Гігієнічна Характеристика впливу умов життєдіяльності старшокласників на стан їхнього психічного здоров'я Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

3. Богданова О.А. Дистанционное обучение через Интернет, 2006 / О.А. Богданова [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://etelien.ru/Collec-tion/42/42_00056.htm

4. Стефаненко П. В. Ком-п'ютерн проблеми науки та ос-в™ / П.В. Стефаненко, В.В. Паслен, Б.А. Гуменюк Б.А. // Суча-снi проблеми науки та осв™: матер. наук.-практ. конф. — Ч. 1.

— Харюв, 2001. — С. 215-224.

5. Подригало Л.В. Изучение места мультимедийных продуктов в повседневной жизни школьников / Л. В. Подригало, Е.А. Голодько, К.М. Сокол // Медико-еколопчш та со^аль-но-ппешчш проблеми збере-ження здоров'я д^ей в Укра'Тш: матер. наук.-практ. конф. — К., 2009. — С. 264-267.

6. Аполп" А. В. Осв^ы ресурси мережi Internet / А.В. Аполiт // Су-часнi проблеми науки та освiти: матер. наук.-практ. конф. — Ч. 1.

— Харюв, 2001.— С. 170-177.

7. Морозовский М.Л. Детская, учебная, развивающая литература и мультимедиа / М.Л. Мо-розовский // Книжное дело. — 1996. — № 1. — C. 82-86.

8. Обучающие программы и электронные учебники [Электронный ресурс]. — Режим доступа // http://e-teech.narod.ru/

9. Использование информационных и коммуникационных технологий в общем среднем образовании "Основы информатизации общего среднего образования", 2006. // Режим доступа: http://www.ido.rudn.ru/nfp k/ikt/iktl.html

10. Использование компьютера в образовательном процессе детей дошкольного возраста / Гурьев С.В. // Режим доступа: http://www.rusedu.info/Artic-le849.html (2007)

11. Ппешчш вимоги до друко-ваноТ продукци для д^ей: ДСан-тН 5.5.6.138-07. — К., 2007.

12. Шрифты типографские (на русской и латинской графических основах). Группировка. Индексация. Линия шрифта. Емкость. ГОСТ 3489.1

13. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич.

— К.: Морион, 2000. — 320 с.

14. Школа и психическое здоровье учащихся / Под ред. С.М. Громбаха. — М.: Медицина, 1988.— 272 с.

Надiйшла до редакцп 04.08.2010.

КОРОБЧАНСЬКИЙ В.О., ОЛ1ЙНИК Ю.О.

Харювський нацюнальний медичний ушверситет

УДК 613.955

HYGIENIC CHARACTERISTIC OF THE INFLUENCE OF CONDITIONS OF VITAL FUNCTIONS IN SENIOR PUPILS ON THE STATE OF THEIR PSYCHIC HEALTH

Korobchanskу V.A., Oleinik Yu.A.

Г1Г1СН1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ УМОВ ЖИТТЕД1ЯЛЬНОСТ1 СТАРШОКЛАСНИК1В НА СТАН ТХНЬОГО ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я

радицмно важливими напрям-ками розвитку профшактично'Т медицини е розробка заходiв первинноТ профшактики за-гальних, соматичних та психiч-них захворювань на пiдставi результат гiгiенiчноТ донозо-лопчно'Т дiагностики Ыдивщу-ального та колективного здоров'я рiзних популяцiй дитячо-го та пiдростаючого населення [1-4]. Подiбнi метод та органи зацмний пiдхiд знайшли свое вiдображення у ниш дючих державних програмах, зокре-ма у "Здоров'Т наци" [5].

У зв'язку з цим окремоТ до-слщницько'Т уваги заслуговуе порiвняльне вивчення стану здоров'я однорiдних за вково-статевою ознакою популяцiй старшокласниюв, якi мешка-ють у рiзних умовах житте-дiяльностi, оскiльки вщомо, що пiдлiтковий вiк е найбтьш сен-ситивним щодо зовшшньосе-

ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛИЯНИЯ УСЛОВИЙ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТАРШЕКЛАССНИКОВ НА СОСТОЯНИЕ ИХ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ Коробчанский В.А., Олейник Ю.А.

В ходе проведения сравнительного гигиенического изучения жизнедеятельности была выявлена значительная распространенность донозологических форм отклонений в состоянии психического здоровья подростков-старшеклассников большого и малого городов. Установлено, что условия жизнедеятельности в малом городе более благоприятны, чем в большом, однако выявленные отличия не являются определяющим фактором в формировании психического здоровья старшеклассников на данном возрастном этапе.

HYGIENIC CHARACTERISTIC OF THE INFLUENCE OF CONDITIONS OF VITAL FUNCTIONS IN SENIOR PUPILS ON THE STATE OF THEIR PSYCHIC HEALTH Korobchansky V.A., Oleinik Yu.A.

During comparative hygienic study of the vital functions a significant prevalence of prenosologic forms of the deviations in the state of psychic state in adolescents — senior pupils of large and small cities has been revealed. It was established that conditions of vital functions in a small town are more favourable than in a large one. But revealed differences are not a defining factor in forming of mental health of senior pupils at a given age stage.

© Коробчанський В.О. СТАТТЯ, 2011.

Олiйник Ю.О.

77 Environment & Health № 4 2011

редовищного впливу [6-8].

Аналiз лiтератури, пов'язаноТ з цieю тематикою, дозволяе констатувати: сукупний вплив учбовоТ та побутовоТ дiяльностi на функцюнальний стан та пси-xi4He здоров'я пщл^юв-учшв загальноосвiтнiх шкiл, якi мешкають в умовах великого та малого мют, вивченi недо-статньо, що й зумовило мету дослiдження.

Матерiали та методи до-слiджень. Нами було вивчено основнi риси характеру житте-дiяльностi старшокласникiв, якi мешкають у рiзних за со^аль-ними ознаками житлово-побу-тових умовах: у великому мют (м. Харкiв з населенням 1 млн. 456 тис.) та малому (м. Бар-венкове Харювсько'Т областi з населенням 11,6 тис.). Пщ на-глядом перебували старшо-класники (учнi 9, 10 та 11 кла-сiв) юнаки та дiвчата вiком вiд 14 до 17 роюв. Загалом було обстежено 304 тдл^ка.

Умови життeдiяльностi ощ-нювалися за результатами те-стування старшокласникiв за допомогою опитувальника "Споаб життя" з розрахунком таких показникiв, як психоло-гiчний мiкроклiмат, рухова ак-тивнiсть, режим дня, харчуван-ня та особиста ппена [9]. Пси-хiчний стан оцiнювався на тд-ставi "Психо-дiагностичного опитувальника старшокласни-

юв" [10]. За методикою оцЫю-валися наявнють синдрому ас-тенií, синдрому депресм та синдрому iпохондрií. Подiбний методичний пiдхiд спрямова-ний на встановлення причин-но-наслiдкового зв'язку мiж ха-рактерними особливостями умов проживання учшв та станом психiчного здоров'я.

Результати дослiджень та '|'х обговорення. На першому етапi було проаналiзовано якiснi змiни умов життeдiяльно-стi старшокласникiв 9, 10 та 11 клаав загальноосвiтнiх шкiл окремо у м. Харковi та у м. Бар-венкове. Порiвняльний аналiз характерних особливостей життeдiяльностi старшоклас-ниюв в умовах великого i малого мют не виявив принципових вщмшностей умов. Але при аналiзi розбiжностей мiж умо-вами життeдiяльностi старшо-класникiв у двох мютах спосте-реження було встановлено ю-тотнi вiдмiнностi в умовах нав-чання та мешкання.

Життeдiяльнiсть старшоклас-никiв загальноосвiтньоí школи малого мiста мае своí особли-востi (табл.1). Так, при вивченн психологiчного мiкроклiмату у сiм'í та учбовому колективi вия-влено, що i у харкiвськiй, i у бар-венкiвськiй школах меншiсть учыв оцiнювали його негативно (3,12±2,43% та 1,87±1,82% вд повiдно, р>0,05), нижче се-

Таблиця 1

Порiвняльна характеристика особливостей життeдiяльностi y4HiB 9-11 класiв шкiл м. Харкова та м. Барвенкове (на основi опитувальника "СпоЫб життя"), P±m%, n=304

Р1вень показника Школа Психол. м1крокл1мат Рухова активн1сть Режим дня Харчування Особиста г1г1ена

Високий Х 25,98±6,14 - 3,36±2,52 10,06±4,21 20,38±5,64

Б 45,62±6,84 - 18,70±5,36 1,3±1,56 51,47±6,87

P <0,05 - <0,01 <0,05 <0,001

Вище середнього Х 53,54±6,98 4,40±2,87 26,87±6,21 22,11±5,81 60,00±6,86

Б 38,98±6,69 7,56±3,63 34,58±6,53 22,93±5,77 38,94±6,69

P >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 <0,05

Середнм Х 11,67±4,49 56,49±6,94 40,25±6,87 27,72±6,27 10,70±4,33

Б 12,66±4,57 32,29±6,42 34,11±6,51 52,34±6,86 9,59±4,04

P >0,05 >0,05 >0,05 <0,01 >0,05

Нижче середнього Х 6,74±6,51 35,77±6,71 27,87±6,28 34,56±6,66 6,72±3,51

Б 2,11±1,97 38,98±6,69 12,20±4,49 19,09±5,39 1,78±1,82

P >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05

Низький Х 3,12±2,43 2,19±2,05 2,32±2,11 5,55±3,21 2,19±2,05

Б 1,78±1,82 21,15±5,61 2,12±1,98 4,23±2,76 -

P >0,05 <0,01 >0,05 >0,05 -

Примтка: Х — загальноосвтня школа у м. Харков '1; Б — загальноосвтня школа у м. Барвенкове Харювсько! област'1.

реднього та вважали середым (6,74±6,51 % та 2,11 ±1,97%; 11,67±4,49% та 12,66±4,57% вiдповiдно, р>0,05). Найбтьша кiлькiсть харкiвських учнiв оци нила свм психологiчний мiкро-клiмат вище середнього (53,54±6,98% у м. Хар^ про-ти 38,98±6,69% у м. Барвенкове, р>0,05), а у м. Барвенкове на високому рiвнi 45,6%± 6,84%, що достовiрно бтьше, нiж у школi обласного центру (25,98±6,14%, р<0,05).

Далi було оцЫено рухову ак-тивнiсть, яка в обох групах ха-рактеризувалася вщсутнютю високого рiвня показника та незначними вщмшностями вд сотка результатiв з рiвнями вище середнього, середшм та нижче середнього. При цьому найбтьша ктькють результа-тiв, отриманих при опитуванш учнiв харкiвськоí школи, нале-жить до середнього рiвня (56,29±6,94%), а у барвенюв-сьюй школi — нижче середнього (38,98±6,69%). Вiдсоток ре-зультатiв з низьким рiвнем показника у барвенювсьюй школi достовiрно бiльший, шж у хар-кiвськiй (21,15±5,61 % проти 2,19±2,05%, р<0,01).

При оцшщ режиму дня найбтьша кiлькiсть респондент у харкiвськiй школi оцiнила його середнiм рiвнем (40,25± 6,87%), а у барвенювськш - вище середнього (34,58±6,53%). Вщ-соток школярiв, якi продемонстрували високий рiвень показника у школi м. Барвенкове, був достовiрно бiльшим, нiж у м. Харковi (18,70±5,36% проти 3,36±2,52%, р<0,01). Майже однакова кiлькiсть результатiв з низьким рiвнем бу-ла i ум. Харков^ i у м. Барвенкове(2,32± 2,11% та 2,12± 1,98% вщповщно, р>0,05). За дослiджуваним показником досто-вiрно бiльше було ре-зультатiв нижче середнього рiвня у м. Харковi (27,87± 6,28% проти 12,20± 4,49%, р<0,05).

Дотримання вимог щодо режиму харчу-вання за високим рiв-нем показали 10,06± 4,21% опитуваних у

школi

№ 4 2011 Environment & Health 78

-е-

школi м. Харкова та 1,30± 1,56% у м. Барвенкове (р<0,05). Проте найвищий вiдсоток результат тестування барвенкiвських шко-лярiв належить до середнього рiвня (52,34±6,86% проти 27,72±6,27% у м. Харковi, р<0,01). Найбiльша кiлькiсть ре-зультатiв, отриманих при опиту-ваннi харкiвських школярiв, належить до рiвня нижче середнього (34,56±6,66% проти 19,09± 5,39% у м. Барвенкове, р>0,05).

Як харкiвськi, так i барвенюв-ськi учнi показали досить висок результати з особистоТ гiгieни, однак найвищий результат мали показники м. Барвенкове (51,47±6,87% проти 20,38± 5,64% у м. Харков^ р<0,001), у той час як серед старшокласни-кiв харкiвськоí школи бiльшiсть мала результати вище середнього (60,00±6,86% проти 38,94±6,69%, р<0,05).

Таким чином, у ходi порiв-няльного аналiзу умов житте-дiяльностi старшокласникiв було встановлено характеры вщмшностк Найбiльш iстотнi — у дотриманш правил особистоТ ппени та здорового способу життя. Причому низький показник, характерний для старшокласниюв великого ми ста, досягався за рахунок бiльш широкого поширення шкiдливих звичок, зокрема вживання алкогольних напоТв та курiння.

^м того, порiвняльний ана-лiз за показниками дотриман-ня режиму дня дозволив вста-новити, що ютотно бiльше уч-нiв-старшокласникiв малого мюта дотримуються режиму дня, у той час як значна кть-кють учнiв великого мiста (27,87±6,28%) нехтуе вимога-ми рацiонального режиму за рахунок тзнього вiдходу до сну, скорочення його протяжной та тзнього тдйому.

Наступною iстотною вщмшш-стю е краще за своТми якюни-ми та кiлькiсними характеристиками харчування старшо-класникiв малого мюта, сувори ше дотримання ними режиму харчування.

Характерною вiдмiннiстю старшокласниюв малого мiста е й кращi показники психiчного мiкроклiмату в учбовому колек-тивi та у родину про що свщ-чить ютотно бшьша кiлькiсть учнiв, якi дали високу оцiнку (45,62±6,84%, р<0,05).

Разом з тим ютотною позитивною вщмшнютю, встановле-ною у тдл^юв-старшокласни-кiв мешканцiв великого мiста, е Тхня бiльша рухова активнiсть: низький рiвень фiзичноí актив-ностi у малому мют демонстру-вали 21,15±5,61 % учшв-стар-шокласникiв, що пояснюеться меншою доступнiстю для них сучасних засобiв фiзичного вдосконалення, у тому чи^ спецiально обладнаних спор-тивно-тренувальних залiв.

Виходячи з програми дослщ-ження наступним його етапом було порiвняльне вивчення психiчного здоров'я. Дослщ-ження показали, що серед старшокласниюв м. Харкова (табл. 2) виявляеться незначне зменшення протягом 9-10 кла-

сiв кiлькостi учнiв з проявами синдрому астенп — з 17,24±4,96% до 6,89± 3,51% та деяке збшьшення вiдсотка пщ-л™в з проявами депресií — з 34,48±6,24% до 44,83±6,89%, але ц змiни статистично недо-стовiрнi (р>0,05). Частота про-явiв синдрому тохондри дещо зростае з 9 до 10 класу та потiм достовiрно знижуеться у 11 клас до 13,79±4,78% (р<0,05), що вочевидь може бути пов'язаним з вщповщальшшим та критичнiшим ставленням випускникiв до свого здоров'я.

Таблиця 2

Характеристика психiчного здоров'я пiдлiткiв, якi навчаються у 9-11 класах загальноосв^ньо'Гшколи м. Харкова, Р±т%, п=151

Пер1од навчання Без в1дхилень З в1дхи-леннями Синдром астенп Синдром депресп Синдром тохондрп

9 клас 48,28±6,56 51,72±6,56 17,24±4,96 34,48±6,24 27,59±5,87

10 клас 48,28±7,80 51,72±7,80 20,69±6,33 31,03±7,22 34,48±7,42

11 клас 51,72±6,93 48,28±6,93 6,89±3,51 44,83±6,89 13,79±4,78

Р1/Р2 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Р2/Р3 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05

Р1/Р3 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Таблиця 3

Характеристика психiчного здоров'я пщл^мв, якi навчаються у 9-11 класах загальноосв^ньо'Г школи м. Барвiнкове Хармвсько'Гобластi, Р±т%; п=153

Пер1од навчання Без вщхилень З вщхи-леннями Синдром астенп Синдром депреси Синдром тохондрп

9 клас 51,61±6,15 48,39±6,15 16,13±4,53 29,03±5,59 22,58±5,15

10 клас 48,39±7,37 51,61±7,37 12,90±4,94 29,03±6,69 25,81±6,45

11 клас 58,06±7,71 41,94±7,71 9,68±4,62 38,71±7,61 9,68±4,62

Р1/Р2 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Р2/Р3 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05

Р1/Р3 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Таблиця 4

Характеристика психiчного здоров'я пiдлiткiв, як навчаються у 9-11 класах загальноосвiтнiх шкiл великого та малого мют, Р ±т%; п=304

Перюд навчання Без в1дхилень З в1дхиленнями Синдром астенп Синдром депреси Синдром тохондрп

м. Харк1в 49,43±7,00 50,57±7,00 14,94±4,99 36,78±6,75 25,29±6,09

м. Барвенкове 52,69±6,86 47,31±6,86 12,90±4,60 32,26±6,42 19,36±5,43

Р > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05

79 Еоттошшт & Иеаьти № 4 2011

-о-

Аналопчш змiни виявлено при аналiзi психо-емоцiйного стану тд^тюв-учшв загально-осв^ньо!' школи м. Барвенкове (табл. 3). Частота проявiв синдрому тохондри зростае вiд 9 до 10 класу з 22,58±5,15% до 25,81±6,45% (р>0,05) та знач-но знижуеться в 11 клас до 9,68±4,62% (р<0,05).

При порiвняльному вивченнi показникiв психiчного здоров'я старшокласниюв загально-освiтнiх шкiл м. Харкова та м. Барвенкове статистично до-стовiрних вiдмiнностей мiж ци-ми двома групами не виявлено (табл. 4), що може свщчити про вщсутнють iстотного впливу встановлених особливостей життедiяльностi тдл^юв у малому та великому мютах на стан здоров'я.

Незважаючи на вщсутнють ю-тотних розбiжностей за основ-ними психодiагностичними по-казниками мiж учнями великого та малого мют дуже насторожуе поширенiсть донозологiчних вщ-хилень в (хньому психiчному стань У великому мiстi старшоклас-никiв без психiчних вiдхилень було лише 49,43± 7,00%, а з вщхи-леннями — 50,57±7,00%. Близь-кий розподiл спостерiгаеться серед школярiв м. Барвенкове: 47,31±6,86% учыв старших кла-сiв мають донозолопчы психiчнi прояви, та лише 52,69±6,86% показують високий рiвень пси-хiчного здоров'я, пов'язаний з вщсутнютю вщхилень у психо-емоцiйнiй, вольовм та поведн ковiй сферах.

Висновки

1. Порiвняльний гiгiенiчний аналiз життедiяльностi учшв-старшокпасникiв великого та малого мют дозволив встано-вити ютоты переваги в умовах життедiяльностi старшокласни-кiв малого мiста, пов'язанi з кращим психологiчним мiкро-клiматом у родин та учбовому колективi, бтьш високими по-казниками за якюними та кть-

кiсними характеристиками хар-чового рацiону, суворiшим до-триманням режиму дня та мен-шою поширенiстю шкiдливих звичок. При цьому умови житте-дiяльностi старшокласникiв великого мюта характеризували-ся вищою руховою активнiстю старшокпасникiв за рахунок бтьш широкого залучення |'х до тренувально-спортивних залiв та охоплення спортивними заходами. Разом з цим умови проживання у великому мют для пщл^юв-старшокласниюв характеризуются низкою нега-тивних рис, пов'язаних з пору-шенням режиму дня, характером харчування, значною поши-ренютю шюдливих звичок. Слiд окремо вщзначити нижчий ри вень психолопчного мiкрокпi-мату в учбових закладах та родинах старшокласникiв, якi мешкають у великому мютк

2. Аналiз поширеностi вщхи-лень у психiчному станi стар-шокласникiв дозволив встано-вити загальну закономiрнiсть формування донозологи серед обстежених. Для мешканцiв обох мют характерний близь-кий та високий рiвень пошире-ностi вщхилень у психiчному здоров'ï. Спiввiдношення оаб з вiдхиленнями у психiчному здоров! та без них близьке до розподту 50% на 50%. За вщ-сутност iстотних вiдмiнностей у поширеност ознак астенiï, депресiï та тохондри спостери галося деяке збтьшення кть-костi осiб з тохондричним складом особистостi до 10 класу та рiзке ïх зменшення до 11 класу, що, вочевидь, можна пов'язати з вщповщальшшим та критичшшим ставленням випускникiв до свого здоров'я.

3. ВщмЫност в умовах проживання старшокласниюв у великому та малому мютах не е визначальним фактором у формуванш психiчного здоров'я старшокласниюв на цьо-му вковому етапi. Разом з тим, негативш риси, пов'язанi з умовами життедiяльностi, чи-нять загальний несприятливий вплив на формування психiчноï сфери особистост пiдлiтка. П-гiенiчна корекцiя несприятли-вих умов проживання старшо-класниюв у сполученнi з за-гальною психогiгiенiчною ко-рекцiею ïхнього психiчного стану е обов'язковою умовою збе-реження та змiцнення 1'хнього психiчного та загального здо-ров'я та може позитивно впли-

вати на формування бюсо-цiальноТ адаптаци.

Л1ТЕРАТУРА

1. Кучма В.Р. Приоритетные критерии оценки состояния здоровья и профилактики заболеваний детей и подростков / В. Р. Кучма, Л.М. Сухарева // Гигиена и санитария. — 2005.

— № 6. — С. 42-45.

2. Рахманин Ю.А. Донозоло-гическая диагностика в проблеме окружающая среда — здоровье населения / Ю.А. Рахманин, Ю.А. Ревазова // Гигиена и санитария. — 2005. — № 1. — С. 3-5.

3. Салин Е.Н. Донозологиче-ский контроль в системе наблюдения за состоянием здоровья населения и качеством среды обитания / Е.Н. Салин, Р.В. Глебовский //Гигиена и санитария.

— 2006. — № 1. — С. 9-11.

4. Кучма В.Р. Оценка физического развития как скрининг-тест выявления детей с доно-зологическим нарушением /

B.Р. Кучма, В.В. Чепрасов // Гигиена и санитария. — 2004. — № 4. — С. 39-42.

5. Мiжгалузева комплексна програма "Здоров'я наци" на 2002-2011 роки. — КиТв, 2002.

— 88 с.

6. Дорожнова К.П. Роль социальных и биологических факторов в развитии ребенка / К.П. Дорожнова. — М., 1983 — 160 с.

7. Особенности адаптации детей к факторам среды обитания и критерии их оценки /

A.Г. Сетко, Н.П. Сетко, Макарова Т.М., И.М. Сетко // Гигиена и санитария. — 2005. — № 6. —

C. 57-58.

8. Касьяненко Е.А. Забруд-нення довктля важкими мета-лами i стан здоров'я дитячого населення / Е.А. Касьяненко, ГЯ. Касьяненко // Довктля та здоров'я. — 2005. — № 1 (32).

— С. 23-25.

9. Споаб життя як метод оцн ки факторiв ризику у життeдiяль-ност пщл™в: опитувальник /

B.О. Коробчанський, О.В. Пада-валенко, 1.О. Васильченко та н

— К., 2005. — 4 с. (1нформ. лист / Харюв. нац. мед. ун-т).

10. "Психодiагностичний опитувальник старшокласника" як метод оцшки донозолопчних психiчних сташв тдштюв / В.О. Коробчанський, О.В. Па-даваленко, 1.О. Васильченко та Ы. — К., 2005 — 4 с. (1нформ. лист / Харюв. нац. мед. ун-т).

Надiйшла до редакцИ 17. 05.2010.

№ 4 2011 Environment & Health 80

О