CC BY
19
FUNCTIONAL CONDITION OF CARDIOVASCULAR SYSTEM OF MEDICAL
UNIVERSITY ADMITTED STUDENTS
Kovaliv М.О., Plastunov B.A.
ФУНКЦ1ОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННО'Г СИСТЕМИ ВСТУПНИК1В МЕДИЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
КОВАЛ1В М.О., ПЛАСТУНОВ Б.А.
Львiвський нацю-нальний медичний унiверситет iM. Данила Галицького
УДК 612.13/.17:616-057.87
Ключовi слова: студенти, серцево-судинна система, харчування, свинець.
дним з прюритетних завдань профи лактичноТ медицини залишаеться охорона здоров'я студентськоТ мо-лодi - особливоТ в онтогенетичному i соцiальному аспектi категорií насе-лення з незавершеними процесами бюлопчного дозрiвання (передусiм у першокурсникiв); значним ште-лектуальним i психоемоцiйним на-пруженням внаслiдок сприйняття i перероблення шформацп за умов дефiциту часу та пщвищених вимог до обсягу й якостi знань; специфiч-ним способом життя i побуту (недо-статньою руховою активнiстю, не-рацюнальним харчуванням i режимом дня). Ц особливостi зумовлю-ють надзвичайну уразливють сту-дентiв до несприятливих со^альних i середовищних чинникiв, призво-дять до формування своерiдного донозолопчного стану з виснажен-ням i зривом адаптацмно-компен-саторних механiзмiв, преморбщних зрушень рiзних органiв i систем, зокрема серцево-судинноТ системи (ССС) як провщноТ ланки адаптацií до навантажень [1, 2].
Функцюнальний стан (ФС) ССС першокурсниюв залежить вiд комплексу бюлопчних (особливо типу ТТ
вегетативно'' регуляцiï) i соцiальних чинниюв (рiвнiв навчального наван-таження, рухово'' активностi, трено-ваностi, пов'язаних з профтем пщ-готовки; мiсця постмного прожи-вання). Однак ФС ССС студенев i його зв'язок з особливостями харчування, ендемiчними чинниками та полютантами довкiлля, зокрема поширеними в Украïнi дефiцитом йоду та експозицп свинцем як потужними факторами впливу на серце i судини [3], залишаеться невивченим.
Мета дослщження - оцЫити у вступниюв медичного ушверситету ФС ССС, його зв'язок зi статтю, вiком, мiсцем постiйного проживан-ня, харчовим статусом, зокрема забезпеченютю йодом i вiтамiном С та експози^ею свинцем.
Матерiали та методи. На початку двох навчальних роюв поспшь обстежено 290 практично здорових вступниюв (78 хлопав i 212 дiвчат вiком 16-18 роюв) - мешканцiв мiст i сшьсько)' мiсцевостi Захiдного регiону Укра'ни. У них дослщжували
□ частоту серцевих скорочень (ЧСС), систашчний i дiастолiчний артерiальний тиск (АТс, Атд) у споко''
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СЕРДЕЧНОСОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ ПОСТУПИВШИХ В МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ Ковалив М.О., Пластунов Б.А.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
Цель работы. Оценка функционального состояния сердечно-сосудистой системы и его связи с полом, возрастом, местом постоянного жительства, пищевым статусом, в т.ч. обеспеченностью йодом и витамином С, а также экспозицией свинцом поступивших в медицинский университет. Материалы и методы. В начале учебного года у 212 девушек и 78 юношей 16-18 лет исследовались общепринятые показатели гемодинамики в состоянии покоя и после функциональной пробы Мартине-Кушелевского, индекс массы тела, экскреция витамина С и йода с мочой как показатели энергетической, витаминной, микроэлементной составляющих пищевого статуса и содержание 8-аминолевулиновой кислоты в моче как биомаркер свинцовой экспозиции. Результаты. Установлено, что функциональное состояние сердечно-сосудистой системы поступивших, возрастно-половые отличия которого
усиливались с возрастом, характеризовалось склонностью к тахикардии, реже к прегипертен-зии и гипотензии, доминированием симпатико-тонии, признаками функциональной слабости миокарда на фоне нормотонической инотроп-ной реакции на функциональную пробу у большинства поступивших. У 24% юношей и 27% девушек обнаружена хронотропная реакция сердечно-сосудистой системы на нагрузку, ее неудовлетворительное функциональное состояние и напряжение адаптации, прежде всего у юношей, что свидетельствует об их недостаточной тренированности и требует ее улучшения средствами физкультуры и спорта. У юношей из больших городов хронотропная реакция и напряжение адаптации регистрировались чаще при худших, чем у сельских юношей с большей двигательной активностью показателях гемодинамики после нагрузки. Обнаружена связь отдельных параметров функционального состояния сердечно-сосудистой системы поступивших с показателями их пищевого статуса и экспозиции свинцом, что необходимо учитывать при коррекции питания студентов. Ключевые слова: студенты, сердечнососудистая система, питание, свинец.
© Ковал'в М.О., Пластунов Б.А. СТАТТЯ, 2016.
57 Environment & Health №4 2016
та пiсля функцюнальноТ проби (ФП) Мартше-Кушелевського (20 присщань за 30 сек) з подальшим розрахунком 3mîh частоти пульсу ( ЛЧСС) i пульсового тиску ( ЛПТ) щодо ïx значень у спокоï, систолiчного i хвилинного об'eмiв кровообiгу (СО, ХО), вегетативного шдек-су Кердо (ВIК), Ыдексу Робн сона (IP), показника якост реaкцiï (ПЯР) й aдaптaцiйного потен^алу (АП) системи кро-вообiгу [4-6];
□ Ыдекс маси тiлa (1МТ), екс-крецiю вiтaмiну С [7] i йоду [8] з сечею як показники енергетич-но'|', вiтaмiнноï i мкроелемент-ноï складових харчового статусу, вмют 5-aмiнолевулiновоï кислоти (5-АЛК) у сечi як бю-маркер експозици свинцем [9]. Результати дослщження опра-цьовували статистично з застосуванням критерю Ст'ю-дента i парного кореляцмного aнaлiзу [10] за програмою Microsoft Excel.
Результати та ïx обгово-рення. Середнi показники ФС ССС (табл. 1) вступникiв у спо-коï зазвичай не виходили за межi наведених у лiтерaтурi пaрaметрiв студентiв iншиx
навчальних зaклaдiв [3], окрiм iстотно нижчих показниюв СО усix обстежених вiко-стaтевиx груп, ХО 16-18^чних дiвчaт i 18^чних юнaкiв. За середнiми показниками 16^чш юнаки у спокоï статистично не в^д^зня-лися вiд дiвчaт цього вку, а пiсля Фп характеризувалися нижчою ЧСС, меншим ЛЧСС i вищим ПЯР. У 17-рiчниx юнаюв iстотно вищими, нiж у дiвчaт цього вiку виявилися показники АТс, АТс, IP, АП у споко!' i АТс, АТс за нижчих ЛЧСС, ЛПТ, ХО i ПЯР пюля ФП. Нaйбiльшi тендеры розбiжностi спостерка-лися у 18^чних вступникiв: юнаки у споко[ i пiсля ФП вд значалися вищими, шж дiвчaтa показниками АТс, аТд i нижчими ЧСС, ХО, ЛПТ, а також В1К, який свщчив про переважання ваго-тони (табл. 1).
Середнi показники гемоди-нaмiки дiвчaт рiзного вiку не в^д^знялися мiж собою за винятком ПЯР, який у 17-18-рiчниx виявився вищим, нiж у 16^чних. Проте 17-18-рiчнi юнаки вщзначалися вищими показниками АТс i АТд у спокоï i пюля ФП, шж 16-рiчнi, а 18-рiчнi - нижчими ЧСС, ХО у спо-
ко[, ЧСС пiсля ФП, нiж 17^чш i вищим ЧСС, нiж 16^чш ЛЧСС (табл. 1).
За середшми показниками у спокоï вступникам були прита-мaннi сxильнiсть до тахкардп (ЧСС>80 уд./хв., окрiм 17^ч-них дiвчaт i 18-рiчниx юнaкiв), функцюнальна слaбкiсть мю-карда (нижчий за норму (50-70 мл) Со в уах вко-статевих гру-пах; нижче середнього (>86 у.о.) 1Р, за винятком 17^чних дiвчaт з 1Р на межi дiaпaзону середнix величин, домiнувaння симпатикотонп (додатний В1К, окрiм 18-рiчниx юнаюв), задо-вiльнa aдaптaцiя ССС (АП юнаюв на межi цього дiaпaзону ( <2,1 у.о.), близько[ до напру-ження aдaптaцiï). Пiсля ФП ЧСС, АТС, СО i ХО у дiвчaт рiзно-го вку зростали на 33-38%, 1617%, 32-36% i 80-82% вщпо-вщно; в юнaкiв, очевидно,, внаслщок бiльшоï руxовоï aктивностi та тренованост -лише на 22-33%, 12-13%, 2628% i 50-71%. При цьому АТд залишався практично незмн ним, ЛПТ перевищував ЛЧСС на 22% (р<0,001) у 17-18^ч-них дiвчaт, 14% у 16-рiчниx юнаюв (р<0,01) i на 6-10%
Таблиця 1
Показники (М±т) функцiонального стану серцево-судинноГсистеми вступникiв
залежно вщ статi та вiку
Показник Дiвчaтa вiксм, рскiв Юнаки вiксм, рскiв
16 17 18 16 17 18
n 20 141 51 9 58 11
У спокси
ЧСС, уд/хв 81,0±2,4 78,8±1,0 82,6±1,7 81,6±3,9 80,4±1,4 73,5±1,61,3
АТс, мм рт.ст. 109,1±2,5 107,9±0,9 108,7±1,5 110,6±1,9 117,8±1,41,2 119,3±2,71,2
АТд, мм рт.ст. 70,4±1,1 70,4±0,7 71,4±1,2 69,6±2,1 74,9±1,01,2 77,3±1,41,2
СО, мл 42,9±1,9 42,1±0,9 41,6±1,5 45,6±2,8 44,0±1,1 42,6±1,0
ХО, л 3,5±0,2 3,3±0,1 3,4±0,1 3,8±0,4 3,5±0,1 3,1±0,11,3
1Р, у.о. 88,7±3,7 85,3±1,4 89,9±2,5 90,7±5,6 94,2±2,111 87,7±2,8
В1К, у.о. 12,0±2,2 9,0±1,3 12,6±1,7 13,2±4,5 5,2±2,0 -5,7±3,21,2
АП, у.о. 2,0±0,06 1,93±0,02 1,99±0,04 2,07±0,08 2,09±0,031 2,07±0,06
П1сля функцiснaльнсï проби
ЧСС, уд/хв 112,0±3,74 105,1±1,44 109,8±2,24 99,6±2,91,4 103,8±1,54 97,5±1,61,3,4
ЛЧСС, % 38,5±2,9 33,7±1,0 33,1±1,2 23,1±2,81 28,5±1,71 32,8±0,72,3
АТс, мм рт.ст. 126,7±2,64 126,8±0,94 127,6±1,44 125,4±1,84 131,7±1,11,2,4 135,3±2,41,2,4
АТд, мм рт.ст. 70,8±1,2 70,5±0,7 71,7±1,2 69,4±2,3 74,9±1,01,2 77,3±1,41,2
ПТ, % 48,5±5,6 55,6±2,4 54,6±4,1 37,0±3,4 34,4±2,71 38,8±3,11
СО, мл 56,4±1,64 57,2±0,84 56,4±1,54 57,7±3,44 55,2±1,14 54,6±1,24
ХО, л 6,3±0,34 6,0±0,14 6,2±0,24 5,7±0,44 5,7±0,11,4 5,3±0,21,4
Тв, с 96,1±6,1 88,6±2,0 93,1±2,8 98,0±7,9 94,9±2,8 90,0±2,2
ПЯР, у.о. 0,59±0,05 0,85±0,052 0,73±0,052 0,87±0,111 0,70±0,051 0,70±0,03
Примтки: в1рогщно пор1вняно з д!вчатами в'щпов'щного BiKy1, 16-р1чними2 та 17-р'чними3 вступниками однieï CTaTi, вдповдним показником у споко)'4 (0,001>р<0,05).
№ 4 2016 Environment & Health 58
FUNCTIONAL CONDITION OF CARDIOVASCULAR SYSTEM OF MEDICAL UNIVERSITY ADMITTED STUDENTS Kovaliv M.O., Plastunov B.A.
Danylo Halytsky Lviv National Medical University
Objective. We studied the functional condition of cardiovascular system and its relationship to gender, age, place of permanent residence, nutritional status, including iodine and vitamin C supply, and lead exposure of the students admitted to the Medical University.
Materials and methods. Commonly accepted hemodynamic parameters at rest and after functional Martin-Kushelevsky test, body mass index, excretion of vitamin C and iodine with urine as indicators of energetic, vitamin and micronutrient components of nutritional status and content of S-aminolevulinic acid in the urine as a biomarker of lead exposure were investigated in 212 girls and 78 boys 16-18 years of age at the beginning of the academic year.
Results. The functional condition of cardiovascular system of the admitted students was determined to have age and gender differences, increasing with
age; it was characterized by a tendency to tachycardia, rarely to prehypertension and hypotension, domination of sympathicotonia, signs of functional weakness of the myocardium on the background of normotonic inotropic response to functional test in the majority of students.
The chronotropic response of the cardiovascular system to load, its poor functional status and tension of adaptation, especially in young men, were established in 24% of boys and 27% of girls. It indicates a lack of their physical training and requires the improvement of the functional status by means of physical education and sport. The chronotropic response and tension of adaptation were registered more often in the young men, residents of large cities, under the worst hemodynamic parameters after functional test than in the rural youths who have a higher level of motor activity. Some parameters of the functional condition of cardiovascular system in admitted students were connected with their nutritional status and lead exposure; it should be taken into account in the correction of the students' nutrition.
Keywords: students, cardiovascular system, nutrition, lead.
(p>0,05) b iHWMX BiKo-cTaTeBMX rpynax, ^o cBigHMTb npo Hop-ManbHy iHOTponHy pea^iro Mio-Kapga Ha On (y HopMi MioKapg pearye Ha HaBaHTaxeHHA 36inb-meHHAM CO i, ak HacnigoK, icTOT-HiwMM npwpocTOM Ant [4]). Ha 3agoBinbHMM OC CCC BcTynHM-KiB ycix rpyn BKa3yroTb TaKox BignoBigH HopMaM n^P (0,371,09 y.o.) i nac BigHoBneHHA HCC (tB<3 xb) nicna On (Ta6n. 1).
3a iHgMBigyanbHMMM noKa3HM-KaMM b roHaKiB i giBHaT MaMxe 3 ogHaKOBoro HacTOToro peecTpy-BanMca TaxiKapgia cnoKoro (40±6)% i (48±3)%) i nperinep-TeH3ia (Atc >130 mm pt.ct. y (10±3)% i (4±1)%, Atg>80 mm pt.ct. y (17±4)% i (10±2)% oci6). taxiKapgia He cnocTepiranaca y 18-piHHMX, nperinepTeH3ia - y 16-piHHMX roHaKiB. y 4% roHaKiB, BMK.roHHo 17-piHHMX, i 2% giBHaT pi3Horo BiKy nperinepTeH3ia nepexogMna y rinepTeH3iro (Atc>140 mm pt.ct.). B oKpeMMX BMnagKax, BMKnroHHo y 17-piHHMX BcTynHMKiB, 3a^iKcoBaHo 6pa-gMKapgiro (HCC<60 yg/xB). rinoTeH3iro 3a Atc (<100 mm pt.ct.) BMABneHo y 17 % giBHaT i ogHoro 17-piHHoro roHaKa, 3a Atg (<60 mm pt.ct.) - y 3% giBHaT. noegHaHHA TaKMX cTaHiB Ma.o мicцe y noogMHoKMX BMnagKax, nepeBaxHo y giBHaT. Pa3oM 3 tmm CO cnoKoro 82% roHaKiB i giBHaT, y t.h. ycix 18-piH-hmx roHaKiB, 6yB hmxhmm i .wme y 0,9% giBHaT - bm^mm 3a HopMy; XO 33% i 24% BcTynHMKiB Bigno-BigHoi cTaTi - hmxhmm, 7% i 6% -bmw,mm 3a HopMy (3-5 n).
59 Environment & Health №4 2016
y 62% roHaKiB i 53% giBHaT IP nepe6yBaB Ha piBHax HMxHe cepegHboro i HM3bKoMy y 13% i 28% - Ha piBHax BM^e cepegHboro i BMcoKoMy (<75 y.o.), npMHoMy y 16-piHHMX roHaKiB i 17-piHHMX giBHaT HacToTa ocTaH-Hix 6yna y 4,3 i 1,8 pa3iB 6inb-moro, Hix y BcTynHMKiB cTapmoro BiKy (p<0,05). 3a BIK y 63% roHaKiB i 78% giBHaT cnocTepiranaca cMMnaTMKoToHifl, y pew™ BcTy-nHMKiB, y t.h. ycix 18-piHHMX roHaKiB - BaroToHifl. 3agoBi.bHMM An Big3HaHa.Mcfl 64% roHaKiB i 76% giBHaT, pemTa BcTynHMKiB -HanpyxeHHAM agaптaцií.
npMcKopeHHA HCC nicna On y 44% roHaKiB, oco6.mbo 16-piH-hmx, i 26% giBHaT He nepeBM^y-Bano 25%, ^o BKa3ye Ha go6py TpeHoBaHicTb cepцeвoro M'a3a i Moro HanexHy agaптaцiro go HaBaHTaxeHb [4]; y 49% roHaKiB, y t.h. ycix 18-piHHMX, i 61% giBHaT cTaHoBM.o 25-50%; y 8% roHaKiB, BMKnroHHo 17-piHHMX, i 13% giBHaT - 51-80%. npM цboмy 36i.bmeHHfl Atc y 24% i 15% BcTynHMKiB BignoBigHoi cTaTi He nepeBM^yBa.o 10%; y 76% i 77% oci6, y t.h. ycix 18-piHHMX roHaKiB, cara.no 10-30%; y 9% giBHaT - 31-43%, a noKa3HMKM Atg BcTynHMKiB 3a3BMHaM He 3a3HaBanM 3MiH a6o 3MiHroBanM-ca HecyTTeBo (±3-7%), luo pa3oM 3i 3pocTaHHAM Atn i Hop-ManbHMM tB 87% roHaKiB i 93% giBHaT cBigHMTb npo hopmoto-HiHHy peaкцiro CCC Ha HaBaHTaxeHHA [4].
iHoTponHy pea^iro MioKapga Ha HaBaHTaxeHHA (3i 36inbweH-
ham CO i Ant> AHCC) BMABneHo
y 76% roHaKiB, y t.h. ycix 16-piH-hmx, i 72% giBHaT. npoTe y 24% i 27% oci6 AHCC nepeBM^yBaB Ant, HeicToTHo nigBM^yBaBca CO i cyTTeBo - XO ak KnacMHHi o3HaKM xpoHoTponHoi peaкцií
CCC Ha On, oHeBMgHo, 3yMoB-
. eHi HegocTaTHboro TpeHoBaHi-cTro BcTynHMKiB. AHanoriHHo BcTynHMKM po3noginA.McA 3a n^P: 3agoBinbHMM OC CCC xapaKTepM3yBanMcA 76% i 71%, He3agoBinbHMM - 22% i 24%, noraHMM - 3% i 5% roHaKiB i giBHaT. CepegHiM n^P roHaKiB 3 AHCC>Ant (0,33±0,01) y.o.) BKa3yBaB Ha He3agoBinbHMM OC CCC, y giBHaT ^ei rpynM (0,40±0,01) y.o.) nepe6yBaB Ha HMXHiM Mexi HopMM i bmabmbca y 2,5 i 2,4 pa3M hmxhmm, Hix b oci6 3 Ant>AHCC (p<0,001). y BcTynHMKiB 3 XpoHoTponHoro peaкцiero An (b roHaKiB (2,12±0,02) y.o.), HanpyxeHHA aganTa^i; y giBHaT (2,06±0,03) y.o., 3agoBinbHa agaптaцiA) 6yB bm^mm Ha 0,05 i 0,15 y.o., IP (94,8±2,2) y.o. i (91,9±1,7) y.o.) - Ha 6,1 y.o. i 6,8 y.o., tB(98±3) c i (100±2) c) - Ha 4 c i 13 c, Hix y BcTynhmKib 3 iHoTponHoro peaK-цiero (0,001 >p<0,05), luo cBig-HMTb npo Kpa^MM OC CCC i TpeHoBaHicTb ocTaHHix.
CinbcbKi roHaKM nopiBHAHo 3 MewKaH^MM MicT Big3HaHanMca nepeBaxaHHAM cMMnaTMKoToHii (MicTAHM - BaroToHii), hmxhmm cepegHiM Atg i bm^mm XO (Ha 5% i 9%, p<0,05) y cnoKoi, hmx-hmmm AHCC, Atc i Atg (Ha 3-5%, 0,01 >p<0,05) nicna On, TeH-geнцiAMм go 3MeHmeHHA HacTo-
ти напруження адаптаци та зб1льшення частоти Ыотропно[ реакци на навантаження (на 16%, р<0,1), вочевидь зумов-леними [хньою бшьшою рухо-вою активн1стю. У сшьських д1вчат середн1й АП (2±0,03) у.о.) виявився вищим (на 0,1 у.о., р<0,05) за нижчих АЧСС (на 5%, р<0,05), частоти АЧСС >50% i вищоТ частоти АЧСС <25% (на 15% i 13%, р<0,05), нiж у мешканок мiст.
Детальну характеристику вступникiв за показниками хар-чового статусу й експозицií свинцем наведено у нашм працi [11]. У юнаюв з гiпотрофieю за 1МТ (табл. 2) середнi АПТ i ПЯР були вищими (на 13% i 33%; р<0,01), СО, ХО i АП у споко'( -нижчими (на 9%, 8% i 0,11 у.о., р<0,05), шж в юнакiв з адекват-ним харчуванням. При цьому АП в обох групах вказував на задо-втьну адаптацю, ПЯР - на достатш резерви ССС. У дiвчат подiбнi залежностi не спостери галися.
У юнаюв i дiвчат з ожирЫням (табл. 2) виявлено вищ^ нiж у гiпотрофiкiв АТс спокою (на 12% i 7%, р<0,05) i АП (на 0,46 у.о. i 0,33 у.о., р<0,001; напруження адаптаци) та нижчий АПТ (на 22% i 23%, 0,001 >р<0,05); в юнаюв, окрiм того - вищi 1Р, Тв, нижчi СО, ХО у споко'|' (на 16%, 28%, 20%, 27%, 0,01>р<0,05).
Наявнiсть вiрогiдних прямих помiрних зв'язкiв 1МТ з АП в юнаюв i дiвчат, прямого слабко-го його зв'язку з АТс й оберне-ного слабкого зв'язку з АПТ у дiвчат тдтверджують обрахо-ванi коефiцieнти кореляцií (табл. 2).
За дефщиту вiтамiну С у дiв-чат виявлено вищi середнi ЧСС i Тв пiсля ФП (на 28% i 13%, 0,001 >р<0,05); зi зростанням ступеня йододефiциту у дiвчат
- збiльшення ЧСС, Тв i знижен-ня ПЯР (на 4-8%, 4-16% i 1529%), в юнаюв - збтьшення Тв (на 7-20%), зменшення СО i ХО у споко'( (на 11-13% i 17%) та пiсля ФП (на 10-11% i 13-14%, 0,01 >р<0,05 для уах показни-кiв); зi зростанням експозици свинцем - зниження АПТ в юнаюв i дiвчат (на 14-26% i 9-13%, р<0,001), за ноайства свинцю
- тенденцiю до зниження ЧСС (на 9%, р<0,1), нижчi СО, ХО у споко'(, ЧСС пiсля ФП в юнаюв (на 24%, 14%, 8%, р<0,05), вищi АТд у спокоí i пiсля Фп у дiвчат (на 8 %, р<0,01). Кое-ф^енти кореляцií для наведе-них зв'язюв коливалися на межi слабкоí i помiрноí кореляцií, за знаком вщповщали напрямку виявлених змiн i наближалися до достовiрних.
Отже, Фс ССС вступниюв характеризувався певними ви ко-статевими розбiжностями, якi посилювалися з вком, схильнiстю до симпатикотонií, тахiкардií, рщше - до преппер-тензií, а дiвчат - i до ппотензи, ознаками функцiональноí слабкостi мiокарда (нижчого за норму СО й 1Р нижче середньо-го рiвня) внаслщок поперед-нього тривалого нервово-емо-цмного напруження та недо-статньоí тренованостк Бшь-шостi вступникiв властивi нор-мотонiчна реакцiя ССС на ФП (збтьшення ЧСС, АТс, АТп за незначних коливань АТд i нормального Тв) за iнотропним
Деяк показники гемодинамiки (М±т) за рiзних piBHiB
харчового статусу вступникiв
типом (АПТ>АЧСС на тлi збть-шення СО), поeднанi з задо-втьною адаптацieю ССС. Проте у 24% юнаюв i 27% дiв-чат виявлено хронотропну реакщю ССС на ФП (АЧСС >АПТ, суттеве зростання ХО за неютотного збiльшення СО), яку супроводжували напруження адаптаци ССс юнаюв ^вча-та наближалися до цього стану), вищi 1Р у спокоí та Тв пiсля ФП вступникiв, що вказуе на íхню недостатню тренова-нiсть i необхiднiсть íí покра-щання засобами фiзкультури та спорту.
Юнаки-мiстяни вщзначалися вищим, нiж сiльськi юнаки АТд, нижчим ХО i переважанням ваготонп у спокоí, нижчою резистентнiстю до фiзичних навантажень, бiльшою частотою хронотропно!' реакцií i напруженням адаптаци, вочевидь, зумовленими особливо-стями (хнього способу життя i нижчою руховою активнютю; мiськi дiвчата - вищим АЧСС i нижчим АП, шж мешканки села.
В юнаюв з гiпотрофieю АПТ i ПЯР виявилися вищими, СО, ХО i АП у спокоí - нижчими, шж в юнакiв з адекватним харчуванням; в юнаюв i дiвчат з ожи-ршням АТс спокою i АП, який вказував на напруження адаптаци ССС, - вищими, аПт -нижчим за нижчих в юнаюв СО, ХО, 1Р у споко(, бтьшого Тв пiсля ФП, шж в осiб з ппотрофи eю. За дефiциту вiтамiну С i йоду у дiвчат спостерiгалися вищi середнi значення ЧСС i Тв пiсля ФП, за дефiциту йоду -ще й нижчий ПЯР; в юнаюв за дефщиту йоду, окрiм збiльшен-
Таблиця 2 енергетичноТ складовоГ
Р1вн1 1МТ АТсу спсксí, мм рт.ст АПТ, % АП у спсксí, у.о.
д1вчата юнаки д1вчата юнаки
n M±m n М±т М±т М±т М±т М±т
Адекватне харчування
д. 18,5-23,8 ю. 20,1-24,9 156 107,8±0,8 42 116,8±1,4 54,1±2,0 33,8±2,0 1,94±0,02 2,08±0,03
Ппотрсфя
д. <18,5 ю. <20,1 37 106,4±1,7 27 113,3±1,6 64,5±6,4 47,0±3,91 1,87±0,04 1,97±0,041
Ожир1ння
д. >23,8 ю. >24,9 19 114,1±3,32 9 126,7±5,02 41,8±6,12 24,9±4,42 2,20±0,081,2 2,43±0,101,2
r 212 0,21±0,07* 78 0,24±0,11 -0,19±0,06* -0,25±0,11 0,36±0,06* 0,43±0,11*
Примтка: Bipo^HO порiвняно 3i станом адекватного харчування1 i ппотрофИ'2 (0,001>р<0,05); r* - кoефiцieнти кореляцИ пoказникiв гемoдинамiки з 1МТ вipoгiднi.
№ 4 2016 Environment & Health 60
ня Тв, - нижчi показники СО i ХО до i пiсля ФП. Зi зростанням експозицií свинцем в юнаюв i дiвчат зменшувався АПТ, за носмства свинцю в юнакiв рееструвалися нижчi СО, ХО у споко!' i ЧСС пiсля ФП, у дiвчат
- вищi АТд до i пiсля ФП. Виявленi зв'язки необхщно враховувати пiд час корекци харчування студентiв.
Висновки
1. Функцюнальний стан ССС майбутнiх медикiв, вiко-статевi розбiжностi якого посилювали-ся з вком, характеризувався домiнуванням симпатикотонií, схильнютю до тахiкардií, рiдше
- до преппертензи i гiпотензií, ознаками функцюнально!' слаб-костi мiокарда на ™ нормото-нiчноí iнотропноí реакцií на функцюнальну пробу бiльшостi вступникiв.
2. У 24% юнаюв i 27% дiвчат виявлено хронотропну реакцiю ССС на навантаження, напру-ження адаптаци, особливо в юнакiв, що свщчить про íхню недостатню тренованiсть, яка потребуе покращання засоба-ми фiзкультури та спорту.
3. В юнаюв - мешкан^в мют частота хронотропноí реакци i напруження адаптаци була бшьшою, нiж у стьських юнакiв з вищою руховою активнiстю.
4. Встановлено зв'язок пара-метрiв функцiонального стану ССС вступниюв з показниками íхнього харчового статусу й екс-позицií свинцем, що необхщно враховувати пщ час корекци харчування студенев.
Л1ТЕРАТУРА
1. Актуальн проблеми уш-верситетськоí гiгiени / 1.В. Сер-гета, О.Е. Александрова,
1.Л. Дунець та iн. // Гiгiенiчна наука та практика: сучасн реа-лií : XV з'|'зд гiгiенiстiв Украíни, 20-21 вересня 2012 р. : мате-рiали з'|'зду. - Львiв : друкарня ЛНМУ iм. Данила Галицького, 2012. - С. 211-213.
2. Кожевникова Н.Г Научные основы разработки технологий оздоровления студентов медицинского вуза с учетом профиля обучения : автореф. дисс. докт. мед. наук : 14.02.01 «Гигиена». - М., 2012. - 22 с.
3. Пластунов Б.А. Функцюнальний стан серцево-судин-но'( системи першокурсниюв вищих навчальних закладiв i чинники, що його формують (огляд л^ератури) / Б.А. Пластунов, М.О. Ковалiв // Буко-винський медичний вюник. -
2015. - Т. 19, № 1 (73). -С.237-246.
4. Чеберев Н.Е. Функциональные пробы в кардиологии / Н.Е. Чеберев. - Горький : ГМИ, 1988. - С. 7-8.
5. Донозолопчна дiагностика стану здоров'я населення у зв'язку з впливом факторiв навколишнього середовища : метод. рек. МР 2.2.12.-068-2000 / Е.А. Деркачов,
Л.Б. Опр, Т.е. Дрозд та ш. - К., 2000. - 35 с.
6. Баевский P.M. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / P.M. Баевский. - М. : Медицина, 1979.
- 298 с.
7. Ванханен В.Д. Руководство к практическим занятиям по гигиене питания / В.Д. Ванханен, Е.А. Лебедева. - М. : Медицина, 1987. - С. 54-55.
8. Methods for measuring iodine in urine / J.T. Dunn, H.E. Grutchfield, R. Gutekunst, A.D. Dunn. - Netherland : ICCIDD, 1993. - P. 18-27.
9. Сравнительная оценка методик определения 5-ами-нолевулиновой кислоты в моче / Л.С. Семенова, Н.А. Павловская, Т. В. Вознесенская и др. // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1982.
- № 1. - С. 35-38.
10. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. -К., 2006. - 558 с.
11. Пластунов Б.А. Фiзичний та Ытелектуальний розвиток вступниюв вищого медичного навчального закладу (ВМНЗ) / Б.А. Пластунов, М.О. Ковалiв // Довюпля та здоров'я. -2015. - № 3. - С. 51-56.
REFERENCES
1. Serheta I.V., Aleksandro-va O.E., Dunets I.L., Stoian N.V., PanchukO.Yu. Aktualni proble-my universytetskoi hihiieny [Topical Problems of the University's Hygiene]. In : "Hihiienichna nauka ta praktyka: suchasni realii" : XV zizd hihi-ienistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice: Modern Realities: XV Congress of the Hygienists of Ukraine]. Lviv : Drukarnia LNMU im. Danyla Halytskoho ; 2012 : 211-213
(in Ukrainian).
2. Kozhevnikova N.G. Nauchnye osnovy razrabotki tekhnologii ozdorovleniia stu-dentov meditsinskogo vuza s uchetom profilia obucheniia :
avtoref. diss. dokt. med. nauk [Scientific Basics for the Development of the Technologies for the Sanitation of the Students of Medical Higher Institutions Taking into Account the Type of Education : Abstr. Dr. Med. Sci. Thesis]. Moscow ; 2012 : 22 p. (in Russian).
3. Plastunov B.A., M.O. Kovaliv Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2015;19 (1):237-246
(in Ukrainian).
4. Cheberev N.E. Funktsi-onalnye proby v kardiologii [Functional Tests in Cardiology]. Gorkiy ; 1988 : 7-8 (in Russian).
5. Derkachov E.A., Ohir L.B., Drozd T. Ye., Berdnyk O.V., Zaikovska V.Yu., Sierykh L.V. et al. Donozolohichna diahnostyka stanu zdorovia naselennia u zvi-azku z vplyvom faktoriv navkolyshnoho seredovyshcha : metodychni rekomendatsiyi MR 2.2.12.-068-2000 [Prenosological Diagnosis of the Population Health State in Connection with the Environmental Factor Effect : Methodical Recommendations MR 2.2.12.-068-2000]. Kyiv ; 2000 : 35 p. (in Ukrainian).
6. Baevskii P.M. Progno-zirovanie sostoianii na grani normy i patologii [A Forecast of the States on the Border of Norm and Pathology]. Moscow : Meditzina; 1979 : 298 p.
(in Russian).
7. Vankhanen V.D., Lebede-va E.A. Rukovodstvo k praktich-eskim zaniatiiam po gigiene pitaniia [Guide to the Practical Studies in Nutrition Hygiene]. Moscow : Meditzina; 1987 : 54-55 (in Russian).
8. Methods for measuring iodine in urine / J.T. Dunn, H.E. Grutchfield, R. Gutekunst, A.D. Dunn. - Netherland : ICCIDD, 1993. - P. 18-27.
9. Semenova L.S., Pavlov-skaia N.A., Voznesenskaia T.V. et al. Gigiena truda i profession-alnye zabolevaniia. 1982 ; 1 : 35-38 (in Russian).
10. Antomonov M.Yu. Mate-maticheskaia obrabotka i analiz mediko-biologicheskikh dan-nykh [Mathematical Processing and Analysis of Medico-Biological Data]. Kiev ; 2006 : 558 p. (in Russian).
11. Plastunov B.A., Kovaliv M.O. Dovkillia ta zdorovia. 2015 ; 3 : 51-56 (in Ukrainian).
Hagitfwno go pegaK^'i 12.04.2016
61 Environment & Health №4 2016
