Особенности процессов формирования показателей эмоционального выгорания студентов в динамике обучения в современных учреждениях высшего медицинского образования Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

9. Ranabir S., Reetu K. Stress and hormones. Indian J Endocrinol Metab. 2011. Vol. 15, No. 1. P. 18-22. DOI: https://doi.org/10.4103/2230-8210.77573

10. RyabukhaO., Dronyukl. Applying regression analysis to study the interdependence of thyroid, adrenal glands, liver, and body weight in hypothyroidism and hyperthyroidism. Proceedings of the 2nd International Workshop on Informatics & Data-Driven Medicine (IDDM 2019). Lviv, Ukraine, November 11-13, 2019. CEUR Workshop Proceedings-Series. 2019. Vol. 2488. P. 155-164. Available from:

https://www.scopus.com/inward/record.url?eid=2-s2.0-85074669256&partnerID=MN8TOARS

11. RyabukhaO., GregusmlM. Correlation analysis as a thyroid gland, adrenal glands, and liver relationship tool for correcting hypothyroidism with organic and inorganic iodine. Procedia Comput Sci. 2019. Vol. 160, P. 598-603. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.procs.2019.ll.041

12. Ryabukha O. I. Search for markers of changes of the synthetic activity of thyrocyte under the influence of iodine reception in iodine deficiency conditions. World of Medicine and Biology. 2018. Vol. 65, No. 3. P. 179-185. DOI: https://dx.doi.org/10.26724/2079-8334-2018-3-65-179-185

13. Study of the normal internal organ weights in Tehran's population / A. Sheikhazadi et al. J Forensic Leg Med. 2010. Vol. 17, No. 2. P. 78-83. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.jflm.2009.07.012

14. Study of volume, weight and size of normal pancreas, spleen and kidney in adults autopsies / V. Caglar et al. Forensic Medicine and Anatomy Research. 2014. Vol. 2. P. 63-69. DOI: https://dx.doi.org/10.4236/fmar.2014.23012

15. VanderpumpM.P. The epidemiology of thyroid disease. Br Med Bull. 2011. Vol.99, No. 1. P. 39-51. DOI: https://doi.org/10.1093/bmb/ldr030

CraTM HaAinm^a AO pe^aKnii 09.11.2019

♦

УДК 61:378:616.8-009.17-057.87 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.2.206797

ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЦЕС1В ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИК1В ЕМОЦ1ЙНОГО ВИГОРАННЯ СТУДЕНТ1В У ДИНАМ1Ц1 НАВЧАННЯ В СУЧАСНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩ01 МЕДИЧН01 ОСВ1ТИ

Втницъкий нац1ональнии медичний утверситет ш. М. I. Пирогоеа

кафедра загально! zizienu та екологи

(зав. - д. мед. н., проф. I. В. Сергета)

вул. Пирогоеа, 56, В1нниця, 21018, Укра'ша

National Pirogov Memorial Medical University, Vinnitsya

Depatament of General Hygiene and Ecology

Pirogov str., 56. Vinnytsya, 21018, Ukraine

e-mail: serheta@ukr.net

Цитування: Медичт перспективы. 2020. T. 25, № 2. С. 155-162 Cited: Medicni perspektivi 2020;25(2):155-162

I.B. Сергета, О. П. Мостова, О.Ю. Панчук, Н.В. Стоян

Ключов! слова: студенти, заклади еищоï медичноЧ oceimu, наечалъний процес, емоцшне еигорання, процеси формування

Ключевые слова: студенты, учреждения высшего медицинского образования, учебный процесс, эмоциональное выгорание, процессы формирования

Keywords: students, institutions of higher medical education, educational process, emotional burnout, formation processes

Реферат. Особенности процессов формирования показателей эмоционального выгорания студентов в динамике обучения в современных учреждениях высшего медицинского образования. Сергета И. В., Мостовая О. П., Панчук А. Е., Стоян Н. В. Цель работы - установить особенности формирования показателей эмоционального выгорания студентов в динамике обучения в учреждениях высшего медицинского образования. Исследования проводились на базе Винницкого национального медицинского университета им. Н. И. Пирогова, где под наблюдением находились 307 студентов, обучающихся на 1, 3 и 6 курсах. Для оценки уровня развития характеристик эмоционального выгорания использовался личностный опросник Бойко. Установлено, что высокий уровень выраженности ведущих проявлений эмоционального выгорания среди студентов, определяющий их выраженную эмоциональную неустойчивость и склонность к развитию различных нарушений со стороны характеристик психофизиологической адаптации и психической сферы, наблюдался среди девушек, и, в первую очередь, среди девушек-третьекурсниц и девушек-первокурсниц. Рассматривая особенности структурного распределения исследуемых показателей, необходимо отметить, что во всех группах сравнения ведущие компоненты эмоционального выгорания находились либо на стадии формирования (юноши, обучающиеся на 1 и 3 курсах, и девушки, обучающиеся на 1 и 6 курсах), либо были уже сформированы (юноши, обучающиеся на 6 курсе, и девушки, обучающиеся на 3 курсе). В ходе анализа особенностей формирования основных фаз развития эмоционального выгорания следует отметить, что наиболее высокая степень их выраженности на протяжении периода обучения была присуща для фазы резистентности, далее следовали показатели, свидетельствующие об отдельных проявлениях фазы истощения и, в последнюю очередь, фазы напряжения. В структуре характеристик фазы напряжения наиболее выраженными и у юношей, и у девушек необходимо признать показатели тревожности, депрессии и переживания психотравмирующих обстоятельств, в структуре ведущих характеристик фазы резистентности - показатели неадекватного избирательного эмоционального реагирования и редукции профессионально-ориентированных учебных обязанностей, в структуре ведущих характеристик фазы истощения - показатели степени выраженности психосоматических и психовегетативных изменений, личностной отстраненности и эмоционального дефицита.

Abstract. Features of the processes of formation of indicators of emotional burnout of students in the dynamics of learning in modern institutions of higher medical education. Serheta I. V., Mostovaya O. P., Panchuk O. Yu., Stoyan N. V. The purpose of the work is to establish features of the processes of formation of indicators of emotional burnout of students in the dynamics of learning in modern institutions of higher medical education. Research was conducted on the basis of National Pirogov Memorial Medical University, 307 students of the 1st, 3d, and 6th courses were surveyed. To assess the level of development of the characteristics of emotional burnout Boyko's personal questionnaire was used. It was established that a high level of severity of the leading manifestations of emotional burnout among students which determines their pronounced emotional instability and a tendency to develop various disorders in terms of the characteristics of psychophysiological adaptation and of the mental sphere was observed among young women, and, first of all, among third-year and first-year young women. Considering the structural distribution of the studied indicators, it should be noted that in all comparison groups the leading components of emotional burnout were either at the formation stage (young men, of the 1st and 3d courses, and young women of the 1st and 6th courses), or were already formed (young men of the 6th course, and young women of the 3rd course). During the analysis of the features of formation of the main phases of emotional burnout, it should be noted that the highest degree of their development during period of learning was inherent of the resistance phase, followed by indicators of individual manifestations of the exhaustion phase and, lastly, tension phase. In the structure of the characteristics of the phase of tension mostly pronounced both in young men and young women, it is necessary to consider indicators of anxiety, depression and experiences of traumatic circumstances, in the structure of the leading characteristics of the phase of resistance - indicators of inadequate selective emotional response and reduction of professionally-oriented educational duties, in the structure of the leading characteristics of the phase of exhaustion -indicators of the severity ofpsychosomatic and psychovegetative shifts, personal detachment and emotional deficit.

Одне з провщних мюць у структур! особли-востей особистосп студентсько! молодо яка оволод1вае певним фахом, перебуваючи в умовах навчання в заклад1 вищо! осв1ти, у тому числ1 в заклад1 вищо! медично! осв1ти (ЗВМО), безза-перечно, належить показникам р1вня выражения емоцшного вигорання (ЕВ), що е цшком незапе-речним чинником формування психолопчно! нестабшьносп та високого р1вня емоцшно! не-стшкосп оргашзму юнаюв i д1вчат, яю здобу-

вають окрему спещальнють, до впливу сощаль-них i професшних умов життед1яльносп, а також ступеня його схильност1 до розвитку р1зно-маштних порушень з боку характеристик психо-ф1зюлопчно! адаптацп та псих1чно1 сфери внаслщок впливу психотравмуючих фактор1в, якими власне i е под1бш ситуацн [4, 5,6,7,8].

ЕВ являе собою цшком специф1чний мехашзм психологичного захисту, в ochobI якого лежить повне або часткове виключення емоцш, вироблене

156

На умовах лщензи CC BY 4.0

особистютю у вщповщь на вплив окремих психо-травмуючих вплив1в отже, певний емоцшно-значущий функцюнальний стереотип виконання повсякденно! навчально! або професшно! д1яльност1, який, з одного боку, надае можли-вють людиш дозувати й економно витрачати власш енергетичш ресурси, з ¿ншого, в1д-значаеться суттевнм зростанням байдужост1 до виконання власних обов'язюв, негатив1змом у вщношенш до оточуючих (ровесниюв, викла-дач1в, ствроб1тниюв тощо), вщчуттям власно! навчально! (професшно!) неспроможносп та невдоволення результатами роботи, котра вико-нуеться, попршенням якосп життя тощо [5, 6, 10, 12]. Саме ЕВ е одшею з найпоширешших причин розвитку р1зномаштних явищ дезадап-тацп як наслщок, передумовою суттевого зни-ження функцюнально! готовносп людини ефек-тивно виконувати сво! навчальш або професшш обов'язки [2, 3, 8, 9, 11].

Мета роботи - встановити особливосп формування показниюв емоцшного вигорання студенпв у динамщ навчання в закладах вищо! медично! осв1ти.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНБ

Дослщження, спрямоваш на визначення особливостей процешв формування показниюв ЕВ студенпв \ студенток у динамщ1 навчання в ЗВМО, проводились у Вшницькому нацюналь-ному медичному ушверситеп ¿м.М.1. Пирогова. Щц наглядом впродовж часу спостережень пере-бували 307 студенпв, у тому числ1 150 юнаюв \ 157 д1вчат, яю навчались вщповщно на 1 (50 юнаюв 1 56 д1вчат), 3 (50 юнаюв 1 51 д1вчина) та 6 (50 юнаюв 1 50 д1вчат) курсах.

3 метою здшснення оцшки р1вня розвитку провщних характеристик ЕВ студенпв шд час дослщжень застосовувався особиснсний опиту-вальник Бойка, зпдно з провщними положениями якого визначенню шдлягали 12 його основ-них симптом1в, котр1 формують 3 фази розвитку ЕВ, а саме: фазу напруження (симптоми переживания психотравмуючих обставин, невдоволення собою, вщчуття "загнаносн в кттку" та тривожносн 1 депресп), фазу резистентносп (симптоми виб1ркового неадекватного емоцш-ного реагування, емоцшно-морально! дезор1ен-тацп, розширення сфери економп емоцш та редукцп професшних обов'язюв), а також фазу виснаження (симптоми щодо р1вня вираження психосоматичних 1 психовегетативних зрушень, емоцшного дефщиту та емоцшно! 1 особистюно! вщстороненосп). Для кожного ¿з симптом1в ЕВ видшеш 3 стадп - несформований симптом (до 9 бал1в), симптом, що формуеться (вщ 10 до 15 ба-

л1в), та симптом, що сформувався (понад 16 бал1в), i, отже, кожна стад1я розвитку ЕВ може бути визначена такою, що несформована (до 37 бал1в за сукупшстю симптом1в, яю !! складають), такою, що формуеться (вщ 37 до 60 бал1в) та такою, що сформувалася (понад 60 бал1в) [1].

Анал1з отриманих даних передбачав застосу-вання процедур описово! статистики на шдстав1 використання пакету прикладних програм ста-тистичного анал1зу "Statistica 6.1 for Windows" (лщензшний № BXXR901E245722FA).

РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Розглядаючи результати, отримаш шд час проведения дослщжень, насамперед необхщно зазначити, що сумарний узагальнений показник р1вня вираження ЕВ найвищим був серед д1вчат-третьокурсниць, д1вчат-першокурсниць та юна-юв-випускниюв. У цшому ж його величини серед юнаюв, яю навчались на 1 Kypci, становили 152,44±8,28 бала, у д1вчат, яю навчались на 1 Kypci, - 167,08±6,44 бала, у юнаюв, яю навчались на 3 Kypci, - 152,96±8,48 бала (pi_3>0,05), серед д1вчат, яю навчались на 3 Kypci, - 168,37±7,32 бала (pi_3>0,05), серед юнаюв, яю навчались на 6 Kypci, - 148,50±7,98 бала (р3_б>0,05; р1_6>0,05), серед д1вчат, яю навчались на 6 Kypci, -145,86±7,92 бала (р3_6<0,05; р!_6<0,05). Статис-тично значущ1 вщмшносп рееструвались у ход1 пор1вняння даних, властивих для д1вчат-студенток 3 i 6 KypciB (р3.6<0,05) та 1 i 6 KypciB (pi_6<0,05). Суттевих статево-зумовлених розб1ж-ностей не спостерпалось (рю_д>0,05) (табл.).

Показники, яю характеризували р1вень напруження (перша фаза розвитку ЕВ) i, отже, вщ-значали появу та подальший розвиток прояв1в вичерпаносп власних емоцшних pecypciB, бшьш високими були в д1вчат. Зокрема, серед юнаюв р1вень напруження ч1тко залежав вщ часу навчання у ЗВМО, становлячи 46,22±3,61 бала серед юнаюв-першокурсниюв, 42,08±3,47 бала серед юнаюв-третьокурсниюв (р]_3>0,05), 40,68±3,55 бала серед юнак1в-випускник1в (р3_ б>0,05; pi_6>0,05). У д1вчат-першокурсниць р1вень напруження був найвищим, становлячи 52,67±2,93 бала, разом з тим, у д1вчат-третьо-курсниць i д1вчат-випускниць його величини становили вщповщно 52,07±3,41 (pi_3>0,05) i 40,38±3,14 бала (р3_6<0,05; р1_6<0,01). Статис-тично значущ1 в1дм1нност1 рееструвались шд час пор1вняння даних, властивих для д1вчат-сту-денток 3 i 6 KypciB (р3_6<0,05) та 1 i 6 KypciB (рь б<0,01). Достов1рн1 статево зумовлен1 розб1ж-HOCTi були властив1 т1льки для юнаюв i д1вчат, як1 навчались на 3 Kypci (рю_д<0,05).

Показники р1вня емоцшного вигорання студентов у динамщ1 навчання в заклад! вищо¥ медичноТ освгги, бали

Показники емоцшного вигорання Час досщажень Групи студенпв Р(»)ю-д

юнаки давчата

п М±т п М±т

Сумарний узагальнений 1 курс 50 152,44±8,28 56 167,08±6,44 >0,05

показник синдрому

емоцшного вигорання 3 курс 50 152,96±8,48 51 168,37±7,32 >0,05

6 курс 50 148,50±7,98 50 145,86±7,92 >0,05

>0,05 >0,05

р(»)з-б >0,05 <0,05

р(*)1-6 >0,05 <0,05

Р1вень 1 курс 50 46,22±3,61 56 52,67±2,93 >0,05

вираження

фази 3 курс 50 42,08±3,47 51 52,07±3,41 <0,05

напруження

6 курс 50 40,68±3,55 50 40,38±3,14 >0,05

>0,05 >0,05

р(»)з-б >0,05 <0,05

р(*ь >0,05 <0,01

Р1вень 1 курс 50 56,90±2,55 56 57,01±2,05 >0,05

вираження

фази 3 курс 50 60,84±2,86 51 63,49±2,50 >0,05

резистентное!!

6 курс 50 58,00±2,50 50 56,34±2,80 >0,05

р(»)1-з >0,05 <0,05

р(»)з-б >0,05 >0,05

р(*)1-б >0,05 >0,05

Р1вень 1 курс 50 49,32±3,16 56 57,32±2,62 >0,05

вираження

фази 3 курс 50 50,02±3,31 51 52,80±2,90 >0,05

виснаження

6 курс 50 47,72±3,26 50 49,14±3,19 >0,05

р(»)1-з >0,05 >0,05

р(»)з-б >0,05 ....... ПС >0,05 ПС

р(!)1_б >0,05 <0,05

Пщ час вивчення особливостей розвитку окремих ознак, яю характеры! для фази напру-ження ЕВ, установлено, що симптоми переживания психотравмуючих обставин мали бути визначеш як таю, що формуються. Так, серед юнаюв р1вень переживания психотравмуючих обставин залишався довол1 стабшьним, станов-лячи 12,44±1,13 бала в юнаюв-першокурсниюв, 13,14±1,25 бала (р1_3>0,05) в юнаюв-третьо-курсниюв, 12,04±1,20 бала (рз_6>0,05; р1_6>0,05) в

юнаюв-випускниюв. Водночас слщ вщзначити, що серед д1вчат, яю навчались на 3-му курс1, показник, який розглядався, був найвищим, складаючи 16,70±1,19 бала (р1_3>0,05), у той час, як його величини серед д1вчат, яю навчались на 1 та 6 курс1, становили вщповщно 15,42±0,96 бала (р1_з>0,05) 1 12,44±1,14 бала (р3-6<0,05; р1_6<0,05).

Р1вень вираження симптому почуття "загна-ност1 в кттку" мав бути визначений як несфор-мований в юнаюв-третьокурсниюв (7,16±1,14

158

На умовах лщензгг СС БУ 4.0

бала (р1_3>0,05) \ юнашв-випускниюв (р3_6>0,05; Р1_б>0,05). I тшьки в юнаюв-першокурсниюв величины його провщних прояв1в, становлячи 10,28±1,26 бала, мали трактуватися як симптом, що формуеться. Аналопчна картина спосте-рпалась \ в д1вчат - р1вень вираження почуття "загнаносп в кттку" потр1бно було визнати як симптом, що формуеться, тшьки в д1вчат-першокурсниць (10,98±0,94 бала). Разом з тим у д1вчат-третьокурсниць \ д1вчат-випускниць р1вень його вираження мав бути визначений як несформований, становлячи 9,25±1,26 бала (р!_ з<0,05) та 8,02±0,99 бала (р3_6>0,05; р1_б<0,05).

Прояви тривожносп \ депресп, яю також е важливою передумовою для формування стадп напруження, мали бути визначеш як симптом, що формуеться, серед юнаюв-першокурсниюв -14,12±1,29 бала, натомють дещо менший !х р1вень, а саме: 11,92±1,24 бала (р1_3>0,05) та 11,30±1,33 бала (р3_6>0,05; р!_6>0,05), реестру-вався вщповщно серед юнаюв-третьокурсниюв \ юнаюв-випускниюв. Достатньо щкава та нео-чшувана картина спостерпалась серед д1вчат: у д1вчат-випускниць його показники, що стано-вили 9,36±1,06 бала (р3_б<0,001; р!_б<0,001), слщ було трактувати як симптом, що формуеться, серед д1вчат-першокурсниць його показники, яю становили 14,75±1,24 бала, також слщ було визначити як симптом, що формуеться, зрештою, серед д1вчат-третьокурсниць - його значения, яю становили 16,17±1,37 бала (р1_3>0,05), мали бути визначеш як симптом, що сформувався.

3 числа трьох основних фаз ЕВ найвищим у студенпв виявився р1вень вираження резистентности що вщповщае другш фаз1 формування синдрому ЕВ та свщчить про розвиток природного опору 1х оргашзму до дп емоцшного навантаження, яке мае мюце. Показники, що характеризували р1вень резистентносп, були найвищими серед юнаюв-третьокурсниюв: 60,84±2,86 бала (р1_3>0,05), водночас !х р1вень серед юнатав-першокурсниюв становив 56,90±2,55 бала, серед юнаюв-випускниюв - 58,00±2,50 бала (р3_6>0,05; р!_6<0,05). У д1вчат найвищим р1внем розвитку вщзначались показники, властив1 для д1вчат-третьокурсниць, що становили 63,49±2,50 бала (р1_3<0,05). Разом з тим у д1вчат-першо-курсниць величини показниюв р1вня резис-тентност1 становили 57,01±2,05 бала, у д1вчат-ви-пускниць - 56,34±2,80 бала (р3_6>0,05; р1_б<0,05). Статистично значущ1 вщмшност1 рееструвались у раз1 пор1вняння даних, характерних для д1вчат-студенток 1 \ 3 курс1в (р!_3<0,05). Суттевих статево зумовлених розб1жностей не спосте-рпалось (рю_д>0,05).

Серед основних прояв1в, яю е складовими фази резистентности необхщно вщзначити неадекватне виб1ркове емоцшне реагування у вщповщь на вплив чинниюв довкшля та со-щальних умов життя, величини показниюв яких слщ трактувати як симптом, що склався, в ус1х трупах пор1вняння, кр1м д1вчат-першокурсниць. Так, серед юнаюв показники щодо неадекватного виб1ркового емоцшного реагування суттево не вщр1знялись \ становили 16,72±1,04 бала в юнаюв-першокурсниюв, 17,96±1,01 бала (р!_ 3>0,05) в юнаюв-третьокурсниюв та 17,62±0,99 бала (р3_б>0,05; р1_6>0,05) в юнаюв-випускниюв. Водночас найнижчим серед д1вчат стушнь вираження означеного симптому виявився в д1вчат-першокурсниць - 15,23±0,77 бала. Значно вищ1 р1вш його величин спостерпались серед д1вчат-третьокурсниць та д1вчат-випускниць, становлячи вщповщно 19,76±1,09 бала (р!_3<0,01) I 16,56±0,99 бала (р3_6<0,05; р!_б>0,05).

Проводячи оцшку особливостей прояв1в емоцшно-морально! дезор1ентацп, визначальним необхщно було вважати той факт, що його р1вень протягом бшьшо! частини часу перебування у ЗВМО серед д1вчат був вищим пор1вняно з юнаками. Так, якщо серед перших - його величини коливались вщ 10,80±0,91 бала в юнаюв, яю навчались на 1 курс1, до 11,88±0,89 бала (р1_3>0,05) в юнаюв, яю навчались на 3 курс!, \ до 11,50±0,90 бала (р3_б>0,05; р!_6>0,05) в юнаюв, яю навчались на 6 курс1, то серед других - спостер1галось коливання його величин вщповщно вщ 12,57±0,63 бала в д1вчат, яю навчались на 1 курс1, до 10,21±0,97 бала (р1_3<0,05) в д1вчат, яю навчались на 3 курс1, \ до 12,08±1,10 бала (р3_б>0,05; р1_6>0,05) в д1вчат, яю навчались на 6 курс1.

Показники р1вня редукцп професшно-ор1ен-тованих навчальних обов'язюв також перебували на р1вш, що потр1бно було трактувати як симптом, який формуеться, \ тшьки серед юнаюв \ д1вчат, як1 навчались на 3 курс1, в1н досягав значень, котр1 необх1дно було визначити як симптом, що склався. Загалом його значения становили 16,34±0,98 бала в юнаюв-першо-курсник!в, 17,82±1,26 бала (9,0%; р!_3>0,05) в юнак1в-третьокурсник1в I 16,52±1,08 бала (1,1%; Рз-б<0,05; р1_6>0,05) в юнашв-випускниюв та 15,23±0,87 бала в д1вчат-першокурсниць, 19,64±0,87 бала (28,9%; р1_3<0,001) у д1вчат-третьо-курсниць 1 16,34±1,15 бала (7,2%; р3_б>0,05; Р1_б>0,05) у д1вчат-випускниць.

Для б1льшост1 показник1в третьо! стад1! ЕВ, для яко1 властивим е виснаження адаптац1йних механ1зм1в, характерними були величини, котр1

слщ було трактувати як таю, що перебувають на стадп, яка формуеться. Серед юнаюв р1вень дослщжуваних показниюв виснаження впродовж часу навчання у ЗВМО спочатку збшьшувався з 49,32±3,16 в юнаюв-першокурсниюв до 50,02±3,31 бала (р1_3>0,05) в юнаюв-третьокурсниюв, надал1 зменшуючись до 47,72±3,26 бала (р3_б>0,05; р!_ б>0,05) в юнаюв-випускниюв. Водночас серед д1вчат вш був 1 дещо вищим, 1 вщзначалась наявшсть тенденцш ¿ншого змюту - р1вень вира-ження дослщжуваних показниюв зменшувався протягом часу перебування в заклад1 осв1ти в1д 57,32±2,62 бала в д1вчат-першокурсниць до 52,80±2,90 бала (р1_3>0,05) у д1вчат-третьо-курсниць 1 до 49,14±3,19 бала (р3_6>0,05; р^ б<0,05) у д1вчат-випускниць. Статистично зна-чущ1 вщмшносп рееструвались у раз1 зютавлення даних, властивих для д1вчат-студенток 1 1 6 курав (р1_б<0,05). Суттевих статево зумовлених розб1ж-ностей не спостер1галось (рю_д>0,05).

Серед симптом1в, як1 е невщ'емними складо-вимн стадп виснаження, найнижчим був р1вень вираження психосоматичних 1 психовегетатив-них зрушень, що зменшувався впродовж часу здобуття медично! осв1ти -з 11,3 8±1,15 бала в юнаюв-першокурсниюв до 9,86±1,23 бала (р1_з>0,05) в юнаюв-третьокурсниюв 1 до 9,46±1,11 бала (р3_6>0,05; р1_6>0,05) в юнаюв-випускниюв та з 15,91±1,01 бала в д1вчат-першо-курсниць до 12,60±1,17 бала (р1_3<0,05) у д1вчат-третьокурсниць 1 до 11,84±1,24 бала (р3_6>0,05; Р1_б>0,05) у д1вчат-випускниць.

Показники емоцшного дефщиту в ус1х трупах пор1вняння мали бути визначеш як симптом, що формуеться, та, на вщм1ну вщ попереднього симптому, серед юнаюв його р1вень протягом перюду перебування у ЗВМО збшьшувався з 12,44±0,84 бала в юнаюв-першокурсниюв до 13,76±0,91 бала (р1_3>0,05) в юнаюв-третьокурс-ниюв, 1 незначною м1рою зменшувався до 13,52±1,16 бала (р3_6>0,05; р!_6>0,05) в юнаюв-випускниюв, серед д1вчат - зростав з 12,66±0,64 бала в д1вчат-першокурсниць до 14,47±1,19 бала (р1_3>0,05) у д1вчат-третьокурсниць, надал1 зменшуючись до 11,94±1,05 бала (р3_б>0,05; р!_б>0,05) у д1вчат-випускниць.

Р1вень емоцшно! вщстороненосп в ус1х трупах пор1вняння визначався як симптом, що формуеться. В юнаюв ступшь вираження до-слщжуваних показниюв збшьшувався з 12,94±1,10 бала серед юнаюв-першокурсниюв до 13,58±0,83 бала (р1_3>0,05) серед юнаюв-третьокурсниюв та зменшувався до 12,92±0,93 бала (р3_6>0,05; р1_ 6>0,05) серед юнаюв-випускниюв, у д1вчат р1вень дослщжуваних показниюв, навпаки, спочатку зменшувався з 12,57±0,71 бала серед д1вчат-пер-шокурсниць до 10,98±0,77 бала (р1_3>0,05) серед д1вчат-третьокурсниць, знов зростаючи до 12,42±0,89 бала (р3_6>0,05; р!_б>0,05) серед д1в-чат-випускниць.

Узагальнеш даш щодо структурних особли-востей розподшу студенпв ЗВМО вщповщно до ступеня вираження основних фаз ЕВ наведеш на рисунку.

юнаки Д1вчата 1 курс

□ Фаза напруження

юнаки Д1вчата юнаки дшчата

3 курс

6 курс

I Фаза резистентност! □ Фаза виснаження

Структурш особливост1 розподшу студенев зпдно з! ступенем вираження основних фаз емоцшного вигоряння

160

На умовах лщензп СС БУ 4.0

[СС)

®

висновки

1. У ход1 проведених дослщжень установлено, що найвищий узагальнений р1вень вираження провщних прояв1в емоцшного вигорання серед студенпв закладу вищо! медично! осв1ти, який визначае !х виражену емоцшну нестшюсть та схильшсть до розвитку р1зномаштних порушень з боку характеристик психоф1зюлопчно1 адап-тацп \ псих1чно1 сфери, спостерпаеться серед д1вчат, I, в першу чергу, серед д1вчат-третьокурс-ниць та д1вчат-першокурсниць.

2. Розглядаючи особливосп структурного роз-подшу дослщжуваних показниюв, слщ вщ-значити, що у вс1х трупах пор1вняння окрем1 провщш компоненти емоцшного вигорання переважно знаходяться або на стадп формування (юнаки, яю навчаються на 1 1 3 курсах, та д1в-чата, яю навчаються на 11 6 курсах), або вже були

сформован! (юнаки, яю навчаються на 6 курс1, та д1вчата, яю навчаються на 3 курс1).

3. У структур! провщних характеристик фази напруження як найбшьш виражеш 1 в юнаюв, 1 в д1вчат слщ вщзначити показники тривожносп 1 депрес11 та переживания психотравмуючих обставин, у структур! провщних характеристик фази резистентност1 - показники неадекватного виб1ркового емоц1йного реагування та редукцп профес1йно-ор1ентованих навчальних обов'язк1в, у структур! провщних характеристик фази виснаження - показники р1вня вираження психо-соматичних 1 психовегетативних зрушень, особис-т1сно! в1дстороненост1 та емоц1йного дефщиту.

Конфл1кт ¿нтерес1в. Автори заявляють про вщсутшсть конфл1кту ¿нтерес1в.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Самара: Изд. дом "Бахрах-М", 2011. 667 с. URLhttp://www.many-books.org/auth/3930/book/11456/raygorodskiy_d_ya/prak ticheskaya_psihodiagnostika_metodiki_i_testyi_uchebnoe _posobie

2. Сергета I. В., Панчук О. Ю. TirieHÍ4Ha д1агнос-тика та прогностична оц1нка ирофес1йно1 придатносп студент1в, hkí здобувають стоматолог1чний фах, на еташ навчання у вищому заклад1 ocbíth: науков1 основи i профор1ентацшш асиекти. Укр. журнал з проблем медицины працг. 2019. Т. 15, №58. С. 9-34. DOI: https://doi.org/10.33573/ujoh2019.01.019

3. Сергета.В., Макаров.Ю., Серебренн1кова.А. Навчальний стрес у студент1в сучасних заклад1в вищо! медично! ocbíth: психоф1з1олог1чн1 критерп д1агностики та ncHxoririeHÍ4HoI корекцй'. Довкшля та здоров'я. 2019. Т.93, №4. С.30-37. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2019.04.030

4. Ушверситетська ririeHa у контекст1 1мпле-ментацп "Закону про вищу осв1ту": ф1зюлого-ппешч-hí основи, реали та шляхи розвитку /1. В. Сергета та íh. Довкшля та здоров'я. 2016. Т. 4, №80. С. 46-52. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2019.04.030

5. BulatevychN. Teacher's burnout syndrome: the phenomenology of the process. Pol J Public Health. 2017. Vol. 127, No. 2. P. 62-66.

DOI: https://doi.org/10.1515/pjph-2017-0014

6. GarciaA., EscorciaC., PerezB. Burnout Syndrome and Self-Efficacy Beliefs in Professors. Propósitos y Represent. 2017. No. 5. P. 65-126. DOI: http://dx.doi.org/10.20511/pyr2017.v5n2.170

7. Kim K. J. Factors associated with medical student test anxiety in objective structured clinical

examinations: a preliminary study. International Journal of Medical Education. 2016. No. 7. P. 424. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28035056; DOI: https://doi.org/10.5116/ijme.5845.caec

8. Mindfulness based stress reduction for medical students: optimising student satisfaction and engagement / D. Aherne et al. BMC Medical Education. 2016. Vol. 16, No. l.P. 209.

URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27535243. DOI: 10.1186/sl2909-016-0728-8

9. Peculiarities of the interaction of the indicatiors of psychophysiological adaptation of modern students in the context of the effective monitoring of individual health of young women and young men / S.Y. Makarov et al. Wiadomosci Lekarskie. 2019. T.LXXII, No.5, partll. P. 1053-1058.

URL: https://www.ncbi.nlm.nih.g0v/pubmed/31175743

10. Puertas-Molero P., Zurita Ortega F., Ubago-Jiménez J. L., González Valero G. Influence of Emotional Intelligence and Burnout Syndrome on Teachers Well-Being.^ Systematic Review. Soc. Sci. 2019. No. 8. P. 185. URL: https://www.mdpi.eom/2076-0760/8/6/185.

DOI: https://doi.org/10.3390/socsci8060185

11. Serebrennikova O. A., Makarov S. Y. Features of emotional burnout of students in the conditions of pre-examination and examination academic stress. Biomedical and Biosocial Anthropology. 2019. No. 34. P. 26-33.. DOI: 10.31393/bba34-2019-04

12. Síndrome de Burnout em professores universitários / L. Massa et al. De Terapia Ocupacional Da Universidade De Sao Paulo. 2016. Vol. 27, No. 2. P. 180-189. URL: http://www.revistas.usp.br/rto/article/-view/104978. DOI: https://doi.org/10.11606/issn.2238-6149.v27i2pl80-189.

REFERENCES

1. Rajgorodskij DYa. [Practical psychodiagnostics. Methods and tests]. Samara: Izdatelskyi dom "Bahrah-M", 2011:667. Russian. Available from: http://www.many-books.org/auth/3930/book/11456/raygorodskiy_d_ya/praktic heskaya_psihodiagnostika_metodiki_i_testyi_uchebnoe_pos obie.

2. Serheta IV, Panchuk OYu. [Hygienic diagnostics and prognostic assessment of the professional qualification of students receiving dental profession at the stage of study at a higher education institution: scientific bases and vocational guidance]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2019;15,1(58): 19-34. Ukrainian, doi: https://doi.org/10.33573/ujoh2019.01.019.

3. SerhetalV, MakarovSY, Serebrennikova OA. [Educational stress in students of modern institutions of higher medical education: psychophysiological criteria for diagnosis and psycho-hygienic correction], Dovkillia ta zdorovia. 2019;4(93):30-37. Ukrainian, doi: https://doi.org/10.32402/dovkil2019.04.030.

4. [University hygiene in the context of implementation of the "Law on Higher Education"] Serheta IV, et al. Dovkillia ta zdorovia. 2016;4(80):46-52. Ukrainian, doi: https://doi.org/10.32402/dovkil2019.04.030.

5. Bulatevych N. Teacher's burnout syndrome: the phenomenology of the process. Pol J Public Health. 2017;127(2):62-66.

doi: https://doi.org/10.1515/pjph-2017-0014

6. García A, Escorcia C, Perez B. Burnout Syndrome and Self-Efficacy Beliefs in Professors. Propósitos y Represent. 2017;5:65-126. doi: http://dx.doi.org/10.20511/pyr2017.v5n2.170

7. Kim KJ. Factors associated with medical student test anxiety in objective structured clinical

examinations: a preliminary study. International Journal of Medical Education, 2016;7:424. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28035056. doi: https://doi.org/10.5116/ijme.5845.caec

8. Aherne D, et al. Mindfulness based stress reduction for medical students: optimising student satisfaction and engagement. BMC Medical Education. 2016;16(1):209. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/-27535243. doi: https://doi.org/10.1186/sl2909-016-0728-8

9. Makarov SY, et al. Peculiarities of the interaction of the indicatiors of psychophysiological adaptation of modern students in the context of the effective monitoring of individual health of young women and young men Wiadomosci Lekarskie. 2019;LXXII(5):1053-8. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gOv/pubmed/31175743

10. Puertas-Molero P, Zurita Ortega F, Ubago-Jiménez JL, González Valero G. Influence of Emotional Intelligence and Burnout Syndrome on Teachers Weil-Being. A Systematic Review. Soc. Sci. 2019;8:185. Available from: https://www.mdpi.eom/2076-0760/8/6/185. doi: https://doi.org/10.3390/socsci8060185

11. SerebrennikovaOA, MakarovSY. Features of emotional burnout of students in the conditions of pre-examination and examination academic stress. Biomedical and Biosocial Anthropology. 2019;34:26-33. Available from: https://bba-journal.com/index.php/journal/article/-view/370/359. doi: https://doi.org/10.31393/bba34-2019-04

12. Síndrome de Burnout em professores univer-sitários. L. Massa et al. De Terapia Ocupacional Da Uni-versidade De Sao Paulo. 2016;27(2):180-9. Available from: http://www.revistas.usp.br/rto/article/view/104978. doi: https://doi.org/10.11606/issn.2238-6149.v27i2pl80-189

Crarra Ha^mm^a ao pe^aKutí 23.12.2019

♦

162

На умовах лщензп CC BY 4.0

ice)

®