CC BY
25
УДК: 37.034
Т. С. ФАСОЛЬКО
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ В1ДПОВ1ДАЛЬНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ В ДОШКОЛЬНОМУ В1Ц1
Розкриеаютъся психолого-педагог1чт передумоеи формування е1дпов1дального самовизначення як aaiadoeoi cotycuibHoi компетентностг дошктьника. На основi анализу сучасних психолого-педагоггчних дослгджень та результатгв еласног експериментальног дгяльностг обтрунтоеуетъся необхгдтсть врахування унжалъних можливостей дошктьного дитинства у формувант базовых якостей oco6ucmocmi. Пропонуються конкретт дгагностичт методики, спрямоват на еияелення характерних ознак досл1джувано '1 якостг, та розкриеаютъся шляхи оргашзаци ефективно '1 педагог1чно1 дгяльностг.
Ключовг слова: виховання, eidnoeidcuibna поведтка, eidnoeidcuibne самовизначення, базовi якоат, моралът норми, цттст ор1ентаци.
Т. С. ФАСОЛЬКО
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ ОТВЕТСТВЕННОГО САМООПРЕДЕЛЕНИЯ В ДОШКОЛЬНОМ ВОЗРАСТЕ
Раскрываются психолого-педагогические предпосылки формирования ответственного самоопределения как составной социальной компетентности дошкольника. На основании анализа современных психолого-педагогических исследований и результатов собственной экспериментальной работы обосновывается необходимость учитывания уникальных возможностей дошкольного детства в формировании базисных качеств личности. Предлагаются конкретные диагностические методики, направленные на выявление особенностей исследуемого качества, раскрываются пути организации эффективной педагогической деятельности.
Ключевые слова: воспитание, ответственное поведение, ответственное самоопределение, базисные качества нравственная норма, ценностные ориентации.
Т. S. FASOLKO
PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL PRECONDITIONS OF RESPONSIBLE SELF-DETERMINATION FORMATION OF UNDER SCHOOL AGE
The article deals with the up-to-date approaches to the problem of moral upbringing the preschool age children. The author discloses psychological and pedagogical preconditions of forming the responsible self-identification as important element ofpreschool child's competence. On the basis of the detailed analysis of the up-to-date researches and the results of personal experimental activity the necessity of considering the unique possibilities of preschool childhood in forming basic personality's qualities is justified. The concrete diagnostic methods directed to finding out typical features of under investigation quality are offered and ways of organizing the effective pedagogical activity are revealed.
Key words: upbringing, responsible behavior, responsible self-confidence, basic personality's qualities, moral norm, valuable orientation.
У нишшшх нормативних документах в галуз1 осв1ти Украши вказано на докоршне реформування першо! i'l ланки - дошкшьно!. Оскшьки реформування II змюту та гумашзащя щлей е складовою процесу оновлення св1тових ocBiTHix систем, на Liaci реатзащя компетентшсно! парадигми, яка opiemye псдагопв на впровадження у псдагопчну практику цшсного шдходу до розвитку особистосп. Як зазначають психологи та педагоги (О. Кононко,
В. Кузьменко, С. Ладив1р, Т. Пошманська), опкування сусшльства пов'язаш сьогодш насамперед з формуванням життездатно!, гнучко!, свщомо!, творчо! людини. Починати виршення цих проблем потр1бно з дошкольного дитинства, оскшыси саме в цей вшовий пер ¡од закладаеться фундамент оптимютичного св1тобачення, формуються уявлення дитини про сво! права та обов'язки, засвоюються моральш правила 1 норми, розвиваеться довшьна поведшка.
Авторн Базового компонента дошкшьно! осв1ти, Базово! програмп розвптку дитини дошкольного вису «Я у евт» зауважують, що ниш на час проблеми окультурення життя, створення людяного сусшльства, формування позитивного мислення, душевно! р1вноваги, конструктивно! поведшки, свщомост! й вщповщальност! [1, с. 5]. Головна мета в1тчизняно! дошкшьно! осв1ти сьогодш - створити сприятлив1 умови для особистюного становления 1 творчо! саморсалпацп кожно! дитини, формування !! життево! компетентносп. Компетентнють як ¡нтегральна характеристика особистосп уособлюе цшений шдхщ до дошкольника, його розвитку, виховання та навчання.
У психолого-педагопчнш наущ останшх роков виконано чимало роб1т, присвячених висв1тленню проблем становления особистосп в дошкшьш роки, формування цшнюних ор!ентацш, механтпв розвитку самосвщомосп на раншх етапах онтогенезу (I. Бех, О. Кононко, В. Кузьменко, С. Кулачковська. С. Ладив1р, Т. Пошманська).
Мета статт1 - анашз пcиxoлoгo-пeдaгoгiчниx передумов формування вщповщального самовизначення в дошкольному вщк обгрунтування з точки зору теори амшпфшаци необхщносп оптимального використання дорослими можливостей раншх перюд1в життя у формуванш в1дпов1дально! поведшки, яка до\прна дошкольному дитинству та вимогам сучасного сусшльства \ е показником сощально! компетентност1 дитини.
В сучасшй педагопчнш, психолопчнш та фпософськой л1тератур1 моральна вщповщальшеть розглядаеться як провщна риса сформовано! особистосп. Психолого-педагопчш дослщження доводять, що дошкольний в1к е перюдом початкового становления особистосп. Саме у перил роки життя закладаються основи гумашзму, розвиваються моральш уявлення, почуття, звички, я ко визначають подалыпий розвиток особистосп. О. Леонтьев називав д опт льне дитинство перюдом первинного фактичного становления особистосп. У сучасних трактуваннях особистютю називають сощальну ¡стоту. котра вшьно та вщповщально визначае свою позищю серед ¡нших. тобто вщповщально самовизначаеться [5, с. 61].
Розвиток особистосп в дошкольному вщ1 передбачае потребу дитини в активности причому сьогодення висувае вимоги формування не стшьки адаптивних, виконавських, наел¡дувальних дш. скольки ¿шщативну 1 творчу актившеть, тобто самоактившсть. Саме таким шляхом формуеться ядро особистосп. т1 базов1 якост1, я ко е сутшсними, найважлившими для особистюного зростання дошкольника, набуваеться життева компетентнють дитини [6, с. 7]. У Базовому компонент! зазначаеться, що життево компетентною треба вважати дитину, яка дом!рна вимогам життя, адекватно поводиться в р!зномаштних життевих ситуащях, е активним суб'ектом життед!яльност!, проявляе свое «Я» у р!зних сферах життя, волод!е набором базових якостей, характеризуемся зр!лими (в!ковими) формами основних вид!в д!яльност!. Вона знае, може, хоче й адекватно вчиняе [5, с. 104]. Це вимагае вщ дитини велико! колькосп умшь: ор1ентуватись у евт людей; розум1ти ¡ншу людину,!! настрш, потреби, особливост! поведшки; поважати ¿нших людей; обирати вщповщш ситуацп сп!лкування та епшьно! д1яльносп. Саме щ характеристики складають змют соц!ально! компетентност!. Соц!ально компетентна дитина здатна вщчувати свое мюце у систем! вщносин м1ж людьми й адекватно поводитися.
Вщповщальшсть е важливою складовою особистюного зростання дошкольника, штегрованим показником його морально! вихованост! ! у сво!й розвинутш форм! передбачае самопокладання, ¿шщативу, д1ю за власною спонукою, без заохочень ззовш. Визначаючи и як базову я кость у дошкольному дитинств!, вчеш зазначають, що вона включае серйозне ставлення до обов язков. здатшеть надавати перевагу обов'язку перед розвагою; вщповщати перед шшими за сво! р!шення та !хш наслщки; дотримання даного комусь слова, виконання общянки: посл!довн!сть у словах та вчинках; в!дчуття межо припустимо! повед!нки; бажання самовдосконалюватися; готовшеть визнати сво! помилки; повинитися, розкаятися; вмшня з власного бажання братися за складну або ко и ¡тку справу [5, с. 69].
Рушшною силою особистюного становления дошкольника е суперечност1 м1ж об'ективною залежшстю мало! дитини вщ цшшсних ор1ентацш, життевих план ¡в. волк настрою близьких дорос лих та прагненням до самоспйностк Суспшьш цшност1 лише тод1 засвоюються дитиною, коли узгоджуються з 11 цшностями, зростаюча особистють не просто асимшюе суспшьний досвщ, а немов накладае його на свш власний (К. Абульханова-Славська, О. Кононко). Аналпуючи психолопчну природу особистюних цшностей, I. Бех вказуе, що вони виступають самоцшностями, внутршшм змютом, потребами людини, тобто змют певних моральних норм стае цшним для не! сам по собк як такий, без будь-яких умов, вщбуваеться об'еднання особистюно пережитого розумшня «Я» I «св1ту» в «Я-свт> [2, с. 13].
Л. Божович вказуе, що особистюним цшностям вщповщають певш мотиви. Якщо способ поведшки засвоюеться за чужим мотивом (наприклад, через страх покарання), то в дитини утворюеться вмшня поводитися вщповщно, але вона не вщчувае в цш поведшщ шяко! потреби. Бона перестае бути вщповщальною чи акуратною, як тшьки зшмаеться контроль за И поведшкою [10, с. 257].
С. Якобсон, Р. Курбанов теж проводили дослщження в рамках тенденцп наявносп образу «Я» особистостг Автори вважають, що у дитини 6-7 р1 много в1ку е такий позитивний образ 1 вш виступае дшовим засобом регуляцн морально! поведшки. Образ «Я», на 1х думку, може вплинути на виб1р морально цшного вчинку, осклльки надання переваги етично несхвалюваному вчинку призводить до негативно! самооцшки i руйнуе цей позитивний образ [15, с. 41]. На думку Т. Беха, кожна сформована особистюна цшшсть у процса подалыпого виховання мае виступати своерщним «санкцюнуючим центром», який дае дозв1л на подалыш нам1ри й р1шення вихованця. Створення такого санкщонуючого центру 1 його розширення е розвитком сили доброчинного «Я» дитини, до якого вона постшно звертаеться. Таким чином, \пж ним 1 тими псих1чними утвореннями, якл чинять ошр його дп. встановлюеться «психолог1чна дистанщя» для вщстороненого !х сприймання й анатзу. В таклй д1яльност1 вони втрачають свою галь\пвну силу, вив1льняючи проспр для д1евост1 санкщонуючого центру [2, с. 21].
Як стверджують М. Боришевський, О. Запорожець, Г. Костюк, С. Рубшштейн та шип вчеш, до певних моральних якостей особистост1 входять три основш компоненти: когштивний, емоц1йний та практичний. Формування в дитини вщповщального самовизначення - складний процес, який передбачае формування в не! морально! поведшки та свщомосп, що тюно пов'язано з формуванням етичних уявлень, моральних знань, доступних розумшню дитини.
В ос но в 1 моральних якостей лежать знания про моральш норми, доступш розум1нню д1тей дошкольного в1ку. В етико-психолог1чн1й л1тератур1 моральна норма розглядаеться як одна ¿з найбшып простих форм моральних вимог. О. Гусейнов, I. Кон зазначають, що вона виступае у подвшному виглядк як елемент моральних вщносин 1 як форма морально! свщомостг 3 одного боку, це норма поведшки. звичай, пост1йно в1дтворюваний в однотипних вчинках багатьох людей як моральний закон, обов'язковий для кожно! людини [13, с. 220]. Автори вщзначають, що моральною евщомютю моральна норма формулюеться у в игл яд 1 наказу, однаково зверненого до вслх людей, який мае виконуватися ними беззастережно в рпних життевих ситуащях.
За переконанням Л. Архангельського, моральна норма тсцц буде прийнята ¡ндив1 дуальною евщомютю, коли буде усв1домлена суб'ектом поведшки. стане його внутршшм переконанням, зшлеться з волею, тобто стане внутршньою основою свободи вибору вчинку [9, с. 75]. Результата психолопчних дослщжень Л. Виготського, Г. Любл1нсько!, С. Рубшштсйна доводять, що уешшне усв1домлення дитиною важливих морально-етичних норм базуеться на !! емощйшй сфер1. I. Павлов шдкреслював роль емоц1йно! сфери в шзнавальнш д1яльност1 людини, зокрема, вважав смоцп джерелом сили продуктивно! робота головного мозку, що забезпечують шдготовку нервово! системи до д1яльност1 [12, с. 227].
М. Боришевський зазначав, що емощйний компонент несе в соб1 дом1нуюче психолопчне навантаження у процес! формування моральних переконань, осклльки в ньому виражаегься ставлення особи до моральних норм 1 вимог. Кр1м цього, емощйний компонент нерозривно пов'язаний з мотиващею вчинклв [ фактично е джерелом мотиващйно!, спонукально! функщ! морального переконання. Глибоке уевщомлення сутност1 моральних норм у поеднанш з
переживаниям 1х ¡стинност1 (едшсть ращонального й емоцшного) спричиняе виникнення у людини суб ективно! готовносп нсухильно ксруватися цими нормами у свош поведшщ [3, с. 25].
Т. Титаренко, дослщжуючи вплив емощй на моральний розвиток дошкольников, акцентуе увагу на тому, що дитина сприймае необхщне не як зовншше, примусове, а як предмет власних сощальних потреб, що формуються, як щось особливо значуще, бажане. Ощнювальна функщя, на думку автора, е найбшып адекватною дошкольному вису. Емощя як перша сходинка розвитку ощнки поступово насичуеться ращонально 1 набувае морального змюту. На основ! ощнювально! функци зароджуегься прогностична та спонукальна, суть яких полягае в появ1 образу як модел1 необхщно! повед1нки, що випереджаерезультатиздшснюваних суб'ектом моральних дш [14, с. 33].
Важливим моментом у формуванш вщповщальносп е оцшка не лише чужих чи власних дш, поведшки, а й оцшка емоцшного стану шшо! людини. Саме на основ! тако! ощнки буде розвиватися здатшсть дитини до сшвпереживання, сшвчуття, що сприятиме розвитку моральних почутпв. Результата дослщжень доводять, що д1ти старшого дошкольного вшу здатш самостшно пом1чати настрш, емощйний стан близьких 1м людей 1 вщповщно вести себе в тш чи ¡нгшй ситуаци.
Моральна самоощнка, що виникае в дитини на консць дошкольного вшу, е початковим етапом розвитку потреби в моральшй поведшщ, розумшня власного емоцшного стану 1 передбачення наел ¡д ко в для само! себе, свого втручання або невтручання в ситуащю (самосхвалення, самозвинувачення тощо). На основ! проведених досл1джснь Т. Титаренко робить висновок, що одшею з важливих умов розвитку в дошкольника морально! саморегуляци е розвиток у нього внутршшх емощйних уявлень про те, яким би вш хот1в себе бачити в моральшй ситуаци незалежно в1д контролю та зовшшшх санкщй.
Моральна регулящя поведшки включае вимоги до дитини самостшно ощнити власш дй' та вщповщно спрямувати свою повед!нку. Це означае, що оцшка. я кой шддаеться моральний вчинок, мае стати внутршшм регулятором, тобто самооцшкою.
Результата психолого-педагог!чних дослщжень вказують на психолог1чну готовшеть д1тей дошкольного в1ку до морально! дн. Ця готовшеть визначаеться знаниям морально! норми та емоц1йним ставленням до не!. Моральна поведшка означае едшсть мотиву ! дй'. Важливим новоутворенням псих1ки дошкольника е формування ¡ерархп мотив!в (О. Леонтьев, М. Заброцький, В. Мух1на). В. Мух1на доводить, що сушдрядшсть мотив!в - найважливший фактор розвитку особистост! дошкольника, адже ¡ерарх1я мотив!в надае певно! спрямованост! вслй повед!нщ людини, що дае змогу ощнювати не лише окрем! вчинки дитини, а й поведшки загалом - позитивно!! негативно! [11, с. 270].
Одним з показников морально! вихованост! е переживания моральних мотив!в, а не окрем! вчинки дитини. Адже один ! той же вчинок може бути зумовлений рпними мотивами ! св!дчити про рпш р!вш засвоення д1тьми моральних норм. Отримуючи статус мотивац!!, моральна я кость стае джерелом морально! активност! особистост!. Отже, важливою основою формування в дитини вщповщального самовизначення е формування в не! системи домшуючих мотив!в, що вщповщають моральним нормам суспшьства.
Анал1зуючи психолопчш основи дослщжувано! нами проблеми, можна зробити висновок про наявш в1ков1 можливост! дошкольников у засвоенш моральних щнностей, серед них ! вщповщальносп. Досл1джсння педагопчних умов виховання, я ко проводились стосовно означено! проблеми, здеб!лыпого ор!ентувались на вщповщальну повед!нку в межах виконання обов'язку, ми ж розр!зняемо чотири р!вш вщповщально! повед!нки дошкольников, акцентуючи увагу на динам!щ формування вщповщального самовизначення, ¿шщативно! вщповщальносп, яка е базового якостю ! складовою сощально! компетентносп людини, починаючи з дошкольного вису.
Методика та оргатзащя експерименту. Експериментом було охоплено 326 дошкшьншав. У дослщженш використовувався метод педагопчного експерименту, спостереження, беелди. статистично! обробки одержаних рсзультат1в. Основними завданнями дослщження було визначення особливостей повед!нки вщповщно до вимог морально! норми вщповщальносп, анал1з уявлень д1тей про значения ! зм1ст кате гор ¡! в!дпов!дальност!.
Результаты досл1дження та гх обговорення. Адаптоваш до проблеми досл1дження ¡гров1 прийоми «Якби я став чар!вником», методика «Не замочи шг» (В. Нечаева, Т. Маркова) дозволили виявити спрямовашсть дитячих бажань та !х реальну повед!нку. Его!стична
спрямовашсть поведшки переважала у 42%, колективютська лише у 14%, тод1 як змшана - у 44% опитаних дней. Готовшсть подшитися з шшими в ситуацп морального вибору «подшитися, але програти особисту перписть» виявили 43%, тод1 як у безконфлштнш ситуацп - 87%. Однак негативний особистий результат змшюе переконашсть дитини у правильност1 морально! дн: «Я подшився, але програв. Якби не подшився, то тод1 б виграв». Це свщчить про нестшю мотиви дитячо! поведшки.
Виршення уявних ситуащй морального змюту показуе, що кате гор ¡я вщповщальност! недостатньо усвщомлюеться д1тьми 1 найчастше замшюеться словами «добрий», «поганий», «нечесний». Майже 14% опитаних д1тей не змогли видшити характеристики визначено! категорп, ще 18% опитуваних давали неадекватш в1дпов1д1 («вщповщати, коли тебе питають»), 56% респондент!в називали зовшшш санкцн 1 лише 12% з них виявили у вщповщях зв'язок з необхщшетю морально! дп.
Поведшка д1тей вивчалась за допомогою модифшованих нами методик С. Субботського «Рентгешвський апарат» та «Електрична ¡грашка». за результатами використання яких визначався коефщент ймов1рносп вщповщально! поведшки д1тей в ситуащях морального вибору. В результат! обчислень отримаш таю показники: перша старша група - 0,33, друга старша група - 0,35. Були також проанал1зоваш листи-опитування виховател1в з метою виявлення д1тей ¡з сощально активними та реактивними формами поведшки. Результата показали, що поведшка д1тей старшого дошкольного вп<\ характеризуемся выносною сайкою спрямовашстю 1 не мютить значних вщмшностей у випадку змши д1яльностг
Проведения констатуючого експерименту дало шдстави визначити таю р1вш сформованост1 вщповщально! поведшки:
- тщатиена вгдповгдальтсть (вщповщальне самовизначения) - поведшка дитини характеризуемся там, що вона не тшьки розум1е значения в1дпов1 дальнего виконання доручених справ, а й вщчувае задоволення вщ поведшки такого типу, проявляе ¿шщативу, пропонуе шляхи виршення завдань, наполеглива, досягае уешшного результату. В сшлкуванш ор1ентуеться на шших. в\пе вщчути необхщшеть допомоги, проявляе сшвчуття, турботу, творчо шдходить до справ, знае 1 використовуе моральш норми;
- виконавсъка егдпоегдалътстъ - дитина характеризуемся наполегливютю, стараншстю, добросовюшстю, ор1ентуеться на моральш норми \ дотримуеться !х. Д1е за вказ1вкою дорослого, не проявляе власно! в1дпов1дально! ¿шщативи;
- конформна егдпоегдалътстъ - характеризуемся там, що дитина знае моральш норми \ дотримуеться !х, але тшьки в присутносп дорослого. Поза контролем моральна поведшка зникае. Дитина в\пе «пристосовуватись» до вимог дорослих, ор1ентуеться на моральш норми, оцшюючи можливють використання !х в корисних цшях;
- безвгдповгдальтсть - дитина прагне за першо! нагоди уникнути необхадно! поведцнки, залишае доручену справу. Власш ¡нтереси ставить найвшце. Моральш норми не е для дитини щншетю.
Формування вщповщального самовизначения, що проявляемся у вщповщальнш поведшцг вимагае шдбору таких метод ¡в [ прийом1в робота, яю сприяли би появ1 у дитини бажання та внутршньо! потреби у моральнш дп задля формування здатност1 в1рно розум1ти 1 вщчувати змют конфлштно! ситуацп, адекватно реагувати на позитивш та негативш !! аспекта, приймати етичш ршення 1 в1дпов1дно д1яти. Тому програма формуючого експерименту включала два етапи: перший був спрямований на виховання у д1тей позитивного емощйного ставлення до вщповщальност! як морально! характеристики особистостк другий мав на мет1 формування власного доевщу в1дпов1дально! поведшки.
ГПдводячи шдсумки дослщно! робота з д1тьми старшого дошюльного в1ку, ми прийшли до висновку, що ¡снують певш передумови перенесения знань 1 практичних навичок з одного виду д1яльносп на шший. До них вщносяться: переконашсть у позитивних наслщках в1дпов1дально! поведшки для себе та оточуючих; узагальнення знань про правила, що конкретизують норму вщповщально! поведшки: р1зномаштшсть вар1ащй вправляння у ситуащях самостшного використання отриманих знань.
У ход1 проведения формуючого експерименту ми виявили значш змши у поведшщ д1тей, що були пов'язаш з прийняттям та уевщомленням норми морально! вщповщальносп. Для бшып детального вивчення результат!в цього процесу був використаний комплекс спещально
вщ!браних метод ¡в роботи по суп аналопчних тим, що використовувались у ход! констатуючого скспсримснту. однак побудованих на ¡ншому ¡нформащ иному матер1ал1. Серед них - проведения етичних бесщ, виконання ¿ндивщуальних 1 групових завдань, методика «Заавання городу», модифпювана нами методика «Програшна лотерея» (автор М. Бурке-Бе льтран). За результатами використання ще! методики ми визначили коефщент ймов!рносп вщповщально! поведшки. В ситуащях вибору морально! ди поза контролем визначен! таю його показники: експериментальна старша група - 0,83, контрольна старша група - 0,53. Пор!вняльний анал!з одержаних результат!в дуже показовий ! заевщчуе реальн! в!дм!нност! в р!внях вщповщально! повед!нки д!тей експериментально! та контрольно! груп.
Сшвставлення по казн и ко в констатуючого ! контрольного еташв експерименту дае пщетави зробити висновок, що експериментальна робота е результативною, оскшьки забезпечуе бшып високий р!вень сформованост! ¿шщативно! вщповщально! повед!нки у д!тей експериментально! групи та значно менший показник конформного р!вня, який дуже високий у контрольшй груш. Контрольний експеримент заевщчуе значш зм!ни у показниках р!вня безв!дпов!дальност! в експериментальних трупах. Тривожним е р!зке зб!льшення показника конформно! вщповщальносп у контрольних трупах. Водночас, експериментальш групи характеризуются зб!льшенням показника ¿шщативно! в!дпов!дальност! за рахунок зменшення його на конформному та виконавському р!внях.
Для пщтвердження сфсктивносп методики формуючого експерименту пор1вняно з традиц!йною системою використовувались методи математично! обробки одержаних результапв. Щоб довести значупцеть !х розходжень ми визначали дисперсда р!знищ величин, вих!дними для яких е середне квадратичне або стандартне вщхилення. У старших трупах розб!жшсть середшх значеиь становить 8,25, стандартне вщхилення - 0,84. Розходження м!ж середшми значениями у старш!й груш перевищуе стандартну помилку у 9,73 разу. Так! розходження е достатшми ! статистично значущими ! дають шдстави вважати бшып ефективною запропоновану нами методику виховання вщповщально! поведшки як показово! характеристики в!дпов!дального самовизначення у д!тей старшого дошкольного вшу.
Анатз психолого-педагог!чно! л!тератури та результата нашого достижения вказують, що у старших дошкольников можуть бути сформоваш основи в!дпов!дального самовизначення, що проявляеться у поведшщ, ор!ентованш на норму морально! вщповщальност!. Критер!ями вщповщально! поведшки виступають: уявлення д!тей про значения ! зм!ст нор ми морально! вщповщальност!; позитивне ставлення до вщповщальност! як морально! характеристики особистосп; вм!ння д!яти в!дпов!дно до норми в ситуащях самостшного морального вибору. Найб!льш розвинутими на цьому в!ковому еташ е виконавська вщповщальнють та безв!дпов!дальшсть. Найнижчий показник в ¿шщативно! в!дпов!дальност!, яка ! е показником сформованост! вщповщального самовизначення дошкольников. Це шдкреслюе необхщнють проведения щлеспрямовано! виховно! д!яльност! на цьому вшовому еташ. Доведено, що за вщсутносп спещально! системи роботи у дней виникае ор!ентащя на конформшеть, що проявляеться у дотриманш мораль них норм у корисних щлях, ситуащях зовшшнього контролю.
Вщповщальне самовизначення включае ум1ння передбачити наслщки сво!х вчинив для ¿нших та для себе, що дозволяе переконатись у !х правом!рност!, або зм!нити повед!нку на користь дотримання морально! норми. Вщповщальшсть е лею ¡нтегрованою базовою якостю. яка виступае необх1дним компонентом особиспсного розвитку дошкольника та його сощально! компетентносп.
Наше досл!дження не претендуе на повне розкриття особливостей та мехашзм!в виховання в!дпов!дально! поведшки ! е спробою обгрунтувати найбшып загальш умови, як! впливають на процес формування у старших дошкольников основ вщповщального самовизначення. Перспективу подалыпих дослщжень ми вбачаемо у вивченш негативного впливу конформно! в!дпов!дальност! на розвиток особистоси дошкольника як фактора, що перешкоджае формуванню сощально! компетентное^, гальмуе розвиток сощального ¡нтслскту. становления особистоси дитини в ц!лому.
У св!тл! сучасних виховних тенденщй в дошкшьнш осв!т! важливою е проблема розробки нових та вибору найбшып адекватних в!ку й особливостям особиспсного становления, сощального та морального виховання метод!в та прийом!в роботи, спрямованих на розвиток самоактивност!, ¿шщативи, творчост! дитини у формуванш власно! особистост!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Базова програма розвитку дитини дошилыюго вжу «Я у свт» / [наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко]. - 2-ге вид., випр. - К.: Свтга, 2008. - 430 с.
2. Бех I. Д. Категор1я «ставлення» в контексп розвитку образу «Я» особистосп/ I. Д. Бех // Педагопка 1 психолопя. - 1997. - № 3. - С. 9-22.
3. Боришевський М. И. Моральш переконання та 1х формування у диет / М. И. Боришевський. - К.: Рад. школа, 1979. - 48 с.
4. Запорожец А. В. Об эмоциях и их развитии у ребенка / А. В. Запорожец // Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста. - М.: Педагогика, 1986. - 216 с.
5. Коментар до Базового компонента дошкшьно! освпл в Украйп: наук.-метод, поабник / [наук. ред. О. Л. Кононко]. - К.: Ред. журн. «Донпальне виховання», 2003. - 243 с.
6. Кононко О. «Я у свт»: нова свггоглядна позищя / О. Кононко // Донпальне виховання. - 2009. -№ 1. - С. 5-9.
7. Кононко О. Особистюна ор1ентац1я - прюритет сьогодення / О. Кононко // Донпальне виховання. -2007,-№5.-С. 3-7.
8. Пошманська Т. Виховання людяносп / Т. Пошманська // Донпальне виховання. - 2008. - № 2. - С. 6-9.
9. Архангельський Л. М. Природа нравственных норм и диалектика их развития / Л. М. Архангельский // Вопросы философии. - 1978. - № 3. - С. 72-79.
10. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование / Л. И. Божович. - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
11. Мухина В. С. Детская психология / В. С. Мухина. - М.: ООО Апрель Пресс, ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 352 с.
12. Павлов И. П. Физиология высшей нервной деятельности / И. П. Павлов // Полное собр. соч.: в 6 т. - 2-е изд. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1951. - Т. 3, кн. 2. - 345 с.
13. Словарь по этике / [ред. А. А. Гусейнов, И. С. Кон]. - 6-е изд. - М.: Политиздат, 1989. - 447 с.
14. Титаренко Т. Влияние нравственных представлений дошкольников на поведение / Т. Титаренко // Дошкольное воспитание. - 1986. -№10. - С. 32-34.
15. Якобсон С. Г., Курбанов Р. А. Особенности моральных требований и оценок сверстников у дошкольников / С. Г. Якобсон, Р. А Курбанов // Вопросы психологии. - 1983. - № 4. - С. 39-43.
УДК 37 (09)
Н. В. ПРИЙМАС
Ф1ЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГ1ЧНА КОНЦЕПЦ1Я УЛАСА САМЧУКА I СУЧАСШСТЬ
Дослгджено виховт аспекты творчостг У. Самчука, його педагог1чт погляди / просвтницъку дгяльтсть. Показано еплие укратсъкоХ етнопедагогти на творчгсть писъменника. Розкрито основт положения його фшософсько-педагог1чно'1 концепци. Обтрунтовано значения творчостг У. Самчука для формування / розвитку особистостг та духовностг наци, и роль та мгсце у сучасному навчально-виховному процес/.
К:ш>чо(п слова: особистгсть, етнопедагогжа, нацюналъна свгдомгсть, виховний потенщал християнства, естетичне виховання.
Н. В. ПРИЙМАС
ФИЛОСОФСКО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ УЛАСА САМЧУКА И СОВРЕМЕННОСТЬ
Исследованы воспитательные аспекты творчества У. Самчука, его педагогические взгляды и просветительская деятельность. Показано влияние украинской этнопедагогики на творчество писателя. Раскрыто основные положения его философско-педагогической концепции. Обосновано
