CC BY
36
УДК 796.825:616.2
ПСИХОФ1ЗИЧНА ПОДГОТОВКА У Ф1ЗИЧНОМУ ВИХОВАНН1 СТУДЕНТ1В -МЕДИК1В СПЕЦIAЛЬНОÏ MЕДИЧНОÏ ГРУПИ
У стата poзглядaeтьcя значения пcиxoфiзичнoï тдготовки, як невiд'eмнoï чacтини ocвiти та виxoвaння cтyдентiв. Зoкpемa yвaгa пpидiляeтьcя, диxaльиим впpaвaм, poзвиткy aбo пiдтpимцi певиoгo piвия пpoфеciйиo-вaжливиx пcиxiчниx i фiзичииx якocтей. Мaтеpiaли дocлiдження дoзвoляють визиачити вплив занять пcиxoфiзичними впpaвaми иа фyикцioиaльиий cтaи cтyдентiв cпецiaльиoï медичиoï rpynH.
Ключов1 слова: студент, осв1та, спещальна медична трупа, психск}нзичш вправи.
Нoве poзyмiння coцiaльнoгo зaмoвлення на пiдгoтoвкy лiкapя, кoмпетентнicть i coцiaльнa пoзицiя якoгo говинна aдеквaтнo вiдпoвiдaти зaгaльнiй тенденцiï в poзвиткy cфеpи медичнoгo oбcлyгoвyвaння. Диxaння е oдним iз ocнoвниx ^o^^, щo дае енеpгiю для фiзичнoï i poзyмoвoï пpaцi, зaбезпечye нopмaльнy життeдiяльнicть opгaнiзмy в cпoкo [1].
^жна людина мае нaвчитиcя ^авильда диxaти, кoнтpoлювaти i yтpимaти диxaння, а дocягти цьoгo невaжкo за дoпoмoгoю диxaльнoï гiмнacтики, вмiння дoвiльнo кеpyвaти зoвнiшнiм диxaнням. Неoбxiднo, щoб кoжний cтyдент нaвчивcя пpaвильнo диxaти [2].
За ocтaннi poки збшьшила^ кiлькicть cтyдентiв, якi за стадам здopoв'я вiднocятьcя дo cпецiaльнoï медичда1' гpyпи. Резеpви пcиxoемoцiйнoï aдaптaцiï opгaнiзмy oбмеженi, звyженi ïx мoжливocтi вщдавлення yнacлiдoк блaгoтвopнoгo cпiлкyвaння з пpиpoдoю. Тoмy в бaгaтьox випaдкax aкyмyлюeтьcя xpoнiчнa втoмa i cпpaцьoвye меxaнiзм зниження pеaктивнocтi [б]. Вcтaнoвленнi явища cпpичиняють неpвoве пеpенaпpyження cиcтем opгaнiзмy. Нacлiдкoм cтae виникнення пaтoлoгiчниx пcиxocoмaтичниx cтaнiв opгaнiзмy, якi cтимyлюють poзвитoк piзниx зaxвopювaнь i в пеpшy чеpгy неpвoвиx i cеpцевo-cyдинниx [5].
^и тaкoмy явищi дoмiнye xвилювaння, яке впливае на мoтивaцiю i фiзичнy aктивнicть cтyдентa. Бaгaтьoм cтyдентaм знaйoмий cтaн, кoли неpвoве нaпpyження пpимyшye ïx пoчyвaти cебе вpaзливим [3]. Пiд впливoм cиcтемaтичниx занять фiзичними впpaвaми за iнтеpеcaми даш cимптoми пocтyпoвo зникають [S].
Нaшi дocлiдження пoкaзyють, щo тоеднуючи pyxи з певнoю нacтpoйкoю пcиxiки, cтвopюючи неoбxiдний емoцiйний фoн, мoжнa piзкo пiдвищити pезyльтaтивнicть фiзичнoï в^ави. Пpaвильне диxaння cтимyлюe меxaнiзми caмopегyляцiï, завдяки яким мoжнa cтaбiлiзyвaти poбoтy opгaнiв i cиcтем opгaнiзмy на oптимaльнoмy для йoгo фyнкцioнaльнoгo стану piвнi [4]. Викopиcтaння диxaльниx в^ав в пpoцеci фiзичнoгo виxoвaння cпpияe yдocкoнaленню фyнкцiй диxaння, iншиx фyнкцioнaльниx cиcтем, пpoфiлaктицi i лiкyвaнню зaxвopювaнь. На ocнoвi cyчacниx дocягнень педагопки, фiзioлoгiï, теopiï та метoдики фiзичнoгo виxoвaння й iншиx нayк стаго мoжливим cвiдoме yпpaвлiння фyнкцiями opгaнiзмy, пiдвищення pезеpвiв здopoв'я.
Mетою po6ora бyлo дocлiдити вплив диxaльниx в^ав на opгaнiзм cтyдентiв cпецiaльнoï медичнoï гpyпи. Дocлiдити ocoбливocтi фyнкцioнaльнoгo стану диxaльнoï cиcтеми cтyдентiв 1720 po^, якi зaймaютьcя диxaльнoю гiмнacтикoю та cтyдентiв, щo зaймaютьcя за зaгaльнoпpийнятoю пpoгpaмoю.
Mатерiал та методи дослщження. Для oцiнки cтyпеня й ефективнocтi дoвiльнoгo кеpyвaння диxaнням cтyдентiв в yмoвax вузу ми викopиcтoвyвaли тaкi метoди: 1. npo6a з дoвiльнoю зaтpимкoю диxaння на вдиxy (пpoбa Штанге) i на виджу (пpoбa Генча); 2.Чacтoтa диxaння в cro^íí; З.ЧСС у cпoкoï; 4. Макетмальне вживання киcню, poзpaxoвaне за методи^ю Кapпмaнa; 5. Екcкypciя гpyднoï клiтки. Дocлiдження пpoвoдилиcя пpoдoвж po^ на бaзi кaфедpи фiзичнoгo виxoвaння та здopoв'я, фiзичнoï pеaбiлiтaцiï, cпopтивнoï медицини УМСА. Бyлo opгaнiзoвaнo 2 ^упи cтyдентiв 17-20 poкiв, вiднеcениx дo cпецiaльнoï медичнoï гpyпи. Дo пеpшoï i дpyгoï гpyпи yвiйшлo пo 1S cтyдентiв (чoлoвiкiв i жiнoк).
Результати дослiдження та ïx обговорення. Дocлiдники уже дaвнo том^или, щo ефект дiï бyдь-якoгo фaктopa мoже piзкo змiнити-пocилити a6o пocлaбити - за paxyнoк cвiдoмoгo кеpyвaння пcиxiчними фyнкцiями. Нaшi дocлiдження гоказують, щo пoeднyючи pyxи з певдаю нacтpoйкoю пcиxiки, cтвopюючи неoбxiдний емoцiйний фoн, мoжнa piзкo пiдвищити pезyльтaтивнicть фiзичнoï впpaви. I навпаки, ефективнють дiï на opгaнiзм чиcтo меxaнiчнoï, дoведенoï дo aвтoмaтизмy впpaви piзкo зменшyeтьcя [7].У cиcтемi oздopoвчoï фiзичнoï кyльтypи вaжливo pегyлювaти диxaння - цieï eдинoï вегетaтивнoï фyнкцiï, ятою людина кеpye cвiдoмo.
© Губка П.1., 2015
Дихання здшснюеться автоматично завдяки мехашзму, сформованому в процес еволюцп. Цей механiзм посилюе вентиляцiю легенiв i вiдповiдно до потреб оргашзму в надходженню кисню до тканини i видiленню в них вуглекислоти [10]. Однак дихання може не тшьки пасивно стежити за потребою оргашзму в газообмш, шдтримуючи його працездатнiсть, а й активно впливати на не!, значно полшшуючи життедiяльнiсть людини [9].
Вщомо, що дiафрагма - найсильтший м'яз для вдиху, а живгг - для видиху. Якщо щ м'язи функцiонують правильно, то тд час видиху живiт трохи випинаеться (отже дiафрагма ущiмлюеться i натискае, на нутрощ^, а пiд час видиху живгт зменшуеться (отже скорочуеться, м'язи живота i дiафрагма набувае куполоподiбного положення). Таке дихання називаеться дiафрагмальним. Дiафрагмальне дихання найлегше проводити лежачи на спинi, зiгнувши ноги в колшах. Однак цьому типу дихання треба навчитися сидячи i стоячи. Ритм дихання даний природою тому у кожного вш iндивiдуальний i залежить вiд загального стану здоров'я, змши емоцiй тощо.
Доведено, що змша циклiв дихання супроводжуеться змiнами кровообiгу: пiд час вдиху прискорюеться скорочення м'язiв серця, швидюсть поширення пульсово! хвилi пiд час вдиху зростае, шд час видиху - знижуеться, наповнення периферичних судин кров'ю пiд час вдиху зменшуеться, а тд час видиху - збшьшуеться.
Аналiз дослiджень свiдчить, що показники темтнг-тесту не мають вiрогiдних взаемозв'язкiв iз результатами динамометрп кистi, диференщацп часу, орiентацi! у простор^темпераменту, просто! i складно! реакцп, тремору, переключения уваги,фiзично! пiдготовленостi.Водночас величина вщхилення вiд половини максимального зусилля право! i лiво! кистi рук мiж собою не пов'язана.
Диференщащя силових здiбностей правою кистю (вщхилення вiд половини максимального зусилля) пов'язана з величиною тремору (г = 0,505) Диференщащя зусиль лiвою рукою вщ'емно пов'язана з кшьюстю доторкувань правою рукою за 10 с (г = -0,533), коефщентом продуктивносп (г = -0,432), кiлькiстю доторкувань лiвою рукою за 10 с (г = -0,522), коефщентом продуктивностi лiво! руки (г = -0,510), кшьюстю доторкувань правою рукою шсля двох перекцщв (г = -0,432), коефщентом продуктивностi право! руки пiсля двох перекцщв (г = -0,440) та кшьюстю доторкувань тсля проходження в^^зка лiвою рукою пiсля двох перекцщв (г = -0,514). Отже, чим кращi показники диференцiацi! силових зусиль, тим менший статичний i динамiчний тремор у студентiв.
Психофiзичнi можливосп студентiв характеризуються такими особливостями: - найвищi показники частоти рух1в за результатами тептнг-тесту у студенпв спостерiгаються на першому вiдрiзку виконання тесту. Пiсля цього вiдбуваеться рiзке зниження швидкостi рух1в на 7,2%-25,4% залежно вiд курсу навчання. На третьому етапi тептнг-тесту у студешв 1 i 2 курсiв навчання спостерiгаеться пщвищення показниюв тестування - точтсть вимiрювання силових, часових та просторових параметрiв залежить вiд iидивiдуальних особливостей та вiку студеитiв. Середнш показник точностi вимiрювання часових в^^зюв найвищий на 5-секундному промiжку часу. Величина вщхилення вщ заданого напрямку руху (орiентацiя у просторi) становить 11,66-14,68 см. -показники статичного тремору становлять 2,21-3,67 (права рука) та 4,85-5,70 ^ва рука) доторкувань. Спостерпаеться тенденщя попршення тремору у студенев 1 курсу навчання. Показники тремору право! руки на 27,32%-162,53% кращ^ нiж лiво!. Результати динамчного тремору значно гiршi, нiж статичного [1]. Кшьюсть доторкувань правою рукою тд час проведения стержнем становить 6,026,22 разiв. Час, протягом якого студенти виконували тест, коливаеться в межах 12,63-13,87с. Коефiцiеит продуктивносп залежно вiд курсу навчання становить 0,59-0,65 ум.од..величини статичного й динамчного тремору пiсля перекидiв достовiрно знижуються.
Ж
В результатi дослiджень доведено, що дихальну гiмнастику можна усшшно використовувати з метою полiпшения стану здоров'я студеппв спецiально! медично! групи !х працездатностi i як показав аналiз щоденникiв i анкетування штелектуально! дiяльностi, регуляцi! нервових процесiв, що досягаеться свiдомим i довiльним регулюванням ритмом дихальних рухiв у споко!. Вiдзначимо, що у тих студенев, що займалися психофiзичними вправами, формувалися навички, якi допомагають поеднувати фiзичне навантаження з найкращим ритмом дихання.
1. Атаманюк С. I. Дихальш вправи у ф1зичному вихованн1 студентов/ С. I. Атаманюк, О. В. Кириченко, О. Л. Терьохша // Ф1зична культура та здоров'я, № 4, - 2010. С. 58-62.
2. Барчуков И. С. Физическая культура и спорт: методология, теория, практика / И. С. Барчуков, А. Н. Нестеров // -Москва, Издательский центр «Академия» - 2008- 522 с.
3. Губка П. И. Оптимизация тренировочных режимов занятий для мужчин различных профессиональных групп./ П.И. Губка // Теория и практика физической культуры -М. , №1, - 1989 .С. 27-30.
4. Губка П. I. Лёгкая атлетика: Учебно-методическое пособие ГЦОЛИФК / П. I. Губка Ю. Г. Травин //-М.-1989. 186 с.
5. Губка П. И. Изменение физической работоспособности у людей под влиянием занятий оздоровительным бегом / П. И. Губка // - М., №6, - 1996, С. 46-49
6. Галагуза А. А. Характеристика факторiв, що впливають на здоров'я студенев вищих навчальних закладiв / А. А. Галагуза //Теорiя та методика фiзичного виховання. № 3, - 2004. С. 41-44.
7. Губка П. I. Психофiзична тдготовка курсанив i студенев; Навчально-методичний поабник / П. I. Губка // - Освт. К. - 2005, 129 с.
8. Губка П. I. Професшно-прикладна фiзична тдготовка студетв-медиюв на основi оцшки рiвня рухово! та психофiзичноi шдготовленосп / П.! Губка, О.В. Лупало, С.Г. Копчикова // Св^ медицини та бюлоги, - 2012.-№1.- С. 55-58.
9. Дейнека К. В. 10 уроков психофизической тренировки / К. В. Дейнека // - М.: Фис, 198 с.
10. Дакал Н. А. Анализ подходов к организации физического воспитания в высших учебных заведениях, направленных на повышение мотивации к двигательной активности. «Современная стратегия и инновационные технологии физического совершенствования студенческой молодёжи» / Н.А. Дакал, Л.В. Аникеенко // - Одесса, - 2005 С. 354 - 358.
ПСИХОФИЗИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА В ФИЗИЧЕСКОМ ВОСПИТАНИИ СТУДЕНТОВ МЕДИКОВ СПЕЦИАЛЬНОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ГРУППЫ Губка П. И.
В статье рассматривается значение психофизической подготовки, как неотъемлемой части образования и воспитания студентов. В частности внимание уделяется дыхательным упражнениям, развитию или поддержке определенного уровня, профессионально важных психических и физических качеств. Материалы исследования позволяют определить влияние занятий психофизическими упражнениями на функциональное состояние студентов специальной медицинской группы.
Ключевые слова: студент, образование, специальная медицинская группа, психофизические упражнения.
Стаття надшшла 11.12.2014 р.
PSYCHOPHYSICAL TRAINING IN PHYSICAL EDUCATION OF MEDICAL STUDENTS OF SPECIAL MEDICAL GROUP Gubka P. I.
In the article the value of psychophysical training is examined as to inalienable part of education and training of students. Attention is spared in particular, to respiratory exercises, development or support of certain level, professionally important psychical and physical qualities. Research materials allow defining influence of employments psychophysical exercises on the functional state of students of special medical group.
Key words: student, education, special medical group, psychophysical exercises.
Pe^roeHT TyHac I.B.
УДК 615.9:615.916'1:546.815:576.524
ПАТОГЕНЕТИЧН1 МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ДИСФУНКЦП У ПРАЦ1ВНИК1В В УМОВАХ Д11 НИЗЬКИХ КОНЦЕНТРАЦ1Й СВИНЦЮ
У робот представлено результати обстеження пращвниюв, яю професшно контактують 3i свинцем. Встановлено формування токсемп на piBrn важкого ступеню. Визначет основт мехашзми формування токсемп, розмiри молекул i частинок ендотоксишв, потенщал токсин-шдуковано'1 цитолтчно! активност (Т1ЦА), прюритетш мюця накопичення ендотоксишв на токсиннесучих фракщях кровi в залежност вщ рiвня свинцю у кров^ Встановлено перевищення вмiсту штриив-штратсв у сироватцi кровi (NO 2-/NO3-) всiх обстежених працiвникiв, яке супроводжувалось накопиченням вмюту S-нiтрозотiолiв (RS --NO+) та диштрозильних комплексiв залiза ((RS-)2Fe+(NO+)2). Запропоновано визначення вмiсту суми штритсв-штраив (NO 2-/NO3-) та його стабшьних метаболiтiв (S-нiтрозотiолiв (RS --NO+)i динiтрозильних комплексiв залiза ((RS-)2Fe+(NO+)2) у сироватцi кровi, як маркерiв ранньо! дiагностики вазотоксичного впливу свинцю. Визначена його роль у формуванш ендотелiальноI дисфункцii при iнтоксикацii свинцем.
Ключовi слова: свинець, нiтрити-нiтрати, S-штрозотюли, динiтрозильнi комплекси залiза, маркери, дiагностика, профiлактика, ендотоксемiя, механiзми формування.
Робота е фрагментом НДР «Органи нервово!, iмунноí та сечостатевоI систем в умовах експериментального пошкодження» № держреестрацн 0112и001413.
За даними ВООЗ свинець виступае одним з прюритетних { небезпечних забруднювач1в навколишнього середовища. З чисельних наукових публшацш добре вщомо, що свинець е одним з високотоксичних метатв з пол1тропною та кумулятивною д1ею [2, 8]. Вш викликае змши з боку центрально! та периферично! нервово! системи, впливае на юстковий мозок, кров, судини, генетичний апарат кттини, проявляе гонадотоксичну та ембрютоксичну д1ю.
Результатами наукових дослщжень останшх роюв встановлено, що при ди патогенетичного чинника, зокрема х1м1чного генезу, в оргашзм1 формуеться токсем1я, яка являе собою багатостадшний процес, що характеризуеться тенденщею до генератзаци та прогресування
© Карлова О.О., Яворовський О.П. та inm., 2015
