CC BY
86. Двденко М.М. Дослвдження морфофункць онального стану нейроципв головного мозку щур1в шсля штратрахеально! шстиляцп наночастинок ви-сокодисперсного аморфного кремнезему / М.М. Дь денко, В.А. Стежка, В.М. Зшченко// Укра!нський журнал з проблем медицини пращ. - 2013. - №4. -С.54-61.
7. Labouta H.I. Mechanism and determinants of nanoparticle penetration through human skin / H.I. Labouta, T. Kraus, L.K. El-Khordagui, M. Schneider // Nanoscale. - 2011. - V. - P.34989-99.
8. Науково-практичш рекомендаци з утри-мання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю.М.Кожем'якiн, О.С.Хромов, М.А.Фiлоненко, Г.А.Сайфетдшова. - К.: Авiцена, 2002. - 156 с.
9. European convention for the protection of vertebrate animal used for experimental and other scientific purposes. - Council of Europe, Strasburg, 1986.53 p.
10. Методики морфолопчних дослвджень: мо-нографш / Багрш М.М., Ддброва В.А., та iH.; За ред. М.М. Багрш, В.А. Ддброви. - Вшниця: Нова книга, 2016. - 328 с.
11. Микроскопическая техника. Руководство для врачей и лаборантов: Под ред. Д.С. Саркисова, Ю.Л. Петрова. - К.: Медицина, 1996. - С. 427.
12. Автандилов Г.Г. Медицинская морфоме-трия. Руководство / Г.Г. Автандилов. - К.: Медицина, 1990. - 384 с.
13. Proksch E. Skin barrier function, epidermal proliferation and differentiation in eczema / E. Proksch, Holst R. Foelster, J.M. Jensen // Dermatol Science -2006. - Т. 43, №16. - С. 159-169.
Панчук Олександр Юхимович
кандидат медичних наук, асистент кафедри загальног гтени та екологН, Вiнницький нацюнальний медичний ymiверситет iM. М.1. Пирогова
Panchuk O. Y.
Candidate of Medical Sciences, Assistant of the Department of General Hygiene and Ecology, National Pirogov Memorial Medical University
гшешчнА оцшка особливостей професшно-значущо! навчально!
АДАПТАЦП ТА СТАНУ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТ1В, ЯК1 ЗДОБУВАЮТЬ СТОМАТОЛОГ1ЧН1
СПЕЦ1АЛЬНОСТ1
HYGIENIC ASSESSMENT OF THE FEATURES OF PROFESSIONAL SIGNIFICANT EDUCATIONAL ADAPTATION AND HEALTH STATUS OF STUDENTS MASTERING DENTAL
SPECIALTIES
Анотащя: В ходi дослщжень здшснена ппешчна оцшка особливостей професшно-значущо! навчально! адаптацп та стану здоров'я студенпв, яш здобувають стоматолопчш спешальносп. Виявлено, що уза-гальнений рiвень навчально! усшшносл в динамiцi навчання вiдзначаeться наявшстю певних позитивних тенденцiй до збшьшення його величин, в значно б№ш суттeвiй мiрi виражених пвд час аналiзу рiвня навчально! усшшносп за професiйно-орieнтованими дисциплiнами. Для студентсько! молодi властивi великий i середнiй ступiнь вираження емоцiйного напруження, як найбiльш напружений перiод навчання на стоматолопчному факультетi студентки i студенти вiдзначають вихiдний етап навчання, як найменш напружений - його заключний етап. У структурi розподiлу захворювань з тимчасовою втратою працездат-ностi, переважають показники хвороб оргашв дихання, в першу чергу за рахунок гострих респiраторних шфекцш верхнiх дихальних шляхiв i грипу (75,0-86,8%), органiв травлення (3,5-7,2%) та системи кровоо-бiгу (2,5-3,4%). У структурi хронiчно! патологi! визначальнi мюця займають хвороби нервово! системи i органiв чуття (25,4-34,5%), органiв травлення (27,7-30,5%) та системи кровообку (10,6-12,4%).
Summary: In the course of the research carried out нygienic assessment of the features of professional significant educational adaptation and health status of students mastering dental specialties. It was revealed that the level of educational success in learning dynamics characterized by the presence of positive trends to an increase in its overall level, much more significant as expressed in the analysis of the level of educational success for professional-oriented disciplines. Students characterized by a high average degree of severity their emotional stress, as the period of the most intense nature of learning at the dental faculty students celebrate the initial stage of learning, the least busy - the final stage. In the structure of the distribution of diseases with temporary disability, dominated by data on respiratory diseases, primarily due to acute respiratory infections of the upper respiratory tract and influenza (75,0-86,8%), diseases of the digestive systems (3,5-7,2%) and the circulatory system (2,53,4%). In chronic pathology occupy the first places in the structure of disease of the nervous system and sensory organs (25,4-34,5%), the digestive systems (27,7-30,5%) and the circulatory system (10,6-12,4%).
Ключовi слова: студенти, стоматолопчш спешальносп, навчальна адаптащя, стан здоров'я, ппешчна оцшка.
Key words: students, dental specialties, educational adaptation, health status, hygienic assessment
у
Постановка проблеми. Здшснення ппешчно! оцiнки особливостей професшно-зшчущо! нав-чально! адаптаци студентсько! молодi е одним iз обов'язкових компонентiв визначення особливостей перебiгу процесiв професшного i особистiсного становления дiвчат i юнак1в, як1 здобувають певний фах в умовах навчання у закладi вищо! освiти, в тому числ у вищому медичному навчальному за-кладi (ВМНЗ), надае можливiсть виявити вихiднi ознаки окремих проявiв професшно! дезадаитацп, що виникають на рангах етапах отримання професп та обумовлеш дiею внутрiшньонавчальних чинни-шв i реакцiями органiзму у вiдповiдь на !х вплив [1, 2, 3, 7, 8]. Причому одним iз найважливiших показ-ник1в у цьому контекстi, на як1й слiд спиратися в ходi дослiджень подiбного змюту, е рiвень навчаль-но! усшшносп як загалом, так i, передуам, за окре-мими професiйно-орiентованими дисциплшами, а також, безсумнiвно, стан здоров'я [4, 8].
Анатз останнiх дослвджень та публiкацiй. Здiйснення гiгiенiчно! оцшки стану здоров'я та ада-птацшних можливостей на сучасному етапi розви-тку профiлактично! медицини, як правило, передба-чае поеднане застосування як об'ективно-, так i суб'ективно-значущих методiв, причому хоч роль других впродовж теперiшнього часу поступово та неухильно зростае, входячи у площину процеав на-укового обгрунтування ефективних профшактич-них технологiй та методiв прогностично1 оцiнки iмовiрних змiн з боку головних корелят здоров'я, а також псно поеднаних з ним характеристик, зок-рема даних щодо рiвня професiйноl придатностi, данi об'ективних обстежень залишаються вагомим чинником отримання детальное' шформацп про стан здоров'я людини [1, 4, 5, 6, 9].
Видшення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Розглядаючи наведенi даш, необ-х1дно ввдзначити, що проблеми здшснення адекватно! умовам сьогодення гiгiенiчно! оцiнки особливостей професшно-значущо1 навчально1 адаптаци та стану здоров'я студенпв, як1 здобувають певних фах, передбачають застосування комплексного шд-ходу, що поеднуе проведення як об'ективних досль джень, так i використання суб'ективно-значущих методик.
Мета роботи Метою дослвдження е проведення гiгiенiчно! оцiнки особливостей професшно-значущо1 навчально1 адаптаци та стану здоров'я студенпв, як1 здобувають стоматолопчш спецiальностi.
Виклад основного матерiалу. Дослщження проводились базi Вiнницького нацiонального меди-чного унiверситету iм. М.1. Пирогова серед студен-тiв 1, 3 i 5 курсiв стоматологiчного факультету. Як провщш показники стану здоров'я та адаптацшних можливостей органiзму студенпв, що дослщжува-лись, використовувались показники захворювано-стi з тимчасовою втратою працездатностi та захво-рюваностi з хрошчним перебiгом патологiчного процесу, а також визначались структурнi особливо-сп !х поширення, рiвень професiйно-орiентованоl усшшносп та характеристики особливостей адап-
тацшних перетворень, як1 мали мiсце в процеа за-своення практично-значущих навичок i умшь.
KpiM того, з метою здшснення додатково! ощ-нки рiвня та особливостей захворюваностi з ураху-ванням iснyючих у сучаснш медицинi пiдходiв, ви-користовувалися даш суб'ективно! оцiнки власного здоров'я студентсько! молодi на пiдставi аналiзy ан-кетно-опитувальних даних, одержаних на шдстаи заповнення студентами спецiально розробленого опитувальника та шляхом проведення ш-терв'ювання. Вивчення рiвня професшно-орiенто-вано! навчально! yспiшностi як важливого, штегра-льного за сво!м змiстом показника, узагальнено! оцiнки ступеня професшно-значущо! навчально! адаптаци стyдентiв, що засвоюють спецiальностi стоматолопчного профiлю, передбачало проведення викошювання даних щодо рiчно!' i пром1жно! yспiшностi як за медико-теоретичними та за профе-сiйно-орiентованими предметами.
Отже, розглядаючи особливосп навчально! усшшносп стyдентiв в цiломy, необхвдно ввдзначити, що у переважно! бiльшостi дослщжуваних осiб уза-гальнений середнiй бал навчально! усшшносп складав ввд 3,5 до 4,0 балiв та ввд 4,0 до 4,5 балiв. Саме так1 результати були властивi для 42,3% i також 42,3% дiвчат та 44,4% i 14,8% юнаюв, як1 на-вчались на 1 кура, 44,4% i 51,9% дiвчaт та 66,7% i 14,8% юнашв, як1 навчались на 3 кура, а також 66,7% i 14,8% дiвчaт та 42,3% i 23,1% юнак1в, як1 навчались на 5 кура. Лише у юнашв, яш перебу-вали на 1 кура, одшм iз нaйбiльш поширених варь aнтiв щодо величин узагальненого середнього балу навчально! yспiшностi (26,0%) необхщно було вва-жати його значения в межах ввд 3,0 до 3,5 бaлiв. Узагальнений рiвень навчально! yспiшностi в межах до 3,0 бaлiв був властивим лише для 3,8% дiв-чат-першокурсниць, 7,4% юнак1в-першокурсник1в i 15,4% юнаыв-п'ятикурснишв, разом з тим, узагальнений рiвень навчально! yспiшностi в межах ввд 4,5 до 5,0 бaлiв - для 7,8% дiвчaт-першокyрсниць, 3,7% дiвчaт-третьокyрсниць i 14,8% дiвчaт-п'ятикyрс-ниць, а також для 7,4% юнашв-першокурснишв, 14,8% юнашв-третьокурснишв i 15,4% юнаюв-п'ятикурсник1в. Отже, узагальнений рiвень навчально! усшшносп у ВМНЗ загалом вщзначався на-явнiстю певних, щоправда не виражених в яскрaвiй мiрi, позитивних тенденцiй до покращання його по-казник1в.
Дещо iншi результати спостериались пiд час aнaлiзy показнишв узагальненого рiвня навчально! yспiшностi у ВМНЗ за професiйно-орiентовaними дисциплiнaми, ввдповщно до яких впродовж перi-оду здобуття певного фаху простежувалась тенден-ця до формування бiльш глибоких знань i, отже, бiльш високих оцшок. Так, узагальнений середнiй бал навчально! усшшносп в переважнш бiльшостi випадшв також становив вiд 3,5 до 4,0 бaлiв та вiд 4,0 до 4,5 бaлiв, проте, у кожному конкретному ви-падку показники, що ввдображували дaнi друго! (4,0-4,5 бaлiв), у даному випадку, категорп студен-тiв, переважали показники, властиво! для першо! категорп (3,5-4,0 бaлiв). Саме так1 результати були власт^ для 36,6% i 42,3% дiвчaт та 44,4% i 26,7%
юнашв, якi перебували на 1 кура, 22,2% i 55,6% дь вчат та 37,0% i 48,2% юнак1в, як1 перебували на 3 кура, а також 37,0% i 48,2% дiвчат та 27,0% i 30,8% юнак1в, як1 перебували на 5 кура Узагальнений рь вень навчально! успiшностi за професiйно-орieнто-ваними дисциплiнами в межах до 3,0 балiв був вла-стивим пльки для 3,9% дiвчат-першокурсниць, 3,7% юнашв-першокурснишв i 11,5% юнашв-п'яти-курснишв, водночас, узагальнений рiвень навчально! усшшносп в межах вiд 4,5 до 5,0 балiв - для 7,7% дiвчат-першокурсниць, 11,1% дiвчaт-третьо-курсниць i 11,1% дiвчат-п'ятикурсниць, а також для 3,7% юнашв-першокурснишв, 11,1% юнашв-тре-тьокурсник1в i 19,2% юнакiв-п'ятикурсникiв, тобто, якщо к1льк1сть студентiв з усшшшстю до 3,0 балiв за професiйно-орieнтовaними предметами у порiв-няннi iз студентами з успiшнiстю до 3,0 балiв зага-лом була меншою, то к1льк1сть студентiв з усшшшстю ввд 4,5 до 5,0 балiв за професiйно-орieнтовa-ними предметами у порiвняннi iз студентами з усшшшстю ввд 4,5 до 5,0 балiв у дiвчат була або щ-лком порiвняною (молодшi курси), або бiльшою (старшi курси), у юнашв бiльш висок1 результати усшшносп за професiйно-орieнтованими навчаль-ними дисциплшами були кращими, лише на заклю-чному етапi перебування у ВМНЗ.
Як найпоширенiшi рiвнi нервово-емоцiйного напруження, властивого для студентства, що за-своюе стоматологiчний фах, потрiбно було визна-чити його великий i середнш ступiнь вираження, як1 були властивi вiдповiдно для 34,6% i 57,7% дiв-чат, як1 навчались на 1 кура, 33,3% i 29,7% дiвчaт, як1 навчались на 3 кура, та 51,8% i 29,7% дiвчaт, як1 навчались на 5 кура, а також ввдповвдно для 40,8% i 33,3% юнак1в, яш навчались на 1 курсi, та 51,9% i 29,6% юнаков, як навчались на 3 курсi. I лише серед студенпв-випускного курсу спостерталась картина дещо iншого змiсту - найбшьша питома вага даних, була властива для показнишв середнього i незнач-ного ступеня вираження нервово-емоцшного на-пруження - вiдповiдно 38,5% i 23,1% юнаков, як1 перебували на 5 кура
Шд час оцшки даних, як1 вiдзнaчaли характер навчання на стомaтологiчному фaкультетi МВНЗ, слад було визначити, що найбшьша частка досль джуваних осiб визнавали його як напружений i по-мiрно напружений. Таке становище було властиве вщповвдно для 53,8% i 23,1% дiвчaт-першокурс-ниць, 48,2% i 29,6% дiвчaт-третьокурсниць та 29,6% i 51,9% дiвчaт-п'ятикурсниць, а також для 62,9% i 25,9% юнак1в-першокурсник1в, 29,6% i 51,9% юнак1в-третьокурсник1в та 19,2% i 50,0% юнак1в-п'ятикурсник1в тобто як найбшьш напружений студентки i студенти вiдзнaчaли вихiдний етап навчання у заклащ вищо! освiти, як найменш напру-жений - його заключний етап. Не можна було не вiдзнaчити, що як надзвичайно напружений час навчання у МВНЗ характеризували 3,7% дiвчaт-пер-шокурсниць, 3,8% дiвчaт-третьокурсниць i 7,4% дь вчат-п'ятикурсниць, та 7,4% юнашв-першокурсни-к1в, 7,4% юнак1в-третьокурсник1в i 11,5% юнашв-п'ятикурсник1в.
Результати, отримaнi в ходi оцiнки показник1в
рiвня поширення захворювань з тимчасовою втра-тою працездатносп, чiтко вiдзначали, що впродовж календарного року найбiльш поширеною слад було вважати !х наступну частоту. Так, дiвчата i юнаки, яш перебували на 1 курсi, найчастше страждали на гострi хвороби 2 рази на рж (вiдповiдно 42,3% студенток i 44,5% студенпв, тобто майже ! дослщжу-ваних осiб), 1 раз на рж (ввдповвдно 23,1% студенток i 14,8% студентiв) та 3 рази на рж (вiдповiдно 11,6% студенток i 11,1% студентiв), водночас, хво-рiли 4 i бiльше разiв на рiк вiдповiдно 3,8% студенток i 7,4% студентiв, жодного разу не хворши ввд-поввдно 19,2% студенток i 22,2% студенпв, тобто близько 1/5 дослвджуваних оаб. Ддвчата i юнаки, як1 перебували на 3 кура, найчастше страждали на гострi хвороби 1 раз на рж (вiдповiдно 29,5% студенток i 37,1% студентiв, тобто близько 1/3 досль джуваних оаб), 3 рази на рж (вщповщно 26,0% студенток i 22,2% студенпв) та 2 рази на рж (вшпо-ввдно 26,0% студенток i 22,2% студентiв), разом з тим, 4 i бiльше разiв на рiк хворiли вiдповiдно 7,7% студенток i 7,4% студентiв, жодного разу не хворши ввдповщно 11,1% студенток i 11,1% студенпв, тобто близько 1/10 дослщжуваних оаб. Дiвчaтa i юнаки, як1 перебували на 5 кура, найчаспше страждали на гос^ хвороби 2 рази на рж (вiдповiдно 36,7% студенток i 23,1% студентiв, тобто близько '/г 1/3 дослiджувaних осiб), 1 раз на рж (вiдповiдно 20,0% студенток i 27,0% студентiв) та 3 рази на рж (ввдповщно 23,3% студенток i 19,2% студенпв), в той же час, хворши 4 i бшьше рaзiв на рж вшпо-ввдно 10,0% студенток i 7,6% студентiв, жодного разу не хворши ввдповадно 10,0% студенток i 23,2% студентiв, тобто близько 1/10-1/4 дослщжуваних осiб. Загалом же найчаспшою слад було вважати частоту реестраци захворювань з тимчасовою втра-тою прaцездaтностi 2 рази на рж ^вчата-першоку-рсницi, дiвчaтa-п'ятикурсницi, юнаки-першокурс-ники) та 1 раз на рж (дiвчaтa-третьокурсницi, юнаки-третьокурсники, юнаки-п'ятикурсники).
Переважною тривaлiстю захворювань з тимчасовою втратою працездатносп, що рееструвались на рiзних етапах навчання у ВМНЗ, слад було вважати !х тривaлiсть в межах ввд 3 до 7 дшв, яка була властива (майже у вах випадках) для близько !! до-слiджувaних осiб, а саме для: 53,9% дiвчaт-першо-курсниць, 40,6% дiвчaт-третьокурсниць i 43,3% да-вчат-п'ятикурсниць, а також 59,3% юнашв-першо-курсник1в, 69,2% юнак1в-третьокурсник1в i 46,2% юнашв-п'ятикурснишв. Тривaлiсть захворювань до 3 дшв була характерна для 15,3% дiвчaт i 22,2% юнак1в, яш навчались на 1 курсi, 26,0% дiвчaт i 19,3% юнак1в, яш навчались на 3 курсi, а також 26,7% дiвчaт i 27,0% юнашв, яш навчались на 5 кура Не можна було ввдзначити, що у дiвчaт доволi поширеною була тривaлiсть захворювань з тимчасовою втратою працездатносп в межах ввд 7 до 14 дшв - !х частка становила 15,4% серед дiвчaт-пер-шокурсниць, 26,0% серед дiвчaт-третьокурсниць i 30,0% серед дiвчaт-п'ятикурсниць, разом з тим, серед юнашв питома вага значень тако! тривалосп го-стрих захворювань коливалась в межах ввд 7,4% до 11,5%.
u
3pemTow, He Mo^Ha He Big3HaHHTH, ^o b cTpyK-Typi po3noginy 3axBopMBaHb 3 THMHacoBow BTpaTow npaue3gaTHocri, BnacruBux gna cynacHOi crygeurcb-Koi' Monogi npoTaroM ycix eTanax npoBegeHHa gucep-TauiuHoro gocnig^eHHa nepeBa^anu noKa3HHKH 3a-xßopMBaHb opraHiB guxaHHa, b nepmy Hepry 3a paxy-HOK rocrpux pecnipaTopHux m^eKuiu BepxHix guxanbHux mnaxiB i rpuny (Big 75,0% go 86,8%), 3a-xBopMBaHb opraHiB TpaBneHHa (Big 3,5% go 7,2%) Ta 3axßopMBaHb cucTeMH KpoBoo6iry (Big 2,5% go 3,4%). 3HaHHo MeHmoro 6yna HacrKa 3axBopMBaHb mKpu Ta nigmKipHo-^upoBoi KniTKoBHHu, ceHocTareBoi cucreMH, rn^eKuiuHux i napa3HTapHHx 3axBopro-BaHb, 3axBopMBaHb oKa Ta uoro npugaTKoBoro ana-paTy, TpaBM, oTpyeHb Ta geaKux rnmux HacnigKiB gii 3oBHimHix hhhhhmb.
AHani3yMHH cTyniHb nomupeHHa xpoHiHHHx xBopo6 pi3Horo reHe3y Ta pi3Horo cryneHa Bupa-®eHHa, aKi BnnuBanu Ha ^yHKuioHanbHi i agaurauium Mo^nuBocri opraHi3My, piBeHb npaue3garHocTi Ta пpoцecн ^opMyBaHHa npo^eciuHoi npugaTHocri cry-geHTiB, aKi 3acBoMBanu ocHoBHi cTOMaTonoriHHi cne-uianbHocri, cnig 6yno BBa^aTH, ^o HaaBHicTb xpoHiHHHx 3axBopMBaHb, 3rigHo i3 gaHHMH o^iuiuHoi cTarH-cthkh, 6yna BuaBneHa y 31,5% i 20,0% giBHar Ta MHaKiB, aKi nepe6yBanu Ha 1 Kypci, 42,2% i 38,5% giBHar, aKi nepe6yBanu Ha 3 Kypci, Ta 40,0% i 35,4% giBHar, aKi nepe6yBanu Ha 5 Kypci i, oT^e Big3HaHanacb HaaBHicTM тeнgeнцii go 3pocTaHHa BnpogoB® nepi-ogy HaBHaHHa y 3aKnagi bh^oi ocBiTH, uinKoM pecno-HgyMHucb 3 gaHHMH, oTpuMaHHMH b pagi gocnig^eHb, npoBegeHux npoTaroM ocTaHHix poKiB [1, 3, 6] Ta cnpaMoBaHHx Ha BH3HaHeHHa oco6nHBocreu po3noB-crog^eHHa aHanoriHHux naTonoriHHux 3pymeHb y cTaHi 3gopoB'a cTygeHTiB MeguHHux ^aKynbreTiB
BMH3.
Haunomupernmoro HacroTOM 3arocTpeHb 3axBo-pMBaHb 3 xpomHHoro naronoriero cepeg giBHar cnig 6yno BBa^aTH ix BHHUKHeHHa 3 a6o 2 pa3H Ha piK -BignoBigHo y 26,9% i 11,6% y giBHaT-nepmoKypc-Huub, 26,0% i 3,7% y giBHar-TpeTboKypcHuub Ta 10,0% i 13,3% y giBnaT-n'aTHKypcHH^, cepeg MHaKiB - ix BHHHKHeHHa 3 a6o 1 pa3H Ha piK - BignoBigHo y 3,7% i 14,8% y MHaKiB-nepmoKypcHHKiB, 14,8% i 7,4% y giBnaT-TpeTboKypcHHKiB Ta 7,7% i 11,5% y
MHaKiB-n'aTHKypcHHKiB.
HaToMicTb Heo6xigHo 6yno Big3HaHHTH, ^o b cTpyKTypi xpoHiHHoi naronorii BH3HaHanbHi Micua 3auManu xBopo6u HepBoBoi cucreMH Ta opraHiB Hyrra (25,4-34,5%), opraHiB TpaBneHHa (27,7-30,5%), cuc-TeMH KpoBoo6iry (10,6-12,4%), cHcTeMH gHxaHHa (6,5-8,2%) Ta ceHocraTeBoi cucreMH (6,2-7,7%), pa-3om 3 thm, gocTaTHbo He3HaHHow 6yna nuroMa Bara (He 6inbme 3,0%) TaKux 3axBopMBaHb, aK xBopo6u eH-goKpuHHoi cucTeMH, po3nagu xapHyBaHHa Ta nopy-meHHa o6MiHy peHoBHH, xBopo6u KpoBi i KpoBoTBop-hhx opraHiB Ta KicTKoBo-M'a3oBoi cucTeMH i cnonyH-hoi TKaHHHH.
Biiciiobkii i npoMOJuuiY
1. Pe3ynbrarH ririeHiHHoi ouiHKH oco6nHBocreu npo$eciHHo-3Hany^oi HaBHanbHoi agaurauii cTygeHTiB, aKi 3go6yBaMTb cTOMaTonoriHHHH $ax, BH3HaHa-MTb toh $aKT, ^o y3ara^bHeHHH piBeHb HaBna^bHoi
ycnimHocTi y 3aK^agi bh^oi MeguHHoi ocBiTH b guHa-Miui HaBHaHHa Big3HaHaBca HaaBHicTM neBHux no3H-thbhhx TeHgeHuin go 36i^bmeHHa noro Be^HHHH, b 3HaHHo 6i^bm cyrreBin Mipi Bupa^eHux nig Hac aHa-ni3y piBHa HaBHa^bHoi ycnimHocTi 3a npo$eciHHo-opi-eHToBaHHMH gucuunmHaMH.
2. 3axBopMBaHHa 3 THMHacoBow BTpaTow npa-ue3gaTHocTi cepeg goc^ig^yBaHux oci6 HannacTime peecTpyBa^ucb 2 pa3H Ha piK (giBHara-nepmoKypc-Huui, giBHaTa-n'aTHKypcHuui, MHaKH-nepmoKypc-hhkh) Ta 1 pa3 Ha piK (giBHara-TpeTboKypcHHui, MHaKH-TpeTboKypcHHKH, MHaKH-n'aTHKypcHHKH). y cTpyKTypi po3nogi^y 3axBopMBaHb 3 THMHacoBoM BTpaToM npaue3gaTHocTi, B^acTHBux gna cyHacHoi cTygeHTcbKoi Monogi, nepeBa^anu noKa3HHKH 3axBo-pMBaHb opraHiB guxaHHa, b nepmy Hepry 3a paxyHoK rocTpux pecnipaTopHux iH^eKuin BepxHix guxanbHux mnaxiB i rpuny (Big 75,0% go 86,8%), opraHiB TpaB-neHHa (Big 3,5% go 7,2%) Ta cucreMH KpoBoo6iry (Big 2,5% go 3,4%), 3HaHHo MeHmoro 6yna HacTKa 3axBo-pMBaHb mKipu Ta nigmKipHo-^upoBoi KniTKoBHHH, ceHocTareBoi cucTeMH, iH^eKuiÖHux i napa3HTapHux 3axBopMBaHb, 3axBopMBaHb oKa Ta noro npugarKo-Boro anapaTy, TpaBM, oTpyeHb Ta geaKux iHmux Hac-nigKiB gii 3oBHimHix HHHHHKiB.
3. HaaBHicTb xpoHiHHux 3axBopMBaHb, 3rigHo i3 gaHHMH o^iuiÖHoi cTaTucTHKH, 6yna BuaBneHa y 31,5% i 20,0% giBHaT Ta MHaKiB, aKi HaBHanucb Ha 1 Kypci, 42,2% i 38,5% giBHaT, aKi HaBHanucb Ha 3 Kypci, Ta 40,0% i 35,4% giBHaT, aKi HaBHanucb Ha 5 Kypci. y cTpyKTypi xpoHiHHoi naTonorii BH3HaHanbHi Micua 3auManu xBopo6u HepBoBoi cucTeMH Ta opraHiB Hyrra (25,4-34,5%), opraHiB TpaBneHHa (27,7-30,5%), cucreMH KpoBoo6iry (10,6-12,4%), cucTeMH guxaHHa (6,5-8,2%) Ta ceHocTareBoi cucreMH (6,2-7,7%), HaToMicTb, gocTaTHbo He3HaHHow 6yna nuroMa Bara (He 6i-nbme 3,0%) TaKux 3axBopMBaHb, aK xBopo6u eHgoK-puHHoi cucTeMH, po3nagu xapHyBaHHa Ta nopymeHHa o6MiHy peHoBHH, xBopo6u KpoBi i kpobotbophhx opraHiB Ta xBopo6u KicTKoBo-M'a3oBoi cucTeMH i cnony-hhoi TKaHHHH.
CMHCOK ^iTepaTypn:
1. EnuHoBa E. r. ochobh couHanbHo-rurueHUHe-cKoro MoHHTopHHra ycnoBHn o6yHeHHa cTygeHToB BHcmux yHe6HHx 3aBegeHuu / E. r. EnuHoBa, B. P. KyHMa // rurueHa h caHHTapua. - 2012. - № 1. - C. 35-39.
2. Mopo3 B. M. OxopoHa npaui b MeguuuHi Ta ^apMauii / B. M. Mopo3, I. B. CepreTa, H. M. ®e^yK, M. n. OniuHHK. - BiHHuua, 2005. - 544 c.
3. HiK6epr I. I. ririeHa 3 ocHoBaMH eKonorii / I. I. HiK6epr, I. B. CepreTa, H. I. Цнм6anмк - K.: 3go-poB'a, 2001. - 504 c.
4. CepreTa I. B. ^,oHo3onoriHHi 3pymeHHa y cTaHi ncuxiHHoro 3gopoB'a: cyHacHi ncuxoririeHiHHi nigxogH go TnyMaHeHHa, giarHocTHKH Ta ouiHKH / I. B. CepreTa // HayKoBuu ^ypHan MO3 yKpaiHu. - 2013. - № 3 (4). - C. 36-49.
5. CepreTa I. B. fflnaxu onTHMi3auii npo^eciu-Hoi aganTauii cTygeHTiB go yMoB HaBHaHHa y MegHH-HoMy BH^oMy HaBHanbHoMy 3aKnagi Ta ix nporHocTH-HHa 3HaHy^icTb / I. B. CepreTa, H. I, rpuropHyK, O. n.
Молчанова // Довшлля та здоров'я. - 2002. - № 4 (23). - С. 57-61.
6. Сердюк А. М. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями / А. М. Сердюк, Н. С. Полька, I. В. Сергета. - Вшниця: Нова книга, 2012. - 336 с.
7. Сучасш технологи оцшкн особливостей перебиу адаптацшних процеав серед учшвсько! та студентсько! молодi / I. В. Сергета, О. П. Мостова, Н. В. Стоян [та ш.] // Медицина сьогодш i завтра. -
№ 3 (60). - 2013. - С. 164-169.
8. Ушверситетська ппена у контекст iмпле-ментацп "Закону про вищу освиу": фiзiолого-гiгiе-нiчнi основи, реалл та шляхи розвитку / I. В. Сергета, О. Ю. Панчук, Н. В. Стоян [и др.] // Довшлля та здоров'я. - 2016. - № 4 (80). - С. 46-52.
9. Формування здорового способу життя молодо проблеми i перспективи / О. Яременко, О. Балакирева, О. Вакуленко [та ш.]. - К.: Укра!нський шт соцiальних дослвджень. - 2000. - 328 с.
Vares Y.E.,
MD, PhD, DDS
Professor & Head of Chair of the Department of Surgical Dentistry
& Maxillofacial Surgery Danylo Halytsky Lviv National Medical University,
Lviv, Ukraine. Slipyi V.Z., MD
Postgraduate Student at the Department of Surgical Dentistry
& Maxillofacial Surgery Danylo Halytsky Lviv National Medical University,
Lviv, Ukraine.
COMBINATION OF ADVANCED PLATELET-RICH FIBRIN (A-PRF) AND AUTOLOGOUS BONE GRAFT IN THE MANAGEMENT OF MANDIBULAR CYST: A CASE REPORT.
Abstract. Large bone defects usually occur after enucleation of jaw cysts. To prevent incomplete regeneration of the tissue, deformation of the alveolar processes and postoperative complications intrabony defects need to be grafted with significant amounts of substitute materials.
The purpose of the presented case report is to demonstrate the effectiveness of combined use of advanced platelet-rich fibrin (A-PRF™) and autologous bone graft in the management of bone defect after cyst enucleation.
Keywords: advanced platelet-rich fibrin (A-PRF), autologous bone graft, radicular cyst, bone defect, regeneration.
Introduction. Surgical treatment of periapical lesions and odontogenic cysts requires necessity of tissue regeneration to achieve sustainable positive effect. Replacement of cavity defects in the jaws by autocellular blood platelet concentrates, including platelet-rich fibrin (PRF) is the most promising method for optimizing the healing process. Inserting this product into the area of bone wound causes prolonged release of platelet growth factors (platelet-derived growth factor (PDGF), transforming growth factor (TGF)-01, epidermal growth factor (EGF) and insulin-like growth factor (IGF)) [1; 4]. Growth factors induce migration and proliferation of mesenchymal progenitor cells, stimulate vascularization and tissue regeneration. Cystic cavity filled with PRF clots is completely replaced by early bone tissue up to 3 months, instead of 6-12 months under physiological time healing [6]. Due to excessive
plasticity and malleability in many clinical cases it is impossible using PRF alone without mixing it with a bone substitute materials. Theoretically, and clinically proven that PRF is more effective in combination with bone particulate.
Case report. An 18-year-old female patient who reported on 05.10.2016 to the Department of Surgical Dentistry and Maxillofacial Surgery of Danylo Halyt-skyj Lviv National Medical University with recurrent pain and swelling in mandibular left region. After clinical, radiological and laboratory examination next diagnosis was made: radicular cyst of mandible in the region of 35th and 36th teeth; retention and dystopia of 38 tooth (Fig. 1; Fig. 2) Patient has been scheduled for the surgical cystectomy of the 35th, 36th teeth and 38 tooth extraction under local anesthesia. 35th, 36th teeth were treated with endodontic therapy.
