CC BY
40
УДК 351.81.085 (477) О. I. Остапенко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полгтехшка",
д-р юрид. наук, проф., проф. кафедри адмтстративного та iнформацiйного права
ПРОТИД1Я ТЕРОРИСТИЧНИМ ЗАГРОЗАМ В УКРА1Н1: АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
© Остапенко О. I., 2014
Проанаизовано питання щодо теоретичного змкту понять, якi характеризують протидш тероризму в Украшь Розглянуто мехашзм протидй тероризму та фактори, причини i умови, якi спонукають оаб до вчинення терористичних дiй.
Ключовi слова: протидiя, тероризм, терористична загроза, боротьба з тероризмом.
А. И. Остапенко
ПРОТИВОДЕЙСТВИЕ ТЕРРОРИСТИЧЕСКИМ УГРОЗАМ В УКРАИНЕ: АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЙ АСПЕКТ
Проанализированы вопросы теоретического содержания понятий, характеризующих противодействие терроризму в Украине. Рассмотрены механизм противодействия терроризму и факторы, причины и условия, побуждающие лица к совершению террористических действий.
Ключевые слова: противодействие, терроризм, террористическая угроза, борьба с тероризмом.
О. I. Ostapenko
ANTI-TERRORISM MEASURES IN UKRAINE: ADMINISTRATIVE LEGAL ASPECT
The article deals with the question of theoretical notion of the definitions that characterise terrorism countemeasures in Ukraine. Besides, a mechanism for terrorism counteraction and factors, conditions and causes, that encourage third parties to commit terroristic actions.
Key words: counteraction, terrorism, terroristic threat, fight against terrorism.
Постановка проблеми. Сучасний стан протидй терористичним загрозам в Укра'ш потребуе як загального, так i конкретного з'ясування теоретичного та прикладного змкту терористичних загроз, яю кнують в реальнш дшсносп. Далеко не вдеальними е заходи, як вживаються органами державно!' влади i управлшня щодо припинення, блокування та нейтралiзацii терористичних проявiв i забезпечення безпеки для населення Укра'ни. Серед велико'' кшькосл загроз населенню Укра'ни та ii державному устрою i територiальнiй цiлiсностi (техногеннi, соцiально-полiтичнi) найнебезпечшшим е тероризм з усiма його рiзновидами, збройнi конфлiкти та вшна [1, с. 51].
Сьогоднi недостатньо розроблет рiвнi забезпечення та протидй тероризму з боку оргашв державно'' влади i управлiння. Ми вважаемо, що до першого рiвня забезпечення та протидй тероризму необхвдно зарахувати визначення науковостi термiнiв "терорист", "терористична дмльшсть" тощо.
Змiст наступного рiвня забезпечення безпеки та протидii тероризму повинен мютити у собi питання: 1) змши чинних механiзмiв управлшня у сферi боротьби з тероризмом; 2) штеграцй
чинних механiзмiв управлшня у сферi боротьби з тероризмом; 3) шгеграцй чинних механiзмiв управлiння у сферi боротьби з тероризмом з мiжнародними державними шститутами, якi здiйснюють боротьбу з тероризмом.
Важливим i дiевим е практичний рiвень протидii загрозам тероризму, який повинен грунтуватися на законодавчш базi, якiсному управлiннi антитерористичними операцмми на основi взаемодii та координацй мiж суб'ектами боротьби з тероризмом. Особливо у цш частинi необхвдно висвiтлити питання теоретичного i практичного змюту, що сприятиме, на наш погляд, усввдомленню та розумiнню актуальносп боротьби з тероризмом в Украшу
Мета роботи - з'ясувати сутшсть i значення протидii терористичним загрозам для суспшьства, держави та конституцшного ладу в Украiнi.
Стан дослщження. Питання щодо протидii тероризму та боротьби з цим асощальним явищем було i залишаеться предметом розгляду у наукових публiкацiях О. М. Бандурки, Д. О. Беззубова, Н. П. Бортник, I. П. Голостченка, В. Л. Грохольського, С. В. Додша, А. I. Долговой В. В. Коваленка, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. А. Лшкана, В. Л. Ортинського, В. Ф. Ущаповського та iн.
Виклад основних положень. Ситуацм, що склалася сьогоднi в Украгш, свiдчить про необхвдшсть створення дiевого органiзацiйно-правового мехашзму протидй тероризму, який посягае на права, свободи i законнi штереси населення Украiни та й державний суверештет. Незважаючи на доволi широкий перелш суб'ектiв, надшених нацiональним законодавством Украши повноваженнями для боротьби з тероризмом, у чинному законодавстш не юнуе поняття органiзацiйно-правового механiзму. Певною мiрою це стало однiею з причин ввдсутносл взаемодй та координацй мiж органами виконавчо!' влади i управлiння в частинi 11 оргашзацй та проведення заходiв, спрямованих на протидто терористичним проявам.
Вiдсутнiсть взаемодй та координацй у боротьбi з тероризмом спостерй'аеться мiж суб'ектами таких рiвнiв: а) суб'екти, якi безпосередньо здшснюють боротьбу з тероризмом у межах свое!' компетенцй (Служба безпеки Украши, МВС Украши, Мтстерство оборони Украши та ш.); б) суб'екти, як в разi необхiдностi залучаються для участi в здiйсненнi заходiв, пов'язаних iз попередженням, виявленням i припиненням терористичноi дiяльностi; в) iншi центральнi та мiсцевi органи виконавчоi влади, органи мiсцевого самоврядування, пвдприемства, установи, органiзацii незалежно вiд пвдпорядкування i форми власностi, iхнi посадовi особи, а також громадяни, як за 1'х згодою можуть бути залучен до участi в антитерористичних операцмх за рiшенням керiвництва антитерористичноi операцii [2, с. 126].
Складовими елементами органiзацiйно-правового механiзму боротьби з тероризмом повинш бути: 1) суб'екти, що уповноважеш органiзовувати, забезпечувати i здiйснювати боротьбу з тероризмом в усiх його проявах; 2) правовi норми, якi встановлюють порядок функщонування та взаемодii мiж елементами оргашзацшно-правового механiзму, а також повноваження суб'еклв, що уповноваженi дмти вiд iменi держави щодо знищення тероризму; 3) засоби i форми дiяльностi суб'еклв, спрямованi на блокування, нейтралiзацiю та знищення тероризму.
До основних засобiв боротьби з тероризмом належать: загальнодержавш засоби економiчного, полiтичного i вшськового порядку; засоби законодавчого правового порядку, що визначають правовий статус суб'еклв боротьби з тероризмом, 1х повноваження, функцй та завдання у боротьбi з тероризмом; дiяльнiсть державних оргашв, громадських органiзацiй з виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню терористичних дiй.
Функцiонування органiзацiйно-правового мехашзму боротьби з тероризмом потребуе не лише регулювання на засадах нащонального законодавства, але й врахування мiжнародних правових актiв, що регламентують боротьбу з тероризмом. Це е Мiжнародна конвенцм про боротьбу з бомбовим тероризмом ввд 1977 р., Мiжнародна конвенц1я про боротьбу з фшансуванням тероризму вiд 1999 р., Мiжнародна конвенц1я про боротьбу з актами ядерного тероризму ввд 2005 р. [3, с. 907].
Офщшною стратепею протидй тероризму необхiдно вважати боротьбу з ним. Сутшсть термша "боротьба" в украiнськiй мовi пояснюеться як "активне зiткнення мiж протилежними
сощальними трупами, станами, протилежними напрямами, течмми в суспшьстш тощо; дiяльнiсть, що мае на метi подолати або знищити кого, що-небудь" [4]. На необхвдшсть боротьби, яка для людини е змiстом життя, вказував Степан Бандера [5, с. 345]. 1снуе велика кшьюсть висловлювань, якi характеризують боротьбу як явище реально' дшсносп. Багатограннiсть, складнiсть i об'емнiсть поняття "боротьба" свiдчить про те, що боротьба е лише одним з елеменпв протидй, який пiдкреслюе активний момент наступу на тероризм. Сучасний науковий обiг у багатьох випадках оперуе термшом "протидм", який охоплюе певну сукупнiсть попереджувально-профшактичних д1й, спрямованих на перешкоджання iншоi дii [6].
Не вдаючись до об'емшшого тлумачення термiнiв "боротьба" та "протидм", зазначимо лише, що термш "протидмти" ('^яти проти") е ширшим за змютом вiд термiна "боротьба". Застосування цього термша для пояснення змiсту тероризму як асощального явища е доволi спрощеним i неповним. Стосовно тероризму протидiя мае запобiжно-профiлактичний змiст, а безпосередньо боротьба наповнена конкретною спрямовашстю на знищення тероризму, поява якого зумовлена соцiальними, полiтичними i економiчними факторами, наявнiсть яких створюе умови для суспшьно небезпечно'' дiяльностi терорислв. З урахуванням того, що протидм терористичним загрозам е багаторiвневим поняттям, доцшьно конкретнiше окреслити властивi для не'' основш ознаки:
1) протидгя тероризму - це показник рiвня демократизму, розвиненосл громадянського суспшьства, рiвня захищеностi особи на засадах юнуючо'' нормативно-правово'' бази держави;
2) протидгя тероризму - це рiвень нащонально'' свiдомостi та нацiональноi спрямованостi, едносл громадянського суспшьства в Украiнi до подальшого розвитку;
3) протидгя тероризму - окреслюе стан захисту прав, свобод i законних штерешв населення Укра'ни з використанням передбачених законодавством сил i засобiв захисту;
4) протидгя тероризму - це стан геополггично'' дмльносл Укра'ни, зумовлено'' й геополiтичним потенцiалом, геостратегiчним i загальним iнформацiйним простором;
5) протидгя тероризму - це рiвень розвитку незалежносл Укра'ни, й державного суверенiтету, територiальноi цiлiсностi та недоторканостi кордонiв;
6) протидгя тероризму - визначае стан боеготовносп та боездатносп Збройних сил Украши, ефективнiсть мiжнародних зв'язкiв на основi спiвробiтництва та партнерства у межах протидй тероризму;
7) протидгя тероризму - це показник захисту конституцшного ладу i правопорядку в Украт, яю е гарантом забезпечення соцiально-полiтичноi та внутрiшньополiтичноi стабiльностi в крат;
8) протидгя тероризму - це забезпечення та збереження духовного, матерiального потенщалу украшського сусп1льства на основi конституцiйних принципiв, що регулюють суспшьну безпеку i недоторканiсть Укра1ни.
Термш "боротьба" по ввдношенню до тероризму та терорислв асоцiюеться переважно з моментом активного наступу на припинення терористичноi дмльносл, яка може бути спрямована на: створення умов для вчинення акпв тероризму; заклиюв до насильства для досягнення цшей тероризму; надання матерiальноi допомоги терористичнiй оргашзацй, групi, конкретному терористу; реалiзацiю терористичного акту.
Розглядаючи протидто тероризму, необхщно звернути увагу на те, що тероризм як асощальне явище е рiзноманiтним за сво'ми проявами та дмми. Прояви тероризму передбачають: наявшсть екстремiстськоi терористичноi iдеологii; наявнiсть комплексу оргашзацшних структур, що забезпечують здшснення тероризму, а також конкретну терористичну дмльшсть.
1снуе доволi широке використання термша "тероризм", починаючи ввд законодавчого, кримшально-правового, конвенцiального та iн. Основною ознакою кожного iз визначень тероризму е наявшсть суспшьно небезпечних дш, що посягають на життя, здоров'я та законш iнтереси громадян, а також на дестабшзащю влади в державi i створення атмосфери страху у суспшьстш.
Американський учений У. Лакер зауважуе, що дефiнiцiя тероризму мае значне пере-вантаження щодо свого змкту, яке перешкоджае створенню його ушфшованого визначення [7].
Практична площина визначення тероризму мае рiзноманiтнi форми насильницьких д1й, що призводять до сощальних, етнiчних, економiчних, полггичних та iнших конфлiктiв, вирiшення яких залежить ввд правильного застосування цього термша.
Надання "переваг" тим чи шшим формам насильницьких дш пiд час визначення дефiнiцii тероризму е, на наш погляд, помилковим. Навпъ при тому, що останнiм часом переважно йдеться про полiтичне i вiйськове насильство. З боку Росшсько'' Федерацй полпичне насильство по вiдношенню до Украши як незалежноi держави та ii населення мае таку характеристику:
- кторування мiжнародних правових норм, як регулюють вiдносини мiж державами;
- використання сили та ii загроза проти державного ладу i населення Украши з метою досягнення вдеолоИчно^ фшансово!.', територiальноi та шшо'' мети;
- обгрунтування начебто "легiтимноi" спрямованост д1й на захист певноi частини населення шшо'' держави;
- ввдмова вiд вимог конвенцiй щодо обмежень кримшально-правового змiсту (обмеження щодо застосування смертноi кари, жорстокого поводження з вшськовополоненими та iн.), заборона застосування окремих видiв збро^ яка е особливо небезпечною для учасникiв военного конфлшту;
- iгнорування та зневажливе ставлення до мiждержавних угод щодо мирного ствробпництва мiж державами (у даному випадку з Росшською Федеращею), що призводить до ускладнень ввдносин мiж державами.
Далеко неповна характеристика тероризму як одте]1 з його форм (полпична форма) дае змогу зауважити, що для Росiйськоi Федерацй вш мае ознаки державного тероризму. За визначенням В. Лшкана, державний тероризм передбачае наявтсть спланованих насильницьких дш iснуючим державно-терористичним режимом, дй якого спрямованi не лише на захоплення територй, але й на насильницьку змшу та пiдрив сощально-полпичного ладу суверенних держав (у даному випадку -Украшсько!' держави), дестабшзащю i повалення 'х законних урядiв [2, с. 37].
Варто зазначити, що в основi державного тероризму Росшсько'' Федерацй по вщношенню до Украши та шших держав СНД покладена державна стратепя [8, с. 31], завдяки як1й, за словами К. Клаузевща, ".тероризм доцшьно розглядати як зброю полiтики або як полиичну тактику" [9, с. 55-56].
Про полпичну тактику та ii застосування в терористичнш дiяльностi йдеться в робоп Б. Мартиненка "Теоретико-правовые вопросы политического терроризма (на примере России конца 80-х - 90-х годов ХХ века" [10, с. 27].
Вживання термша "тероризм" передбачае насамперед характеристику особи, яка бере участь у здшсненш терористично]' дмльносп у будь-якш форм1 G. Уайт, характеризуючи особу терориста, писав, що "...це грiшник, який виступае у союзi з Сатаною. Ворожiсть Сатани до роду людського пояснюеться через дмльшсть людей, як грiшать, забуваючи заповiдi Христа. Христос надшив людину силою, яка допомагае ш протидмти тирану та узурпатору" [11, с. 439-440].
Засоби масовоi iнформацii здебшьшого "змiшують" особу терориста з "сепаратистами", "латентними сепаратистами", "бойовиками", "ополченцями", "бандитами" та "незаконними збройними формуваннями", створюючи при цьому плутанину у використанш цих термiнiв.
1снуючий сьогоднi досвщ боротьби з тероризмом в Украт е дуже ц1нним, якщо брати до уваги кiлькiсть загиблих щд час проведення антитерористичноi' операцй. Негативний змгст досвщу свщчить про ввдсуттсть бажання суб'ектв, вiдповiдальних за нацюнальну безпеку в державi, враховувати не лише допущен ними помилки, але й мшнародний досвщ боротьби з тероризмом. Наприклад, закон Украши "Про боротьбу з тероризмом" (2003 р.) мгстить положення, що суперечать повноваженням, якi мають окремi посадовi особи. Так, ршення про проведення антитерористичноi' операцй (АТО) приймае кер1вник антитерористичного центру з письмового дозволу Голови Служби безпеки Украши. Виходить так, що вказат посадовi особи мають б1шш повноваження щодо боротьби з тероризмом, шж Президент Украши та Голова Верховно!1 Ради Украши. Це приводить до застосування силами АТО неадекватних заход1в боротьби з терористами, яю можуть завдавати 6шьшо'' шкоди, нж сама терористична дiяльнiсть, та "сприяти" захопленню учасниюв АТО в полон. Так, Артур Гор i Арсенш Берхан ще у верест 2014 р. звертали увагу на те, що за даними Служби безпеки Украши, в заручниках у терориспв залишаються близько 1 200 вшськових [12].
Одним iз важливих елементв протидй терористичним загрозам е з'ясування фактор1в, причин та умов, що сприяють терористичнш дiяльностi окремих фiзичних осiб, терористичних органiзацiй i навпъ окремих держав. До фактор1в, що впливають на появу причин тероризму, можна зарахувати такi:
- пропаганда своеi' дiяльностi з метою подальшоi' ii легiтимiзацii' (наприклад, утворення так званих держав, свщомий вибiр терористичного насильства з боку терориспв для масовоi "ДНР", "ЛНР");
- наявшсть екстремктсько' iдеологii, яка поширюеться однiею особою, групою осiб або навпъ державою через засоби масовоi iнформацii;
- наявнiсть намiрiв щодо захоплення влади, всупереч iнтересам бшьшо' частини населення кра'ни, що призводить до виникнення соцiальних конфлiктiв;
- наявшсть прогалин полггичного, правового, фшансового, мiграцiйного та прикордонного змiсту, що сввдчить про недостатню ефективнiсть дмльносп органiв державноi влади та управлшня у забезпеченнi безпеки кра'ни ввд внутрiшнiх та зовнiшнiх посягань;
- наявшсть певних груп населення в крат, якi не згiднi з политикою та дкми оргашв державно' влади й управл1ння i протидтоть 'м, використовуючи насильство як одну з форм поведшки.
Звичайно, що розглянуп фактори, якi сприяють терористичнш дiяльностi, за сво'ми проявами можуть бути внутршшми та зовнiшнiми. Внутршш прояви терористично' дiяльностi в Укра'ш до останнього часу не мали базового шдгрунтя. На це вплинули змши, якi вiдбулися в укра'нському суспiльствi та державi. Сьогоднi найбшьш негативним е вплив зовнiшнiх факторiв, особливо з боку Росiйськоi Федерацй, якi сприяють посиленню терористично' дмльносп у формах, якi небезпечнi для Укра'нсько' держави та й громадян. Це стосуеться ведення бойових дш, використання найманцiв, професiйних вбивць, шоземних вiйськових спецiалiстiв, застосування заборонених мiжнародними угодами збро' та боеприпасiв для масового знищення людей.
Особливо небезпечною е пропаганда насильницьких дш з боку засобiв масово' iнформацii. За словами Л. Шлосберга, iнформацiйна полгтика Росшсько' держави е звiрячою та нашнтенсившшою у перiод, коли було прийнято ршення про таемне використання Росшських збройних сил на територй Укра'ни [13, с. 16-17].
Серед причин i умов, якi е щдгрунтям для зд1йснення терористично' д1яльносп в Украiнi, е так:
- "тшьовГ' економiчнi вiдносини, що юнують в Укра'ш;
- зростання сощально' нерiвностi мiж iснуючими верствами населення, розшарування суспшьства на багатих та бвдних;
- глибиннi суперечностi в економiчнiй сферi, несприйняття частиною населення нових, побудованих на державнш та приватнш власностi, економiчних вiдносин;
- швидке зростання кiлькостi зареестрованих та прихованих безробгтних;
- вимоги частини населення (етшчш групи, нацiональнi меншини) до змши кнуючо' полiтичноi системи в Укра'ш;
- низький рейтинг довiри до органiв законодавчо' i виконавчо' влади у суспiльнiй свщомосл населення Укра'ни;
- низька ефектившсть роботи державного апарату i правоохоронних оргашв у сферi запобiгання та профилактики правопорушенням;
- недостатнiй сощальний i правовий захист населення Укра'ни;
- низький рiвень виховно' роботи серед населення, особливо серед молод^
- бажання окремих ошб, груп населення, етшчних утворень вирiшувати конфлштш ситуацii силовими засобами;
- жорстока боротьба за владу мiж полiтичними парт1ями (блоками) та громадськими об' еднаннями громадян;
- зростання рiвня злочинносп (особливо насильства по ввдношенню до жертв злочинiв та потерпших) в краiнi;
- делiктнi прояви "кримшального тероризму" та дiяльнiсть закордонних терористичних оргашзацш (наприклад, СБУ у Львiвськiй областi затримала групу, яка за вказiвкою спецслужб Росiйськоi Федерацй готувала серiю терористичних актiв у мюи Львовi) [14].
Серед умов, що сприяють терористичнш дмльносл в Укра'ш, можна виокремити внутрiшнi суперечносл. 1х наявнiсть вiдображае недосконалiсть сучасного державного устрою, вiдсутнiсть стаб1льних форм правлшня (президентська, парламентсько-президентська), наявнiсть громiздкого державного апарату, недостатнiй фаховий рiвень спецiалiстiв у сферi державного управлшня та 'х часта замiна.
Сощальний конфлшт, який виник на теренах Схвдно' Укра'ни, висвiтлив суперечностi мiж iнтересами влади та iнтересами певно' частини укра'нського народу. За словами Г. Маляра, "...аби
держава кнувала, Ti, над ким здшснюеться панування, повиннi визнати владу тих, хто пануе над ними на даний момент" [15, с. 297].
Висновки. Розглянуп адмiнiстративно-правовi аспекти протидй тероризму в Украiнi спонукають до подальших пошукiв теоретичних узагальнень, вироблення практичних заходiв, спрямованих на ефективну боротьбу з тероризмом з урахуванням пропозицш Органiзацii Об'еднаних Нацiй (ООН) щодо протидй тероризму:
1. Полтичш та управлтсью заходи: звернення до конкретноi причини полггичного незадоволення терориспв; участь у виршенш конфлiктноi ситуацй; пропозицii щодо полiтичних уступок; участь у широкому полггичному дiалозi; прийняття i проведення амнiстii; дипломатичний тиск на державу, яка тдтримуе терориспв.
2. Економгчт та сощальш заходи: звертання уваги на специфiчнi соцiально-економiчнi скарги терористiв; проведення соцiально-економiчноi полггики, яка зменшуе намiри терористiв щодо вчинення терористичних акпв; звернення уваги на фшансування терористичних органiзацiй.
3. Псшолог1чн1 та комушкацшно-освтш заходи: спроба встановлення загально!' бази щнностей, як важливi для терористiв; надання можливосп вшьного волевиявлення думок мiж учасниками соцiального конфлiкту; використання засобiв масовоi iнформацii для проведення контртерористичних шформацшних заходiв.
4. Вгйськовг заходи: проведення антитерористичних операцш; використання Збройних сил Украши для захисту ii територiальноi цiлiсностi та населення; пiдготовка спещальних пiдроздiлiв та окремих груп населення з метою залучення !'х до протидй тероризму.
5. Судовг та юридичш засоби протиди тероризму: мiжнароднi зусилля держави; приведення у вщповвдшсть нащонального законодавства в частит протидй тероризму; формування доказовоi бази та показiв свiдкiв терористичних актiв.
1. Лихачев С. В. Правовг та оргатзацшт засади дгяльностг оргатв внутрштх справ та оргатв мгсцевого самоврядування щодо забезпечення громадськог безпеки в Украгт: теоргя i практика: монографiя / С. В. Лихачев. -Донецьк: Дон УСП, 2012. — 309 с. 2. Лткан В. А. Боротьба з тероризмом: у визначеннях та поняттях /В. А. Лткан. — К.: Магютр — ХХ1 ст., 2009. - 162 с. 3. Великий енциклопедичний словник / за заг. ред. акад. НАН Укрални Ю. С. Шемшученка. - 2-е вид. перероб. i допов. — К.: Вид-во "Юридична думка", 2012. — 1020 с. 4. Словник украгнськог мови /тд ред. I. К. Бiлодiда. — К. : Наук. думка, 1971. - Т.1. — 799 с. 5. Велика книга мудростi. Афоризми та крилатi вислови / укл. О. М. Островська, Г. В. Латник; за ред. Г. Латника. — К.: Арт, 2012. — 632 с. 6. Большой энциклопедический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 293 с. 7. Laqueur Walter New Terrorism / Oxford University Press/ — 1977. - 268 р. 8. Thackrah/terrorism. A, Definitional Problem // Contemporary Research on Terrorism. Edited by Payl Aberdeen University Press / Aberdeen, 1989. - 249р. 9. Клаузевиц К. О войне : пер. с нем. — М. : Издательская корпорация "Логос", Международная академическая издательская компания "Наука". — 1994. - 463 с. 10. Мартыненко Б. К. Теоретико-правовые вопросы политического терроризма (на примере России конца 80-х-90-х годов : монография. — Ростов-на-Дону, 1999. - 189 с. 11. Уайт Е. Великая борьба / пер. с англ. — К.: "Джерело життя", 2012. - 608 с. 12. Гор А., Берхан А. Боевики освобождают военных, но не жителей / А. Гор, А. Берхан // "Сегодня". - 2014. — 10 сентября. 13. Шлосберг Л. Приказано лгать / Л. Шлосберг // "Совершенно секретно". — № 11/306. - 2014. — С. 16-17. 14. СтадникА. Терористи у Львовi / А. Стадник // "Експрес". — 2014. — 13-20 листопада. 15. Маляр Г. В. Сощально-полтичш конфлжти як детермтанти полтичног злочинностi: Митна справа / Г. В. Маляр // Митна справа : наук.-аналт. журн. з питань митног справи та зовнiшньоекономiчноl дiяльностi. - Львiв, 2011. - № 1 (73), Ч. 2.- С. 295-300.
