CC BY
19
гомий внесок у справу збере-ження i змщнення здоров'я вiйськовослужбовцiв, удос-коналення системи саштар-но-епiдемiологiчного нагляду у Збройних Силах УкраТни. Разом зi своТми учнями М.1. Хижняк проводить до-слiдження стану здоров'я вiйськовослужбовцiв залеж-но вiд видiв Збройних Сил, родiв вiйськ, умов вiйськовоТ служби та побуту.
За перiод своеТ науково-практичноТ дiяльностi профе-сор Хижняк М.1. опублiкував понад 650 наукових та нав-чально-методичних праць з рiзних проблем гiгiени, етде-мюлоги, екологiТ, соцiальноТ гiгiени i органiзацiТ охорони здоров'я, у тому чист 18 мо-нографiй, книг, 5 тдручниюв та 6 навчальних посiбникiв.
Професором М.1. Хижняком створено наукову школу з со-щальноТ медицини та гiгiени, пiдготовлено 44 доктори i кандидати медичних наук, у тому чист 10 докторiв.
У наш час професор М.1. Хижняк продовжуе бра-ти активну участь у гро-мадському життк Вiн е членом ВченоТ ради УкраТнськоТ вiйськово-медичноТ акаде-мп, членом спецiалiзованоТ ВченоТ ради з присудження наукових ступенiв кандидатiв i докторiв наук зi спец^альноТ тематики при УкраТнськм вiйськово-медичнiй академiТ, членом редакцмних колегiй журналу "Вмськова медицина УкраТни", збiрникiв наукових праць "Вмськова охоро-на здоров'я" та "Сучасш ас-пекти вмськовоТ охорони здоров'я" та iнших видань.
За самовщдану працю М.1. Хижняку присвоено по-чесне звання "Заслужений дiяч науки i технiки УкраТни" (2005 р.), вЫ нагороджений медалями, знаками та багать-ма почесними грамотами.
Сердечно втаемо Миколу 1вановича Хижняка з ювтеем, зичимо йому доброго здоров'я i подальших успiхiв у йо-го плiднiй науковiй та педаго-гiчнiй дiяльностi.
Мiнiстерство охорони здоров'я Украни, Мшютерство оборони УкраТни, Вшськово-медичний департамент, УкраТнська вшськово-медична академiя.
СИДОРЕНКО Т.П., БЕРДНИК О.В.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологп iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 613. 96: 614.7:61
RISK OF SOMATIC HEALTH LEVEL DECREASE IN HEALTHY TEENAGERS UNDER THE INFLUENCE OF HEALH FORMING FACTORS
Sydorenko T.P., Berdnyk O.V.
PH3HK 3HHMHHH PIBNH COMATHHHHrO 3flOPOB'fl 3flOPOBHX niflniTKIB nifl BnnHBOM PI3HHX HHHHHKIB
фективнiсть профшактичних заходiв значною мiрою зале-жить вщ використаних крите-рiальних показникiв здоров'я, яю, у свою чергу, вщбивають кiнцеву мету конкретних роз-робок, наприклад зниження смертност населення, змен-шення поширеностi хронiчних та гострих видiв патологiТ, пер-винна профшактика шкiдливоТ дiТ чинникiв на стади передхво-роби тощо. Вiдповiдно, у таких роботах використовуються по-казники смертности первинноТ захворюваностi та поширено-стi хвороб тощо. В основу Тх визначення покладено дихото-мiчний принцип розподiлу (тобто або "здоров'я", або "хвороба"), тдфунтям якого е констата^я факту наявностi чи вщсутност патологiТ. Усi цi по-казники належать до групи т.з. негативних показниюв здоров'я i характеризують не ри вень здоров'я населення, а ри вень його нездоров'я.
Оцiнка саме рiвня здоров'я можлива тiльки на основi т.з. позитивних, або прямих показ-никiв, основою для яких е по-ложення, що кожна людина (i здорова, i хвора) мае певний потенцiал здоров'я, який за-безпечуеться здатнiстю до
РИСК СНИЖЕНИЯ УРОВНЯ СОМАТИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ ЗДОРОВЫХ ПОДРОСТКОВ ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ РАЗНЫХ ЗДОРОВЬЕФОРМИРУЮЩИХ ФАКТОРОВ Сидоренко Т.П., БердникО.В.
Изучалось влияние поведенческих факторов риска (пребывание на свежем воздухе, занятие физической культурой и спортом, пользование мобильными телефонами и компьютерами, просмотр телевизора, курение, употребление слабоалкогольных напитков, пассивное курение) и экологических условий в местах проживания на уровень соматического здоровья подростков. Установлено, что существует риск снижения уровня соматического здоровья здоровых детей под воздействием этих факторов. В ряде случаев риск снижения уровня соматического здоровья здоровых подростков под воздействием внешних факторов является более значимым, чем риск формирования у них клинически выраженных форм патологии.
© Сидоренко Т.П., Бердник О.В. СТАТТЯ, 2011.
71 Environment & Health № 2 2011
пристосування, що, як загаль-но визнано, е принциповим пщфунтям здоров'я. Проте в оцшщ стану здоров'я популяцií позитивнi показники ще не знайшли широкого застосу-вання.
Позитивш показники харак-теризують здоров'я як запас здатност до пристосування у вщповщь на дiю рiзних чинни-кiв середовища. До таких по-казникiв належать рiзнi пара-метри, що визначають фiзичну та нейропсихiчну спроможнiсть людини, у тому числ i ком-плексний критерм '^вень со-матичного здоров'я".
Метою дослiдження було визначити вплив здоров'яфор-муючих чинникiв рiзноí приро-ди на рiвень соматичного здоров'я здорових пщл™в.
Матерiали i методи до-слiдження. З метою оцiнки рiвня здоров'я було проведене дослщження стану здоров'я шдл^юв 9-10 клаав десяти шкiл, розташованих у рiзних з екологiчноí точки зору мiкро-районах м. Киева.
На першому етапi на пiдставi матерiалiв про звернення по медичну допомогу та за ре-
зультатами медичних диспан-серних оглядiв було одiбрано 1264 школяру яких лiкарi виз-нали "здоровими" та "практично здоровими" (вiдповiдно I та II груп здоров'я).
На другому етат штегральну оцiнку рiвня функцiонування органiзму здорових учшв проводили за методикою бально'' оцiнки "рiвня соматичного здоров'я", яка дозволяе роз-подiлити уах практично здорових осiб на 5 рiвнiв здоров'я, вщповщно тому чи ш-шому рiвню аеробного енер-гопотенцiалу [1].
Структура Ыформаци, яка бу-ла зiбрана для вирiшення по-ставленого завдання, визнача-лася на основi того, що методика оцЫки ризику впливу будь-яких чинникiв на здоров'я насе-лення залежить вщ типу прове-деного дослiдження. У нашому випадку проведена робота на-лежить до типу одномоментного дослщження, що i зумовило використання для оцЫки ризику показниюв вiдношення шан-сiв [2, 3]. Загалом було проана-лiзовано ризик для 9 факторiв (з урахуванням градацiй — 25
умови у мюцях проживання; т.з. повед1нков1 фактори ризику, та-Ki як перебування на св1жому пов1тр1, заняття фiзичною культурою та спортом, користуван-ня мобiльними телефонами та комп'ютерами, перегляд теле-вiзора, активне та пасивне па-лiння, вживання слабоалко-гольних напоТв тощо.
Результати дослщження. Коефщент iмовiрностi (odds ratio — OR) визначаеться як вщно-шення шансiв зниження рiвня соматичного здоров'я у д^ей, що мають та не мають певний чинник ризику. Зазвичай величина коефщента iмовiрностi, як i вiдносного ризику, характери-зуе силу причинного зв'язку мiж показником здоров'я та фактором, що на нього впливае.
Як свщчать отриманi дан (табл. 1), найбiльшi шанси зниження рiвня соматичного здоров'я мають д™ за наявностi факторiв ризику "пасивне па-лшня" (oR=4,5) та "вщсутнють регулярних занять спортом" (OR=3,6). Далi за значимютю йдуть такi фактори ризику, як "вщсутнють регулярних прогу-лянок на свiжому повiтрi" (OR=2,8) та "проживання бтя
моделей), зокрема еколопчш
Таблиця 1
Характеристика ризику зниження рiвня соматичного здоров'я пiдлiткiв пщ впливом
рiзних факторiв
Фактор ризику Показники ризику
коефщент iмовiрностi атрибутив-ний ризик (випадюв на 100 дтей) поширенють фактора ризику(%) додатковий популяцмний ризик (випадюв на 100 дтей) додаткова частка популяцш- ного ризику (%)
OR Lmin Lmax
Проживання бтя промпщприемств 2,18 1,57 3,02 18,8 40,0 7,5 14
Проживання б1ля автомапстралей 1,72 1,32 2,24 13,4 53,7 7,7 14
В1дсутн1сть регулярних прогулянок на св1жому пов1тр1 2,77 1,44 5,36 24,8 5,1 1,3 3
Перебування на св1жому пов1тр1 (менше 2-х годин на добу) 1,87 0,97 3,63 15,0 6,3 0,9 2
Пасивне патння (палять батько i мати) 4,54 2,33 8,98 17,1 52,0 8,9 10
Пасивне палiння (палить батько) 1,23 0,93 1,63 5,0 39,2 1,9 3
Таблиця 2
Порiвняльний аналiз показникiв ризику впливу несприятливих екологiчних умов у мюцях проживання на рiвень соматичного здоров'я здорових д^ей рiзноГ статi
Стать Показники ризику
коефiцiент iмовiрностi атрибутивний ризик (випадюв на 100 дiтей) додатковий популяцшний ризик(випадюв на 100 дтей) додаткова частка популяцмного ризику (%)
OR Lmin Lmax
Проживання у микрорайонах бтя промислових пщприемств
чоловiча 2,57 1,60 4,15 23,2 8,8 19
жшоча 1,80 1,13 2,88 13,4 5,6 9
Проживання у микрорайонах бiля автомагiстралей
чоловiча 1,90 1,29 2,80 15,8 8,7 19
жiноча 1,51 1,03 2,21 9,6 5,7 9
№ 2 2011 Environment & Health 72
RISK OF SOMATIC HEALTH LEVEL DECREASE IN HEALTHY TEENAGERS UNDER THE INFLUENCE OF HEALH FORMING FACTORS Sydorenko T.P., Berdnyk O.V.
Influence of the behavioural risk factors (stay at the fresh air, physical training and sports, use of mobile telephones and computers, review of the TV programs, smoking, consumption of weak alcoholic beverages, second-hand smoking) and the ecological conditions in the sites of
residence on the level of somatic health of the teenagers has been studied. It was established that there was a risk of a decrease of the level of somatic health in healthy children under the influence of these factors. In a number of cases a risk of the decrease of the level of somatic health in the healthy teenagers under the influence of outer factors is more significant than a risk of forming of the clinically expressed forms of pathology in them.
промислових пщприемств (OR=2,2).
Важливим показником ризи-ку е додатковий або атрибутив-ний ризик (risk difference). Величина цього показника харак-теризуе кшькють додаткових випадюв зниження рiвня сома-тичного здоров'я, що виника-ють за рахунок дм певного чин-ника. За цим показником най-бшьша кшьюсть додаткових ви-падюв формуеться за вщсутно-стi регулярних занять спортом (31 випадок на 100 д^ей) та вщсутност регулярних прогу-лянок на свiжому повiтрi (25). Оскшьки додатковий ризик ви дображае додаткову iмовiр-нiсть зниження рiвня здоров'я, його використання бiльш ви-правдане для визначення ри-зику негативних порушень у кожноТ конкретноТ дитини, тоб-то як шдивщуального показни-ка ризику.
Водночас для того, щоб виз-начити, якi фактори ризику дм-сно е важливими, а як не ма-ють особливого значення для здоров'я населення (зокрема дитячого), застосовуються по-казники популяцмного ризику.
Популяцiйний додатковий (атрибутивний) ризик (population attributable risk) вщобра-жае додаткову частку випадюв зниження рiвня соматичного здоров'я у д^ей, що мешкають у несприятливих еколопчних умовах. Як свiдчать отриманi даш, найбiльш значущим за да-ним показником також е фак-
тор ризику вщсутнють регулярних занять спортом". Це тдтверджуе i аналiз iншого показника популяцiйного ризику — додаткова частка популяцй ного ризику (population attributable risk fraction), який пока-зуе, яка частина (серед уах випадюв зниження рiвня соматичного здоров'я) пов'язана з певним фактором ризику.
Важливо тдкреслити, що величина популящйного ризику залежить не тшьки вщ величи-ни iндивiдуального ризику, а й вщ поширеностi самого фактора ризику у популяци. Прикладом цього у нашому дослщ-женнi е такий фактор ризику, як "користування мобiльним телефоном" та "користування мобшьним телефоном за умов тривалост розмов понад 30 хвилин". За вiдносно невеликих показниюв iндивiдуального ризику (атрибутивний ризик становить вщповщно 5,4 та 6,9 випадюв на 100 д^ей) за рахунок значного поширення (вщ-повiдно 88,0% та 78,5%) попу-ляцiйний ризик стае досить ва-гомим, i додаткова частка зниження рiвня соматичного здоров'я становить 4,8 та 5,4.
Оцшка показниюв ризику зниження рiвня соматичного здоров'я як "прямого" крите-рю здоров'я пiд впливом несприятливих еколопчних чин-никiв у мюцях проживання ди тей показала наявнють стати-стично вiрогiдного шдивщуаль-ного i популяцiйного ризику.
Розробка цього матерiалу проводилася i окремо для пщ-лiткiв рiзноТ стат (табл. 2). Встановлено, що несприятливi екологiчнi умови у мiсцях проживання мають бiльш вираже-ний негативний вплив на ри вень соматичного здоров'я хлоп^в, нiж дiвчат. Це певною мiрою протирiчить отриманим ранiше даним щодо рiзницi у формуваннi ефектiв впливу цих факторiв на докштчт та кшшчно вираженi порушення здоров'я [4]. Слщ зазначити, що данi науковоТ лiтератури з цього питання досить супереч-ливi [5]. Можливо, це пов'яза-но саме з суттю застосованих показникiв, що характеризуют здоров'я, але це питання потребуе окремого детального вивчення.
Нами також був проведений порiвняльний аналiз показни-кiв ризику впливу несприятливих еколопчних умов у мюцях проживання на "прямий" по-казник здоров'я ^вень соматичного здоров'я) та на один з традицшних "непрямих" по-казникiв — частоту хрошчноТ патологiТ органiв дихання (табл. 3). Було встановлено, що шдивщуальний i популяцй ний ризики вщ забруднення атмосферного повiтря бшьш вираженi (значущi) для прямого показника здоров'я. Це зумовлюе картину, коли не-сприятливi ефекти у вигляд| зростання захворюваностi ще не виявляються, а насправд|
Таблиця 3
Порiвняльний аналiз показникiв ризику впливу несприятливих екологiчних умов у мюцях проживання на рiвень соматичного здоров'я та частоту хрошчно'Г патологГГ
Показник здоров'я Показники ризику
коефМент 1мов1рност1 атрибутивний ризик(випадюв на 100 д1тей) додатковий популяцшний ризик (випадюв на 100 д1тей) додаткова частка популяцмного ризику (%)
OR Lmin Lmax
Р1вень соматичного здоров'я 1,86 1,52 2,20 15,2 10,2 18
Частота хрон1чноТ' патологи орган1в дихання 1,28 1,01 1,57 4,0 2,7 11
73 Environment & Health № 2 2011
вже мае мюце вичерпування резервних можливостей орга-шзму (його потенц1алу).
Висновки
1. Встановлено, що найб1льш поширений комплекс здо-ров'яформуючих фактор1в ic-тотно впливае на зниження рiв-ня соматичного здоров'я здо-рових дiтей, тобто ще до про-явлення ктшчних (i навiть до-клiнiчних) порушень пiд впли-вом рiзноманiтних чинниюв ри-зику знижуеться потенцiал здоров'я д^ей.
2. Найбiльший ризик зниження рiвня соматичного здоров'я мають здоровi дiти з факторами ризику "палЫня батька i ма-терГ, "вщсутнють регулярних занять спортом", "вщсутнють регулярних прогулянок на сви жому повiтрi" та "проживання у несприятливих еколопчних умовах".
3. У рядi випадкiв ризик зниження рiвня соматичного здоров'я здорових тдштюв пiд впливом зовнiшнiх чинникiв е бУпьш значущим, анiж ризик формування у д^ей клiнiчно виражених форм патологи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Апанасенко Г.Л. Диагностика индивидуального здоровья / Г.Л. Апанасенко // Гигиена и санитария. — 2004. — № 1. — С. 55-58.
2. Флетчер Р. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины / Р. Флетчер, С. Флетчер, Э. Вагнер / Пер. с англ. — М.: Медиа Сфера, 1998. — 348 с.
3. Бабич П.Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение третье. Отношение шансов: понятие, вычисление, интерпретация / П.Н. Бабич, А.В. Губенко, С.Н. Лапач // УкраТнський медичний часопис. — 2005. — № 2 (46). — С. 113-119.
4. Бердник О.В. Основы закономiрноcтi формування здоров'я дитячого населення, що проживае у репонах з рiз-ною еколопчною ситуащею: автореф. дис. на здобуття зв. докт. мед. наук: спец. 14.02.01 — "Ппена" / О. В. Бердник. — К., 2003. — 35 с.
5. Бердник О.В. Чувствительность организма к факторам окружающей среды: индивидуальная чувствительность / О.В. Бердник // ДовкУпля та здоров'я. — 2000. — № 1. — С. 39-41.
Надiйшла до редакцИ 07.06.2010.
METHODOLOGY FOR SCREENING ASSESSMENT OF PRENOSOLOGICAL CHANGES RISK IN STATE OF PSYCHIC HEALTH AMONG SCHOOLCHILDREN AND STUDENTS
Serheta I.V., Bratkova O.Yu., Alexandrova E.E., Tekliuk R.V.
МЕТОДИКА СКРИН1НГОВО1 ОЦ1НКИ СТУПЕНЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ДОНОЗОЛОГ1ЧНИХ ЗРУШЕНЬ У СТАН1 ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я УЧН1В I СТУДЕНТ1В
анне виявлення донозолопчних сташв та своечасна корекц1я Ух нин1, беззаперечно, е одним з найбтьш ефективних способ1в збереження i зм1цнення псих1ч-ного здоров'я учшв i студентiв, якi перебувають в умовах суча-сноУ школи або вищого нав-чального закладу [5, 13]. Одержат у ходi проведення низки наукових дослщжень дан свщ-чать, що ступiнь поширення рiзноманiтних донозологiчних зрушень у стан психiчного здоров'я сучасноУ молодi е достат-ньо високим зi значним розма-Уттям клiнiчно окреслених про-явiв Ух: певнi субпороговi пси-хiчнi i поведiнковi розлади, ран-нi дисфункцiональнi стани пси-хопатологiчного, невротичного або соматовегетативного характеру, певш вiдхилення вiд середньостатистичноУ норми [6, 7, 13]. Беззаперечним е i те, що формування донозолопч-них зрушень залежить вщ впли-ву таких факторiв, як житлово-побутовi i соцiальнi умови жит-тя, чинники внутршньонав-чального середовища, внут-рiшньородиннi взаемовщноси-ни, рiвень навчальноУ адаптацiУ,
МЕТОДИКА СКРИНИНГОВОЙ ОЦЕНКИ СТЕПЕНИ РИСКА ВОЗНИКНОВЕНИЯ ДОНОЗОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В СОСТОЯНИИ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ УЧАЩИХСЯ И СТУДЕНТОВ
Сергета И.В., Браткова О.Ю., Александрова Е.Е., Теклюк Р.В.
В работе научно обоснована методика скрининговой оценки степени риска возникновения донозологических изменений в состоянии психического здоровья учащихся и студентов, являющаяся простым и удобным в использовании, адекватным и высокоинформативным инструментом для выявления неблагоприятных изменений со стороны психического здоровья как отдельной личности, так и организованного коллектива, способствующая раннему и адекватному проведению психопрофилактической и психокоррекционной работы, направленной на предупреждение появления клинически очерченных проявлений психической патологии. Ключевые слова: учащиеся, студенты, психическое здоровье, донозологические изменения, скрининговая оценка.
© Сергета 1.В., Браткова О.Ю., Александрова О.€., Теклюк Р.В. СТАТТЯ, 2011.
СЕРГЕТА 1.В., БРАТКОВА О.Ю., АЛЕКСАНДРОВА О.6., ТЕКЛЮК Р.В.
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iм. М.1. Пирогова
УДК 613.86 : 613.956 : 613071-037 : 613.6
Ключовi слова: y4Hi, студенти, n^xi4He здоров'я, донозолопчш зрушення, скриншгова оцшка.
№ 2 2011 Environment & Health 74
