiльший ризик зниження рiвня соматичного здоров'я мають здоровi дiти з факторами ризику "палЫня батька i ма-терГ, "вщсутнють регулярних занять спортом", "вщсутнють регулярних прогулянок на сви жому повiтрi" та "проживання у несприятливих еколопчних умовах".

3. У рядi випадкiв ризик зниження рiвня соматичного здоров'я здорових тдштюв пiд впливом зовнiшнiх чинникiв е бУпьш значущим, анiж ризик формування у д^ей клiнiчно виражених форм патологи.

Л1ТЕРАТУРА

1. Апанасенко Г.Л. Диагностика индивидуального здоровья / Г.Л. Апанасенко // Гигиена и санитария. — 2004. — № 1. — С. 55-58.

2. Флетчер Р. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины / Р. Флетчер, С. Флетчер, Э. Вагнер / Пер. с англ. — М.: Медиа Сфера, 1998. — 348 с.

3. Бабич П.Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение третье. Отношение шансов: понятие, вычисление, интерпретация / П.Н. Бабич, А.В. Губенко, С.Н. Лапач // УкраТнський медичний часопис. — 2005. — № 2 (46). — С. 113-119.

4. Бердник О.В. Основы закономiрноcтi формування здоров'я дитячого населення, що проживае у репонах з рiз-ною еколопчною ситуащею: автореф. дис. на здобуття зв. докт. мед. наук: спец. 14.02.01 — "Ппена" / О. В. Бердник. — К., 2003. — 35 с.

5. Бердник О.В. Чувствительность организма к факторам окружающей среды: индивидуальная чувствительность / О.В. Бердник // ДовкУпля та здоров'я. — 2000. — № 1. — С. 39-41.

Надiйшла до редакцИ 07.06.2010.

METHODOLOGY FOR SCREENING ASSESSMENT OF PRENOSOLOGICAL CHANGES RISK IN STATE OF PSYCHIC HEALTH AMONG SCHOOLCHILDREN AND STUDENTS

Serheta I.V., Bratkova O.Yu., Alexandrova E.E., Tekliuk R.V.

МЕТОДИКА СКРИН1НГОВО1 ОЦ1НКИ СТУПЕНЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ДОНОЗОЛОГ1ЧНИХ ЗРУШЕНЬ У СТАН1 ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я УЧН1В I СТУДЕНТ1В

анне виявлення донозолопчних сташв та своечасна корекц1я Ух нин1, беззаперечно, е одним з найбтьш ефективних способ1в збереження i зм1цнення псих1ч-ного здоров'я учшв i студентiв, якi перебувають в умовах суча-сноУ школи або вищого нав-чального закладу [5, 13]. Одержат у ходi проведення низки наукових дослщжень дан свщ-чать, що ступiнь поширення рiзноманiтних донозологiчних зрушень у стан психiчного здоров'я сучасноУ молодi е достат-ньо високим зi значним розма-Уттям клiнiчно окреслених про-явiв Ух: певнi субпороговi пси-хiчнi i поведiнковi розлади, ран-нi дисфункцiональнi стани пси-хопатологiчного, невротичного або соматовегетативного характеру, певш вiдхилення вiд середньостатистичноУ норми [6, 7, 13]. Беззаперечним е i те, що формування донозолопч-них зрушень залежить вщ впли-ву таких факторiв, як житлово-побутовi i соцiальнi умови жит-тя, чинники внутршньонав-чального середовища, внут-рiшньородиннi взаемовщноси-ни, рiвень навчальноУ адаптацiУ,

МЕТОДИКА СКРИНИНГОВОЙ ОЦЕНКИ СТЕПЕНИ РИСКА ВОЗНИКНОВЕНИЯ ДОНОЗОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В СОСТОЯНИИ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ УЧАЩИХСЯ И СТУДЕНТОВ

Сергета И.В., Браткова О.Ю., Александрова Е.Е., Теклюк Р.В.

В работе научно обоснована методика скрининговой оценки степени риска возникновения донозологических изменений в состоянии психического здоровья учащихся и студентов, являющаяся простым и удобным в использовании, адекватным и высокоинформативным инструментом для выявления неблагоприятных изменений со стороны психического здоровья как отдельной личности, так и организованного коллектива, способствующая раннему и адекватному проведению психопрофилактической и психокоррекционной работы, направленной на предупреждение появления клинически очерченных проявлений психической патологии. Ключевые слова: учащиеся, студенты, психическое здоровье, донозологические изменения, скрининговая оценка.

© Сергета 1.В., Браткова О.Ю., Александрова О.€., Теклюк Р.В. СТАТТЯ, 2011.

СЕРГЕТА 1.В., БРАТКОВА О.Ю., АЛЕКСАНДРОВА О.6., ТЕКЛЮК Р.В.

Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iм. М.1. Пирогова

УДК 613.86 : 613.956 : 613071-037 : 613.6

Ключовi слова: y4Hi, студенти, n^xi4He здоров'я, донозолопчш зрушення, скриншгова оцшка.

№ 2 2011 Environment & Health 74

METHODOLOGY FOR SCREENING ASSESSMENT OF PRENOSOLOGICAL CHANGES RISK IN STATE OF PSYCHIC HEALTH AMONG SCHOOLCHILDREN AND STUDENTS Serheta I.V., Bratkova O.Yu., Alexandrova E.E., Tekliuk R.V. Methodology for screening assessment of risk degree of prenosologic changes beginning in the psychic health state of schoolchildren and students has been scientifically substantiated in the article. It is simple and easy to use, appropriate

and highly informative tool for the identification of the adverse changes in psychic health of both single person and organized group. It promotes early and adequate fulfillment of psychoprophylactic and psychornrrectional work directed on the prevention of the emergence of clinically outlined manifestations of psychic pathology.

Keywords: schoolchildren, students, psychic health, prenosologic changes, screening assessment.

характеристики розвитку пси-хофiзiологiчних функцм та осо-бливостей особистост тощо [4, 10, 11, 15, 16].

Ниш для визначення донозолопчних зрушень у стаж здо-ров'я загалом та стаж психiч-ного здоров'я зокрема науков-цями розроблеж рiзномажтж методики. До Ух числа, передуем, необхщно вщнести методики скриншг-тестування здоров'я д^ей шкшьного вку, пщттюв та молодо скриншг-оцшки впровадження здо-ров'яформуючих шновацш у навчальному заклада можто-рингу психiчного здоров'я тощо [1-3, 12, 14]. Кожна iз зазначених методик мае своУ незаперечнi переваги та своУ конкретнi недолiки. Проте необхщно визнати, що проблема розроблення единого узагальненого за своУм характером та ужфкованого за сво-Ум змiстом методологiчного пiдходу щодо оцшки психiчно-го здоров'я, який дозволить здiйснювати постiйний, про-лонгований у час монiторинг особливостей психiчного розвитку дiтей, пiдлiткiв та молодо е питанням, яке дотепер неви-рiшене.

Отже, метою наукового до-слiдження була розробка та наукове обфунтування методики скриншговоУ оцiнки сту-пеня ризику виникнення доно-зологiчних зрушень у стаж пси-хiчного здоров'я учнiв i студен-тiв як адекватного i доступного пiдходу щодо здiйснення комплексно)' оцшки особливостей психiчного стану дiвчат i юна-кiв, визначення передумов щодо формування проявiв психiч-ноУ патологiУ тощо.

Матерiали та методи до-слiдження. В основу розробки методики скриншговоУ оцшки ступеня ризику виникнення донозолопчних зрушень у станi психiчного здоров'я учжв i сту-дентiв було поставлене зав-

дання шляхом вивчення най-бiльш значущих критерiальних з сощальноУ, навчальноУ та професiйноУ точок зору особливостей особистост на пщ-ставi використання сучасних високошформативних психоди агностичних методик розроби-ти адекватний та доступний пщхщ щодо здмснення ком-плексноУ оцiнки особливостей психiчного стану дiвчат i юнаюв та визначення ступеня ризику виникнення донозолопчних зрушень у станi Ухнього психiч-ного здоров'я та формування проявiв психiчноУ патологiУ.

Саме тому поглибленому вивченню пiдлягала низка со-цiально та професiйно значущих особливостей особисто-стi. Зокрема, рiвень нейротиз-му визначався на пiдставi використання особистiсного опитувальника Айзенка, р^ вень ситуативноУ i особистю-ноУ тривожностi — завдяки застосуванню особистюного опитувальника Спiлбергера, рiвень шкiльноУ тривожност — за даними методики дiагно-стики рiвня шкiльноУ тривож-ност Фшлтса, рiвень вира-ження емоцмного вигоряння

— на пiдставi використання методики дiагностики рiвня емоцiйного вигоряння Бойко, рiвень агресивностi — за методикою дiагностики агресп Басса та Дарки, схильнють до розвитку депресивного стану

— за даними психометричноУ шкали Цунга для самооцiнки депресiУ [8, 9].

Результати дослщження та Ух обговорення. Запропоно-вана методика полягае у роз-рахуваннi iнтегральних показ-никiв, якi характеризують стан психiчного здоров'я дiвчат i юнакiв, його яюсж та кiлькiснi динамiчнi змши, а також сту-пiнь ризику виникнення донозолопчних зрушень з боку про-вщних ознак психiчного здоров'я учнiв i студенев.

Розроблена скринiнгова оцiнка ступеня ризику виникнення донозолопчних зрушень у стаж психiчного здоров'я учжв i студенев е над-звичайно доступною i простою у практичжй iнтерпретацiУ методикою, яку можуть викори-стовувати i досвщчеж лiкарi, i пересiчнi шкiльнi медичж се-стри, вчителi та шкУпьж психологи. Розроблена методика надае можливють визначити рiвень психiчного здоров'я як окремоУ особи, так i оргажзо-ваного колективу загалом, об'ективно оцшити його дина-мiчнi зрушення, зумовленi впливом рiзноманiтних чинни-юв навколишнього середови-ща та со^альних умов життя, дозволяе своечасно звернути увагу на появу найперших, ви-хiдних за своУм змiстом зрушень у стаж психiчного здоров'я, що мають донозолопч-ний характер i е передвюника-ми формування психiчноУ де-задаптацiУ та розвитку психiч-ноУ патологiУ.

Основною вщмшною рисою скринiнговоУ оцiнки ступеня ризику виникнення донозолопчних зрушень у стаж психiч-ного здоров'я учжв i студенев е УУ максимальна ефективнiсть щодо визначення доцшьност використання заходiв психо-профшактичного i психоппе-нiчного змiсту, а також заходiв психологiчноУ корекцiУ вщхи-лень у психiчному станi, що ви-никають на рiвнi передзахво-рювання та мають бути усуне-ними завдяки ранжй дiагно-стицi та застосуванню засобiв запобiжного змiсту.

Запропонована методика скриншговоУ оцшки практично здмснюеться у такм спосiб. На попередньому етап на пщ-ставi проведення анкетування або штерв'ювання з викори-станням запропонованих осо-бистiсних опитувальниюв i те-стових методик визначаються

-о-

особливостi особистостi дiв-чат i юнакiв певного оргашзо-ваного колективу, а саме: по-казники рiвня вираження ней-ротизму, ситуативно! i особи-стiсноí тривожностi, а також

шкшьноТ тривожностi, емоцй ного вигоряння, агресивност та схильностi до розвитку депресивних сташв [8, 9]. До-слiдження подiбного змiсту, як правило, проводяться у ходi

або топя здiйснення щорiчних профтактичних медичних ог-пядiв на початку навчапьного року, тобто саме у той перюд, протягом якого вщбуваеться актива^я усiх процесiв психо-

Таблиця 1

Комплексна бальна шкала скришиговоУ оцiнки ступеня ризику виникнення донозологiчних зрушень у станi психiчного здоров'я учнiв i студентiв

е

Показ-ник Методика до-слщжен-ня Компоненти скрин1нговоТ оц1нки та ступ1нь Тх вираження Кть-кють бал!в

- ии Р1вень нейротизму, бали

нна висока емоцмна ст1йк1сть (до 10) 1

з £ ? о^ф пом1рна емоц1йна ст1йк1сть (11-14) 2

т а ^ висока емоцмна нест1йк1сть (15-18) 3

о |= О о дуже висока емоцшна нест1йк1сть (19-24) 4

я н * 1 Р1вень вираження фаз розвитку емоц1йного вигоряння (напруження, резистенцп, виснаження), бали

о о 1 к 1 & н £ ус1 фази несформован1 (до 36); одна 1з фаз на стадп формування (37-60) 1 дв1 фази несформован1 (до 36) 1

i и i о сс 5 £ ф о 1етодика д1агнс я емоц1йного в Бойко одна фаза несформована (до 36) 1 дв1 фази на стадп формування (37-60); дв1 фази несформован1 (до 36) 1 одна фаза сформована (понад 61); ус1 фази на стади формування (37-60) 2

-0 ^ i т ф т 0- одна фаза несформована (до 36), одна на стади формування (37-60) та одна сформована (понад 61) дв1 фази на стади формування (37-60) та одна сформована (понад 61); одна фаза несформована (до 36) 1 дв1 сформован! (понад 61) 3

Мн т 'а одна фаза на стади формування (37-60) N дв1 сформован! (понад 61); ус! фази сформован! (понад 61) 4

'н Р1вш ситуативно'!' (СТ) та особистюноТ (ОТ) тривожносл, бали

о н низька СТ (до 30) та низька ОТ (до 30) 1

* о т и а низька СТ (до 30) та помина ОТ (31-44); помина СТ (31-44) та низька ОТ (до 30); помина СТ (31-44) та помина ОТ (31-44) 2

н л н ф т Оои низька СТ (до 30) та висока ОТ (понад 45); помрна СТ (31-44) та висока ОТ (понад 45); висока СТ (понад 45) та низька От (до 30); висока СТ (понад 45) та помина ОТ (31-44) 3

О. висока СТ (понад 45) та висока ОТ (понад 45) 4

Р1вень шкшьноТ тривожност та симптом1в, що "и формують, бали

1с ио низька загапьна тривожнють у школ! (до 11) 1

о x i--о о ^ о V I э 8 кино н * сто о ? ниа |_ ао .Ё н |= помина загапьна тривожнють (12-16), ртень симптома, що ТТ формують, низь-кий або пом!рний: переживання сощального стресу (до 8), фрустрацт потреби у досягненн успку (до 9), страх самовираження (до 4), страх ситуаци перев!рки знань (до 4), страх не вщповщати очкуванням оточуючих (до 3), низька фЫоло-пчна отрнють (до 3), проблеми у стосунках з вчителями або викладачами (до 5) 2

-0 со Ф г! .99 н о. со 1.Е ^ ^^ £ з ея помина загальна тривожнють (12-16), бтьше трьох ¡з симптома, що ТТ формують, мають високий рюень: переживання соц!ального стресу (9-11), фрустрацт потреби у досягненн устху (10-13), страх самовираження (5-6), страх ситуаци перев!рки знань (5-6), страх не вщповщати оч!куванням оточуючих (4-5), низька фЫолопчна оп!рн!сть (4-5), проблеми у стосунках з вчителями або викладачами (6-8) 3

висока загальна тривожнють у школ! (17-22) 4

- ф - ои ьоа Р1вень показниюв агресГГ (ф1зична, вербальна та непряма агрес1я, негатив1зм, роздратування, шдозртють, почуття образи та провини), бали

ао -0 i .Ёфсс ясс сс низький р!вень ус!х показник!в (до 55), однак можливий високий рюень одного з них (понад 55) 1

i т ф ^ 1 1 Я вщ двох до чотирьох показниюв мають висок! р1вн1 (понад 55) 2

о. Ме Б вщ п'яти до семи показниюв мають висок! р1вн1 (понад 55) 3

високий рюень ус!х показник!в (понад 55) 4

о £ ^о аи Р1вень вираження депресивних прояв1в, бали

^ i -=д- ■ = в!дсутн!сть депресивних прояв!в, стан без депреси (до 49) 1

-псо^со ь * легка депрест ситуативного або невротичного Генезу (50-59) 2

обяф субдепресивний стан (60-69) 3

1 депресивний стан (понад 70) 4

е

№ 2 2011 Ёэттошжт & Иеаьти 76

лoгiчнoгo i пcихoфiзioлoгiчнo-ro змicтy ïa нaйбiльш чiткo ди aгнocтyютьcя пoчaткoвi зру-шення у ciarn пcихiчнoгo здo-рoв'я.

У пoдaльшoмy нa пiдcтaвi ви-кoриcтaння зaпрoпoнoвaнoï кoмплекcнoï бaльнoï шкaли cкринiнгoвoï oцiнки ступеня ри-зику виникнення дoнoзoлoгiчних зрушень у cтaнi пcихiчнoгo здo-рoв'я визнaчaють кiлькicть бяшв oкремo зa кoжним iз дocлiджyвa-них пoкaзникiв, викoриcтoвyючи дaнi, нaведенi у тaблицi 1.

Дaлi, з метою здiйcнення рoзпoдiлy yчнiв i студенев зa кaтегoрiями ризику з yрaxyвaн-ням ступеня iмoвiрнocтi виникнення вщхилень у cтaнi ïx-ньoгo пcиxiчнoгo здoрoв'я вия-влення дiвчaт i юнaкiв з дoнoзo-лoгiчними зрушеннями i naio-лoгiчними прoявaми, a тaкoж визнaчення xaрaктерy втру-чaнь, якi мaють бути регомен-дoвaними у кoжнoмy гонкрет-нoмy випaдкy, зa дoпoмoгoю фoрмyли (1) рoзрaxoвyють ш-тегрaльний пoкaзник oцiнки ocoбливocтей пcиxiчнoгo cтaнy (1ПОПС) кoжнoгo предcтaвникa дocлiджyвaнoï групи:

1ПОПС = H + ЕВ + Т + ШТ

+ А + Д, (1)

де H — рiвень нейрoтизмy, ЕВ

— рiвень емoцiйнoгo вигорян-ня, Т — рiвень тривoжнocтi, ШТ

— рiвень шкiльнoï тривoжнocтi, А — рiвень aгреcивнocтi, Д — стутнь cxильнocтi дo рoзвиткy депреcивнoгo cтaнy.

Вiдпoвiднo дo величини 1ПОПС, щo рoзрaxoвaний, дo-cлiджyвaнy oco6y мoжнa вщне-сти дo oднieï з 4-х кaтегoрiй, якi визнaченi, a caме: з мiнiмaльним (дo 8,0 бяшв), низьким (вiд 8,1 дo 12,0 бaлiв), пoмiрним (вiд 12,^o

17.0 бaлiв) a6o виcoким (пoнaд

17.1 бaлiв) ризикoм виникнення дoнoзoлoгiчниx зрушень у cтaнi пcиxiчнoгo здo-рoв'я (тaбл. 2).

Для oцiнки yзaгaльненoгo рiвня пcиxiчнoгo здoрoв'я oргa-нiзoвaнoгo кoлективy, виявлен-ня cxильнocтi oкремиx йoгo членiв дo виникнення рiзнoмa-нiтниx фoрм пcиxiчнoï пaтoлo-гiï, a тaкoж визнaчення дoцiль-нocтi викoриcтaння пcиxoпрo-фiлaктичниx, пcиxoгiгieнiчниx тa пcиxoкoрекцiйниx прoгрaм зa фoрмyлoю (2) рoзрaxoвyють

iнтегрaльний пoкaзник oцiнки ocoбливocтей пcиxiчнoгo cтaнy oргaнiзoвaнoгo галективу (1ПОПСК):

де H — рiвень нейрoтизмy, ЕВ

— рiвень емoцiйнoгo вигорян-ня, Т — рiвень тривoжнocтi, ШТ

— рiвень шкiльнoï тривoжнocтi, А — рiвень aгреcивнocтi, Д — cxильнicть дo рoзвиткy депре-cивнoгo cтaнy, n — кшькють oci6 у кoлективi.

З метою oцiнки якicниx тa кшькюних динaмiчниx змiн пcиxiчнoгo здoрoв'я шнкрет-

Таблиця 2

Визначення категорш oci6 залежно вщ ступеня ризику виникнення дoнoзoлoгiчних зрушень у стаж психiчнoгo здоров'я

Кaтегoрiя ^a-пaзoн бaлiв Хaрaктериcтикa ocнoвниx прoявiв Рекoмендaцiï щoдo пoкрaщaння cтaнy пcиxiчнoгo здoрoв'я

1 кaтегoрiя: мiнiмaльний ризик виник-нення дoнoзoлoгiчниx зрушень у cra^ пcиxiчнoгo здoрoв'я ДO 8,0 бaлiв Виcoкий рiвень cтiйкocтi дo дм пcиxoтрaвмyючиx фaктoрiв нaвкoлишньoгo cередoвищa !a coцiaльниx yмoв життя Cпецiaльнi зaxoди щoдo пoкрaщaння огану пcиxiчнoгo здoрoв'я дiвчaт i i^a^ не пoтребнi. Рекoмендyeтьcя прoведення зaгaльнoпрoфiлaктичниx зaxoдiв, дoтримaння здoрoвoгo cпocoбy життя TC^o. Пoвтoрне oбcтеження — зa 1 рiк.

2 кaтегoрiя: низький ризик виникнення дoнoзoлoгiчниx зрушень у cтaнi пcиxiчнoгo здoрoв'я вщ 8,1 ДO 12,0 бaлiв Виникнення тимчacoвoгo пcиxiчнoгo диcкoмфoртy i зрушень у фyнкцioнaльнoмy cтaнi oргaнiзмy, щo e чинникaми ризику фoрмyвaння пaтoлoгiчниx змнн з бoкy пcиxiчнoгo здoрoв'я в yмoвax пocтiйнoгo впливу пcиxoтрaвмyючиx чинниюв Пiдвищенa yвaгa з 6o^ педaгoгiв i бaтькiв. Викoриcтaння пcиxoпрoфiлaктичниx зaxoдiв, тaкиx як пcиxoгiмнacтикa тa пcиxoрелaкcaцiйнi впрaви, oптимiзaцiя рyxoвoï aктивнocтi, рaцioнaлiзaцiя режимних елементiв, ycyнення зaгaльнoгo нaпрyження тa нoрмaлiзaцiя фyнкцioнyвaння oргaнiв i cиcтем oргaнiзмy. Пoвтoрне oбcтеження — зa б мicяцiв.

3 кaтегoрiя: пoмiрний ризик виникнення дoнoзoлoгiчниx зрушень пcиxiчнoгo здoрoв'я вщ 12,1 ДO 17,0 бaлiв Пocтiйний пcиxiчний диcкoмфoрт, нaявнicть cтiйкoï тенденцiï дo пoгiршення cтaнy пcиxiчнoгo здoрoв'я Обстеження у медичнoгo пcиxoлoгa у динaмiцi. Пiдвищенa yвaгa з бoкy педaгoгiв, шкiльнoгo лiкaря, шкiльнoгo пcиxoлoгa i бaтькiв. Зacтocyвaння прoфiлaктичниx i пcиxoкoрекцiйниx зaxoдiв, пcиxoфiзичниx i пcиxoтеxнiчниx впрaв тa iгoр.

4 кaтегoрiя: виcoкий ризик виникнення дoнoзoлoгiчниx зрушень у cra^ пcиxiчнoгo здoрoв'я пoнaд 17,0 бaлiв Рoзвитoк cтiйкиx дoнoзoлoгiчниx зрушень у cra^ пcиxiчнoгo здoрoв'я Прoведення пoглибленoï дiaгнocтики пcиxiчнoгo cтaнy дiвчaт i юнaкiв з кoнcyльтyвaнням медичнoгo пcиxoлoгa !a лiкaря-пcиxiaтрa. Зacтocyвaння iндивiдyaльниx тa грyпoвиx зaxoдiв пcиxoкoрекцiï, a тaкoж п^^р кoмплекciв пcиxoкoрекцiйниx впрaв з yрaxyвaнням ocoбливocтей ocoбиcтocтi тa пcиxoемoцiйнoгo ^гану yчнiв i cтyдентiв.

-о-

но! особи або певного оргаж-зованого колективу загалом, а також для оцшки ефектив-ност застосування психопрофшактичних i психоппе-нiчних методiв корекцií пси-хiчного стану за формулою (3) розраховують штеграль-ний показник динамiчних змш стану психiчного здоров'я ш-дивщуума (1ПДЗПЗ), за формулою (4)— штегральний показник динамiчних змiн осо-бливостей психiчного стану оргажзованого колективу (1ПДЗПЗК):

де 1ПОПС-, та 1ПОПС2 — ште-гральнi показники оцiнки особливостей психiчного стану окремо! особи протягом рiзних перiодiв спостережен-ня (наприклад, до i пiсля застосування психопрофшак-тичних i психогiгiенiчних мето-дiв корекцií психiчного стану, на початку та наприкшц нав-чального року тощо).

1ПОПСК1 - 1ПОПСК2 ПДЗПЗК = - х 100<% (4)

психокорекцiйних методiв у тому випадку, якщо розрахо-ванi показники становлять не менше +5%. Крiм того, на пiдставi оцiнки значень 1ПДЗПЗК здiйснюють порiв-няння ступеня ефективностi психопрофiлактичних i пси-хокорекцiйних програм у рiз-них за якюними i кiлькiсними характеристиками оргажзо-ваних колективiв.

Отже, запропонована методика, в основi яко! полягае вивчення найбшьш значущих, критерiальних з сощально(, навчально! та професiйноí то-чок зору особли-востей особи-стост учнiв i сту-дентiв та визначення ступеня ризику виникнення донозо-логiчних зрушень у станi пси-хiчного здоров'я i формуван-ня окремих проявiв психiчноí патологií, сприяе ранньому та адекватному проведенню вщповщно)' психопрофшак-тичноí та психокорекцiйноí роботи, спрямовано)' на по-кращання стану психiчного здоров'я дiв-

1ПОПСК1

де 1ПОПСК1 та 1ПОПСК2 — ш-

тегральнi показники оцiнки особливостей психiчного стану органiзованого колективу протягом певного перюду спосте-реження.

Необхщно вiдзначити, що повторне обстеження, як правило, мае проводитися або на початку наступного навчаль-ного року, якщо учж i студен-ти (або органiзований колек-тив) належать до категорп з мЫмальним ризиком виникнення донозологiчних зрушень у стаж психiчного здоров'я, або тсля застосування психопрофшактичних i психо-корекцiйних методiв для оцшки та визначення ступеня [х-ньо( ефективностi.

Сприятливим вважають пе-ребiг психiчноí, психофiзiо-лопчно( i сощально-психоло-гiчноí адаптацií без виникнення ризику розвитку донозолопчних вщхилень у психiчному станi у тому випадку, якщо 1ПДЗПЗ або 1ПДЗПЗК мае позитивнi або нульове значення. Як ефек-тивне визначають застосу-вання психопрофшактичних i

чат i юнаюв. Висновки

1. Методика скринiнговоí оцiнки ступеня ризику виникнення донозолопчних зрушень у стаж психiчного здоров'я учжв i студентiв е простим та зручним у застосуван-нi, високошформативним ш-струментом для виявлення несприятливих змш з боку пси-хiчного здоров'я окремоí осо-бистостi та оргажзованого колективу, сприяе ранньому та адекватному проведенню пси-хопрофiлактичноí та психоко-рекцiйноí роботи, яка спрямо-вана на покращання стану пси-хiчного здоров'я дiвчат i юнакiв.

2. Методика скринiнговоí оцшки ступеня ризику виникнення донозолопчних зрушень у стаж психiчного здоров'я учжв i студенев полягае у тому, що визначають низку психодiагностичних показни-кiв, а саме: рiвень нейротизму, ступiнь вираження ситуативноí та особистiсноí тривожностi, шкiльноí тривожностi, емоцй ного вигоряння, агресивност, зниженого настрою. Вщповщ-но до запропоновано( шкали отриманi данi оцшюють у балах, за допомогою яких ви-раховують iнтегральнi показ-

ники оцшки особливостей пси-хiчного стану особистостi, пси-хiчного стану оргажзованого колективу та штегральний показник динамiчних змш стану психiчного здоров'я дiвчат i юнакiв або колективу, на осно-вi яких обстежену особу та об-стежений колектив можна вщ-нести до групи з м^мальним (до 8,0 балiв), низьким (8,112,0 балiв), помiрним (12,117,0 балiв) або високим (понад 17,1 балiв) ризиком виникнення вщхилень у стаж психiчного здоров'я донозолопчного зми сту, а також обГрунтувати вис-новок про характер змш з боку провщних корелят психiчного здоров'я у динамщ певного вiдрiзку часу.

Л1ТЕРАТУРА

1. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов — К., 2006.

— 558 с.

2. Водолажський М.Л. Скри-ншг-оцшка стану здоров'я шко-лярiв / М.Л. Водолажський, Т.В. Меркулова // Ппежчж та сощально-психолопчж аспек-ти монiторингу здоров'я шко-лярiв. — Харкiв: 1ОЗДП АМНУ, 2006.— С. 38-39.

3. Даниленко Г.М. Комплексна ппежчна скриншг-оцiнка здоров'я дiтей в умовах навчального закладу / Г.М. Даниленко // Актуальж питання ппени та еколопчно( безпеки Украíни (Першi Марзеевськi читання). — К., 2005. — С. 200-201.

4. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: практическое руководство / В.Д. Менделевич.— М.: МЕД-пресс, 2001. — 592 с.

5. Организация медицинской профилактики в общеобразовательных учреждениях / В.Р. Кучма, Л.М. Сухарева, И.К. Рапопорт [и др.]. — М., 2006. — 70 с.

6. Оценка влияния нервно-психических условий жизнедеятельности на самочувствие старшеклассников промышленного города / С. В. Капранов, Г В. Капранова, М.А. Несвит, О.С. Ковалева // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2007.

— Т.11, № 2. — С. 255-258.

7. Пономаренко И.И. Донозо-логическая диагностика психического состояния детей некоторых регионов страны / И.И. Пономаренко // Актуальные вопросы психогигиены и

№ 2 2011 Еоттошшт & Иеаьти 78

охраны психического здоровья детей и подростков. — М., 2007. — С. 176-177.

8. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Под ред. Д.Я. Райгородского.

— Самара: Изд. дом "Бахрах-М", 2004. — 672 с.

9. Приложение к методическим материалам экспертной системы индивидуального сопровождения "Лонгитюд": описание дополнений расширенной версии "Лонгитюд+" / С.А. Мирошников, О.Ю. Кра-вец, М.Г Филиппова, Р.В. Чернов. — СПб, 2006. — 120 с.

10. Проблемы профилактики нарушений психического здоровья школьников / Т. Г Хамага-нова, Д.Н. Крылов, О.В. Дани-ленко [и др.] // Гигиена и санитария. — 2000. — № 1. — С. 7173.

11. Работкин О.С. Оптимизация диагностики пограничных психических расстройств у юношей допризывного и призывного возраста / О.С. Работкин // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. — 2003. — № 2. — C. 34-36.

12. Скришнг-тестування здо-ров'я д^ей шюльного в^ та тдл^юв: метод. рек. / ГМ. Да-ниленко, Л.Ф. Богмат, Л.В. По-дртало [та Ы.].— Харюв, 1996.

— 23 с.

13. Совершенствование медицинского обслуживания подростков старшего возраста и оптимизация условий обучения / А.А. Баранов, В.Р. Кучма, Л.М. Сухарева [и др.]. — М., 2005. — 108 с.

14. Технолопя мошторингу психiчного здоров'я школярiв: метод. рек. / О.А. Беседша, ГМ. Даниленко, Н.М. Колотм [та ш.]. — Харюв, 1998. — 22 с.

15. Характерологические свойства личности и социометрический статус подростков 15-17 лет / О.М. Филькина, Т.Г. Шанина, О.Ю. Кочерова [та Ы.] // Актуальные вопросы психогигиены и охраны психического здоровья детей и подростков. — М., 2007. — С. 238240.

16. Чубаровский В.В. Пограничные психические расстройства и аддиктивные формы поведения у лиц подросткового и юношеского возраста / В.В. Чубаровский, М.А. Некрасов. — Сергиев Посад, 2005. — 130 с.

Надiйшла до редакцИ 19.05.2010.

ПАМ'ЯТ ПРОФЕСОРА М.В. КРИВОНОСОВА

До 70^ччя вщ дня народження

Тринадцятого кв^ня 2011 р. вщомому медичним колам УкраТни професору-ппенюту, першому проректору Харюв-ського державного медично-го ушверситету (ниш нацю-нального) Михайлу Володи-мировичу Кривоносову ви-повнилося б 70 рокiв. На жаль, шють рокiв тому вiн т-шов з життя, але пам'ять про цю прекрасну особистiсть, талановитого вченого i ви-кладача мае залишитися серед нас, адже стародавн фi-лософи стверджували, що людина не вмирае, доки ТТ пам'ятають.

М.В. Кривоносов нколи не шукав легких шляхiв, не на-магався уникнути виконання складних обов'язюв. Пiсля ус-пiшного захисту дисертацп на здобуття ступеня кандидата медичних наук на тему: "Реакция парасимпатической нервной системы при профилактическом облучении экспериментальных животных интегральным потоком ультрафиолетовой радиации", коли його керiвник, професор М.П. Воронцов охарактери-зував пошукача "як вдумли-вого експериментатора, який вмiе ставити й вiрно розв'язу-

вати питання наукового до-сшдження", М.В. Кривоносо-ва було призвано на дiйсну вмськову службу. Протягом двох рокiв (1969-1971) вЫ ус-пiшно виконував нелегю й не-простi обов'язки лкаря, а згодом i начальника медичноТ служби прикордонного загону у Талди-Кургансьюй обла-CTi КазахськоТ РСР.

Пюля демобiлiзацiï Михайло Володимирович повернувся до Харкова i продовжив свою наукову i викладацьку дiяль-нють у рiдному iнститутi. Вiн багато й наполегливо пра-цював, i досить швидко великий кругозiр, компетентнiсть у багатьох питаннях Ыститутсь-кого життя, енциклопедич-нiсть знань, яю вiн здобув у результат повсякденноТ i на-пруженоТ роботи над собою, дали добрi результати: 1975 року М.В. Кривоносова було призначено деканом саытар-но-ппешчного факультету. Йому було лише 34 роки, коли вЫ став одним з наймолод-ших деканiв у колишньому СРСР i поставив своерiдний рекорд перебування на цм посадi — майже 20 роюв. Од-ночасно вш був доцентом спочатку на кафедрi загальноТ