CC BY
19
УДК 796. 011.875.001
ВПЛИВ ПСИХОФ1ЗИЧНО1 ПОДГОТОВКИ НА ПРАЦЕЗДАТШСТЬ ТА 1НТЕЛЕКТУАЛЬНУ Д1ЯЛЬН1СТЬ СТУДЕНТ1В-МЕДИК1В
У запропонованiй статтi розглядаеться iндивiдуалiзацiя проведення занять зi студентами, полшшення працездатностi i штелектуальноí д1яльносп, мотивацп до занять фiзичними вправами.
Розглянуто розвиток i пiдтримка певного рiвня професiйно-важливих психiчних i фiзичних якостей. У експеримени приймали участь студенти медично! академп. Разом з шшими фiзичними вправами особлива увага придшялась спецiальним дихальним вправам. Показанi засоби ф1знчно'1 культури i спорту, яю пiдвищують загальну i спецiальну професшну фiзичну працездатнiсть. Наведенi методи поеднання правильно оргашзованого дихання i психолопчно! настройки з рухом, як засобу благотворного впливу на оргашзм. Встановлено, що запропонованi нами вправи сприяли покращенню професiйно-важливих психiчних i фiзичних якостей, а також пiдвищенню працездатносп та iнтелектуальноl дiяльностi студентiв медиюв, зняттю пснх1чно'1 i нервово! напруги.
Ключов! слова: Проблема здоров'я, шдивщуальний шдхвд, психоф1зична шдготовка, працездатшсть.
Робота е фрагментом НДР «Комплексна реабштащя хворих на кардiологiчну, легеневу, неврологiчну патологЮ та довгострокова оцшка н ефективностi з урахуванням ступеня фiзичноi активностi, кардiореспiраторних i метаболiчних критерйв здоров'я.» Державний реестрацшний номер-0114и006405.
Формування майбутнього фаивця обумовлюеться двома моментами: професшно цшними природженими психоф1зичними якостями, а також набутими шд час навчання знаниями i вмшнями. Щоб досягти профес1онал1зму i зберегти здоров'я, потр1бно оптим1зувати осв^нш процес, акцентуючи увагу студенев на набутп ними високого р1вня ирацездатносп [3].
Систематичне продовження иращ в стан виснаження, тривале виконання роботи, що пов'язане з нервово-псих1чним перевантаженням може призвести до перевтоми. Гостра i хрошчна втома можуть сприяти захворюванням нервово1 системи, загостренню серцево-судинних захворювань, тощо, зниженню захисних сил оргашзму [4]. Хрошчне виснаження - це сильний стрес - сукуишсть захисних ф1з1олог1чних реакцш, що виникають в оргашзм^ як вщиовщь на вплив несприятливих фактор1в. Част стреси можуть призвести до виснаження адаитацiйноl захисно1 системи оргаиiзму, до зменшення ефективност його роботи й якостi життя людини [1].
Метою роботи було впровадження iидивiдуальиого иiдходу на заняттях зi студентами: засобами исихофiзичноl тдготовки виливати на иiдвищеиия ирацездатиостi i штелектуально1 дiяльиостi, сирияння розвитку iндивiдуальностi студеитiв, иоиередженню вад; иолiишеиия мотивацп до занять фiзичними виравами.
Матерiал та методи дослiдження: аиалiз та узагальнення лiтературиих джерел, анкетування, щоденник самоконтролю, иедагогiчиий контроль, исихофiзичиi тести. У дослщженнях визначали иоказники серцево-судинно1 системи: частоти серцевих скорочень, артерiальний тиск до i иiсля навантаження вiд надежного максимального вживання кисню на велоергометрi на иротязi 5 хвилин. У дослщженнях взяли участь 120 студенпв, якi займалися за пропонованою нами методикою.
Результати дослщження та 1х обговорення: Дослщники уже давно иомiтили, що ефект дн будь-якого фактора може рiзко змiиити - иосилити або иослабити -за рахунок свiдомого керування исихiчиими фуикцiями. Нашi дослiджеиия иоказують, що поеднуючи рухи з певною настройкою исихiки, створюючи иеобхiдиий емоцшний фон, можна рiзко иiдвищити результатившсть фiзичноl вирави. I навиаки, ефектившсть ди на оргаиiзм чисто мехашчно1, доведено1 до автоматизму вирави рiзко зменшуеться [5]. У системi оздоровчо1 фiзичноl культури важливо регулювати дихання - ще1 едино1 вегетативно1 функци, якою людина керуе свiдомо. Дихання здшснюеться автоматично завдяки мехаиiзму, сформованому в ироцесi еволюцп. Цей мехашзм иосилюе веитидяцiю легеиiв i вщиовщно до иотреб оргаиiзму в надходженню кисню до тканини i видшенню в них вуглекислоти [6].
Однак дихання може не тшьки иасивно стежити за иотребою оргашзму в газообмш, иiдтримуючи його працездатшсть, а й активно виливати на не1, значно иолiишуючи життедiяльнiсть людини. Приведет нижче вирави допоможуть мати максимальну користь вiд иоеднання правильно оргашзованого дихання i исихолопчно1 настройки з рухом, як методу взаемного посилення, потенщювання !х благотворного виливу на оргашзм [2].
Вправа 1 .Найкраще набувати навичок гармонiйно повного дихання так. Необхiдно зручно сюти до спинки стiльця. Сидiти напружено, шию тримати вертикально. Видихнути так, щоб майже одночасно опускалися груди i зменшувався об'ем живота. Не дихати поки приемно. Потiм подумати ( або у думках повторювати), що пiд час неглибокого вдиху одночасно i напружено трохи випинаеться жив^ i розширюються груди, а тд час видиху- груди опускаються i згодом втягуеться живiт. Процес повнощнного вдиху i видиху можна уявити шакше, а саме: вщчувати, як пiд час вдиху послщовно наповнюються нижнi частки легенiв (жив^ трохи випинаеться), потiм -середт i верхнi, а пiд час видиху, навпаки, опускаються груди, а поим втягуеться живт У споко! найзручнiше дихати дiафрагмальним типом дихання, при цьому ритм дихання зменшуеться до 810 разiв на хвилину, що благотворно дiе на урiвноваження нервових процесiв (збудження i гальмування).
Вправа 2. Виконуючи дихальш вправи слiд дихати через тс. Цi дихальнi вправи допоможуть поступово набути навичок гармоншно повного та природного дихання, вони будуть тренувати рiвнi довшьш регуляци дихання i механiзми економного використання кисню оргатзмом у споко!. Дихальнi вправи такого характеру тотзують органiзм, урiвноважують нервовi процеси i забезпечують вiдносну сталють фiзiологiчних функцiй органiзму. Зазначимо, що ефектившсть вправ залежить i вщ нормального функцiонування кровообiгу системи травлення. В тому випадку, коли показник стшкосп до киснево! недостатностi не полшшуеться, заняття на деякий час треба припинити i перейти на дозований повшьний бiг i ходьбу.
Вправа 3. Пюля вдиху дiафрагмою видихайте ривками (ударами черевного преса) i кожного разу при короткому видиху вимовляйте « ча ». Пiд час одного видиху зробт кiлька ривкiв пiдряд. Повторювати вправу тд час 3-5-8 видихiв.
Вправа 4. Почергове дихання дiафрагмою так названо нами тому, що тд час першого вдиху живiт випинаеться, а наступного втягуеться. Таким чином, дiафрагма тд час вдиху то опускаеться (живiт випинаеться), то шдшмаеться (живiт втягуеться). Вдих i видих виконувати досить швидко. Повторювати 8- 12 разiв. При цьому почерговий вдих рахують як одноразове виконання.
Крiм того метою нашого дослщження було виявлення взаемозв'язкiв мiж показниками психофiзичних можливостей та працездатнiстю студенпв 1-2 курсiв. Результати кореляцiйного аналiзу свiдчать про велику кiлькiсть взаемозв'язюв мiж показниками темпiнг-тесту. Наприклад, кшькють доторкувань за перших 30с вiрогiдно пов'язана з кiлькiстю доторкувань наступних 30-секундних вiдрiзкiв. Найвищi показники кореляци (г = 0,724-0,812) спостерпаються за результатами всього тесту протягом 2-х хвилин. Аналiз кореляци свщчить, що показники темшнг-тест не мають вiрогiдних взаемозв'язкiв iз результатами динамометрп кистi, диференщаци часу, орiентацil упросторi, темпераменту, просто! i складно! реакцп, тремору, переключення уваги i фiзично! пiдготовленостi. Водночас величина вщхилення вiд половини максимального зусилля право! i лiво! кистi рук мiж собою не пов'язана. Результати диференщаци силових зусиль не пов'язанi з показниками диференщаци часу, орiентацi! у простор^ просто! та складно! реакци, переключення уваги. Диференцiацiя силових здiбностей правою кистю (вiдхилення вiд половини максимального зусилля) пов'язана з величиною тремору (г = 0,503) та негативно з коефщентом продуктивносп (г = -0,510).
Диференщащя зусиль лiвою рукою вщ'емно пов'язана з кшькютю доторкувань правою рукою за 10 с (г = -0,532), коефщентом продуктивносп (г = -0,430), кшькютю доторкувань лiвою рукою за 10 с (г = -0,520), коефщентом продуктивностi лiво! руки(г = -0,511), кiлькiстю доторкувань правою рукою тсля двох перекидiв (г = -0,433), коефщентом продуктивностi право! руки тсля двох перекидiв (г = -0,442) та кшькютю доторкувань тсля проходження вiдрiзка лiвою рукою тсля двох перекидiв (г = -0,516). Отже, чим кращi показники диференщаци силових зусиль, тим менший статичний i динамiчний тремор у студенпв.
Величина диференцiацi! зусиль мае також окремi зв'язки з показниками фiзично! пiдготовленостi студенток. Зокрема, величина вщхилення вiд половини максимальних зусиль пов'язана з результатами биу на 100 м (г = -0,662 - права рука i г = -0,422 - лiва рука).
Психофiзичнi можливосп студентiв характеризуються такими особливостями:- найвищi показники частоти рухiв за результатами теппiнг-тесту у студенпв спостериаються на першому вiдрiзку виконання тесту. Пюля цього вщбуваеться рiзке зниження швидкостi рухiв на 7,5%-25,6% залежно вiд курсу навчання. На третьому етапi теппiнг-тесту у студетв 1 i 2 куршв навчання спостерiгаеться пiдвищення показникiв тестування - точнiсть вимiрювання силових, часових та просторових параметрiв залежить вщ iндивiдуальних особливостей та вiку студенпв.
Точшсть дотримання силових параметрiв становить 5,59-5,77 кг (вщхилення вiд половини максимальних зусиль). Середнш показник точностi вимiрювання часових вiдрiзкiв найвищий на 5-секундному промiжку часу. Величина вiдхилення вщ заданого напрямку руху (орiентацiя у простор^ становит 11,66-14,68 см. Найменшу похибку виявлено в дiвчат;- швидюсть просто! реакцi! у студентiв залежно вщ курсу навчання складае 0,16-0,19с. Складна на 0,04-0,06с тривалiша. Найвищi показники просто! i складно! реакци спостерiгаються на 2 курсi навчання. Пюля двох перекидiв швидкiсть реакцн сповшьнюеться (проста реакцiя - 0,18-0,21с; складна -0,24-0,29с);- показники статичного тремору становлять 2,21-3,67 (права рука) та 4,85-5,70 ^ва рука) доторкувань. Спостерпаеться досить своерщна тенденцiя попршення тремору у студенток 1 курсу навчання. Показники тремору право! руки на 27,32%-162,53% кращ^ нiж лiво!. Результати динамiчного тремору значно прш^ нiж статичного. Кiлькiсть доторкувань правою рукою тд час проведення стержнем становить 6,00-6,20 разiв. Час, протягом якого студенти виконували тест, коливаеться в межах 12,60-13,97с. Коефiцiент продуктивносп залежно вiд курсу навчання становить 0,49-0,63 ум.од. Величини статичного й динамiчного тремору пiсля перекидiв достовiрно знижуються.
Доведено, що дихальну пмнастику можна успiшно використовувати з метою полшшення працездатностi i як показав аналiз щоденникiв i анкетування штелектуально! дiяльностi, регуляцi! нервових процесiв, що досягаеться свiдомим i довiльним регулюванням ритмом дихальних рухiв у споко!. Вiдзначимо, що у тих, хто займаеться фiзичною працею або фiзичною культурою i спортом, формуються навички, якi допомагають поеднувати фiзичне навантаження з найкращим ритмом дихання.
1. Balsevich V. K. Fizicheskaya aktivnost cheloveka. / V.K. Balsevich, V.A. Zaporozhanov //- Kiev: Zdorove, - 1982.-221 s.
2. Vilenskiy M. Ya. Povyishenie vospitatelno-obrazovatelnogo potentsiala fizicheskoy kulturyi v formirovanii lichnosti sovremennogo spetsialista / M.Ya. Vilenskiy // Teoriya i praktika fizicheskoy kulturyi. - 1987.-No.10.-S.11-13.
3. Gubka P.I. Motivatsiya do ozdorovchoyi diyalnosti studentIv / P.I. Gubka, V.I. Ivanov, O.D. Kornienko // Pedagogika, psihologiya ta mediko-biologichni problemi fizichnogo vihovannya i sportu. - 2001.-No.12.- S. 15-20.
4. Gubka P.I. Profesiyno-prikladna fizichna pidgotovka studentiv-medikiv na osnovi otsinki rivnya ruhovoyi ta psihofizichnoyi pidgotovlenosti/ P.I. Gubka, O.V. Lupalo, S.G. Kopchikova // Svit meditsini ta biologiyi, -2012.-No. 1 .-S.55-58.
5. Deyneka K. V. 10 urokov psihofizicheskoy trenirovki. / K.V. Deyneka // M.: Fizkultura i sport, - 1987.- 63 s.
6. Drachuk A.I. OptimIzatsiya fizichnogo vihovannya studentiv vischih zakladiv osviti gumanitarnogo profilyu / A.I. Drachuk. Avtoref. dis. kand. nauk fiz. vih. i sportu: 24.00.02 / Lvivskiy derzh.In-t fiz..kulturi.-Lviv, - 2001-20 s.
W,
ВЛИЯНИЕ ПСИХОФИЗИЧЕСКОМ ПОДГОТОВКИ НА РАБОТОСПОСОБНОСТЬ И ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНУЮ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ Губка П. И., Емець А. В., Скринник Е. О.
В статье рассматривается индивидуализация проведения занятий со студентами, улучшения работоспособности и интеллектуальной деятельности, мотивации к|до| занятиям физическими упражнениями. Рассмотрено развитие и поддержка определенного уровня профессионально важных психических и физических качеств. В эксперименте принимали участие студенты медицинской академии. Вместе с другими физическими упражнениями особенное внимание уделялось специальным дыхательным упражнениям. Показаны средства физической культуры и спорта, которые повышают общую и специальную профессиональную физическую
работоспособность. Приведены методы сочетания правильно организованного дыхания и психологической настройки с движением, как средства благотворного влияния на организм. Установлено, что предложенные нами упражнения способствовали улучшению профессионально важных психических и физических качеств, а также повышению работоспособности и интеллектуальной деятельности студентов медиков, снятию психического и нервного напряжения.
Ключевые слова: проблема здоровья, индивидуальный подход, психофизическая подготовка, работоспособность.
INFLUENCE OF PSYCHOPHYSICAL COMPETENCE ON CAPACITY AND INTELLECTUAL ACTIVITY OF MEDICAL STUDENTS. Gubka P. I., Emets A.V., Skrinnik E.O.
The individualization of realization of studies, improvement of ability to work and intellectual activity, motivations to studies by physical exercises are studied in the article. Development and support of certain level is considered professionally important psychical and physical qualities. The students of medical academy took part in an experiment. Together with other physical exercises the special attention was spared to the special respiratory exercises. Facilities of physical culture and sport, are showed, they promote a general and special professional physical capacity. Resulted methods of combination of the correctly organized breathing and psychological tuning as to the mean of salutary influence on organizm. It is set that exercises are offered by us instrumental in an improvement professionally of important psychological and physical qualities, and also increase of capacity and intellectual activity of students of physicians, removal of psychological and nervous tension.
Key words: the problem of health, individual approach, psychophysical training, abilility to work.
