Особливості змін показників мотиваційної спрямованості студентів стоматологічного факультету в умовах використання заходів щодо оптимізації професійного навчання Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Abstract. At present there are no available in Ukrainian questionnaires to assess impact of actinic keratosis (AK), carcinoma in situ (SCCis) and cutaneous squamous cell carcinoma (cSCC) on life quality of patients.

The aim of the study was to translate into Ukrainian and culturally adapt Actinic Keratosis Quality of Life (AKQoL) and Skin Cancer Quality of Life (SCQoL) questionnaires.

Methods. Authentic questionnaires were translated into Ukrainian according to the guidelines for the cross-cultural adaptation of self-report measures. In our study we used AKQoL for patients with AK and SCQoL for patients with SCCis, cSCC taken with DLQI (Dermatology Life Quality Index), which is adapted into Ukrainian, to determine the level of informative value.

Results. There was taken poll of 129 patients, including 37 patients with cSCC, 67 with AK and 25 with SCCis. Average score of life quality of patients with AK (AKQoL) was 10.6±0.3, while the average score of DLQI made up 8.4±0.2. Average score of life quality of patients with SCCis (SCQoL) was 7.2±0.2, while average score of DLQI made up 4.8±0.3. Average score of life quality of patients with cSCC (SCQoL) was 9.0±0.3 and average score of DLQI was 8.6±0.4.

Conclusions. The survey findings show the importance of questioning using AKQoL for patients with AK and SCQoL for patients with SCCis and cSCC. The questionnaires better reflect life quality of patients with AK, SCCis and cSCC than DLQI due to the specific characteristics of the studied pathology of the skin.

Keywords: actinic keratosis, carcinoma in situ and cutaneous squamous cell carcinoma, quality of life, adapted questionnaires.

Рецензент — проф. Голованова I. А.

Стаття надшшла 22.03.2017 року

УДК 616-053.7 : 613.865 Панчук О. Ю., Сергета I. В.

ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В МОТИВАЦ1ЙНО1 СПРЯМОВАНОСТ1 СТУДЕНТ1В СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ЗАХОД1В ЩОДО ОПТИМ1ЗАЦП ПРОФЕС1ЙНОГО НАВЧАННЯ

Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iM. М.1. Пирогова МОЗ Украши (м. Вшниця)

hygiene@vnmu.edu.ua

Доотдження виконано у межах науково-дослщ-но! роботи кафедри загально! ппени та екологп В^ нницького нацюнального медичного уыверситету iм. М.1. Пирогова <^зюлого-ппеычна оцЫка особли-востей адаптацп дтей, тдттюв i молодi до умов на-вчання в сучасних закладах освiти та науковi основи уыверситетсько! ппени: профорieнтацiйнi аспекти, проблеми запровадження здоров'язбертаючих технолога та створення превентивного освггнього се-редовища» (№ державно! реестраци 011611000038).

Вступ. Формування мотиваци до здорового способу життя та профтактики хронiчних нешфекцмних захворювань серед рiзних категорiй населення е неможливим без формування здоров'язбертаючих компетенцiй майбутнiх «носив» тако! шформацп у широкi маси, а саме без розвитку таких якостей серед студентсько! молодо яка здобувае медичний, стоматолопчний, фармацевтичний фах у структурi сучасно! системи громадського здоров'я [2,6,8,9].

У цьому контекст надзвичайно важливе мiсце за-ймае така вагома корелята мотивацмно! спрямова-ностi особистост^ як рiвень суб'ективного контролю (РСК), що становить здатнiсть людини адекватно контролювати власну поведЫку, встановлюе р^ вень незалежностi, самостiйностi, вiдповiдальностi i активностi iндивiдууму в досягненнi особистюно-значущих цiлей та розв'язаннi особистюно-зна-чущих завдань, ураховуючи надзвичайно важливе явище, яке полягае у спроможност брати на себе

вiдповiдальнiсть (штернальне розташування локу-су суб'ективного контролю: усе, що вщбуваеться, е результатом власних дм), або не брати на себе вщ-повiдальнiсть (екстернальне розташування локусу суб'ективного контролю: усе, що вщбуваеться, е результатом дм зовншых чинникiв, випадку, зб^ об-ставин тощо) за поди, як мають мiсце [1,3,4].

I, отже, суттево! значущостi набувае розро-блення, наукове обфунтування та впровадження у навчальний процес вищих медичних навчальних закладiв (ВМНЗ) та повсякденну навчальну i позана-вчальну дiяльнiсть студентства заходiв профтактич-ного та корекцмного змiсту, що забезпечують появу позитивних змш з боку провщних показникiв моти-вацiйно! спрямованостi особистос^ i, передусiм, з боку характеристик РСК дiвчат i юнакiв [2,5,6,7,10].

Мета дослщження - визначення особливос-тей змiн показникiв мотивацiйно! спрямованос^ студентiв стоматологiчного факультету вiдповiдно до провщних характеристик рiвня суб'ективного контролю в умовах використання комплексу за-ходiв щодо оптимiзацi! професiйного навчання та психоппеычно! корекцi! перебiгу процеЫв профе-сiйно! адаптацi!.

Об'ект i методи дослiдження. Дослiдження проводились серед студентiв 2 курсу стоматологiч-ного факультету Вшницького нацiонального медичного уыверситету iм. М.1. Пирогова, яю були розпо-дiленi на наступы групи порiвняння: група контролю

(ГК: 30 дiвчат i 30 юнаюв) та група втручання (ГВ: 30 дiвчат i 30 юнаюв). Головною ознакою повсякден-но! добово! дiяльностi студентiв, залучених до ГВ, було використання комплексу заходiв щодо опти-мiзацií професiйного навчання, психоппеычно! ко-рекцií перебiгу професiйноI адаптаци i запобiгання виникненню несприятливих змЫ у психофiзiологiч-ному станi оргаызму на етапi навчання у вищому медичному навчальному закладi. Як основы етапи його практично! реалiзацiI необхщно було вщзначи-ти: етап рацюнально! оргаызаци добово! дiяльностi (здiйснення корекцп основних режимних елемен-тiв добово! дiяльностi студентiв), етап професмно-прикладно! фiзично! пiдготовки (запровадження вправ професмно-прикладно! фiзично! пiдготовки з метою забезпечення прюритетного розвитку про-фесмно-значущих характеристик функцiональних та фiзичних можливостей органiзму дiвчат i юнакiв), етап психофiзiологiчно! реабiлiтацi! (оптимiзацiя психофiзiологiчного стану та прюритетний розвиток професiйно-значущих психофiзiологiчних функцiй), етап психогiгieнiчно! корекцi! (забезпечення активного формування професмно-значущих особливос-тей особистостi). Для студентiв, залучених до ГК, характерним був традицмний для сучасно! вищо! медично! школи режим органiзацi! навчально! та по-занавчально! дiяльностi.

Для об'ективно! оцЫки особливостей РСК вико-ристовувався особистюний опитувальник Роттера, що надавав можливють визначити ступiнь виражен-ня показниюв загально! iнтернальностi та особливостей розташування локусу суб'ективного контролю в галузi досягнень i невдач, Ымейних, навчальних i мiжособистiсних вщносин, а також у галузi ставлен-ня до здоров'я i хвороби [1,3].

Статистичний аналiз отриманих результа-тiв проводився iз застосуванням пакету при-кладних програм багатовимiрного статистичного аналiзу «Statistica 6.1 for Windows» (лщензмний № AXX910A374605FA).

Результати дослщження та Ух обговорення. Аналiзуючи особливостi змiн, якi рееструються в умовах застосування розробленого комплексу захо-дiв з боку показникiв РСК, що визначають здатнють людини чiтко та адекватно контролювати власну поведшку, реалiзовувати стратегiчнi рiшення вщ-носно здмснення поведiнкових дiй з урахуванням необхщност брати (iнтернальнiсть) або не брати (екстернальнють) на себе вiдповiдальнiсть за поди, яю вiдбуваються у повсякденному життi i, зокрема, в професмнм дiяльностi, слiд вiдзначити цiлий ряд цкавих явищ.

Так, пiд час здмснення психогiгiенiчно! оцiнки показниюв, що визначали рiвень загально! Ытерналь-ностi студентiв, фактично окремий Ытегральний критерiй оцiнки РСК у ходi виконання основних видiв навчально! i позанавчально! дiяльностi студентiв, котрий визначае ступЫь !х особистiсного контролю над будь-якими значущими для !х буття ситуацiями, виявлено наступне (табл.). Серед дiвчат, що вщно-сились до ГК, !х значення зменшувались з 4,16±0,30 до 3,16±0,36 стенiв (р(^пк>0,05), серед юнакiв, що вiдносились до ГК, в незначнм мiрi збтьшувались з

3,86±0,33 до 3,90±0,31 стеыв (р(t)п_к>0,05), разом з тим, серед дiвчат, що належали до ГВ, зростали з 3,43±0,38 до 4,16±0,36 стенiв (р(t)п_к>0,05), серед юнакiв, що належали до ГВ, також (хоч i не в такiй ви-раженiй мiрi) збiльшувались з 2,86±0,39 до 3,13±0,34 стенiв (рИп-к>0,05). Як на початку, так i наприюнц перiоду дослiджень статистично-значущих вщмн ностей не рееструвалось (рИгк-гв>0,05), проте, якщо в першому випадку бiльший рiвень iнтернальностi був властивий для представниць i представникiв ГК, то в другому - для представниць i представниюв ГВ.

Пiд час здмснення оцiнки особливостей зрушень в динамц часу перебування у ВМНЗ з боку показниюв РСК у галузi досягнень, якi характеризують провiднi характеристики розташування локусу суб'ективного контролю особистост над позитивними за сво!м змютом подiями i ситуацiями, котрi пов'язан з ви-знанням i устхами, слiд було звернути увагу на те, що у дiвчат, яю вiдносились до ГК, !х величини впро-довж часу спостережень зменшувались з 4,40±0,31 до 3,93±0,35 стеыв (рИп-к>0,05), у юнакiв, якi вщ-носились до ГК, зростали з 5,13±0,33 до 5,26±0,28 стенiв (рИп-к>0,05), водночас, у дiвчат, якi належали до ГВ, збтьшувались з 3,70±0,39 до 4,43±0,35 стенiв (рИп-к>0,05), у юнаюв, яю належали до ГВ, сут-тево зростали з 3,46±0,41 до 5,56±0,38 стенiв (рИп-к<0,05). Статистично-значущi вiдмiнностi ре-еструвались (рИгк-гв<0,05) лише на початку перюду дослiджень серед студен^в-юнаюв, причому, якщо у цей час бтьший рiвень iнтернальностi був властивий для представниць i представниюв ГК, то наприкiнцi його - для представниць i представникiв ГВ.

У разi визначення особливостей процеЫв формування провiдних показникiв щодо ступеня ви-раження РСК у галузi невдач, якi визначають осо-бливостi стану суб'ективного контролю особистост над негативними подiями i ситуа^ями, серед дiвчат, що вiдносились до ГК, !х значення зменшувались з 4,06±0,27 до 3,80±0,40 стенiв (р(t)п-к>0,05), серед юнакiв, що вiдносились до ГК, коливались у достат-ньо незначних межах вщ 3,90±0,30 до 3,93±0,35 сте-нiв (рИп-к>0,05), разом з тим, серед дiвчат, що належали до ГВ, - зростали з 4,00±0,37 до 4,80±0,40 стеыв (рИп-к>0,05), серед юнакiв, що належали до ГВ, - також збтьшувались з 3,40±0,44 до 4,50±0,37 стеыв (рИп-к>0,05). I на початку, i наприкiнцi перiоду дослiджень статистично-значущих вщмшностей не рееструвалось (рИгк-гв>0,05), проте, якщо в першому випадку бтьший рiвень Ытернальност був властивий для представниць i представниюв ГК, то на-прикiнцi його, як i в усiх попередых випадках, - для представниць i представникiв ГВ.

Данi щодо оцшки РСК у галузi сiмейних вщносин, яю визначають особливостi намагань до^джува-них осiб вiдзначати виключно особисту вщповщаль-нiсть за !х переб^ або переносити вiдповiдальнiсть на батьюв та iнших рiдних людей, слщ було звернути увагу на те, що у дiвчат, якi вщносились до ГК, !х величини впродовж часу спостережень дещо збтьшувались з 4,07±0,29 до 4,13±0,48 стенiв (р(t)п-к>0,05), у юнакiв, якi вiдносились до ГК, зростали з 4,93±0,28 до 5,06±0,24 стенiв (р(^п-к>0,05), водночас, у дiвчат, якi належали до ГВ, збiльшувались з 4,26±0,49 до

Таблиця.

Показники р1вня суб'ективного контролю студент1в стоматолог1чного факультету, що вщносились до груп пор1вняння (М±т; п; р)

Показники р1вня суб'ективного контролю Перюд досл1джень Групи студент1в р(1)гк-гв

Груп а контролю Група втручання

п М±т п М+т

Д1вчата

Загальна штернальнють р1вня суб'ективного контролю початок 30 4,16+0,30 30 3,43+0,38 >0,05

юнець 30 3,16+0,36 30 4,16+0,36 <0,01

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 досягнень початок 30 4,40+0,31 30 3,70+0,39 >0,05

к1нець 30 3,93+0,35 30 4,43+0,35 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 невдач початок 30 4,06+0,27 30 4,00+0,37 >0,05

юнець 30 3,80+0,40 30 4,80+0,40 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 с1мейних в1дносин початок 30 4,07+0,29 30 4,26+0,49 >0,05

к1нець 30 4,13+0,48 30 5,13+0,48 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 навчальних в1дносин початок 30 4,56+0,27 30 5,10+0,38 >0,05

к1нець 30 5,20+0,44 30 5,70+0,44 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 млжособистюних в1дносин початок 30 5,40+0,20 30 4,63+0,42 >0,05

к1нець 30 5,55+0,43 30 5,53+0,43 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 здоров'я та хвороби початок 30 5,66+0,28 30 5,56+0,41 >0,05

к1нець 30 4,70+0,38 30 5,70+0,28 <0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Юнаки

Загальна штернальнють р1вня суб'ективного контролю початок 30 3,86+0,33 30 2,86+0,39 >0,05

юнець 30 3,90+0,31 30 3,13+0,34 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 досягнень початок 30 5,13+0,33 30 3,46+0,41 <0,05

к1нець 30 5,26+0,28 30 5,56+0,38 >0,05

р(1)п-к >0,05 <0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 невдач початок 30 3,90+0,30 30 3,40+0,44 >0,05

к1нець 30 3,93+0,35 30 4,50+0,37 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 с1мейних в1дносин початок 30 4,93+0,28 30 4,66+0,42 >0,05

юнець 30 5,06+0,24 30 5,10+0,41 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 навчальних вщносин початок 30 3,66+0,30 30 5,43+0,32 >0,05

к1нець 30 3,50+0,29 30 5,73+0,31 <0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 м1жособист1сних в1дносин початок 30 5,70+0,28 30 4,96+0,40 >0,05

юнець 30 5,60+0,32 30 5,56+0,32 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

Р1вень суб'ективного контролю у галуз1 здоров'я та хвороби початок 30 4,93+0,39 30 5,53+0,30 >0,05

к1нець 30 5,36+0,31 30 5,96+0,31 >0,05

р(1)п-к >0,05 >0,05

5,13±0,48 стенiв (рИп-к>0,05), у юнаюв, якi належали до ГВ, зростали з 4,66±0,42 до 5,10±0,41 стенiв (рИп-к>0,05). Як на початку, так i наприкiнцi перiоду дослщжень статистично-значущих вiдмiнностей не рееструвалось (рИгк-гв>0,05), проте, якщо в першо-му випадку бiльший рiвень iнтернальностi був влас-тивий для представниць ГВ i представникiв ГК, то на-прикiнцi його - для представниць i представникiв ГВ.

Пiд час визначення показниюв, якi характери-зували рiвень РСК у галузi навчальних (професй но-обумовлених) вiдносин, виявляючи особливост мотивацiйних установок до успiшного виконання на-вчально! професiйно-орiентовано! дiяльностi: власы дм та власна вiдповiдальнiсть за юнцевий результат навчання або вплив зовышых обставин, дiяльнiсть професорсько-викладацького складу та фактор ве-зiння, необхщно було вiдзначити, що серед дiвчат ГК !х значення зростали з 4,56±0,27 до 5,20±0,44 стенiв (рИп-к>0,05), серед юнакiв ГК коливались у досить незначних межах вщ 3,66±0,30 до 3,50±0,29 стенiв (рИп-к>0,05), разом з тим, серед дiвчат ГВ зростали з 5,10+0,38 до 5,70±0,44 стенiв (р(t)п-к>0,05), серед юнакiв ГВ збiльшувались з 5,43±0,32 до 5,73±0,31 стенiв (рИп-к>0,05). На початку перюду дослiджень статистично-значущих вiдмiнностей не рееструвалось (рИгк-гв>0,05), наприкiнцi його достовiрнi роз-бiжностi були властивi для юнаюв груп порiвняння (рИгк-гв<0,05), причому в обох випадках бтьший рiвень iнтернальностi був властивий для представниць i представникiв ГВ.

Розглядаючи особливост ступеня вираження показниюв, властивих для РСК у галузi мiжособистiс-них вiдносин, якi визначають здатысть студентсько! молодi до ефективного контролювання формальних та неформальних вщносин зi сво!ми ровесниками i оточуючими, потрiбно було зазначити, що у дiвчат, якi вiдносились до ГК, !х величини впродовж часу спостережень дещо збтьшувались з 5,40±0,20 до 5,55±0,43 стенiв (рИп-к>0,05), у юнаюв, якi вщно-сились до ГК, в незначый мiрi зростали з 5,70±0,28 до 5,60±0,32 стенiв (рИп-к>0,05), водночас, у дiвчат, якi належали до ГВ, збтьшувались з 4,63±0,42 до 5,53±0,43 стенiв (рИп-к>0,05), у юнаюв, якi належали до ГВ, зростали з 4,96±0,40 до 5,56±0,32 стенiв (рИп-к<0,05). Як на початку, так i наприкiнцi перюду доогмджень статистично-значущих вiдмiнностей не рееструвалось (рИгк-гв>0,05), причому i в першому, i в другому випадках бтьший рiвень iнтернальностi, на вiдмiну вщ всiх попереднiх випадкiв, був властивий для представниць i представниюв ГК.

Нарештi, в ходi визначення показниюв РСК у га-лузi вiдношення до здоров'я i хвороби, що дозволя-ють виявити особливост орiентацi! локусу контролю у бк усвiдомлення студентами вiдповiдальностi за власне здоров'я, або у бк того, що його головы ко-реляти залежать виключно вщ дiй лiкарiв та ситуа-цiй, якi складаються, необхщно було вщзначити, що у дiвчат, якi вiдносились до ГК, !х величини впродовж часу спостережень зменшувались з 5,66±0,28 до 4,70±0,38 стенiв (рИп-к>0,05), у юнакiв, яю вщноси-лись до ГК, зростали з 4,93±0,39 до 5,36±0,31 стеыв (рИп-к>0,05), разом з тим, у дiвчат, якi належали до ГВ, збтьшувались з 5,56±0,41 до 5,70±0,38 стенiв

(рИп-к>0,05), у юнакiв, яю належали до ГВ, зростали з 5,53±0,30 до 5,96±0,31стенiв (р(t)п-к>0,05). Ста-тистично значущi вiдмiнностi рееструвались (рИ гк-гв<0,05) лише наприкiнцi перiоду доотджень, на початку часу спостережень бтьш високим рiвень дослiджуваних показникiв був у представниць ГК i представниюв ГВ, наприкiнцi його - у представниць i представникiв ГВ.

Результати, одержан в ходi дослiджень, про-ведених серед студентiв 2 курсу стоматолопчного факультету, в цiлому вщповщали даним, отриманим пiд час проведення паралельного дослщження за участю авторiв серед студентiв 3 курсу медичного факультету [4]. Проте звертали на себе увагу i певнi особливост^ якщо серед студентiв-стоматологiв найбiльш висою значення були властивi для характеристик РСК у галузi Ымейних i навчальних (профе-сiйно-обумовлених) вщносин та у галузi вiдношення до здоров'я i хвороби - серед дiвчат, а також у галузi досягнень i навчальних (професiйно-обумовлених) вщносин та у галузi вiдношення до здоров'я i хвороби - серед юнаюв, то серед студеыпв-медиюв результати подiбного змiсту, в першу, були характеры для таких показниюв розташування локусу суб'ективного контролю особистост дiвчат i юнакiв, як показники РСК в галузi досягнень, Ымейних i мiж-особистiсних вщносин та у ставлены до здоров'я i хвороби.

Висновки

1. Одержан даы засвiдчують цiлком переконли-вий позитивний вплив запропонованого комплексу заходiв щодо оптимiзацi! професiйного навчання, психогiгiенiчно! корекци перебiгу професiйно! адап-тацi! i запобiгання виникнення несприятливих змiн у психофiзiологiчному станi органiзму майбутнiх лка-рiв-стоматологiв на етапi навчання у ВМНЗ на про-вiднi показники РСК студентсько! молодг

2. Найбтьш вираженi позитивнi наслiдки його дм i вiдповiдно найбiльш високi значення були властивi для характеристик РСК у галузi сiмейних i навчальних (професмно-обумовлених) вiдносин, а також у галузi вiдношення до здоров'я i хвороби - серед дiвчат, у галузi досягнень i навчальних (професмно-обумовлених) вiдносин, а також у галузi вiдношення до здоров'я i хвороби - серед юнаюв.

Перспективи подальших дослiджень пов'язанi з використанням запропонованого пiдхо-ду у структурi сучасних здоров'язберiгаючих техно-лопй як суттевого чинника формування здорового способу життя сучасно! студентсько! молодi та пiд-вищення !! здоров'язберкаючих компетенцiй, ваго-мого профорiентацiйного фактору тощо.

Л^ература

1. HiK6epr I.I. ririeHa з основами екологй' / 1.1. Нкберг, 1.В. Сергета, Л.1. Цимбалюк. - К.: Здоров'я, 2001. - 504 с.

2. Полька Н.С. Актуальш проблеми психоппени дiтей i пiдлiткiв: шляхи та перспективи i'x вирiшення (огляд лiтерат"ури i влас-них дослiджень) / Н.С. Полька, I.B. Сергета // Журнал НАМН УкраУни. - 2012. - Т. 18, № 2. - С. 223-236.

3. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Д.Я. Райгородский. - Самара: «БАХРАХ-М», 2000. - 672 с.

4. Сергета I.B. Психоппешчна оцшка особливостей рiвня суб'ективного контролю особистост сучасних студенев та зако-номiрностi динамiчниx зрушень його показникiв в динамщ навчання у вищому навчальному закладi та за умов корекцй' / I.B. Сергета, О.6. Александрова, О.Ю. Панчук [та ш.] // Ппена населених мiсць. - 2014. - Вип. 63. - С. 248-255.

5. Сергета И.В. Личностные особенности организма современных подростков и пути их коррекции / И.В. Сергета, А.Г. Сухарев // Гигиена и санитария. - 1996. - № 1. - С. 29-31.

6. Сергета I.B. Донозолопчш зрушення у стаж псиxiчного здоров'я: сучасш психоппешчш пщходи до тлумачення, дiагности-ки та оцшки / I.B. Сергета // Науковий журнал МОЗ Укра'ни. - 2013. - № 3 (4). - С. 36-49.

7. Сергета I.B. Шляхи опт/^зацп професшноУ адаптацп студенев до умов навчання у медичному вищому навчальному за-кладi та Ух прогностична значущють / I.B. Сергета, Л.1. Григорчук, О.П. Молчанова // Довкшля та здоров'я. - 2002. - № 4 (23). - С. 57-61.

8. Сердюк А.М. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями / А.М. Сердюк, Н.С. Полька, I.B. Сергета. - Вшниця: Нова книга, 2012. - 336 с.

9. Сухарева Л.М. Психогигиеническая оценка современных образовательных технологий / Л.М. Сухарева, Д.С. Надеждин, П.И. Храмцов // Гигиена детей и подростков: история и современность (проблемы и пути решения). - М.: НЦЗД РАМН, 2009. - С. 439-441.

10. Ушверситетська ппена у контекст iмплементацii «Закону про вищу освгту»: фiзiолого-гiгieнiчнi основи, реалп та шляхи розвитку / I.B. Сергета, О.Ю. Панчук, Н.В. Стоян [та ш.] // Довкшля та здоров'я. - 2016. - № 4 (80). - С. 46-52.

УДК 616-053.7 : 613.865

ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В МОТИВАЦ1ЙНО1 СПРЯМОВАНОСТ1 СТУДЕНТ1В СТОМАТОЛО-Г1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ЗАХОД1В ЩОДО ОПТИМ1ЗАЦП ПРОФЕС1ЙНОГО НАВЧАННЯ

Панчук О. Ю., Сергета I. В.

Резюме. В xодi дослщжень визначенi особливостi змiн показникiв мотивацмноУ спрямованостi студен-тiв стоматологiчного факультету в умовах використання заxодiв щодо оптимiзацii професiйного навчання. Одержанi дан засвiдчували суттевий позитивний вплив запропонованого комплексу заxодiв, спрямованих на оптимiзацiю професiйного навчання, псиxогiгieнiчну корекцiю переб^ професiйноi адаптацп i запоб^ан-ня виникнення несприятливих змш у псиxофiзiологiчному станi органiзму майбутнix лiкарiв-стоматологiв на етап навчання у вищому медичному навчальному закладi на провiднi показники рiвня суб'ективного контролю студентськоУ молодi. Найбiльш вираженi позитивнi наслщки його дм були властивi для характеристик рiвня суб'ективного контролю у галузi сiмейниx i навчальних (професмно-обумовлених) вiдносин, а також вiдношення до здоров'я i хвороби - серед дiвчат, у галузi досягнень i навчальних (професiйно-обумовлениx) вiдносин, а також вщношення до здоров'я i хвороби - серед юнаюв.

Ключовi слова: студенти, мотивацiйна спрямованiсть, рiвень суб'ективного контролю, заходи, спрямо-ванi на оптимiзацiю професiйного навчання.

УДК 616-053.7 : 613.865

ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ МОТИВАЦИОННОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ СТУДЕНТОВ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА В УСЛОВИЯХ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕРОПРИЯТИЙ, НАПРАВЛЕННЫХ НА ОПТИМИЗАЦИЮ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ Панчук А. Е., Сергета И. В.

Резюме. В ходе исследований определены особенности изменений показателей мотивационной направленности студентов стоматологического факультета в условиях использования мероприятий, направленных на оптимизацию профессионального обучения. Полученные данные свидетельствовали о существенном положительном воздействии предложенного комплекса мероприятий оптимизации профессионального обучения, психогигиенической коррекции течения профессиональной адаптации и профилактики возникновения неблагоприятных изменений в психофизиологическом состоянии организма будущих врачей-стоматологов на этапе обучения в высшем медицинском учебном заведении на ведущие показатели уровня субъективного контроля студенческой молодежи. Наиболее выраженные положительные результаты его воздействия были присущи для характеристик уровня субъективного контроля в области семейных и учебных (профессионально-обусловленных) отношений, а также отношения к здоровью и болезни - среди девушек, в области достижений и учебных (профессионально-обусловленных) отношений, а также отношения к здоровью и болезни - среди юношей.

Ключевые слова: студенты, мотивационная направленность, уровень субъективного контроля, мероприятия, направленные на оптимизацию профессионального обучения.

UDC 616-053.7 : 613.865

FEATURES INDICATORS CHANGE OF MOTIVATIONAL ORIENTATION OF STUDENTS OF DENTAL FACULTIES IN THE USE OF MEASURES OF OPTIMIZATION OF VOCATIONAL TRAINING

Panchuk O. Y., Serheta I. V.

Abstract. Formation of motivation for a healthy lifestyle and prevention of chronic noncommunicable diseases in different populations is impossible without the formation of healthy competencies of future carriers of such information in the masses, without the development of such qualities among students, who gets medical, dental, pharmaceutical profession in the structure of modern public health. Essential significance acquires development, scientific grounded and implementation in the educational process of higher medical educational institutions and the daily training and extracurricular activities of students actions preventive and corrective maintenance, providing the appearance of positive changes in the indicators of motivational orientation of the individual and, primarily by the characteristics of the level of subjective control of students.

Aim. The aims of study is to determine characteristics of changes in the motivational orientation of students of dental faculty in the use of measures of optimization of vocational training.

Object and methods. Research conducted among 2nd-year students of dental faculty National Pirogov Memorial Medical University, who were divided into the following groups comparison: the control group (30 girls and 30 youths) and the intervention group (30 girls and 30 youths). The main feature of the daily routine of students, involved in the intervention group, was the use of measures to optimize training, vocational course correction psychohygienic adaptation and prevention of adverse changes in the psychophysiological state of student's organism during training in higher medical institution.

As the main stages of its practical implementation must be noted: the stage of rational organization of daily activities (exercise of correction basic operational elements of the daily students activities), the stage of professionally-applied physical training (introduction exercises professionally applied physical preparation to ensure priority development of professional-important characteristics of functional and physical capabilities of the girls and youths), the stage of psychophysiological rehabilitation (optimization of psychophysiological state of organism and priority development of professionally important physiological functions) and the stage of psychohygienic correction (active maintenance of professional-relevant personality traits). Students involved in the control group was traditional to modern higher medical education mode of organization of educational and extracurricular activities. For an objective assessment of level of subjective control features used personality questionnaire Rotter, which gave an opportunity to determine the degree of expression of some indicators and features locations subjective locus of control in the achievements and failures, family, educational, interpersonal relationships and in relation to health and disease.

Results and conclusion. The data certify a significant positive impact of the proposed package of measures to optimize vocational training course correction psychohygienic professional adaptation and prevention of adverse changes in the psychophysiological state of organism of future dentists during training in in higher medical educational institutions of the leading indicators of subjective control of young students. The most significant positive impact his actions were peculiar to the characteristics of subjective control in the field of family and education (vocational determined) relationship, as well as in relation to health and disease - among the girls, in the field of achievement and education (vocational determined) relationship, as well as in relation to health and disease - among youths.

Prospects for further research related to the use of the proposed approach in the structure of healthy modern technologies as a significant factor in a healthy lifestyle of modern students and enhance its competency of healthy, meaningful factor of professional orientation.

Keywords: students, motivational orientation, level of subjective control, measures of optimization of vocational training.

Рецензент — проф. Голованова I. А.

Стаття надшшла 19.03.2017 року