CC BY
12
УДК 343. 326
Володимир Канщр
Навчально-науковий 1нститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор кафедри кримiнального права i процесу kancir_01 @ukr.net
ПСИХОЛОГО-ПРАВОВИЙ ПОРТРЕТ ОСОБИ ТЕРОРИСТА
© Канщр В., 2018
Аналiзуються сучасш розумшня психолого-правового портрету особи терориста через призму загальних психологiчних характеристик, кримшально-правових та кримiнологiчних явищ - для яккно нового розумiння проблем, пов'язаних з оргашзащею терористичних угрупувань, вчиненням терористичних злочишв та Ух викриттям. Проанашзовано думки украшських та закордонних науковщв у сфер1 подолання тероризму.
Ключовi слова: тероризм; терор; терористичний злочин; терористична дiяльнiсть; психологiчна модель особистост терориста.
Владимир Канцир
ПСИХОЛОГО-ПРАВОВОЙ ПОРТРЕТ ЛИЧНОСТИ ТЕРРОРИСТА
Анализируется современное понимание психолого-правового портрета личности террориста через призму общих психологических характеристик, уголовно-правовых и криминологических явлений - для качественно нового понимания проблем, связанных с организацией террористических группировок, совершением террористических преступлений и их разоблачением. Проанализированы мнения украинских и зарубежных ученых в сфере преодоления терроризма.
Ключевые слова: терроризм; террор; террористические преступления; террористическая деятельность; психологическая модель личности террориста.
Volodymyr Kantsir
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure
Sc. D., Prof.
PSYCHO-LEGAL PORTRAIT OF THE TERRORIST PERSON
The modern understanding of the psychological and legal portrait of a person of a terrorist through the prism of general psychological characteristics, criminal law and criminological phenomena is analyzed for a qualitatively new understanding of the problems connected with the organization of terrorist groups, the commission of terrorist crimes and their disclosure. The opinions of Ukrainian and foreign scientists in the field of combating terrorism are analyzed.
Key words: terrorism; terror; terrorist crime; terrorist activity; psychological model of the personality of the terrorist.
Постановка проблеми. Терористичш акти у всьому свт, також у "благополучних" державах, i новгтш поди в Украш засвiдчили, що поряд з економiчними, екологiчними, полiтичними проблемами, найгострiшою, не виршеною е проблема терористичних загроз (за повщомленням iнформацiйного агентства "24 news", лише у Францп за першi два мiсяцi 2018 року було полщею попереджено вчинення двох терористичних акпв - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://24news.com.ua). У жодному мющ планети, у жоден час доби не юнуе захисту вщ вчинення терористичного злочину.
Анашз дослщження проблеми. Цiею проблематикою, зокрема, займались таю науковщ: В. Ф. Антипенко, Ю. М. Антонян, В. Л. Васшьев, В. К. Грищук, Л. Я. Гозман Л. Гофман, В. П. Журавльов, С. Ешколопов, В. М. Дрьомiн, Н. А. Зелшська, В. П. Емельянов, В. В. Коваленко, В. А. Канарев, I. А. Кравчук, Д. В. Ольшанський, С. В. Лазебник, I. Лебедев, С. Я. Лихова, В. Пирожков А. В. Щеглов та багато шших, як зробили помгтний внесок у виршення окреслених питань.
Мета статт - показати сучасне розумiння психолого-правового портрету особи терориста через призму загальних психолопчних характеристик, кримшально-правових та кримiнологiчних явищ.
Виклад основного MaTepi^y. Особа терориста завжди привертала увагу науковцiв. Вважалося, що достатньо дослщити це складноорганiзоване цiле, щоб все стало зрозумiлим у психологи терориспв, i проблема боротьби з ними отримала надшне наукове тдгрунтя. Однак, саме це виявилося найскладшшим, досi не вирiшеним завданням.
У цьому контекст вважаемо за необхщне видiлити три основнi психологiчнi моделi особистостi терориста.
1. Психопат-фанатик. Це людина, яка керуеться сво!ми переконаннями (релтйними, iдеологiчними, полiтичними) i щиро переконана, що li ди, незалежно вщ 1х конкретних результатiв, корисш для суспiльства. Така людина, у яко! сфера свiдомостi надзвичайно звужена, здатна вчинити все, що завгодно.
2. Фрустрована людина. Ii психолопя грунтуеться на бiхевiористськiй теори фрустраци агресивностi. Почуття фрустраци, породжене неможливютю для людини за якихось причин досягти життево важливих для не! цшей, неминуче породжуе у не! тенденщю до агресивних дш. Свiдомiсть, у цьому випадку може вщгравати роль iнструмента в рацiоналiзацil цих дiй, тобто в пiдборi тих або iнших пiдстав для !х виправдання.
3. Людина з неблагополучноi ciM'i. Жорстоке поводження батьюв з дитиною, ll сощальна iзоляцiя, дефiцит доброго ставлення можуть призвести до формування озлоблено1 особистосп з антисоцiальними схильностями. За вщповщних умов людина такого психологiчного складу може стати бойовиком терористично1 оргашзацп.
На думку проф. С. Ешколопова, незважаючи на наявнiсть вiдповiдноl кшькоси загальних психологiчних характеристик, говорити про юнування единого особистiсного терористичного комплексу нема тдстав. Вiн видiляе два вщносно явнi психологiчнi типи, яю часто зустрiчаються серед терористiв. "Першi вiдрiзняються високим iнтелектом, упевненiстю в соб^ високою самооцiнкою, спрямованiстю до самоутвердження, iншi - не впевнеш в собi, невдахи зi слабким "Я" i низькою самооцiнкою. Але i для перших, i для других характерш висока агресивнiсть, постшна готовнiсть захистити свое "Я", намагання самоутвердитись, надмiрне захоплення собою, незначна увага до почутпв i бажань шших людей, фанатизм. Для бшьшоси терориспв характерна тенденцiя до есктерналiзацil, до пошуку джерел сво1х особистих проблем ззовш. Вони проектують низько ощнюваш складовi свого "Я" на ютеблшмент, який сприймаеться як джерело загрози" [1, с. 88].
Загалом, основш якостi особи терориста вiдомi доволi добре. Зазвичай !х висувають як вимоги до члешв терористичних оргашзацш. Такi вимоги носять цшком формалiзований (зафiксований у будь-яких документах), значно рщше - неформалiзований характер (за зрозумшо1 абсолютно1 конспiративностi терористично1 групи або органiзацil, коли принципово не
формалiзуeться шчого в И дiяльностi). Основт вимоги до членiв Бойово! оргашзаци парти соцiалiстiв-революцiонерiв початку ХХ сторiччя i до членiв терористичних загошв iсламського руху "Хамаз", "1сламська держава", майже подiбнi:
1) вiдданiсть справi (терору) та сво!й оргашзаци;
2) готовшсть до самопожертви;
3) витриманють, дисциплiнованiсть;
4) конспiративнiсть;
5) шдлеглють;
6) колективiзм - здатнiсть тдтримувати добрi стосунки з усiма членами злочинно! оргашзаци.
Якщо збiльшити перелш цих якiсних показникiв, виникне одна основна та двi "техшчш" властивосп. Основною якiстю е вiдданiсть сво!й справi, сво!й оргашзаци та сво!м товаришам, що передбачае готовнiсть до самопожертви. З такою основною яюсною характеристикою пов'язаш "техшчш", похiднi, насамперед, дисциплшованють i конспiративнiсть.
Вiдданiсть свщчить про високий ступiнь згуртованостi, цшсносп особистостi, 11 "розчинення" в дiяльностi та в оргашзаци. Не випадково, приймаючи в терористичну органiзацiю, вщ особи вимагають самовiдданостi, самовiддачi, здатносп вiдмовитися вiд "всього особистого" заради досягнення загально1 мети оргашзаци.
Отже, цiлiснiсть особистостi терориста обумовлюе й деiндивiдуалiзацiю (у цьому певний парадокс). Активно протиставляючи себе iншим людям, держав^ всьому свiту, терористи тдкреслюють свою яскраво виражену iндивiдуальнiсть, що досягае надособистюного рiвня. Однак, iндивiдуалiзацiя можлива лише для терориста-одинака, що практично нездшсненне в сучасному свт.
Психологiчний портрет людей, здатних до вчинення терористичних актiв, або тих, кого можуть використати керiвники та лщери терористичних угруповань для здшснення терактiв, можна окреслити у наступному. Це особи, яю не зумши реалiзувати себе в полiтичнiй сфер^ але яю прагнуть до влади i мають певний комплекс неповнощнносп. З ними тiсно пов'язанi кримшальш елементи, яю вже проливали кров i здатнi за винагороду виконати будь-яке замовлення екстремiстських чи терористичних оргашзацш. Варто сюди вщнести колишшх спортсменiв, квалiфiкованих вшськових, як1 сощально беззахиснi. Кадри терористiв поповнюються також найманцями, як1 вже брали участь у бойових операц1ях у рiзних конфлiктних регiонах. Для психологil багатьох терориспв-виконавщв важливий розмiр матерiального заохочення. Досить часто вони керуються "просто штересами вбивати", "в1дчути владу над людьми", "показати свою зверхнiсть над шшими".
Вченi-психологи вказують на рiзнi психiчнi аномалil у терористiв, яю навiяли собi комплекс переваг над шшими. До того ж, !х дiяльнiсть часто стимулюеться засобами масово1 iнформацil, якi розкривають не тшьки засоби i способи, що використовуються у терористичних акщях, а й популяризують !х виконавцiв, особливо у мережi 1нтернет.
Здебiльшого, метою терориспв е примарна уява про досягнення влади над людьми. Саме це е своерщним наркотиком для певно! категори людей, як1 хоча б раз його спробували, а тому прагнуть до нього знову i знову. Психологи зазначають, наприклад, що наймаш вбивцi, як1 кочують iз одного регiону конфлiктних дiй до шшого, на якомусь етапi вже не щкавляться грошима, нев1дворотною тягою стае сама можливють i бажання вбивати. Саме тому в процеа здiйснення терористично! дiяльностi iнколи мета втрачаеться, якою б справедливою вона не виглядала, а виникае непереборне прагнення до в1дчуття влади. Можливють хоча б тимчасово панувати над шшими психологи вщносять до таких особистих психологiчних станiв, як1 покладеш в основу нестримно! агресивностi особи.
У разi захоплення терористами заручниюв доволi часто i надзвичайно гостро постае проблема ведення з ними переговорiв. Це належить до компетенци психолопчного спiлкування, адже треба визначити, хто i як повинен вступати в перемовини, яким чином !х вести, яку тактику застосувати. Досвщ, вже набутий правоохоронними органами, потребуе узагальнення. Помилки завжди призводять до численних жертв.
Щц час вчинення терористичного акту у виконавщв спрацьовуе психологiчний механiзм захисту та виправдання. Здебiльшого вони вважають сво! ди вимушеними, оскiльки iншими шляхами не змогли
досягнути поставлено! мети. Терористи виправдовуються тим, що до таких дш !х нiбито спонукало порушення у сусшльств справедливостi або неможливiсть реатзацп !хнх прав.
З позицп психологи самовиправдання, будь-який тероризм шчим не в^^зняеться вiд звичайно! кримшально! злочинностi. Тероризм - це завжди виклик суспшьству, в його основi покладено знещнення людського життя, а тому одшею з базових особливостей у проявах тероризму е демонстративнiсть. Ця обставина, на жаль, ^норуеться ЗМ1, яю у гонитвi за сенсацiями викладають подробицi дiй терористiв, форм i прийомiв вчинення терактiв, що призводить до швидкого розповсюдження не тшьки вiтчизняного "передового досвщу", а й мiжнародного. Тому не випадково мiжнародний тероризм став одним iз вщчутних факторiв дестабшзаци полпично! та економiчно! ситуаци у свiтi.
Багато науковщв вважають, що найчастiше спонукальною мотиващею для вступу iндивiдiв на шлях тероризму е зосередженють на захисп свого "Я", агресивно-оборонна готовнiсть, низью самооцiнки, елементи роздвоення особистостi, сильна необхщшсть у приеднаннi до групи, переживання сощально! несправедливостi, соцiальна iзольованiсть i вiдчуженiсть, усвiдомлення маргiнальностi та втрата життево! перспективи. Наведений перелш характерних ознак, безумовно, не узагальнюе психологiчний профiль особистостi терориста. Важливе значення можуть мати полгтико-щеолопчш мотиви.
Усвщомлення себе членом терористично! групи в багатьох терориспв знiмае неповноту або роздвоення психолопчно! iдентичностi особи. Група стае стабшзацшною психологiчною тдставою, що дозволяе вiдчувати себе цшсною особистiстю, важливим компонентом самоствердження i винайдення сенсу життя, мiцним мехашзмом духовно! та поведiнково! стереотипiзацi!.
Типовий портрет терориста-самогубця приблизно такий. Молода особа вшом вщ 18 до 30 роюв, iз бщно! сiм'!, часто безробiтна, малоосвiчена або взагалi неграмотна. Члени його шм'! обов'язково постраждали вiд окупацi! або !х принизили переселенцi чи солдати. Наприклад, палестинка Ахман Рахд, молода дiвчина - "жива бомба" була свщком того, як iзра!льськi солдати били прикладами !! матiр. Хишам Хамiд, коли йому було 18 роюв, вiдбув покарання за те, що кидав камшня в полщейський патруль. Саме там вiн познайомився з агресивними палестинцями, яю втягнули його у терористичну дiяльнiсть.
Безпосередньо в мечетях фанатичш проповiдники проголошують палкi промови про те, що вмерти за Аллаха - це найбшьше бажання мусульман. Хоча юлам, як вiра, не визнае самогубств, iмами знайшли теолопчш виправдання i твердять, що такi дi! - не самогубство, а акщя джихаду. Коран же рекомендуе джихад в боротьбi з ворогом. Аллах дозволяе вщповщати ворогу ударом на удар, це помста Аллаха, а не особи, i сам Аллах вибирае героя, який принесе себе в жертву. Воля Аллаха мае бути виконана.
Кандидата на самогубство ретельно обробляють психолопчно. Останш дш перед акщею терорист-самогубець проводить у молитвах тд контролем свого наставника. Здебшьшого терористи-самогубщ не добровольщ у широкому розумшш, цi кандидати ретельно вщбираються серед активiстiв. Як правило, випадковi добровольцi не мають необхщно! мужностi, вони перебувають пiд впливом емоцш, а тому !м бракуе холоднокровносп, байдужостi, що вимагаеться для виконання завдання з максимальною точнютю i ефектом. Iзра!льськi спецслужби намагаються використати свою агентуру саме серед молодшо! ланки для того, щоб виявити вербувальникiв, !хнiх помiчникiв та жертв - терориспв-самогубщв.
Для терористично! дiяльностi бiльше пiдходять тi кандидати, на яких вони звернули увагу. Вербувальники, звичайно, вибирають людей, яю в^^зняються сором 'язливютю i скромшстю, фанатичною вiрою в Аллаха i вiдданiстю справi боротьби з невiрними.
Усi терористи-самогубцi керуються у сво!х дiях релiгiйними iдеями. Саме релшйний фанатизм, помножений на нацiональний екстремiзм, i е головним мотивом пщрвати себе разом iз ворогами. Але одного фанатизму замало, його супроводжують iншi чинники, серед яких бажання помсти iзра!льтянам та шшим невiрним за страждання свое! сiм'! i сво! особистi, а також бажання здшснити подвиг "во!на-мученика".
Пюля того, як кандидат у самогубщ пройшов перевiрку, його пересування контролюють помiчники, телефон прослуховуеться, а сам вш iдеологiчно обробляеться. Вiн пише заяву, робиться вщеозапис, який тсля його загибелi вiдправляють на телебачення. Увечерi чи вранцi вiн миеться i голить голову, оскiльки так належить мученику, якому доведеться вмерти в iм'я Аллаха. Члени з терористично! оргашзаци мають вказiвки - шструкци, куди його везти, проводять ретельний шструктаж дiй.
Спроба виокремлення психолопчних типiв особистостi терористiв видаеться можливою на основi типологи темпераменту, свого часу запропоновано! Гiппократом, згодом розвинуто! I. Павловим та удосконалено! Г. Айзенком [2, с. 188]. Традицшно, вiдомi усiм типи "холерика", "сангвшка", "флегматика", "меланхолiка" набувають специфiчного звучання на прикладi лiтературних опишв вiдомих терористiв. Змiстовно вони розшифровуються в основних характеристиках властивостей нервово! системи, а також у штенсивносп проявiв за параметрами "екстраверсiя - штровершя" та "невротизм - емоцшна стiйкiсть". Найтиповiший психологiчний варiант терориста - це невротик й екстравертивний холерик.
Аналiз науково! лiтератури з ретроспективним описом терориспв, а також дослщження у цiй сферi дозволяють констатувати, що серед терориспв переважають, насамперед, невротичш типи. Це тдтверджуеться науковими джерелами: "Члени терористичних груп, - пише Л. Гофман, -характеризуються високим невротизмом i дуже високим рiвнем агреси. 1м також притаманне намагання до пошуку гострих вщчутпв, звичайне життя здаеться !м прiсним, одноманiтним, а головне - позбавленим будь-якого змюту. Вони прагнуть ризику i небезпеки. Це люди з високим рiвнем агреси i високою невротичнiстю" [3, с. 448].
Здебшьшого терористи - це чоловши, хоча серед них е й чимало жшок, роль яких у терористичних оргашзащях доволi висока. З самого початку ново! хвилi тероризму, пов'язано! з соцiальними процесами в Росшсьюй iмперil у 60-тi - 70-т роки XIX столiття, на жшок покладалося виконання дуже важливих завдань. Багато з них були щеологами, нерщко самi здiйснювали терористичш акти (наприклад, Вiра Засулич, Софiя Перовська та iншi). Соцiально i психологiчно жiнка бiльш захищена, вона менше сприймаеться як терорист, ашж чоловiк. Прикриття, упровадження та вчинення терористичних акпв для жiнок - завдання менш складне, шж для чоловтв, враховуючи соцiальний статусу жшки в суспiльствi.
Значна кiлькiсть терористичних оргашзацш, таких як 1рландська революцшна армiя, Червонi бригади, латиноамериканськi групи, активно використовують жшок в агентурних i бойових цiлях. 1снують оргашзаци, де на жшок припадае 50 % вщ загально! кiлькостi члешв.
Вiковi межi осiб, якi вчиняють терористичш акти, в середньому становлять 20-35 роюв, тобто дiездатнi, активш в розумовому i фiзичному плаш.
Якщо йдеться про етнiчну специфшу, то до тероризму причетнi люди рiзних нацiональностей. Це не дае шдстав для якихось припущень чи узагальнень. Якщо мати на увазi нацiональний тероризм, то очевидно це стосуеться переважно ошб одше! наци, яю дiють проти представникiв шшо!. Якщо розглядаеться релiгiйний тероризм, то, безумовно, серед найактивнiших видiляються мусульмансью, протестантськi, католицькi i сектантськi угруповання.
У контекст дослiдження цiеl проблеми, особливе мюце займае особа терориста, тобто важливють вивчення кримiнологil рiзних типiв тако! особи. Йдеться про те, що численш дослiдження, яю проводяться фахiвцями, дозволяють скласти загальний психолопчний портрет особи терориста, за допомогою якого можна видшити його основш характернi риси. Йдеться i про кримiнологiчнi властивостi особи терориста, звертаеться увага на особливосп кримшально-правово! характеристики суб'екта дiяння, вивчаеться навггь особа засудженого за тероризм. Проте на сьогодш, як справедливо вщзначае проф. Ю. Антонян, нема розгорнуто! характеристики особи терориста на достатньо репрезентативному рiвнi. 1снують лише окремi вiдомостi iз цього приводу (хоча це мае досить важливе значення для розумшня мотивацн тероризму). Разом iз тим, характеристики особи терориста, його загальш властивостi необхщно розглянути докладнiше [4].
1з загально! характеристики особи терориста, можна видiлити такi характернi риси: це особа, яка важко адаптуеться до суспшьних засад i правил, упевнена у власнш перевазi над оточуючими,
надшена машею слави. Терорист, як правило, одинак, навгть якщо й належить до якоюь групи, або якщо йому вдаеться дiяти за пщтримки iнших. Переважно у терористiв е розлади особи з високим рiвнем непрямо! агреси. Запущений у його свщомосп механiзм реалiзацiï терористичного акту, зазвичай, включае афектогенну мотивацiю, психолопчну самоактуалiзацiю i розвиваеться за схемою: втрата зв'язюв iз суспiльством - опозищя суспiльству - переживання суспшьного тиску; фрустрацiя - бажання лщерства "всупереч" - помста суспiльству за невизнання. Головна мета терориста - демонстращя власноï сили, а не нанесення реального збитку. Найгучнiшi терористичш акти пов'язанi, як правило, з численними жертвами, що створюе страх перед терористом, е шбито компенсащею йому з боку суспiльства i "пщгодовуе" його амбiцiï. У дiях терориста завжди амбiтний пiдтекст. Терорист, на вщмшу вiд iншого злочинця, не прагне до приховування, а завжди охоче бере на себе вщповщальнють за своï дп. Такий психолопчний стан, тiсно пов'язаний з мотиващею тероризму, виникае в ошб, яю вчиняють терористичнi акти здебшьшого через невдоволення своïм становищем, мюцем у життi; це - стан ущербности I чим бiльш пригшченим вiдчувае себе терорист, тим бшьшу жорстокiсть може проявити при вчиненш терористичного акту. При агресiï та запеклосп терориста жорстокiсть часто перевищуе ту межу, яка цiлком була б достатньою для досягнення конкретно!' мети. У цьому також слщ вбачати прагнення до компенсацп його ущербности Звичайно, не завжди терористи перебувають пiд впливом фiзичноï агреси. Але завжди 1х стан напружений, який легко може "вибухнути" i призвести до непередбачуваних дш.
Можна вказати й на iншi характерш риси осiб, якi вчиняють терористичш акти. ïх сформованiсть пов'язана в основному з дитячим i шдлггковим вшом. У ранньому вiцi, здебшьшого, майбутш терористи виявляли чiтко виражену обвинувальну позицiю у негараздах щодо iнших, вимагали до себе пiдвищеноï уваги. Як правило, вони почувалися знедоленими серед однолгтюв. Безумовнi несприятливi умови життя таких дiтей могли негативно позначитися на 1х життевому виборi, проте вони могли стати не терористами, а "перешчними" злочинцями або ж законослухняними громадянами. Звичайно ж, подiбнi прогностичнi припущення мають характер вiрогiдностi, тобто можуть вщграти негативну роль у формуваннi людини, але можуть i "нейтралiзуватися" з часом в результат дп на них позитивних чинниюв. Зазвичай вважають, що значна кiлькiсть терористiв - люди, обдшеш в дитинствi материнською увагою. Для них характерний недостатнш розвиток, дитячий травматизм; серед терориспв багато ошб якi в минулому зазнавали приниження, не могли самостверджуватися. Тому-то стали, мовляв, здатними помститися не тшьки сво1м кривдникам, а й шшим людям. Подiбнi ощнки, на наш погляд, видаються на рiвнi "звичних узагальнень" i не завжди враховують шдивщуальнють особи терориста.
Безперечно, терористи - справдi психiчно надламанi особи, вони, як правило, озлоблеш, агресивнi та жорстокi, готовi до насильства взагалi i терористичного зокрема. Екстремiзм - основна характерна 1х ознака, яка корiнням йде в оргашчно властиву людинi схильнють до агресивностi i руйнiвних шстинкпв. Багато й iнших психологiчних чинниюв, як: емоцiï, iмпульсивнiсть, дратiвливiсть, упередженють оцiнок, низький порiг терпимостi i вщсутнють належного самоконтролю, необхiднiсть в насильства У цьому сенсi справедлива така сентенщя: простiше описати те, що не характерне для терориста, шж те, що для нього притаманне.
Хоча дехто з науковщв досить "обережно" ставиться до того, щоб визнавати: терорист - це "екстремютський тип особи", ми все таки схильш погодитися iз таким визначенням. Адже можна вести мову i про "екстремютський тип свщомосп". Безумовно, особистюш особливосп терористiв помгтно вiдрiзняються, залежно вiд конкретного виду терористичноï активностi, а тому не вшх терористiв торкаються поняття "екстремютський тип особи" i "екстремютський тип свщомосп". Особовi характеристики терориспв можуть сшвпадати з особовими характеристиками шших злочинщв. Вщповщно можна говорити про професшних злочинцiв, убивць, особливо, коли йдеться про сершш вбивства, про злочини, вчинюваш органiзованою групою, з особливою жорстокютю тощо. До того ж, таю злочини можуть вчинятися з використанням методiв (способом) тероризму.
Для характеристики особи терориста треба скористатися даними проф. I. Лебедева. Ведучи мову про причини тероризму, типовi особливосп терориспв, вш видшяе соцiально-демографiчнi
чинники, кримiнально-виконавчi характеристики. Конкретизащя становища, по cyri, розкривае cоцiологiчнy, пcихологiчнy i кримiнологiчнy картину, або "портрет терориста". Цей автор аналiзye BiK терориспв, ciмейний стан, ïхнiй оcвiтнiй рiвень, рiд занять, ставлення до рел^и, характер досконалого терористичного актy, судимють, призначене покарання, переконання, iнтереcи, сощальш орieнтацiï, стереотипи поведiнки, ycтановки тощо. Але головне, на думку I. Лебедева - це спонукальш мотиви, що лежать в оcновi злочинноï поведiнки особи терориста [5, с. 94-98].
Певним чином сприяе зростанню рiвня терористичного насильства i науково-техшчний прогрес. На думку американського дослщника Дж. Кеннана, все якicнiше i бшьш yрiзноманiтнене задоволення людських потреб за допомогою доcконалiших технiки й технологш е причиною того, чому питання про змют життя швелюеться або на нього даеться технократична вщповщь.
Безпоcереднiй вплив новiтнiх технологш на терористичну дiяльнicть полягае, зокрема, у тому, що вони значно збiльшили можливоcтi терориcтiв у ïхньомy "змаганш" з правоохоронними органами.
1сламськими фyндаменталicтcькими терористичними органiзацiями оcтаннiм часом часто використовуються "cамогyбцi-cмертники". При цьому можливi два оcновнi варiанти здшснення акцiй:
1) коли терорист знае i цшком ycвiдомлюе, що виконуваний ним терористичний акт призведе i до його фiзичного знищення (це переважно категорiя терориcтiв, якi використовують вибyховi приcтроï, що носять на cобi або ж перевозять у керованих ними транспортних засобах);
2) коли терорист загалом уявляе мету виконувано1' ним терористично1' ди, але за легендою шбито мае можливють уникнути загибел^ Подiбнi терориcтичнi акти, як правило, плануються i проводяться у випадках, коли виконавець мае безпосередньо проникнути до об'екта терористичного нападу, але юнуе сумшв у рiвнi та ступеш фанатизму виконавця. Вибуховий пристрш, що перебувае в руках у одного терориста, в такому разi приводиться в дда ствучасником.
Аналiз терактiв з початку 1990-х роюв дозволяе стверджувати, що вони, на вщмшу вщ теракпв 70-х рокiв минулого cтолiття, в^^зняються ретельною пiдготовкою. Про це свщчить i той факт, що вс проведенi теракти були завершенi самогубством терориспв. Вiдомо, що починаючи з 1990-х роюв потенцшних кандидатiв у самогубщ вибирають з-помiж тих, хто мае вщповщш оcобиcтi та фiнанcовi проблеми. Потiм такi кандидати проходять спещальну пcихологiчнy обробку, яка, зокрема, передбачае: щейно-релтйне навiювання; гyртовi ствбесщи, що посилюють рiшення вчинити самогубство; дотримання релтйних обрядiв перед здшсненням теракту (пicт, очищення, голiння, стрижка); вщправлення прощальних лиcтiв родинi та друзям (тсля чого невдале самогубство може бути розцшене як удар по чесп та достошству претендента на звання шахща); вiдеозапиc з викладом намiрy i мети вчинити теракт.
За останш роки готовнють терориcтiв здiйcнити самогубство пiд час акцш помiтно пiдвищилаcь, i сьогодш ми маемо справу з терористами цшком тдготовленими пcихологiчно i техшчно до здiйcнення теракту-самогубства.
Характеристика кримшально1' складово1' особи терориста повинна проявляти ïï влаcтивоcтi, що закономiрно сформувалися тд впливом негативних елементiв сощального середовища, оcобливоcтi мотивацiï. Важливо зрозумгги, як справедливо вiдзначае I. Лебедев, що терористична акщя завжди шдивщуальна, навiть якщо вчинена групою ошб. Iндивiдyальна i сама особа терориста, причому кожного члена терористично1' групи (якщо теракт груповий) окремо. Дослщження ошб, яю вчиняють терориcтичнi акти, тюно пов'язане не тiльки з оцшкою злочинно1' поведiнки, умовами 1'х формування, а й i з тзнанням мотивiв таких актiв. Саме мотиви заддать всю систему причин i умов тероризму. Мотиви тероризму, яю у рядi випадкiв ствпадають з причинами, можуть бути найрiзноманiтнiшими, але основне, що 1'х об'еднуе, - це помста за нереалiзованi бажання. Мотив помсти тюно переплггаеться з шшими мотивами, яю можна розглядати як мотив у генезиш терористичного злочину [5, с. 18].
При цьому, як нам видаеться, поняття "особа терориста" можна визначити як систему сощально-психолопчних властивостей, в яких вщображеш зв'язки i взаемоди терориста з сощальним середовищем, середовищем його проживання, з особами яю його оточують, зокрема з кримшального середовища. У такому контексп цшком закономiрно вести мову про середовище терориспв. Розглядати треба не вш (i не будь-яю) влаcтивоcтi особи, а лише и з них (або головним
чином т властивосп), якi несуть в собi "терористичну iнформацiю", тобто з подоби яких можна скласти уявлення саме про ошб, яю вчиняють терористичш злочини. Якщо таких властивостей немае, втрачаеться сенс говорити про особу терориста.
Не викликае жодного сумшву теза про те, що в особи нема i не може бути природжених терористичних властивостей, вони вс набуп в процес життедiяльностi людини тд впливом сощального середовища, найближчого оточення; 1х формуванню сприяють сощальш умови. Можна вести мову лише про психолопчш i психiчнi властивостi особи, ïï сощальну характеристику, про вiдповiднi ознаки. Звичайно, видшяються такi з них: демографiчнi (стать, вiк), сощально-психологiчнi (цш, погляди, намiри, потреби тощо), психiчнi (переважаючий тип нервовоï системи, особливосп мислення, пам'ятi, психiчний склад особи тощо), професшш (знання, навики, умшня, досвiд). До соцiально-психологiчних ознак, тюно пов'язаних iз кримiнальними, варто вщнести також захоплення, бажання, надiï, зв'язки, зокрема зi злочинним свiтом, злочинний досвщ, наявнiсть або вiдсутнiсть судимосп, знання кримiнального жаргону, навики щодо вчинення та приховування злочишв та 1х слiдiв, умiння маскуватися. Особливе значення мають ознаки, набуп в ходi злочинноï дiяльностi, а особливо - в ходi вчинення терористичних акпв.
Висновки. Будь-яка особа мае своï особливостi. Це стосуеться й особи терориста. Таю особливосп проявляються, насамперед, у мотивах поведшки. Злочинна поведшка реально юнуе у формi особливого мотиву. Мотив означае свщому i глибоко особисту причину такоï поведiнки. "Через всю мотивацiю людина включена в контекст дшсносп" - тдкреслював проф. К. 1гошев [6, 41]. Звщси i вiдповiдь на запитання - чому людина вчиняе злочин. У зв'язку з цим виникають й iншi запитання: чому вона застосовуе насильство, чому йде навгть на те, щоб вчиняти терористичш злочини. Первинним видаеться мотив i спошб такоï злочинноï ди.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Психологи о терроризме ("круглый стол"). Психологичский журнал. - 1995. Т. 16. - № 4. -С. 88-95. 2. Павлов И. П. Полное собрание сочинений [в 6 т. ]: [изд. 2-е]. - Москва: Изд-во АН СССР, 1951. - Т. 3. Кн. 1. - С. 188. 3. Айзенк Г. Проверьте свои способности. - Москва, 1972. -121 с. 4. Гозман Л. Я. Политическая психология. - Ростов н/Д, 1996. - 448 с. 5. Антонян Ю. М. Типология и причины терроризма. - Москва: Издательство "Щит-М", 2000. - 237 с. 6. Лебедев И. В. Характеристика личности осужденного за тероризм. Человек: преступление и наказание. 2005. -№ 3 (51). - С. 18, 94-98. 7. Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения. - Горький, 1974. - С. 41.
REFERENCES
1. Psihologi o terrorizme ("kruglyj stol") [Psychologists about terrorism ("round table")]. Psihologichskij zhurnal. 1995. Vol. 16. No. 4. pp. 88-95. 2. Pavlov I. P. Polnoe sobranie sochinenij [Full composition of writings] v 6 t. : izd. 2-e. Moscow: Izd-vo AN SSSR Publ, 1951. Vol. 3. Kn. 1. - pp. 188; Ajzenk G. Prover'te svoi sposobnosti [Test your abilities]. Moscow, 1972. 121 p. 3. Gozman L. Ja. Politicheskajapsihologija [Political Psychology]. Rostov n/D, 1996. - 448 p. 4. Antonjan Ju. M. Tipologija i prichiny terrorizma [Typology and causes of terrorism. ]. Moscow: Izdatel'stvo "Shhit-M" Publ, 2000. -237 p. 5. Lebedev I. V. Harakteristika lichnosti osuzhdennogo za terorizm [Characteristics of the person convicted of terrorism. ]. Chelovek: prestuplenie i nakazanie. 2005. No. 3 (51). - pp. 18, 94-98. 6. Igoshev K. E. Tipologija lichnosti prestupnika i motivacija prestupnogo povedenija [Typology of the criminal s personality and motivation for criminal behavior]. Gor'kij, 1974. - P. 41.
Дата надходження: 03.02.2018р.
