CC BY
14
© Третяк Т. О., Дрегваль I. В., Севериновська О. В. УДК 57.024+072.616.717
Третяк Т. О., Дрегваль I. В., Севериновська О. В.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОБРАЗНОГО ТИПУ МИСЛЕННЯ
У СТУДЕНТ1В-Б1ОЛОГ1В
Дшпропетровський нацюнальний ушверситет iм. Олеся Гончара (м. Днiпропетровськ)
tessamina78@mail.ru
Робота е фрагментом НДР кафедри фiзiологiI людини та тварин Днтропетровського нацюнально-го унiверситету iменi Олеся Гончара «Дослiдження функцiонального стану людини-оператора за рiзних умов прац та механiзмiв формування розумово! дг яльнос^», (2016-2018, № 0116 и 000022).
Вступ. На сьогоднiшнiй день стратепя вищо! освiти передбачае спрямованють не тiльки на якiсть знань, але й на формування сощально значущих умiнь, якi використовуються для досягнення результату, а також на пщтримку цшнюних вiдносин сучас-но! людини до свiту. У цьому сенс образне мислення, з одного боку, сприяе ефективному структуруванню й обробцi iнформацiI. З Ышого, передбачае образ як еднiсть знання про цшност i ставлення до них. Складовi його аспекти при певних умовах можуть сприяти формуванню особистiсних смислiв i тим самим визначають цiннiсно-орiентований розвиток особистостi. Тобто образне мислення допомагае особi використовувати свм iндивiдуальний творчий та штелектуальний потенцiал [16,17].
Здатнiсть подумки змоделювати можливi варiан-ти рiшення проблеми мае принципове значення для рiзних аспекпв людського пiзнання й поведшки, але механiзми даного явища по сут невiдомi. Численни-ми дослщниками встановлено, що мислення нероз-ривно пов'язане з чуттевим пiзнанням. Перехщ вiд вiдчуття до думки е складним процесом, який по-лягае у видтены та вiдокремленнi предмета чи його ознаки та встановленн ютотного, загального для багатьох предме^в. Мислення образами входить до якост важливих компонентiв усiх видiв людсько! дiяльностi, однак вмiст уявних образiв, умови !х ство-рення, оперування ними в процес дiяльностi ютотно змiнюються, оскiльки образ функцiонуе в мисленн не окремо, а у складнм структурi дiяльностi й вико-нуе особливу функцiю, яка полягае у прогнозуваны, коригуваннi та забезпеченн не тiльки сприйняття вг домого, але i породжуе нове - ранше невiдоме або неiснуюче взагалi [11,13,14].
Розумовий образ за своею природою мае подвм-не джерело детермiнацiI. З одного боку, вш вбирае в себе чуттевий досвщ, що виникае в безпосеред-ньому контакт людини з навколишнiм свтом, в ходi його практичного перетворення, i в цьому сенсi образ шдивщуальний, чуттево-емоцiйно забарв-лений, особистюно значущий, тобто суб'ективний. З Ышого, вiн включае результати теоретичного осмислення дмсност через оволодiння сусптьно-
юторичним досвiдом, представленим в системi понять, в яких цей досвщ виступае у кристалiзованому, «знятому» i у цьому сенсi «знеособленому» виглядк Тiльки у процесi засвоення науковi поняття, спираю-чись на образи, набувають особистюний сенс («пер-соыф^ються»), стають надбанням суб'екта [18].
Образне мислення являе собою едину систему форм вщображення - наочно^евого, наочно-образного i вiзуального мислення - з переходами вщ позначення окремих одиниць предметного змюту вiдображення до встановлення мiж ними консти-тутивних зв'язкiв, узагальнення i побудови образно-концептуально! моделi i потiм на II основi до ви-явлення категорiальноI структури сутнiсноI функцi'l вщображуваного. Мислення в образах входить як суттевий компонент у всi без винятку види людсько! дiяльностi, якими б розвиненими i абстрактними вони не були. Немае прямого шляху засвоення понять. 1х засвоення завжди опосередковуеться розу-мовими образами [4], як представленi короткочас-ною та оперативною пам'яттю.
Життева необхщнють iснувати i дiяти в серед-овищi з неповною iнформацiею призвела до виник-нення у людини апарату образного мислення. Його цшнють полягае в тому, що воно дозволяе прийняти ршення i найти вихщ в проблемнiй ситуацiI навггь при вiдсутностi потрiбноI повноти знань. Образне мислення уможливлюе спрощення деяких етатв ро-зумових операцiй для отримання юнцевого результату [3].
Дана форма мислення домЫуюча у дтей до-шкiльного та молодшого шкiльного вiку. Цей вид мислення достатньо розвинений у керiвникiв рiзно-го рангу i рiвня, у людей-операторiв, у всiх тих, кому часто доводиться приймати ршення стосовно пред-метiв свое! дiяльностi, лише спостертаючи за ними без посередньо! взаемодiI.
Мета роботи - дослщження психоемоцiйного стану та визначення сатураци й основних вегетатив-них показниюв забезпечення психофiзiологiчного стану пiд час наочно-образного мислення студен-тiв-бiологiв.
Об'ект I методи досл1джень. Обстежили 175 студенток - дiвчат вiком 18-22 роки факультету бюлоги, екологiI та медицини Днiпропетровського нацiонального унiверситету iменi Олеся Гончара, якi навчаються на денному вщдтены за напрямом «Бю-логiя». Усi випробуванi дали письмову добровтьну
згоду на участь у дослщжены й були практично здо-ровими без шкщливих звичок.
Дослiдження проводились у тихому, добре про-в^рюваному затемненому примiщеннi з постiйною температурою +20 - 22 0С, у ранковi години, що дозволило виключити вплив добових коливань ВСР на результати до^дження [8].
До^дження проводились в один i той же час в два етапи.
На першому етап вивчали шдивщуальы психоф^ зiологiчнi особливостi студентiв. Визначення дом^ нантностi руки проводили за загально прийнятими моторними пробами: схрещення паль^в рук, поза Наполеона, аплодування, «Проби на точнiсть попа-дання» [7], «Рисування вертикальних лiнiй», «Вир^ зання ножицями по контуру», «Виконання оберталь-них рухiв». Домiнантнiсть твкут головного мозку пiд час мислення визначали за тестами-рисунками [1].
Формулу темпераменту визначали за А. Беловим [9], як
Т=Х%+С%+Ф%+М %, де Х=(А/А)»100%; С=(А/А)»100°%; Ф=(А/А)»100°%; М=(А/А)»100°%,
де X, С, Ф, М - типи темпераменту;
А1, А2, А3, А4 - число позитивних вщповщей за паспортом темпераменту в'щпов'щного блоку;
А - загальна юльюсть позитивних вщповщей за чотирма паспортами темпераменту.
Якщо вщносний результат числа позитивних вщповщей по якомусь типу становив 40% i вище, то вважали, даний тип темпераменту домЫую-чим. Якщо цей результат становив 30-39%, то якост даного типу темпераменту виражен досить яскраво, результат 20-29% - середньо виражеы, при 10-19% - виражен в малому ступеы.
За результатами цього блоку тестування вщби-рали однорщы групи для подальшого дослщження.
На другому етап в процес наочно-образного мислення дослщжували: ступшь насичення киснем гемоглобшу артерiальноI кровi (сатура^ю), частоту пульсу та нейровегетативний стан. Вимiрювання перших двох показниюв проводили за допомогою пальцевого пульсоксиметра серií ХУ300 (згщно ш-струкцiI до приладу) до розумового навантаження та пщ час операцм мислення. Принцип дИ приладу заснований на тому, що присутнм у кровi оксигемо-глобiн i дезоксигемоглобiн мають рiзне поглинання св™а у червонiй та iнфрачервонiй област спектру. Оксигемоглобiн переважно поглинае свггло у Ыфра-червонiй областi спектра (Х = 940 нм), а дезоксиге-моглобЫ - у червонм областi спектра (Х = 680 нм). Оброблен результати виводились на екран приладу. Дiапазон вимiрiв склав 70-99%.Точнiсть ± 2%.
Оцшку нейровегетативного стану проводили за розрахунковим показником кардюштервалографи (К1Г) як мультикритерiального комплексу методом визначення фiзiологiчного забезпечення психiчних процесiв за показниками змЫ функцiI серцево-су-динно! системи (ССС).
Реестрацю електрокардiограми здiйснювали до та вщразу пiсля розумового навантаження за допо-
могою приладу ЕК 1Т-03М2 за Ыструк^ею до нього. В подальшому пюля вимiру розмiру iнтервалiв Я-Я (не менше 100 iнтервалiв) складали динамiчний ряд, який статистично обробляли. Розраховували наступнi показники К1Г: моду (Мо); амплiтуду моди (Амо); варiацiйний розмах (МхйМп); стрес-iндекс (шдекс напруги регуляторних систем) (Б!); «вегета-тивний показник» (ВП).
Для обчислення показника Мо застосовували формулу [6]:
М„ = х +
ИМо ИМо-1
0 0 И - И ) + И - И )
Мо Мо-1 Мо Мо+1
А
де х0 - нижня границя модального ¡нтервалу; 1Мо - частота в модальному iнтервалi;
и.
^ - частота попередньому IнтервалI;
ним;
А - величина iнтервалу.
Показник Б! обчислювали за формулою:
АМ
Б! =-
2•M„•MxDMn
100%,
де Мо - мода;
Амо (%) - юльюсть кардiоiнтервалiв (у %), вдпо-вднихдапазону моди при ширин стовпчика дiагра -ми 50 мс;
МхОМп - рiзниця м'ж максимальним i мiнiмаль-ним значеннями йй.
ВП розраховували за формулою:
pNN50% 100-АМо
вп=—^— +-—
10 10
де ВП (од.) - вегетативний показник;
рЫЫ50 (%) - вдсоток пар послдовних кардЫн-тервалiв, яю вiдрiзняються бльш, нiж на 50 мс;
Амо (%) - юльюсть кардiоiнтервалiв (у %), вдпо-вднихдапазону моди при ширин стовпчика дiагра -ми 50 мс.
1нтерпретацю даних здмснювали за таблицею авторiв [2].
До та пюля розумового навантаження визначали психоемоцмний стан за методом Кiрлiан за методикою [10,12]. Реестрацю, обробку та аналiз пара-метрiв зображень газорозрядного випромЫювання проводили в таюй послщовностк аналого-цифро-ве перетворення зображень кiрлiан за допомогою сканування; фрагмента^я зображень з метою ви-дтення областей свтння окремих паль^в; бшари-за^я зображень за порогом яскравост^ обчислення площi корони свтння [5].
Для дослщження образного мислення студентам пропонували задачi iз збiрника тестiв [15]. Час тестування - 5 хвилин, пюля якого визначали коеф^ ^ент успшност виконання завдання у вiдсотках.
Статистичний та графiчний аналiз даних здмс-нювали за допомогою пакета прикладних програм «8Р8817», порiвняння двох незалежних вибiрок -за непараметричним U-критерiем Манна-Уiтнi вважали статистично значущими при рiвнi значущостi Р<0,05.
Результати дослщжень та Ух обговорення.
За результатами психологiчного тестування вщ-
брали студенев I (I група) та IV (II група) курЫв правим, ам-бiверти, з вщсутнютю астенiI, iз середнiм рiвнем стресостм-костi i середнiм рiвнем тривоги, сильним типом нервово! систе-ми. За типом мислення сформу-вали групи з середым i високим рiвнем розвитку наочно-образ-ного мислення.
На початку доотдження ми висунули гiпотезу, що когытив-на дiяльнiсть - активний про-цес, який вимагае адекватного метаболiчного забезпечення й, насамперед, посиленого поста-чання кисню, що досягаеться iнтенсифiкацiею роботи серце-во-судинно! системи як за раху-нок мiсцевих, так i центральних механiзмiв.
Результати дослiдження (табл. 1) вказують, що пщ час виконання завдань на наочно-образне мислення ступЫь на-сичення киснем гемоглобшу артерiальноI кровi вiрогiдно збтьшилась тiльки у студентiв старших курЫв з середнiм рiв-нем розвитку ^е! когнiтивноI активностi, в Ыших групах змiни були несуттевими. Отже, уявна активнють при наочно-образно-му мисленн не потребуе додат-кового кисневого забезпечення (значення сатурацп коливають-ся на рiвнi контрою), що характерно для бтьшост оЫб.
Проте вiрогiдно змшюеть-ся частота серцевих скоро-чень (табл. 2): збтьшуеться в осiб з середым рiвнем роз-витку наочно-образного мис-лення й зменшуеться - в осiб з високим рiвнем розвитку цiе'í розумово! активности неза-лежно вiд курсу навчання. Рiз-ниця в динамiцi ЧСС, скорш за все, пов'язана з тим, що у оЫб з менш розвинутим ступенем образного мислення пщ час тес-тування включаються резерви серцево-судинно! системи, тодi як особи з високим розвитком наочно-образного мислення не потребують додатково! стиму-ляцiI, або активацiI з боку ССС. Звщси витiкае, що найбтьший появ наочно-образного мислення супроводжуеться бiльш спо-кiйним станом, подiбним до ре-лаксацiI.
Таблиця 1.
Стушнь насичення киснем гемоглобiну артерiальноГ кровi у студентiв з рiзним рiвнем розвитку наочно-образного мислення
Р1вень розвитку наочно-образного мислення
и с середнш високий
а |_ до навантаження (контроль) шсля навантаження до навантаження (контроль) шсля навантаження
I 94,06+0,97 95,02+0,91 94,62+1,69 92,18+2,34
II 92,30+1,27 94,29+0,92 * 94,05+0,97 94,13+1,05
Примiтка: * - в1рог1дн1 зм1ни при Р < 0,05 по вщношенню до контролю.
Таблиця 2.
Частота пульсу у студенев з рiзним рiвнем розвитку наочно-образного мислення
Р1вень розвитку наочно-образного мислення
и с у середнш високий
р |_ до навантаження шсля навантаження до навантаження шсля навантаження
I 78,22+3,42 82,71+3,57 * 88,41+4,81 84,06+4,33 *
II 81,60+2,31 84,65+2,29 * 84,06+2,44 81,10+2,25 *
Примiтка: * - в1ропдн1 зм1ни при Р < 0,05 по в1дношенню до контролю.
Таблиця 3.
Оцшка нейровегетативного стану у студентiв з рiзним рiвнем розвитку наочно-образного мислення
Показники Р1вень розвитку наочно-образного мислення
середнш високий
до наванта- ження (контроль) шсля навантаження до наванта- ження (контроль) шсля навантаження
I група
Мо 0,61+0,03 0,60+0,02 0,58+0,03 0,63+0,03*
Амо (%) 42,83+4,29 50,29+3,70 43,43+4,43 50,00+4,77*
МхйМп 280,00+40,53 242,50+51,88* 234,00+38,07 172,00+15,83*
Б1 160,90+37,12 237,58+50,98 218,64+52,91 267,40+45,16*
ВП 0,47+0,08 0,42+0,10* 0,42+0,08 0,28+0,03*
II група
Мо 0,68+0,03 0,67+0,03 0,65+0,02 0,69+0,02*
Амо (%) 50,44+3,85 54,56+3,81 50,89+5,44 39,89+3,12*
МхйМп 215,00+13,60 187,50+15,80* 240,00+27,49 200,00+28,28*
Б1 197,06+28,84 259,75+39,14* 229,18+40,77 148,91+25,58*
ВП 0,33+0,03 0,29+0,03* 0,37+0,05 0,28+0,04*
Примiтка: * - в1рог1дн1 зм1ни при Р < 0,05 по в1дношенню до контролю.
Оцшка нейровегетативного стану за значеннями кардiоiнтервалiв дала змогу виявити деяк мехаыз-ми регуляцiI психiчних функцм (при образному тип1 мислення людини) за показниками функцюнування ССС. У студенев з середнiм рiвнем образного мислення показник моди мав тенден^ю до зниження, що характеризуе актива^ю гуморального каналу системи керування серцевим ритмом (табл. 3).
У студенев з високим рiвнем образного мислення значення моди вiрогiдно збтьшилась, що говорить на користь активацп центральних механiзмiв керування серцевим ритмом за дано! когытивно! активности
Для оцiнки активностi симпатично! частини автономно! нервово! системи розрахували показник АМо, який виражали у вщсотках вщ загального числа кардюциклмв масиву. За даними наших досл^ джень спостерiгалось пщвищення показника АМо у студентiв з середым рiвнем образного мислення, що е вщображенням впливу (по нервових каналах) центрального контуру регуляци на автономний (табл. 3). У студенев з високим рiвнем образного мислення спостер^ались рiзноспрямованi реакцп: у студентiв молодших курсiв вiдмiчали тенденцiю до збiльшення показника АМо, а у студенев старших курЫв навпаки - вiрогiдне зниження. Скорш за все, у студентiв старших курЫв зменшення впливу центрального контуру регуляци на систему керування серцевим ритмом пов'язано з вищими адаптацм-ними можливостями i бтьш комфортним фiзичним станом при звичнм гарно розвиненiй формi розумо-во! активностi.
Рiвень активностi парасимпатично! ланки автономно! нервово! системи розраховували за по-казником МхйМп. Встановили, що у студенев всiх груп незалежно вщ рiвня розвитку наочно-образного мислення пщ час тестування даний показник достовiрно знижався, що е вщображенням впливу центрального контуру регуляци серцевим ритмом (табл. 3).
1ндекс напруги регуляторних систем у бтьшост1 студенев мав тенденцю до збтьшення, або вiро-гiдно збтьшувався, що ми характеризували як стан компенсованого дистресу. Протилежний ефект - в^ рогiдне зниження С1 (до рiвня значень норми) встановили у студенев старших курсiв з високим рiвнем образного мислення, що також пщтверджуе ком-фортний функцюнальний стан студентiв при виконаннi завдання.
Вегетативний показник (ВП), харак-теризуючи загальну варiабельнiсть сер-цевого ритму, формуеться переважно за рахунок впливу на ритм серцевих скоро-чень парасимпатично! ланки автономно! нервово! системи. У вЫх студен^в-бюло-пв при наочно-образному мисленн спо-стерiгали достовiрне зменшення ВП, що вказуе на пщвищення рiвня функцюну-вання оргаызму (пiдтверджуе, що уявний процес е активним), але мехаызми забез-печення мислення залежать вщ команд з ЦНС.
Рис. Приклади зображень на рентгешвсьмй плiвцi газорозрядного випромiнювання вщ 4-го (безiменного) пальця правоГ руки до навантаження (контроль) i шсля навантаження (наочно-образне мислення) студентiв рiзних курсiв.
Останнiм етапом дослiдження е оцiнка психое-моцiйного стану студенев при наочно-образному мисленнi. Один з методiв, який дозволяе безпосе-редньо вiзуалiзувати змiни психiчного, фiзичного та бюенергоЫформацмного рiвнiв органiзацi! людини е метод Кiрлiан. Враховуючи iнформативнiсть да-ного методу, ми гiпотетично припустили, що його можна використати для оцшки процеЫв мислення людини при виконанн когнiтивних завдань.
Приклади зображень вщ 4-го (безiменного пальця право! руки), отриманих на рентгеывсьюй плiвцi з використанням методу кiрлiан наведен! на рисунку.
Вiдмiтимо, що у бтьшост студентiв ! курсу у стан спокою як внутрiшне, так i середне стрипер-не ктьце мали розриви у деяких мюцях, що, скорiш за все, пов'язано iз станом напруги перед невщо-мим. У бiльшостi студентiв IV курсу корона свтння навколо 4-го пальця право! руки була рiвномiрною без розривiв, що е показником здоров'я i психiчно! рiвноваги. Розумове навантаження позитивно впли-вало на корону свтння, роблячи !! рiвномiрною.
Статистичний аналiз отриманих даних показав, що у вЫх студентiв-бiологiв пюля виконання завдання на наочно-образне мислення достовiрно збть-шувалась площа корони свтння (табл. 4).
Таблиця 4.
Площа корони свтння 4-го (без1менного пальця) правоГ руки у стаж спокою та при наочно-образному мисленж студент1в-б1олопв
Р1вень розвитку наочно-образного мислення Площа корони свтння, ум. од.
до навантаження (контроль) п1сля навантаження
середшй 24499,75±4362,83 31917,33±4111,74*
високий 10569,55±3611,03 346 44,27±5847,326*
Примпжа. * - в1рог1дно пор1вняно з контролем на р1вн1 Р < 0,05.
Цкавим виявилось те, що юнуе залежнiсть мiж якiстю виконання завдання на наочно-образне мис-лення та шириною корони свтння навколо пальця: вищий рiвень образного мислення - бтьша ступiнь енергетики свiтiння.
Використаний метод кiрлiан для оцiнки прояву процесу мислення е досить специфiчним та мае ряд переваг i недолив. Основною перевагою е можли-вiсть отримання iнтегральноI характеристики власти-востей та стану людини, на базi яко! можуть у подаль-шому будуватися якiснi висновки та ктькюы оцiнки. Серед недолiкiв слщ зазначити високу чутливiсть до зовншых впливiв; вiдсутнiсть загально прийнято! стандартизовано! методики обробки результат ви-мiрювань; потребу в аналiзi вiзуально,í Ыформаци.
Висновки
Вивчаючи мислення, як i будь-який iнший психiч-ний процес, необхщно враховувати й до^джува-ти як саме потреби i мотиви змусили дану людину включитися у тзнавальну дiяльнiсть.
Встановили, що ступЫь насичення киснем гемо-глобiну артерiальноI кровi при наочно-образному мисленнi вiрогiдно збiльшилась тiльки у студентiв старших курЫв з середнiм рiвнем розвитку цiеI ког-нiтивноI активностi, в Ыших групах змiни були несут-тевими. Змiна ЧСС рiзноспрямована: збтьшуеться у осiб з середнiм рiвнем розвитку наочно-образного мислення й зменшуеться - у оЫб з високим рiвнем розвитку цiеI розумово! активности незалежно вiд курсу навчання. Отже, найбтьший прояв наочно-об-разного мислення супроводжуеться бiльш споюй-ним станом, подiбним до релаксацiI.
У студенев з високим рiвнем образного мислення показник моди вiрогiдно збтьшився, що говорить на користь активацп центральних механiзмiв керування серцевим ритмом за дано! когытивно! активной. Пiдвищення амплiтуди моди та зниження
варiацiйного розмаху у студенев з середнiм рiвнем образного мислення та у студенев молодших кур-сiв з високим рiвнем наочно-образного мислення е вщображенням впливу центрального контуру ре-гуляцiI на автономний. У студенев старших курсiв з високим рiвнем образного мислення цей показник вiрогiдно знижався.
Iндекс напруги регуляторних систем у бiльшостi студенев мав тенденцiю до збiльшення, або вiро-гiдно збiльшувався, що ми характеризували як стан компенсованого дистресу. Протилежний ефект - вг рогщне зниження СI (до рiвня значень норми) встановили у студенев старших курЫв з високим рiвнем образного мислення, що вказуе на комфортний функцюнальний стан студентiв при виконанн завдання.
У вЫх студентiв-бiологiв при наочно-образному мисленнi спостер^али достовiрне зменшення вегетативного показника, що вказуе на пщвищення рiвня функцiонування органiзму.
Iснуе залежнiсть мiж якiстю рiвнем розвитку образного мислення та шириною корони свтння навколо 4-го пальця право руки: вищий рiвень образного мислення - бтьша ступшь енергетики свтння. Отже, вважаемо, що процеси образного мислення людини можна контролювати за допомогою методу кiрлiанографiI. Цей метод стввщноситься з результатами дослщжень нейровегетативного стану людини. Кiрлiанографiя, як об'ективний метод мае перевагу перед Ышими методами дiагностики образного мислення, а також дозволяе визначити прюритеты природы здiбностi людини, що доцтьно у процес навчання та виховання.
Перспективи подальших дослщжень
Подалыхн дослiдження будуть спрямован на ви-вчення закономiрностей бюелектрично! активностi мозку при рiзних видах розумово! активность
Лiтература
1. Балин В.Д. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие / В.Д. Балин, В.К. Гайда,
В.К. Горбачевский [и др.].; Под общей ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. - СПб.: Питер, 2000. - 560 с.
2. Бань А.С. Вегетативный показатель для оценки вариабельности ритма сердца спортсменов / А.С. Бань, Г.М. Загородный //
Медицинский журнал. - 2010. - № 4. - С. 127-130.
3. Башлыков А.А. Образное представление состояния сложных технологических объектов управления / А.А. Башлыков // Ис-
кусственный интеллект и принятие решений. - 2012. - № 3. - C. 9-18.
4. Валькман Ю.Р. О языке образного мышления / Ю.Р. Валькман, Л.Р. Исмагилова // Доклады международной конференции
«Диалог 2004». - 2004. - C. 90-97.
5. Глухова Н.В. Разработка метода анализа геометрических и яркостных параметров изображений газоразрядного излучения
[Електронний ресурс] / Н.В. Глухова, Л.А. Песоцкая // Конференция «Биофизические методы в клинической лабораторной диагностике». - 2015. - C.-Петербург. - 6 с. - Режим доступу до журн.: https://yadi.sk/d/6YiVh3pphvdJu.
6. Елисеева И.И. Общая теория статистики / И.И. Елисеева, М.М. Юзбашев. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 102 с.
7. Карелин А.А. Большая энциклопедия психологических тестов / А.А. Карелин. - М.: Эксмо, 2007. - 416 с.
8. Киселев А.Р. Динамика мощности низко- и высокочастотного диапазонов спектра вариабельности сердечного ритма у
больных ишемической болезнью сердца с различной тяжестью коронарного атеросклероза в ходе нагрузочных проб / А.Р. Киселев, В.И. Гриднев, О.М. Посненкова [и др.] // Физиология человека. - 2008. - Т. 34, № 3. - С. 57-64.
9. Миронова Е.Е. Сборник психологических тестов. Часть I: Пособие Сост. Е.Е. Миронова. - М.: Женский институт ЭНВИЛА,
2005. - 155 с.
10. Песоцкая Л.А. Способ экспресс-диагностики психоэмоционального состояния человека / Патент Украины № 49283 А61В5/05.- Бюл. № 9. - 2002.
11. Петров А.В. Классификация средств наглядности в современной системе обучения / А.В. Петров, Н.Б. Попова // МИР НАУКИ, КУЛЬТУРЫ, образования. - 2007. - № 2 (5). - C. 88-92.
12. Пюоцька Л.А. Бюенергетичш методи дослщження як здоров'язберiгаючi нанотехнологп в педагопчному процес / Л.А. Пюоцька, Т.В. Лаюза, Ю.О. Лоян [та ш.] // Системи обробки шформацп. - 2013. - Вип. 6 (113). - С. 277-280.
13. Сафронова Н.В. Моделирование психологических процессов познания как познавательный прием / Н.В. Сафронова // Вектор науки ТГУ. - 2011. - Т. 2 (5). - C. 241-244.
14. Скрипко З.А. Роль процесса наблюдения в изучении естественнонаучных законов природы / З.А. Скрипко // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2004. - № 6. - C. 100-104.
15. Филлипс Ч. Креатив и образное мышление: 50+50 задач для тренировки / Ч. Филлипс. - М.: Эксмо, 2012. -192 с.
16. Leka-Mulaku L. The Significance of the Visual-figurative Art in the Development of Children's Upbringing and Creativity / L. Leka-Mulaku // Int. J. of Scientific & Engineering Research. - 2013. - Vol. 4 (3). - P. 1-8.
17. Rubtsov V.V. Psychological Research on Genesis and Development of Everyday Concepts in Educational Dialogue (Second Stage) / V.V. Rubtsov, A.A. Margolis, M.V. Telegin // Psychological Science and Education. - 2008. - Vol. 2. - P. 61-69.
18. Schacter D.L. Episodic future thinking and episodic counterf actual thinking: intersections between memory and decisions / D.L. Schacter // Neurobiol. Learn. Mem. - 2015. - Vol. 117. - P. 14-21.
УДК 57.024+072.616.717
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОБРАЗНОГО ТИПУ МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТ1В-Б1ОЛОГ1В
Третяк Т. О., Дрегваль I. В., Севериновська О. В.
Резюме. Стаття присвячена розкриттю механiзмiв регуляци фiзiологiчного забезпечення психiчних про-цеЫв i встановленню можливост кiрлiанфотографiI для оцЫки психоемоцмного стану при наочно-образно-му мисленнк
Встановили рiзноспрямованi змЫи ЧСС: збтьшення у оЫб з середым рiвнем розвитку наочно-образного мислення й зменшення - у оЫб з високим рiвнем розвитку розумово! активности незалежно вщ курсу навчання. Збтьшення показника моди, пщвищення ампгмтуди моди та зниження варiацiйного розмаху при наочно-образному мисленн е вщображенням впливу центрального контуру регуляци на автономний.
У студенев iз середым рiвнем образного мислення вiдмiчали збтьшення Ыдексу напруги регуляторних систем, що характеризуе стан компенсованого дистресу. У студенпв з високим рiвнем розвитку показни-ки когнитивно! здiбностi стресчндексу зменшувались, що вказувало на комфортний функцюнальний стан при виконанн завдання. У вЫх студентiв-бiологiв при наочно-образному мисленнi спостер^али достовiр-не зменшення вегетативного показника, що вказувало на пщвищення рiвня функцюнування органiзму. Чим вищий рiвень прояву образного мислення, тим бтьша ступiнь енергетики свiтiння при кiрлiанографiI.
Ключовi слова: образне мислення, кiрлiанографiя, нейровегетативний стан людини.
УДК 57.024 + 072.616.717
ИССЛЕДОВАНИЕ ОБРАЗНОГО ТИПА МЫШЛЕНИЯ У СТУДЕНТОВ-БИОЛОГОВ
Третяк Т. О., Дрегваль И. В., Севериновская Е. В.
Резюме. Статья посвящена раскрытию механизмов регуляции физиологического обеспечения психических процессов и установлению возможности кирлианфотографии для оценки психоэмоционального состояния при наглядно-образном мышлении.
Установили разнонаправленные изменения ЧСС: увеличение у лиц со средним уровнем развития наглядно-образного мышления и уменьшение - у лиц с высоким уровнем развития этой умственной активности, независимо от курса обучения. Увеличение показателя моды, повышение амплитуды моды, снижение вариационного размаха при наглядно-образном мышлении является отражением влияния центрального контура регуляции на автономный.
У студентов со средним уровнем образного мышления отмечали увеличение индекса напряжения ре-гуляторных систем, характеризующий состояние компенсированного дистресса. У студентов с высоким уровнем развития изучаемой когнитивной способности показатели стресс-индекса снижались, что указывало на комфортное функциональное состояние при выполнении задания. У всех студентов-биологов при наглядно-образном мышлении наблюдали достоверное уменьшение вегетативного показателя, что свидетельствовало о повышении уровня функционирования организма. Чем выше уровень проявления образного мышления, тем большая степень энергетики свечения при кирлианографии.
Ключевые слова: наглядно-образное мышление, кирлианография, нейровегетативное состояние человека.
UDC 57.024 +072.616.717
STUDYING IMAGE-BEARING THINKING TYPE OF STUDENTS
Tretiak T. O., Dregval I. V., Severynovska O. V.
Abstract. The ability to model possible variants of the problem solution mentally has a great significance for different aspects of human cognition and behaviour, in particular, the way people build the images of future events, which has not been fully investigated yet. Image-bearing thinking suggests an image as a unity of knowledge and attitude to it. Its constituent aspects under certain conditions may facilitate the formation of personality senses, thus defining value and semantic personality development.
Thinking with images is included into the range of the most important components of all kinds of human activity, without exception, irrespective of how developed or separated they are. However, the contents of created images, conditions under which they were created and operating them in the activity process change considerably, as an image does not function in thinking by itself, but fulfils a special function in a complicated structure - a planning function, which predicts, corrects and ensures not only the perception of the existing, but gives birth to the new, unknown before or non-existing at all.
Human thinking can be considered as a creative transformation of images and conceptions that exist in memory. The chosen problem may be topical nowadays, because a modern person must have a range of specific features, such as flexibility of thinking, ability to establish certain connections and dependences as well as ability to find analogies.
Image-bearing thinking is a form of reflecting reality, which does not actually exist at the given moment of time. The peculiarity of this type of thinking is that the thinking process here is directly connected with perceiving a surrounding reality by a person and can not be possible without him. Thinking in images, a person is linked to the reality, while all necessary for thinking images are represented by the short-term and operative memory.
That is why the aim of our work is to identify the peculiarities of image-bearing thinking in Biology students and to determine the effective directions of its development.
Individual psycho-physiological characteristics of a person were investigated, which allowed forming the groups for studying neuro-vegetative and neuro-psychophysiological conditions of a human.
175 female students aged from 18 to 22, studying at the faculty of Biology, Ecology and Medicine of Oles Hon-char Dnipropetrovsk National University were tested. All the tested were volunteers and gave their consent to take part in the investigation. Differently directed changes in heart systole rate (HSR) were established: the students with a medium level of image-bearing thinking demonstrated an increase in HRS, while the students with a high level of this mental activity demonstrated a decrease in HRS irrespective of the year of studying. The increase in the mode index, the increase in the mode amplitude and the decrease in variation span in image-bearing thinking are the reflection of the influence of the central outline on the autonomous one.
The students with a medium level of image-bearing thinking demonstrated the increase in the index of regulatory systems tension, characterizing the state of the compensated distress. The students with a high level of the studied cognitive ability demonstrated the decrease in the stress index, which testified to the comfortable functional state in the process of doing tasks. All Biology students in the process of image-bearing thinking demonstrated a reliable decrease in the vegetative index, which testifies to the increase in the organism functioning level.
It was established that neuro-vegetative indices correlate with the data of the psycho-physiological state and that cognitive processes may be investigated with the help of Kirlian method.
Keywords: image-bearing thinking, Kirlian graphics, neuro-vegetative state of a person.
Рецензент - проф. Шугуров О. О.
Стаття надшшла 15.03.2016 року
