CC BY
88УДК 616. 12-08:616.8-085.851
ПСИХОСОМАТИЧНА КОМОРБЩНЮТЬ I ЯКЮТЬ ЖИТТЯ У ПАЩеНТШ
ПОХИЛОГО В1КУ
О. С. Чабан 1 2, О. О. Хаустова1, 2 1Надiональний медичний ушверситет им. О. О. Богомольця 2Укра!нський науково-дослдний шститут содiальноl i судово! психiатри та наркологи МОЗ
Укра!ни
Резюме. У статтi проанал^зовано тенденди постарiння населення в свiтi, наведет дат вив-чення коморбiдностi психчних i соматичних захворювань, а також ргвня мультiморбiдностi у осiб похилого вшу. Проведено одiнку якостi життя з урахуванням коморбiдностi. Зазначено на особливоси дiагностики психчних розладiв у похилому вщ1. Наведено сучаснi ефективш модел надання допомоги пащентам з коморбщних психчними i соматичними розладами в лггньому вiдi.
Ключовi слова: психчш розлади, соматичнi захворювання, коморбщшсть, яшсть життя, похилий в1к, сукупна допомога
На сучасному еташ розвитку медично! науки i кл^шчно! практики стан здоров'я ви-ступае як провщний показник якостi життя людини в щлому. В свою чергу, п1д здоров'ям нади розумiеться кшдевий результат полтики держави, що дае можливгсть громадянам ставитися до свого здоров'я як до непереачно! самощнносп, як до основи продовження здорового роду, збереження i вдосконалення трудового потенщалу, як до розвитку генофонду, творчих i духовних першоджерел людини.
Зг1дно з доповщдю ВООЗ до М1жнародного дня людей похилого вшу (1 жовтня 2015 року), завдяки усп1хам медидини, що дозволяе бмьшш кiлькостi людей жити довше, очiкуеться, що до 2050 року кжьшсть людей понад 60 рошв подво!ться, що потребуе карди-нальних сощальних зм1н [1]. В Укра!ш, як i у свiтi i щлому, також спостерггаеться постаршня населення: питома частка популяди понад 60 роюв сягае понад 20 % (табл. 1).
Таблиця 1.
В1дносна чисельтсть населення Укра1ни у в1щ понад 60 рошв (2008-2013 рр.)
рж 2008 2009 2010 2011 2012 2013
% популяди понад 60 роюв 19,94 19,97 20,11 20,38 20,76 21,20
Ресурс: http://apps.who.int/gho/data/node.country.country-UKR
Вщповщно до шкали демограф^чного старшня Е. Россет -Укра!не можна вщнести до кра!н, яш, перебувають на еташ «демограф^чно! старость [2]. У 51льшост1 пострадянських кра!н, спостериаеться незмшне зниження народжуваносп, тривалють життя не росте, смертность в лггньому вшд практично не зменшуеться [3]. У кра!нах СС-25 також до 2040 року 28 % населення буде представлено людьми у вщ1 65 рошв \ больше. Нашть Китай, Бразилия та 1нд1я стр^мко наближуються до позначки в 20 % лггнього населення вщ загально! поиулядп (рис. 1).
У мiру пiдвищення середнього вшу населення, що вщноситься до категори лтгнгх 1 старих, все больше число людей буде страждати в1д хрон1чних захворювань (соматичних и психчних) та iнвалiдностi внаслдок онколог1чних захворювань, сердево-судинних хвороб, перелом!в, недоумства ! 1нших станiв. Кр1м дього, зростаюче число ос16 буде тддано впливу одночасно к1лькох патологiчних станiв. Сполучення окремих хвороб у кожного пащента та 1х прогредiентнiсть значною м!рою залежать в1д генетично! предиспозиди, а зовшшнгми па-тогенетичними факторами, що !х спричиняють, е насамперед пергодичш гостр1 чи хрон1чн1 стреси. З вшом у людей збмьшуеться частота «нормальних» (В. М. Дльман, 1987) головних нешфекдшних хвороб, до яких вщносяться:
• зниження толерантностi до вуглевод!в, яке супроводжуеться г1перглiкемiею, гшершсу-
л1немiею та 1нсул1норезистентнiстю;
• ожиршня, що сполучаеться з пiдвищенням порога чутливосп вентромедiального дентра
гiпоталамуса до глюкози й 1нсул1ну, а також гшершсулшем!ею;
• атеросклероз, що супроводжуеться гшерхолестеринем!ею, гiпертригл1деридемiею та гiпер1нсул1немiею;
т 1ш т ми
т ми
т иа
Рис. 1. Перiод, потрiбний або очiкуваний, для зростання вхдсотка населення у вiцi 60 рокiв i старше з 10 % до 20 % [4].
• гшерадаптоз з одночасним шдвищенням активносп симпатико-адреналово1 1 гшоталамо-
гшоф1зарно-наднирково1 систем;
• гшертошчна хвороба;
• метаболчна {мунодепреая, пов'язана з нагромадженням у клтинних мембранах холесте-
рину, д1ею кортикостероЗдв 1 г1перхолестеринем1ею;
• аутогмунш порушення, яш супроводжуються зниженням функщ! Т-супресор1в;
• кл1макс (зниження продукци естроген1в 1 р1зке посилення продукци гонадотроп1н1в);
• псих1чна депреая, шов'язана з порушенням обмшу в гшоталамуа бюгенних амтв [цит. за 5].
Рант сгаршня 1 смерть людей середнього вшу вже стали актуальною проблемою суспмьства. Хоча у лтгн1х людей почасти немае великого громадського 1 амейного тиску, але оргашзм стае старим, 1 багато проблем з1 здоров'ям, як1 накопичилися рангше, прояв-ляються, попршуючи яшсть життя. За даними ВООЗ, кожна людина середнього 1 похилого вшу приблизно мае не менше чотирьох офщшно зафшсованих захворювань [цит. за 6]. Найбмьш тяжкою в куращ! таких хворих постае пол1морб1дн1сть (мультиморбщшсть) - одно-часна наявшсть в одного пащента шлькох соматич-них захворювань, можливо в поеднанш з розладами психши. Щ патологи часто мають хрошчний перебгг з1 стертою клш1чною симптоматикою, що зумовлюе тзне звертання пац1ента похилого вшу за медичною допомогою. Наявшсть шлькох захворювань з р1зним патогенезом потребуе вимушено! пол1терап11 на тл1 змшено! пщ вшовим впливом фармакодинамши 1 фармакокшетики лшарських засоб1в. Слд також враховувати присутшсть атеросклерозу, процес1в атрофи мозку, апоптозу не-рвових клтин, що врешп-решт нерщко призводить до полшрагмази (надлишкового при-значення препарапв лжарем) у поеднанш з фармакомашею (неадекватним прагненням до прийому лш1в, що можуть спричинити розвиток медикаментозно! залежносп).
Наприклад, в Шмеччиш майже чверть 70-85-р1чних людей мають одночасно 5 або бьльше хвороб [7]. Аналопчш показники демонструють багато шших кра!н (рис. 2). Вплив мультиморбщносп на функщонування, а також на використання 1 варпсть послуг охорони здоров'я часто е значно бмьшим, н1ж можна було б очшувати в результат! окремого впливу цих сташв. Всеб1чн1 ощнки цих стан1в здоров'я е набагато кращими прогностичними показ-никами виживання 1 шших результапв здоров'я, н1ж присутшсть окремих хвороб або навпъ кмьшсть супутн1х захворювань / ступшь коморбщносп [8].
На репрезентативнш виб1рц1 населення похилого вшу (4803 ос1б у в1щ ^55 рошв) в рамках проекту ZARADEMP [9] була перев1рена гшотеза щодо зв'язку м1ж загальною соматич-ною 1 загальною психчною захворювашстю. Загальш коморбщшсть сягала 19,9 % пащенпв за умови видалення артер1ально! гiшертензii з категори соматичних сташв, а 33,5 % виб1рки не мали коморбiдних сташв взагали Загальш супутш захворювання були пов'язаш з вшом, жiночою статтю 1 низьким р1внем освгги, але систематично не збьльшувались з вшом. Частота псих1чних захворювань була вище серед соматичних хворих, н1ж серед ф!зично здо-
2Q
SO 55 60 65 70 75 Й0+
Ein (роки)
AscTpifl -----liania
— Бельпя Шдерланди
4exin Полыца
Дашя Португал1я
. _ естошя - Словения
Франц1я _.--_--1спашя
Шмеччина - Швёц1я
Угорщина Швейиар1я
Рис. 2. Поширендеть мультиморбщност серед людей у ßiui 50 рок1в
i старше (2010-2011 рр.) [4].
рових, а частота соматично! захворюваносп серед психiатричних випадшв була вище, н1ж серед психiчно здорових осiб. Ця асощащя м1ж соматичними i психiчними захворюваннями залишалися статистично значущою пiсля врахування вшу, стал та освiти [ставлення шансв (OR) = 1,61; довiрчий штервал (Д1) = 1.38-1.88]. Бiльшiсть соматичних захворювань були пов'язанi з психiчним захворюванням, але пiсля коригування демографiчних показниюв i окремих соматичних захворювань, асощащя залишалася статистично значущою тмьки для iнсультiв (CVAS) (OR = 1,47; CI = 1.09-1.98) i захворювань щитовидно! залози (OR = 1,67; CI = 1.10-2.54). Автори зауважили [9], що це було перше дослдження, що документально подтвердило iснування позитивного i статистично значущого зв'язку м1ж загальносоматич-ною i псих1атричною захворюванiстю населення похилого вшу, особливо щодо значущостi цереброваскулярних захворювань i захворювань щитовидно! залози.
За даними державно! звiтностi в Укра!ш, психiчнi розлади займають сьоме мюце в ряду причин швалщизацп людей похилого вшу, 11 % оаб старше 60 рошв потребу-ють квалфшовано! психiатрично! допомоги, у вщ1 старше 80 рошв -20 %. Люди старше 65 рошв складають половину вшх хворих, якi отримують довгострокове псих1атричне лшування, i приблизно п'яту частину падieнтiв, якi вперше потрапили в псих1атричний стацюнар [2]. В Укра!ш також ведуться дослдження щодо психосоматично! коморбiдностi. Так, на основi пiврiчного дослдження 91 пащента старше 65 роюв, якi лшувались в геронтопсихiатричному вщдменш Марiупольско! психлшарш, було виявлено, що 86,8 % з них на основного псих1атричного дiагноза мали 2 i б1льше соматичних захворювання [6]. Причому 12,7 % пащенпв мали одночасно 6 коморбщних соматичних захворювання на тл психчно! патологи, iз зменшенням кiлькостi коморбiдних хвороб дещо збмьшувалась кмьшсть падiентiв. Частiше комбшувались демендя з iшемiчною хворобою сердя, церебро-васкулярними захворюваннями i захворюваннями сечостатево! системи. Актуальною проблемою для Укра!ни е також проблема надмiрного вживання особами похилого i старечого вшу безрецептурних лiкiв, що мютять барбiтурати. Отже, враховуючи складне поеднання особистих, побутових, соцiальних та медичних проблем в оаб дано! вшово! категори, захворюванiсть негативно впливае на стан фiзичного та психчного здоров'я, зумовлюючи складний перебiг та несприятливий прогноз хвороб [2, 5, 6].
За даними лонгитудшального дослщження Netherlands Study of Depression and Anxiety (NESDA) обстеження 1545 пащенпв з тривожними i депресивними розладами був вста-новлений т1сний зв'язок м1ж соматизащею i втратою працездатносп: 41,8 % при первинному обстеження; 31,7 % через рш спостереження. Затримка функщонального вщновлення була
притаманна насамперед пащентам друго!" половини життя [10]. Фiнське ретроспективне до-слщження 5544 випадкiв виходу на швамдшсть падiентiв з психiчними захворюваннями, серед яких переважали через бiполярний розлад або депресiя, показало, що приеднання со-матичного захворювання пiдвишуе ризик виходу на пенаю по швалщносп в 1,6-1,9 рази [11].
Був проведений мета-анал1з дослщжень щодо вщносин мiж соматичною i псих1атричною коморбщшсгю у хворих з соматичними захворюваннями (обмшу речовин, дихальних шлях1в, опорно-рухового апарату, серцево-судинно! системи, раку, травно! системи тощо) 1з ураху-ванням якосп життя. 481 дослдження було виявлено, з яких 45 вщповщали критерiям включення. В ц1лому були виявлет ютотт негативт кореляцiï м1ж коморбщшстю i яшстю життя. Переважно це вiдносилось до соматично! -псих1атрично! коморбiдностi: 70,3 % щодо психосощальних аспекпв якосп життя i до 100 % щодо якосп життя в цмому 12]. Нешодавнiй аналоичний систематичний огляд (7291 посилання i 65 первинних дослщжень) також був спрямований на вивчення асоцiацiï коморбщних психчних розладiв i якосп життя у хворих з хрошчними соматичними захворюваннями (цукровим д1абетом, 1шем1чною хворобою серця, астмою, хротчним болем у спит i колоректальним раком). Соматично хвор1 особи з супутшми псих1чними розладами показали значне зниження якосп життя в цiлому (d = -1,10; 95 % Д1 = -1,34 до -0.86), ф1зичного компоненту (d = -0,64; 95 % Д1 = -0,74 до -0.53) i психосощального компоненту (d = -1,18; 95 % Д1 = -1,42 до -0,95) в пор1внянт з особами без псих1чних розлад1в. Цей результат тдкреслюе важлив1сть виявлення та лшування супугнiх псих1чних розлад1в у соматично хворих [13].
Окреме дослдження тривожних розлад1в у пащенпв зрiлого вшу, що лшувались в психоневролоичному вщдмення ДКЛ № 1 ст.Кигв, виявило в середньому 2,4 коморбщних соматичних захворювання на 1 пащента, серед яких переважали ожиршня, артер1альна гшертенз1я i ¿шем1чна хвороба серця [14].
Самоощнка, як вщомо, е одним з найбмьш важливих маркер1в устшного старшня. У лiтнiх людей самоощнка залежить вщ декiлькох фактор1в, зокрема, може бути пов'язан зi здоров'ям. Дослiдження [15] пров1снишв впливу на почуття власно! идносп, пов'язаних зi здоров'ям лiтнiх людей, вказало на визначальну рол обох компонентв: ф1зичних (соматичних) ознак i психчних (тривога / безсоння i депреся).
Дослдження, проведене в Каталони (1спан1я) на 1192 пащентах старше 65 рошв [16], мало на меп ощнити коморбщшсть психчних розлад1в i хротчних соматичних за-хворювань i визначити 1х вплив на яшсть життя. Найбмьш часто у чоловш1в i жшок було поеднання розлад1в настрою з хротчним болем i артрозом. Псих1чт розлади мали бiльший вплив на яшсть життя в пор1внянт з хрошчними соматичними захворюваннями, причо-му афективш розлади i розлади адаптаци значно попршували загальне функщонування пащенпв похилого вшу. Були визначет деяш гендерт вщмшносп у вплив1 психчних i хротчних соматичних захворювань на яшсть життя. Тривожт розлади i бмь достов1рно попршували яшсть життя тмьки у жшок. Рестраторт захворювання мали вплив на шдекс ментального здоров'я у жшок i тмьки на шдекс ф1зичного здоров'я у чоловш1в. Щ результати тдтверджують необхщшсть скриншгу псих1чних розлад1в (в основному, депреси) у лiтнiх пацiентiв в первиннш мереж!.
Був розглянутий зв'язок м!ж хрончним захворюванням, вшом та ф1зичною i психчною складовими якосп життя за допомогою SF-36 на приклад! 10 дослджень щодо п'яти хрончних захворювань [17]. Розм1р виб1рки склав 2418 учаснишв, з них 129 пащенпв з нирковою недостатшстю, 366 ос1б з остеоартритом, 487 -1з серцевою недосгатшстю, 1160 -з хротчними ранами (виразки шг) i 276 -з розшяним склерозом. Для ф1зично! складово! ви-явилися достов1рно велик вщмшносп м!ж умовною нормою i середньо! ощнкою ос1б з ус1ма хрончними захворюваннями, значущо бмьш1 в пор1внянн1 з психчною складовою SF-36. Жшоча стать i супутш захворювання були пов'язаш з бмьшим поиршенням якосп життя; але з1 збiльшенням вшу було пов'язано попршення ф1зично! складово! якосп i полшшення ïï псих1чного компоненту. Це дослщження дало докази того, що, в той час, як на ф1зичне функцюнування серйозно i негативно впливають хрон1чне захворювання i похилий в1к, псих1чне здоров'я може залишалося в1дносно високим i стабмьним.
У популяц!йному дослiдженнi Longitudinal Aging Study Amsterdam [18] 271 пащенпв л1тнього вшу !з кл1н1чно значущими симптомами було визначено, що уповмьнення швидкост! ходи виявилося над1йним прогностичним фактором хрошзаци симптом1в депрес1! в кшщ життя, незалежно в1д соматично! коморбщносп. Соматична коморб1дн1сть (число хрончних захворювань, хрон1чна обструктивна хвороба легень, остеоартроз, судинн1 фактори ризику) або запалення пог1ршують переб1г депрес1! тмьки на 2 %.
Було також дослщжено зв'язок когттивних порушень i депреси з1 смертшстю в!д ус1х причин i окремо серцево-судинно! смертносп серед 676 лтнгх людей в смьськш мюцевосн в Греци [19]. Двюта один пащент помер пщ час спостереження. Когн1тивн1 порушення (MMSE < 23) були незалежно пов'язан з смертносп в!д ус1х причин (вщношення ризишв [ВР]: 1,57, 95 % дов1рчий штервал [Д1]: 1.13-2.18) i серцево-судинно! смертносп (ОР: 1,57, 95 % Д1: 1.03-2,41). Пом1рна/важка депреси (GDS> 10) була в значнш м1р1 пов'язана тмьки з1 збмьшенням смертносп в!д ус1х причин на 51 %. Коморбщность когнгтвних порушень i депреси збмьшила смертшсть в!д ушх причин i серцево-судинну смертносп на 66 % i 72 %, вщповщно. Отже, коморбщшсть мае бути ретельно ощнена, як незалежний шдекс пщвищено1 крихкосп, що в кшцевому пщсумку скорочуе тривал1сть життя.
Перехресне дослщження, яке було частиною амбулаторно! гер1атрично1 ощнки -в Frailty Intervention Trial (AGE-FIT, N = 382), дозволило ощнити доцмЕшсть використання тесту MMSE при наявносп д1агнозу деменци в медичнш документаци в популяци пащенпв у вщ1 ^ 75 рошв з мультиморбщшстю [20]. Так! пащенти отримували стащонарну медичну допомогу принаймш три рази протягом останнгх 12 мюящв, мали три або бмьше супутн1х д1агноз1в вщповщно до М1жнародно1 класифжаци хвороб, 10-го перегляду. За даними дослщження, MMSE-оцiнка <24 не дуже добре корелюе з д1агнозом деменци в медичнш документаци в популяци л1тн1х людей з мультиморбщшстю. Це може означати, що зниження когн1тивних функцш i д1агноз деменци залишаються непом1ченими у л1тн1х людей з мультиморбщшстю. Отже, проактивний догляд за людьми похилого вшу з мультиморбщшстю повинен бути спря-мований на виявлення когн1тивних порушень для надання необхщно! допомоги i тдтримки цш дуже вразливш груш.
За результатами тривалого рандом1зованого контрольованого дослщження Prevention of Suicide in Primary Care Elderly: Collaborative Trial [21] протягом 2 рошв визначався вплив лшування депреси на зниження смертносп вщ р1зних хрончних захворювань ос1б вшом вщ 60 рошв i старше (N = 1226). Пащенти з серцево-судинними захворюваннями i великою депреаею шддаються найбмьшому ризику смерга, як при спостереженш, так i в процес лшування. Люди похилого вшу з великою депреаею i цукровим д1абетом мали менший, але статистично значущий ризик померти (вщносний ризик = 0,47, 95 % дов1рчий штервал = 0.24-0.91). Для шших хрончних соматичних захворювань точков1 ощнки для ризику смерт1 не досягли статистично1 значущосп Bogner H. R.,
Соматичн симптоми депреси, таш як втома, створюють д1агностичну дилему при оцшщ стану пащенпв похилого вшу з соматичними супутн1ми захворюваннями тому, що щ хвороби також можуть спричиняти под1бн1 симптоми. Як альтернатива, соматичш симптоми, приписуваш соматичнш хвороб!, насправд1 можуть бути викликано депреаею. Анал1з бмьш тюного зв'язку соматичних симптом1в з хрончними ф1зичними проблемами або з депреаею був проведений у 248 пащенпв похилого вшу [22]. За двома шкалами соматизаци Asberg Side Effects Rating Scale та Utvalg for Kliniske Undersogelser (UKU) щ симптоми були в значнш м1р1 пов'язано з психолопчними симптомами депреси (r = 0,73 i r = 0,76, р <0,0001), але не з соматичними супутшми захворюваннями (г = 0,02, р = 0,16 i р = 0,10, р = 0,78). У моделях множинно! регреси психолопчш симптоми депреси залишалися значущими предикторами соматизации (р<0,0001) тсля врахування вшу, слал та медичних супутн1х захворювань Отже, у л1тн1х пащенпв з соматичними розладами i множинними соматичними скаргами, клшщистам слщ розглянути можлив1сть появи депреси. Ощночн шкали, що пщкреслюють соматичн симптоми, пов'язаш з депреаею, можуть забезпечити бмьш точне вим1рювання тяжкосп депреси.
Отже, депрес1я i деменщя на тл соматично! патологи е основними психчними розладами, ведення яких проводиться в рамках служб охорони психчного здоров'я ос1б похилого та старечого вшу. Щ два види порушень стану здоров'я стають причиною 60-75 % всх випадшв звернення складних пащентав з комор бщною патолопею за допомогою [22].
Деяш дан1 вказують на те, що служби охорони псих1чного здоров'я для л1тн!х людей б!льш ефективш, н1ж гер1атричн1 служби медично! допомоги, що юнують окремо в1д та служби охорони психчного здоров'я для дорослих. Був описаний досв1д застосування мультидисципл!нарного п1дходу до госп1тально1 кураци 150 пац!ент1в в в1ц! в середньому 80,0 ± 8,1 рокв [23], як1 страждали в1д психчних супутн1х захворювань i були госп1тал1зоваш з причини появи будь-якого гострого соматичного стану. В!д надходження до виписки пащенти лшувались сум1сно гер1атром i псих1атром. В результат! сушсного втручання було зменшено загальну кмьшсть л1к1в, запропонованих при виписц1 з +1347 до 790 (P <.0001) i р1вень поб1чних явищ для потенцшно нев1дпов1дних л1к1в i помилкових призначень зни-
зилося з 77 % до 19 % (P <0,0001) i вщ 65 % до 11 % (P <.0001) вщповщно. Деменщя i / або наявшсть шших психчних супутн1х захворювань були прогностичними факторами для по-милково або надмiрно призначених лiкiв при виписдi. Таким чином, сумюна курац1я мае запобити призначенню потенцшно невiдповiдних, пов'язаних з ризиком розвитку небажа-них лшарських реакцш, повторно! госпiталiзадii або смерти
Ще два дослдження також продемонстрували переваги спмьного пiдходу в наданш первинно! медико-саиггарно! допомоги до лшування депреси у осiб похилого та старечого вшу [24, 25]. В Австрали проведено дослдження по вивченню комплексних заход1в на рiвнi населення щодо депреси, якi включали багатопрофьльне ствпрацю i консультаци, навчання пащентш i осiб, якi здiйснюють догляд, а також просвпницьш програми з питань депреси i програми, що сприяють участi пащентш в громадських заходах [24]. Через дев'ять з половиною мюящв спостереження група падiентiв, у вiдношеннi яко! проводилися дослiджуванi заходи, мала значно кращ1 результати за шкалою герiатричноi депреси (Geriatric Depression Scale) в пор1внянш з контрольною групою, яка отримувала звичайний догляд, хоча клiнiчна значущють ступеня змши була не ясна.
В ходi великого проведеного в Америцi багатодентрового дослщження вивчалася вибiрка падiентiв похилого вшу чисельнiстю 1801 оаб, якi мали доступ до ствробггника, який вiв кожен випадок депреси пiд контролем псих1атра, а також до фах1вця первинно! ланки. Використовувалися так види роботи: навчальш програми, ведення випадшв за-хворювання депресiею, а також пщтримуючу терапгю антидепресантами, яке проводило-ся лшарем пащента з первинно! ланки або короткий курс психотерапи. Через 12 мюяц1в результати лшування у цiеi групи пащентш були значно краще в порiвняннi з групою, що одержувала звичайну допомогу: у 45 % пацiентiв першо! групи спостерiгалося 50 % -ве зниження вираженостi депресивних симптом1в у порiвняннi з 19 % в контрольнш групi. Спостерггалися також значнi переваги щодо полшшення якостi життя i здатностi виконува-ти повсякденнi функци [25].
Щ два дослдження надають докази (II р1вень якосп) того, що сп1впраця спещал1зовано! псих1атрично! та первинно! медико-санггарно! допомоги може служити ефективною модел-лю виявлення i ведення психчних розладiв депреси у оаб похилого вшу з соматичними захворюваннями. Було продемонстровано (рис. 3), що використання керiвних принцип1в i протокол1в лшування, заснованих на сучасних дослдженнях, покращують яшсть медично! допомоги в галузi охорони психГчного здоров'я дорослих людей всх вшових груп [26, 27].
Медичнэ
до п с г-1 с гэ
Е й с ежа i паБиьнэ функц1отага*нсть
Снижена ф'уннцшнальшггь
Бначнэ втрата ф^ннцшнальногл
Фуннщснзльнз здатнкть
Спрэвннч здатнкть
Профлэкгика ___ ккя аб© Веде н н:=
хрошчних СТИЬМБ. рання f Зупкгсе
д1агностика, контроль J J у П £>Е LTM ЬН1 С' И №Я 3 Г ЗЩВТНОСПП Н1И1ЖСИНН / хр&нгмнмх ста «is / н-: пэ-нЪс стадия
Довготриыл-а
ДСПС'-'СГЕ
ГИдтркмм п&нсдшян, ш,о
1а6езп ече-ния
губного кшця життя
Огачуккчв [врЕдоаище
Сприяння пс&едшц1, що полпшуЕ здатнкть
wryh е н н н п ё рил к.щ дл ч д1й, компенсацш втрати едзп-осл
Рис. 3. Концепщя системы охорони здоров'я для здорового старЫня: можливост для дiй у сферi охорони здоров'я протягом життя [28].
Таким чином, на ochobí комплексного анамзу психосоматично! комор бщносп i якост1 життя падieнтiв похилого вiку, можна стверджувати, що на сучасному еташ змiнюeться змiст надання допомоги дьому контингенту: вщбуваеться перехщ з вузько медичного пiдходу до комплексного медико-сощальному впливу з орieнтацieю на здорову активну лю-дину, на амейний принцип обслуговування з вираженою проф1лактичною спрямованiстю. Передбачаеться забезпечення догляду в штегрованш модел обслуговування, яка мае багатостороннш характер, iз здiйснeнням конкретних втручань для рiзних видiв психчних порушень [29]. Враховуючи темпи старiння населення свiту, Генеральна Асамблея ООН вiдзначила значний внесок оаб похилого вшу в життя свгтово! сп1льноти в щлому i кожно! кра!ни зокрема. Особливий акцент був зроблений на необхдносп забезпечити повнодшне життя людям похилого вшу з можливiстю повного використання життевого досвiду i знань дiеl категори населення. Разом з тим змша содiального статусу людини в староста внаслщок припинення/обмеження трудово! та громадсько! дiяльностi, трансформадя дiннiсних орiентирiв, способу життя i спмкування, а також виникнення трудношдв у содiально-побутовш та психологiчнiй адаитадй до нових умов життя на пенси породжують серйозн1 содiальнi й психологiчнi проблеми, що поки що залишаються за межами уваги i д1яльност1 соцiальних служб та державних програм для оаб похилого вшу [30].
Отже, мультиморбщшсть у пащенпв похилого та старечого вшу залишаеться однiею з актуальних проблем содiальноl псих1атри та вимагае подальшого всeбiчного вивчення. Роз-робка нових методик курадй пащенпв iз пiдвишeнням якостi життя, окремих методичних рекомендадш для дiагностики i терапи коморбiдних стан1в падiентiв похилого та старечого вшу дозволить тдвищити прихильшсть до терапи i, можливо, стане першим кроком до виршення проблеми мультиморбiдностi.
Перелiк посилань.
1. На пути к достижению международного консенсуса в вопросах политики по оказанию долгосрочной помощи лидам пожилого возраста. WHO_HSC_AHE_00.1_rus.pdf
2. Шнчук 1.Я., Чайковська В. В., Стаднюк Л. А. Актуальш питання геронтопсих1атрп. - Терноп1ль, 2010р.
3. Количественная оденка показателей смертности, старения, продолжительности жизни и биологического возраста: учебно-методическое пособие для врачей // А.А Подколзин, В. Н. Крутько, В. И. Дондов и др. М., 2001. - с. 45-55.
4. World report on Ageing and Health, 2015. Publications of the World Health Organization are available on the WHO website (www.who.int)
5. Хаустова О. О. Метабол1чний синдром х (психосоматичний аспект). - К.: Мед книга, 2009. - 125 с.
6. Калугш 1.В., Хаустова О. О. Проблеми пол1морбщност та адекватно'! фармакотерапп у пад1енив похилого вжу // Арх1в псииатрп. - 2014. -Т.19., № 4 (75). -С. 118-123.
7. Goodwin N., Sonola L., Thiel V., Kodner D. L. Co-ordinated care for people with complex chronic conditions. London: The King's Fund; 2013 (http://www.kingsfund.org.uk/sites/files/kf/field/field_ publication_file/co-ordinated-care-for-peoplewith-complex-chronic-conditions-kingsfund-oct13.pdf).
8. Bernabei R, Landi F, Onder G, Liperoti R, Gambassi G. Second and third generation assessment instruments: the birth of standardization in geriatric care. // J. Gerontol. A. Biol. Sci. Med. Sci. - 2008. -Vol. 63(3). - P. 308-313.
9. Lobo-Escolara A., Saza P., Marcosc G. Somatic and psychiatric comorbidity in the general elderly population: Results from the ZARADEMP Project // Journal of Psychosomatic Research. - 2008. - Vol. 65, Iss. 4. - P. 347-355.
10. van der Leeuw G., Gerrits M. J., Terluin B. et al. The association between somatization and disability in primary care patients // J. Psychosom. Res. - 2015. - Vol.79 (2). - P.117-122.
11. Laaksonen M., Blomgren J, Tuulio-Henriksson A. Sickness allowance histories among disability retirees due to mental disorders: A retrospective case-control study. // Scand. J. Public Health. - 2015. -. pii: 1403494815618314. [Epub ahead of print]
12. Baumeister H., Balke K., Härter M. Psychiatric and somatic comorbidities are negatively associated with quality of life in physically ill patients. // J. Clin. Epidemiol. - 2005. -Vol. 58(11). -P.1090-1100.
13. Baumeister H., Hutter N., Bengel J., Härter M. Quality of life in medically ill persons with comorbid mental disorders: a systematic review and meta-analysis. // Psychother. Psychosom. - 2011. -Vol. 80(5). -P. 275-286.
14. Чабан О.С., Хаустова О. О. Тератя пад1ент1в з тривожними синдромами в межах невротичних та психосоматичних розлад1в (сердево-судинна патолопя i метабол1чний синдром Х) / Современные подходы к терапии внутренних болезней. Методичний поибник. - Кшв, 2009. -С.45-56
15. Molavi R., Alavi M., Keshvari M. Relationship between general health of older health service users and their self-esteem in Isfahan in 2014. // Iran J. Nurs. Midwifery Res. - 2015. - Vol. 20(6). - P.717-722.
16. Baladón L., Rubio-Valera M., Serrano-Blanco A. et al. Gender differences in the impact of mental disorders and chronic physical conditions on health-related quality of life among non-demented primary care elderly patients. // Qual. Life Res. - 2015. - Nov 21. [Epub ahead of print]
17. Hopman W., Harrison M. B., Coo H. et al. Associations between chronic disease, age and physical and mental health status. // Chronic Dis Can. -2009. - Vol. 29(3). - P.108-16.
18. Sanders J.B., Bremmer M. A., Comijs H. C. et al. Gait Speed and the Natural Course of Depressive Symptoms in Late Life; An Independent Association With Chronicity? // J. Am. Med. Dir. Assoc. -2016. -Jan 7. doi: 10.1016/j.jamda.2015.11.016. [Epub ahead of print]
19. Georgakis M.K., Papadopoulos F. C., Protogerou A. D. et al. Comorbidity of Cognitive Impairment and Late-Life Depression Increase Mortality: Results From a Cohort of Community-Dwelling Elderly Individuals in Rural Greece. // J Geriatr Psychiatry Neurol. - 2016. - Feb 25. pii: 0891988716632913. [Epub ahead of print]
20. Ekdahl A.W., Odzakovic E., Hellstrom I. Living Unnoticed: Cognitive Impairment in Older People with Multimorbidity. // J. Nutr. Health Aging. - 2016. - Vol.20(3). - P.275-279. doi: 10.1007/s12603-015-0580-2.
21. Bogner H.R., Joo J. H., Hwang S. et al. Does a Depression Management Program Decrease Mortality in Older Adults with Specific Medical Conditions in Primary Care? An Exploratory Analysis. // J. Am. Geriatr. Soc. - 2016. - Vol. 64(1). - P. 126-131. doi: 10.1111/jgs.13711.
22. Drayer R.A., Mulsant B. H., Lenze E. J. et al. Somatic symptoms of depression in elderly patients with medical comorbidities. // Int. J. Geriatr. Psychiatry. - 2005. -Vol. 20(10). -P. 973-982.
23. Lang P.O., Vogt-Ferrier N., Hasso Y. et al. Interdisciplinary geriatric and psychiatric care reduces potentially inappropriate prescribing in the hospital: interventional study in 150 acutely ill elderly patients with mental and somatic comorbid conditions. // J. Am. Med. Dir. Assoc. - 2012. - Vol.13(4). -P.406.e1-7. doi: 10.1016/j.jamda.2011.03.008.
24. Llewellyn-Jones RH, et al. Multifaceted shared care intervention for late life depression in residential care: randomised controlled trial. // BMJ. - 1999. - # 319. - P. 676-682.
25. Unutzer J, et al. Collaborative care management of late-life depression in the primary care setting: a randomized controlled trial. // Journal of the American Medical Association. - 2002. -Vol. 288/- P. 2836-2845.
26. Чабан О.С, хаустова О. О. Психосоматична медицина (аспекти дiагностики та лжування): Поибник. - Кшв: ТОВ «ДСГ Лтд», 2004. - 96 с.
27. Bauer MS. A review of quantitative studies of adherence to mental health clinical practice guidelines. // Harvard Review of Psychiatry. - 2002. - № 10 (3). -Р. 138-53.
28. Какова эффективность служб охраны психического здоровья для лиц пожилого возраста? / Сеть фактических данных по вопросам здоровья (СФДЗ) Европейского регионального бюро ВОЗ. 2004 г.
29. Draper B. The effectiveness of services and treatment in psychogeriatrics. Australian and New Zealand journal of psychiatry, 1990, 24:238-251.
30. Rechel B., Doyle Y., Grundy E., McKee M. Каковы возможные ответные меры систем здравоохранения в связи со старением населения? / АНАЛИЗ СИСТЕМ И ПОЛИТИКИ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ. POLICY BRIEF 10
ПСИХОСОМАТИЧЕСКАЯ КОМОРБИДНОСТЬ И КАЧЕСТВО ЖИЗНИ У ПАЦИЕНТОВ
ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА
О. С. Чабан 1 2, Е. А. Хаустова 1 2 Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца 2Украинський научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии и
наркологии МЗ Украины
Резюме. В статье проанализированы тенденции постарения населения в мире, приведены данные изучения коморбидности психических и соматических заболеваний, а также уровня мультиморбидности у лиц пожилого возраста. Проведена оценка качества жизни с учетом коморбидности. Указано на особенности диагностики психических расстройств в преклонном возрасте. Приведены современные эффективные модели оказания помощи пациентам с коморбидными психическими и соматическими расстройствами в пожилом возрасте.
Ключевые слова: психические расстройства, соматические заболевания, коморбидность, качество жизни, пожилой возраст, совокупная помощь
PSYCHOSOMATIC COMORBIDITY AND QUALITY OF LIFE IN ELDERLY PATIENTS
O. S. Chaban 1 2, O. O. Khaustova 1 2 1 National Medical University. AA Bogomolets 2Ukrainian Research Institute of Social and Forensic Psychiatry and Drug Abuse, Ministry of
Health of Ukraine
Summary. The article analyzes the trends of aging population in the world, data study of comorbidity of mental and physical diseases, as well as multimorbid level in the elderly. The evaluation of quality of life, taking into account comorbidity. Indicated on the features of diagnosis of mental disorders in old age. Presents modern and effective models of care for patients with comorbid mental and somatic disorders in the elderly.
Keywords: mental disorder, physical illness, comorbidity, quality of life, old age, total aid
