CC BY
17
5. Образцов Ю. Я. Стоматологическое здоровье: сущность, значение для качества жизни, критерии оценки // Стоматология. - 2006. - №4. - С. 41-43.
6. Остапко О. I. Вплив чинниюв довкшля на рiвень стоматолопчного здоров'я д^ей Укра'ши. // Науковий вюник Нащонального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця. - 2007. - С. 162-164.
7. Рудько Г. I. Дослщження гiдрогеохiмiчних показниюв тдземно'1 гiдросфери захiдних регiонiв Укра'ши на вмют мiкроелементiв / Г. I. Рудько, О. О. Мащевська // Галицький вюник. - 2010. - № 4. - С. 50-56.
8. Узунов А. П. Особенности физического развития подростков в зоне экологического неблагополучия / А.П. Узунов, И.П. Цветова, С.В. Неряхина [и др.] // Гигиена и санитария. - 2008. - №2. - С. 8-11.
9. Kantarci A. Host-mediated resolution of inflammation in periodontal diseases / A. Kantarci, H. Hasturk // Periodontology 2000. - 2006. - Vol. 110. - P. 144-163.
10. McGee S. The relationship between concentrations of proinflammatory cytokines within gingiva and the adjacent sulcular depth / S. McGee // G. Periodontol. - 2008. - Vol. 69. - P. 865-871.
КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО КАТАРАЛЬНОГО ГИНГИВИТА У ДЕТЕЙ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ Малко Н. В.
Проводили наблюдения в 55 детей в возрасте 12-15 лет, проживающих в экологически загрязненных и йод, фтор дефицитных территориях, к которым относятся города Яворив и Жидачив Львовской области. В основную группу вошло 33 ребенка, которым проводилось лечение по розработанной схеме. Детям контрольной группы (22 ребенка) проводилось лечение по протоколам МОЗ Украины оказания медицинской помощи по специальности «Терапевтическая стоматология». В результате применения разработанного нами лечебного комплекса, у детей основной группы с ХКГ, удалось значительно нормализовать и улучшить состояние тканей пародонта, что подтверждено данными индексной оценки и результатами лабораторных исследований.
Ключевые слова: хронический катаральный гингивит, дети, лечебный комплекс.
Стаття надшшла 19.05.2016 р.
CLINICAL AND LABORATORY EVALUATION OF EFFICIENCY OF THE TREATMENT OF CHRONIC CATARRHAL GINGIVITIS IN CHILDREN OF LVIV REGION Malko N. V.
Materials and research methods. For the estimation of efficiency results of treatment of chronic catarrhal gingivitis (CCG) of middle degree of weight were formed two groups of children aged 12 and 15 years, living in ecologically polluted territories, which include the cities of Yavoriv and Zhydachiv of Lviv region. The main group included 33 children treated by the developed schemes. The generally accepted treatment of CCG was conducted the children of control group (22 children).
As the result of application of our developed treatment complex succeeded considerably to normalize and improve the condition of periodontal tissues in children of the main group with CCG that is confirmed by the data of index evaluation and results of laboratory researches.
Key words: chronic catarrhal gingivitis, children, treatment complex.
Рецензент Ткаченко П.1.
УДК 613.8 : 612.821.2: 378.4 (61)
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЦЕС1В ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИК1В ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ВИЩО1 НЕРВОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА ХАРАКТЕРИСТИК УВАГИ СТУДЕНТ1В-
СТОМАТОЛОГ1В
На пiдставi використання сучасних психофiзiологiчних i ппешчних методiв виявлено, що впродовж часу навчання у студенив-стоматолопв незалежно вщ наявност статевих розбiжностей рееструвались двi достатньо цiкавi тенденцп щодо змш з боку показниюв функцюнального стану вищо! нервово! дiяльностi. Якщо показники, що вщображували особливост формування значень сенсомоторних реакцш, спочатку дещо попршувались (найбiльшi значення величин латентного перюду просто! i диференцшовано! зорово-моторно! реакцп були властивi для студенив-третьокурсниюв), згодом покращувались i досягали найдосконалшого рiвня розвитку серед студенив-випускниюв, то показники, яю вщображували особливост процеЫв формування критерiальних характеристик рухомост i врiвноваженостi нервових процеав, вщзначались поступовим та неухильним покращання !х величин протягом часу перебування у вищому медичному навчальному заклада Разом з тим встановлено, що найбшьш адекватш з адаптацшно! точки зору показники ефективноси пращ, ^ отже, стшкоси та переключення уваги, спостертались у студенток 1 курсу i студенев 6 курсу, найменш адекватш - у студенток 3 курсу i студенев 1 курсу.
Ключов! слова: студента, стоматолопчний фах, функцюнальний стан, характеристики уваги.
Робота е фрагментом НДР "Розробка сучасних методiв оцшки та прогнозування здоров 'я дтей, тдлттв i молодi та наукове обхрунтування заходiв психофiзiологiчноí та психогтетчног корекцй функщоналъного стану, особливостей особистостi, адаптацшних можливостей та професшно! придатностi учшв i студентiв'", номер держреестрацп 0110Ш01749.
В структур1 показниюв функцюнальних можливостей оргашзму, що забезпечують високий р1вень психоф1з1олог1чно! готовносп студентсько! молод^ яка здобувае певний фах в умовах навчання у вищих навчальних закладах, до адекватного здшснення навчально! д1яльност1,
ефективного засвоення професшно-значущих знань, навичок i прийомiв, адекватного становлення робочого динамiчного стереотипу, формування здоров'язберiгаючого середовища i, отже, обумовлюють високий ступiнь успiшностi переб^у процесiв формування високо! професшно! придатност у будь-якiй сферi професшно! шдготовки дiвчат i юнакiв, котрi навчаються, важливе мiсце займають характеристики функщонального стану вищо! нервово! дiяльностi (ВНД) та таю функци уваги, як li стiйкiсть i переключення [1, 2, 3, 4, 5].
Отже, в структурi наукових дослiджень профорiентацiйного змiсту важливе мiсце займае проведення поглиблено! фiзiолого-гiгiенiчно! оцiнки процесiв формування сощально- та професiйно-значущих психофiзiологiчних функщй i, зокрема, провiдних корелят функщонального стану центрально! нервово! системи i уваги [4, 6, 7, 8].
Метою роботи було визначення особливостей процешв формування показниюв функщонального стану вищо! нервово! дiяльностi та характеристик уваги студенев, якi здобувають стоматологiчний фах, в динамiцi навчального процесу.
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження, пiд час яких визначались показники функщонального стану ВНД та характеристики стшкост i концентрацi! уваги студенев 1, 3 i 5 куршв стоматологiчного факультету в динамщ перiоду навчання у вищому навчальному заклад^ проводились на базi Вшницького нацiонального медичного унiверситету iм. М.1. Пирогова.
Функцiональнi особливостi ВНД вивчались iз застосуванням методики хронорефлексометрi!, що передбачала визначення показникiв латентних перiодiв (ЛП) просто! зорово-моторно! реакцi! (ПЗМР) i диференцiйовано! зорово-моторно! реакцi! (ДЗМР), рухомосп (РНПр) i врiвноваженостi (ВНПр) нервових процесiв. Так, в ходi визначення ЛП ПЗМР студенти у вщповщь на свiтловий сигнал одного (жовтого) кольору, який перюдично з'являвся на панелi приладу, мали з максимальною швидюстю вiдпускати кнопку, що була попередньо натиснута. Реестрували середню величину ЛП у мс на пiдставi здiйснення 10 вимiрювань. В той же час з метою визначення провщних характеристик ЛП ДЗМР та РНПр тестове завдання ускладнювали: дослщжуваш у вiдповiдь на появу сигналiв трьох рiзних кольорiв (жовтого, зеленого i червоного) повиннi були на першi два (жовтий i зелений) реагувати аналогiчним до попереднього чином, а на останнш (червоний) - не реагувати. Реестрували середню величину ЛП ДЗМР в мс у вщповщь на пред'явлення 5 св^лових сигналiв жовтого кольору в складi стереотипно! серi! (сигнали жовтого, зеленого, червоного та знов зеленого кольору), а також рiвень РНПр на пiдставi урахування загально! кшькосп зривiв диференцiйованих реакцiй, що мали мюце. Для визначення функцiональних характеристик ВНПр застосовували методику визначення реакци на об'ект, який рухаеться, iз використанням електродинамiчного хронорефлексометра. Дослiджуваним особам запропоновували шляхом натискування спецiально! кнопки зупинити стршку, яка рухалась на переднш панелi приладу, в мющ, що було визначене наперед, заздалепдь. Реестрували середню величину помилки, що мала мюце, у мс на пiдставi проведення 10 окремих вимiрювань.
З метою проведення комплексно! ощнки показниюв стiйкостi i переключення уваги, i, на цiй пiдставi, визначення особливостей провщних характеристик розумово! працездатносп студентiв, використовували методику Шульте, яка передбачала вщшукування дослiджуваними особами чисел вщ 1 до 25, розташованих у довiльному порядку на 5 спещальних таблицях поспiль. Виходячи iз часу виконання кожного завдання зпдно iз формулою 1, визначали вщповщно ступiнь ефективностi працi (СЕПр): t1 + t2 + t3 + t4 + t5, СЕПр =---; (1) 5
Обробка та статистичний аналiз отриманих результат проводився на пiдставi застосування пакету прикладних програм багатовимiрного статистичного аналiзу "Statistica 6.1 for Windows" (лщензшний №AXX910A374605FA) iз використання процедур описово! статистики та параметричних методiв ощнки достовiрностi виявлених вiдмiнностей за критерiем Ст'юдента (t) iз визначенням ступеня !х значущостi (р).
Результати дослщження та Тх обговорення. Результати, отримаш пiд час здiйснення поглиблено! фiзiолого-гiгiенiчноi оцiнки особливостей процесiв формування в динамщ перебування у вищих медичних навчальних закладах (ВМНЗ) таких критерiальних показникiв функцiонального стану ВНД, як швидкюш параметри сенсомоторних реакцiй i, передусiм, величин ПЗМР i ДЗМР, значення яких надають iнформацiю про стан характеристик зорово-рухово! координацп, якi перебувають вiдповiдно в основi реалiзацi! рiзноманiтних стереотипних професiйно-значущих рухових прийомiв та ряду важливих з професшно! точки зору сенсомоторних акпв, що потрiбнi для здiйснення усшшно! теоретично! дiяльностi майбутнього лiкаря та практично! дiяльностi лiкаря-стоматолога у разi визначення i оцiнки ПЗМР, та про
стутнь ефективносп здшснення координованих руховий актiв в ходi реалiзадil нестереотипних робочих прийомiв, властивих для стоматолопчно! дiяльностi та пов'язаних iз розпiзнаванням рiзних (позитивних, негативних, iндиферентних) за сво1м змютом сигналiв, що надходять до людини пiд час реалiзадil конкретних рухових дш вiдповiдно у разi визначення i оцiнки ДЗМР, вiдзначали наявнють цiлого ряду достатньо цiкавих явищ. Серед дiвчат-першокурсниць i юнаюв-першокурсниюв, тобто на вихiдному етапi перебування у МВНЗ, величини ЛП ПЗМР становили вщповщно 153.91±2,66 мс та 148,91±4,22 мс, серед дiвчат-третьокурсниць i юнаюв-третьокурсникiв, тобто на промiжному етапi перебування у МВНЗ, - вщповщно 155,01±3,50 мс (р(1;)1-3>0,05) та 156,07±3,19 мс (р(1;)1-3>0,05), i, зрештою, серед дiвчат-п'ятикурсниць i юнаюв-п'ятикурсниюв, тобто на кiнцевому етапi перебування у МВНЗ, - вщповщно 141,62±2,85 мс (р0)3-5<0,01; р(г)1-5<0,01) та 143,56±2,76 мс (р(г)3-5<0,01; р(г)1-5>0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Показники характеристик вищоТ нервовот дiяльностi та уваги студенев стоматологiчного
факультету в дннам1ц1 навчання у вищому медичному навчальному закладi (М±т; п; р)
Показники Час дослщжень Групи студенев р(^)д_ю
Д1вчата Юнаки
п М±т п М±т
Латентний перюд просто! зорово-моторно! реакди, мс 1 курс 32 153.91±2,66 32 148,91±4,22 >0,05
3 курс 32 155,01±3,50 32 156,07±3,19 >0,05
5 курс 32 141,62±2,85 32 143,56±2,76 >0,05
р(1)1-3 >0,05 >0,05
р(1)3-5 <0,01 <0,01
р(1)1-5 <0,01 >0,05
Латентний перюд диферендшовано! зорово-моторно! реакди, мс 1 курс 32 177,92±3,28 32 178,00±6,05 >0,05
3 курс 32 181,86±3,51 32 184,57±4,21 >0,05
5 курс 32 173,30±2,92 32 177,70±3,99 >0,05
р(1)1-3 >0,05 >0,05
р(1)3-5 >0,05 >0,05
р®1-5 >0,05 >0,05
Рухомють нервових продеав, зриви диференд1ювання 1 курс 32 1,21±0,17 32 1,50±0,17 >0,05
3 курс 32 1,03±0,15 32 1,25±0,22 >0,05
5 курс 32 1,00±0,16 32 1,12±0,20 >0,05
р(1)1-3 >0,05 >0,05
р(1)3-5 >0,05 >0,05
р(1)1-5 >0,05 >0,05
Вр1вноважешсть нервових продеЫв, помилка у мс 1 курс 32 23,06±1,29 32 23,68±1,55 >0,05
3 курс 32 22,09±1,49 32 21,93±1,32 >0,05
5 курс 32 20,25±1,51 32 20,53±1,40 >0,05
р(1)1-3 >0,05 >0,05
р(1)3-5 >0,05 >0,05
р(1)1-5 >0,05 >0,05
3 курс 32 22,09±1,49 32 21,93±1,32 >0,05
5 курс 32 20,25±1,51 32 20,53±1,40 >0,05
р(1)1-3 >0,05 >0,05
р(1)3-5 >0,05 >0,05
р(1)1-5 >0,05 >0,05
Стутнь ефективносп прад1, що виконуеться, с 1 курс 32 33,77±0,95 32 40,99±1,77 <0,001
3 курс 32 39,24±1,43 32 38,88±1,34 >0,05
5 курс 32 36,58±0,82 32 38,01±0,88 >0,05
р(1)1-3 <0,01 >0,05
р(1)3-5 >0,05 >0,05
р(1)1-5 <0,05 >0,05
Найменшi зпдно iз рiвнем вираження i, отже, найкращi з адаптадiйних позицiй, значення ЛП ПЗМР рееструвались серед студенток i студентiв, якi навчались на випускному 5 курсi, найбiльшi, ^ таким чином, найгiршi з адаптадшно! точки зору значення ЛП ПЗМР - серед студенток i студенпв, якi навчались на 3 кура, показники, властивi для студенток i студентiв, яю навчались на вихщному 1 курсi, вiдзначались промiжним характером вщповщно до ступеня вираження. Статистично-значущi розбiжностi спостерiгались у разi зютавлення показниюв, властивих для дiвчат, що перебували на 3 i 5 курсах (р(1)3-5<0,01) та на 1 i 5 курсах (р(1)1-5<0,01), а також показниюв, властивих для юнаюв, що перебували на 3 i 5 курсах (р(1)3-5<0,01). Статево-обумовлених вщмшностей не рееструвалось, хоч i
протягом бшьшого перюду навчання у ВМНЗ (кр1м його вихщиого етапу) кращ1 у фуикцюиальиому вщиошеиш показники спостер1гались серед д1вчат.
Цшком подiбиий до попереднього випадку характер змш у динамщ перебуваиия в МВНЗ був властивий i для показиикiв щодо швидкосп ДЗМР. Зокрема, величиии !! ЛП у дiвчат-першокурсииць i юиаюв-першокурсииюв складали вiдповiдио 177,92±3,28 мс та 178,00±6,05 мс, у дiвчат-третьокурсииць i юиакiв-третьокурсиикiв - вiдповiдио 181,86±3,51 мс (р(1)1-3>0,05) та 184,57±4,21 мс (р(1;)1-3>0,05), у дiвчат-п'ятикурсииць i юиакiв-п'ятикурсиикiв - вщповщио 173,30±2,92 мс (р(г)3-5>0,05; р(г)1-5>0,05) та 177,70±3,99 мс (р(г)3-5>0,05; р(г)1-5>0,05).
Отже, i в цьому випадку найменшi згiдио iз ступеием виражения i, отже, иайкращi з адаптацшио! точки зору, значения ЛП ДЗМР рееструвались серед студенток i студеипв, якi иавчались иа 5 курш, иайбiльшi, i, таким чииом, найгiршi з адаптацiйиих позицiй значения ЛП ДЗМР - серед студенток i студеипв, якi иавчались иа 3 курш, показиики, властивi для студенток i студеитiв, якi иавчались иа 1 курш, вiдзиачались промiжиим характером зпдио iз рiвием виражеиия. Яких-иебудь статистично-значущих вiдмiииостей аиi у вшовому коитекстi, аиi у статево-обумовлеиому ракурс ие рееструвалось (р(1;)>0,05), хоч i протягом усього часу студеитського перюду життя бiльш оптимальиими слiд було вважати показиики швидкосп ДЗМР, характерш, як i у попередиьому випадку, для дiвчат.
Дещо iиший характер, був властивий для показииюв, що були отримаиi пiд час проведения ппешчио! оцiики показиикiв, якi вщзиачають особливостi РНПр, i, передусiм, особливосп спiввiдиошеиия процесiв збуджеиия i гальмування у структурi ВНД, иадаючи адекватну iиформацiю про процеси формуваиия робочого динамiчного стереотипу, який е основою для устшиого засвоеиия типових руховий дш при викоиаииi будь-яко! професшио-зиачущо! дiяльиостi. I для дiвчат, i для юиакiв характериим слiд було вважати поступове зменшення кiлькостi зривiв дифереицiйоваиих реакцiй в ходi проведения хроиорефлексометрп. Так, серед дiвчат-першокурсииць i юиакiв-першокурсиикiв значения кiлькостi зривiв дифереицшоваиих реакцiй стаиовили вiдповiдио 1,21±0,17 та 1,50±0,17, серед дiвчат-третьокурсииць i юиаюв-третьокурсиикiв - вiдповiдио 1,03±0,15 (р(1;)1-3>0,001) та 1,25±0,22 (р(1;)1-3>0,05), серед дiвчат-п'ятикурсииць i юиакiв-п'ятикурсиикiв - вщповщио 1,00±0,16 (р(1;)3-5>0,05; р(1;)1-5>0,05) та 1,12±0,20 (р(г)3-5>0,05; р(г)1-5>0,05).
Наймеиша кiлькiсть зривiв дифереицiюваиия i, отже, иайбiльш значущi з иавчальио! та професiйио! точок зору показиики РНПр, спостерпались у студенток i студеитiв випускиого курсу, иаймеиш значущi - у студеипв i студенток першого курсу. Як i в попередиьому разi жодиих суттевих аиi вiкових, аиi статевих статистичио-зиачущих розбiжиостей ие рееструвалось (р(1;)>0,05), хоч i протягом усього часу навчання у МВНЗ бшьш оптимальиими слщ було визиачити показиики РНПр, властивi для студенток.
Натомiсть картииа динамiчних змiи протягом перiоду перебування у МВНЗ з боку характеристик ВНПр, котрi вiдображують закоиомiриостi взаемозв'язку, взаемозалежиосп i, головиим чииом, збалансування осиовиих иервових процесiв, яю е передумовою до адекватного виконання стереотипних дiй у иав'язаиому ритмi шд час викоиаиия професiйио-зиачущо! дiяльиостi, властиво! для повсякдеииого студеитського буття, була цшком подiбиою до тако!, що властива для характеристик сенсомоторних реакцш. Так, величиии помилки пiд час визначення особливостей реакцiй иа об'ект, який рухаеться, в ходi ощнки показиикiв ВНПр у дiвчат-першокурсииць i юиакiв-першокурсиикiв складали вiдповiдио 23,06±1,29 мс та 23,68±1,55 мс, серед дiвчат-третьокурсниць i юиак1в-третьокурсиик1в - вщповщно 22,09±1,49 мс (р(1)1-3>0,05) та 21,93±1,32 мс (р(1)1-3>0,05), серед дiвчат-п'ятикурсииць i юиак1в-п'ятикурсиик1в - вiдповiдио 20,25±1,51 мс (р(1)3-5>0,05; р(1)1-5>0,05) та 20,53±1,40 мс (р(1)3-5>0,05; р(1)1-5>0,05). Наймеишi i, отже, найкращ^ виходячи iз адаптацiйио-значущих позицiй, значения показиикiв ВНПр рееструвались у студенток i студеитiв 5 курсу, найбшьш^ i, отже, найгiршi - у студенток i студеипв 3 курсу. Будь-яких статистичио-зиачущих вщмшностей аиi у вiковому, аиi у статево-обумовлеиому контексп ие рееструвалось (р(1)>0,05), хоч i протягом усього часу студеитського перюду навчання бшьш оптимальиими слщ було визиачити показиики ВНПр характерш для дiвчат.
Цшавим слщ було визиати i той факт, що впродовж часу навчання незалежно вщ иаявиостi статевих розбiжиостей рееструвались двi достатиьо цiкавi теидеицi!. Якщо показиики, яш вiдображували особливостi формуваиия зиачеиь сеисомоториих реакцш, спочатку дещо попршувались (найбiльшi значения величии ЛП ПЗМР i ЛП ДЗМР були властивi для студеитiв-третьокурсиикiв), згодом покращуючись i досягаючи иайдоскоиалiшого рiвня розвитку серед
студеинв-випускииюв, то показиики, яю вщображували особливостi процешв формуваиия критерiальиих характеристик осиовиих нервових процесiв i, зокрема РНПр i ВНПр, вiдзиачались поступовим та неухильним покращаииям !х величии в динамщ иавчальиого процесу.
Наявиiсть певио! суперечливост процесiв розвитку професiйио-зиачущих ПфФ студеипв, якi забезпечують високий рiвеиь навчально! i професiйио! успiшиостi протягом часу здобуття осиовиих спецiальиостей стоматологiчиого профшю, а також досить своерiдиий статево-обумовлеиий характер !х змiи впродовж перюду иавчаиия у ВМНЗ засвщчували даиi, що були одержаиi в ходi гiгiеиiчио! оцiики провiдиих характеристик уваги за даиими викоиаиия тестових завдаиь иа пiдставi використаиия таблиць Шульте.
Пiд час визиачеиия зиачеиь показниюв стiйкостi i переключения уваги, яш вiдзиачали особливостi ефективиостi пращ, ^ отже, виявляли здатиiсть студентсько! молодi до коректиого та ефективиого викоиаиия поставлеиих перед иими иавчальио- i професшио-зиачущих завдаиь в ходi повсякдеиио! иавчальио! i позаиавчальио! дiяльностi, потрiбио було вiдзиачити, що серед дiвчат-першокурсииць i юиакiв-першокурсиикiв рiвень виражеиия дослiджуваиих показиикiв стаиовив вщповщио 33,77±0,95 с та 40,99±1,77 с, серед дiвчат-третьокурсниць i юиакiв-третьокурсиикiв -вщповщио 39,24±1,43 с (р(г)1-3<0,01) та 38,88±1,34 с (р(г)1-3>0,05), i, зрештою, серед дiвчат-п'ятикурсииць i юнаюв-п'ятикурсниюв - вiдповiдио 36,58±0,82 с (р(1)3-5>0,05; р(1;)1-5<0,05) та 38,01±0,88 с (р(г)3-5>0,05; р(г)1-5>0,05).
Найбiльш адекватиi з адаптацшио! точки зору та з позицш формуваиия високо! фуикцiоиальио! готовиостi до викоиаиия професшно-значущих дш показиики ефективиосн працi, i, отже, стiйкостi та переключения уваги, спостер^ались у студенток 1 курсу i студеитiв 6 курсу, иаймеиш адекватиими - студенток 3 курсу i студеипв 1 курсу. Мiжгруповi статистичио-достовiриi вщмшносн рееструвались мiж юиаками у дiвчат, якi иавчались иа 1 i 3 курсах (р(1) 1 -3<0,01) та 1 i 5 курсах (р(1;)3-5<0,05), иатомiсть, статево-обумовлеиi розбiжиостi дослщжуваиих показиикiв - спостерiгались мiж величинами ефективносп пращ, як були властивi для дiвчат-першокурсииць i юнаюв-першокурсниюв (р(1;)д-ю<0,001), причому бiльш оптимальиi з адаптацшно-значущих позицiй показиики спостерiгались у дiвчат-першокурсникiв, юиаюв-третьокурсиикiв та дiвчат-випускниць.
1. В ходi проведеиих дослщжень визиачеиi особливостi процесiв формуваиия показниюв фуикцiоиальиого стаиу вищо! иервово! дiяльиостi та провiдиих характеристик стiйкостi i переключения студеитiв, якi здобувають стоматолопчний фах, в дииамiцi иавчальиого процесу у вищому медичному иавчальиому заклада
2. Виявлеио, що з боку показниюв фуикцiоиальиого стаиу вищо! иервово! дiяльиостi впродовж часу иавчаиия иезалежио вщ иаявиостi статевих розбiжиостей рееструвались двi достатиьо цiкавi теидеицi!. Якщо показиики, якi вiдображували особливостi формуваиия зиачеиь сенсомоторних реакцiй, спочатку дещо попршувались (иайбiльшi значения величии латеитиого перюду просто! i дифереицiйоваио! зорово-моторно! реакцi! були властивi для студеипв-третьокурсиишв), згодом покращувались i досягали найдосконалшого рiвия розвитку серед студеитiв випускиишв, то показиики, якi вiдображували особливост процесiв формуваиия критерiальиих характеристик осиовиих нервових процешв i, зокрема рухомост i врiвиоважеиостi иервових процесiв, вщзначались поступовим та иеухильиим покращаиия !х величии протягом часу перебуваиия у вищому медичному иавчальиому заклада
3. Встаиовлеио, що иайбшьш адекватш з адаптацiйио! точки зору та з позицш формуваиия високо! функцюнально! готовноси до викоиаиия професiйио-зиачущих дш показиики ефективиостi працi, i, отже, стшкосп та переключения уваги, спостерпались у студенток 1 курсу i студеитiв 6 курсу, иаймеиш адекватш - у студенток 3 курсу i студеипв 1 курсу.
Перспективи подальших дослгджень - отримаш дат засвiдчуютъ певну мозалчтстъ процеЫв, що вiдбуваютъся з боку nровiдних характеристик функщоналъних можливостей оргашзму студентiв, котрi здобуваютъ стоматологiчний фах, та е тдставою для пошуку, розроблення та наукового обхрунтування ефективних заходiв психофiзiологiчного впливу на оргатзм людини, ят забезпечуютъ !х цшеспрямований розвиток, та психогiгiенiчноl корекцй виявлених змш.
1. Бодров В. А. Психология профессиональной деятельности. Теоретические и прикладные проблемы / В. А. Бодров //М.: Изд-во "Институт психологии РАН", - 2006. - 623 с.
2. Баранов А. А. Медицинские и социальные аспекты адаптации подростков к условиям воспитания, обучения и / А. А. Баранов // - ГОЭТАР-медиа, - 2007. - 352 с.
3. Кальниш В. В. Психофизиологические аспекты изучения надежности операторской деятельности / В. В. Кальниш // Укр. журн. з пробл. медицини пращ. - 2008. - № 3. - С. 81-88.
4. Кальниш В. В. Удосконалення методологи визначення психофiзiологiчних характеристик операторiв / В. В. Кальниш, А. В. Швець // Укр. журн. з пробл. медицини пращ. - 2008. - № 4. - С. 49-54.
5. Кундieв Ю. I. П^вняльна характеристика стану професшно! захворюваност в Укра!т i свт / Ю. I. Кундiев, А. М. Нагорна, Л. О. Добровольський // Журн. АМН Укра'ни. - 2009. - № 2. - С. 3-11.
6. Полька Н. С. Актуальт проблеми психоппени дтей i пiдлiткiв: шляхи та перспективи !х вирiшення (огляд лiтератури i власних дослiджень) / Н. С. Полька, I. В. Сергета // Журнал НАМН Укра!ни. - 2012. - т. 18, № 2. - С. 223-236.
7. Сергета И. В. Офтальмо-гигиенические аспекты современного визуального окружения детей, подростков и молодежи / И. В. Сергета, Л. В. Подригало, Н. В. Малачкова // - Вшниця: Дшо, - 2009. - 176 с.
8. Сердюк А. М. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями / А. М. Сердюк, Н. С. Полька, И. В. Сергета // - Вшниця: Нова книга, - 2012. - 336 с.
ОСОБЕННОСТИ ПРОЦЕССОВ ФОРМИРОВАНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ВЫСШЕЙ НЕРВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ХАРАКТЕРИСТИКИ ВНИМАНИЯ СТУДЕНТОВ-СТОМАТОЛОГОВ Панчук О. Ю.
На основе использования современных психофизиологических и гигиенических методов выявлено, что на протяжении периода обучения среди студентов-стоматологов независимо от наличия половых различий регистрировались две достаточно интересные тенденции изменений со стороны показателей функционального состояния высшей нервной деятельности. Если показатели, отражающие особенности формирования сенсомо-торных реакций, сначала несколько ухудшались (наибольшие величины латентного периода простой и дифференцированной зрительно-моторной реакции были характерны для студентов-третьекурсников), улучшаясь далее и достигая наиболее значимого уровня развития среди студентов-выпускников, то показатели, отражающие особенности процессов формирования критериальных характеристик подвижности и уравновешенности нервных процессов, отличались постепенным и неуклонным улучшением их величин в динамике процесса обучения. Вместе с тем установлено, что наиболее адекватные с адаптационной точки зрения показатели эффективности выполняемой работы, и, таким образом, устойчивости и переключения внимания, наблюдались у студенток 1 курса и студентов 6 курса, наименее адекватные - у студенток 3 курса и студентов 1 курса.
Ключевые слова: студенты, стоматологические профессии, функциональное состояние, характеристики внимания.
Стаття надшшла 11.05.2016 р.
FEATURES OF THE PROCESS OF FORMING THE FUNCTIONAL CONDITIONS OF HIGHER NERVOUS ACTIVITY AND CHARACTERISTICS OF DENTAL STUDENTS ATTENTION Panchuk O.Yu.
Based on the use of modern psychophysiological and hygienic methods found that over time of learning the students dentists regardless of whether sex differences registered two quite interesting trends regarding changes in the parameters of the functional state of higher nervous activity. If the indicators, which reflect features of the formation of values senso-motor reactions initially somewhat worsened (the biggest values of the latent period of simple and differentiated visual-motor response was typical for students studied for 3 course) then improved and reaching the most perfect level of the students graduate, the indicators which reflect features of the formation criterion characteristics of mobility and balance nerve processes were more gradual and steady improvement of their values. At the same time it found that the most appropriate from the point of view of adaptation performance indicators of the work performed, and, therefore, stability and switching of attention were observed in students and 1st year students (girls) and 3rd year students (youths), the least adequate - in the 3rd year students (girls) and 1st year students (youths).
Key words: students, dental profession, functional state, characteristics of attention.
Рецензент Гунас I.В.
УДК 616.8
В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ДИСФУНКЦП ЕНДОТЕЛ1Ю I КОГН1ТИВНИХ ПОРУШЕНЬ
У 46 пащенив з когттивним зниженням i деменщею вивчали бiохiмiчнi маркери судинно! патологи (АСЕ), дисфункци ендотелто ^NOS, ЕТ1), хрошчного запалення (Ар40, Ар42), нейродегенераци (NSE) та за допомогою кореляцшного i дисперсшного аналiзiв визначали !х прюритетний зв'язок з вком або ступенем когттивного дефщиту. Встановили, що за штенсившстю судинно! патологп i !'!' внеску у когттивне зниження i розвиток деменцп можна судити по таким специфiчним бiохiмiчним маркерам сироватки кров^ як анпотензин-перетворювальна (АСЕ) активтсть i Р-амшо!дний пептид 42, тодi як динамка сироваткових рiвней eNOS, ET1 i Р-амшо!дного пептиду 40 завдячуе насамперед вжовим змшам.
Ключовi слова: вк, деменщя, NSE, АСЕ, еNOS, ЕТ1, Ар40, Ар42.
Робота е фрагментом НДР «Вивчити мехашзми формування деменцш рiзного Хенезу» (шифр НАМН.ГД.13Ф.13, державний реестрацшний № 0113U001288).
Деменщя це слабоумство яке прогресуе з вшом. У залежносп вщ патогенезу виокремлюють судинну деменщю, яку спричинюе церебральний атеросклероз, атроф1чну деменщю у наслщок амшо!дозу та змшаний вар1ант старечого маразму [1, 4, 5, 9]. Пщ деменщею
