CC BY
17
Теорiя i практика правознавства. — 2019. - Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
УДК 343.91-055.2:323.28(477) DOI: 10.21564/2225-6555.2019.15.170671
Ж1НОЧИИ ТЕРОРИЗМ: КРИМ1НОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ I ШЛЯХИ ЗАПОБ1ГАННЯ
Ткачова Олена Brnmopieua,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри кримтологи та кримтально-виконавчого права, Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: sunspring0805@gmail.com ORCID 0000-0002-4600-9268
Проаналiзовано проблеми жточого тероризму, розглянуто причини та мотиви, з яких жтки вчиняють теракти шляхом самогубства, зокрема причини тероризму, й надано гх класифжацт. Придшено увагу мiжнародним i нацюналъним актам у сферi протидИ тероризму, спираючисъ на приписи яких ведетъся боротъба з цим негативним явищем.
Ключов1 слова: тероризм; явище; жшочий тероризм; шахщи; камшадзе; запоб^ання; протидiя.
I О 1 1/г / I/\\\ шг.\ 1\1
Постановка проблеми. Ми живемо в непростий час, коли одночасно з такими гострими й важливими проблемами, як еколопчна, демограф1чна та ядерна загрози, з'явилось 1 набувае поширення небезпечне явище - тероризм, яке не лише викликае напруження 1 занепокоення у свт, а й руйнуе дол1 окремих людей, сощальних груп 1 навпъ цших регюшв 1 нацш. Можна стверджувати, що ниш терористичш акти, як вчиняються част1ш за все з огляду на антагошзм р1зних свтв, культур, щеологш, релтй 1 свггогляд1в, перетворюються на, так би мовити, потужну зброю, що використовуеться з метою залякування 1 знищення супротивника чи влади. У цшому вони е породженням ненавист та злоби, надм1рно1, навпъ фанатично!' вщданост якшсь ще!, зверхнього ставлення до оточуючих, небажання шукати компромю. Виходячи з цього тероризм, який набувае р1зномаштних форм, став проблемою «номер один у свт» - найнебезпечшшою, найгостршою, складною 1 важко прогнозованою, такою, що становить загрозу всьому людству. Проте
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. - Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
найжахлившим e те, що до вчинення терористичних атак i аклв долучаються ж1нки i дiти. Остання теза не ттьки насторожуе, а й змушуе замислитися, розiбрaтися в тому, чому так сталося, що спонукае предстaвникiв цих категорш, але передусiм жiнок (яю, як правило, вважаються берегинями), вдаватися до таких радикальних дiй.
Анал13 останн1х досл1джень i публ1кац1и. З огляду на зазначене цшком зрозумiлим i логiчним видаеться те, що тероризм як явище стае об'ектом вивчення велико!' юлькост науковщв - предстaвникiв рiзних галузей знань, зокрема i кримiнологiв. Дослщженням проблем тероризму та aнaлiзом причин займаються таю вчеш, як В. Ф. Антипенко, С. М. Блашвський, О. Богданов,
B. О. Глушков, В. П. Смельянов, Е. В. Ковальов, В. В. Колосков, В. В. Крутов, А. М. Кузьменко, О. М. Куцька, Н. Д. Литвинов, В. А. Лшкан,
М. Г. Любинський, В. В. Малишев, В. А. Мельник, М. П. Требш,
/ \
C. О. Телешун, I. В. Шкурат та ш. У той же час жшочий тероризм був у ^rnpi
\ \ / f И'Чпй^- 1 /\ ^^^ \
уваги О. М. Куцько!, В. А. Мельника, С. Кредова та А. Шарова.
Vi Лг^ \ \ \ J я и ^ П
Виклад основного матер1алу. Як уже було вказано, сьогоднi тероризм
1 I I I I 4\ \ \
вважаеться складним соцiaльним явищем, яке набувае поширення в сучасному
\ mV V\ \ \\ /gm ---'л II / ' , / Г^Ч /
\ m\.l \ \\ Ii \ W ^^H / / ff 1| // [ )/ и /
свт. На думку aвторiв навчального посiбникa «Тероризм: теоретико-приклaднi аспекти» [1], мотивами терористичних аклв чaстiш за все стають намагання дестaбiлiзувaти внутршне становище регiону чи кра!ни, вплинути на перебiг конкретних полiтичних подш, на вирiшення полiтичних чи економiчних проблем тощо. Як зазначають С. I. Грачов i О. О. Корнтов у стaттi «До питання про дефшщи «тероризм»» [2], нaрaзi багато експерпв «... схиляеться до думки, що тероризм - це не окремий феномен, а метод досягнення мети» (тут i дат переклад наш. - О. Т.). Причому терористи частш за все вдаються до залякування, погроз застосування насильства або вбивства. Колишнш керiвник антитерористичного центру ЦРУ Пол Пшлар, говорячи про тероризм як свггову загрозу, критерiями, що дозволяють тi або iншi ди визнати терористичними, називав таю: 1) ди носять навмисний характер: атаки плануються зaздaлегiдь i не вчиняються iмпульсивно або спонтанно; 2) терористи переслщують полiтичнi (змiнити юнуючий полiтичний
Теор1я i практика правознавства. — 2019. - Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
порядок чи устрш), а не кримшальт цш (хоча саме явище, як переконуе А. А. Котвицький [3], е кримгнально-правовим); 3) головна щль (мiшень) -цившьш; 4) подiбнi дii вчиняються саме групами, а не державами чи армiями.
З огляду на думки провщних учених, як детально й всебiчно вивчали це негативне явище, вбачаеться за дощльне вказати, що до основних ознак тероризму смшиво можна зарахувати наступнi:
- вш виступае однiею iз форм оргатзованого насильства; акти тероризму за своею суттю - це традицiйнi форми загальнокримшальних дiянь;
- тактична мета - привернути увагу до проблеми, а стратепчна -домогтися певних сощальних змш (свобода, незалежнiсть, звшьнення з виправно-трудових установ певного контингенту ошб, революцiя тощо) [Там само];
- примус (шляхом погрози або залякування) застосовуеться до бшьш
/ «VyxL/ I 11 /1\ I /IV И \jA ^ \ широкоi соцiальноi групи, нiж безпосередт цiлi (мiшенi) насильства, але при
цьому робиться все для того, щоб парашзувати протидiю з боку громадськостц
- переважно мiж жертвами, якими всупереч загальноприйнятим i
7 (i I I, Д \\ /¡П \ \л\\
загальновизнаним правилам чи законам, можуть стати як дорослi (чоловiки,
1\ \ "; .'■'" 1 \\\ \ ' /// f' I
жiнки), так i дiти, й метою, задля досягнення якоi терористи вчиняють своi дii,
не мае прямого зв'язку, оскшьки формування щлей прямо не пов'язане з
конкретними проявами насильства;
- iз попередньою тiсно пов'язана наступна, а саме те, що «знаряддям
впливу е психологiчний шок, який породжуеться усвiдомленням того, що будь-
^/7/П{7ПГ1
хто може стати жертвою незалежно вiд того, до якого прошарку суспшьства вiн належить» [Там само];
- з огляду на те, що терорист чи терористичне угруповання вимагають негайного задоволення висунутих вимог (общяючи, що iнакше вдадуться до реаизацп погроз i застосують насильство), то цiлком зрозумiло, що розрахунок робиться на ефект раптовосп, неочжуваност й несподiваностi;
- використовуеться оргашзащями будь-якого полiтичного забарвлення;
- при вчиненш терористичних актiв майже завжди терористична група
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
бере на себе вщповщальнють за вчинення насильства, тому що сво! ди вважають засобом досягнення мети, а не самоцшлю;
- виступае протилежним полггичному вбивству явищем, так би мовити, антитезою [3].
Додамо, що останшм часом викликае занепокоення значне збiльшення кшькосл вчинення терористичних aктiв шляхом самогубства, оскшьки через релiгiйнi, морaльнi та iншi настанови або усто! це не властиве самш сутi людини. Проте багато учaсникiв терористичних угруповань заради ще!, досягнення мети, школи задля очищення чи спокутування певних грiхiв iдуть на це, приносячи себе в жертву. Звюно, терористи-самогубщ були завжди, але тaкi випадки траплялися вкрай рщко. Бiльш того, тривалий час у цих оргашзащях жiнок не залучали до двох видiв дiяльностi - роботи з шформаторами й виконання самогубних тераклв. На початку нового
/£гг&Х\\ А ' Л\ Л/ Vy\ иЛ
тисячол^я ситуaцiя кардинально змiнилaся. Наприклад, оргашзатори
/ /л X 4Н5Д \\ ///Л \
сучасного юламютського тероризму почали активно використовувати жшок, оскiльки ними легше мaнiпулювaти, бо, на вщмшу вiд чоловiкiв,
1 I и I I 4\ \ \
представницям слабко! стaтi притаманна така риса, як врaзливiсть. До реч^
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй / / '/
вiдповiдно до трактування iслaму багатьма богословами, жiнкa-шaхiд матиме бiльшу прихильнiсть Аллаха. Однак причини того, що особа з власно! волi вкорочуе собi вiку, рiзнi, вкажемо нaйпоширенiшi з них:
а) уникнення жорстокого покарання вiд батька, брата чи чоловжа (передусiм вбивства) через звинувачення в позашлюбних зв'язках, недопущення публiчноi ганьби для всiei родини. Звiсно, у цьому випадку легко пiдштовхнути, навпъ змусити, ж1нку-мусульманку вчинення терaктiв-сaмогубств як единого способу виходу iз ситуацп, що склалася, тобто перевага надаеться «почеснiй» смертi, а не «ганьбЬ;
б) згвалтування (чaстiш за все навмисне) нaмiчених кандидаток iз метою унеможливлення вiдмови вiд завдання шд загрозою оприлюднення факту «збезчещення»;
в) звшьнення вiд нестерпних умов життя в родиш, йдеться про те, що © Tkachova E. V., 2019 4
Teopiя i практика npавoзнавсmва. — 2019. - Bun. 1 (15) ISSN 2225-6555
чеpез певш зaбopoни (пpиписи oснoвниx pелiгiйниx дoкyментiв) жiнки шзбавлеш мoжливoстi poзлyчитися;
г) змyшyвaння взяти шлюб з лiтнiм, стapшим на багато poкiв, чoлoвiкoм, якoмy дiвчинy пpoдaв бaтькo. Звiснo, за тaкиx yмoв дiвчинa гoтoвa здiйснити 6удь-який теpaкт, аби пoмеpти чи пoтpaпити дo в'язницi, 6o y цьoмy pasi вoнa стае недoсяжнoю для нapеченoгo на тpивaлий час;
д) бажання мaтеpiaльнo дoпoмoгти свoïм шм'ям;
е) пpoтистoяння мiж статями й oдвiчне бажання дoвести всiм, а пеpш за все сoбi, шр вoни не гipшi за чoлoвiкiв (пpo щo вже йшлoся i визнaнo дoмiнyючим мoтивoм). На пiдтвеpдження нaведемo думку псиxoлoгa Kлapи Бейлеp: «Жшки чинять теpaкт, аби пеpестaти бути жшками» [4].
Kpiм тoгo, жiнoк залучають дo вчинення теpaктiв ще й тoмy, вoни викликають менше пiдoзpи, шж чoлoвiки, тoмy 1'м легше пpoникaти в зaплaнoвaнi для здшснення теpaктiв мiсця.
Пpимiтнo, щo майже всi дoслiдники, якi вивчають це явище, сxoдяться в тoмy, нaйxapaктеpнiшими pисaми oсoбистoстi теpopистa слщ визнати:
7 ti I i, д \\ /шД у \л\\
1) гамплекс непoвнoцiннoстi, який нaйчaстiше стае ^ичишю aгpесiï й
^ i\ \ 1 ,••• • ' \\\ \ i /// -\ 1 г I ^
жopстoкoгo пoвoдження i виступае меxaнiзмoм oтpимaння кoмпенсaцiï;
2) низьку сaмoiдентифiкaцiю, тобто в yгpyпoвaннi, яке викoнye функщю псиxoстaбiлiзyючoгo фaктopa, дoпoмaгae iндивiдyyмy шзбутися нестaчi псиxoсoцiaльнoï iдентифiкaцiï;
3) сaмoвипpaвдaння, 6o гoлoвними спoнyкaльними пpичинaми вступу на
^/7/П{7ПГ1 lui*
шляx теpopизмy часто називаються пoлiтикo-iдеoлoгiчнi мoтиви, але вoни, як пpaвилo, е фopмoю paцioнaлiзaцiï пpиxoвaниx oсoбистiсниx пoтpеб;
4) oсoбистiснa й емoцiйнa незpiлiсть;
5) екстеpнaлiзaцiю, тoбтo пoклaдaння вiдпoвiдaльнoстi за невдaчi на oбстaвини i пoшyк зoвнiшнix чинникiв для пoяснення влaснoï неaдеквaтнoстi (дo pечi, нayкoве тpaктyвaння таке: псиxoтеpaпевтичний пpийoм, за дoпoмoгoю я^го пpoблемa людини poзглядaeться не як ïï внyтpiшня xapaктеpистикa, а як якась зoвнiшня уявна жива сутнють, щo втpyчaeться в людське життя). Дo
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
цього додамо, що така особистюна установка провокуе появу ненавист до представниюв шших нащональностей, релiгiйних або соцiальних груп шляхом приписування 1м найогиднiших рис, що провокуе прояв особливо!' жорстокостi при вчиненш терористичних актiв, вiдсутнiсть ствпереживання жертвам;
6) надмiрна вiдданiсть собi й незначна увага до почутлв iнших, iнодi навiть 1'х ^норування, це пояснюеться тим, що терористи схильш бачити постiйну загрозу з боку «шших» i вiдповiдати на не1' агресiею.
У контекстi наведеного варто зауважити, що, на переконання психологiв, ж1нки-терористки, яких на вчинення злочинних дiянь штовхае неможливiсть брати участь у звичайних формах полггично1' дiяльностi (що, на жаль, залишаеться
вщмшною рисою бтьшосп мусульманських держав [4] , майже нiколи не
замислюються над наслщками таких сво1х дiй, бшьш того, вони переконат, що
теракт - це необхiднiсть i единий вихiд, тобто його вчинення виправдане.
Прикладiв вчинення терактiв жшками вщомо багато. Наведемо деякi. Так, у
/ /л ъД^лА \\ I /Л \
40-х рр. ХХ ст. обвшат гранатами жшки, яких шдмовили iндiйськi повстанцi,
потрапили до мюця скупчення британських вiйськ i пщрвали натовп; середина
1 ^^^ I и I I 4\ \ \
1980-х рр. жiнки - члени органiзацii «Хезболла» також виконували одиничнi
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй / / '/ LY^S
терористичнi акти проти 1зрашю; у 90-х рр. ХХ ст. кшька юламютських терористичних груп поставили цей процес «на потш» i розпочали масове рекрутування молодих ж1нок на роль самогубщв. Вбачаеться за доцшьне додати, що в серединi 1990-х рр. приблизно 40 % терористичних акпв вчиняли жшки, а
вщоме на ШрьЛанщ формування «Тигри визволення Тамт 1лама» в 70 % сво1х
ЧI ГУ (7 П С11 \\»
атак використовувало жшок-самогубщв [4]. Вказане пояснюеться тим, що, на переконання органiзаторiв, жiнок легше шдготувати до ролi самогубць, бо вони бшьш керованi i краще пiддаються «промиванню мiзкiв», менше привертають увагу спiвробiтникiв служб безпеки та полщп, 1'м легше сховати на тш вибуховий пристрiй. Не менш щкаво й те, що науковщ, спираючись на останнi результати вивчення й анашзу передсмертних звернень терориспв-самогубщв, пiдтвердили висновок, що чоловiки й жшки, готуючись до виконання ролi «живо! бомби», йдуть на це з рiзних причин: першi йдуть на самогубство в iм'я сво!х iдеалiв, а
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
представнищ слабко! стал - щоб утекти вiд життя (сьогодшшнього чи майбутнього), пiдвищити особистий (зокрема, жшка-шахщ вiдповiдно до трактування юламу багатьма богословами матиме бiльшу прихильшсть Аллаха) або сiмейний статус, мaтерiaльно допомогти сво!м сiм'ям, щоправда, мотиви, якими вони при цьому керуються, одш й тi сaмi - релтйний обов'язок або ж боротьба за свободу i волю.
Крiм того, визначальну роль у тому, що жшки погоджуються брати участь у терористичних акщях, все-таки вщграють культура регiону, нaцiонaльнi особливостi поводження з ж1нкою, и мiсце в сощальнш ieрaрхii держави, наци, народности клану. Так, жiнки Заходу, як в епоху розкрiпaчення й рiвнопрaв'я стали фемiнiсткaми, вважають себе шчим не гiршими, а iнколи й кращими за чоловiкiв, вони переконаш, що !м це доручають, бо вони краще це зроблять, а вщгак погоджуються стати вбивцями-самогубцями. Крiм того, причинами, з яких захщш ж1нки йдуть на теракт, науковщ визнають: бажання пiдтримaти дорогих або шанованих ними людей (батька, чоловша, коханця, подругу, iдеaлiзовaного лiдерa); незадоволення особистим сексуальним життям; стан депресп, впадаючи в
7 N / ' . \ \\ V. / //П \ \ л\\
який вона перестае цiнувaти як свое життя, так i життя сво!х близьких, оточуючих
^ у \ 1 it'" ' \\\ \ ' /// f' I ^
ü людей (що вже говорити про осiб, яких вона засуджуе i ненавидить);
максималютське сприйняття подiй: бажання чи прагнення ощасливити не когось
конкретного, а весь свгг; нaявнiсть комплексу «жертовнищ», рятувaльницi, тобто
прагне врятувати тих, з яким, на и переконання, поводяться несправедливо, або
таким чином повстати проти влади, яка спричинила голод робiтникiв, дiтей тощо;
^/7/П{7ПГ1
бажання збагатитися; пiдтримкa фемшютичного руху; прагнення повернути втрaченi позицп в соцiaльному життi; через пригшченють буденнiстю життя, брак уваги, на яку вони, на !х погляд, заслуговують; у зв'язку з непривабливою зовшшшстю чи природними вадами виникае бажання прославитися або самовиразитися; розлади психжи тощо.
У той же час позбавлеш прав жiнки Сходу, яю не цiнують власне життя, добровтьно стають знаряддям вбивства в руках чоловшв-терориспв. Анaлiз основних причин вступу жшок Сходу в так званий «чоловiчий свiт» дае змогу
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
виокремити таю основнг мотиви вчинення терористичного акту: бажання помститися за смерть близьких людей (принаггдно зауважити, що за таких обставин 1'м дуже легко задурити голову думками про криваву помсту, джихад, священну вiйну [5-7]); прагнення збагатитися («homo economicus») [6-7]; бажання отримати рiвнi права з чоловгками (звiсно, свiтова спiльнота це розумге, саме завдяки цьому вiдбулися певнг зрушення, ж1нки-мусульманки отримали деякi права, вони навгть можуть боротися за владу й отримати ïï) [4].
У тдсумку зазначимо, що причини вчинення злочингв, пов'язаних iз тероризмом, дослiдники подiляютъ на такi види: соцiалъно-економiчнi, правовi, полiтичнi, соцiалъно-психологiчнi й оргашзацшно-управлшсью Основними соцгалъно-економгчними причинами вважаються:
1) глибиннi суперечностi в економiчнiй сферi, обумовленi об'ективними труднощами переходу до ринку, а також суб'ективним несприйняттям певною частиною населення нових економiчних вiдносин або способу переходу до них;
/ /л ЛАГлА. \\ )) /IL-réi^ /Л \
2) економiчнi кризи, що значною мiрою ущемляють iнтереси середнiх верств населення, додатково виливаються у масове безробптя серед потенцiйно
1 I I I I 4\ \ \
активних у полiтичному вiдношеннi i органгзованих на професiйнiй основi
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ / ЙЙ \ / / ' i LY^S
верств населення (наприклад, Середнiй Схiд переживае застiй, а багато африканських краïн вдаються до скорочення виробництва);
3) безробггтя молодг, через ïï низьку квалiфiкацiю, в комплекс з iншими чинниками об'еднуе ïï в групи, а наявнгсть великоï юлькостг вгльного часу призводить до того, що для них участь у справах групи стае основною формою дгяльностг, залежно вгд особистих якостей людини може «спонукати до активноï терористичноï дгяльностг»;
4) соцгальна диференщацгя громадян, з яких, за даними окремих сощолопчних дослгджень, близько 20 % приймають новг економгчнг вгдносини, приблизно 30 % люмпешзоваш i 40-50 % перебувають на роздоргжжг;
5) низька ефективнгсть роботи державного апарату i правоохоронних органгв, вгдсутнгсть ефективних механгзмгв правового захисту населення;
6) запекла боротьба за владу полгтичних партгй або суспгльних об'еднань,
Teopiя i практика npавoзнавсmва. — 2019. — Buп. 1 (15) ISSN 2225-6555
пеpеслiдyють шлггачш цш, a6o oкpемиx гpyп, лiдеpи якиx надають пеpевaгy oсoбистим цшям, вiдбyвaeться пoвнoмaсштaбнa, сoцiaльнa i навпъ псиxoлoгiчнa пoляpизaцiï населення;
V) зниження ефективнoстi фyнкцioнyвaння зaxисниx меxaнiзмiв у сфеpi мopaльнoстi й мopaлi, втpaтa opieнтиpiв у виxoвнiй poбoтi, нaсaмпеpед сеpед мoлoдi, тoщo.
Пpaвoвi ^ичини теpopизмy завжди пoв'язaнi з: нapoстaнням кpизoвиx явищ, oслaбленням кoнтpoльнo-pегyлятивнoï функцп пoлiтики, зoкpемa, oслaбленням фyнкцiй деpжaви; недoстaтньoю здaтнiстю сyспiльствa a6o oкpемиx кpaïн, мoжливo, i всieï свiтoвoï спiльнoти, pегyлювaти склaднi сoцiaльнo-пoлiтичнi
Полшичш иричини теpopизмy зyмoвленi:
1) дoлyченням дo пoлiтичниx пpoцесiв шиpoкиx мас населення, пoзбaвлениx пoлiтичнoгo дoсвiдy, дo тoгo ж такт, якi не вoлoдiють дoстaтньoю пoлiтичнoю кyльтypoю;
2) зaгoстpенням пoлiтичниx кoнфлiктiв yсеpединi деpжaви, щo чaстiш за
7 (i I I, Д \\ /ШЯ \ \Л\\
все викликaнo пoлiтичними зaxoдaми (нaпpиклaд, вибopaми);
^Ь» V \ 1 : \ \\ \ ' /// Г i
3) aгpесieю вiднoснo iншoï деpжaви, ïï oкyпaцieю (як пpиклaд - дй'
пoлiтичниx теpopистiв в bparni);
4) зaoxoчення теpopизмy на piвнi деpжaвнoï пoлiтики (як вiдoмo, таю деpжaви, як Лiвiя, Ipaн пiдтpимyють теpopизм. Дo pечi, aмеpикaнськi
спецслужби на шчатку 80-x pp. 6pam активну участь в oзбpoeннi, навчанш,
^/7/П{7ПГ1 lui*
спецiaльнiй пiдгoтoвцi тисяч мoджaxедiв у Пaкистaнi, якиx викopистoвyвaли у вiйськoвиx дiяx пpoти paдянськoгo вiйськoвoгo кoнтингентy в Афгaнiстaнi).
Окpемo зayвaжимo, щo на пoшиpення теpopизмy впливають тaкi cоцiально-ncихологiчнi чинники:
1) нев^^ен^ть нaцioнaльниx пpoблем, а тaкoж ^аг^н^ дo пеpеpoзпoдiлy певниx життeвиx pесypсiв i пpиpoдниx багатств;
2) нествпадшня етнiчниx кopдoнiв, виникнення у зв'язку з цим теpитopiaльниx i пoлiтичниx пpетензiй oднieï нацй' дo iншoï, а тaкoж бажання
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
зробити свою крашу мононащональною i монорелтйною;
3) наявшсть i постшне зростання кшькосл суверенних держав у сучасному свт;
4) зггкнення свггоглядно1' позицiï з полмчним устроем або режимом правлiння у краА'ш;
5) незадоволенiсть змiнами, що вщбуваються в суспiльствi i державц
6) вiдсутнiсть у суспiльствi однiеï iдеологiï (щоправда, йдеться про вщмшш вiд тоталiтаризму, оскiльки останнiй не допускае жодного стороннього насильства, ^м державного);
7) переважання сподiвань на радикальш полiтичнi змiни життя в масовш психологiï населення та ш.
Орган1зац1йно-управлтсъкими причинами тероризму вважають:
1) недостатню вивченiсть проблем попередження тероризму у багатьох
ИХ II \
краïнах свiту, у тому числi i вiдсутнiсть единого загального визначення поняття
/ t ' УдГлА \\ V /1 Д. Щ -Л Q* \
«тероризм», що дозволяло б його вiдрiзняти вiд шших не кримiналiзованих
Р—i—-^ \\ Лг^
полiтичних явищ (визвольно!' або нащонально-визвольно!' боротьби), звiсно,
1 i i I I 4\ \ \
наявнiсть однакових пiдходiв до трактування цього явища дозволить не тшьки
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ / ЙЙ / / ' i LY^S
чiтко встановити межi цього явища, а й дозволить безпомилково проводити юридичну квалiфiкацiï, що стане в нагодi при регулюванш питань надання полiтичного притулку чи, навпаки, екстрадицп;
2) наявшсть рiзних вiдомств, навiть в однш державi, завдання яких полягае в попередженш, припиненнi i розслiдуваннi акпв полiтичного насильства;
3) зростання кшькосл ЗМ1, якi культивують насильство i таким чином поширюють, навiть пропагують, терористичний досвiд. Так, як вважають деяк науковцi, в шцидентах, пов'язаних iз захопленням заручниюв, «ЗМ1 е единим, незалежним джерелом, з якого терорист може дiзнатися про послiдовнiсть подiй, а 1'х висвiтлення ЗМ1 може ускладнити зусилля рятувальниюв»;
4) високий рiвень кримшально1' проникностi державних кордонiв, у тому чи^ i територiï Украши. До реч^ саме це сприяе сприяе поширенню наркотикiв (збiльшення кiлькостi трафшв), що несе не меншу загрозу, бо
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
робить доступшшим вживання наркотиюв [12];
5) поява нових видiв збро! масового знищення [1, с. 56-61].
Пщсумовуючи сказане, додамо, що готовнють жшок до терористичних акцш, особливо шляхом самогубства, спровокована суспшьно-полггичними процесами, якi вiдбувaються у сучасному свт, йдеться про пiдтримку фемтзму, вiльний доступ жiнок до владних структур, тднесення i поширення рiзномaнiтних релiгiйних культiв серед населення, популяризащя цинiзму, жорстокостi та дieвостi насильницьких форм впливу - все це перестало бути суто локальною проблемою окремих держав. Саме це мае негативш наслщки -терор i участь жшок у ньому. Виходячи з вищезазначеного, слщ очшувати збшьшення у подальшому рiвня залучення жшок у процес досягнення рiзними полличними силами свое! мети, i зокрема втягнення !х у терористичну дiяльнiсть насильницьким шляхом.
I гГ*г^У ИГ / \ /1 \ / / \Л V» \
З огляду на це aктуaлiзуeться проблема протидп тероризму. Висока суспiльнa небезпечнiсть цього злочину, швидк темпи зростання кшькосл терористичних aктiв у рiзних куточках планети, збшьшення фшансування
7 г- ( )/ \ \\ ///Г\ 'у \л\\
тероризму, прозорють державних кордонiв - це лише частина питань,
^ i\ \ 1 ,••• • ■ \\\ ( I /// -\ 1 / I ^
вирiшення яких вимагае залучення усiei свiтовоi спiльноти i дозволить покращити роботу iз зaпобiгaння тероризму.
Звiсно, добре, що задля боротьби з цим явищем спшьнота розробляе й ухвалюе вщповщш унiверсaльнi конвенцй, серед яких:
- Декларация про заходи щодо лквщацп мiжнaродного тероризму (1994 р.),
^/7/П{7ПГ1
затверджена Генеральною Асамблеею ООН, в якш засуджувалися злочиннi акти, методи i практика тероризму, де i ким би вони не були вчинеш. Так, у ст. 3 Декларацп зазначено: «Злочиннi акти, спрямоваш або розрaховaнi на створення обстановки терору серед широко! сптьноти, групи осiб або конкретних ошб iз полiтичною метою, нi за яких обставин не можуть бути виправдаш, якими б не були мiркувaння полiтичного, фiлософського, iдеологiчного, расового, етшчного, релiгiйного або будь-якого шшого характеру, що можуть наводитися на !х виправдання»;
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
- Декларащя Генерально! Асамбле! ООН вщ 17 грудня 1996 р., яка доповнювала Декларацш про заходи щодо лшвщацп мiжнaродного тероризму 1994 р. У нш розглянуто питання сприяння у видaчi осiб, якi пiдозрюються у вчиненш терористичних aктiв, тieю мiрою, якою нащональне законодавство держави допускае, а також наголошено на важливост вжиття зaходiв щодо обмiну спецiaльними даними й шформащею про терористiв, !х пересування, пiдтримку, яка !м надаеться, а також щодо обмшу шформащею про розслщування терористичних aктiв i судове переслiдувaння за !х вчинення;
- Мiжнaроднa конвенцiя про боротьбу з бомбовим тероризмом, прийнята
16 грудня 1997 р. Резолющею 52/164 Генерально! Асамбле! ООН. Зокрема, у
цьому акт вказано, що терористичш напади iз застосуванням вибухових та
шших смертоносних пристро!в набувають усе бшьш широких мaсштaбiв (у
наявних бaгaтостороннiх положеннях мiжнaродного права вони не
розглядаються належним чином), уточнено окремi поняття, як-от «вибуховi та
/ Г1 V аРМА \\ V Jj JJ /1 IL^&S' \
iншi смертоноснi пристро!», «мiсце громадського користування», «система
громадського транспорту» та ш.;
1 1 I ' ! 7\ \\
- Мiжнaроднa конвенцiя про боротьбу з фшансуванням тероризму
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
(1999 р.), згiдно зi ст. 8 яко! «кожна держава застосовуе для цшей можливо! конфiскaцii вщповщно до принципiв внутрiшнього права заходи для того, щоб визначити, виявити, заблокувати або арештувати будь-як кошти, що використовуються або видшеш з метою вчинення злочишв, яю тдпадають пiд сферу ди Конвенцп, а також кошти, отримаш в результат таких злочинiв». У рамках Конвенцп були розробленi практичш заходи зi створення ефективно! системи контролю за фшансовими потоками як на мiжнaродному, так i на внутршньодержавному рiвнях. Про прiоритетнiсть такого напряму мiжнaродного спiвробiтництвa у боротьбi з тероризмом свiдчить Резолюцiя 1373, прийнята Радою Безпеки ООН 28 вересня 2001 р., яка серед основних зaходiв протидп тероризму вказала спшьш дп з лiквiдaцii його фшансових потокiв. У нiй зазначаеться, що «вс держави мають:
- попереджати й зупиняти фшансування терористичних аклв;
Teopiя i практика npавoзнавсmва. — 2019. — Buп. 1 (15) ISSN 2225-6555
- ввести кpимiнaльнy вiдпoвiдaльнiсть за умисне пеpедaння a6o зб^ання гашпв будь-якими метoдaми, пpямo a6o oпoсеpедкoвaнo, ïx гpoмaдянaми a6o на ïx теpитopiï для викopистaння (a6o з нaмipoм викopистaння) на вчинення теpopистичниx aктiв;
- негайш зaблoкyвaти кoшти та iншi фiнaнсoвi активи a6o екoнoмiчнi pесypси od6, якi вчиняють a6o намагаються вчинити теpopистичнi акти, a6o беpyть участь у вчиненш теpopистичниx aктiв, a6o спpияють ïx вчиненню; opгaнiзaцiй, як пpямo чи oпoсеpедкoвaнo пеpебyвaють у власшст a6o пiд кoнтpoлем тaкиx oсiб, а тaкoж oсiб i opгaнiзaцiй, щo дiють вiд iменi чи за нaкaзoм тaкиx od6 i opгaнiзaцiй, включаючи кoшти, oтpимaнi a6o нaбyтi за дoпoмoгoю власшсп, щo пpямo чи oпoсеpедкoвaнo пеpебyвaють у влaснoстi a6o пiд кoнтpoлем тaкиx oсiб i пoв'язaниx з ними od6 та opгaнiзaцiй;
- зaбopoнити свoïм гpoмaдянaм a6o будь-яким oœ6^ та opгaнiзaцiям на свoïй теpитopiï надання бyдь-якиx кoштiв, ф^антов^ aктивiв, екoнoмiчниx pесypсiв a6o фiнaнсoвиx та iншиx вiдпoвiдниx пoслyг, пpямo чи oпoсеpедкoвaнo, для викopистaння в iнтеpесax oсiб, якi вчиняють a6o намагаються вчинити
7 (i I I, Д \\ /ЁЯ \ \л\\
теpopистичнi акти, a6o пpиймaють участь у вчиненш теpopистичниx aктiв, a6o
i\ \ 1 ¡t ' \\\ \ i /// Г I
спpияють ïx вчиненню; opгaнiзaцiй, щo пpямo a6o oпoсеpедкoвaнo пеpебyвaють у
влaснoстi a6o пiд кoнтpoлем тaкиx oсiб, а тaкoж od6 i opгaнiзaцiй, щo дiють вщ
iменi a6o за нaкaзoм такта oсiб» [9].
Пopяд з yнiвеpсaльними iснyють pегioнaльнi кoнвенцiï, щo yxвaлюються
з метoю дoсягнення бiльшoï едшсп у бopoтьбi з теpopизмoм сеpед кpaïн
^/7/П{7ПГ1 lui*
певнoгo pегioнy, налагодження кpимiнaльнo-пpaвoвoгo спiвpoбiтництвa й екстpaдицiï злoчинцiв. На pегioнaльнoмy piвнi iснye значна кшьюсть кoнвенцiй з цьoгo питання, нaпpиклaд, Аpaбськa кoнвенцiя пpo 6opo^6y з теpopизмoм (1998 p.), Cвpoпейськa кoнвенцiя пpo бopoтьбy з теpopизмoм (1977 p.) тoщo. Вiдпoвiднo дo пoлoжень згaдaниx мiжнapoднo-пpaвoвиx yгoд теpopизм, нaвiть вчинений на теpитopiï oднieï кpaïни, тoбтo пoвнiстю в межак ïï теpитopiaльнoï юpисдикцiï, пopyшye мiжнapoднo-пpaвoвi нopми щoдo oxopoни мiжнapoднoгo пpaвoпopядкy, а теpopистичнi акти визнаються злoчинaми мiжнapoднoгo
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
характеру та до них може бути застосована ушверсальна юрисдикщя [10].
Примггно, що принципи протидп тероризму в цшому i жшочому зокрема, тобто базовi положення, на яких грунтуються законодавство i правозастосовна практика, закршлеш у ст. 3 Закону Украши «Про боротьбу з тероризмом» [11], серед них:
1) загальноправовi (законшсть, комплексне використання профтактичних правових, полiтичних, соцiально-економiчних, пропагандистських заходш);
2) кримiнально-правовi i принципи боротьби зi злочиннiстю (прiоритет заходiв попередження тероризму; невщворотшсть покарання за здiйснення терористично1' дiяльностi або участь у терористичнш дiяльностi; поеднання гласних i негласних методiв боротьби з тероризмом);
3) принципи антитерористичного законодавства (прiоритет захисту життя i прав осiб, що наражаються на небезпеку внаслiдок терористично1' дiяльностi;
Г^/ХУ V \Т Д Г /Г\
мiнiмальнi поступки терористовц единоначальнiсть у керiвництвi силами i
jj /1 twf^o' СЗ* \
засобами, що залучаються до проведення антитерористичних операцiй;
мшмальний розголос технiчних прийомш i тактики проведення антитерористичних
1 ^^^ 1 I ' ! 7\ \\
операцiй, а також складу учасникiв зазначених операцiй) [1, с. 208-209] .
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ / / ' i iV^S
У ст. 4 цього Закону [11] мiститься перелiк суб'ектiв протидiï тероризму: органiзацiя боротьби з тероризмом в УкраЛш та забезпечення ïï необхiдними силами, засобами i ресурсами здшснюються Кабiнетом Мiнiстрiв Украши. До участ в антитерористичних операщях за рiшенням керiвництва антитерористично1' операцп можуть бути залученi центральнi й мiсцевi органи виконавчо1' влади, органи мiсцевого самоврядування, тдприемства, установи, органiзацiï незалежно вiд тдпорядкованост та форми власностi, 1'х посадовi особи, а також громадяни за 1'х згодою. Координацiю дiяльностi суб'ектiв, якi залучаються до боротьби з тероризмом, здшснюе Антитерористичний центр при Службi безпеки Украïни.
Зауважимо, що запобгання тероризму, в тому чи^ й ж1ночому, як окремому виду злочинност здiйснюеться двома шляхами: перший включае в себе кримiнальну репресш (покарання) в межах кримiнального закону, другий -
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
профшактику (превенцш), до змюту яко! входять всi види антикримшогенного впливу, що перебувають за межами кримшального правосуддя.
Принaгiдно додати, що робота з удосконалення законодавства в цш сферi тривае. Так, систематично вносяться змши до Закону Украши «Про боротьбу з тероризмом», прийнято Закон Украши «Про запобшання та протидш легaлiзaцii (вiдмивaнню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фшансуванню тероризму та фшансуванню розповсюдження збро! масового знищення», також ухвалюеться низка пiдзaконних акив направлених на пiдвищення ефективностi боротьби зi злочинами, пов'язаними з тероризмом.
Висновки. Пiдсумовуючи, зауважимо, що, не дивлячись на велику кшьюсть публжацш з цього питання й актуальшсть окреслено! проблеми, вирiшити ii дуже складно, оскiльки iнформaцii про жшок-камшадзе вкрай мало. Крiм того, майже не проводилося до^джень !х статусу в терористичних
/ гГ^ п(У I П / \ / \ 11 \У\ v» \
оргaнiзaцiях, методiв !х вербування i психологiчноi обробки та ш, що цiлком лопчно, оскiльки терористичнi угрупування - закрит оргaнiзaцii, !х дiяльнiсть приховуеться. Сподiвaeмося, пiднятi питання стануть предметом окремого
7 N / ' . \ \\ V | J // Д \ \ ^ \ \
вивчення, бо тероризм як явище формуе i нагштае почуття страху у суспiльствi,
1\ \ I // \ \\ ( II I // —tS, J / I
а велика кiлькiсть терaктiв, що вчиняються у свiтi, посилюе його, що, у свою чергу, пригшчуе позитивну актившсть особистостi. Бшьш того, тероризм здатний привести i, як показуе практика, реально призводить до згортання державних, юридичних гарантш i свобод особистостi, оскiльки вш змушуе
держави вживати контрзaходiв, яю не завжди узгоджуються з нормами правово!
®»I [у С? П С" а 11V »
держави. Незважаючи на це, протистояти i боротися з тероризмом, особливо жiночим, не лише треба, а й необхщно.
Список лггератури
1. Тероризм: теоретико-прикладш аспекти : навч. пос1б. / за заг. ред. проф. В. К. Грищука. Льв1в : Льв1в. держ. ун-т внутр. справ, 2011. 328 с.
2. Грачев С. И., Корнилов А. А. К вопросу о дефиниции «терроризм»» Международные отношения. Политология. Регионоведение. Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. 2014. № 3 (1). С. 242-245.
3. Котвицький А. А. Тероризм як сощальне явище: поняття та ознаки. URL: http://studentam.net.ua/content/view/7173/97/ (дата звернення: 14.05.2019).
4. Канншгем К. М1жрегюнальш тенденцп жшочого тероризму. URL:
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15)
ISSN 2225-6555
https://dt.ua/SOCIETY/zhinoche_oblichchya_teroru.html (дата звернення: 14.05.2019).
5. Латышева М. Женщины-террористки. Москва : Яуза; Эксмо, 2003. 320 с.
6. Еловская Е. Королевы террора. URL: http: www.ехреrt.teror.ru (дата звернення: 14.05.2019).
7. Требин М. П. Терроризм в XXI веке. Минск : Харвест, 2003. 816 с.
8. Фшонов О. В. Правове регулювання дiяльностi оргашв по боротьбi з тероризмом в Укрш'ш. Науковий в1сник Нацюнального утверситету державног податковог служби Украши (економта, право). 2013. № 2. С. 120-127. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdfTNvnudpsu_2013_2_19.pdf (дата звернення: 14.05.2019).
9. Шамара О. В. Нащональне законодавство у сферi боротьби з тероризмом: можливi шляхи вдосконалення. Науковий в1сник Днтропетровського державного утверситету внутр1шн1х справ. 2012. № 2. С. 433-445. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdfNvdduvs_2012_2_58.pdf (дата звернення: 14.05.2019).
10. Шляхи протидп тероризму. URL: http://lib-net.com/content/9314_Shlyahi_protidii_ terorizmy.html (дата звернення: 14.05.2019).
11. Про боротьбу з тероризмом : Закон Украши вщ 20.03.2003 р. № 638-IV. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/638-15 (дата звернення: 14.05.2019).
12. Куцька О. М., Мельник В. А. Жшочий тероризм наприкшщ XX - на початку XXI стошття. URL: file:///C:/Users/%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%B0/Downloads/vnv_ 2008_10_6%20(1).pdf (дата звернення: 14.05.2019).
References
1. Teroryzm: teoretyko-prykladni aspekty. (2011). V.K. Hryshchuka (Ed.). Lviv: Lviv. derzh. un-t vnutr. sprav [in Ukrainian].
2. Grachev, S.I., Kornilov, A.A. (2014.). K voprosu o definitsii «terrorizm»». Mezhdunarodnyye otnosheniya. Politologiya. Regionovedeniye. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N.I. Lobachevskogo, 3 (1), 242-245 [in Russian].
3. Kotvytskyi, A.A. Teroryzm yak sotsialne yavyshche: poniattia ta oznaky. URL: http://studentam.net.ua/content/view/7173/97/ [in Ukrainian].
4. Kanninhem, K. Mizhrehionalni tendentsii zhinochoho teroryzmu. URL: https://dt.ua/ SOCIETY/zhinoche_oblichchya_teroru.html [in Ukrainian].
5. Latysheva, M. (2003). Zhenshchiny-terroristki. Moscow: Yauza; Eksmo [in Russian].
6. Elovskaya, E. Korolevy terrora. URL: http: www.ekhrert.teror.ru [in Russian].
7. Trebin, M.P. (2003). Terrorizm v KhKhl veke. Minsk: Kharvest [in Russian].
9. Filonov, O.V. (2013). Pravove rehuliuvannia diialnosti orhaniv po borotbi z teroryzmom v Ukraini. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy (ekonomika, pravo), 2, 120-127. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvnudpsu_2013_2_19.pdf [in Ukrainian].
10. Shamara, O.V. (2012). Natsionalne zakonodavstvo u sferi borotby z teroryzmom: mozhlyvi shliakhy vdoskonalennia. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 2, 433-445. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvdduvs_2012_2_58.pdf [in Ukrainian].
11. Shliakhy protydii teroryzmu. URL: http://lib-net.com/content/9314_Shlyahi_ protidii_terorizmy.html [in Ukrainian].
12. Pro borotbu z teroryzmom: Zakon Ukrainy vid 20.03.2003 r. № 638-IV. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/638-15.
13. Kutska, O.M., Melnyk, V.A. Zhinochyi teroryzm naprykintsi KhKh - na pochatku KhKhI stolittia. URL: file:///C:/Users/%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%B0/Downloads/ vnv_2008_10_6%20(1).pdf [in Ukrainian].
Ткачова Е. В., канд. юрид. наук, доц., доцент кафедры криминологии и уголовно-исполнительного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого,
Теорiя i практика правознавства. — 2019. - Вип. 1 (15)
ISSN 2225-6555
Украина, г. Харьков.
e-mail: sunspring0805@gmail.com ; ORCID 0000-0002-4600-9268
Женский терроризм: криминологическая характеристика, причины возникновения и пути предотвращения
Проанализированы проблемы женского терроризма, рассмотрены причины и мотивы, по которым женщины совершают теракты путем самоубийства, отдельно указаны причины терроризма и приведена их классификация. Внимание уделено международным и национальным актам в сфере противодействия терроризму, опираясь на предписания которых ведется борьба с этим негативным явлением.
Ключевые слова: терроризм; явление; женский терроризм; шахиды; камикадзе; предотвращение; противодействие.
Tkachova О. V., PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Criminology and Penal Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: sunspring0805@gmail.com ; ORCID 0000-0002-4600-9268
Women's terrorism: criminological characteristics, causes and ways of prevention
The article deals with the issue of women's terrorism. The reasons and motives from which women commit suicide attacks are considered, the causes of terrorism are listed separately and their classification is given. It is stated that the causes of crimes related to terrorism are divided into the following categories: socio-economic, legal, political, socio-psychological and organizational-managerial. Attention is paid to international and national acts in the field of counter-terrorism, based on the requirements of which the fight against this negative phenomenon is being conducted.
Despite the relevance of the identified problem, it is very difficult to solve it, since information on women-kamikaze is extremely small. In addition, there was almost no research on their status in terrorist organizations, methods of recruiting and psychological treatment, etc., which is quite logical, since terrorist groups are closed organizations and their activities are concealed. Hopefully, the raised issues will be the subject of a separate study, because terrorism forms and puts a sense of fear in society, and a large number of terrorist acts committed in the world intensifies it, which, in turn, suppresses the positive activity of the individual. Moreover, terrorism can lead and, as practice shows, actually leads to the curtailment of state, legal guarantees and freedoms of the individual, since it forces States to take countermeasures that are not always consistent with the rule of law. Despite this, the resistance and the fight against terrorism, especially women's, is not only necessary, but also necessary.
Keywords: terrorism; phenomenon; female terrorism; shahidy; kamikaze; prevention; counteraction.
#71 fj f7 П С11 \ \ » Надтшла доредколегИ 23.05.2019 р.
